Daypolitico

Позначка: Російська православна церква

  • «Москва досі впливає»: Епіфаній пояснив, чому світове православ’я не поспішає визнавати ПЦУ

    «Москва досі впливає»: Епіфаній пояснив, чому світове православ’я не поспішає визнавати ПЦУ

    Процес міжнародного визнання Православної церкви України загальмувався через геополітичну ситуацію та вплив Москви на частину православних церков. Таку думку висловив митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Він переконаний, що після завершення російсько-української війни кількість церков, які офіційно визнають автокефалію ПЦУ, збільшиться. Водночас предстоятель наголошує, що Українська церква вже підтримує відносини з представниками інших православних юрисдикцій, навіть якщо ті ще не ухвалили формального рішення про її визнання.

    Про це Епіфаній розповів у великому інтерв’ю «Радіо Свобода», оприлюдненому 16 жовтня.

    Під час розмови митрополита запитали, чому після перших міжнародних визнань автокефалії ПЦУ цей процес практично зупинився.

    Епіфаній пов’язав ситуацію насамперед із геополітичними обставинами.

    За його словами, Росія продовжує використовувати свій вплив у православному світі, а частина помісних церков досі зберігає тісні зв’язки з Москвою.

    Предстоятель переконаний, що після завершення війни ситуація зміниться, оскільки можливості Росії впливати на міжнародні релігійні відносини можуть зменшитися.

    Водночас це прогноз самого митрополита, а не узгоджена позиція інших православних церков.

    Які церкви вже визнали ПЦУ

    Православна церква України отримала Томос про автокефалію 6 січня 2019 року від Вселенського патріарха Варфоломія.

    Цей документ закріпив її статус незалежної помісної православної церкви.

    Наразі автокефалію ПЦУ офіційно визнають чотири православні церкви: Вселенський патріархат, Александрійський патріархат, Елладська православна церква та Кіпрська православна церква.

    Разом із самою ПЦУ це п’ять церков із традиційного переліку 15 автокефальних православних церков.

    Таким чином, ще десять помісних церков не ухвалили офіційного рішення про визнання української автокефалії.

    Проте відсутність формального визнання не завжди означає повний розрив церковних відносин.

    Епіфаній звернув увагу, що тільки Російська православна церква офіційно розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом через українське церковне питання.

    Інші православні церкви не пішли на аналогічний загальний розрив із Константинополем.

    За словами митрополита, представники ПЦУ продовжують зустрічатися з архієреями інших церков та брати участь у спільних богослужіннях там, де це допускають відповідні церковні юрисдикції.

    Предстоятель розглядає такі контакти як важливий етап церковної дипломатії, що може передувати майбутньому формальному визнанню.

    Водночас євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом саме собою не дорівнює офіційному визнанню ПЦУ кожною іншою церквою.

    Російський вплив і церковна дипломатія

    Питання визнання ПЦУ залишається одним із найбільш дискусійних у сучасному православному світі.

    Російська православна церква не визнає української автокефалії та виступає проти рішення Вселенського патріархату щодо надання Томосу.

    У Москві також заперечують повноваження Константинополя одноосібно вирішувати питання автокефалії на території, яку РПЦ вважає своєю канонічною юрисдикцією.

    Таким чином, суперечність має не лише політичний, а й церковно-правовий характер.

    Однак Епіфаній вважає, що політичний вплив Росії істотно ускладнює ухвалення незалежних рішень окремими православними церквами.

    Предстоятель не назвав у цій частині інтерв’ю конкретного переліку церков, які, на його думку, перебувають під таким впливом.

    Водночас 12 жовтня в коментарі «Укрінформу» митрополит розповів про активізацію міжнародної церковної дипломатії.

    За його словами, представники ПЦУ протягом 2026 року відвідували Брюссель, Берлін, Прагу, інші європейські міста та Сполучені Штати.

    Метою таких поїздок було налагодження міжнародних контактів і донесення інформації про становище українського суспільства та релігійних громад під час війни.

