Москва та навколишні регіони Росії пережили тиждень масштабних повітряних атак, які суттєво ускладнили роботу цивільної авіації. Мер російської столиці Сергій Собянін заявив, що від 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито прямували 2730 українських безпілотників. За його словами, сотні апаратів російська протиповітряна оборона перехопила безпосередньо на підступах до столиці. Тим часом наслідки повітряних тривог стали відчутними для пасажирів: у ніч проти 17 жовтня всі чотири московські аеропорти знову тимчасово припиняли роботу, а кількість затриманих і скасованих авіарейсів перевищила 350.
Про масштаби повітряних атак повідомив мер Москви Сергій Собянін. Його заяву 17 жовтня оприлюднили російський «Інтерфакс» та інші російські видання.
За словами Собяніна, в період із 08:30 10 жовтня до 08:30 17 жовтня в напрямку Московського регіону рухалися 2730 безпілотних літальних апаратів.
Російський посадовець стверджує, що більшість дронів перехопили на віддалених рубежах протиповітряної оборони, а ще 534 апарати нібито нейтралізували безпосередньо на підльоті до Москви.
Водночас ці цифри походять від російської влади та не мають незалежного підтвердження.
Собянін не представив відкритих даних, які дозволили б перевірити кількість усіх безпілотників, їхні маршрути, місця перехоплення та фактичні результати роботи ППО.
Тому називати всі 2730 апаратів дронами, які долетіли до самої Москви, некоректно. Йдеться про заявлену російською стороною кількість повітряних цілей, що нібито рухалися в напрямку столичного регіону.
Скільки дронів Росія заявила про знищення за тиждень
Міністерство оборони РФ також оприлюднювало масштабні звіти про перехоплення українських безпілотників над різними регіонами країни.
За повідомленням РБК-Україна, російське військове відомство заявило про понад 4500 збитих БпЛА протягом тижня.
Окремі добові звіти містили надзвичайно великі показники.
Зокрема, 11 жовтня російське командування повідомляло про 591 перехоплений безпілотник, 13 жовтня — про 674, а в ніч проти 14 жовтня — одразу про 902 апарати.
Уранці 17 жовтня Міноборони РФ заявило про знищення ще 610 дронів літакового типу над російськими регіонами та акваторією Чорного моря.
Цю останню цифру наводить і російське РБК у зведенні щодо повітряних атак.
Однак незалежно встановити, скільки дронів було запущено, скільки справді перехоплено та скільки досягли цілей, за такими звітами неможливо.
Також показники Собяніна та Міноборони РФ не можна автоматично додавати один до одного: ймовірно, вони частково охоплюють ті самі повітряні цілі.
Отже, заяви про тисячі дронів насамперед свідчать про масштаб повітряної загрози, який описує сама російська влада, але не дають незалежно перевіреної статистики українських запусків.
У Москві другу ніч поспіль закривали всі чотири аеропорти
Найпомітнішими наслідками атак стали порушення авіасполучення.
У ніч проти 17 жовтня московські аеропорти Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський знову тимчасово припиняли приймати й відправляти літаки.
За інформацією Deutsche Welle, обмеження торкнулися загалом 12 російських аеропортів.
Причиною стала загроза ударних безпілотників та необхідність обмежити польоти цивільних літаків під час роботи протиповітряної оборони.
За підрахунками видання Meduza на основі онлайн-табло аеропортів, у Москві затримали або скасували понад 350 авіарейсів.
Найбільше порушень розкладу зафіксували у Шереметьєво.
Показники змінювалися протягом ночі, оскільки після поновлення польотів авіакомпаніям доводилося поступово відновлювати рух літаків.
Літаки відправляли до інших міст
Через тимчасове закриття повітряного простору літаки, які мали приземлитися в Москві, скеровували на запасні аеродроми.
За повідомленням Deutsche Welle, аеропорт Нижнього Новгорода прийняв 22 літаки, що прямували до московських аеропортів.
Окремі рейси також перенаправляли до Санкт-Петербурга та Казані.
Для пасажирів це означало додаткові години очікування, зміну маршрутів та необхідність організовувати подальше перевезення наземним транспортом.
Російські медіа повідомляли про скарги людей, які тривалий час залишалися всередині літаків після незапланованого приземлення.
Іншим доводилося чекати автобусів, якими пасажирів доставляли до кінцевих пунктів призначення.
Таким чином, навіть без підтверджених влучань безпосередньо в Москві загроза безпілотників призводить до значних порушень роботи одного з найбільших авіаційних вузлів Росії.
Подібна ситуація повторюється вже кілька днів.
Ще 16 жовтня всі чотири московські аеропорти тимчасово припиняли роботу на тлі чергової повітряної атаки.
Тоді, за інформацією Deutsche Welle, Домодєдово не працював понад сім годин, а Шереметьєво — приблизно п’ять із половиною годин.
Через обмеження було порушено розклад сотень рейсів.
Москва зіткнулася із серією повітряних тривог
Поточний тиждень став продовженням низки атак, які регулярно зачіпають Московський регіон.
Тоді російські джерела повідомляли про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та повітряну загрозу в кількох районах російської столиці.
Про повідомлення щодо атак ішлося, зокрема, в Капотні, Любліно, Мар’їно, Царицино та інших районах.
Однак достовірно встановити місця всіх вибухів за повідомленнями очевидців було неможливо.
