Daypolitico

Позначка: Росатом

  • Заперечення евакуації: Посольство РФ в Ірані спростовує чутки про виведення фахівців з АЕС «Бушер»

    Заперечення евакуації: Посольство РФ в Ірані спростовує чутки про виведення фахівців з АЕС «Бушер»

    Посольство РФ у Тегерані оприлюднило офіційне спростування інформації про нібито термінову евакуацію російських фахівців та дипломатів з території атомної електростанції «Бушер».

    У дипломатичному відомстві заявили, що робота на об’єкті триває в штатному режимі, а повідомлення про виведення персоналу є свідомою дезінформацією.

    Ключові тези заяви посольства:

    • Штатний режим: Співробітники посольства РФ та російські фахівці «Росатома», які задіяні на АЕС «Бушер», продовжують виконувати свої обов’язки і залишаються на своїх місцях.
    • Звинувачення в дезінформації: Дипломатичний корпус назвав чутки про евакуацію спрямованою інформаційною атакою, джерело якої, за їхніми словами, «добре відоме».

    Контекст та передісторія

    Заява посольства з’явилася на тлі високої регіональної напруженості на Близькому Сході та періодичних повідомлень про ризики для критичної інфраструктури в Ірані:

    1. Етапність робіт: «Росатом» веде будівництво другої та третьої черг АЕС «Бушер». Раніше, навесні 2026 року, частина цивільного персоналу та сімей вже проходила планову чи вимушену ротацію через загострення безпекової ситуації в регіоні.
    2. Безпека об’єкта: Попри періодичні коливання рівня загрози, іранські та російські офіційні особи регулярно запевняють у забезпеченні належного рівня охорони як самого атомного об’єкта, так і іноземних спеціалістів.

     

  • Конвеєр реактивного терору: у Татарстані розширюють завод «Алабуга-Волокно» для збільшення випуску дронів на 78%

    Конвеєр реактивного терору: у Татарстані розширюють завод «Алабуга-Волокно» для збільшення випуску дронів на 78%

    Російське військово-політичне керівництво форсованими темпами масштабує виробництво далекобійних засобів повітряного терору, готуючись до ще більш масованих ударів по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Державне підприємство «Алабуга-Волокно», розташоване у спеціальній економічній зоні в Татарстані, розпочало масштабне розширення своїх промислових площ та потужностей. Цей крок дозволить державі-агресору наростити обсяги виробництва новітніх ударних реактивних безпілотників на колосальні сімдесят вісім відсотків. Згідно з внутрішніми документами та стратегічними бізнес-планами російської державної корпорації «Росатом», які вдалося отримати аналітикам Українського центру безпеки та співпраці, до 2029 року завод планує щороку додатково виготовляти до п’ятисот тонн високотехнологічного аерокосмічного вуглецевого волокна суто військового призначення.

    Аналіз проєктної документації свідчить, що нова промислова лінія орієнтована на масовий випуск спеціалізованого вуглеволокна марки UMT42S-3K, яке є критично необхідним компонентом для аерокосмічної галузі та ракетобудування. Підприємство «Алабуга-Волокно» виступає ключовою та фактично незамінною ланкою у військово-промисловому ланцюгу агресора, залишаючись єдиним у Російській Федерації виробником легких композитних матеріалів надвисокої міцності. Ця сировина використовується для швидкого формування корпусів та фюзеляжів далекобійних ударних безпілотників, забезпечуючи їм мінімальну вагу, збільшену дальність польоту та стійкість до перевантажень на високих швидкостях. Наразі військовий сектор Росії вже здатний продукувати понад тридцять шість тисяч дронів-камікадзе типу «Шахед» та «Герань» на рік. За оцінками міжнародних фахівців, введення в експлуатацію додаткових корпусів підприємства дозволить Кремлю щороку випускати ще двадцять вісім тисяч реактивних дронів нового покоління, здатних значно швидше долати рубежі протиповітряної оборони.

