Daypolitico

Позначка: Rheinmetall

  • Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонно-аерокосмічний концерн Leonardo посилює присутність в Україні та розглядає українські військово-технологічні компанії не лише як потенційних партнерів, а й як об’єкти для інвестицій або придбання. Створений у Києві підрозділ Leonardo Ukraine має стати для компанії своєрідною точкою входу в українську оборонну екосистему, яка за роки повномасштабної війни перетворилася на один із найдинамічніших майданчиків військових інновацій у Європі.

    Про такі плани генеральний директор Leonardo Лоренцо Маріані розповів Bloomberg. Видання винесло матеріал із промовистим заголовком про український підрозділ як потенційний «форпост для придбань».

    Маріані звернув особливу увагу на українські малі та середні компанії й стартапи, які працюють у сфері оборонних технологій. За його оцінкою, війна дала українським розробникам унікальну можливість створювати технології, швидко перевіряти їх у бойових умовах, отримувати зворотний зв’язок від військових і так само швидко вдосконалювати продукцію.

    «Українська екосистема малих і середніх компаній та стартапів отримала можливість і продемонструвала винахідливість у створенні особливо інноваційних та перевірених рішень», — заявив керівник Leonardo. Його слова також наводить українське профільне видання «Мілітарний».

    На практиці це означає, що Leonardo готова розглядати різні формати співпраці — від технологічного партнерства та спільних розробок до інвестицій у перспективні українські компанії. Bloomberg повідомляє, що в перспективі не виключаються й придбання окремих активів. Водночас про конкретні українські підприємства, які вже стали предметом переговорів щодо купівлі, наразі публічно не повідомлялося.

    Leonardo вже створила окрему компанію в Україні

    Інтерес італійського концерну до України вже вийшов за межі заяв. У 2026 році Leonardo створила в Києві окрему дочірню компанію Leonardo Ukraine.

    За даними італійської Agenzia Nova, юридичну особу зареєстрували 20 травня 2026 року. Вона повністю контролюється Leonardo International. Формально основним видом діяльності визначено дослідження та експериментальні розробки у природничих і технічних науках, однак перелік напрямів значно ширший і охоплює програмне забезпечення, інженерію, виробництво комунікаційного обладнання, навігаційних та вимірювальних систем, ремонт і обслуговування електронного та оптичного обладнання.

    Італійська Milano Finanza також повідомляла, що нова структура на 100% належить групі Leonardo та має зосередитися, зокрема, на безпілотних системах і військових технологіях.

    Тобто йдеться не просто про представництво для продажу готової італійської продукції. Компанія створила структуру, яка потенційно може займатися дослідженнями, розробками, інтеграцією українських технологій і співпрацею з місцевими виробниками.

    У Euronews зазначали, що Leonardo прагне використати досвід України у війні безпілотників і перенести частину отриманих тут знань у майбутні європейські оборонні програми.

    Україна стала унікальною лабораторією військових технологій

    Одна з причин такого інтересу очевидна: українські розробники працюють у середовищі, яке практично неможливо відтворити на звичайному військовому полігоні.

    Нові дрони, засоби радіоелектронної боротьби, навігаційні системи, наземні роботизовані платформи чи засоби перехоплення можуть проходити шлях від прототипу до бойового застосування за місяці або навіть тижні.

    Reuters у червні повідомляв про стрімке зростання українського сектору defence tech. Інвестиції в українські оборонні стартапи, за наведеними виданням даними, збільшилися приблизно з $1,1 млн у 2023 році до $105 млн у 2025-му. Серед напрямів, які розвиваються найшвидше, — морські та наземні безпілотники, автономні системи, ударні БПЛА та рішення, стійкі до радіоелектронної боротьби.

    Саме швидкість циклу «розробка — поле бою — удосконалення» дедалі більше приваблює великих західних виробників озброєння.

    Для традиційних оборонних корпорацій створення нового виробу часто займає роки. Українська модель значно гнучкіша: невеликі компанії можуть швидше змінювати конструкцію, програмне забезпечення чи тактико-технічні характеристики відповідно до того, як змінюється російська тактика.

    Leonardo фактично хоче отримати прямий доступ до цієї екосистеми.

    В Україні тестуватимуть Michelangelo Dome

    Ще одним ключовим напрямом роботи Leonardo в Україні стане випробування нової багаторівневої системи оборони Michelangelo Dome.

    Це одна з найбільш амбітних нових програм італійської компанії. Michelangelo Dome має об’єднувати в єдину мережу радари, оптико-електронні сенсори, системи командування й управління, штучний інтелект, засоби радіоелектронної боротьби та різні системи ураження.