    Що відбувається всередині України

    У великому інтерв’ю Епіфаній також розповів про процес переходу парафій з Української православної церкви, яку часто називають УПЦ Московського патріархату, до ПЦУ.

    За його словами, Православна церква України наразі об’єднує понад дев’ять тисяч релігійних громад.

    Митрополит заявив, що приблизно дві тисячі громад перейшли до ПЦУ з юрисдикції УПЦ.

    Водночас він визнав, що процес відбувається поступово, оскільки кожна громада повинна самостійно ухвалити рішення та пройти передбачену українським законодавством процедуру зміни підпорядкування.

    Позиції ПЦУ та УПЦ щодо законності й обставин окремих переходів суттєво відрізняються.

    УПЦ заявляє про свою незалежність від Московського патріархату після рішень собору 2022 року та заперечує твердження про збереження адміністративної залежності від РПЦ.

    Водночас українські державні органи встановлювали ознаки афілійованості цієї структури з Російською православною церквою. Відповідні висновки та їхні правові наслідки залишаються предметом суперечок і судових процедур.

    Чи можливе нове визнання ПЦУ найближчим часом

    Епіфаній переконаний, що процес міжнародного визнання української автокефалії продовжиться, але не назвав конкретних дат або церков, які можуть ухвалити відповідне рішення першими.

    На його думку, завершення війни проти України створить сприятливіші умови для церковної дипломатії та зменшить можливості Москви впливати на інших учасників православного світу.

    Однак формальне визнання потребує окремого рішення кожної помісної церкви відповідно до її внутрішніх процедур.

    Отже, ПЦУ зберігає курс на розширення міжнародного визнання, але подальший розвиток процесу залежатиме не лише від завершення війни, а й від богословських, канонічних і дипломатичних рішень інших православних церков.

    Наразі чотири церкви офіційно визнають українську автокефалію, тоді як більшість помісних православних церков ще не змінили своєї позиції.

  • Скандальна акція біля суду: у мережі обговорюють «дивний» перформанс

    Скандальна акція біля суду: у мережі обговорюють «дивний» перформанс

    Біля будівлі суду відбулася резонансна акція, яка викликала широкий суспільний резонанс та протилежні оцінки в інформаційному просторі. Активісти провели вуличний перформанс, під час якого розклали символічні банки з фотографіями, оформленими у вигляді «відрізаних голів» представників вищого духовенства Української православної церкви (УПЦ).

    Серед зображень на інсталяції були фото Предстоятеля УПЦ Блаженнійшого Митрополита Онуфрія, митрополита Банченського Лонгина, митрополита Черкаського і Каневського Феодосія, намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла та митрополита Запорозького Луки.

    Головні деталі події:

    • Характер акції: Формат перформансу викликав гостру дискусію через використання провокативної та шокової візуалізації, яку критики назвали неприйнятною та агресивною для цивілізованого суспільства.
    • Суспільний контекст: Подібні заходи демонструють високий градус напруження навколо релігійного питання та судових процесів, пов’язаних із діяльністю церковних організацій в Україні в умовах війни.
    • Реакція сторін: Організатори акції наполягають на своїй формі вираження громадянської позиції, водночас віряни та представники УПЦ різко засудили перформанс, розцінивши його як тиск, мобілізацію ворожнечі та прояв неуваги до релігійних свобод.

     

  • Митрополит УПЦ із Рівного співслужив із представниками РПЦ в Єрусалимі: що пояснила єпархія

    Митрополит УПЦ із Рівного співслужив із представниками РПЦ в Єрусалимі: що пояснила єпархія

    Митрополит Рівненський і Острозький Української православної церкви Пимен під час паломництва до Єрусалима взяв участь у спільному богослужінні з представниками Російської духовної місії Московського патріархату. Інформація про це викликала резонанс в Україні, а Рівненській єпархії довелося окремо пояснювати обставини поїздки та заявляти, що під час літургії митрополит молився за Україну й українських військових.

