Daypolitico

Позначка: російські дрони

  • ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    Державне бюро розслідувань знайшло бортовий реєстратор винищувача МіГ-29, який зазнав аварії на Одещині 10 серпня під час виконання бойового завдання. Пристрій отримав термічні пошкодження внаслідок пожежі, тому експерти наразі намагаються зчитати з нього інформацію про останні хвилини польоту.

    Про це повідомили у ДБР.

    Знайдений бортовий реєстратор може стати одним із ключових доказів у розслідуванні авіакатастрофи. Слідчі розглядають кілька можливих версій того, що сталося з винищувачем, однак наразі жодна з них не є остаточно підтвердженою.

    У ДБР зазначають, що отримані з реєстратора дані можуть допомогти встановити послідовність подій перед падінням літака та визначити фактори, які могли призвести до аварії.

    Директор ДБР Олексій Суханов наголосив, що слідство має встановити, що саме сталося з літаком під час виконання бойового завдання та які обставини призвели до катастрофи.

    Паралельно правоохоронці проводять комплекс необхідних експертиз. Зокрема, фахівці досліджують технічний стан ракети, яку пілот застосував проти російського безпілотника, а також перевіряють, чи була вона придатною до використання на момент запуску.

    Окремо слідство перевіряє дотримання правил підготовки до польоту, його виконання та експлуатації винищувача. Експерти досліджують уламки літака, матеріали, вилучені з місця падіння, а також інші докази.

    Крім того, слідчі опитують військовослужбовців, які можуть володіти інформацією про обставини виконання бойового завдання.

    Аварія сталася ввечері 10 серпня. Український МіГ-29 виконував бойове завдання зі знищення російських безпілотників. Під час польоту виникла нештатна ситуація: літак загорівся, після чого пілот втратив керування винищувачем.

    Льотчик встиг катапультуватися. За наявною інформацією, його життю нічого не загрожує.

    За фактом авіакатастрофи ДБР розпочало кримінальне провадження за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу.

    У бюро наголошують, що слідство триває, тому остаточні висновки щодо причин падіння МіГ-29 робити зарано. Зчитування інформації з бортового реєстратора може стати важливим етапом для встановлення причин та обставин аварії.

    Це не перша авіаційна катастрофа української військової авіації останнім часом. 29 липня Україна втратила зв’язок із винищувачем F-16, який виконував бойове завдання з перехоплення повітряних цілей противника. Пілот також встиг катапультуватися.

    30 червня під час перехоплення російських безпілотників розбився український гелікоптер Мі-8. Унаслідок катастрофи загинули четверо військовослужбовців.

    Ще одна авіакатастрофа сталася 16 червня поблизу Шепетівки на Хмельниччині — там розбився український бомбардувальник Су-24М. Обидва члени екіпажу загинули.

    У випадку з МіГ-29 остаточну причину аварії має встановити слідство після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.

    Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.

    «Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.

    Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.

    Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.

    Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.

    Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.

    Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.

    Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.

    Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.

    За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».

    Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.

    Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.

    Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.

    Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.

    Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.

    Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.

    Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».

    Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.

    Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.

    Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.

  • На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили перелік населених пунктів, мешканці яких підлягають обов’язковій евакуації через погіршення безпекової ситуації та регулярні російські обстріли. До списку додали два села Борозенської громади, де останнім часом суттєво посилилися атаки російських військ.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін за підсумками засідання Ради оборони області.

    За його словами, до переліку населених пунктів, на території яких проводиться обов’язкова евакуація цивільного населення у безпечніші райони, внесли села Краснопільське та Чарівне Борозенської громади.

    Рішення ухвалили через погіршення ситуації з безпекою в громаді. Російські війська регулярно атакують населені пункти Херсонщини, а останнім часом географія обстрілів у Борозенській громаді значно розширилася.

    Місцевих жителів закликають не нехтувати рішенням влади та виїхати з територій, які перебувають під постійною загрозою російських ударів. Метою обов’язкової евакуації є насамперед збереження життя цивільного населення, оскільки через близькість до зони бойових дій та активність російських військ оперативно реагувати на всі атаки стає дедалі складніше.

