Позначка: Роман Світан

  • Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російська армія продовжує весняно-літній наступ на Донеччині, однак темпи просування окупантів залишаються значно нижчими від очікувань Кремля. На ключових ділянках фронту українські Сили оборони не лише стримують штурми, а й проводять контратаки, змушуючи російські підрозділи зупинятися або перегруповуватися. Особливо складною для росіян залишається ситуація на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, які Москва розглядає як критично важливі для подальшої спроби захоплення всієї Донеччини.

    Про це йдеться у новому звіті американського аналітичного центру Institute for the Study of War (ISW).

    За даними аналітиків, українські військові нещодавно просунулися до центральної частини села Закітне, розташованого на північний схід від Слов’янська. Геолокаційні кадри, оприлюднені 13 травня, свідчать про успішні дії Сил оборони в районі, який російські війська намагаються використати як один із плацдармів для подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Водночас російські сили активізували атаки в районі Рай-Олександрівки, Миколаївки та Оріхуватки. Російські військові блогери, пов’язані з Кремлем, відкрито визнають, що без захоплення Рай-Олександрівки просування у напрямку Слов’янська практично неможливе. Саме цей населений пункт окупанти вважають важливим українським укріпрайоном, який перекриває подальший шлях до великої міської агломерації Донбасу.

    Аналітики ISW зазначають, що російські війська намагаються бити по українській логістиці поблизу каналу Сіверський Донець – Донбас, використовуючи артилерію, авіацію та дрони. Проте навіть за умов значної концентрації сил Москва не змогла досягти швидких проривів.

    Окрему увагу у звіті приділено Костянтинівському напрямку, який російське командування визначило одним із головних пріоритетів кампанії 2026 року. Саме Костянтинівка є важливим логістичним вузлом і частиною так званого «поясу фортець» Донеччини — системи міст, які формують основу української оборони на сході.

    Попри інтенсивні штурми, окупанти не можуть закріпити успіх. Геолокаційні матеріали за 13 травня показують, як українські військові завдають ударів по російських позиціях у західній частині Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтин Машовець, Росія стягнула значні сили для захоплення Костянтинівсько-Дружківської агломерації, однак більшість російських підрозділів досі залишаються за межами міста.

    Машовець зазначає, що окупанти використовують тактику малих штурмових груп, намагаючись проникати в місто дрібними підрозділами. Водночас під контролем росіян перебуває менш ніж 10% території Костянтинівки. За його словами, українські контратаки в районах Іллінівки, Берестка та поблизу Часового Яру фактично зірвали попередню спробу ворога прорватися до центральної та західної частин міста.

    Навіть російські воєнні блогери визнають, що українські сили ефективно знищують скупчення російських військ поблизу Костянтинівки та завдають серйозних втрат штурмовим підрозділам. Це суттєво уповільнює темпи російського наступу. За оцінкою Машовця, російські війська на цьому напрямку вже понад місяць просуваються максимум на один кілометр за тиждень.

    В ISW вважають, що нинішні темпи просування росіян і складний рельєф Донеччини ставлять під сумнів здатність Москви захопити всю область військовим шляхом навіть у середньостроковій перспективі. Аналітики наголошують, що Кремль намагається створити інформаційне враження одночасного наступу на багатьох напрямках, однак реальні результати залишаються обмеженими.

    Складною для росіян залишається й ситуація на Куп’янському напрямку. Українські оператори безпілотників продовжують полювання на російських дронщиків та логістичні маршрути ворога. За словами представників українських підрозділів, Сили оборони поступово розширюють так звану «зону ураження» в російському тилу, що ускладнює перекидання резервів і забезпечення окупаційних військ.

    На Покровському напрямку російські війська також не змогли досягти помітного просування. Український 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомив про успішний удар по скупченню особового складу 51-ї загальновійськової армії РФ поблизу Рівного на схід від Покровська. За попередніми даними, російська армія втратила щонайменше 30 військових.

    Крім того, українські військові фіксують зміну російської тактики. Якщо раніше окупанти активно використовували механізовані штурми, то зараз дедалі частіше застосовують невеликі мобільні групи, мотоцикли та дрони. Причиною цього є великі втрати бронетехніки та ефективна робота українських FPV-дронів.

    Речниця 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Ольга Косенко заявила, що російське командування поставило своїм військам завдання вийти на околиці Краматорська до 30 травня. Втім, у Силах оборони називають ці плани нереалістичними. За словами Косенко, подібні накази Кремль віддає регулярно, однак реальні темпи просування окупантів не відповідають масштабам поставлених цілей.

    Військовий експерт Роман Світан вважає, що навіть за умови концентрації значних ресурсів Росії знадобляться щонайменше кілька масштабних військових кампаній, аби спробувати захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, йдеться не про окремі міста, а про глибоку систему оборони, до якої входять Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка та інші населені пункти Донеччини.

    Світан наголошує, що Слов’янськ залишається ключовим вузлом усієї оборони сходу України. Саме тому російські війська намагаються тиснути на цей напрямок не лише військово, а й інформаційно та психологічно, прагнучи виснажити українську оборону та змусити Київ піти на поступки.

