Позначка: російська атака

Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

Російські війська 29 жовтня завдали удару реактивним безпілотником по залізничному вокзалу у Дніпрі. Дрон влучив у пасажирську платформу, де перебували люди та поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Внаслідок атаки загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення, серед них — 11-річна дитина.

Про трагедію повідомили міський голова Дніпра Борис Філатов, керівник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа та Укрзалізниця.

За інформацією залізничників, російський безпілотник атакував одну з платформ вокзалу, на якій у цей момент перебували пасажири. Попри оголошене попередження про підвищену небезпеку, люди залишалися поблизу поїзда.

Вибух стався безпосередньо на території пасажирської інфраструктури. Після удару на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці, які розпочали надання допомоги постраждалим і ліквідацію наслідків атаки.

Спочатку надходила інформація про 13 загиблих та щонайменше п’ятьох поранених. Згодом кількість постраждалих зросла до десяти.

За словами начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, серед поранених є 11-річний хлопчик. Троє постраждалих перебували в лікарнях у важкому стані, медики надавали їм необхідну допомогу.

Міський голова Борис Філатов відреагував на обстріл і наголосив, що Росія продовжує цілеспрямовано вражати цивільні об’єкти, від яких залежить повсякденне життя українців.

У соціальних мережах почали з’являтися фотографії та відеозаписи з місця трагедії. На оприлюднених кадрах видно наслідки потужного вибуху, пошкодження залізничної інфраструктури та тіла загиблих на платформі.

Через чутливий характер цих матеріалів частину зображень поширюють із віковими попередженнями.

Залізничний вокзал Дніпра є важливим транспортним вузлом, через який проходять пасажирські маршрути, зокрема в напрямку Запоріжжя. Удар по платформі становив безпосередню загрозу для людей, які користувалися громадським транспортом.

За повідомленнями української влади, російські війська дедалі частіше застосовують ударні безпілотники проти залізничної інфраструктури. Подібні атаки створюють небезпеку не лише для працівників залізниці, а й для пасажирів, які перебувають на станціях або у вагонах.

Нинішній удар став однією з найтрагічніших атак на пасажирську залізничну інфраструктуру за останній час.

Наразі на місці події продовжують працювати екстрені служби. Правоохоронці документують наслідки російського обстрілу.

Станом на 12:20 29 жовтня повідомлялося про 13 загиблих та десятьох поранених. Інформація щодо стану постраждалих і загальних наслідків атаки може оновлюватися.

29 Жовтня, 2026
Пасажирський автобус став мішенню росіян: у Запоріжжі показали момент удару

Російські війська атакували муніципальний автобус у Запоріжжі за допомогою FPV-дрона. Внаслідок удару поранення дістали четверо людей. Обласна влада оприлюднила відео, на якому зафіксовано момент атаки на громадський транспорт.

Про це 29 жовтня повідомив виконувач обов’язків начальника Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін у своєму Telegram-каналі.

За попередньою інформацією, російський безпілотник атакував муніципальний автобус безпосередньо в місті. Спочатку обласна влада повідомляла про двох постраждалих — чоловіка та жінку. Обом почали надавати необхідну медичну допомогу.

Згодом стало відомо, що кількість поранених збільшилася до чотирьох. Інформацію про їхній стан і характер травм уточнюють.

Михайло Семікін також опублікував відеозапис удару. На кадрах зафіксовано атаку безпілотника на громадський транспорт. Точне місце події, кількість пасажирів у салоні та масштаби пошкодження автобуса на момент перших повідомлень не уточнювалися.

Це вже не перша атака російських військових на пасажирський транспорт у Запоріжжі. Лише за останні дні в місті зафіксували декілька подібних інцидентів.

Зокрема, увечері 27 жовтня російський FPV-дрон намагався атакувати інший муніципальний автобус. Тоді безпілотник заплутався в антидроновій сітці та вибухнув, не досягнувши транспортного засобу. Автобус зазнав незначних пошкоджень, однак усі пасажири залишилися неушкодженими.

Нинішня атака відбулася на тлі інтенсивних російських обстрілів Запорізької області. За даними ОВА, протягом 28 жовтня окупанти завдали 849 ударів по 44 населених пунктах регіону.

Російські війська продовжують застосовувати ударні безпілотники, артилерію та інші засоби ураження, створюючи постійну небезпеку для жителів прифронтових громад.

