Daypolitico

Позначка: робоча сила

  • Україна після війни може потребувати 10 мільйонів трудових мігрантів, – ексміністр економіки Милованов

    Україна після війни може потребувати 10 мільйонів трудових мігрантів, – ексміністр економіки Милованов

    Ексміністр економіки Тимофій Милованов заявив, що після завершення війни Україна може зіткнутися з гострим дефіцитом робочої сили. За його словами, для стабілізації та розвитку економіки країні доведеться залучити близько 10 мільйонів трудових мігрантів.

    На запитання журналіста про те, скільки саме працівників потрібно буде імпортувати, аби досягти економічного зростання, Милованов відповів однозначно: «Мільйонів десять. Готуйтеся до нової України».

    Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

    Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

    Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

    Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.

  • Зростання економіки України зменшиться через енергетичну кризу та дефіцит працівників

    Зростання економіки України зменшиться через енергетичну кризу та дефіцит працівників

    Аналітики прогнозують уповільнення темпів економічного зростання в Україні в найближчі роки. Основні причини цього – дефіцит робочої сили та складна ситуація в енергетичній сфері, що впливає на ефективність виробництва та стабільність енергетичних поставок.

    Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings у своєму прогнозі на 2024 рік зазначає, що українська економіка все ж зростатиме на 4%. Це зростання, за словами аналітиків, обумовлене кількома факторами: відновленням торговельної активності в Чорному морі, високими державними видатками та збільшенням доходів домогосподарств, які відчувають реальне зростання зарплат.

    “Україна продемонструвала стійкість і здатність адаптуватися до умов війни, але в 2025 році ми прогнозуємо зниження темпів зростання до 2,9% через збереження дефіциту робочої сили та енергії”, – зазначають аналітики Fitch.

    Вони також додають, що за умов довгострокового і надійного припинення вогню економічні перспективи України можуть значно покращитися у 2025-2026 роках. Відновлення стабільності та миру відкриє додаткові можливості для розвитку інфраструктури, залучення інвестицій і збільшення внутрішнього споживання.

    Прогноз інфляції на 2025 рік становить середньому 9,3%. Високий рівень інфляції також може бути обумовлений швидким зростанням заробітних плат, що, на думку експертів, створює додатковий ціновий тиск через недостатню кількість кваліфікованих кадрів.

  • Жінки займають місця мобілізованих чоловіків, але цього недостатньо

    Жінки займають місця мобілізованих чоловіків, але цього недостатньо

    В умовах широкої мобілізації, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії, українські жінки масово займають робочі місця, які традиційно вважалися чоловічими. Чоловіки вирушають на фронт захищати країну, а жінки беруть на себе нові ролі в суспільстві, працюючи водіями вантажівок та автобусів, зварювальниками на металургійних заводах та складськими працівниками. Проте ці зусилля поки не можуть повністю компенсувати втрату робочої сили, пише The New York Times.

    Українські жінки стають основою робочої сили, в якій довгий час домінували чоловіки, зіштовхуючись із упередженнями, успадкованими від радянської епохи. Гліб Вишлінський, виконавчий директор київського Центру економічної стратегії, зазначає: «Існувало уявлення про жінок як про працівників другого сорту і менш надійних». За його словами, жінки були відсторонені від певних робіт через фізичні вимоги, але також через стереотипи, що вони не справляться з такими складними завданнями.

    Проте навіть із збільшенням кількості працюючих жінок, економісти попереджають, що цього недостатньо, щоб замінити всіх чоловіків, які пішли воювати. Нещодавнє опитування показало, що три чверті українських роботодавців відчувають брак робочої сили. До війни 47% українських жінок працювали, але з початком вторгнення близько 1,5 мільйона жінок залишили країну.

    Феномен залучення жінок на робочі місця особливо помітний у гірничодобувній промисловості. Після початку війни український уряд призупинив дію закону, що забороняв жінкам працювати під землею та в небезпечних умовах. Компанії також намагаються залучити більше жінок через програми навчання. Покровська шахта, наприклад, запустила програму, яка дозволила 32 жінкам працювати під землею. Шведська некомерційна організація Reskilling Ukraine пропонує прискорені курси для жінок, які бажають стати водіями вантажівок.

    Олександра Панасюк, координаторка програми, зазначає, що попит серед жінок на такі професії зростає: «Багато жінок хотіли стати водіями, але довгий час суспільство не дозволяло їм цього робити. Зараз ситуація змінюється».