Daypolitico

Позначка: Роберт Фіцо

  • Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.

    Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.

    За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.

    Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.

    «Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.

    Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.

    Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.

    Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.

    У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.

    Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».

    Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

    Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.

    Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.

    Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.

    Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.

    У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.

    Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.

    Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.

    Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.

    У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.

    У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.

    Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.

    Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.

    Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.

    Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.

    Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.

    Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.

    Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.

    За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.

    Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.

    Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.

    Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Фіцо заявляв про суттєві розбіжності з президентом Володимиром Зеленським щодо війни та військової допомоги, хоча й наголошував на необхідності продовжувати двосторонній діалог.

    Окремо словацький прем’єр виступав проти збільшення військових зобов’язань у межах НАТО.

    Раніше «Ненька інфо» писала про заяви Фіцо щодо можливого блокування нових рішень про підтримку України.

    Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.

    Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.

    Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.

    Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».

    Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.

  • Диверсія проти українського виробника дронів: у Словаччині підозрюють мережу, пов’язану з ГРУ

    Диверсія проти українського виробника дронів: у Словаччині підозрюють мережу, пов’язану з ГРУ

    У Словаччині посилився політичний скандал навколо спроби підпалу заводу українського виробника безпілотників Skyeton поблизу Пряшева. Опозиційні партії вимагають від уряду Роберта Фіцо скликати Раду безпеки та пояснити, що словацькі спецслужби знали про можливу діяльність мережі, яку німецькі ЗМІ пов’язують із російською військовою розвідкою ГРУ.

    За даними словацького видання Pravda з посиланням на Frankfurter Allgemeine Zeitung, група, пов’язана з російською військовою розвідкою, могла діяти зі Словаччини та бути причетною до планування атаки на підприємство Skyeton. Німецьке видання посилається на джерела у структурах безпеки.

    Раніше словацькі правоохоронці повідомляли, що їм вдалося зірвати підпал заводу в Ганісках поблизу Пряшева. На підприємстві виробляють, зокрема, розвідувальні безпілотники Raybird, які використовують українські Сили оборони. За даними слідства, нападники діяли на замовлення.

    Один із затриманих, громадянин Латвії, під час допиту заявив, що отримував інструкції через Telegram від кількох осіб, одна з яких спілкувалася російською мовою. Він також стверджував, що організатори погрожували його родині. Водночас словацьке слідство офіційно поки не оголосило Росію замовником операції.

    За даними Pravda, якби атаку вдалося реалізувати, під загрозою могли опинитися близько 70 працівників заводу, а потенційні збитки оцінювалися у десятки мільйонів євро.

    Після нових повідомлень опозиційна «Прогресивна Словаччина» заявила, що уряд повинен пояснити, чому інформація про можливий російський слід з’являється насамперед у закордонних ЗМІ. Представники партії закликали Фіцо публічно прокоментувати ситуацію та у разі підтвердження причетності Москви вжити жорстких заходів щодо російських розвідувальних структур у країні.

    Християнсько-демократичний рух також вимагає скликання Ради безпеки та парламентського контролю за роботою Словацької інформаційної служби.

    Водночас керівник SIS Павол Гашпар закликав політиків і ЗМІ не робити передчасних висновків. За його словами, походження операції ще має бути остаточно встановлене, а спецслужба оприлюднить більше інформації після завершення перевірки.

    Це не перша атака або спроба атаки проти Skyeton. Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що у травні російський удар знищив офіс компанії в Києві. Skyeton має виробничі потужності у Словаччині та розвиває партнерства з оборонними компаніями у Великій Британії та Данії. Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки — «Ненька інфо»

    Також «Ненька інфо» писала про інший резонансний епізод у Німеччині, де дрон із вибухівкою атакував український транспортний літак Ан-124. У тому випадку слідчі виявили ДНК, яка могла пов’язати інцидент із ширшою мережею диверсій, що, за даними Eurojust, могла діяти в інтересах російської військової розвідки. ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині — «Ненька інфо»