    Водночас у Краснопільському та Чарівному запроваджується заборона на в’їзд родин із дітьми. Таке рішення пов’язане з високим рівнем небезпеки для неповнолітніх та необхідністю не допустити їхнього перебування на територіях, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Олександр Прокудін також повідомив, що під час засідання Ради оборони окрему увагу приділили посиленню дронового терору проти цивільного населення Херсона та прилеглих територій.

    Російські війська дедалі активніше використовують безпілотники для атак на цивільних. Дрони становлять особливу небезпеку через можливість їхнього застосування безпосередньо проти людей, автомобілів та цивільної інфраструктури. Через це жителі Херсона та населених пунктів області фактично щодня перебувають під загрозою атаки.

    Під час засідання Ради оборони області також розглянули питання, пов’язані із забезпеченням та комплектуванням українських підрозділів, а також підвищенням ефективності їхньої роботи. Окремо учасники проаналізували результати мобілізаційної кампанії в області за липень та визначили подальші завдання на серпень.

    Крім того, посадовці оцінили роботу військово-лікарських комісій на Херсонщині. Подальші дії щодо роботи ВЛК узгодили з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Національної поліції та Департаменту здоров’я.

    Ситуація на Херсонщині залишається надзвичайно складною через систематичні російські удари. Окупанти використовують артилерію, безпілотники та керовані авіаційні бомби, атакуючи як обласний центр, так і населені пункти області.

    Російські удари регулярно призводять до пошкодження житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури, навчальних та релігійних споруд. Особливо небезпечними залишаються атаки дронами, оскільки російські військові застосовують їх безпосередньо проти цивільного населення.

    Одним із останніх прикладів став удар по селу Дар’ївка, де російські війська повністю знищили храм Різдва Богородиці. Церкву місцеві жителі будували на честь українських захисників.

    У Херсоні російський дроновий терор також призвів до пошкодження Свято-Духівського кафедрального собору — пам’ятки архітектури XIX століття. Удари по цивільній інфраструктурі продовжуються попри відсутність військових цілей у багатьох із атакованих об’єктів.

    Раніше російські війська завдали удару керованими авіабомбами по навчальному закладу в Херсоні. Після атаки рятувальники прибули на місце для ліквідації наслідків та розбору завалів, однак російські військові почали атакувати їх безпілотниками.

    На цьому тлі українська влада продовжує розширювати заходи для захисту цивільного населення. Обов’язкова евакуація є одним із таких заходів і застосовується насамперед у районах, де через інтенсивність російських обстрілів перебування цивільних стає надзвичайно небезпечним.

    Додавання Краснопільського та Чарівного до переліку населених пунктів для обов’язкової евакуації свідчить про подальше погіршення безпекової ситуації в Борозенській громаді. Влада області закликає населення реагувати на евакуаційні заходи та переміщуватися до безпечніших районів, особливо якщо йдеться про дітей.

  • Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    На Херсонщині російські окупаційні війська посилюють використання безпілотників для полювання на автомобілі. Російські військові отримали вказівки щодо так званого «вільного полювання» на автотранспорт, зокрема із застосуванням дронів з оптоволоконним керуванням.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними Сил оборони, російські окупанти збільшили кількість дронових розрахунків у регіоні. Їхнє завдання полягає, зокрема, у пошуку та ураженні автомобілів, які можуть становити інтерес для російських військових.

    Особливу увагу окупанти приділяють транспортним засобам, які за зовнішніми ознаками можуть бути ідентифіковані як автомобілі Сил оборони України. Водночас активність російських операторів безпілотників створює додаткову небезпеку і для цивільного населення, оскільки дрони можуть атакувати транспорт у населених пунктах та поблизу об’єктів, де одночасно перебуває багато людей і автомобілів.

    За словами Прокудіна, найближчими тижнями ризик ударів може бути особливо високим у районах значного скупчення автотранспорту. Йдеться, зокрема, про території поблизу супермаркетів, ринків та автозаправних станцій.

    Голова Херсонської ОВА закликав мешканців регіону залишатися максимально пильними та враховувати зростання загрози під час пересування автомобілем. В умовах активного застосування російськими військами безпілотників будь-яке скупчення машин може привертати увагу операторів дронів.