    Реалізація цього небезпечного оборонного проєкту вже перейшла в практичну площину та підтверджується об’єктивними даними супутникової розвідки. Фотознімки високої роздільної здатності, зроблені в період з травня по липень, чітко фіксують масштабну розчистку територій та підготовку будівельних майданчиків безпосередньо поруч із діючими виробничими цехами. Профільні міжнародні інституції, зокрема Спеціальний комітет Палати представників Сполучених Штатів Америки у справах Китаю, а також уряд України детально вивчили витік внутрішніх корпоративних матеріалів та повністю підтвердили їхню автентичність. Попри те, що саме підприємство «Алабуга-Волокно» та його материнська структура – підрозділ перспективних матеріалів корпорації «Росатом» холдинг «Юматекс» – вже тривалий час перебувають під прямими блокуючими санкціями Сполучених Штатів, Великої Британії та інших західних держав, Москва продовжує акумулювати внутрішні ресурси для нарощування мілітарних потужностей. Розбудова заводу вкотре доводить довгостроковий курс російського режиму на тотальну мілітаризацію економіки та створення безперервного конвеєра технологічної смертоносної зброї.

  • Ядерний десант Москви у Тегерані: «Росатом» повертає десятки фахівців на іранську АЕС «Бушер»

    Ядерний десант Москви у Тегерані: «Росатом» повертає десятки фахівців на іранську АЕС «Бушер»

    Міжнародне співробітництво у сфері атомної енергетики між росією та Іраном продовжує поглиблюватися попри серйозні безпекові ризики та глобальну напругу на Близькому Сході. Російська державна корпорація відновлює повномасштабну присутність на стратегічному ядерному об’єкті ісламської республіки, демонструючи тісну кооперацію режимів, які перебувають під масованими західними санкціями.

    Повернення персоналу на іранський майданчик

    Як повідомив очільник «Росатома» Олексій Лихачов, на атомну електростанцію «Бушер» в Ірані вже повернулися 47 російських фахівців. Відновлення присутності інженерного та технічного персоналу на об’єкті відбувається після попереднього скорочення чи евакуації частини співробітників через загострення регіонального конфлікту та загрозу безпеці ключових інфраструктурних об’єктів країни.

    За словами керівника російського держконцерну, наразі ситуація на майданчику дозволяє відновлювати штатну роботу, а фахівці приступають до виконання завдань із обслуговування та подальшої експлуатації станції.

    Геополітичний підтекст атомного партнерства

    Повернення працівників «Росатома» на АЕС «Бушер» відбувається на тлі триваючих обговорень іранської ядерної програми на міжнародній арені та посилення військово-політичного союзу між москвою і Тегераном. Західні експерти неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що подібна співпраця в атомній сфері створює додаткові ризики для глобального режиму нерозповсюдження та використовується для взаємної підтримки санкційних режимів.

    Попри ризики ескалації на Близькому Сході, москва продовжує тримати під своїм контролем ключові технологічні процеси на іранському ядерному об’єкті, використовуючи цей проєкт як важливий важель геополітичного впливу в регіоні.

     

  • Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європа вибиває «Росатом» зі своїх АЕС: п’ять країн уже переходять на західне ядерне паливо

    Європейський Союз поступово демонтує одну з найскладніших енергетичних залежностей від Росії — постачання ядерного палива для реакторів радянського дизайну. Якщо після початку повномасштабної війни ЄС значно скоротив закупівлі російських нафти, газу та повністю відмовився від вугілля, то атомна галузь залишалася значно складнішою проблемою. Причина — технологічна прив’язка низки європейських АЕС до реакторів ВВЕР та російського паливного циклу.