Удар по муніципальному автобусу 29 жовтня вкотре продемонстрував загрозу, яку FPV-дрони становлять для цивільного транспорту навіть у межах міста.

Наразі офіційно відомо про чотирьох постраждалих. Інформація щодо наслідків атаки може уточнюватися.

29 Жовтня, 2026
Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

Російські війська 22 жовтня завдали удару по місцевому ринку в місті Лозова Харківської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей, ще 17 постраждали. Кількість потерпілих продовжувала зростати протягом перших хвилин після повідомлення про обстріл. На місці працюють екстрені служби, а обласна влада уточнює обставини трагедії.

Про удар повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська атакували територію місцевого ринку, де перебували цивільні.

Спочатку керівник області заявив про двох загиблих та 11 постраждалих. Однак уже станом на 12:30 кількість потерпілих збільшилася до 17 осіб. Оновлену інформацію підтвердило агентство «Інтерфакс-Україна».

«До 17 людей зросла кількість постраждалих від російського удару в Лозовій», — повідомив Синєгубов.

На місці влучання працюють медичні бригади, рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій та правоохоронці. Вони надають допомогу потерпілим і встановлюють усі обставини обстрілу.

Наразі офіційно не уточнено, яким саме видом озброєння російські військові атакували ринок. Також немає підтвердженої інформації про особи загиблих, вік постраждалих та ступінь тяжкості отриманих травм.

У Харківській ОВА наголосили, що додаткові подробиці будуть оприлюднені після уточнення оперативної інформації.

Удар по Лозовій відбувся на тлі чергової серії російських атак на Харків та область. Перед повідомленням про трагедію на ринку стало відомо про повітряний напад на Основ’янський район обласного центру.

Напередодні, 21 жовтня, російські обстріли Харківщини також призвели до людських жертв. За даними обласної адміністрації, загинула одна людина, ще 15 постраждали, серед них троє дітей.

Зокрема, у селі Лиманівка Лозівської громади загинула 42-річна жінка, а 13-річний хлопчик дістав поранення. Ще восьмеро людей, зокрема десятирічна дитина, пережили гостру реакцію на стрес.

Постраждалі були також у Дергачах, Високому, Пісках-Радьківських, Слатиному та Ізюмі. У Харкові російські безпілотники атакували Основ’янський, Шевченківський і Слобідський райони.

За інформацією обласної влади, протягом попередньої доби противник застосував по Харківщині дві ракети, чотири безпілотники типу «Молнія», п’ять FPV-дронів та ще 120 безпілотників, тип яких встановлювали фахівці. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.

Лозова не вперше опиняється під російськими ударами. Зокрема, 12 жовтня російські безпілотники атакували приватний сектор міста. Тоді загинула 71-річна жінка, ще семеро людей постраждали, серед них дев’ятирічна дівчинка. За попередніми висновками експертів, для тієї атаки ворог використав безпілотники «Герань-3».

Російські атаки зачіпають не лише житлові квартали, а й місця перебування цивільного населення. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обстріл групи мирних жителів у районі Куп’янська, обставини якого оприлюднили українські військові.

Після удару по ринку в Лозовій обласна влада продовжує збирати інформацію про загиблих, постраждалих та наслідки атаки. Остаточні масштаби руйнувань і кількість потерпілих ще встановлюються.

22 Жовтня, 2026
Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах
У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

На кількох вулицях виникли пожежі.

За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:
- «Сирець» — «Видубичі».
- «Осокорки» — «Червоний хутір».
Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

Чому атака спричинила транспортні проблеми

Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

Правоохоронці документують наслідки ударів

На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.
22 Жовтня, 2026
Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.

Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.

За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.

Дніпро атакували посеред дня

Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.

Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».

Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.

За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.

Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.

Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.

Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.

Росія вдарила по критичній інфраструктурі

Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.

«Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.

При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.

Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.

Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.

Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.

Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики

Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.

Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.

Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.

За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.

Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.

Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.

Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.

Коли відновлять електропостачання

В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.

Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.

Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.

Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.

Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.

Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.

У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.

Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами

Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.

У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.

За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.

У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.

На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.

Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.

Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.

У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.

Чому удари по енергетиці особливо небезпечні

Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.

Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.

Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.

Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.

Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.

Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.

Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня

Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.

У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.

Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.

Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.

Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.