    Йдеться про богослужіння в Горненському жіночому монастирі на Святій Землі, який належить до Російської духовної місії в Єрусалимі та підпорядковується Московському патріархату.

    Російська церковна сторона спочатку оприлюднила інформацію про участь митрополита Пимена у спільній літургії, однак згодом відповідну публікацію видалили. Про це повідомляв Релігійно-інформаційний сервіс України.

    З ким саме служив митрополит Пимен

    Одним із учасників богослужіння був архімандрит Вассіан (Змєєв) — керівник Російської духовної місії в Єрусалимі.

    Російська православна церква сама визначає цю місію як своє офіційне представництво на Святій Землі. Вассіан регулярно бере участь у богослужіннях від імені Московського патріархату. Зокрема, 13 вересня він уже співслужив разом із митрополитом Пименом у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі.

    Горненський жіночий монастир також входить до структури цієї місії.

    Саме ця обставина й стала причиною критики: митрополит УПЦ, яка після собору у Феофанії 2022 року заявляє про свою самостійність і незалежність, фактично взяв участь у літургійному спілкуванні зі структурами Московського патріархату.

    Що кажуть у Рівненській єпархії

    15 вересня Рівненська єпархія оприлюднила офіційне пояснення.

    Там заявили, що Пимен прибув на Святу Землю як паломник разом із групою вірян з України. Поїздка, за версією єпархії, відбулася з благословення патріарха Єрусалимського Феофіла III.

    У єпархії стверджують, що богослужіння в Горненському монастирі відбулося на прохання українських черниць та матерів загиблих українських захисників.

    Там також наголосили, що митрополит Пимен під час літургії молився за Україну, українських військових та мир.

    Поширення інформації російською стороною в єпархії назвали маніпулятивним і заявили, що Пимен є «патріотом України» та засуджує російську агресію.

    Релігієзнавиця бачить у цьому доказ збереження церковного зв’язку

    Релігієзнавиця Людмила Филипович у коментарі Суспільному трактує ситуацію інакше.

    На її думку, саме можливість спільної літургії є важливою ознакою збереження євхаристійного зв’язку між УПЦ та РПЦ.

    Филипович зазначила, що якщо між двома церковними структурами немає перепон для спільного богослужіння, це свідчить про збереження канонічного спілкування. Вона також поставила під сумнів повноту заяв УПЦ про розрив із Російською православною церквою.

    Це оцінка конкретної експертки, а не юридичний висновок державного органу. Водночас саме питання фактичного характеру зв’язків між УПЦ та РПЦ вже не перший рік є предметом державних перевірок та публічної дискусії.

    Чому спільна літургія має значення

    У православній традиції спільна Євхаристія має особливе значення.

    Якщо священнослужителі двох церковних структур співслужать одну літургію, це зазвичай означає, що між ними зберігається євхаристійне спілкування.

    Саме тому нинішня історія викликала значно більший резонанс, ніж звичайний приватний візит священнослужителя до іншого монастиря.

    Митрополит Пимен перебував там не лише як турист або приватна особа, а здійснював богослужбові дії у своєму церковному статусі.

    У єпархії наголошують: поїздка була приватною

    Водночас Рівненська єпархія робить акцент саме на паломницькому характері поїздки.

    За їхньою версією, візит не був офіційною делегацією УПЦ до Російської православної церкви й не мав політичного характеру.

    Це важливе уточнення, оскільки сама по собі присутність священнослужителя в монастирі іншої юрисдикції не дорівнює офіційним міжцерковним переговорам.

    Однак критики вказують, що спільне богослужіння все одно є значно вагомішим жестом, ніж просто відвідування святині.

    У ПЦУ також розкритикували візит

    На подію відреагував митрополит Рівненської єпархії Православної церкви України Іларіон.

    Він заявив, що спільне богослужіння Пимена з представниками Російської духовної місії суперечить заявам про повну незалежність УПЦ від Москви.