    Згідно з офіційними матеріалами Leonardo, система має захищати критичну інфраструктуру, території та стратегічні об’єкти від широкого спектра загроз — від безпілотників і їхніх роїв до крилатих, балістичних і навіть гіперзвукових ракет.

    Перші компоненти Michelangelo Dome для України вже перебувають у виробництві.

    Під час презентації промислового плану Leonardo у березні 2026 року керівництво компанії повідомило, що перший компонент системи будується саме для України, а його випробування мають провести у реальному середовищі до кінця року.

    У дорожній карті проєкту Україна окремо зазначена як майданчик для розгортання Michelangelo Dome. Leonardo також повідомляє, що веде переговори щодо системи більш ніж із 20 країнами.

    У вересні Euronews із посиланням на Маріані підтвердив, що перші оперативні випробування системи в Україні планують провести до кінця 2026 року.

    Це робить Україну не просто потенційним покупцем нової системи, а важливим елементом її практичного розвитку.

    Спершу — протидронний та артилерійський компоненти

    Одним із головних напрямів Michelangelo Dome буде боротьба з безпілотниками — загрозою, яка за останні роки стала центральною для сучасної війни.

    Leonardo вже працює над інтеграцією засобів виявлення та ураження малорозмірних цілей. В офіційних документах компанія прямо називає counter-drone технології серед пріоритетних напрямів досліджень і розвитку.

    Український досвід тут особливо важливий. Росія щодня застосовує проти України різні типи ударних і розвідувальних безпілотників, тоді як українська сторона розвиває власні дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ, мобільні вогневі групи та інші дешевші способи боротьби з масовими повітряними цілями.

    Тому тестування нової системи саме в Україні дозволяє Leonardo перевірити її не проти умовної навчальної цілі, а в умовах сучасної багатокомпонентної повітряної війни.

    Leonardo вже будує мережу європейських оборонних альянсів

    Поява українського підрозділу вписується у ширшу стратегію Leonardo — компанія дедалі активніше створює міжнародні партнерства замість самостійної розробки всього спектра озброєнь.

    З німецьким Rheinmetall Leonardo створила спільне підприємство для розробки та виробництва нового основного бойового танка і бойових машин піхоти для європейського ринку.

    Ще один великий союз компанія створила з турецьким виробником Baykar. Спільне підприємство LBA Systems належить сторонам у рівних частках і займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням безпілотних авіаційних систем. Leonardo надає електроніку, сенсори, корисне навантаження й технології інтеграції, тоді як Baykar — свої напрацювання у сфері безпілотних платформ.

    Європейський ринок безпілотної бойової авіації, ударних дронів і систем далекого ураження сам Leonardo оцінює приблизно у $100 млрд на найближчі десять років.

    Українські компанії в цій конфігурації потенційно можуть стати ще одним джерелом технологій.

    Західні оборонні гіганти все активніше заходять в Україну

    Leonardo — далеко не перша велика європейська оборонна компанія, яка вирішила створити постійну присутність в Україні.

    Німецький Rheinmetall ще у 2023 році створив спільне підприємство з «Українською оборонною промисловістю». Rheinmetall володіє 51% компанії, українська сторона — 49%. Підприємство займається обслуговуванням та ремонтом військової техніки, а співпраця передбачає також спільне виробництво окремих систем в Україні.

    Це демонструє ширшу тенденцію: великі оборонні корпорації поступово переходять від постачання Україні готового озброєння до локалізації виробництва, спільних розробок та інтеграції українських технологій у власні продукти.

    Для України такий процес може мати подвійний ефект.

    З одного боку, він відкриває українським стартапам доступ до капіталу, великих виробничих потужностей і глобальних ринків. Малий український виробник, який сьогодні створює сотні або тисячі одиниць певної системи, у партнерстві з міжнародним концерном потенційно може масштабувати виробництво значно швидше.

    З іншого — інтерес до придбання українських підприємств порушує питання про те, кому в перспективі належатимуть технології, створені українськими командами під час війни. Публічно Leonardo поки не оголошувала конкретних угод щодо поглинання українських defence-tech компаній, тому говорити про вже погоджені продажі некоректно.

    Проте сама готовність одного з найбільших оборонних концернів Європи розглядати такі угоди показує, наскільки змінилася роль українського оборонно-промислового сектору.

    Ще кілька років тому Україна передусім шукала у західних компаній готове озброєння. Тепер самі європейські оборонні гіганти створюють офіси в Києві, вивчають українські розробки, тестують тут власні системи та оцінюють можливість інвестувати у місцеві компанії.

    І Leonardo фактично підтверджує: бойовий досвід українського miltech перетворився на актив, за який найбільші гравці світового оборонного ринку вже готові конкурувати.