    Окрему небезпеку становлять безпілотники з оптоволоконним керуванням. Такі дрони мають особливості, які ускладнюють протидію їм традиційними засобами радіоелектронної боротьби, оскільки зв’язок між оператором та апаратом здійснюється через фізичний кабель, а не радіоканал.

    Застосування таких безпілотників російськими військами на Херсонському напрямку посилює загрозу для транспортного сполучення та пересування людей. Росіяни можуть використовувати дрони для спостереження за дорогами, виявлення автомобілів та подальшого завдання ударів.

    При цьому випадки переслідування цивільних за допомогою російських безпілотників на Херсонщині вже фіксувалися. Нещодавно один із російських дронів переслідував чоловіка, який перебував біля ринку в Херсоні та торгував овочами.

    За словами Олександра Прокудіна, безпілотник близько хвилини кружляв навколо автомобіля та переслідував людину. Цей випадок став черговим свідченням того, що російські війська використовують безпілотники не лише для ураження військових цілей, а й для полювання на цивільних мешканців регіону.

    Херсонщина залишається однією з найбільш небезпечних областей України через близькість до позицій російських військ та постійні обстріли. Окупанти регулярно застосовують артилерію, авіацію та безпілотники для атак по населених пунктах і цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі збільшення кількості російських дронових розрахунків та використання безпілотників з оптоволоконним керуванням створює нові ризики для мешканців області. Українські військові продовжують протидіяти російським безпілотникам, однак через масштаб їхнього застосування загроза для людей і транспорту залишається високою.

  • Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Російські війська у понеділок, 3 серпня, знову атакували Дніпро. Після удару в місті виникла пожежа на складах, де зберігалися продукти харчування. Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Станом на перші години після удару інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася.

    За словами очільника області, внаслідок російської атаки зайнялися складські приміщення з продовольством. На оприлюднених після удару кадрах було видно значне задимлення. Точна площа пожежі, обсяг знищеної продукції та масштаби пошкодження самих складських приміщень на момент перших повідомлень офіційно не називалися.

    Так само поки немає підтверджених даних про те, який саме тип озброєння застосували російські війська безпосередньо під час цього удару по складах. Тому стверджувати, що йдеться про ракету або конкретний тип безпілотника, до появи офіційної інформації не можна.

    Атака відбулася на тлі вкрай напруженої безпекової ситуації в Дніпропетровській області. У ніч проти 3 серпня російські війська вже застосовували ударні безпілотники проти регіону. За повідомленнями місцевої влади, протягом ночі та ранку під ударами перебували Дніпро і Нікопольський район. Загалом зафіксували понад десять атак БпЛА.

    Таким чином, удар по продуктових складах став продовженням серії атак на область протягом однієї доби.

    Дніпро протягом останніх тижнів регулярно опиняється під російськими ударами, причому серед пошкоджених об’єктів дедалі частіше фігурує цивільна та логістична інфраструктура.

    Лише кількома днями раніше, 30 липня, російські війська атакували термінал «Нової пошти» у Дніпровському районі. Це був уже п’ятий удар по цьому об’єкту від початку повномасштабної війни. Завдяки запровадженим компанією протоколам безпеки тоді вдалося уникнути постраждалих. Того ж дня повідомлялося про удар по адміністративній будівлі підприємства харчової промисловості.

    Ще одна серйозна атака на Дніпро сталася в ніч проти 27 липня. Тоді російські війська застосували безпілотники. За даними Національної поліції, в обласному центрі були пошкоджені підприємство, багатоквартирні житлові будинки, магазини та автомобілі. Правоохоронці після обстрілу розгорнули спеціальний пункт для прийому заяв від мешканців, майно яких зазнало пошкоджень.

    Місцеві джерела повідомляли, що внаслідок тієї атаки постраждали два багатоквартирні будинки, сім автомобілів, магазин, підприємство та торговельні павільйони. В окремих торговельних об’єктах вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені приміщення, де продавали продукти.

    Під ударами опиняється не лише міська забудова, а й транспортна інфраструктура області.

    24 липня російський безпілотник атакував пасажирський поїзд на Дніпропетровщині. Удар припав безпосередньо по локомотиву. Моніторингова група заздалегідь попередила поїзну бригаду про небезпеку, завдяки чому залізничники та пасажири встигли залишити вагони. Постраждалих тоді не було.

