Daypolitico

Позначка: робітничі професії

  • Зарплати в Україні можуть зрости: у яких професіях платитимуть найбільше

    Зарплати в Україні можуть зрости: у яких професіях платитимуть найбільше

    В Україні найближчим часом можуть зрости зарплати. Економісти прогнозують поступове підвищення доходів уже навесні, однак воно буде нерівномірним: у деяких галузях зарплати можуть перевищувати 70–80 тисяч гривень, тоді як у бюджетній сфері зростання буде значно скромнішим.

    Про це розповіли економічні експерти Олег Пендзин та Андрій Забловський.

    За словами Олега Пендзина, у березні середня зарплата в Україні може дещо зрости порівняно з лютим. Експерт пояснює це насамперед дефіцитом робочої сили, який відчувають багато компаній, а також посиленням конкуренції між роботодавцями.

    Крім того, на ситуацію впливає адаптація економіки до умов воєнного часу.

    Пендзин нагадав, що у державному бюджеті на 2026 рік закладено прогноз середньої зарплати на рівні 30 032 гривні. За його оцінками, ринок поступово буде підтягуватися до цієї позначки протягом весни.

    “Спостерігатимемо стабільне підтягування ринку до цієї позначки протягом весни. У березні середня зарплата може зрости приблизно на 1,5% порівняно з лютим, або на 400–450 гривень“, — зазначив економіст.

    Він пояснює, що на ринок праці впливають дві ключові причини. Перша — підвищення мінімальної зарплати на початку року, що традиційно стимулює зростання доходів у різних секторах економіки.

    Друга причина — мобілізація, яка призводить до скорочення кількості працівників у багатьох галузях.

    Найбільший дефіцит кадрів сьогодні спостерігається серед робітничих і технічних спеціальностей. Йдеться про станочників, будівельників, водіїв, інженерів та інших технічних фахівців.

    “Їхні заробітки зростають швидше за інші. Натомість бюджетники навряд чи можуть розраховувати на суттєве підвищення зарплат. Працівникам офісних сфер, зокрема продажів, часто доводиться збільшувати власні доходи за рахунок результатів роботи та обсягів продажів“, — пояснив Пендзин.

    Економіст Андрій Забловський зазначає, що офіційної статистики за лютий поки немає. За оцінками експертів, середня зарплата в Україні нині становить приблизно 28,8–28,9 тисячі гривень.

    У березні цей показник може зрости ще на 0,5–0,7%, тобто приблизно на 150–200 гривень.

    “Березень очікується як місяць активного росту. Це пов’язано з початком весняного бізнес-сезону та підготовкою до посівної кампанії, що підвищує зарплати в аграрному секторі“, — пояснив Забловський.

    Водночас експерт підкреслює, що різниця між галузями залишається дуже великою.

    Найвищі зарплати традиційно пропонують у сфері IT та телекомунікацій. У цих галузях середні доходи перевищують 75 тисяч гривень.

    До найбільш високооплачуваних спеціалістів належать програмісти, DevOps-інженери, Data Scientist, технічні архітектори та product-менеджери. Також високі зарплати отримують CTO, IT-директори, системні архітектори та фахівці з кібербезпеки.

    У багатьох випадках їхні доходи можуть перевищувати 70–80 тисяч гривень на місяць.

    Водночас зарплати понад 40 тисяч гривень пропонують і в інших сферах. Наприклад, менеджери з продажу можуть заробляти 36–45 тисяч гривень, водії — близько 35 тисяч гривень.

    HR-менеджери отримують приблизно 31 тисячу гривень, а фахівці з нерухомості — близько 44 тисяч гривень. Інженери та будівельники заробляють у середньому 30–40 тисяч гривень.

    Близькими до середнього рівня зарплат залишаються доходи у сфері обслуговування. Кухарі отримують приблизно 29 тисяч гривень, комірники — близько 27 тисяч гривень, а бухгалтери — приблизно 26 тисяч гривень.

    Працівники сфери обслуговування мають у середньому 25–26 тисяч гривень, тоді як бариста заробляють близько 22 тисяч гривень.

    Найнижчі зарплати традиційно фіксують у гуманітарних і бюджетних сферах. Йдеться про працівників культури, бібліотекарів, молодших наукових співробітників, а також частину працівників освіти.

    У цих галузях доходи часто становлять лише 17–22 тисячі гривень.

    Експерти прогнозують, що протягом весни зарплати можуть зрости ще на кілька відсотків. Якщо ця тенденція збережеться, середній рівень доходів в Україні поступово наблизиться до позначки 30 тисяч гривень.

    Водночас темпи зростання залишатимуться різними залежно від галузі. Найшвидше зарплати зростатимуть там, де роботодавці відчувають гострий дефіцит працівників.

  • Дефіцит робітників і зростання зарплат: що відбувається з ринком праці

    Дефіцит робітників і зростання зарплат: що відбувається з ринком праці

    2025 рік на українському ринку праці продемонстрував одночасно позитивні й тривожні тенденції. З одного боку, медіанна заробітна плата по країні зросла до 25 тисяч гривень, з іншого — дефіцит кадрів став системною проблемою, особливо у робітничих і технічних професіях. У відповідь компанії почали активніше змінювати підходи до найму та відкриватися для ширших груп кандидатів.

    Хто шукає роботу в Україні

    Найтиповіший шукач роботи в Україні — людина віком від 35 до 44 років. Саме ця вікова група становить понад третину кандидатів. Другою за чисельністю є категорія 45–54 роки. Гендерний баланс серед шукачів роботи практично рівний: чоловіки і жінки представлені майже порівну.

    Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

    Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

    Зарплати зросли у всіх регіонах

    Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

    Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

    Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

    Хто заробив більше, а хто — менше

    Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

    Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

    Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

    Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

    Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

    Що чекає ринок праці у 2026 році

    2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

    У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

    Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.

  • Яких фахівців бракує в Україні: дані служби зайнятості

    Яких фахівців бракує в Україні: дані служби зайнятості

    В Україні офіційно зареєстровано 9 267 професій, які систематизовані у дев’ять основних розділів. Така класифікація дозволяє впорядкувати ринок праці, спростити роботу роботодавців і допомогти шукачам швидше орієнтуватися у виборі фаху. Дані щодо вакансій і відгуків уже дають змогу оцінити, в яких сферах спостерігається надлишок кадрів, а де формується дефіцит.

    До першого розділу належать законодавці, вищі державні службовці, керівники та менеджери. Це президенти, голови судів, директори підприємств і керівники структурних підрозділів. В Україні налічується 1 268 таких професій. Протягом року роботодавці пропонували близько 24 тисяч вакансій, тоді як кількість охочих працевлаштуватися перевищила 41 тисячу, що свідчить про високу конкуренцію.

    Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

    Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

    Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

    П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

    Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

    Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

    Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

    Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

    Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.