    На думку експерта, нинішні темпи наступу Росії свідчать про те, що навіть до кінця 2026 року Кремль навряд чи зможе повністю захопити Донеччину військовим шляхом без колосальних втрат і нової масштабної мобілізації.

  • Росія заявляє про дрони над НАТО: експерти пояснюють, що стоїть за цими звинуваченнями

    Росія заявляє про дрони над НАТО: експерти пояснюють, що стоїть за цими звинуваченнями

    Російська Федерація активізувала інформаційні заяви щодо нібито використання Україною повітряного простору країн НАТО для запуску безпілотників. Мета таких повідомлень — вплинути на позицію західних партнерів і зменшити обсяги військової допомоги Україні. Про це повідомляють українські та міжнародні медіа з посиланням на військових експертів.

    У публічному просторі з боку російських представників та пов’язаних із ними інформаційних ресурсів поширюється теза про те, що українські дрони можуть пролітати через території держав Північної Європи або Балтійського регіону. Водночас українська сторона та незалежні аналітики наголошують, що такі сценарії не мають логічного чи військового обґрунтування.

    Експерти зазначають, що географічне розташування не створює практичної потреби для України використовувати повітряний простір країн-членів НАТО для ударів по території Росії. Подібні твердження розцінюються як елемент інформаційного тиску та спроба вплинути на політичні рішення союзників Києва.

    Військовий аналітик, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан у коментарях зазначає, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії Росії. За його словами, Кремль намагається створити у європейських країн враження потенційної загрози, щоб змусити їх скоротити або обмежити військову підтримку України.

    Світан також наголошує, що в умовах сучасної війни не виключаються провокаційні сценарії, коли пошкоджені або перехоплені безпілотники можуть бути використані повторно або спрямовані в інші напрямки. Водночас він підкреслює, що такі припущення не є підтвердженими фактами, а радше гіпотетичними сценаріями, які активно використовуються в інформаційній війні.

    Українські аналітики розглядають подібні заяви як частину системної стратегії дезінформації, яка має на меті посіяти недовіру між Україною та її союзниками в рамках НАТО. У цій логіці інформаційні вкиди спрямовані не стільки на військову, скільки на політичну та суспільну аудиторію в країнах Європи.

    У Києві наголошують, що Росія регулярно використовує інформаційні приводи для впливу на громадську думку в ЄС та США, зокрема у питаннях військової допомоги. Подібні кампанії, за оцінками експертів, супроводжують бойові дії з початку повномасштабного вторгнення.

    Західні аналітичні центри також неодноразово фіксували спроби поширення неправдивих або неперевірених даних щодо військових дій в Україні. У таких випадках метою зазвичай є формування політичного тиску на уряди країн-партнерів або створення інформаційного шуму навколо ключових рішень щодо підтримки Києва.

    Фахівці з безпеки зазначають, що відповіддю на подібні інформаційні кампанії має бути посилення системи протиповітряної оборони в країнах Європи, а також розвиток спільних механізмів моніторингу повітряного простору. Це дозволило б швидше виявляти потенційні загрози та мінімізувати ризики провокацій.

    Таким чином, заяви російської сторони щодо нібито використання українських дронів через територію країн НАТО розглядаються експертами як елемент інформаційного тиску, спрямованого на політичний вплив і обмеження міжнародної підтримки України.

  • Торецьк у пів оточені, як перешкодити наступу

    Торецьк у пів оточені, як перешкодити наступу

    Ситуація в Торецьку, місті на сході України, стає все більш напруженою через можливий наступ окупаційних сил, які частково оточили місто. Військовий експерт та льотчик-інструктор Роман Світан, виступаючи в ефірі 24 каналу, наголосив на загрозі, яку представляють окупанти, що намагаються вийти на трасу через Горлівку, що веде до Торецька.

    За його словами, Торецьк, як і Часів Яр, розташований на панівній висоті, що дає військову перевагу. Саме тому, російські загарбники прагнуть просунутися до цього міста, щоб здобути стратегічні переваги.

    При цьому Світан стверджує, що зараз Торецьк частково оточений. “Торецьк у пів оточені. З півночі російські війська намагаються прорватись у районі Кліщіївки та Андріївки, а з півдня та південного заходу у районі Очеретиного намагаються вийти до траси на Костянтинівку. Може виникнути серйозна проблема у Торецького гарнізону, якщо росіяни пройдуться з півночі та заходу”, — заявив Світан.

    Експерт припустив, що цей напрямок доведеться або посилювати, або вирівнювати лінію фронту в районі Часового Яру, Андріївки чи Кліщіївки. На його думку, ЗСУ можуть вдатися до одного з цих маневрів, щоб перешкодити наступу на Торецьк. Для цього, каже Світан, потрібна достатня кількість сил та засобів. Найближчим часом стане зрозуміло, яке рішення прийме наше військове командування. Поки що для Торецька немає значної загрози прориву, але вона може виникнути, підсумував експерт.