    Іларіон закликав духовенство та вірян УПЦ остаточно розірвати зв’язки з Російською православною церквою.

    Ця позиція є оцінкою представника ПЦУ — іншої православної юрисдикції в Україні, тому її також слід розглядати в контексті тривалого міжцерковного конфлікту.

    УПЦ і РПЦ: питання зв’язків уже перевіряє держава

    Тема не обмежується однією поїздкою до Єрусалима.

    У 2025–2026 роках Державна служба України з етнополітики та свободи совісті проводила дослідження діяльності низки структур УПЦ на предмет можливих організаційних та канонічних зв’язків із Російською православною церквою.

    Раніше Nenka.info писала, що ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою. У державній службі тоді звернули увагу, зокрема, на статутні положення та участь намісника лаври в органах управління РПЦ.

    Ще один подібний випадок стосувався Запорізької єпархії УПЦ. Nenka.info повідомляла, що ДЕСС виявила там три ознаки афілійованості зі структурами, пов’язаними з РПЦ.

    Історія стала особливо резонансною на тлі скандалу в Почаєві

    Практично одночасно з історією Пимена в Україні активно обговорювали новий репортаж із Почаївської лаври.

    Журналісти hromadske зафіксували там проросійські висловлювання окремих паломників, зокрема тези про «триєдину Русь», «братів-росіян» та перекладання відповідальності за війну з Росії на США.

    Про це Nenka.info писала у матеріалі «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви.

    Таким чином, новий скандал у Єрусалимі накладається на ширшу дискусію про те, наскільки реально УПЦ дистанціювалася від Московського патріархату після початку повномасштабного вторгнення.

    Чи може держава покарати митрополита за таку поїздку

    Людмила Филипович звернула увагу ще на один аспект: сама по собі приватна поїздка священнослужителя за кордон не є автоматичною підставою для санкцій.

    За її словами, держава не може контролювати кожне приватне пересування священнослужителів або забороняти їм здійснювати релігійні обряди за кордоном без відповідних правових підстав.

    Інша річ — статус релігійної організації та її інституційні зв’язки з центрами впливу в державі-агресорі.

    Саме ці питання й досліджуються відповідно до українського законодавства окремо.

    Що відомо точно

    Наразі можна підтвердити кілька ключових фактів.

    Митрополит Рівненський і Острозький Пимен дійсно перебував у Єрусалимі та брав участь у богослужіннях разом із представниками Російської духовної місії. Це підтверджують і російські церковні ресурси, і сама Рівненська єпархія.

    Горненський монастир входить до структури Російської духовної місії Московського патріархату.

    Рівненська єпархія стверджує, що метою поїздки було паломництво та молитва за Україну, а не підтримка РПЦ.

    Критики ж вважають сам факт співслужіння аргументом на користь того, що церковне спілкування між УПЦ та РПЦ зберігається.

    Тож головна суперечка зараз полягає не в тому, чи було богослужіння — цей факт підтверджений, — а в тому, що саме воно означає для заявленої незалежності УПЦ від Московського патріархату.

  • «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви

    «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви

    У Почаївській лаврі на Тернопільщині журналісти знову зафіксували висловлювання окремих паломників і духовних осіб, які повторюють російські історичні та пропагандистські наративи про Україну, війну та відносини з Росією.

    Новий репортаж із Почаєва опублікувало hromadske. Журналісти поспілкувалися з відвідувачами лаври та зафіксували низку заяв про «триєдину Русь», «братів-росіян», нібито вирішальну роль США у війні та навіть твердження, що російські ракети по Україні насправді запускає «диявол», а не Росія.

    Водночас важливо відокремлювати ці висловлювання від офіційної позиції всієї Української православної церкви. Йдеться про заяви конкретних людей, записані журналістами під час відвідин Почаївської лаври, а не про соціологічне опитування всіх її вірян.