    Нині в країнах ЄС працюють 19 реакторів радянського дизайну ВВЕР. Вони розташовані у Болгарії, Чехії, Фінляндії, Словаччині та Угорщині. Йдеться про чотири енергоблоки ВВЕР-1000 та 15 блоків ВВЕР-440. Після російського вторгнення всі п’ять держав почали шукати альтернативу паливу російської компанії TVEL, яка входить до структури «Росатому», хоча швидкість цього переходу суттєво відрізняється.

    Єврокомісія вже включила атомну галузь до ширшої стратегії позбавлення від російських енергоресурсів. У дорожній карті REPowerEU передбачено поступове припинення залежності не тільки від російського газу та нафти, а й від ядерних матеріалів. Серед запланованих заходів — торговельні обмеження щодо російського збагаченого урану, обмеження нових контрактів на поставки ядерних матеріалів із РФ та підготовка країнами ЄС власних планів відмови від російської атомної продукції.

    Однією з найважливіших змін стало те, що російська TVEL фактично втратила технологічну монополію на паливо для ВВЕР. Американська Westinghouse вже налагодила виробництво альтернативних паливних збірок, а французька Framatome також розширює свою присутність на цьому ринку.

    Однією з перших практичний перехід розпочала Болгарія. У травні 2024 року Westinghouse доставила паливо для п’ятого енергоблока Козлодуйської АЕС. Болгарська атомна станція експлуатує два діючі реактори ВВЕР-1000, які забезпечують значну частину електроенергії країни. Паралельно Софія планує будівництво нових блоків уже за американською технологією Westinghouse AP1000.

    Схожим шляхом рухається Фінляндія. Компанія Fortum почала використовувати паливо Westinghouse на АЕС «Ловійса», де працюють два реактори ВВЕР-440. Перехід має особливе значення саме для цього типу реакторів, адже тривалий час можливості швидко замінити російські збірки для них були обмеженими.

    Ще один великий крок зробила Чехія. У 2025 році альтернативне паливо Westinghouse було поставлено для обох чеських атомних станцій — «Темелін» і «Дуковани». Таким чином, американський виробник працює одразу з двома типами радянських реакторів: ВВЕР-1000 і ВВЕР-440.

    Паливні збірки для європейських ВВЕР Westinghouse виробляє на своєму підприємстві у шведському Вестеросі. Саме розвиток цього виробництва став одним із ключових факторів, який дозволив європейським операторам реально говорити про диверсифікацію, а не просто про політичні наміри.

    Єврокомісія підтверджує, що оператори російських за конструкцією реакторів дедалі активніше переходять на неросійські альтернативи.

    Складнішою залишається ситуація у Словаччині. Країна уклала угоди з альтернативними постачальниками, серед яких Westinghouse та французька Framatome. Водночас повністю від російського палива Братислава поки не відмовилася.

    Особливо показовим став запуск четвертого енергоблока АЕС «Моховце». Для нього у 2026 році продовжили використовувати російське паливо TVEL. Тобто стратегічний курс на диверсифікацію вже сформований, однак технологічний перехід потребує часу, сертифікації нових збірок і формування достатніх запасів.

    Схожа суперечність існує й в Угорщині. Будапешт домовився про майбутні поставки палива від Framatome, а також веде переговори щодо диверсифікації за участю Westinghouse. Водночас Угорщина не збирається розривати атомні зв’язки з Москвою повністю.

    Більше того, вона продовжує реалізацію проєкту «Пакш-2», який передбачає будівництво двох нових реакторів ВВЕР-1200 за участю «Росатому». Наявна АЕС «Пакш» має чотири реактори ВВЕР-440 і досі значною мірою залежить від російської паливної інфраструктури. Reuters раніше повідомляв, що Будапешт одночасно планує зберігати відносини з російськими постачальниками та диверсифікувати закупівлі.

    Саме позиції Угорщини та Словаччини залишаються одним із факторів, які ускладнюють повну відмову ЄС від російського атомного сектору. За оцінками, які наводила Financial Times, ЄС усе ще залежить від Росії приблизно на 20–25% у частині постачання урану, а російські компанії залишаються частиною ширшого ланцюга конверсії, збагачення, виробництва палива та обслуговування реакторів.

