Daypolitico

Позначка: російська нафта

  • Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція продовжує посилювати тиск на російський «тіньовий флот», який використовується для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри обмеження Заходу. Уранці 1 червня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про нову масштабну морську операцію: французькі військово-морські сили взяли на абордаж нафтовий танкер Tagor, який прямував із Росії та перебував під міжнародними санкціями. Операція відбулася в Атлантичному океані за підтримки союзників, зокрема Великої Британії.

    За словами Макрона, французькі військові діяли у відкритому морі відповідно до норм міжнародного морського права. Президент наголосив, що Париж не має наміру миритися з діяльністю суден, які допомагають Москві обходити санкційні обмеження та фінансувати війну проти України.

    «Неприпустимо, щоб кораблі обходили міжнародні санкції, порушували морське право та фінансували війну, яку Росія веде проти України вже понад чотири роки», – заявив французький лідер.

    Як повідомила Морська префектура Атлантики, танкер був перехоплений більш ніж за 400 морських миль від узбережжя Бретані. Судно прямувало з російського порту Мурманськ. Французькі військові отримали інформацію про можливі порушення, пов’язані з реєстрацією корабля та використанням так званого «фальшивого прапора». Після висадки інспекційної групи на борт перевірка документів підтвердила підозри щодо невідповідності прапора та реєстраційних даних судна. Після цього танкер був перенаправлений за рішенням прокуратури для подальшого розслідування.

    Судно Tagor входить до переліку кораблів, які Україна, Європейський Союз та Велика Британія пов’язують із так званим російським «тіньовим флотом». Саме через цю мережу Москва продовжує експортувати нафту та нафтопродукти попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну. За даними української розвідки, такі судна регулярно змінюють прапори, власників, маршрути та реєстраційні документи для приховування походження вантажів.

    Останніми місяцями Франція стала однією з найактивніших європейських країн у боротьбі з російськими нафтовими схемами. Нинішнє затримання Tagor стало вже не першою подібною операцією французьких ВМС. У січні 2026 року французький флот перехопив танкер Grinch у Середземному морі після виходу з Мурманська. Тоді корабель також підозрювали у використанні фальшивого прапора та порушенні санкційного режиму.

    У березні французькі військові провели ще одну резонансну операцію проти танкера Deyna, який також пов’язували з російським «тіньовим флотом». Судно було затримане в західній частині Середземного моря після того, як інспектори виявили проблеми з документами та реєстрацією. Тоді Макрон прямо заявив, що кораблі такого типу є «воєнними спекулянтами», які заробляють на війні та допомагають Кремлю фінансувати агресію проти України.

    Активні дії Парижа відбуваються на тлі загального посилення європейської кампанії проти «тіньового флоту». За оцінками західних експертів, Росія використовує від 1000 до 1200 суден для перевезення нафти в обхід санкцій. Значна частина цих кораблів працює без належного страхування, приховує маршрути пересування або використовує підроблені документи. Через це вони становлять не лише економічну, а й екологічну загрозу.

    Французький президент окремо наголосив саме на екологічному аспекті проблеми. За його словами, старі танкери, які використовуються в межах санкційних схем, часто нехтують базовими правилами мореплавства та можуть спричинити масштабні аварії. У разі катастрофи наслідки можуть торкнутися не лише прибережних держав Європи, а й міжнародних торговельних маршрутів.

    Особливу увагу привертає й участь Великої Британії в нинішній операції. Лондон останніми місяцями також суттєво посилив контроль за російськими танкерами. Ще навесні британський прем’єр Кір Стармер дозволив військовим проводити перевірки підозрілих суден, пов’язаних із санкційними схемами Росії. Саме британські сили брали участь у кількох попередніх операціях Франції в Атлантиці та Середземному морі.

    У Європі дедалі частіше говорять про те, що «тіньовий флот» використовується не лише для транспортування нафти. Розслідування журналістів та спецслужб неодноразово вказували на можливе використання окремих суден для збору розвідувальної інформації, фотографування критичної інфраструктури та проведення прихованих операцій поблизу європейських узбереж.

    Для України боротьба із «тіньовим флотом» залишається одним із ключових напрямків санкційного тиску на Росію. Саме нафтові доходи продовжують забезпечувати значну частину російського бюджету та фінансування військової кампанії. Українська влада неодноразово закликала партнерів не лише затримувати такі судна, а й конфісковувати вантажі та використовувати отримані кошти для підтримки оборони України.

