Daypolitico

Позначка: Рівненська АЕС

  • Масштабні відключення в Києві можуть бути пов’язані з ударом по енерговузлу, що з’єднує столицю з Рівненською АЕС

    Масштабні відключення в Києві можуть бути пов’язані з ударом по енерговузлу, що з’єднує столицю з Рівненською АЕС

    Проблеми з електропостачанням у Києві можуть бути пов’язані з влучанням у підстанцію, через яку столиця та область отримують електроенергію з Рівненської АЕС. За словами джерела, знайомого із ситуацією в енергосистемі, удар припав на вузол, від якого залежить передача потужності до столичного регіону. Це пояснює, чому перебої торкнулися не лише побутових споживачів, а й міської інфраструктури. 8 жовтня зупинилося метро на всіх трьох лініях, а в кількох районах Києва почалися проблеми з водопостачанням. Водночас, за інформацією джерела, йдеться не про нестачу електроенергії на самій станції, а про пошкодження інфраструктури, через яку вона надходить до міста.

    Імовірно, йдеться про підстанцію 750 кВ «Київська» на Київщині. До неї веде лінія електропередачі від Рівненської АЕС завдовжки близько 346 км. Її ввели в експлуатацію у грудні 2015 року. За скоригованим проєктом, затвердженим Кабміном у 2017 році, загальна кошторисна вартість будівництва становила близько 5,82 млрд грн, із яких приблизно 3,34 млрд грн припадало на саму лінію. Проєкт мав посилити передачу електроенергії до центрального енерговузла України, зокрема Києва та Київської області.

    Моніторингові канали та ЗМІ повідомляли про повторні атаки. Однак офіційного підтвердження того, що пошкоджено саме підстанцію «Київська», поки немає. «Укренерго» та Міністерство енергетики повідомляли про удари по об’єктах енергосистеми й пошкодження обладнання, через яке знизилися можливості передачі електроенергії до Києва та області, але конкретного об’єкта не називали.

    Важливість цього вузла полягає в тому, що наявність генерації сама по собі не гарантує електроенергію в розетках. Рівненська АЕС може виробляти електроенергію, але в разі пошкодження високовольтної лінії або підстанції передати її до столиці в необхідному обсязі не вдасться. Тому наслідки таких ударів виходять за межі звичайних графіків відключень.

    Про проблеми з передачею електроенергії говорив і член парламентського комітету з питань енергетики Сергій Нагорняк. За його словами, на ситуацію впливають аварійні ремонти високовольтних ліній, а також відключення обладнання для встановлення захисних конструкцій на підстанціях. У ДТЕК також повідомляли про пошкодження мереж унаслідок російських атак і необхідність відновлювати електропостачання. Це свідчить про значний вплив ударів на енергетичну інфраструктуру, зокрема мережі передачі та розподілу електроенергії.

    Вранці 9 жовтня в Києві та частині області знову діяли екстрені відключення, за яких звичайні графіки не застосовуються. Якщо інформація джерела про пошкодження підстанції підтвердиться, для стабілізації електропостачання столиці потрібно буде не лише усунути пошкодження, а й відновити нормальну передачу потужності із західних регіонів країни. До цього навіть електростанції, які продовжують працювати, не зможуть повністю компенсувати обмеження, спричинені пошкодженням мережевої інфраструктури.

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європейський Союз поступово демонтує одну з найскладніших енергетичних залежностей від Росії — постачання ядерного палива для реакторів радянського дизайну. Якщо після початку повномасштабної війни ЄС значно скоротив закупівлі російських нафти, газу та повністю відмовився від вугілля, то атомна галузь залишалася значно складнішою проблемою. Причина — технологічна прив’язка низки європейських АЕС до реакторів ВВЕР та російського паливного циклу.

    Нині в країнах ЄС працюють 19 реакторів радянського дизайну ВВЕР. Вони розташовані у Болгарії, Чехії, Фінляндії, Словаччині та Угорщині. Йдеться про чотири енергоблоки ВВЕР-1000 та 15 блоків ВВЕР-440. Після російського вторгнення всі п’ять держав почали шукати альтернативу паливу російської компанії TVEL, яка входить до структури «Росатому», хоча швидкість цього переходу суттєво відрізняється.

    Єврокомісія вже включила атомну галузь до ширшої стратегії позбавлення від російських енергоресурсів. У дорожній карті REPowerEU передбачено поступове припинення залежності не тільки від російського газу та нафти, а й від ядерних матеріалів. Серед запланованих заходів — торговельні обмеження щодо російського збагаченого урану, обмеження нових контрактів на поставки ядерних матеріалів із РФ та підготовка країнами ЄС власних планів відмови від російської атомної продукції.