  • У Німеччині готували замах на виробника дронів для України: депутати заявили про слід Росії та «Новачок»

    У Німеччині готували замах на виробника дронів для України: депутати заявили про слід Росії та «Новачок»

    Керівника німецької оборонної компанії Donaustahl Штефана Туманна, яка постачає Україні бойові безпілотники, могли планувати вбити за допомогою нервово-паралітичної речовини «Новачок». Про це заявив депутат Бундестагу Бастіан Ернст. За наявними даними, німецькі спецслужби попередили підприємця про загрозу ще наприкінці 2025 року.

    Про підготовку ймовірного замаху раніше повідомляло німецьке видання Die Zeit, а нові подробиці оприлюднив BILD.

    За словами депутата Бундестагу Бастіана Ернста, наявна інформація вказує на те, що для ліквідації Туманна могли планувати використати саме «Новачок».

    При цьому офіційно причетність Росії до підготовки замаху не доведена. Ернст заявив, що обставини дозволяють зробити припущення щодо організаторів, однак підтвердити це доказами наразі неможливо.

    Туманн перебуває під постійною охороною

    39-річного керівника Donaustahl німецькі силовики попередили про конкретну загрозу незадовго до Різдва 2025 року. Відтоді він, за інформацією ЗМІ, перебуває під постійною охороною.

    Сам Туманн уперше публічно розповів про ситуацію в інтерв’ю RTL та Stern.

    За його словами, через діяльність компанії та підтримку України він вважає себе однією з цілей російського режиму в Європі.

    Підприємець також розповів, що на тлі загрози життю склав заповіт, оформив документи про донорство органів та розпорядження на випадок тяжкої хвороби.

    Чому Donaustahl могла стати мішенню

    Donaustahl співпрацює з Україною та виробляє військові безпілотні системи. Серед її продукції — модульна багатоцільова платформа MAUS, яку можна використовувати для розвідувальних та ударних завдань.

    Компанія також займається розвідувальними безпілотниками та іншими компонентами для військового застосування.

    За інформацією німецьких журналістів, саме співпраця Donaustahl з Україною могла стати причиною підготовки замаху на керівника компанії.

    За підприємцем могли стежити завербовані агенти

    Як повідомляють ЗМІ, для підготовки операції могли залучати людей, завербованих через інтернет.

    Спочатку за Туманном нібито стежив один із завербованих виконавців, який пізніше залишив країну. Після цього спостереження за підприємцем, за даними журналістів, могла продовжити громадянка Румунії.

    Слідчі також перевіряють інформацію про можливу підготовку замаху на іншого керівника оборонного підприємства в Баварії.

    Додаткову увагу правоохоронців приверло виявлення 11 червня вибухівки у вантажівці на сербсько-угорському кордоні. За повідомленнями ЗМІ, транспорт прямував до Німеччини.

    Це не перша інформація про можливі замахи на оборонних промисловців

    Раніше західні ЗМІ повідомляли про ймовірний російський план убивства генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера. Німецький концерн є одним із ключових виробників озброєння та активно співпрацює з Україною.

    У 2024 році CNN із посиланням на джерела повідомляв, що американська розвідка виявила відповідний план, після чого німецькі спецслужби посилили охорону Паппергера.

    «Новачок» також фігурував у низці попередніх резонансних отруєнь, які західні держави пов’язували з російськими спецслужбами.

  • Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Сили оборони України вперше отримали новітні артилерійські боєприпаси RH1412 від німецького оборонного концерну Rheinmetall. Це перша поставка цього типу снарядів безпосередньо із нового виробничого майданчика компанії в німецькому місті Унтерлюсс. У концерні наголошують, що RH1412 є найсучаснішим продуктом у лінійці артилерійських боєприпасів Rheinmetall, а його передача Україні стала важливим етапом розширення військово-технічної співпраці між Києвом і німецьким виробником.

    Як повідомили у Rheinmetall, перша партія включає “невелику п’ятизначну кількість” артилерійських снарядів, однак точний обсяг поставок із міркувань безпеки не розкривається. Разом із боєприпасами українські військові також отримали метальні заряди, виготовлені на інших підприємствах виробничої мережі концерну.

    У компанії зазначили, що це перший випадок, коли артилерійські снаряди для України постачаються саме із заводу в Унтерлюссі. До цього українська армія отримувала боєприпаси Rheinmetall, вироблені на інших підприємствах концерну.

    Наразі, за інформацією виробника, вже виконано понад половину загального контракту. Завершити постачання решти замовлених боєприпасів Rheinmetall планує до кінця 2026 року.

    Особливу увагу в концерні звертають на характеристики RH1412. Це найновіший 155-міліметровий артилерійський снаряд, створений із урахуванням сучасних вимог до ведення бойових дій. Боєприпас сумісний із широким спектром артилерійських систем калібру 155 мм, які перебувають на озброєнні країн НАТО та вже активно використовуються українськими військовими.