    «То не Росія»

    Одна з опитаних журналістами жінок із Тернопільщини, говорячи про російські удари по українських містах і святинях, фактично відмовилася покладати відповідальність за них безпосередньо на Росію.

    За її версією, ракети є наслідком «гріхів» і дій «диявола».

    Таке пояснення суперечить встановленим фактам про російську агресію: ракетні й дронові удари по Україні здійснюють Збройні сили РФ, що регулярно підтверджують українські правоохоронні органи, військові та міжнародні структури.

    Ще один співрозмовник журналістів — монах Севастян, який приїхав до Почаєва з Одеси, — заговорив про концепцію «триєдиної Русі» і представив історію України та Росії в імперській інтерпретації.

    Серед іншого він заявив, що Росія нібито «прийняла» Україну, «вигодувала», а тепер воює з нею.

    Такі формулювання є співзвучними з російським імперським наративом, який заперечує окремішність української державності та історії.

    Росіян назвали «заблудлими братами»

    Ще один паломник із Вінниччини на ім’я Павло заявив журналістам, що розглядає нинішню війну передусім як «духовну».

    Водночас він переклав значну частину відповідальності за неї на Сполучені Штати та заявив, що Україну начебто перетворили на «полігон» для випробування технологій.

    Подібні твердження багато років використовує російська пропаганда, намагаючись представити повномасштабне вторгнення РФ не як рішення російської влади, а як нібито наслідок протистояння Москви із Заходом.

    Росіян чоловік при цьому назвав «заблудлими братами» та заявив, що вони «як були братами й сестрами, так і залишаться».

    Прозвучала й антисемітська риторика

    Під час зйомок журналісти також зафіксували відверто антисемітські висловлювання одного зі співрозмовників.

    Монах Севастян використовував щодо євреїв образливі етнічні назви та пов’язував їх із війною, міжнародною допомогою Україні та українською владою.

    Такі заяви є прикладом класичних антисемітських конспірологічних теорій, у яких відповідальність за складні політичні чи воєнні процеси приписують цілій етнічній або релігійній групі.

    Образливі вислови дослівно не повторюємо.

    У храмі журналісти побачили зображення російських святих

    Окремо автори репортажу звернули увагу на відносно нові стінописи в Успенському соборі.

    На них, за даними hromadske, можна побачити Ксенію Петербурзьку, Матрону Московську та Олександра Невського — постатей, особливо шанованих у російській православній традиції.

    Сам факт присутності таких зображень не є доказом політичної позиції монастиря. Водночас на тлі дискусії щодо зв’язків лаври з Російською православною церквою ці деталі привернули увагу журналістів.

    ДЕСС офіційно встановила ознаки афілійованості з РПЦ

    Ситуація навколо Почаївської лаври давно вийшла за межі публічної дискусії.

    22 липня 2026 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті повідомила, що завершила дослідження діяльності Почаївської Свято-Успенської лаври та виявила ознаки її афілійованості з Російською православною церквою.

    ДЕСС зазначила, що лавра є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до Київської митрополії УПЦ, яку раніше відповідно до українського законодавства визнали афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.

    Одним із важливих аргументів державного органу стало те, що намісник Почаївської лаври відповідно до статутних документів входить до органів управління Російської православної церкви.

    Сам висновок ДЕСС не означає автоматичного закриття монастиря або припинення богослужінь. Він запускає передбачені законом процедури, під час яких релігійна організація має можливість усунути виявлені порушення.

    Nenka.info уже писала про висновок державної служби

    Раніше Nenka.info детально розповідала про результати перевірки у матеріалі «ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою».

    У ньому йшлося, що державне дослідження розпочали 24 червня 2026 року, а висновки зробили після аналізу установчих документів монастиря та чинного законодавства.

    Тоді ж зазначалося, що правовий висновок щодо афілійованості сам по собі не змінює статус монастиря, але може стати підставою для подальших дій державних органів у межах встановленої законом процедури.

    Лаврі дали додатковий час

    У вересні стало відомо, що релігійній організації надали додатковий строк для усунення виявлених порушень.