    Однією з найважливіших змін стало те, що російська TVEL фактично втратила технологічну монополію на паливо для ВВЕР. Американська Westinghouse вже налагодила виробництво альтернативних паливних збірок, а французька Framatome також розширює свою присутність на цьому ринку.

    Однією з перших практичний перехід розпочала Болгарія. У травні 2024 року Westinghouse доставила паливо для п’ятого енергоблока Козлодуйської АЕС. Болгарська атомна станція експлуатує два діючі реактори ВВЕР-1000, які забезпечують значну частину електроенергії країни. Паралельно Софія планує будівництво нових блоків уже за американською технологією Westinghouse AP1000.

    Схожим шляхом рухається Фінляндія. Компанія Fortum почала використовувати паливо Westinghouse на АЕС «Ловійса», де працюють два реактори ВВЕР-440. Перехід має особливе значення саме для цього типу реакторів, адже тривалий час можливості швидко замінити російські збірки для них були обмеженими.

    Ще один великий крок зробила Чехія. У 2025 році альтернативне паливо Westinghouse було поставлено для обох чеських атомних станцій — «Темелін» і «Дуковани». Таким чином, американський виробник працює одразу з двома типами радянських реакторів: ВВЕР-1000 і ВВЕР-440.

    Паливні збірки для європейських ВВЕР Westinghouse виробляє на своєму підприємстві у шведському Вестеросі. Саме розвиток цього виробництва став одним із ключових факторів, який дозволив європейським операторам реально говорити про диверсифікацію, а не просто про політичні наміри.

    Єврокомісія підтверджує, що оператори російських за конструкцією реакторів дедалі активніше переходять на неросійські альтернативи.

    Складнішою залишається ситуація у Словаччині. Країна уклала угоди з альтернативними постачальниками, серед яких Westinghouse та французька Framatome. Водночас повністю від російського палива Братислава поки не відмовилася.

    Особливо показовим став запуск четвертого енергоблока АЕС «Моховце». Для нього у 2026 році продовжили використовувати російське паливо TVEL. Тобто стратегічний курс на диверсифікацію вже сформований, однак технологічний перехід потребує часу, сертифікації нових збірок і формування достатніх запасів.

    Схожа суперечність існує й в Угорщині. Будапешт домовився про майбутні поставки палива від Framatome, а також веде переговори щодо диверсифікації за участю Westinghouse. Водночас Угорщина не збирається розривати атомні зв’язки з Москвою повністю.

    Більше того, вона продовжує реалізацію проєкту «Пакш-2», який передбачає будівництво двох нових реакторів ВВЕР-1200 за участю «Росатому». Наявна АЕС «Пакш» має чотири реактори ВВЕР-440 і досі значною мірою залежить від російської паливної інфраструктури. Reuters раніше повідомляв, що Будапешт одночасно планує зберігати відносини з російськими постачальниками та диверсифікувати закупівлі.

    Саме позиції Угорщини та Словаччини залишаються одним із факторів, які ускладнюють повну відмову ЄС від російського атомного сектору. За оцінками, які наводила Financial Times, ЄС усе ще залежить від Росії приблизно на 20–25% у частині постачання урану, а російські компанії залишаються частиною ширшого ланцюга конверсії, збагачення, виробництва палива та обслуговування реакторів.

    Є ще один парадокс: навіть Німеччина, яка закрила власні атомні електростанції, повністю не розірвала зв’язки з російською ядерною галуззю.

    У липні 2026 року влада Нижньої Саксонії дозволила французькій Framatome використовувати підприємство в Лінгені для виробництва палива для реакторів російського дизайну у співпраці з російськими структурами TVEL і «Росатомом». При цьому російський персонал не повинен отримувати доступ до підприємства, а проєкт супроводжуватиметься додатковими заходами безпеки.

    Цей випадок показує головну проблему європейської «ядерної незалежності»: замінити самі паливні збірки недостатньо. Потрібно перебудувати весь технологічний ланцюг — від постачання урану та його конверсії до збагачення і безпосереднього виробництва палива.

    І саме тут особливе значення має досвід України.

    Київ почав диверсифікацію задовго до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року Україна повністю відмовилася від майбутніх закупівель російського ядерного палива та прискорила співпрацю з Westinghouse.

    У вересні 2023 року на Рівненській АЕС вперше завантажили паливо Westinghouse у реактор ВВЕР-440. До цього такі реактори історично працювали на паливі російського виробництва. Альтернативні збірки стали результатом співпраці «Енергоатому» та Westinghouse, яку після початку великої війни суттєво прискорили.