    Серед головних переваг RH1412 виробник називає збільшену дальність стрільби, високу точність ураження цілей та ефективність під час виконання бойових завдань. Саме такі характеристики мають особливе значення в умовах сучасної війни, де артилерія залишається одним із ключових елементів вогневої підтримки.

    У Rheinmetall зазначають, що через різке зростання попиту на артилерійські боєприпаси після початку повномасштабної війни Росії проти України компанія активно нарощує виробничі потужності. Для цього концерн інвестує значні кошти як у модернізацію вже існуючих підприємств, так і у будівництво нових заводів із виробництва боєприпасів та метальних зарядів.

    Rheinmetall сьогодні є одним із найбільших виробників великокаліберних боєприпасів у світі та одним із ключових партнерів України у сфері оборонної промисловості. Компанія не лише постачає артилерійські снаряди, а й бере участь у реалізації інших оборонних проєктів, спрямованих на посилення української армії.

    Останнім часом співпраця між Україною та німецьким концерном суттєво розширилася. Раніше повідомлялося, що Україна уклала з Rheinmetall контракт на закупівлю артилерійських боєприпасів на десятки мільйонів євро. Крім того, уряд Німеччини виділив 300 мільйонів євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі та постачання артилерійських снарядів для Збройних сил України.

    Водночас Rheinmetall продовжує залишатися об’єктом політичного тиску з боку Росії. Зокрема, нещодавно стало відомо, що російська сторона намагається через власну судову систему висунути фінансові претензії до німецького оборонного концерну, вимагаючи від компанії багатомільйонні компенсації.

    Передача Україні новітніх RH1412 свідчить про подальше поглиблення оборонного партнерства між Києвом та європейськими виробниками озброєння, а також про продовження міжнародної підтримки українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

  • Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Український військово-промисловий комплекс виходить на новий рівень розвитку. На тлі затяжної війни, масованих атак Росії та постійної потреби у далекобійній зброї Україна разом із західними партнерами розробляє нові типи озброєння, які можуть суттєво змінити баланс сил не лише на фронті, а й у всій системі європейської безпеки, повідомляють ЗМІ.

    Одним із найгучніших проєктів останніх місяців стала спільна українсько-німецька розробка нової крилатої ракети RUTA. Її створюють у співпраці з німецьким оборонним гігантом Rheinmetall, а перші випробування планують провести вже у 2027 році.

    За попередніми даними, ракета матиме дальність польоту до 2000 кілометрів, що фактично дозволить Україні уражати стратегічні цілі далеко в тилу Росії. Експерти наголошують: йдеться не просто про черговий далекобійний засіб, а про нову філософію ударних систем, створених з урахуванням досвіду сучасної війни та боротьби з потужною російською ППО.

    Військовий експерт та засновник фонду «Реактивна пошта» Павло Нарожний пояснив, що RUTA має принципово інше компонування, ніж уже відома українська ракета «Фламінго». Якщо у «Фламінго» двигун винесений зовні, то у новій ракеті він інтегрований у корпус. Це значно покращує аеродинаміку та дозволяє використовувати різні типи двигунів без суттєвого перепроєктування конструкції.

    За словами Нарожного, RUTA буде значно дорожчою за «Фламінго», однак і значно потужнішою та технологічнішою. Особливу увагу розробники приділяють системі навігації та стійкості до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголошує, що сучасна крилата ракета не може покладатися лише на супутникову навігацію, адже GPS-сигнали активно глушаться. Тому, найімовірніше, RUTA використовуватиме систему навігації за рельєфом місцевості — технологію, коли камера сканує поверхню та звіряє її із заздалегідь завантаженими картами.

    Ще одна ключова особливість — повітряний запуск. Ракету планують запускати з літаків, що дозволить значно збільшити дальність та гнучкість застосування. Водночас саме ця складність робить проєкт дорожчим і технологічно вимогливішим.

    На думку військовослужбовця Сил ТрО ЗСУ Олександра Мусієнка, спільний українсько-німецький проєкт може стати початком формування нового європейського «ракетного щита» неядерного стримування.

    За його словами, у Європі дедалі краще усвідомлюють: дипломатія без сильної зброї більше не працює. Саме тому Німеччина, Нідерланди та інші країни зацікавлені у створенні власних високоточних ракетних систем, здатних стримувати Росію без використання ядерної зброї.

    Мусієнко зазначає, що сьогодні жодна європейська країна фактично не має власних неядерних балістичних ракет, а багато держав змушені закуповувати американські ATACMS. Співпраця з Україною, яка отримала унікальний бойовий досвід, може змінити ситуацію.

