Позначка: Російська Федерація

  • У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Російській Федерації повідомили про смерть колишнього міністра оборони та ексглави адміністрації президента РФ Сергія Іванова. Йому було 74 роки. Інформацію поширили російські медіа, зокрема “Новая газета”, із посиланням на повідомлення, пов’язані з баскетбольною Єдиною лігою ВТБ, при цьому офіційні деталі обставин смерті наразі не розкриваються.

    Сергій Іванов тривалий час вважався однією з ключових фігур у російській політичній та силовій системі, а його кар’єра була тісно пов’язана з підйомом та становленням режиму Володимира Путіна. Він входив до найближчого кола російського керівництва ще з кінця 1990-х років, коли у 1998 році обійняв посаду заступника директора Федеральної служби безпеки. У цей період керівником ФСБ був нинішній президент РФ Володимир Путін, що згодом визначило їхню багаторічну політичну взаємодію.

    Після переходу Путіна на посаду прем’єр-міністра, а згодом президента Росії, Іванов поступово піднімався у вертикалі влади. З 2001 по 2007 рік він обіймав посаду міністра оборони РФ, контролюючи один із ключових силових блоків держави в період значної централізації влади в Росії. Саме тоді він став однією з найбільш впливових осіб у російському уряді, беручи участь у формуванні оборонної та безпекової політики країни.

    У 2008–2011 роках Іванов входив до складу вищого керівництва уряду Росії, коли Володимир Путін обіймав посаду прем’єр-міністра. Цей період закріпив його статус як одного з найближчих політичних соратників російського лідера, оскільки він залишався частиною вузького кола осіб, які визначали ключові напрямки державної політики.

    Після повернення Путіна на президентську посаду у 2012 році Іванов очолив адміністрацію президента Росії, фактично ставши одним із головних координаторів роботи кремлівського апарату. На цій посаді він перебував до 2016 року, коли його змінив Антон Вайно. Саме у цей період Іванов розглядався частиною російських еліт як один із потенційних кандидатів на майбутню передачу влади, поряд із Дмитром Медведєвим, однак політичний вибір Кремля був зроблений на користь останнього.

    Після відставки з посади глави адміністрації президента Іванов залишився у державній системі, але вже в менш публічній ролі. Він був спеціальним представником президента РФ з питань екології та охорони довкілля, а також входив до наглядової ради державної корпорації “Ростех”, зберігаючи зв’язки з ключовими стратегічними галузями російської економіки.

    У лютому 2026 року, за повідомленнями російських джерел, Іванова було виключено зі складу Ради безпеки Російської Федерації. Причини цього рішення офіційно не пояснювалися, що викликало додаткові припущення щодо його ролі у внутрішньоелітних процесах, однак публічних коментарів із цього приводу не було.

    Окрему увагу російські медіа традиційно приділяли і родині Іванова, яка також була інтегрована в державні та фінансові структури РФ. Його старший син Олександр працював у фінансових інституціях Росії та загинув у 2014 році за кордоном під час відпочинку. Молодший син Сергій обіймав керівні посади в низці великих російських банків і державних компаній, зокрема у ВЕБі, “Сбербанку” та “Газпромбанку”, а також входив до наглядової ради “Россельхозбанку”.

    Смерть Сергія Іванова стала помітною подією для російського політичного істеблішменту, оскільки він протягом десятиліть залишався одним із символів силового блоку та адміністративної вертикалі, сформованої у період зміцнення влади Путіна. Офіційні російські структури поки не оприлюднили розширених коментарів щодо причин його смерті або можливих церемоніальних заходів.

  • «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    У Кремлі фактично поставили під сумнів перспективи реалізації домовленостей, досягнутих під час переговорів в Анкориджі, та заявили, що Росія продовжує орієнтуватися не на виконання домовленостей, а на досягнення власних стратегічних цілей. Відповідну заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи результати переговорного процесу та міжнародні дискусії навколо війни в Україні.

    Слова представника Кремля пролунали на тлі активних дипломатичних контактів між Сполученими Штатами, Росією та їхніми союзниками, а також після серії заяв західних політиків щодо домовленостей, досягнутих під час зустрічей в Анкориджі.

    Коментуючи переговорний процес, Ушаков заявив, що Москва не розраховує на практичну реалізацію досягнутих домовленостей.

    «Ми не чекаємо на виконання цих домовленостей. Ми чекаємо на перемогу. Ми чекаємо на реалізацію наших власних цілей», – заявив він.

    Фактично ця заява стала одним із найвідвертіших сигналів Кремля щодо його нинішньої позиції у війні проти України. Російська сторона вкотре продемонструвала, що продовжує розглядати військовий сценарій як основний інструмент досягнення своїх політичних цілей, навіть попри дипломатичні контакти із Заходом.