    Після атаки «Укрзалізниця» організовувала подальший рух пасажирів безпечнішим маршрутом. За повідомленнями профільних ресурсів, локомотив унаслідок влучання зазнав надзвичайно серйозних пошкоджень.

    Російські атаки останніх тижнів зачіпають і логістичні об’єкти в інших містах Дніпропетровської області. Наприклад, у ніч проти 20 липня безпілотники атакували Павлоград. За даними Національної поліції, тоді виникла пожежа, було пошкоджено майно на ринку та на складі логістичної компанії.

    Тепер під ударом опинилися вже склади з продуктами безпосередньо у Дніпрі.

    Знищення або пошкодження продовольчих складів потенційно має ширші наслідки, ніж втрата самих будівель. Такі об’єкти є частиною логістичного ланцюга, через який товари надходять до магазинів та інших торговельних точок. Водночас наразі немає офіційної інформації, кому саме належать атаковані 3 серпня склади, яка кількість продукції там зберігалася та чи може удар вплинути на постачання продуктів у місті.

    Так само влада поки не повідомляла про дефіцит продовольства або будь-які перебої з його постачанням. Тому робити висновки про можливий вплив атаки на забезпечення Дніпра продуктами наразі передчасно.

    Рятувальні та екстрені служби після удару працюють із наслідками атаки. Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після ліквідації пожежі та обстеження території.

    Дніпро залишається одним із ключових промислових, транспортних і логістичних центрів України. Через місто та область проходять важливі автомобільні й залізничні маршрути, а сам регіон відіграє значну роль у забезпеченні прифронтових територій. На тлі повномасштабної війни область також стала великим центром прийому евакуйованих та переміщених людей.

    Саме тому регулярні удари по підприємствах, складах, поштових терміналах, транспортній інфраструктурі та інших цивільних об’єктах створюють додаткове навантаження на регіон.

    Ситуація 3 серпня вкотре показує інтенсивність атак на Дніпропетровщину. Причому російські війська завдають ударів не лише вночі. Небезпека зберігається протягом доби, а між окремими атаками можуть минати лише кілька годин.

    Офіційні служби закликають жителів області реагувати на сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до відбою, оскільки атаки безпілотників і ракет можуть відбуватися повторно.

    Станом на момент перших повідомлень після удару 3 серпня підтверджено займання складів із продуктами харчування. Інформація про можливих постраждалих, точний масштаб пожежі, кількість пошкоджених будівель та інші наслідки ще уточнюється.

  • Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Російські війська вранці у понеділок, 3 серпня, розпочали серію атак безпілотниками по Чернігову. Перші вибухи жителі міста почули близько 6:30, після чого повітряна загроза зберігалася протягом кількох годин. Унаслідок одного з ударів пошкоджене підприємство, на місці влучання виникла пожежа. Щонайменше одна людина отримала осколкові поранення. Інформація про остаточні наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Про удар повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, російські війська застосували проти міста безпілотні літальні апарати. Після одного з влучань було пошкоджене місцеве підприємство та почалася пожежа.

    Спочатку міська влада не повідомляла про потерпілих, наголошуючи, що інформація уточнюється. Згодом Брижинський підтвердив, що внаслідок російської атаки одна людина отримала осколкові поранення.

    Яке саме підприємство стало ціллю удару та наскільки серйозними є руйнування, на момент появи перших офіційних повідомлень не уточнювалося. Також влада не розкривала точне місце влучання, що є стандартною практикою під час війни.

    За інформацією кореспондента РБК-Україна, перші вибухи у Чернігові пролунали приблизно о 6:30 ранку. Пізніше повідомлення про роботу безпілотників та нові вибухи продовжували надходити. Таким чином, йшлося не про одиничний удар, а про тривалу повітряну загрозу для обласного центру.

    Росія запустила по Україні 181 безпілотник

    Ранкова атака на Чернігів відбулася після масштабного нічного удару Росії по Україні.

    За даними Повітряних сил, у ніч проти 3 серпня російські війська застосували 181 ударний безпілотник та дрони інших типів. Українська протиповітряна оборона працювала в різних регіонах країни. Водночас були зафіксовані й влучання.