    Операція проти танкера Tagor стала черговим сигналом про те, що країни Заходу поступово переходять від санкційних декларацій до реальних морських операцій проти російської логістики. І хоча Москва продовжує шукати нові способи обходу обмежень, затримання суден у міжнародних водах свідчить про посилення контролю над фінансовими потоками, які підтримують російську воєнну машину.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.

  • Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Світові ціни на нафту продовжили зниження після нових заяв президента США Дональда Трампа щодо можливої швидкої деескалації війни навколо Ірану. Ринок відреагував майже миттєво: станом на ранок 20 травня котирування Brent та WTI втратили близько 1% і падають уже другий день поспіль.

    За даними Trading Economics, станом на 9:45 за київським часом ф’ючерси на нафту марки Brent торгувалися на рівні близько 110,2 долара за барель, тоді як американська WTI — близько 103,05 долара. Це помітне зниження після кількох тижнів стрімкого росту цін, викликаного ескалацією на Близькому Сході та побоюваннями щодо глобальних поставок енергоносіїв.

    Поштовхом до падіння стали слова Дональда Трампа про те, що війна в регіоні “закінчиться дуже скоро”. Американський президент заявив, що іранське керівництво нібито “благає про укладення угоди”, а переговорний процес може завершитися вже найближчим часом. При цьому Трамп одночасно пригрозив новими ударами США по Ірану, якщо домовленості не буде досягнуто.

    Саме ця суперечливість заяв наразі і формує нервову реакцію ринку.

    Аналітики Reuters зазначають, що трейдери почали частково закладати у ціни сценарій зменшення геополітичної напруги, а отже — і потенційне послаблення ризиків для постачання нафти через Ормузьку протоку та інші стратегічні маршрути. Через це ринок перейшов до корекції після попереднього різкого стрибка.

    Старший аналітик з питань нафтової галузі в LSEG Емріл Джаміль пояснив, що ринок наразі оцінює ймовірність укладення угоди як фактор короткострокового зниження цін.

    “Ціни на нафтові індекси знизилися на тлі очікувань укладення угоди, оскільки ринок оцінює геополітичні наслідки. Однак ціни, ймовірно, все ще матимуть потенціал до зростання навіть у разі укладення угоди, оскільки пропозиція не одразу повернеться до довоєнного рівня”, — зазначив експерт.

    Попри нинішнє падіння, ринок залишається надзвичайно нестабільним. Інвестори побоюються, що будь-який новий удар США або Ірану може миттєво розвернути тенденцію і знову підштовхнути ціни вгору.

    Особливо чутливою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового нафтового експорту. Через нього проходить приблизно п’ята частина глобальних морських поставок нафти. Будь-яка загроза блокування або атак у цьому районі автоматично впливає на світові ціни.

    На цьому тлі у Citi вже попередили про можливий новий стрибок вартості Brent до 120 доларів за барель у найближчій перспективі. У банку вважають, що ринки наразі недооцінюють масштаби ризиків для постачання та ймовірність тривалих перебоїв.

    Аналітики також звертають увагу, що навіть у разі політичного врегулювання Іран не зможе миттєво повернути довоєнні обсяги експорту. Частина інфраструктури пошкоджена, а логістичні маршрути та страхування танкерів залишаються проблемними через високі воєнні ризики.

    Додатковий тиск на ринок створює й ситуація з російською нафтою. На тлі зниження попиту в Китаї та Індії спотові премії на російські марки ESPO Blend і Urals почали падати. Це свідчить про те, що азійські покупці стають обережнішими навіть попри значні знижки на російську сировину.

    Водночас експерти наголошують: нинішнє зниження цін ще не означає стабілізації. Ринок залишається фактично “заручником” політичних заяв та військових новин. За останні тижні котирування неодноразово змінювалися на кілька відсотків лише після одного коментаря Трампа, заяв іранських чиновників або повідомлень про нові удари.

    Крім того, високі ціни на нафту вже починають відчувати економіки різних країн. Раніше американські аналітики підрахували, що через конфлікт навколо Ірану споживачі у США переплатили за пальне понад 41,5 мільярда доларів. Зростання цін на енергоносії також впливає на глобальну інфляцію, транспортні витрати та вартість товарів.