    Є ще один парадокс: навіть Німеччина, яка закрила власні атомні електростанції, повністю не розірвала зв’язки з російською ядерною галуззю.

    У липні 2026 року влада Нижньої Саксонії дозволила французькій Framatome використовувати підприємство в Лінгені для виробництва палива для реакторів російського дизайну у співпраці з російськими структурами TVEL і «Росатомом». При цьому російський персонал не повинен отримувати доступ до підприємства, а проєкт супроводжуватиметься додатковими заходами безпеки.

    Цей випадок показує головну проблему європейської «ядерної незалежності»: замінити самі паливні збірки недостатньо. Потрібно перебудувати весь технологічний ланцюг — від постачання урану та його конверсії до збагачення і безпосереднього виробництва палива.

    І саме тут особливе значення має досвід України.

    Київ почав диверсифікацію задовго до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року Україна повністю відмовилася від майбутніх закупівель російського ядерного палива та прискорила співпрацю з Westinghouse.

    У вересні 2023 року на Рівненській АЕС вперше завантажили паливо Westinghouse у реактор ВВЕР-440. До цього такі реактори історично працювали на паливі російського виробництва. Альтернативні збірки стали результатом співпраці «Енергоатому» та Westinghouse, яку після початку великої війни суттєво прискорили.

    Таким чином Україна фактично стала полігоном для технологічного рішення, яке тепер допомагає іншим європейським державам зменшувати залежність від Москви.

    Однак говорити про повну ядерну незалежність Європи від Росії поки зарано. «Росатом» залишається присутнім у європейському паливному циклі, а атомний сектор РФ досі не опинився під такими ж масштабними санкційними обмеженнями, як російські нафта чи вугілля.

    Водночас фундаментальна зміна вже відбулася: російське паливо перестало бути безальтернативним для реакторів ВВЕР. Болгарія, Чехія та Фінляндія вже перейшли до практичного використання альтернативних збірок, Словаччина готує диверсифікацію, а Угорщина, попри збереження тісних зв’язків із «Росатомом», також шукає додаткових постачальників.

    Єврокомісія тепер прагне перетворити окремі національні рішення на загальноєвропейську політику. І якщо цей процес буде доведено до кінця, Москва може втратити не лише значну частину доходів від атомної галузі, а й один із найбільш довготривалих механізмів технологічного впливу на енергетику країн Центральної та Східної Європи.

  • Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    Німеччина дозволила виробництво ядерного палива за технологіями РФ

    У Німеччині офіційно дозволили виробництво ядерного палива за російськими технологіями. Відповідне рішення ухвалило Міністерство довкілля федеральної землі Нижня Саксонія, яке погодило заявку підприємства Advanced Nuclear Fuels (ANF) у місті Лінген. Завод отримав дозвіл виготовляти паливні збірки за ліцензією російської державної корпорації “Росатом”. Про це повідомляє Euronews.

    Advanced Nuclear Fuels є дочірньою компанією французького виробника ядерних технологій Framatome. Завдяки новому дозволу підприємство зможе випускати паливо для реакторів радянського типу, використовуючи російські технологічні рішення. Попри широкомасштабні санкції Європейського Союзу проти Росії, ядерна галузь досі залишається однією з небагатьох сфер, де співпраця між окремими європейськими компаніями та “Росатомом” юридично можлива.

    Йдеться про виробництво шестигранних паливних збірок — спеціалізованих елементів, які використовуються виключно на атомних реакторах радянського проєктування типу ВВЕР. Такі енергоблоки продовжують працювати в низці країн Центральної та Східної Європи, а також у Фінляндії та інших державах, де атомна енергетика історично будувалася за радянськими технологіями.