    Крім того, «Ненька інфо» раніше повідомляла про серію підозрілих польотів безпілотників поблизу стратегічних і ядерних об’єктів у Європі, які експерти пов’язували з можливою російською розвідувальною активністю. 144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз — «Ненька інфо»

    Наразі словацьке слідство офіційно не назвало замовника спроби підпалу заводу Skyeton. Проте нові дані про можливий зв’язок із мережею, пов’язаною з ГРУ, вже стали приводом для серйозного політичного тиску на уряд Фіцо та вимог розслідувати, чи могла територія Словаччини використовуватися для підготовки російських диверсій.

  • «Заява Фіцо про “крах стратегії Заходу”»: прем’єр Словаччини звинуватив західні держави у затягуванні війни в Україні

    «Заява Фіцо про “крах стратегії Заходу”»: прем’єр Словаччини звинуватив західні держави у затягуванні війни в Україні

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив чергову критичну оцінку політики США та Європейського Союзу щодо підтримки України. За його словами, розрахунок західних партнерів на військове та економічне виснаження РФ через повну фінансову і збройну допомогу Києву виявився помилковим, а відмова від стамбульських домовленостей навесні 2022 року лише затягнула масштабне протистояння.

    Ключові деталі та геополітичний контекст

    • Звинувачення на адресу союзників: Фіцо заявив, що саме зовнішній тиск західних держав завадив українському керівництву підписати мирну угоду з Росією у квітні 2022 року під час переговорів у Стамбулі.
    • Оцінка західної стратегії: На думку очільника словацького уряду, намагання «поставити Росію навколішки» шляхом ведення тривалої війни за участю України задемонстрували свою неефективність і призвели до системної кризи в Європі.
    • Послідовна позиція Братислави: Висловлювання Фіцо вкладаються в курс його кабінету на припинення надання офіційної військової допомоги Україні з державних складів Словаччини та заклики до негайного замороження конфлікту.
    • Реакція України та партнерів: Влада України й міжнародні дипломати неодноразово спростовували наратив про «зовнішню заборону» на підписання угоди 2022 року. Офіційний Київ наголошував, що стамбульський процес зупинився через неприйнятні ультиматуми Кремля щодо делімітаризації та викриття масових воєнних злочинів окупаційних військ на Київщині.

    З заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо:

    «Якби великі хлопці із Заходу не заборонили Україні підписати у квітні 2022 року підготовлену угоду з Росією, війна давно закінчилася б. Вони наївно вірили в те, що через Україну та її повну політичну, військову та фінансову підтримку поставлять ненависну Росію навколішки. Ця стратегія повністю зазнала краху».

  • Словаччина заблокувала продовження санкцій ЄС проти Росії на рік — Politico

    Словаччина заблокувала продовження санкцій ЄС проти Росії на рік — Politico

    Словаччина відхилила пропозицію Європейського Союзу продовжити на 12 місяців індивідуальні санкції проти Росії, які застосовуються до осіб та компаній, причетних до підриву територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. За даними Politico, Братислава стала єдиною державою ЄС, яка не підтримала перехід від нинішнього шестимісячного циклу продовження обмежень до річного.

    Важливо, що йдеться не про скасування всіх санкцій ЄС проти Росії. У червні Рада ЄС уже продовжила секторальні економічні санкції проти РФ одразу на рік — до 31 липня 2027 року. Нинішня суперечка стосується іншого санкційного режиму — персональних обмежень щодо фізичних та юридичних осіб, термін дії яких спливає 15 вересня 2026 року.

    За інформацією Politico, у середу, 2 вересня, посли 27 країн ЄС обговорювали пропозицію продовжити цей пакет одразу на 12 місяців. Такий крок мав би позбавити Брюссель необхідності кожні пів року знову проводити складні переговори та шукати одностайність усіх членів блоку.