21 Жовтня, 2026
Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

Про наслідки російської атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, оприлюднивши фотографії пошкоджених об’єктів.

За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.

До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.

Що відомо про постраждалих

Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.

Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.

Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.

Серед постраждалих також 16-річна дитина.

За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.

Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

Інформацію про стан постраждалих оприлюднили, зокрема, «Кременчуцька газета» та «Українська правда».

Інших підтверджених подробиць щодо характеру поранень другої людини на момент ранкових повідомлень не було.

Пожежу в університеті ліквідували

За уточненням Полтавської ОВА, рятувальникам вдалося ліквідувати пожежу, яка виникла після влучання в навчальний корпус.

На оприлюднених ДСНС фотографіях видно наслідки руйнувань усередині будівлі та роботу екстрених служб.

Про це також повідомило місцеве видання «Кременчуцький Телеграф».

Водночас повний масштаб пошкоджень навчального закладу ще уточнюють.

Офіційної оцінки вартості відновлення корпусу наразі не оприлюднено.

Також немає підтвердженої інформації про те, які саме навчальні приміщення втрачено або наскільки довго триватиме відновлення їхньої роботи.

У Полтаві після обстрілу загорілися цивільні будівлі

Кременчук був не єдиним містом області, яке постраждало від російських ударів.

За повідомленням ДСНС, у Полтаві внаслідок обстрілу виникли пожежі в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

На місцях подій працювали рятувальники.

Фахівці ліквідовували наслідки загорянь та перевіряли пошкоджені об’єкти.

Станом на ранкові повідомлення 21 жовтня детальної інформації про масштаби руйнувань цих двох будівель не було.

Окремо уточнювалися дані щодо всіх наслідків атаки на Полтавщину.

Росія не вперше атакує Полтавщину

Полтавська область регулярно зазнає російських ударів із використанням ракет та безпілотників.

Під загрозою опиняються промислові підприємства, енергетична інфраструктура, складські приміщення та цивільні будівлі.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про комбіновану атаку Росії, під час якої були уражені промислові підприємства у Кременчуцькому районі та енергетичний об’єкт у Миргородському районі.

Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.

Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.

Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.

Що відомо станом на 21 жовтня

За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.

Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.

Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.

У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.

Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.

Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.

21 Жовтня, 2026
Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

Рятувальники ліквідовують наслідки удару

Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

Під ударами опиняються цивільні об’єкти

Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

Що відомо про атаку 18 жовтня

Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

На місці продовжують працювати екстрені служби.

Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

18 Жовтня, 2026
Росія тричі атакувала завод, який працює на BMW і Mercedes: на Волині зупинили виробництво

На Волині після серії російських атак безпілотниками зупинило роботу підприємство «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», яке виготовляє електричні кабельні системи для автомобілів BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen та інших світових виробників. Завод, розташований поблизу Луцька, є одним із найбільших роботодавців регіону та забезпечує роботою понад п’ять тисяч людей. Протягом 16 жовтня, за повідомленнями місцевих медіа, підприємство тричі опинялося під російськими ударами. Керівництво оголосило про припинення виробництва на невизначений термін.

Про зупинку підприємства 17 жовтня повідомила компанія «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» на своїй офіційній сторінці у Facebook. Інформацію також підтвердив Укрінформ.

У заяві керівництво підприємства наголосило, що головним пріоритетом залишається безпека персоналу. Наразі компанія оцінює ситуацію та визначає подальші кроки.

Працівників закликали залишатися на зв’язку зі своїми безпосередніми керівниками та чекати офіційної інформації щодо можливого повернення до роботи.

На момент публікації точних термінів відновлення виробництва компанія не назвала.

Три атаки протягом однієї доби

За інформацією місцевого видання «Конкурент», російські війська атакували підприємство тричі протягом 16 жовтня.

Перший удар відбувся вночі, другий — удень, а третій — увечері.

За повідомленнями місцевих медіа, для атак використовували безпілотники, зокрема реактивні модифікації.

Волинська обласна військова адміністрація також підтверджувала повторне ураження підприємства з іноземними інвестиціями, хоча в окремих офіційних повідомленнях його назву не уточнювали.

Про пошкодження заводу міжнародного виробника автомобільних комплектуючих повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна».

Після атак керівництво підприємства ухвалило рішення зупинити виробничий процес.

