Daypolitico

Позначка: Роман Ісаєнко

  • НАБУ і САП оголосили підозру ексглаві Держлікслужби Роману Ісаєнку

    НАБУ і САП оголосили підозру ексглаві Держлікслужби Роману Ісаєнку

    Антикорупційні органи повідомили про підозру у декларуванні недостовірної інформації колишньому керівнику Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Роману Ісаєнку. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розслідування — Національне антикорупційне бюро України.

    За даними слідства, посадовець під час перебування на посаді не задекларував житловий будинок у Київській області. Нерухомість придбали у січні 2022 року та оформили на батьків його дружини, однак, за версією правоохоронців, фактично нею користувалася сім’я Ісаєнка.

    Йдеться про будинок у селі Нові Безрадичі. У лютому 2025 року журналісти проєкту Bihus.Info зафіксували ексчиновника на виїзді з території маєтку, якого не було вказано у його декларації. За оцінками журналістів, вартість такої нерухомості може сягати 300 тисяч доларів.

    Офіційно будинок належить родичам дружини експосадовця. Водночас під час спілкування з журналістами Ісаєнко не зміг пояснити походження коштів на придбання об’єкта.

    Крім того, Bihus.Info раніше оприлюднили розслідування щодо можливих зловживань у сфері перевірки лікарських засобів під час його керівництва службою.

    Романа Ісаєнка було звільнено з посади у січні цього року. Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини можливого правопорушення.

  • Нове призначення у Держлікслужбі викликало питання через попередні скандали

    Нове призначення у Держлікслужбі викликало питання через попередні скандали

    Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відбулося без гучних заяв про реформування, однак одразу викликало увагу через корупційні історії, пов’язані з його попередньою діяльністю у відомстві. Короленко тривалий час обіймав посаду заступника керівника Держлікслужби за каденції Романа Ісаєнка, період якої супроводжувався низкою резонансних скандалів.

    Одним із найбільш показових епізодів, що знову опинився у фокусі після призначення нового керівника, став кейс із підпільним виробництвом кровоспинного засобу «Кровоспас» в Обухові Київської області. За даними слідства та журналістських розслідувань, ще у 2022 році група осіб організувала виготовлення несертифікованих медичних виробів у непридатному для цього приміщенні. Продукція випускалася без дозвільних документів і з порушенням технічних регламентів, однак у значних обсягах потрапляла до військових аптечок.

    На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

    Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

    На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

    Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

    Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

  • Обшуки у Держлікслужбі: НАБУ перевіряє тендери на мільйони

    Обшуки у Держлікслужбі: НАБУ перевіряє тендери на мільйони

    Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у кабінеті її керівника Романа Ісаєнка. Офіційних заяв щодо підстав проведення слідчих дій немає, однак, за інформацією джерел, детективи перевіряють можливі факти зловживання службовим становищем, лобіювання інтересів фармкомпаній та незаконного збагачення посадових осіб.

    Раніше розслідувачі повідомляли про низку порушень у сфері державних закупівель за участі Держлікслужби. Зокрема, йдеться про тендери на придбання препаратів для замісної підтримувальної терапії — Метадону та Бупренорфіну. Попри їх різну дію та призначення, у закупівлях їх об’єднували в один лот, що фактично відсікало більшість потенційних учасників та залишало можливість змагатися лише двом компаніям: одеському ТДВ «Інтерхім» та харківській корпорації «Здоров’я».

    Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

    Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

    У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

    Слідчі дії НАБУ тривають.

  • Що відомо про лабораторію, якій Держлікслужба віддає держзамовлення

    Що відомо про лабораторію, якій Держлікслужба віддає держзамовлення

    Українська фармацевтична галузь, схоже, отримала новий монополістичний центр впливу, створений під егідою Держлікслужби та Служби безпеки України. Лабораторія “Добробут-Лікилаб”, яка з’явилася у 2023 році, майже миттєво почала отримувати державні замовлення на перевірку якості лікарських засобів. Однак головна інтрига полягає в тому, що її власники не мають жодного стосунку до фармацевтики, зате мають тісні зв’язки з керівництвом Держлікслужби та СБУ.

    Атестована Держлікслужбою лабораторія була створена підприємцями Дмитром Устіком та Іриною Пономаренко, які до цього займалися будівництвом. За словами самого Устіка, він “не хімік” і до процесу експертизи ліків стосунку не має. Та коли журналісти спробували з’ясувати, хто насправді керує лабораторією, вони несподівано опинилися у кабінеті голови Держлікслужби Романа Ісаєнка та працівника СБУ Валентина Оврамця – людей, які безпосередньо впливають на розподіл замовлень у сфері фармацевтичного контролю.

    З’ясувалося, що Дмитро Устік певний час виконував будівельні роботи на одному з об’єктів, придбаних родиною Оврамця, а Ірина Пономаренко має родинні зв’язки із головою Держлікслужби. Окрім того, “Добробут-Лікилаб” зареєстрована у приміщенні, що належить тещі Оврамця. Заступником у лабораторії став Ігор Лесик – колишній підлеглий Романа Ісаєнка у Держлікслужбі.

    Після запуску “Добробут-Лікилаб” у родини причетних до схеми осіб почали з’являтися дорогі активи. Наприклад, мати Валентина Оврамця у 2023 році придбала будинок у Києві, а вже у 2024 стала власницею двох гектарів землі в Яблуниці – курортному селі біля Буковеля. Дружина Оврамця у 2024 році придбала 40 соток землі у Лісниках – одному з найдорожчих передмість столиці.

    Пресслужба СБУ, коментуючи ці придбання, заявила, що кошти були отримані від “бізнесу, який вела родина Оврамця кілька поколінь”. Однак документального підтвердження цього знайти не вдалося.

    Ще більш дивною виглядає ситуація з головою Держлікслужби Романом Ісаєнком. Журналісти неодноразово фіксували, як він виїжджав із розкішного маєтку у селі Нові Безрадичі, який не вказаний у його декларації. Формально маєток належить його тещі й тестю, а його ринкова вартість може сягати 300 тисяч доларів. Сам Ісаєнко, коментуючи цей факт, заявив, що він може просто “бувати” у будинку і що йому нічого не відомо про походження коштів на його придбання.

    Таким чином, у фармацевтичній галузі України вимальовується чергова корупційна схема. Держлікслужба передає замовлення на перевірку ліків у лабораторію, що фактично належить її голові та працівнику СБУ. Власниками на папері стали особи, які не мають жодного досвіду в медицині чи фармацевтиці, зате мають особисті зв’язки із високопосадовцями.

    Схоже, “Добробут-Лікилаб” стала ще одним прикладом, як чиновники використовують держструктури для створення власних бізнесів, оформлюючи їх на підставних осіб. Водночас ця схема не лише про гроші – вона безпосередньо впливає на якість медикаментів в Україні. Адже лабораторія, яку контролюють не фахівці, а люди, які “не є хіміками”, відповідає за безпеку ліків, що потрапляють до аптек і лікарень.

    Поки що жоден з причетних не поніс відповідальності, а “Добробут-Лікилаб” продовжує отримувати нові контракти від Держлікслужби. Чи буде розслідування цієї схеми, покаже час.