    Однак домовитися не вдалося. Три дипломати, на яких посилається видання, повідомили, що саме Словаччина залишилася єдиною країною, яка виступила проти запропонованого річного продовження.

    «Схоже, у них є певні заперечення. Думаю, ми вже чули їх раніше», — прокоментував один із європейських дипломатів на умовах анонімності.

    Офіційно уряд Словаччини не став детально пояснювати причини позиції. Представник словацької влади передав Politico заяву Міністерства закордонних справ, у якій зазначено, що переговори щодо чергового шестимісячного перегляду санкційного режиму тривають і мають завершитися до 15 вересня 2026 року.

    Це означає, що остаточне рішення ще не ухвалене, а нинішня відмова Словаччини стосується саме переходу до 12-місячного продовження. Теоретично країни ЄС ще можуть повернутися до звичної схеми і продовжити персональні санкції на шість місяців.

    Саме за таким механізмом цей режим діяв у попередні роки. У березні 2026 року Європейський Союз уже продовжив персональні санкції ще на пів року — до 15 вересня. Тоді обмеження охоплювали близько 2600 фізичних і юридичних осіб. До санкцій входять заморожування активів, заборона на надання коштів чи економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією ЄС.

    Переговори цього тижня стосувалися не лише терміну продовження. За даними Politico, країни ЄС також обговорювали можливість додати до санкційного списку ще 27 фізичних осіб і компаній. Їхні активи на території Євросоюзу в разі внесення до списку мають бути заморожені.

    Тепер питання мають знову опрацьовувати технічні експерти з санкційної політики, після чого країни-члени повернуться до переговорів.

    Проблема для Брюсселя полягає в тому, що продовження такого санкційного режиму потребує одностайного рішення всіх 27 країн ЄС. Тому навіть одна держава може заблокувати зміну або продовження обмежень.

    Саме ця вимога в попередні роки неодноразово створювала напружені переговори. У березні продовження персональних санкцій затримувалося через позиції Угорщини та Словаччини, які домагалися виключення окремих російських бізнесменів із санкційного переліку. Зрештою ЄС продовжив обмеження, але вилучив зі списку двох осіб, а також п’ятьох померлих.

    Шестимісячний цикл продовження персональних санкцій раніше був компромісом, який дозволяв уникати ще гостріших суперечок усередині ЄС. Politico зазначає, що Угорщина використовувала регулярні дедлайни як можливість домагатися поступок від партнерів по блоку. Після того як у червні секторальні економічні санкції вдалося продовжити одразу на 12 місяців, у Брюсселі сподівалися аналогічно стабілізувати і персональний санкційний режим.

    Однак позиція Братислави знову повернула питання до переговорів.

    При цьому Словаччина останніми місяцями неодноразово займала критичну позицію щодо окремих антиросійських обмежень, особливо в енергетичній сфері. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо у квітні закликав ЄС відмовитися від санкцій щодо російських нафти й газу, аргументуючи це необхідністю посилити енергетичну безпеку Європи.

    Водночас нинішня відмова Братислави не означає автоматичного припинення санкцій 15 вересня. До цієї дати держави ЄС ще мають час домовитися про компроміс. Словацьке МЗС прямо зазначило, що переговори продовжуються.

    Паралельно Євросоюз працює над новими обмеженнями проти Росії. 2 вересня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ЄС планує в найближчі тижні запровадити додаткові санкції проти російських фізичних осіб. Кая Каллас також повідомляла про намір посилити тиск на Росію та боротьбу з обходом уже чинних обмежень.

    Таким чином, санкційна політика ЄС зараз рухається у двох паралельних напрямках: Брюссель намагається розширювати перелік обмежень проти Росії, але водночас мусить щоразу долати внутрішні розбіжності між країнами-членами.