    Для України коливання нафтового ринку теж мають значення. Високі світові ціни впливають на вартість пального, логістики та імпортної продукції. Крім того, зростання цін на нафту традиційно допомагає російському бюджету, який значною мірою залежить від енергетичних доходів.

    Саме тому будь-які сигнали про можливе завершення конфлікту навколо Ірану уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди багатьох країн світу.

  • США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    Міністерство фінансів США ухвалило рішення ще на місяць продовжити дію тимчасової ліцензії, яка дозволяє окремим країнам купувати російську нафту, що вже перебуває у морі на танкерах. У Вашингтоні пояснили це необхідністю уникнути нової хвилі нестабільності на світовому енергетичному ринку та запобігти дефіциту поставок нафти для найбільш залежних держав.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент у соцмережі X.

    За його словами, нове рішення передбачає продовження дії загальної ліцензії ще на 30 днів. Вона стосується поставок російської нафти, які вже були завантажені на танкери та фактично “застрягли” через санкційні обмеження та геополітичну кризу на Близькому Сході.

    Бессент наголосив, що США ухвалили це рішення для підтримки стабільності глобального нафтового ринку та допомоги країнам, які найбільше залежать від імпорту енергоносіїв.

    “Це продовження забезпечить додаткову гнучкість, і ми будемо співпрацювати з цими країнами для надання конкретних ліцензій за потреби. Ця загальна ліцензія допоможе стабілізувати ринок фізичної нафти та забезпечити, щоб нафта досягла країн, які найбільше потребують енергоносіїв”, — заявив глава Мінфіну США.

    Рішення стало несподіваним, оскільки лише за кілька днів до цього США фактично повернули частину санкційних обмежень щодо російської нафти, не продовживши попередній виняток. Однак стрімке загострення ситуації на глобальному ринку енергоносіїв змусило Вашингтон переглянути свою позицію.

    Причиною кризи стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та майже повне блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

    Після обмеження судноплавства світові ринки почали щодня втрачати мільйони барелів нафти. Це спричинило різке зростання цін на нафту, загрозу дефіциту пального та посилення ризиків для світової економіки.

    Саме на цьому тлі США вперше 12 березня 2026 року погодилися тимчасово пом’якшити санкції проти російської нафти, дозволивши окремим державам завершити вже розпочаті поставки. Спочатку ліцензія діяла до 11 квітня, пізніше її продовжили до 16 травня, а тепер — ще на один місяць.

    За даними міжнародних медіа, найбільше у продовженні винятків були зацікавлені країни Азії, зокрема Індія та Індонезія. Вони залишаються великими імпортерами російської нафти й суттєво залежать від стабільних поставок енергоресурсів.

    Індія після початку повномасштабної війни Росії проти України стала одним із головних покупців російської нафти. Москва, втративши значну частину європейського ринку, почала продавати нафту азійським країнам із великими знижками, що зробило російську сировину надзвичайно привабливою для азійських нафтопереробних компаній.

    На цьому тлі рішення США викликало суперечки серед західних союзників. У Європейському Союзі частина політиків та експертів вважає, що будь-яке пом’якшення санкцій дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу енергоносіїв, які Кремль може використовувати для фінансування війни проти України.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також критикував подібні рішення Вашингтона. Він заявляв, що пом’якшення санкцій щодо російської нафти виглядає незрозумілим на тлі триваючої агресії РФ та постійних ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    У самих США наголошують, що нинішні винятки мають тимчасовий характер і пов’язані винятково з необхідністю стабілізувати глобальний енергетичний ринок. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що жорсткі санкції проти російського нафтового сектору будуть повністю відновлені після стабілізації ситуації на Близькому Сході та завершення кризи навколо Ормузької протоки.

    Аналітики зазначають, що Вашингтон зараз намагається балансувати між двома стратегічними цілями. З одного боку — послабити фінансові можливості Кремля через санкції, а з іншого — не допустити різкого стрибка світових цін на нафту, який може спровокувати глобальну економічну кризу та внутрішні проблеми для самих США і союзників.

    Експерти також звертають увагу, що ситуація демонструє складність сучасного енергетичного ринку: навіть країни, які підтримують санкційний тиск на Росію, змушені враховувати ризики для світової економіки та залежність багатьох держав від стабільних поставок енергоносіїв.

  • Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія не планує відмовлятися від закупівлі російської нафти навіть у разі посилення санкційного тиску з боку США або скасування окремих санкційних винятків. У Міністерстві нафти Індії заявили, що країна й надалі керуватиметься насамперед економічною доцільністю та власними енергетичними потребами, а не політичними рішеннями інших держав.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву секретарки Міністерства нафти Індії Суджати Шарми.

    За її словами, Нью-Делі закуповував російську нафту ще до появи будь-яких спеціальних санкційних послаблень з боку Вашингтона і не змінюватиме свою політику через можливі нові обмеження.

    “Щодо американського винятку стосовно Росії, я хотіла б наголосити, що ми купували в Росії й раніше. Тобто і до винятку, і під час винятку, і зараз”, — заявила Шарма.

    Представниця індійського уряду наголосила, що головним критерієм для Індії залишається комерційна вигода. За її словами, країна не стикається з дефіцитом нафти, а необхідні обсяги постачань уже забезпечені через довгострокові контракти.

    “Для нас купівля має передусім мати комерційний сенс. Дефіциту нафти немає. Достатні обсяги нафти неодноразово були законтрактовані. І це, незалежно від того, є виняток чи ні, не вплине”, — пояснила Шарма.

    Заява пролунала на тлі посилення санкційної політики Заходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни Росії проти України США та Європейський Союз почали вводити масштабні обмеження проти експорту російських енергоносіїв, намагаючись скоротити прибутки Кремля, які використовуються для фінансування війни.

    У межах санкційного режиму США періодично надавали окремі винятки для певних операцій із російською нафтою та енергетичними компаніями, щоб уникнути різких стрибків цін на світовому ринку. Водночас Вашингтон поступово посилює тиск на держави та компанії, які продовжують активно співпрацювати з російським енергетичним сектором.

    Після втрати значної частини європейського ринку Росія різко збільшила поставки нафти до Азії, а Індія стала одним із найбільших покупців російської сировини. Кремль почав пропонувати нафту зі значними знижками, що дозволило Індії суттєво наростити імпорт і отримувати додаткові прибутки від переробки та подальшого експорту нафтопродуктів.

    За оцінками міжнародних аналітиків, Індія за останні роки перетворилася на один із ключових центрів переробки російської нафти. Частина продукції, виготовленої з російської сировини, згодом потрапляє на світові ринки, зокрема й до країн Заходу.

    Експерти зазначають, що для Індії енергетична безпека є одним із головних стратегічних пріоритетів. Країна має один із найбільших у світі рівнів споживання енергоносіїв і критично залежить від імпорту нафти. Саме тому Нью-Делі прагне максимально диверсифікувати джерела постачання та купувати сировину за найвигіднішими цінами.

    Водночас позиція Індії викликає занепокоєння у західних партнерів, які намагаються обмежити доходи Росії від експорту енергоносіїв. У США та ЄС неодноразово заявляли, що продаж нафти залишається одним із головних джерел фінансування російської військової машини.

    Попри це, Індія продовжує дотримуватися прагматичного підходу, уникаючи прямого приєднання до санкцій проти Росії та намагаючись балансувати між співпрацею із Заходом і збереженням вигідних економічних відносин із Москвою.

  • Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Пермський нафтопереробний завод у Росії, який належить компанії Лукойл, повністю припинив роботу після атак безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та співрозмовників, обізнаних із ситуацією навколо підприємства.

    За інформацією агентства, після ударів на території НПЗ виникла масштабна пожежа, а також були пошкоджені ключові технологічні установки, без яких завод не може продовжувати переробку нафти. Через загрозу подальших пошкоджень та необхідність аварійної перевірки обладнання керівництво підприємства терміново зупинило три основні установки первинної перегонки нафти, а також частину вторинних виробничих потужностей.

    Джерела Reuters стверджують, що наразі завод повністю простоює, а ремонт може затягнутися на кілька тижнів. Фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та визначають, яке обладнання потребує повної заміни. Частина установок могла зазнати критичних ушкоджень через вогонь та перебої в роботі систем охолодження.

    Ситуацію ускладнює те, що одна з ключових установок підприємства — CDU-4 — не працювала ще з 30 квітня після попередньої атаки безпілотників. Таким чином, останній удар фактично добив виробничий цикл заводу та повністю паралізував його роботу.