    Таким чином Україна фактично стала полігоном для технологічного рішення, яке тепер допомагає іншим європейським державам зменшувати залежність від Москви.

    Однак говорити про повну ядерну незалежність Європи від Росії поки зарано. «Росатом» залишається присутнім у європейському паливному циклі, а атомний сектор РФ досі не опинився під такими ж масштабними санкційними обмеженнями, як російські нафта чи вугілля.

    Водночас фундаментальна зміна вже відбулася: російське паливо перестало бути безальтернативним для реакторів ВВЕР. Болгарія, Чехія та Фінляндія вже перейшли до практичного використання альтернативних збірок, Словаччина готує диверсифікацію, а Угорщина, попри збереження тісних зв’язків із «Росатомом», також шукає додаткових постачальників.

    Єврокомісія тепер прагне перетворити окремі національні рішення на загальноєвропейську політику. І якщо цей процес буде доведено до кінця, Москва може втратити не лише значну частину доходів від атомної галузі, а й один із найбільш довготривалих механізмів технологічного впливу на енергетику країн Центральної та Східної Європи.

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    Україна й надалі розглядає Білорусь як потенційну військову загрозу, допоки в Мінську зберігається режим, лояльний до російського правителя Володимира Путіна. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю телеканалу «24 Канал». Його слова прозвучали на тлі нових дискусій про можливість повторного наступу російських військ із північного напрямку та посилення військової активності Білорусі поблизу українського кордону.

    Паліса наголосив, що Київ не може ігнорувати білоруський фактор після подій 2022 року, коли Росія використала територію Білорусі як плацдарм для наступу на Київську, Чернігівську та Сумську області.

    «Насамперед хотів би зазначити, що до того моменту, поки у Білорусі зберігатиметься лояльний до Путіна режим, ми завжди розглядатимемо Білорусь як потенційну загрозу», — заявив Паліса.

    Він також нагадав про заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка напередодні повномасштабного вторгнення РФ, коли Мінськ запевняв, що не братиме участі у війні проти України.

    «Ми всі пам’ятаємо події напередодні повномасштабного вторгнення, коли так званий лідер Білорусі заявив про те, що Білорусь ніколи не нападе на Україну. Результат ми всі пам’ятаємо», — сказав заступник голови ОП.

    За словами Паліси, українське військово-політичне керівництво постійно оцінює ризики з боку північного напрямку та реагує на будь-які потенційні загрози відповідним посиленням оборони.

    Останніми днями тема можливої нової активізації Білорусі знову опинилася в центрі уваги після рішення Мінська обмежити відвідування лісів одразу у 19 районах країни. Особливу увагу привернуло те, що 12 із цих районів розташовані поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою.

    Офіційно білоруська влада пояснила обмеження високою пожежною небезпекою, однак частина українських військових експертів припускає, що йдеться про підготовку до прихованих військових заходів. Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун заявив, що закриття прикордонних лісових зон може використовуватися для переміщення військ, розгортання логістики та приховування військової активності від цивільного населення і розвідки.

    За його словами, особливу загрозу становить Брестський напрямок, оскільки потенційні дії російських або білоруських сил у цьому районі можуть створити ризики для ключових логістичних маршрутів постачання західної допомоги Україні через Волинь. Також серед потенційних цілей експерти називають напрямок Сарни — Рівне — Вараш, де розташована Рівненська атомна електростанція.

    Саме через постійну небезпеку з півночі Україна змушена утримувати значні резерви на кордоні з Білоруссю, навіть попри надзвичайно складну ситуацію на східному та південному фронтах.

    Водночас частина військових аналітиків вважає, що наразі ані Росія, ані Білорусь не мають достатніх ресурсів для нового масштабного наступу на Київ. Таку думку висловив генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.

    На його переконання, активне поширення інформації про можливий повторний наступ із Білорусі насамперед вигідне Кремлю як елемент психологічного та інформаційного тиску на Україну. Москва, за словами Романенка, зацікавлена у відкритті додаткового фронту, щоб змусити Україну розосереджувати сили та полегшити ситуацію для російської армії на сході.

    Втім, експерт вважає, що зараз у Росії та Білорусі немає необхідного військового потенціалу для повторення сценарію лютого 2022 року. Особливо з огляду на те, що Україна за ці роки суттєво укріпила північний кордон, побудувала фортифікації та посилила систему спостереження.

    Окремо Романенко звернув увагу на інший ризик — можливу гібридну ескалацію проти країн НАТО. На його думку, Білорусь може використовуватися Росією не лише як інструмент тиску на Україну, а й для провокацій на східному фланзі Альянсу, зокрема щодо Польщі та країн Балтії.