    Фактично формується новий оборонний союз технологій: український досвід фронту поєднується з європейськими фінансами, промисловістю та доступом до глобальних технологічних ринків.

    Паралельно Україна працює і над іншими типами озброєння. Одним із головних проривів може стати створення власних керованих авіабомб — аналогів російських КАБів, які останні два роки залишаються однією з найбільших загроз для українських позицій та прифронтових міст.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко заявив, що українські КАБ уже проходять активну стадію розробки за підтримки західних партнерів, зокрема Франції. За попередньою інформацією, перші моделі матимуть бойову частину вагою близько 250 кілограмів, однак надалі потужність можуть збільшити.

    Військові експерти вважають, що поява українських високоточних авіабомб може суттєво змінити ситуацію на фронті, особливо у питаннях контрбатарейної боротьби та ураження укріплених позицій противника.

    Ще одним перспективним напрямком стали реактивні дрони-перехоплювачі. Українські інженери вже працюють над системами, здатними знищувати не лише «Шахеди», а й російські КАБи та інші повітряні цілі.

    Такі системи можуть стати відповіддю на одну з головних проблем сучасної війни — масоване використання дешевих ударних засобів, які перевантажують класичну ППО.

    Водночас український miltech продовжує масштабувати виробництво дронів. Компанія Vyriy Industries нещодавно презентувала новий метод серійного виробництва безпілотників, який дозволяє значно збільшити обсяги випуску.

    А компанія PG Robotics активно просуває безпілотник Lucky Strike-2 — ударний дрон нового покоління, створений спеціально під реальні потреби фронту.

    Крім того, в Україні дедалі частіше говорять про можливу появу власної балістичної ракети вже у 2026 році. Якщо цей проєкт буде реалізований, Україна вперше отримає власний інструмент стратегічного стримування такого рівня.

    Паралельно тривають роботи над українським аналогом ракет для систем Patriot. У цьому напрямку Києву допомагають європейські партнери, зацікавлені у створенні незалежної від США системи протиповітряної оборони.

    Фактично війна стала каталізатором безпрецедентного розвитку українського ВПК. Якщо ще кілька років тому Україна здебільшого залежала від імпорту західного озброєння, то тепер дедалі більше переходить до моделі спільного виробництва та власних високотехнологічних розробок.

    Експерти зазначають: головна перевага українського оборонного сектору — унікальний бойовий досвід, якого сьогодні немає жодна інша країна світу. Саме тому українські ракети, дрони та системи ППО дедалі частіше розглядаються не лише як зброя для фронту, а й як потенційна основа нової архітектури безпеки Європи.

  • Європа стрімко озброюється, але зброя б’є рекорди за цінами: у НАТО вже говорять про кризу

    Європа стрімко озброюється, але зброя б’є рекорди за цінами: у НАТО вже говорять про кризу

    Європейський ринок озброєнь переживає безпрецедентне подорожчання на тлі війни Росії проти України, масштабного переозброєння НАТО та різкого зростання попиту на військову техніку. У деяких випадках ціни на окремі види озброєння та боєприпасів за останні два роки зросли більш ніж на 50%. Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, коментуючи ситуацію на європейському оборонному ринку.

    За словами естонського міністра, проблема стала системною для всіх країн НАТО, які одночасно почали збільшувати військові бюджети після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    «Ціни зростають. Ми бачимо, що коли купували певне озброєння два роки тому, а зараз хочемо збільшити обсяги закупівель того ж самого товару, то ціна на окремі позиції вже вища на 50–60%», — заявив Певкур.

    Його слова наводить Bloomberg.

    Міністр пояснив, що оборонна промисловість Європи просто не встигає задовольнити різке збільшення попиту. Країни НАТО одночасно почали відновлювати власні арсенали, виснажені через багаторічне скорочення військових витрат, а також через масштабні поставки зброї Україні.

    Після 2022 року більшість держав Альянсу оголосили про рекордні програми переозброєння. Німеччина створила спеціальний оборонний фонд на 100 млрд євро. Польща запустила одну з найбільших програм модернізації армії у Європі, закуповуючи танки Abrams, K2, гаубиці K9 та системи HIMARS. Франція, Велика Британія, країни Балтії та Скандинавії також різко збільшили оборонні бюджети.

    На цьому тлі виробники зброї отримали величезний портфель замовлень, однак зіткнулися з браком виробничих потужностей, дефіцитом компонентів та нестачею спеціалістів.

    Bloomberg зазначає, що сьогодні європейський оборонний ринок фактично входить у фазу «воєнної економіки», коли попит значно перевищує можливості виробництва.

    Особливо критичною ситуація залишається на ринку артилерійських боєприпасів, систем ППО, ракет та бронетехніки. Після початку великої війни в Україні країни НАТО масово передавали Києву власні запаси озброєння, що призвело до стрімкого скорочення складів у самій Європі.