    Пермський НПЗ вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом внутрішнього ринку країни. За підсумками 2024 року завод переробив близько 12,6 мільйона тонн нафти — це приблизно 250 тисяч барелів на добу. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, кокс, мазут та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується як у цивільному секторі, так і для потреб російської промисловості та логістики.

    Лише за минулий рік завод випустив близько 2 мільйонів тонн бензину та понад 5,3 мільйона тонн дизельного пального. Також підприємство виробило приблизно 700 тисяч тонн коксу та 200 тисяч тонн мазуту. Експерти зазначають, що тривала зупинка такого об’єкта може створити додатковий тиск на російський ринок пального, особливо в період активного літнього попиту.

    Перм розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону, тому атака на цей об’єкт вкотре демонструє здатність українських безпілотників уражати стратегічну інфраструктуру глибоко на території Росії. За останній рік подібні удари по НПЗ, нафтобазах та логістичних об’єктах у РФ стали регулярними.

    Офіційно українська влада традиційно не підтверджує причетність до більшості атак на території Росії, однак джерела в українських спецслужбах раніше неодноразово повідомляли про операції проти об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, в ніч проти 29 квітня, за даними українських медіа, фахівці Центру спецоперацій “Альфа” СБУ атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”, яка є важливою частиною системи транспортування нафти.

    На тлі повномасштабної війни удари по російських НПЗ стали однією з ключових складових стратегії тиску на російську економіку. Аналітики зазначають, що нафтогазовий сектор залишається головним джерелом валютних надходжень до бюджету РФ, а пошкодження інфраструктури створює не лише економічні, а й логістичні проблеми для Москви.

    Останні місяці Росія вже зіткнулася з низкою проблем у нафтопереробній галузі. Через атаки дронів та аварії окремі НПЗ були змушені скорочувати обсяги виробництва або тимчасово припиняти роботу. На цьому тлі російська влада періодично вводила обмеження на експорт бензину для стабілізації внутрішнього ринку та стримування зростання цін.

    Попри спроби Кремля посилити протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів, удари по енергетичній інфраструктурі РФ тривають. Експерти звертають увагу, що навіть короткострокові перебої в роботі великих НПЗ здатні впливати не лише на російський ринок, а й на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти, особливо в умовах нестабільності на Близькому Сході та зростання ризиків для світових поставок енергоносіїв.

  • «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зробив резонансну заяву щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Попри офіційні повідомлення про ремонт після пошкоджень, словацький політик заявив, що трубопровід нібито «не був пошкодженим від початку» і міг використовуватися як інструмент геополітичного впливу.

    В інтерв’ю ЗМІ Фіцо поставив під сумнів попередні пояснення щодо зупинки прокачування нафти, натякнувши, що ситуація навколо «Дружби» могла мати політичне підґрунтя. «Він не був пошкоджений. Нафтопровід і нафта були використані як інструменти в геополітичній боротьбі», — заявив глава словацького уряду.

    Ця заява прозвучала на тлі підтвердження з боку словацьких офіційних осіб про відновлення постачання енергоносіїв. Зокрема, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повідомив, що країна вже почала отримувати перші партії нафти через «Дружбу». За його словами, Братислава навіть готова не блокувати нові санкційні рішення Європейського Союзу, якщо постачання залишатиметься стабільним.

    «Нафта надходить через “Дружбу” до Словаччини… Поки постачання буде безперервним, ми не блокуватимемо процедури ухвалення санкцій на рівні ЄС», — зазначив дипломат.

    Відновлення роботи нафтопроводу стало важливим фактором у європейській політиці останніх днів. Саме після цього Європейський Союз розблокував пакет фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро, а також ухвалив новий санкційний пакет проти Росії. Таким чином, «Дружба» знову опинилася в центрі не лише енергетичних, а й політичних процесів у Європі.

    Раніше українська сторона повідомляла, що прокачування нафти було зупинено через пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Після проведення ремонтних робіт постачання вдалося відновити, що підтвердили і європейські чиновники. Однак заява Фіцо фактично ставить під сумнів цю версію подій і може свідчити про загострення політичної риторики між окремими країнами ЄС та Україною.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої політичної гри. Словаччина, як і Угорщина, залишається залежною від постачання російських енергоносіїв, тому питання стабільності роботи «Дружби» має для неї стратегічне значення. Водночас ЄС намагається поступово зменшити залежність від російської нафти, що створює напругу між країнами-членами.