    Саме залежність частини європейських АЕС від російських паливних технологій залишається однією з головних причин того, що “Росатом” досі не включений до повного пакета санкцій Європейського Союзу. Повна відмова від російського ядерного палива потребує багаторічної підготовки, сертифікації альтернативних виробників, модернізації обладнання та значних фінансових витрат.

    Рішення влади Нижньої Саксонії викликало критику на федеральному рівні. Міністерство довкілля Німеччини виступило проти реалізації проєкту, вважаючи, що співпраця з російською державною корпорацією створює додаткові ризики в умовах війни Росії проти України. У відомстві наголошують, що ядерний сектор також має стати об’єктом загальноєвропейських санкцій.

    Процедура погодження заявки тривала кілька років. За цей час було проведено комплексні технічні перевірки, консультації з федеральними органами влади та залучено незалежних експертів у сфері атомного права. Попри це регіональна влада дійшла висновку, що чинне законодавство не дає юридичних підстав відмовити підприємству у видачі дозволу.

    Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Майєр, який представляє партію “Союз 90/Зелені”, різко розкритикував ухвалене рішення, назвавши його “докорінно неправильним”. На його думку, Росія вже давно використовує енергетичний сектор як інструмент політичного тиску, тому будь-яке поглиблення співпраці з “Росатомом” суперечить інтересам безпеки Європи.

    Проти проєкту також виступили екологічні організації та місцеві активісти. Вони вважають, що допуск російських технологій до стратегічної галузі створює потенційні ризики для національної безпеки Німеччини та посилює економічний вплив Росії на європейський енергетичний сектор.

    Експерти зазначають, що наразі єдиним ефективним механізмом припинення такої співпраці може стати ухвалення окремих санкцій Європейського Союзу щодо російської атомної галузі. Поки таких обмежень немає, “Росатом” продовжує працювати на європейському ринку та брати участь у низці міжнародних енергетичних проєктів.

    Залежність окремих країн Європи від російських ядерних технологій зберігається і в інших проєктах. Зокрема, США раніше надали Угорщині виняток із фінансових санкцій, що дозволило продовжити будівництво енергоблоків АЕС “Пакш II”, яке реалізує “Росатом”. Крім того, російська державна корпорація продовжує постачати ядерне паливо для третього енергоблока словацької АЕС “Моховце”, введеного в експлуатацію у 2023 році, а також надає технічне обслуговування реакторів свого проєктування, зокрема на болгарській АЕС “Козлодуй”.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина заявила про можливий перегляд умов співпраці з російською державною корпорацією Росатом щодо розширення єдиної атомної електростанції в країні — АЕС “Пакш”. Йдеться про один із найбільших енергетичних інфраструктурних проєктів у Центральній Європі, який реалізується вже понад десятиліття та залишається предметом політичних і фінансових дискусій всередині країни та в Європейському Союзі.

    Як повідомляє Reuters, про можливі зміни в підходах до проєкту заявив кандидат на посаду міністра економіки та енергетики Угорщини Іштван Капітані під час парламентських слухань у понеділок. За його словами, уряд планує провести комплексний перегляд фінансування, вартості та умов реалізації проєкту “Пакш-2”, а також перевірити зміст чинних контрактів, які, за його словами, мають закритий характер.

    Йдеться про проєкт розширення атомної електростанції АЕС Пакш, вартістю близько 12,5 млрд євро (приблизно 14,7 млрд доларів США). Він передбачає будівництво двох нових енергоблоків загальною потужністю близько 2 гігаватів із реакторами типу ВВЕР російського виробництва. Угоду про реалізацію проєкту було підписано у 2014 році без проведення відкритого міжнародного тендеру, безпосередньо з Росатом.

    Капітані заявив, що Угорщині необхідна “прозора ядерна стратегія”, а також повний перегляд фінансової моделі проєкту. За його словами, чинні контракти залишаються недостатньо відкритими для суспільного контролю, що викликає запитання щодо реальної вартості будівництва та умов його фінансування.