    Атаки на Чернігів продовжилися вже після завершення основної нічної хвилі ударів.

    Чернігівська область через географічне розташування регулярно опиняється під ударами російської армії. Росія застосовує проти регіону ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та інші засоби ураження. Особливо вразливими залишаються прикордонні громади області.

    Сам Чернігів останнім часом також дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників.

    За тиждень до цього дрон РФ вдарив по супермаркету

    Нинішня атака сталася лише через вісім днів після одного з найтяжчих останніх ударів по Чернігову.

    26 липня російський безпілотник влучив у супермаркет АТБ у мікрорайоні ЗАЗ. У момент удару всередині магазину та поруч із ним перебували люди. Внаслідок атаки загинули двоє людей, серед яких 10-річна дитина. Кількість поранених згодом зросла щонайменше до 13 осіб.

    Тоді екстрені служби працювали безпосередньо серед житлової забудови. Частину потерпілих госпіталізували, іншим медичну допомогу надали амбулаторно.

    Російські війська того дня атакували місто не один раз. Вранці 26 липня один із безпілотників також влучив у підприємство. Після удару виникла масштабна пожежа, площа якої сягнула приблизно 1500 квадратних метрів. Рятувальникам вдалося ліквідувати займання.

    Таким чином, удар 3 серпня частково повторює тактику попередньої атаки: безпілотники заходять на місто хвилями, а загроза може зберігатися протягом тривалого часу.

    Після удару 26 липня українські джерела повідомляли, що російська армія могла застосовувати проти Чернігова реактивні безпілотники типу «Герань».

    Чернігів дедалі частіше опиняється під ударами

    Чернігів розташований приблизно за 60–70 кілометрів від кордону з Білоруссю та менш ніж за 100 кілометрів від російського кордону. Через це місто та область залишаються в зоні підвищеного ризику.

    Після відступу російських військ із півночі України навесні 2022 року наземна загроза для обласного центру суттєво зменшилася, однак повітряні атаки не припинилися. Російська армія регулярно атакує Чернігівщину ракетами та безпілотниками, а прикордонні громади потерпають також від артилерійських і мінометних обстрілів.

    Останнім часом особливо помітним стало збільшення ролі безпілотників. Росія використовує їх як для ударів по окремих об’єктах, так і під час масованих комбінованих атак.

    У випадку Чернігова ситуацію ускладнює невелика відстань до російської території: час між виявленням повітряної цілі та її наближенням до міста може бути значно коротшим, ніж для центральних чи західних регіонів України.

    Саме тому місцева влада регулярно закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та повідомлення про рух ударних безпілотників.

    Наслідки атаки ще встановлюють

    Станом на ранок 3 серпня підтверджено пошкодження щонайменше одного підприємства, пожежу на місці удару та поранення однієї людини.

    Повної інформації про масштаб руйнувань поки немає. На місцях влучань працюють відповідні служби, а влада збирає інформацію про можливі додаткові пошкодження.

    Чернігівська атака стала частиною чергової масштабної хвилі російських повітряних ударів. Лише протягом ночі противник запустив по Україні понад 180 безпілотників, після чого атаки на окремі регіони продовжилися вже вранці.

    Для Чернігова це вже щонайменше друга серйозна атака безпілотниками за трохи більше ніж тиждень. Після смертельного удару по супермаркету 26 липня російські дрони знову повернулися до міста — цього разу під ударом опинилося підприємство, спалахнула пожежа та є поранений.

    Остаточні наслідки ранкової атаки 3 серпня влада обіцяє повідомити після завершення роботи екстрених служб та обстеження місць ударів.

  • “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    Російський безпілотник “Молнія” здійснив атаку на один із важливих об’єктів на території України, при цьому був зафіксований у нетиповій конфігурації — без антени управління, яка зазвичай є ключовим елементом для дистанційного контролю таких апаратів. Про це повідомив радник міністра оборони України, фахівець із радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у дописі на Facebook.

    За словами експерта, особливість цього випадку полягає в тому, що дрон фактично не містив класичних компонентів радіокерування. Натомість у його конструкції були виявлені лише камера та бортовий обчислювальний модуль, що може свідчити про зміну підходів до використання безпілотних систем Росією та поступовий перехід до автономних рішень.