    Додаткову тривогу викликали і спільні російсько-білоруські навчання із відпрацюванням застосування ядерної зброї, які стартували напередодні. Українська влада вже закликала міжнародну спільноту жорстко реагувати на подібні дії Москви та Мінська, наголошуючи, що Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм Кремля поблизу кордонів НАТО та України.

    Попри це, українські військові та політичні керівники публічно підкреслюють: ситуація на північному кордоні перебуває під постійним контролем. Україна уважно відстежує будь-які переміщення техніки та військ на території Білорусі, а також враховує досвід перших місяців великої війни, коли саме з білоруського напрямку російська армія намагалася швидко захопити Київ.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.

  • Сина ексдиректора РАЕС Павлишина засудили умовно за смерть жінки після побиття

    Сина ексдиректора РАЕС Павлишина засудили умовно за смерть жінки після побиття

    Суд на Рівненщині виніс вирок у резонансній справі Євгенія Павлишина, сина Павла Павлишина — першого заступника міського голови Вараша та колишнього директора Рівненської АЕС. Сина посадовця визнано винним у вчиненні злочину, однак призначене покарання виявилось умовним, що збурило громадськість.

    Так, згідно з текстом вироку Володимирецького районного суду Павлишина-молодшого визнано винним у смерті літньої жінки, яку він побив на власній турбазі влітку 2022 року.

    «Павлишина Євгенія Павловича визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки…», – йдеться в рішенні суду.

    Також суд частково задовольнив цивільний позов родичів загиблої жінки, присудивши всього лишень по 50 000 грн компенсації моральної шкоди кожному. Окрім цього, з Павлишина стягнуто 102 920 грн судових витрат за проведення експертиз.

    Телеграм-канал «Справедливий Вараш», який системно висвітлює справу, публікує шокуючі дані про те, як відбувалось «виведення» Павлишина з-під кримінальної відповідальності.

    «Це вже не просто черговий епізод корупції. Це – демонстрація абсолютної безкарності сім’ї Павлишиних, де гроші, зв’язки і страх стали основою для уникнення відповідальності навіть за найважчі злочини».

    Згідно з дописом, Євген Павлишин відзначався агресивною поведінкою ще з юності — обливання машин активістів кислотою, організовував підпали автомобілів, провокував постійні конфлікти. Кульмінацією стало жорстоке побиття жінки, яка померла в лікарні, так і не прийшовши до тями.

    У повідомленні каналу наводяться деталі грубої фальсифікації справи.

    «Три ексгумації поспіль, щоб добитися “правильних” висновків експертиз.

    На це витрачено понад 400 000 доларів, щоб підкупити експертів, прокурорів і суддів.

    Однак навіть під час однієї з ексгумацій офіційний судово-медичний експерт, який був присутній під час розтину, підтвердив, що на тілі загиблої було чотири гематоми, а не одна, як писали в підроблених документах», – зазначає «Справедливий Вараш».

    Регіональний канал стверджує, що директорка лікарні, кума батька підозрюваного, навмисно маніпулювала медичною документацією, щоб представити смерть жінки як нещасний випадок.

    Також повідомляється про активне приховування свідків, затягування слідства, зникнення доказів, про тиск на всіх, хто намагався домогтися правди, з боку поліції, прокуратури і навіть СБУ.

    Активісти готують публічні звернення з цього приводу до Генеральної прокуратури України, Державного бюро розслідувань, українських і міжнародних журналістів-розслідувачів, антикорупційних громадських організацій.

    «Разом ми змусимо систему дати відповідь!» — йдеться в заяві «Справедливого Вараша».

    Нагадаємо, влітку 2022 рого на території бази відпочинку “Холодок” (с. Рудка Вараського району Рівненської області) Євген Павлишин — син колишнього керівника Рівненської АЕС Павла Павлишина — побив двох жінок. Потерпілі 64-річна матір та її донька орендували на базі, яка належить Павлишину, будиночок для відпочинку. Згодом старша жінка від нанесених їй травм померла у лікарні.

    Кримінальну справу проти Павлишина-молодшого спочатку кваліфікували як “умисне вбивство”. Але згодом – за два роки слідства – Нацполіція зненацька змінила кваліфікацію провадження. І до суду воно було скероване як справа за “хуліганство”.

    Тож, початкова кваліфікація справи Павлишина виглядала так: ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження), ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

    А пізніше, переписавши звинувачення на користь обвинувачуваного, правоохоронці інкримінували Павлишину тільки «умисне нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які не є небезпечним для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 ККУ — ст. 122 ч. 1». Хоча насправді постраждала жінка померла в лікарні не приходячи до свідомості.