    “Нам потрібно вивчити всі документи, включно з тими, які наразі мають обмежений доступ. Йдеться про масштабний інфраструктурний проєкт, який має стратегічне значення для країни”, — зазначив він під час виступу.

    Паралельно лідер правоцентристської партії “Тиса” Петер Мадяр, який нещодавно склав присягу як прем’єр-міністр, раніше заявляв, що вартість проєкту може бути завищеною. Це підсилює внутрішньополітичну дискусію щодо доцільності подальшого фінансування та умов співпраці з російською стороною в умовах геополітичної напруги в Європі.

    У відповідь Росатом заявив, що готовий надати повне економічне та технічне обґрунтування вартості проєкту, а також підтвердити його відповідність міжнародним стандартам у сфері ядерної енергетики.

    Проєкт “Пакш-2” уже тривалий час перебуває у центрі уваги європейських політиків та експертів. Його фінансування частково забезпечується за рахунок російських кредитів, що викликає додаткові суперечки в контексті санкційної політики Європейського Союзу та залежності окремих країн від російських енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що у лютому 2026 року в Угорщині офіційно стартувало будівництво “Пакш-2”. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Росії, що викликало критику через потенційне порушення норм і правил ЄС у сфері державного фінансування та енергетичної безпеки.

    Крім того, раніше повідомлялося, що адміністрація США надала дозвіл окремим російським банкам брати участь у фінансуванні та розрахунках, пов’язаних із добудовою “Пакш-2”, що ще більше ускладнило міжнародний контекст навколо проєкту.

    Наразі в Будапешті триває політична дискусія щодо подальшої долі проєкту. Очікується, що уряд Угорщини найближчим часом ініціює аудит контрактів та перегляд фінансових зобов’язань, що може суттєво вплинути на темпи реалізації розширення єдиної атомної електростанції в країні.

  • Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Президент України Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра з призначенням на посаду прем’єр-міністра Угорщини та побажав йому успіхів на новій посаді.

    Про це глава держави написав у соцмережі X.

    “Вітаю Петера Мадяра з призначенням та початком роботи на посаді прем’єр-міністра Угорщини. Символічно, що ця інавгурація відбувається в День Європи”, — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна готова розвивати співпрацю з Угорщиною та будувати відносини між країнами на основі добросусідства і взаємної поваги.

    “Разом ми можемо додати більше сили нашим народам і зробити сильнішою всю Європу”, — підкреслив Зеленський.

    Він також побажав новому угорському прем’єру успіхів та результативної роботи.

    Петер Мадяр офіційно очолив уряд Угорщини 9 травня після перемоги його партії “Тиса” на парламентських виборах. Таким чином завершилася багаторічна епоха правління Віктора Орбана, якого в Європі часто критикували за проросійську позицію та конфлікти з ЄС.

    На парламентських виборах партія “Тиса” здобула понад 70% голосів і отримала 141 мандат із 199 у парламенті. Коаліція партії “Фідес” та Християнсько-демократичної народної партії на чолі з Орбаном набрала трохи більше 26% голосів.

    Під час своєї першої промови на посаді прем’єра Мадяр заявив, що країна потребує не лише зміни уряду, а й зміни всієї системи.

    “Я не правитиму — я служитиму своїй країні”, — наголосив новий глава угорського уряду.

    Він також заявив про складну економічну ситуацію в Угорщині та пообіцяв провести масштабні реформи.

    Попри зміну влади, експерти звертають увагу, що Угорщина залишається значно залежною від Росії, насамперед в енергетичному секторі. Зокрема, російська компанія “Росатом” продовжує брати участь у добудові АЕС “Пакш-2”, а частка російської нафти в імпорті Угорщини за останні роки суттєво зросла.

    Аналітики припускають, що Петер Мадяр намагатиметься балансувати між підтримкою європейського курсу та збереженням прагматичних відносин із Москвою.