    Через це уряди тепер одночасно намагаються і підтримувати Україну, і відновлювати власні резерви.

    Певкур назвав ситуацію «проблемою курки та яйця». За його словами, уряди очікують збільшення виробництва від оборонних компаній, але виробники не готові масштабувати заводи без довгострокових гарантій та великих контрактів.

    «Якщо галузь не розуміє, що на ринку буде багато грошей, то ви вже запізнилися», — сказав глава Міноборони Естонії.

    Він наголосив, що Європа не може чекати до 2030 року, аби повністю відновити боєготовність своїх армій. На його думку, Росія може скористатися слабкістю НАТО вже найближчими роками.

    «Найкращий момент для російських провокацій проти НАТО може настати вже цього або наступного року», — попередив Певкур.

    На цьому тлі в Європі дедалі активніше говорять про необхідність фактичної мілітаризації промисловості. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте найближчими днями планує провести окрему зустріч із керівниками провідних оборонних компаній Європи. Основна тема — збільшення виробництва зброї та інвестицій у військову промисловість.

    Financial Times раніше повідомляла, що НАТО тисне на уряди країн-членів, закликаючи переходити до довгострокових оборонних контрактів, які дадуть компаніям гарантії для будівництва нових заводів.

    Паралельно Велика Британія розглядає створення спеціального «оборонного банку» для фінансування масштабного переозброєння країн Північної Європи та НАТО. Про це наприкінці квітня писало The Telegraph.

    У ЄС також тривають дискусії щодо створення спільного оборонного фонду та нових механізмів централізованих закупівель зброї. У Брюсселі побоюються, що розрізнені контракти між країнами Євросоюзу лише додатково підігрівають конкуренцію та підвищують ціни.

    Окремою проблемою для Європи залишається позиція США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому у Вашингтоні дедалі частіше лунають заяви про необхідність скорочення американських витрат на безпеку Європи. Через це країни ЄС змушені брати на себе дедалі більшу частину фінансування оборони та підтримки України.

    У країнах Балтії, Польщі та Скандинавії вже відкрито говорять про ризик прямої конфронтації з Росією після завершення активної фази війни в Україні.

    На цьому тлі оборонні компанії демонструють рекордні прибутки. Акції Rheinmetall, Saab, Leonardo, BAE Systems та інших виробників зброї за останні роки суттєво зросли. Rheinmetall навіть оголосив про плани будівництва нових підприємств для виробництва боєприпасів та бронетехніки.

    Водночас експерти попереджають: навіть рекордне збільшення оборонних бюджетів не гарантує швидкого вирішення проблеми дефіциту озброєнь.

    За оцінками аналітиків, Європі можуть знадобитися роки, аби повністю відновити виробничі ланцюги та наростити обсяги виробництва до рівня, необхідного для потенційного великого конфлікту.

    Особливо складною ситуація є у сфері виробництва ракет для систем ППО та високоточної зброї, де цикл виготовлення окремих компонентів може тривати місяцями.

    На тлі війни в Україні та погіршення глобальної безпекової ситуації Європа фактично входить у нову епоху — епоху масштабного переозброєння, де головною проблемою стає вже не лише наявність грошей, а здатність швидко виробляти достатню кількість зброї.

  • Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Україна після однієї з найважчих зим від початку повномасштабної війни змогла досягти надзвичайно високих показників ефективності протиповітряної оборони. Сили ППО нині перехоплюють близько 90% російських ударних дронів типу “Шахед” та майже 80% крилатих ракет. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров після візиту до Києва міністра оборони Німеччини Борис Пісторіус.

    За словами Федорова, минула зима стала однією з найважчих для української енергетики та системи оборони. Росія майже вдвічі збільшила кількість комбінованих ударів по Україні, намагаючись повторити сценарій енергетичного терору попередніх років. За кілька місяців, як зазначив міністр, окупанти запустили понад тисячу балістичних і крилатих ракет та приблизно 27 тисяч дронів-камікадзе типу Shahed. Основною ціллю атак були енергетичні об’єкти, електропідстанції, ТЕС і критична інфраструктура, яку Росія намагалася вивести з ладу в період сильних морозів.

    Попри масштабний тиск, Україні вдалося уникнути катастрофічних блекаутів, а система ППО показала значно вищу ефективність, ніж прогнозували західні аналітики восени 2025 року. Візит Пісторіуса до Києва став не лише дипломатичним жестом підтримки, а й демонстрацією того, як саме Україна змогла адаптувати свою оборону до нової тактики російських атак.