    До 15 вересня ЄС має визначитися, чи вдасться знайти компроміс щодо персональних санкцій. Якщо Словаччина й надалі не погоджуватиметься на 12-місячний термін, найбільш очевидним варіантом залишається чергове продовження на шість місяців — за умови, що його підтримають усі 27 держав.

  • Праві партії Словаччини готують звернення до Фіцо з проханням позбавити Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста

    Праві партії Словаччини готують звернення до Фіцо з проханням позбавити Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста

    За інформацією наших джерел, праві партії Словаччини готують звернення до прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо з проханням позбавити Володимира Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста.

    Нагадаємо, раніше Права націоналістична партія Чехії виступила з ініціативою позбавити українського президента найвищої нагороди країни – ордена Білого Лева  за прикладом Польщі, через дипломатичний скандал з присвоєнням одному з українських армійських підрозділів почесного найменування “Героїв УПА”.

     

  • Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна може заблокувати подальше погодження фінансової та військової допомоги Україні на майбутньому саміті НАТО, який має відбутися в Анкарі 7–8 липня. Про це повідомляє Aktuality із посиланням на слова словацького прем’єра, озвучені ним під час публічних коментарів щодо позиції Братислави в межах Альянсу.

    Фіцо виступив із різкою критикою планів НАТО щодо подальшого розширення підтримки України, наголосивши, що Словаччина не готова брати участь у нових військових або фінансових зобов’язаннях, пов’язаних із війною. За його словами, уряд країни планує сформувати чіткі інструкції для делегації перед поїздкою на саміт, аби вона не мала мандата на ухвалення рішень, які передбачають участь Словаччини у нових оборонних програмах допомоги Києву.

    Політик також заявив, що наступного тижня у Словаччині відбудеться зустріч на найвищому конституційному рівні за участю міністра оборони Роберта Каліняка, де буде визначена остаточна позиція держави. Фіцо наголосив, що Братислава прагне уникнути будь-яких рішень, які можуть бути розцінені як пряме фінансування військових дій.

    Водночас словацький прем’єр у своїх висловлюваннях попередив про потенційні ризики ескалації конфлікту, заявивши, що розширення військової підтримки України може, на його думку, підвищувати небезпеку для Європи. Він згадав сценарії можливих інцидентів із використанням безпілотників або ударів по цивільних об’єктах, які, як він вважає, можуть мати непередбачувані наслідки для безпеки регіону.

    Попри це, Фіцо підкреслив, що Словаччина не може впливати на рішення інших держав-членів НАТО, які продовжують підтримувати Україну, і визнав, що позиції всередині Альянсу залишаються різними. Він зазначив, що деякі країни і надалі виступають за активну військову допомогу Києву, зокрема через фінансування оборонних програм і постачання озброєння.

    Майбутній саміт НАТО, за попередніми даними, має стати ключовим майданчиком для узгодження подальшої стратегії Альянсу щодо України. Очікується, що союзники підтвердять довгострокову підтримку Києва, а також можуть оголосити нові пакети фінансування оборонної промисловості, розширення виробництва озброєнь та посилення систем протиповітряної оборони.

    Крім того, у проєкті підсумкової декларації НАТО Росія традиційно розглядається як довгострокова загроза безпеці євроатлантичного простору. Окремо планується обговорення інвестицій у сучасні системи озброєнь, включно з безпілотними технологіями та ракетами великої дальності.

    Позиція Роберта Фіцо щодо України залишається однією з найбільш критичних серед лідерів країн ЄС. Раніше він неодноразово заявляв, що військового вирішення війни не існує, а єдиним шляхом, на його думку, мають бути переговори. Також він закликав до активізації дипломатичних зусиль у межах Європейського Союзу та виступав проти подальшого збільшення військових витрат, пов’язаних із підтримкою Києва.