Компанія подякувала співробітникам ДСНС та іншим екстреним службам за оперативне реагування.

Водночас у відкритій заяві підприємства не зазначено, які саме виробничі корпуси або технологічні лінії постраждали, чи було знищене обладнання та скільки часу знадобиться на відновлення.

Чим важливий завод для Волині та Європи

«Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» є частиною міжнародної групи Kromberg & Schubert, яка спеціалізується на виробництві електричних систем для автомобільної промисловості.

Підприємство розташоване в селі Рованці Луцького району.

Виробництво на Волині розпочалося у 2006 році. За два десятиліття компанія перетворилася на одного з найбільших роботодавців області.

За інформацією самого підприємства, на заводі працює понад п’ять тисяч людей.

Йдеться не просто про окреме виробництво, а про частину міжнародного автомобільного ланцюга постачання.

На заводі виготовляють кабельні системи, необхідні для роботи електричного та електронного обладнання автомобілів.

Такі компоненти використовуються для з’єднання різних автомобільних систем, передачі сигналів і живлення електронних пристроїв.

Продукція групи постачається провідним автовиробникам, серед яких BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen, Audi та Porsche.

Саме тому зупинка українського підприємства потенційно може впливати не лише на місцеву економіку, а й на міжнародні виробничі процеси.

Однак поки що немає підтверджень, що атаки вже спричинили зупинку автомобільних заводів у Німеччині або інших країнах Європи.

Під загрозою тисячі робочих місць

Для Волині підприємство має важливе економічне значення.

Окрім безпосередньої зайнятості понад п’яти тисяч працівників, діяльність заводу підтримує попит на транспортні, логістичні, ремонтні та інші послуги місцевого бізнесу.

Виробництво також забезпечує податкові надходження та є частиною експортно орієнтованої промисловості регіону.

Зупинка такого підприємства створює ризики для доходів працівників та місцевої економіки.

Проте говорити про масові звільнення наразі передчасно.

Керівництво компанії не оголошувало про скорочення персоналу або остаточне закриття виробництва.

Йдеться саме про припинення роботи до з’ясування обставин та ухвалення подальших рішень.

Росія вже атакувала інший завод концерну

Нинішній випадок не став першим ударом по українських підприємствах Kromberg & Schubert.

9 серпня 2026 року російські війська атакували завод компанії в Житомирській області.

Тоді було пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру підприємства, а серед працівників зафіксували постраждалих.

Про наслідки обстрілу раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про руйнування німецького підприємства на Житомирщині.

За інформацією видання, тоді постраждали щонайменше троє людей, одну з яких госпіталізували з опіками.

Після серпневої атаки житомирське виробництво тимчасово призупиняло роботу.

Згодом, 22 та 26 вересня, російські удари по підприємству повторилися.

Таким чином, протягом кількох місяців під атаками опинилися виробничі об’єкти одного міжнародного концерну у двох областях України.

Що означають удари для іноземного бізнесу

Повторні російські атаки по промислових підприємствах посилюють ризики для компаній, які продовжують працювати в Україні під час війни.

Для виробників автомобільних комплектуючих особливо важливими залишаються стабільне електропостачання, логістика та безперервна робота технологічних ліній.

Пошкодження обладнання або виробничих приміщень можуть спричиняти не лише прямі фінансові втрати, а й додаткові витрати на відновлення та виконання контрактів.

Водночас наразі немає офіційної оцінки збитків заводу в Рованцях.

Також не повідомлялося, чи планує компанія тимчасово перерозподіляти замовлення між іншими підприємствами міжнародної групи.

Станом на 17 жовтня 2026 року робота «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» залишається зупиненою.

Керівництво обіцяє повідомити працівникам про подальші рішення через внутрішні канали зв’язку.

Атаки на підприємства Kromberg & Schubert у Луцьку та Житомирі демонструють, що російські удари створюють загрозу не лише українській енергетиці та житловій інфраструктурі, а й великим виробництвам з іноземними інвестиціями, які забезпечують тисячі робочих місць і працюють на міжнародні ринки.

17 Жовтня, 2026
Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.

Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.

За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.

Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.

Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.

За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.

Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.

Що насправді пошкодив російський дрон

14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.

Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.

Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.

Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.

Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.

Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.

Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.

Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року

Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.

Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.

Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.

За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.

Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.

Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.

Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.

Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.

Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.

Роботи вже почали готувати

Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.