    “Російський БПЛА ‘Молнія’ без жодної антени управління атакував наш об’єкт. У БПЛА була лише камера та комп’ютер”, — підтвердив Бескрестнов.

    Він пояснив, що така конфігурація потенційно вказує на використання алгоритмів машинного зору або попередньо запрограмованих систем навігації, які дозволяють дрону самостійно орієнтуватися в просторі, розпізнавати цілі та здійснювати атаку без безпосереднього зв’язку з оператором у реальному часі.

    На думку “Флеша”, це є якісно новим етапом у розвитку російських ударних безпілотників, оскільки зменшує залежність від радіоканалів управління, які раніше могли бути вразливими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголосив, що це не поодинокий випадок. Раніше подібні технічні рішення вже фіксувалися у російському безпілотнику V2U, який, за даними українських фахівців, міг використовувати елементи нейромереж для навчання та розпізнавання об’єктів. Саме ці розробки, за його словами, могли стати основою для подальших експериментів із автономними системами у нових моделях дронів.

    “Сьогодні ми виявили таке рішення на ‘Молнії’. Це поганий знак”, — наголосив Бескрестнов, підкресливши, що тенденція до автономізації бойових безпілотників ускладнює їхнє виявлення та протидію.

    Фахівець зазначив, що розвиток таких технологій може змінити характер застосування ударних дронів у війні, оскільки вони стають менш залежними від зовнішнього управління і більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби. Це, у свою чергу, створює нові виклики для української системи ППО та антидронових засобів.

    Окремо “Флеш” звернувся до українців із проханням повідомляти про подібні знахідки уламків або нетипових компонентів БПЛА військовим чи профільним фахівцям. За його словами, кожен такий випадок є важливим для аналізу нових технологічних рішень противника та вдосконалення засобів протидії.

    Українські військові експерти раніше неодноразово зазначали, що Росія активно інвестує у розвиток автономних систем навігації та штучного інтелекту для бойових дронів, намагаючись зменшити їхню залежність від радіоканалів і підвищити ефективність ударів у зоні бойових дій.

  • Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі Запоріжжя. Під ворожою атакою опинився міський пляж, де на момент обстрілу перебували люди. Внаслідок удару поранення отримали четверо осіб, серед яких троє дітей.

    Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За його словами, атака сталася вдень 24 червня на тлі оголошеної в області повітряної тривоги через загрозу застосування російських ударних безпілотників.

    За попередніми даними, внаслідок удару постраждали четверо людей. Троє з них — діти.

    “Поранено чотири людини, з них троє дітей. Кожному надається медична допомога”, — повідомив Іван Федоров.

    На місце події оперативно прибули медики, рятувальники та правоохоронці. Постраждалим надається необхідна допомога, інформація щодо їхнього стану уточнюється.

    Крім постраждалих, зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури. Унаслідок вибуху пошкоджені автомобілі, які перебували поруч із місцем удару, а також будівля закладу харчування, який наразі не працює.

    Опубліковані місцевою владою фотографії свідчать про значні пошкодження на території відпочинкової зони. На місці видно понівечені автівки, вибиті вікна та сліди вибухової хвилі.

    Цей удар став черговим випадком, коли російська армія атакує цивільні об’єкти та місця відпочинку мирних жителів. Запоріжжя регулярно зазнає ударів дронами, керованими авіабомбами та ракетами, а мешканці міста фактично щодня перебувають під загрозою нових атак.

    Останніми тижнями російські війська посилили застосування безпілотників проти прифронтових регіонів України. Військові аналітики зазначають, що ворог дедалі частіше використовує комбіновані атаки, поєднуючи удари дронами та іншими засобами ураження.

    У Запорізькій області повітряні тривоги через загрозу ударних БпЛА останнім часом оголошуються практично щодня. Українські сили протиповітряної оборони продовжують відбивати атаки, однак окремі цілі все ж досягають населених пунктів.

    Місцева влада вкотре закликала жителів регіону не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити в укриття під час оголошення небезпеки.

    Правоохоронці та профільні служби продовжують працювати на місці удару. Остаточні наслідки атаки та тип застосованого озброєння встановлюються.