    Таким чином, заява словацького прем’єра може стати одним із факторів внутрішньополітичних дискусій у межах НАТО напередодні саміту, де країни Альянсу мають узгодити подальші кроки щодо довгострокової підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексміністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок різко розкритикував політику прем’єр-міністра Роберта Фіцо щодо Росії після того, як російські ударні безпілотники під час масованої атаки по Україні наблизилися до кордонів Словаччини, зокрема в районі Ужгорода. Про це він написав у соцмережі X, коментуючи нічні події та реакцію словацької влади.

    За словами Корчка, поява російських дронів поблизу словацького кордону є прямим наслідком політичного курсу уряду Фіцо щодо Москви. Він наголосив, що подібні інциденти демонструють, як війна Росії проти України безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав ЄС і НАТО.

    “Сьогодні Росія атакує Ужгород. Це на наших кордонах. Ось і результат Фіцової ‘мирної політики’ щодо Путіна”, — заявив колишній очільник словацького МЗС, підкресливши, що такі дії Кремля становлять загрозу не лише Україні, а й усьому регіону Центральної Європи.

    На тлі атаки Словаччина тимчасово призупиняла роботу одного з прикордонних пунктів пропуску з Україною приблизно на дві години. Рішення було ухвалене з міркувань безпеки після фіксації повітряної загрози поблизу державного кордону.

    Інцидент із російськими безпілотниками стався на тлі загострення ситуації в західних регіонах України, які раніше вважалися відносно безпечними через географічну віддаленість від лінії фронту. Однак останні місяці Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі в західній частині країни, використовуючи дрони-камікадзе та ракети.

    Водночас увагу привернула й реакція сусідніх країн. Зокрема, в Угорщині, де нещодавно відбулася зміна уряду, вперше за весь час повномасштабної війни викликали посла Росії до Міністерства закордонних справ через удари російських дронів по Закарпатській області. Це рішення розглядають як помітне посилення дипломатичної реакції Будапешта.

    Критика на адресу Роберта Фіцо з боку Івана Корчка вписується у ширшу політичну дискусію в Словаччині щодо зовнішньополітичного курсу країни. Чинний прем’єр неодноразово виступав із заявами про необхідність відновлення діалогу з Росією та скорочення військової підтримки України, що викликає суперечки як усередині країни, так і серед партнерів у Європейському Союзі.

    Особливо резонансною стала поїздка Фіцо до Москви 9 травня, коли він став одним із небагатьох європейських лідерів, які відвідали російську столицю та провели зустріч із Володимиром Путіним. Після візиту він заявив, що Україна нібито повинна вести прямі переговори з російським керівництвом, якщо прагне завершення війни.

    Ця поїздка викликала різку реакцію в частині європейських політичних кіл, які розцінили її як сигнал відходу від спільної позиції ЄС щодо Росії. Водночас у Братиславі перед візитом заявляли, що Фіцо мав намір передати Путіну певні “послання” від українського керівництва, однак згодом у Кремлі повідомили, що жодних офіційних послань від української сторони не отримували.

    Після інциденту з російськими дронами поблизу кордонів Словаччини дискусія про безпеку регіону та політику щодо Росії знову загострилася. Експерти відзначають, що навіть епізодичні наближення бойових безпілотників до території ЄС підсилюють занепокоєння країн Центральної Європи та можуть впливати на їхні внутрішньополітичні дебати щодо війни в Україні та відносин із Кремлем.

  • У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили, що президент України Володимир Зеленський нібито вже неодноразово передавав сигнали Москві через посередників, однак російський диктатор Володимир Путін очікує на особистий контакт із українським лідером.

    Про це заявив помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи інформацію про те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нібито привіз до Москви “послання” від Зеленського.

    За словами Ушакова, подібні сигнали Кремль отримував і раніше — зокрема через президента США Дональда Трампа та інших посередників.

    “Це старі сигнали, які передавалися через багатьох осіб, у тому числі й через Трампа. Якщо хоче — нехай телефонує в Москву, ми готові прийняти й провести переговори”, — заявив представник Кремля.