    Німецькому міністру показали позиції так званої “малої ППО”, мобільні вогневі групи, системи боротьби з “Шахедами”, а також енергетичні об’єкти, які постраждали внаслідок російських ударів. За словами Федорова, саме поєднання класичних систем ППО, мобільних груп та новітніх технологій дозволило суттєво підвищити рівень перехоплення цілей.

    Особливу роль у захисті українського неба відіграють комплекси Patriot, які Україна отримала від партнерів. Саме вони дозволяють перехоплювати найнебезпечніші російські ракети, включно з окремими типами балістичних цілей. Німеччина стала одним із ключових партнерів у цьому напрямку. Берлін не лише передавав ракети для Patriot, а й фінансував механізм PURL — систему оперативного пошуку та передачі боєприпасів із запасів європейських країн у критичні моменти.

    Федоров наголосив, що кожна ракета для Patriot буквально рятувала життя українців і допомагала втримати енергосистему під час найважчих морозів. У Києві та інших містах України саме Patriot неодноразово перехоплювали російські “Кинджали” та інші високошвидкісні цілі, які Кремль вважав майже невразливими.

    Втім, попри успіхи, балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для української ППО. Якщо з “Шахедами” та крилатими ракетами українські сили вже навчилися ефективно боротися, то балістика потребує дорожчих і технологічно складніших систем перехоплення. Саме тому Україна зараз активно працює разом із Німеччиною та іншими партнерами над посиленням протибалістичного захисту.

    Йдеться не лише про додаткові батареї Patriot, а й про формування спільної європейської архітектури протиракетної оборони. На цьому тлі особливу увагу привертає співпраця німецького оборонного концерну Rheinmetall із компанією Destinus, які запускають у Європі виробництво нових крилатих ракет. У західних ЗМІ цей проєкт уже називають спробою створити альтернативу американським системам озброєння та зменшити залежність ЄС від США.

    Українська влада також дедалі більше робить ставку на технологічні рішення. У 2025–2026 роках Україна суттєво наростила власне виробництво дронів-перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби та автоматизованих платформ виявлення цілей. За словами військових експертів, саме масове використання дешевших технологічних рішень дозволило Україні значно ефективніше боротися з “Шахедами”, які Росія запускала практично щоночі.

    На цьому тлі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна “вийшла з найважчої зими у кращих позиціях”, а фронт нині стабілізовано. За його словами, рівень збиття російських дронів уже досяг приблизно 90%, що свідчить про адаптацію української системи оборони до нових умов війни.

    Однак у Росії також змінюють тактику. Останніми місяцями окупанти почали комбінувати атаки дронами та балістичними ракетами, намагаючись перевантажити українську ППО. Крім того, Москва активно модернізує “Шахеди”, роблячи їх менш помітними для радарів і стійкішими до РЕБ. Саме тому Україна постійно потребує нових систем ППО, ракет і технологій перехоплення.

    Візит Пісторіуса до Києва показав ще одну важливу річ: попри політичні суперечки всередині ЄС та дискусії у США щодо подальшої допомоги Україні, європейські країни дедалі більше усвідомлюють, що українська ППО сьогодні фактично захищає не лише Україну, а й східний фланг усієї Європи. Якщо Росії вдасться зламати українську систему протиповітряної оборони, наслідки для безпеки континенту можуть бути значно ширшими, ніж лише чергові удари по українських містах.

    Саме тому Україна та її партнери зараз роблять ставку не лише на кількість ракет чи батарей Patriot, а й на створення нової моделі оборони, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизація, мобільні системи та інтеграція європейських оборонних технологій. І результати останньої зими свідчать: попри безпрецедентний російський тиск, ця модель починає працювати.

  • Скандал довкола Rheinmetall отримав відповідь від українських виробників безпілотників

    Скандал довкола Rheinmetall отримав відповідь від українських виробників безпілотників

    Українська спільнота виробників безпілотних систем різко відреагувала на резонансну заяву генерального директора німецького оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера, який порівняв українських розробників із “домогосподарками”, що нібито обмежуються використанням 3D-принтерів.

    Слова очільника одного з найбільших оборонних гравців Європи викликали хвилю обурення серед українських інженерів і виробників дронів, які працюють безпосередньо на потреби фронту. Як повідомляє журналіст Саймон Шустер, представники компанії Skyfall та інші учасники ринку не залишили цей коментар без відповіді.

    У галузі наголошують: реальні результати застосування українських безпілотників на полі бою є найкращим аргументом у будь-якій дискусії. За словами представників індустрії, навіть ті системи, які створюються в умовах обмежених ресурсів, демонструють ефективність у знищенні сучасної техніки противника.

    “Якщо безпілотника, створеного українськими “домогосподарками”, достатньо, щоб знищити танки та артилерію, то, схоже, ми вже живемо в епоху “домогосподарок””, — іронічно прокоментували ситуацію представники ринку.