    За словами Ушакова, позиція Росії нібито залишається незмінною від самого початку переговорів. Він наголосив, що всі заяви, зроблені російською стороною в Анкориджі, ґрунтувалися на її «принциповій позиції» і не зазнали змін після завершення переговорного процесу.

    При цьому представник Кремля заявив, що одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися досягнутих домовленостей, тоді як інша, за його словами, не змогла виконати свою частину зобов’язань.

    «Наразі одна сторона, як і раніше, дотримується тих домовленостей, які були обговорені в Анкориджі, а інша сторона, судячи з усього, виявилася не зовсім здатною пройти свою частину шляху та виконати домовленості», – заявив Ушаков.

    При цьому він не уточнив, кого саме має на увазі, однак російські державні медіа трактують його слова як натяк на позицію Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Особливу увагу привернула ще одна заява кремлівського чиновника щодо саміту G7. За словами Ушакова, під час зустрічі лідерів країн «Великої сімки» президента США Дональда Трампа нібито переконували переглянути свою політику щодо Росії та України.

    Він стверджує, що американського лідера намагалися «накачати шкідливими ідеями» стосовно українського питання.

    Таким чином Кремль фактично намагається пояснити зміни в риториці Вашингтона після переговорів в Анкориджі та останніх міжнародних консультацій.

    Тема домовленостей в Анкориджі залишається однією з найбільш обговорюваних у міжнародній політиці останніх тижнів. Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що під час переговорів на Алясці Дональд Трамп нібито був готовий погодитися на надзвичайно суперечливі компроміси щодо України. Ці слова викликали широкий резонанс як у Європі, так і в США.

    Водночас офіційний Вашингтон неодноразово наголошував, що будь-які рішення щодо завершення війни повинні враховувати позицію України та не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Президент України Володимир Зеленський останніми днями також повідомляв про нові контакти з Дональдом Трампом та зазначав, що переговорний процес триває. Українська сторона при цьому послідовно заявляє, що не погодиться на жодні рішення, які передбачають втрату територій чи обмеження суверенітету держави.

    На цьому тлі слова Юрія Ушакова багато експертів розцінюють як чергове підтвердження того, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Навпаки, офіційна Москва продовжує наголошувати на досягненні власних цілей у війні та розглядає переговори насамперед як інструмент політичного впливу.

    Аналітики звертають увагу, що заява про те, що Росія «чекає не виконання домовленостей, а перемоги», може свідчити про прагнення Кремля показати внутрішній аудиторії відсутність поступок Заходу та готовність продовжувати конфронтацію.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що подібна риторика ускладнює перспективи будь-якого мирного врегулювання та може стати додатковим аргументом для західних країн на користь подальшої підтримки України.

    Переговори в Анкориджі залишаються предметом численних дискусій і спекуляцій, однак останні заяви Кремля свідчать про те, що Москва не розглядає досягнуті домовленості як кінцеву мету. Натомість російське керівництво продовжує публічно декларувати намір реалізувати власні стратегічні плани, попри міжнародний тиск та дипломатичні зусилля.

  • Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Російський сенатор та колишній керівник “Роскосмосу” Дмитро Рогозін виступив із різкою та радикальною заявою щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який використовується для обходу міжнародних санкцій на експорт нафти. Він запропонував фактично перетворити цивільні нафтові танкери на заміновані судна з можливістю їх підриву у разі спроби затримання або арешту іноземними державами.

    Про це повідомляє The Moscow Times.

    За словами Рогозіна, Росія повинна нібито “посилити захист” своїх суден шляхом встановлення вибухових пристроїв на танкерах, які перевозять нафту під прапорами третіх країн або в межах схем обходу санкцій. Він стверджує, що у разі примусового заходу такого судна в іноземний порт або спроби його захоплення має спрацьовувати механізм підриву.

    Рогозін прямо визнав, що подібні дії можуть призвести до масштабних екологічних катастроф, зокрема розливів нафти у морі, але, за його словами, саме це нібито має стати стримувальним фактором для європейських країн.

    “Треба мінувати використовувані нами танкери. Ініціація має відбуватися у разі надходження відповідних команд або примусового заходу в чужий порт. Кілька разів бахне у них під носом з розливом нафти та екологічними наслідками — відразу одумаються”, — заявив він.

    Його заява викликала активне обговорення в російських прокремлівських медіа та серед так званих військових блогерів. Частина з них підтримала ідею, стверджуючи, що Росія не має достатніх військово-морських ресурсів для супроводу сотень цивільних суден, тому “жорсткі заходи” можуть стати альтернативою. Інші ж визнають, що реалізація подібного сценарію створила б неконтрольовані ризики не лише для міжнародного судноплавства, але й для самої Росії.