    Водночас Ушаков уточнив, що “жодних особливих послань” від Києва словацький прем’єр не передавав, але розповів Путіну про свої контакти із Зеленським.

    Тема можливих переговорів між Україною та Росією останніми місяцями активно обговорюється на тлі дипломатичних ініціатив США та заяв про можливе припинення вогню.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Київ і Москва нібито ведуть консультації щодо потенційної зустрічі лідерів держав. Також повідомлялося про ідею проведення тристоронньої зустрічі за участю США, України та Росії.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до особистої зустрічі з Путіним, однак наголошував: переговори не можуть відбуватися на території Росії або Білорусі, які беруть участь у війні проти України.

    Натомість Кремль продовжує наполягати саме на Москві як можливому майданчику для переговорів.

    На тлі цих заяв у російських медіа також активно обговорюють дипломатичні контакти прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який останнім часом неодноразово робив заяви про необхідність завершення війни та відновлення діалогу між Заходом і Росією.

  • Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви заявив, що вважає себе «чорною вівцею» серед країн Європейського Союзу, а також висловив переконання, що війна між Росією та Україною нібито наближається до завершення. Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.

    Після прибуття до російської столиці Фіцо поклав вінок до могили Невідомого солдата біля Кремля. Ця церемонія традиційно є частиною протокольних заходів для іноземних гостей у Москві та використовується російською стороною як елемент вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

    У коментарях для російських медіа Фіцо наголосив, що виступає за «нормальні та прагматичні відносини» між Словаччиною та Російською Федерацією. Він заявив, що планує обговорити з президентом РФ Володимиром Путіним низку «практичних питань», не уточнюючи їхнього змісту. Водночас політик підкреслив, що його позиція часто відрізняється від загальноєвропейської лінії, і саме тому він, за власними словами, відчуває себе «чорною вівцею» в межах ЄС.

    Фіцо заявив, що виступає проти «єдиної обов’язкової думки» в Європейському Союзі, наголошуючи, що політична дискусія має залишатися відкритою. Він підкреслив, що різні підходи в ЄС є нормальним явищем, однак, на його думку, вони не повинні призводити до ізоляції окремих держав-членів.

    Окрему частину заяв прем’єр-міністр Словаччини присвятив історичній пам’яті. Він наголосив, що вважає важливим вшанування всіх, хто боровся проти нацизму у Другій світовій війні, зокрема згадав свій візит до меморіального комплексу Дахау, а також заплановані поїздки до Нормандії та місць поховання румунських солдатів, які брали участь у визволенні Чехословаччини. За його словами, він послідовно виступає проти «перекручування історії» та вибіркового трактування подій минулого.

    Фіцо також згадав про замах на нього, який стався у 2024 році, підкресливши, що цей досвід не вплинув на його рішення відвідати Москву. Він заявив, що розраховує на особисту зустріч із Володимиром Путіним, під час якої має намір поставити низку запитань і передати певні послання. Політик також зазначив, що його поїздка викликала інтерес у частини європейських політичних кіл.

    Ключовим меседжем виступу Фіцо стало твердження про необхідність діалогу між сторонами міжнародних конфліктів. Він наголосив, що, на його думку, лише переговори та прямі контакти можуть привести до врегулювання війни, а не політика ізоляції чи санкцій.

    Окремо прем’єр-міністр Словаччини заявив, що підтримує будь-які форми перемир’я у війні Росії проти України та висловив припущення, що конфлікт може наближатися до завершення. Водночас він не навів конкретних аргументів на користь такої оцінки, обмежившись загальними політичними заявами.

    Фіцо також підкреслив, що повага до жертв Другої світової війни має залишатися універсальною цінністю для всіх країн Європи, незалежно від сучасних політичних суперечностей. Він наголосив на важливості пам’яті про роль СРСР у війні, зазначивши, що цей аспект історії не можна ігнорувати.