У ніч проти 14 жовтня російська влада знову заявила про масштабний наліт.
За даними Deutsche Welle, Собянін повідомляв про понад сотню безпілотників, які прямували до Москви.
Тоді всі чотири столичні аеропорти також запроваджували тимчасові обмеження.
Понад 30 літаків були змушені приземлятися в інших містах.
Фактично авіаційні обмеження перетворилися на повторювану проблему для московського транспортного вузла.
Що відбувалося під час атаки 16 жовтня
Особливо складною для російської цивільної авіації стала ніч проти 16 жовтня.
Раніше «Ненька інфо» детально писала про масштабне порушення роботи російських аеропортів.
Тоді обмеження зачепили не лише московський авіавузол, а й інші російські регіони.
За повідомленнями авіаційних служб, частина літаків прямувала на запасні аеродроми, а авіакомпанії змінювали розклад.
Окремі російські регіональні адміністрації повідомляли про пожежі та пошкодження після повітряних атак.
Водночас повідомлення про конкретні ураження необхідно відділяти від підтверджених відомостей щодо роботи аеропортів.
Зокрема, факт тимчасового закриття повітряного простору не є доказом влучання дрона в конкретний військовий чи промисловий об’єкт.
Росія заявила про атаки на два нафтопереробні заводи
Паралельно з повідомленнями про атаки на Московський регіон російська влада заявляла про удари по енергетичній інфраструктурі в інших частинах країни.
14 жовтня віцепрем’єр Росії Олександр Новак повідомив про нібито атаки українських безпілотників на нафтопереробні підприємства у Саратовській та Рязанській областях.
Цю заяву оприлюднив «Коммерсантъ».
Новак стверджував, що удари суперечать обговорюваним домовленостям про обмеження атак на енергетичні об’єкти.
Водночас представники України заперечували причетність до окремих заявлених російською стороною атак.
Deutsche Welle повідомляла, що станом на 14 жовтня незалежних доказів ударів саме по двох згаданих підприємствах не було.
У наступні дні з’явилася додаткова інформація про атаку на Рязанський НПЗ.
За даними Reuters від 16 жовтня, російські державні медіа висвітлювали наслідки удару по рязанському нафтопереробному підприємству.
Водночас масштаби пошкоджень залишалися предметом оцінок, а президент РФ Володимир Путін публічно применшував наслідки атак на російську нафтову галузь.
Ці події демонструють, що повітряні атаки та їхні можливі економічні наслідки стали ще й предметом міжнародної політичної дискусії.
Чому авіаційні обмеження настільки відчутні
Московський авіаційний вузол обслуговує значну частину міжнародних і внутрішніх авіаперевезень Росії.
Через його аеропорти проходять не лише пасажирські, а й вантажні перевезення.
Якщо один або декілька аеропортів тимчасово припиняють роботу, наслідки можуть поширюватися на рейси в інших містах.
Літак, який не зміг приземлитися за розкладом, може запізнитися на наступний рейс. Крім того, авіакомпанії змушені змінювати графіки роботи екіпажів, організовувати додаткове обслуговування та шукати місця для перенаправлених літаків.
У разі багаторазових обмежень протягом тижня такі порушення накопичуються.
Однак точний фінансовий збиток московського авіавузла від останніх атак поки не оприлюднений у перевірених джерелах.
Тому називати конкретні суми втрат авіакомпаній або аеропортів без додаткових даних було б передчасно.
Чи справді Москву атакували майже три тисячі дронів
Після заяви Собяніна ключовим залишається питання достовірності оприлюднених цифр.
Російський мер повідомив про 2730 апаратів, які нібито рухалися в напрямку Московського регіону, та 534 перехоплені на підльоті до столиці.
Це не означає, що всі ці безпілотники одночасно перебували над Москвою або були запущені під час однієї атаки.
Йдеться про підсумок семиденного періоду.
Крім того, російська влада не надала незалежним спостерігачам вичерпних доказів усіх заявлених перехоплень.
Українське військове командування станом на час підготовки матеріалу не оприлюднило зведення, яке підтверджувало б саме 2730 запусків у напрямку Москви за вказаний період.
Водночас серію масштабних порушень роботи цивільної авіації підтверджують повідомлення Росавіації, онлайн-табло аеропортів та незалежні медіа.
Таким чином, незалежно від точності російської статистики збитих безпілотників, наслідки повітряної загрози для московського транспортного вузла є реальними.
Що відомо станом на вечір 17 жовтня
На момент підготовки матеріалу російська влада продовжує повідомляти про перехоплення українських дронів у різних регіонах країни.
Москва залишається одним із напрямків, де повітряні тривоги регулярно супроводжуються обмеженнями цивільних польотів.
За даними російських посадовців, за тиждень до Московського регіону нібито прямували тисячі безпілотників.
Проте фактичну кількість запущених і знищених апаратів незалежно підтвердити не вдалося.
Натомість відомо, що в ніч проти 17 жовтня тимчасово закривалися всі чотири головні аеропорти Москви, а кількість затриманих і скасованих рейсів перевищила 350.
Головний наслідок цієї серії атак — повторювані перебої в роботі російської авіації та необхідність регулярно запроваджувати обмеження на польоти в столиці й інших регіонах РФ.
Наскільки довго триватимуть такі обмеження і чи зміниться інтенсивність атак, наразі достовірно невідомо.