    Крім того, ситуація навколо нафтопроводу показала, наскільки тісно переплетені енергетика та політика в сучасній Європі. Рішення про санкції, фінансову допомогу та дипломатичні кроки дедалі частіше залежать від доступу до ресурсів і стабільності постачання.

    На тлі цих подій Володимир Зеленський наголосив, що Україна виконує свої зобов’язання перед партнерами навіть у складних умовах війни. За його словами, відновлення роботи «Дружби» стало ще одним доказом того, що Київ готовий діяти відповідально, попри постійні загрози з боку Росії.

    Водночас критики звертають увагу, що залежність від одного інфраструктурного об’єкта може використовуватися як інструмент тиску. Історія з «Дружбою» вкотре продемонструвала, що навіть технічні проблеми можуть швидко перетворитися на політичний фактор.

    Ситуація також підкреслює складність внутрішньої політики ЄС. Попри єдність у підтримці України, окремі країни продовжують відстоювати власні економічні інтереси, що впливає на швидкість ухвалення рішень. У цьому контексті заяви Фіцо можуть бути сигналом про те, що подібні суперечності зберігатимуться і надалі.

    Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» стало не лише технічним, а й політичним моментом. Воно вплинуло на рішення ЄС, відкрило доступ до значних фінансових ресурсів для України, але водночас загострило дискусії щодо ролі енергетики в геополітичній боротьбі. Заяви словацького прем’єра лише підкреслюють, що навіть після відновлення постачання напруга навколо цього питання не зникає.

  • Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Словаччина відновила отримання російської нафти через територію Україна трубопроводом Дружба після кількамісячної перерви, що стала одним із найбільш напружених енергетичних епізодів у відносинах між країнами регіону у 2026 році. Про це повідомила міністерка економіки Словаччини Дениса Сакова, підтвердивши, що постачання було відновлено в ніч на 23 квітня та здійснюється у штатному режимі.

    Перерва у транспортуванні російської нафти до Словаччини та Угорщини тривала з кінця січня 2026 року. Причиною стало пошкодження інфраструктури трубопроводу внаслідок бойових дій, а також супутні технічні та безпекові обмеження. Українська сторона пояснювала зупинку необхідністю ремонту та стабілізації роботи об’єктів, однак у Словаччині та Угорщині звучала критика щодо тривалості відновлення. Це призвело до дипломатичної напруги, яка фактично переросла у ширший енергетичний спір між країнами.

    Трубопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до Центральної Європи ще з радянських часів. Попри санкції Європейського Союзу проти російських енергоносіїв, окремі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, зберегли можливість імпорту нафти через цей маршрут завдяки спеціальним виняткам. Це пояснюється високою залежністю їхніх нафтопереробних потужностей від російської сировини та обмеженими альтернативами.

    Відновлення постачання має важливе значення не лише для енергетичної стабільності Словаччини, але й для ширшого політичного контексту в Європейському Союзі. Зокрема, запуск прокачування нафти через «Дружбу» став частиною складних переговорів між країнами ЄС щодо фінансової допомоги Україні. За даними європейських медіа, саме відновлення транзиту стало одним із факторів, які дозволили розблокувати погодження багатомільярдного пакету підтримки Києва, що раніше затримувався через позицію окремих держав.

    Енергетичне питання виявилося тісно пов’язаним із політичними рішеннями на рівні ЄС. Відновлення транзиту також сприяло зняттю блокувань щодо нових санкцій проти Росії, що підкреслює роль енергетики як інструменту політичного впливу.

    Водночас ситуація навколо трубопроводу «Дружба» демонструє складність переходу Європи до енергетичної незалежності від Росії. Попри декларований курс на диверсифікацію постачання, окремі країни залишаються залежними від існуючої інфраструктури та змушені балансувати між політичними рішеннями та економічними потребами.

    Під час перерви у постачанні Словаччина була змушена використовувати альтернативні маршрути, зокрема через Адріатичний напрямок, що значно підвищувало вартість імпорту нафти. Це створювало додатковий тиск на енергетичний сектор країни та могло вплинути на внутрішні ціни на пальне.

    Експерти також звертають увагу на безпековий аспект. Українська сторона неодноразово попереджала, що в умовах війни гарантувати повну стабільність роботи трубопроводу складно. Будь-які нові атаки або пошкодження інфраструктури можуть знову призвести до зупинки транзиту.