    За даними медіа, під час перебування в Москві Фіцо має провести переговори з Володимиром Путіним, однак участі у військовому параді 9 травня він не братиме.

    Раніше повідомлялося, що словацький урядовець може передати російській стороні окремі дипломатичні сигнали, пов’язані з війною в Україні. Водночас українська сторона вже коментувала можливі контакти між Братиславою та Москвою, наголошуючи на чутливості будь-яких таких перемовин у контексті триваючої війни.

  • Фіцо: з Зеленським різні погляди, але діалог триває

    Фіцо: з Зеленським різні погляди, але діалог триває

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його позиція та позиція президента України Володимир Зеленський щодо ключових питань суттєво відрізняються, однак попри це сторони мають продовжувати робочий діалог і зосереджуватися на практичній співпраці. Про це він сказав, коментуючи нещодавні контакти з українською стороною та перспективи подальших переговорів між Братиславою і Києвом.

    Фіцо наголосив, що під час обговорень із Зеленським у нього склалося враження про певну гнучкість української сторони щодо організації майбутніх зустрічей, однак він підкреслив, що не має наміру вдаватися до символічних чи політично демонстративних кроків без реального змісту. За його словами, переговори можуть бути організовані як у Братиславі, так і в Києві, і зараз сторони працюють над визначенням формату та логістики потенційних контактів між урядами.

    Словацький прем’єр прямо визнав, що між ним і українським президентом існують «діаметрально протилежні погляди» щодо війни Росії проти України, а також щодо енергетичної політики, питань постачання нафти та підходів до фінансової допомоги. Зокрема, він підтвердив, що Словаччина не підтримує надання військових кредитів Україні та не планує безкоштовно передавати озброєння. Водночас він додав, що комерційні поставки зброї залишаються можливими, якщо вони здійснюються на ринкових умовах.

    Попри це Фіцо підкреслив, що географічна близькість двох держав зумовлює необхідність підтримувати робочі відносини, незалежно від політичних розбіжностей. Він зазначив, що Словаччина та Україна є сусідами, а отже змушені співпрацювати у сферах, які безпосередньо впливають на економіку та повсякденне життя громадян. Серед таких напрямів він назвав розвиток транспортної інфраструктури, зокрема автомобільного та залізничного сполучення, а також співпрацю в енергетичному секторі, який залишається одним із найбільш чутливих і стратегічно важливих для обох країн.

    Фіцо також наголосив, що його підхід до відносин з Україною базується на прагматизмі та необхідності зосереджуватися на тих питаннях, де можливо досягти конкретних результатів, навіть якщо політичні оцінки ситуації кардинально різняться. Він підкреслив, що стабільні двосторонні відносини є важливими не лише для Братислави і Києва, а й для загальної стабільності в регіоні Центральної та Східної Європи.

    Передумовою до нинішніх заяв стала нещодавня зустріч Фіцо і Зеленського, яка відбулася під час міжнародних контактів у Єреван. Тоді сторони обговорювали низку двосторонніх питань, а також загальний контекст безпекової ситуації в регіоні. Хоча конкретних домовленостей публічно не озвучували, сам факт зустрічі став сигналом про збереження каналів комунікації між країнами, попри розбіжності в політичних підходах.

    У Словаччині позиція уряду Фіцо щодо війни в Україні неодноразово викликала дискусії всередині країни та в європейських політичних колах, зокрема через обмеження військової допомоги Києву та акцент на енергетичній взаємодії з різними постачальниками. Водночас офіційна Братислава продовжує участь у європейських механізмах підтримки України та підтримує необхідність дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Таким чином, нинішні заяви Фіцо демонструють прагнення зберегти баланс між політичними розбіжностями та необхідністю підтримання практичного діалогу з Україною, особливо у сферах, де співпраця є взаємовигідною та критично важливою для обох держав.