    Ініціатива Рогозіна прозвучала на тлі різкого посилення тиску на російський тіньовий флот з боку західних країн. Останніми місяцями Європейський Союз та Велика Британія активізували перевірки підозрілих танкерів, які транспортують російську нафту в обхід санкцій. У низці випадків судна затримувалися або бралися під контроль для інспекцій.

    Окремим тригером для нової хвилі заяв у Москві стало затримання танкера Smyrtos у Ла-Манші. Операцію провели спільно британські та французькі сили в межах посилення контролю над морськими перевезеннями. Судно, що ходило під прапором Камеруну, наразі перебуває під охороною, а компетентні органи проводять розслідування щодо його вантажу та маршруту.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав цю операцію важливим кроком у боротьбі з обходом санкцій і підкреслив, що подібні заходи спрямовані на обмеження фінансування війни Росії проти України через енергетичні доходи.

    У Росії ж цей інцидент розцінили як небезпечний прецедент, який може бути продовжений. Деякі російські аналітики вже заявили, що затримання танкерів створює ризики для стабільності експорту нафти та може змусити Москву шукати нові методи “захисту” свого флоту.

    На цьому тлі в російських владних колах останнім часом обговорюються різні варіанти супроводу танкерів, включно із залученням військових кораблів або створенням конвойних систем. Однак ідея встановлення вибухівки на цивільні судна стала найбільш радикальною та суперечливою серед усіх озвучених пропозицій.

    Міжнародні експерти з морського права та екологічної безпеки неодноразово попереджали, що подібні сценарії становлять серйозну загрозу для глобального судноплавства, можуть призвести до катастрофічних наслідків для морських екосистем і фактично порушують базові норми міжнародного права.

    Попри це, риторика про “жорсткі заходи” щодо захисту тіньового флоту дедалі частіше з’являється в російському інформаційному просторі, що свідчить про зростання напруги навколо нафтового експорту РФ та спроб обійти санкційні обмеження.

  • США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США у майбутньому можуть знову тимчасово пом’якшити або навіть частково скасувати санкційні обмеження щодо російської нафти, яка транспортується морськими шляхами, зокрема танкерами. Такі можливі кроки не означатимуть повного перегляду санкційної політики, однак можуть стати інструментом ситуативного регулювання глобального енергетичного ринку.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оцінки ринкової ситуації та політичні сигнали з Вашингтона.

    За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа 16 травня ухвалила рішення не продовжувати дію ліцензії, яка раніше дозволяла низці країн-імпортерів тимчасово здійснювати закупівлю російської нафти, попри чинні санкційні обмеження. Це рішення стало черговим кроком у напрямку посилення економічного тиску на Російську Федерацію та скорочення її доходів від енергетичного експорту.

    Водночас Bloomberg наголошує, що така політика не є остаточною та може змінюватися залежно від низки факторів. Серед ключових причин потенційного перегляду обмежень називають, по-перше, активне лобіювання з боку окремих азійських союзників США, які залежать від стабільних постачань енергоносіїв і можуть виступати за більш гнучкий підхід до санкцій. По-друге, важливим фактором є ситуація на світовому нафтовому ринку: у разі різкого зростання цін, дефіциту пропозиції або енергетичної нестабільності Вашингтон може бути змушений тимчасово дозволити певні операції з російською нафтою, щоб уникнути глобальних економічних шоків.

    Таким чином, санкційна політика США щодо російського енергетичного сектору залишається інструментом, який може коригуватися залежно від геополітичної та економічної кон’юнктури. Попри загальний курс на обмеження доходів Москви від експорту енергоресурсів, у Вашингтоні зберігають можливість тактичних винятків у разі необхідності стабілізації ринку.

    Що передувало

    Ще 13 березня Міністерство фінансів США тимчасово пом’якшило частину нафтових санкцій проти Росії, дозволивши завершення операцій із вже відвантаженою сировиною. Це рішення фактично стало короткостроковим винятком із загального санкційного режиму та викликало дискусії щодо послідовності політики Вашингтона.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії є передчасним і небезпечним, адже воно може створити додаткові ресурси для продовження війни проти України.

    Згодом міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Сполучені Штати не планують продовжувати винятки, які дозволяли закупівлю окремих сортів російської нафти. Проте вже через кілька днів американське Міністерство фінансів знову видало тимчасовий дозвіл, що продемонструвало зміну підходів у короткі строки.

    Наприкінці квітня Бессент також заявляв про намір США поступово «перекрити кисень» російському та іранському нафтовому експорту, підкреслюючи, що Вашингтон більше не має наміру робити поступки, які могли б стабілізувати доходи країн-агресорів.