    Йдеться про можливість продовження терміну до 60 днів — така процедура передбачена законодавством для релігійних організацій, щодо яких встановлено відповідні ознаки афілійованості.

    Після спливу цього строку подальші кроки залежатимуть від того, чи вважатимуть державні органи вимоги виконаними.

    У разі невиконання передбачених законом вимог питання припинення діяльності юридичної особи може вирішуватися у судовому порядку.

    Скандальні заяви звучать у Почаєві не вперше

    Нинішній репортаж hromadske — не перший випадок, коли журналісти фіксують у Почаєві заяви з проросійськими мотивами.

    Ще у 2023 році під час розмов із журналістами окремі відвідувачки лаври називали російського президента своїм «правителем» та намагалися пояснювати російські ракетні удари «Божою карою». Подібні заяви тоді також викликали широкий суспільний резонанс.

    Тепер, через кілька років повномасштабної війни, журналісти знову почули в Почаєві тези про «єдину Русь», «братні народи» та нібито другорядну роль Росії у війні.

    Чому ця історія важлива саме зараз

    Новий репортаж з’явився в момент, коли статус і майбутнє Почаївської лаври перебувають під особливою увагою держави.

    З одного боку, монастир залишається великим релігійним центром, куди приїжджають тисячі паломників.

    З іншого — офіційний державний орган уже встановив ознаки його організаційного зв’язку зі структурою, пов’язаною з Російською православною церквою.

    Саме тому висловлювання окремих паломників про «триєдину Русь», перекладання відповідальності за війну із Росії на США чи містичні сили та антисемітські теорії змови привертають значно більше уваги, ніж звичайні приватні розмови.

    При цьому важливо не переносити погляди кількох людей на всіх вірян, які відвідують Почаївську лавру. Репортаж демонструє конкретні висловлювання конкретних співрозмовників, а не позицію всіх прихожан чи всіх представників УПЦ.

    Водночас на тлі офіційних висновків ДЕСС ці заяви знову повертають у публічний простір питання про те, наскільки глибокими залишаються російські релігійні та історичні наративи серед частини середовища навколо лаври.

  • ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою

    ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою

    Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) завершила дослідження діяльності Почаївської Свято-Успенської лаври та дійшла висновку про наявність ознак її афілійованості з Російською православною церквою (РПЦ). Відповідний наказ оприлюднили 22 липня.

    У ДЕСС повідомили, що під час аналізу статуту та інших документів монастиря було встановлено, що Почаївська лавра належить до Київської митрополії Української православної церкви (УПЦ). При цьому ще у 2025 році державне дослідження встановило наявність канонічного зв’язку Київської митрополії УПЦ з Російською православною церквою.

    Одним із ключових аргументів стало положення статуту РПЦ, згідно з яким намісник Почаївської Свято-Успенської лаври входить до органів управління Російської православної церкви. Саме ця обставина, разом із іншими проаналізованими документами, стала підставою для висновку про наявність ознак зв’язку монастиря з РПЦ.

    У ДЕСС наголосили, що дослідження проводилося відповідно до законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», а також затвердженого Кабінетом Міністрів порядку проведення таких перевірок. Роботу розпочали 24 червня 2026 року та завершили після аналізу установчих документів і чинного законодавства.

    Почаївська Свято-Успенська лавра є однією з найбільших православних святинь України та розташована в Тернопільській області. Нині монастир перебуває у користуванні Української православної церкви.

    Останніми роками навколо лаври тривають судові та адміністративні процеси. У 2023 році Служба безпеки України проводила на території монастиря обшуки в межах розслідувань щодо можливого розпалювання релігійної ворожнечі та заперечення української державності. Того ж року комісія Міністерства культури виявила порушення під час використання державного майна, зокрема проведення ремонтних і реставраційних робіт без необхідних погоджень.

    Також у 2023 році Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував уряду розірвати договір користування комплексом споруд Почаївської лаври з УПЦ.