    Російські війська систематично завдають ударів по цивільних об’єктах Запоріжжя, попри норми міжнародного гуманітарного права. Внаслідок таких атак регулярно страждають мирні жителі, серед яких дедалі частіше опиняються діти.

  • Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну логістичну інфраструктуру України. Вранці 17 червня стало відомо про черговий удар по об’єктах компанії «Нова пошта». Цього разу під атакою опинився сортувальний термінал у Сумах, де на момент влучання перебували понад 13 тисяч клієнтських відправлень із загальною оголошеною вартістю понад 42 мільйони гривень.

    Про це повідомила пресслужба компанії.

    За попередніми даними, російські війська завдали двох ударів безпілотниками по території логістичного хабу. У момент атаки на об’єкті тривала стандартна обробка та сортування відправлень для мешканців Сумщини та інших регіонів України.

    Попри масштаб руйнувань, найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. Працівники термінала не постраждали.

    У компанії повідомили, що внаслідок вибухів пошкоджень зазнали покрівля складських приміщень, частина автоматизованого сортувального обладнання, а також сітчасті контейнери, в яких перебували посилки клієнтів.

    Після влучання на території логістичного центру виникла пожежа. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, які ліквідували займання та не допустили поширення вогню на інші частини комплексу.

    У «Новій пошті» наголошують, що цифра у 42 мільйони гривень, яка фігурує у повідомленнях, не є сумою прямих збитків компанії.

    Йдеться про загальну оголошену вартість понад 13 тисяч відправлень, які перебували всередині термінала на момент російської атаки. Наразі спеціалісти проводять повну інвентаризацію, щоб встановити фактичну кількість пошкоджених або повністю знищених посилок.

    Після завершення перевірки клієнти отримають відповідні повідомлення щодо стану своїх відправлень.

    У компанії запевнили, що всі посилки, які будуть офіційно визнані знищеними або пошкодженими внаслідок удару, підлягатимуть компенсації відповідно до оголошеної вартості. Клієнтам рекомендують стежити за статусом відправлень через мобільний застосунок або офіційний сайт компанії.

    Паралельно «Нова пошта» вже працює над відновленням роботи пошкодженого сортувального вузла та перебудовою логістичних маршрутів у регіоні. Це необхідно для того, щоб мінімізувати можливі затримки доставки в Сумській області та не допустити серйозних перебоїв у роботі мережі.

    Атака на сумський термінал стала черговим ударом по логістичній інфраструктурі компанії за останні дні.

    Лише кілька днів тому російські війська завдали ракетного удару по одному з найбільших інноваційних терміналів «Нової пошти» у Києві. За словами співзасновника компанії Володимира Поперешнюка, тоді об’єкт атакували трьома балістичними ракетами. Внаслідок удару були зруйновані два корпуси сучасного сортувального комплексу, а пошкоджень зазнали близько 10 тисяч відправлень. На щастя, серед працівників також не було загиблих або поранених.

    Керівництво компанії тоді заявило, що термінал був одним із найсучасніших в Україні та використовував автоматизоване обладнання світового виробника Vanderlande. На повне відновлення комплексу можуть знадобитися місяці.

    Для «Нової пошти» атаки на логістичні об’єкти не є новим явищем. З початку повномасштабної війни компанія неодноразово ставала мішенню російських ударів. Зокрема, у березні 2025 року внаслідок атаки російських «Шахедів» у Сумах був знищений інший термінал компанії. Тоді загинув співробітник підрядної організації, а понад 2,5 тисячі відправлень були втрачені через масштабну пожежу.

    Попри постійні удари по інфраструктурі, компанія продовжує працювати навіть у прифронтових регіонах. Станом на 2026 рік мережа «Нової пошти» залишається одним із ключових елементів цивільної логістики країни, забезпечуючи доставку товарів, гуманітарних вантажів і допомоги для мільйонів українців.

    Наразі триває оцінка наслідків удару по сумському терміналу. Остаточна кількість пошкоджених відправлень та розмір матеріальних втрат стануть відомі після завершення інвентаризації. Водночас у компанії наголошують: головне, що цього разу вдалося зберегти життя працівників, які перебували на об’єкті під час атаки.