  • СБУ зірвала атаку дронів РФ на ЛЕП біля Рівненської АЕС

    СБУ зірвала атаку дронів РФ на ЛЕП біля Рівненської АЕС

    Служба безпеки України затримала ще одного агента воєнної розвідки РФ, який намагався підготувати удар по енергетичній інфраструктурі, що живить Київ та весь столичний регіон. Місцем потенційної диверсії стали високовольтні лінії електропередач, які з’єднують Рівненську атомну електростанцію з Київщиною.

    Згідно з інформацією СБУ, агент мав встановити GPS-трекер на одну з опор магістральних ЛЕП, щоб за його сигналом російські дрони-камікадзе могли вразити критичну інфраструктуру. За словами силовиків, у разі успішного удару столиця та прилеглі області могли залишитися без електрики.

    Зловмисником виявився колишній працівник Рівненської АЕС, який до повномасштабного вторгнення звільнився з режимного об’єкта. Однак у весні 2025 року йому написав у месенджері «зв’язковий» російської воєнної розвідки та запропонував грошову винагороду за співпрацю.

    Після згоди агент отримав чіткі інструкції щодо дій – розвідати територію навколо стратегічної інфраструктури, зібрати дані про розташування військових підрозділів, а потім встановити маячок безпосередньо на опорі ЛЕП. Завдяки цьому окупанти планували високоточну атаку дронами по об’єкту.

    Підозрюваний діяв приховано, пробираючись до «цілі» через відкриту місцевість. У момент, коли він намагався активувати трекер, його затримали контррозвідники СБУ. При ньому вилучили мобільний телефон із листуванням з агентами російського ГРУ.

    Чоловіку вже повідомили про підозру, і він перебуває під вартою. За законом, за диверсію в умовах воєнного стану йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

    Цей випадок є черговим доказом спроб РФ атакувати енергетичну інфраструктуру України. Особливо небезпечною така спроба була у контексті можливої масованої атаки на Київ і агломерацію, що могла б призвести до блекауту в мільйонному регіоні.

    Правоохоронці наголошують: ворог активізує вербування агентів, зокрема серед осіб, які раніше мали доступ до режимних об’єктів або проживають поблизу критичної інфраструктури. СБУ вкотре закликає громадян повідомляти про підозрілих осіб чи дії поблизу енергооб’єктів та інших стратегічних споруд.

  • Відновлення електропостачання на українських АЕС тягнеться вже місяць

    Відновлення електропостачання на українських АЕС тягнеться вже місяць

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що на Південноукраїнській, Рівненській та Чорнобильській атомних електростанціях (АЕС) ще не відновлено з’єднання з усіма зовнішніми лініями електропередачі. Це сталося через масштабні обстріли, що відбулися 26 серпня.

    “Групи МАГАТЕ з Рівненської, Південноукраїнської та Чорнобильської АЕС повідомили, що ці об’єкти ще не відновили з’єднання з усіма зовнішніми лініями електропередачі”, — йдеться у заяві організації.

    4 вересня було зафіксовано проліт безпілотного літального апарата (БПЛА) на кілька кілометрів від Хмельницької АЕС. Це підкреслює постійний ризик для атомних об’єктів в Україні в умовах війни.

    Угода з Францією та НАЕК “Енергоатом”

    МАГАТЕ підписало угоду з Францією та НАЕК “Енергоатом” щодо підтримки українських АЕС. В рамках угоди Україні будуть поставлені необхідні запчастини для аварійних дизель-генераторів Південноукраїнської АЕС (ПАЕС). Це обладнання є критично важливим на випадок втрати зовнішнього електропостачання.

    Атака 26 серпня: масштаби та наслідки

    26 серпня 2024 року російські війська здійснили масовану ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України, використовуючи крилаті, балістичні ракети, зенітні ракети та БПЛА. Загалом було застосовано 127 ракет і 109 ударних дронів, що зробило цей напад одним з наймасштабніших у повномасштабній війні. Вартість атаки оцінюється в 1,2-1,3 мільярда доларів, що стало рекордним показником.

    Проблеми на Південноукраїнській АЕС

    Після атаки на Південноукраїнську АЕС виявили проблему на одному з блоків. Як повідомила НАЕК “Енергоатом”, ця неполадка не призвела до серйозної аварії. Енергоблок було розвантажено на 33% від номінальної потужності, а проблема була пов’язана з перехідними режимами, які виникли внаслідок атаки.