    У компанії Skyfall підкреслюють, що українські дрони сьогодні часто перевершують дорогі західні аналоги за ефективністю, швидкістю адаптації та гнучкістю у виробництві. Саме ці фактори, на їхню думку, стали ключовими у сучасній війні, де швидкість впровадження нових рішень іноді важливіша за масштаб виробництва.

    Конфлікт поглядів виник після того, як Паппергер висловив сумнів у довгостроковій конкурентоспроможності невеликих українських майстерень у порівнянні з великими промисловими підприємствами. Водночас українські розробники наголошують: саме децентралізована модель виробництва дозволяє швидко реагувати на виклики фронту та оперативно вдосконалювати техніку.

    На тлі війни Росії проти України безпілотники стали одним із ключових інструментів стримування ворога. Український досвід показує, що навіть у складних умовах обмеженого виробництва можна досягати результатів, які змінюють хід бойових дій.

  • Брак запчастин став критичним для українських самохідних гаубиць

    Брак запчастин став критичним для українських самохідних гаубиць

    Збройні сили України стикаються з серйозними труднощами через нестачу запчастин для західного озброєння, зокрема для самохідних гаубиць, постачених Німеччиною, Нідерландами та Італією. Як повідомляє Bild, ця проблема суттєво обмежує можливості використання техніки, яка вже вийшла з ладу.

    Два командири українських артилерійських підрозділів, які майже два роки використовують західні самохідні гаубиці, підтвердили критичну ситуацію з запчастинами. «Це чудова система, але знос дуже високий», – зазначає один з артилеристів. Проблеми з ремонтом стали особливо помітними під час битви під Бахмутом влітку 2022 року.

    Попри те, що виробник Rheinmetall оголосив про значне замовлення на виробництво нових одиниць у травні цього року, процес виготовлення триває кілька місяців через складність загартування спеціальних труб. Німеччина наразі постачає обмежену кількість труб для термінових потреб фронту, але українські артилеристи відзначають, що це лише частина проблеми. Інші компоненти самохідних гаубиць також потребують заміни, але їх закупівля ускладнена бюрократичними перепонами.

    Голова Комітету з питань оборони Маркус Фабер критикує ситуацію, зазначаючи, що дефіцит запчастин став більшою проблемою для систем озброєння, ніж ворожий вогонь. Він підкреслює, що якби достатня кількість запасних частин надходила вчасно, Україна могла б мати більше функціональних гаубиць для оборони.

    Німеччина планує передати Україні ще 12 гаубиць Panzerhaubitze 2000. Берлін також з іншими партнерами надасть українським військам ще 77 танків Leopard 1A5. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що шість з цих гаубиць будуть доставлені в Україну цього року, а ще шість – у 2025 році.

  • Німецький оборонний гігант розпочне будівництво заводу боєприпасів в Україні

    Німецький оборонний гігант розпочне будівництво заводу боєприпасів в Україні

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав ключове замовлення від українського уряду на будівництво заводу з виробництва боєприпасів в Україні.

    Ця новина, яка стала відома через офіційний сайт компанії, стала важливим кроком у розширенні оборонних потужностей України.

    Згідно з повідомленням Rheinmetall, компанія отримала перше значне замовлення на будівництво заводу, про яке було оголошено у лютому 2024 року. Замовлення включає в себе повне технічне оснащення заводу до моменту його введення в експлуатацію. Вартість проекту оцінюється в діапазоні від тризначної кількості мільйонів євро, і будівництво має розпочатися в найближчі терміни, з планованим завершенням протягом кількох років.

    Намір Rheinmetall полягає в зведенні щонайменше чотирьох заводів в Україні, що буде сприяти розвитку національної оборонної промисловості. Компанія також має намір розпочати виробництво боєприпасів в Україні протягом 24 місяців. Разом з українським партнером, з яким створено спільне підприємство, Rheinmetall відповідатиме за експлуатацію нового заводу.

    Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер підкреслив, що цей проект є підтвердженням довіри до експертизи та виробничих можливостей компанії. «Ми втілюємо наші слова в дії, і разом з нашим партнером ми створимо український центр з боєприпасів», — зазначив Паппергер.

    Цей контракт не є єдиним прикладом міжнародних інвестицій в українську оборонну галузь. Раніше стало відомо, що американська компанія Northrop Grumman планує запуск виробництва боєприпасів середнього калібру в Україні. Також французько-німецький конгломерат KNDS оголосив про створення підприємства в Україні, яке займатиметься виробництвом військової техніки та боєприпасів. Французька оборонна група Thales також підписала кілька угод з Україною, включаючи створення спільного підприємства в рамках співпраці з Укроборонпромом та FRDM.