  • «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    Російські ударні безпілотники в ніч на 12 червня завдали нового масованого удару по залізничній інфраструктурі Сумської області. Під атакою опинилися станції, вокзали, пости електросигналізації та тягові підстанції. Внаслідок обстрілу загинула працівниця «Укрзалізниці», ще одна залізничниця отримала важкі поранення. Це вже другий день поспіль, коли російські удари забирають життя працівників залізниці на Сумщині.

    За даними Сумської обласної військової адміністрації, головний удар припав по Шосткинській громаді. Російські війська застосували ударні дрони типу Shahed для атаки на об’єкт цивільної інфраструктури. У результаті удару загинула 44-річна жінка, ще одна постраждала – 33-річна мешканка громади – зазнала тяжких поранень і була госпіталізована. Також серйозно пошкоджено триповерхову нежитлову будівлю, масштаби руйнувань уточнюються.

    Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський повідомив, що загибла працювала оператором на одній із залізничних станцій регіону. За його словами, ворог цілеспрямовано атакував об’єкти залізничної інфраструктури.

    «Ворог спрямував шахеди на станції, вокзали, пости електричної сигналізації та підстанції», – зазначив Перцовський, наголосивши, що на об’єктах були встановлені мобільні укриття, а персонал завчасно отримував попередження про повітряну небезпеку. Однак навіть ці заходи не змогли повністю убезпечити людей від наслідків удару.

    Ще одна працівниця залізниці, яка чергувала на станції під час атаки, отримала поранення. Їй уже провели операцію, і, за словами керівництва компанії, загрози її життю наразі немає.

    Другий день трагедій для Укрзалізниці

    Нинішня атака стала продовженням серії ударів по залізничній інфраструктурі Сумської області. Лише напередодні, 11 червня, російські війська атакували Конотоп. Тоді під удар потрапило локомотивне депо. Внаслідок обстрілу загинула працівниця залізниці, яка прямувала до укриття під час повітряної тривоги. Ще кілька співробітників отримали поранення. Після атаки частина міста залишилася без електропостачання та води.

    Упродовж останніх тижнів залізнична інфраструктура Сумщини стала однією з ключових цілей російських атак. Наприкінці травня російські війська прямими влучаннями десятків дронів фактично знищили будівлю вокзалу у Шостці та пошкодили інфраструктуру станції. Тоді, завдяки перебуванню працівників і пасажирів в укриттях, вдалося уникнути жертв.

    Фото: наслідки ворожої атаки на Сумщині (t.me/Sumy_news_ODA)

    У самій Укрзалізниці після тих ударів наголосили, що вокзал у Шостці був виключно цивільним об’єктом і щоденно обслуговував сотні мешканців регіону. Компанія тоді іронічно назвала його «типовим центром прийняття рішень», реагуючи на традиційні російські спроби виправдати удари по цивільній інфраструктурі.

    Залізниця під постійним вогнем

    Починаючи з весни 2026 року, Сумська область регулярно опиняється під масованими атаками дронів та ракет. Російські війська завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, транспортних вузлах, цивільних підприємствах і житлових кварталах. Лише протягом останнього тижня в регіоні фіксувалися удари по енергетичних об’єктах, автозаправних станціях, поштовому транспорту та медичних закладах. Через атаки неодноразово виникали перебої з електропостачанням у різних громадах області.

    Показовим став і удар по залізничному вокзалу в Сумах 10 червня. Тоді українська ППО збила російський дрон над вокзалом, однак його уламки впали на пасажирський поїзд №143 сполученням Суми – Рахів. Унаслідок падіння уламків загорівся дах одного з вагонів. На щастя, пасажири та поїзна бригада перебували в укритті та не постраждали.

    Попри постійні удари, залізничники продовжують забезпечувати рух поїздів та роботу транспортної системи навіть у прифронтових регіонах. В Укрзалізниці неодноразово наголошували, що залізнична інфраструктура стала однією з головних мішеней російських атак через її критичне значення для евакуації населення, перевезення гуманітарних вантажів і забезпечення стабільної роботи регіонів.

    Нічна атака 12 червня вкотре продемонструвала, що ворог продовжує цілеспрямовану кампанію проти цивільної транспортної інфраструктури України. Ціною роботи залізничників дедалі частіше стають людські життя.