    Висновок ДЕСС сам по собі не означає автоматичної зміни статусу монастиря чи припинення його діяльності. Водночас він є офіційним документом, який може бути використаний державними органами під час ухвалення подальших рішень щодо діяльності релігійної організації відповідно до чинного законодавства.

  • МЗС РФ назвало “провокацією” затримання митрополита РПЦ у Чехії

    МЗС РФ назвало “провокацією” затримання митрополита РПЦ у Чехії

    Міністерство закордонних справ Росії заявило, що затримання в Чехії митрополита Російської православної церкви Іларіона через перевезення невідомої речовини є нібито “інсценованою провокацією”, яка має політичний характер і спрямована проти Росії та православної церкви загалом. У Москві вимагають негайного звільнення священнослужителя та припинення будь-яких процесуальних дій у його справі.

    Про це йдеться в коментарі речниці МЗС РФ Марії Захарової, оприлюдненому на офіційному ресурсі російського зовнішньополітичного відомства.

    У заяві російська сторона наполягає, що дії чеських правоохоронців є “неприйнятним самоуправством” і не мають належного юридичного обґрунтування. У Москві стверджують, що справа проти митрополита нібито є сфабрикованою та спрямованою на дискредитацію як самого Іларіона, так і православ’я загалом.

    Російське МЗС також заявило, що найближчим часом до відомства буде викликано керівника дипломатичної місії Чехії в Москві, якому планують висловити офіційний протест у зв’язку з діями чеської сторони. У Кремлі розцінюють інцидент як серйозний дипломатичний сигнал і наполягають на його негайному врегулюванні.

    “Вимагаємо безумовного негайного звільнення митрополита Іларіона та припинення сфабрикованого розгляду”, — заявила Марія Захарова, коментуючи позицію російського зовнішньополітичного відомства.

    У Москві також стверджують, що під час затримання були порушені процедурні норми. За версією російської сторони, автомобіль, у якому перебував митрополит Іларіон, був зупинений двома поліцейськими патрулями в Чехії. Далі, як заявляє МЗС РФ, відбувся обшук транспортного засобу, який нібито проводився без фото- та відеофіксації та без залучення понятих. У багажному відділенні, за словами російської сторони, було виявлено “невідому речовину”, яку офіційно не ідентифіковано.

    Також у заяві йдеться, що в поліції Чехії був проведений особистий огляд митрополита та водія, а також тест на наявність наркотичних речовин в організмі, який, за твердженням Москви, дав негативний результат.

    Попри це, російське МЗС наполягає, що інцидент має ознаки заздалегідь спланованої політичної акції. У відомстві заявили, що розцінюють подію як цілеспрямовану провокацію, спрямовану на дискредитацію Російської православної церкви та православ’я як такого, а також на загострення відносин між Москвою та Прагою.

    У заяві окремо підкреслюється, що, на думку російської сторони, в останній період у Чехії нібито посилилися “прояви тиску” на православні структури, що, як стверджують у МЗС РФ, є частиною ширшої антиросійської політики.

    Інцидент стався 24 травня, коли чеські правоохоронці зупинили автомобіль із митрополитом Іларіоном, який очолює чеську гілку РПЦ. Під час перевірки транспортного засобу поліція виявила кілька невеликих контейнерів із речовиною білого кольору невідомого походження, що й стало підставою для подальших слідчих дій та перевірок.

    За даними чеських ЗМІ, справа перебуває на стадії перевірки, а правоохоронці з’ясовують походження виявленої речовини та можливе її призначення. Водночас у Чехії раніше вже обговорювалася можливість внесення Іларіона до національного санкційного списку через його діяльність та зв’язки.

    Ситуація навколо інциденту вже викликала дипломатичну реакцію Москви, яка заявляє про “непропорційні дії” чеської сторони та вимагає пояснень. У Празі офіційних розширених коментарів щодо позиції МЗС РФ наразі не оприлюднювали, обмежуючись інформацією про триваюче розслідування.