16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.

До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.

На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.

Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.

Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.

Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС

Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.

Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.

Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.

Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.

Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.

ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.

Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.

Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи

Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.

Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.

Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.

Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.

Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.

Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.

Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.

17 Жовтня, 2026
Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

У Житомирській області після чергової російської атаки на енергетичну інфраструктуру сталися масштабні відключення електроенергії. Станом на ранок 17 жовтня без світла залишилися сотні тисяч точок обліку. Енергетики розпочали відновлювальні роботи, однак попередили, що обсяг пошкоджень значний, а повернення електропостачання потребуватиме часу. На тлі нових ударів по українській енергосистемі в області також посилили графіки погодинних відключень.

Про наслідки атаки повідомило АТ «Житомиробленерго». У компанії заявили, що російські війська знову атакували енергетичні об’єкти регіону, спричинивши масштабні порушення електропостачання.

За попередньою інформацією, сотні тисяч точок обліку залишилися без електрики. Водночас точну кількість знеструмлених домогосподарств та населених пунктів енергокомпанія не уточнила.

Масштаб аварії змусив енергетиків розпочати значні відновлювальні роботи.

У «Житомиробленерго» зазначили, що фахівці докладають максимальних зусиль для якнайшвидшого повернення електроенергії споживачам.

Поки ремонтні бригади працюють над ліквідацією наслідків атаки, мешканців регіону закликали обмежити використання електроприладів.

Особливо важливо відключити від розеток обладнання, чутливе до перепадів напруги. Йдеться, зокрема, про комп’ютери, телевізори та іншу електроніку, яка може постраждати під час нестабільного відновлення електропостачання.

Також споживачам рекомендують ощадливо користуватися електроенергією після її повернення, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену систему.

На Житомирщині посилили графіки відключень

Ситуація ускладнюється загальним дефіцитом потужності в українській енергосистемі після останніх російських атак.

Згідно з повідомленням «Житомиробленерго», 17 жовтня в області застосовують графіки погодинних відключень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

Як повідомляє «Суспільне Житомир», обмеження для населення розподілені за такими періодами: з 08:00 до 10:00 — дві черги, з 10:00 до 22:00 — 2,5 черги, а з 22:00 до опівночі — 1,5 черги.

Окремо для промислових споживачів передбачені графіки обмеження потужності.

Водночас важливо розрізняти планові погодинні відключення та аварійні знеструмлення безпосередньо внаслідок пошкодження обладнання.

У районах, де мережі зазнали руйнувань, електропостачання може бути відсутнім незалежно від оприлюднених графіків.

Час відновлення залежатиме від результатів огляду обладнання, обсягів пошкоджень та безпекової ситуації.

Росія продовжує бити по енергетичній інфраструктурі регіону

Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по критично важливих об’єктах Житомирської області.

Раніше, 12 жовтня, російські війська вже атакували енергетичну й залізничну інфраструктуру регіону.

Про наслідки цих ударів повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що особливо постраждала інфраструктура Коростенського району.

Тоді внаслідок ворожих ударів виникли пожежі та пошкодження технічних об’єктів. Місцева влада попереджала про ризик повторних атак.

Нові пошкодження енергетичних мереж створюють додаткові труднощі для регіону, який уже працює в умовах обмеженого електропостачання.

Ситуація з електроенергією погіршується по всій Україні

Увечері 16 жовтня в низці областей України запровадили аварійні відключення через складну ситуацію в енергосистемі.

Про це повідомляла «Економічна правда».

Раніше в «Укренерго» також попередили, що через нові удари російських військ по тепловій генерації сценарій проходження зимового періоду став складнішим.

Повторні атаки по енергетичних об’єктах змушують ремонтні бригади знову відновлювати пошкоджені мережі та обладнання, частина яких уже проходила ремонти після попередніх обстрілів.

Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли потреба в стабільному електропостачанні зростатиме.

Станом на ранок 17 жовтня точних термінів повного відновлення електропостачання на Житомирщині не оголосили.

У «Житомиробленерго» закликають стежити за офіційними повідомленнями компанії, дотримуватися правил електробезпеки та за можливості зменшувати споживання.

Масштабне знеструмлення Житомирщини вкотре демонструє, наскільки серйозними залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та як швидко нові удари можуть впливати на повсякденне життя сотень тисяч споживачів.

17 Жовтня, 2026