    Крім того, «Дружба» дедалі більше перетворюється на політичний важіль. Контроль над потоками нафти та можливість їх зупинки або відновлення використовуються як інструмент впливу у переговорах між країнами. Це підсилює роль енергетики у геополітичних процесах і ускладнює ухвалення рішень на рівні ЄС.

    Попри відновлення постачання, довгострокова перспектива залишається невизначеною. Європейський Союз продовжує працювати над скороченням залежності від російських енергоносіїв, однак цей процес потребує часу, інвестицій та розвитку нової інфраструктури.

    Запуск «Дружби» після перерви є радше тимчасовою стабілізацією, ніж остаточним вирішенням проблеми. Він демонструє, що навіть у умовах війни та санкцій енергетичні зв’язки між країнами Європи та Росією залишаються складними і взаємозалежними.

  • США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

  • Зеленський заявив, що послаблення санкцій на російську нафту напряму впливає на інтенсивність війни

    Зеленський заявив, що послаблення санкцій на російську нафту напряму впливає на інтенсивність війни

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував послаблення санкцій проти російської нафти, заявивши, що такі рішення фактично сприяють продовженню війни та дають Росії додаткові фінансові ресурси для агресії. Відповідну заяву глава держави зробив у своєму вечірньому зверненні, наголосивши, що будь-які доходи від експорту енергоресурсів безпосередньо трансформуються у військові витрати Кремля. За його словами, «кожен долар за нафту з Росії — це гроші на війну», і ця залежність є очевидною на тлі інтенсивності обстрілів українських міст.

    Зеленський навів конкретні дані щодо атак за останній тиждень, щоб підкреслити масштаб російської агресії. За цей період, за його словами, російські війська застосували понад 2360 ударних дронів, більш як 1320 керованих авіабомб і майже 60 ракет різних типів. Усі ці удари спрямовані по українських громадах, інфраструктурі та цивільному населенню. Президент підкреслив, що такі масштаби атак неможливі без стабільного фінансування, значну частину якого забезпечує саме експорт нафти.

    Окрему увагу глава держави приділив так званому «тіньовому флоту» Росії — системі танкерів, які дозволяють обходити санкційні обмеження. За його словами, нині у морі перебуває понад 110 таких суден, що перевозять більш як 12 мільйонів тонн нафти. Саме завдяки послабленням санкцій, зазначив Зеленський, ця нафта може реалізовуватися на світових ринках без значних перешкод, що приносить Росії близько 10 мільярдів доларів доходу. Він наголосив, що ці кошти фактично повертаються на поле бою у вигляді ракет, дронів і бомб, які використовуються для нових ударів по Україні.

    Президент закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск і зупинити роботу російських нафтових танкерів, підкресливши, що експорт енергоресурсів залишається ключовим джерелом фінансування російської війни. На його думку, важливо не лише зберігати чинні обмеження, а й розширювати їх, щоб зменшити фінансові можливості агресора. Зеленський зазначив, що українські далекобійні операції також спрямовані на скорочення доходів Росії від нафти, і подякував військовим за точність та ефективність.

    Заява президента пролунала на тлі рішень Сполучених Штатів щодо тимчасового продовження окремих дозволів на операції з російською нафтою. Йдеться про генеральну ліцензію, яка дозволяє завершення угод із нафтою, завантаженою на судна до 17 квітня. У Вашингтоні наголошують, що такі кроки мають тимчасовий характер і не означають системного послаблення санкційної політики. Водночас українська сторона розглядає навіть тимчасові винятки як ризик, оскільки вони відкривають додаткові можливості для Росії отримувати прибутки.

    Експерти зазначають, що санкції проти російського енергетичного сектору залишаються одним із найважливіших інструментів економічного тиску. Саме нафта і газ формують значну частину бюджету Росії, і обмеження цих доходів може суттєво вплинути на її здатність вести війну. Водночас міжнародна спільнота змушена балансувати між санкційним тиском і стабільністю глобальних енергетичних ринків, що іноді призводить до компромісних рішень.

    Позиція України залишається незмінною: будь-яке послаблення санкцій не відповідає реальній ситуації ні на фронті, ні в дипломатії та лише затягує війну. Київ закликає партнерів до більш рішучих і послідовних дій, наголошуючи, що ефективна санкційна політика є одним із ключових факторів, які можуть обмежити ресурси агресора та наблизити завершення війни.