Daypolitico

Позначка: російські обстріли

  • Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Липень 2026 року став одним із найтяжчих місяців для цивільного населення України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Моніторингова місія ООН з прав людини підтвердила щонайменше 437 загиблих та 2610 поранених мирних жителів протягом одного місяця. Загалом це 3047 цивільних жертв — найвищий місячний показник убитих і поранених, який ООН зафіксувала з березня 2022 року. Кількість саме загиблих стала найбільшою з травня 2022-го.

    В ООН наголошують, що йдеться лише про випадки, які вдалося незалежно перевірити відповідно до методології організації. Реальна кількість убитих і поранених може бути вищою, особливо на тимчасово окупованих територіях, де можливості отримувати та перевіряти інформацію дедалі більше обмежуються.

    Порівняно з червнем кількість цивільних жертв зросла приблизно на 30%. У липні 2025 року ООН фіксувала 312 загиблих і 1482 поранених, тож рік до року сумарний показник зріс приблизно на 70%. Це демонструє не просто окремий сплеск після кількох великих атак, а ширше погіршення ситуації з безпекою мирного населення.

    Керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл зазначила, що у 2026 році кількість цивільних жертв зростала фактично щомісяця, а в липні ця тенденція різко прискорилася. За її словами, мирне населення одночасно стикається зі зростанням загрози від далекобійних ракет і дронів у великих містах, керованих авіабомб поблизу фронту та FPV-дронів у прифронтових районах.

    Особливо важкими стали втрати серед дітей. У липні загинули 17 дітей, ще 166 отримали поранення. Це найвищий місячний показник дитячих жертв з квітня 2022 року. Для порівняння, у квітні 2022-го ООН документувала 62 загиблих і 149 поранених дітей.

    Найбільше людей убили ракети та далекобійні дрони

    Головною причиною загибелі та поранення цивільних у липні залишалися далекобійні засоби ураження — ракети та ударні безпілотники.

    На них припало 38% усіх цивільних втрат. Унаслідок таких атак загинули щонайменше 183 людини, ще 967 отримали поранення. Найчастіше подібні удари припадали на великі міста, розташовані далеко від безпосередньої лінії фронту.

    У липні Росія значно збільшила застосування ракет. За даними ООН, протягом місяця російські війська запустили щонайменше 429 ракет — більш ніж удвічі більше, ніж у червні. Значна частина ударів припала на Київ.

    Однією з найсмертоносніших атак став удар 2 липня. Тоді російські війська застосували 74 ракети та майже 500 далекобійних дронів, причому основною ціллю був Київ. За уточненими даними ООН, під час цієї атаки загинули щонайменше 30 цивільних.

    У самому Києві за місяць ООН підтвердила 54 загиблих і 202 поранених. Столиця стала одним із найбільш постраждалих міст України в липні.

    КАБи стали другою найбільш небезпечною зброєю

    Ще сильніше за місяць зріс масштаб втрат від авіаційних бомбардувань.

    У липні внаслідок застосування авіабомб загинули 105 цивільних, а 753 отримали поранення. Порівняно з червнем кількість таких жертв зросла одразу на 143%. Тоді ООН фіксувала 45 загиблих та 308 поранених.

    Основну роль тут відіграли керовані авіаційні бомби, які російська авіація застосовує проти міст і сіл, розташованих відносно близько до фронту.

    В ООН прямо назвали авіабомби другою за масштабами причиною цивільних втрат у липні — після далекобійних ракет та ударних дронів.

    FPV-дрони встановили ще один антирекорд

    Окремою і дедалі серйознішою загрозою залишаються короткодистанційні безпілотники поблизу лінії бойового зіткнення.

    У липні вони вбили 111 мирних жителів і поранили ще 710. Це найвищий місячний показник втрат від таких дронів від 24 лютого 2022 року. Загалом на них припало близько 27% усіх цивільних жертв місяця.

    Такі апарати особливо небезпечні для жителів прифронтових районів, оскільки можуть атакувати окремі автомобілі, людей на дорогах, цивільний транспорт та житлову забудову.

    Таким чином, нинішня структура втрат в Україні формується одразу кількома типами загроз: великі міста потерпають від ракет і далекобійних ударних БпЛА, прифронтові населені пункти — від КАБів, а села та дороги біля фронту — від FPV-дронів.

    Де було найбільше жертв

    Цивільні гинули або отримували поранення у 14 областях України та Києві.

    Найвищі показники серед міст ООН зафіксувала у Києві — 54 загиблих і 202 поранених. У Херсоні загинули 34 людини, 424 дістали поранення. У Запоріжжі підтверджено 27 загиблих і 280 поранених, у Сумах — 20 загиблих та 152 поранених.

    Ці дані показують, наскільки різною є географія російських атак. Херсон перебуває фактично в зоні постійної небезпеки від артилерії й дронів, тоді як Київ розташований далеко від фронту, але регулярно стає ціллю масованих ракетно-дронових ударів.

    У звіті ООН також згадуються атаки 6 липня на Київ і Вишневе. У столиці того дня загинули щонайменше 19 цивільних, ще 57 були поранені. У Вишневому загинули сім людей, ще 27 дістали поранення.

    За сім місяців 2026 року жертв уже значно більше

    Липнева статистика є частиною ширшого погіршення ситуації.

    За перші сім місяців 2026 року Моніторингова місія ООН підтвердила 12 477 цивільних жертв в Україні: 1839 людей загинули, 10 638 були поранені.

    Це на 44% більше, ніж за такий самий період 2025 року, коли ООН підтвердила 1434 загиблих і 7216 поранених. Порівняно з першими сімома місяцями 2024-го загальна кількість жертв більш ніж подвоїлася.

    Загалом від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ООН верифікувала щонайменше 16 874 загиблих цивільних, серед яких 820 дітей, та 51 273 поранених, серед яких 3126 дітей.

    Ці цифри не є остаточними. ООН послідовно наголошує, що реальний масштаб втрат значно більший, оскільки підтвердження кожного випадку потребує перевірки з кількох джерел.

    На окупованих територіях реальна цифра може бути значно більшою

    Окремо у звіті зазначено, що липнева статистика включає 25 загиблих і 50 поранених цивільних на територіях України, окупованих Росією.

    Однак саме там перевірка інформації стає дедалі складнішою.

    Через обмежений доступ до окупованих районів і зменшення кількості відкритої інформації реальна кількість загиблих і поранених там, за оцінкою ООН, може бути значно вищою.

    Тому показник 437 загиблих у липні слід розуміти як підтверджений мінімум, а не повний підрахунок усіх жертв.

    Росія посилила атаки на порти

    У липні ООН також зафіксувала різке зростання атак на морські судна та портову інфраструктуру в Одеській та Миколаївській областях.

    Протягом місяця сталося щонайменше 39 таких атак, у тому числі не менш як 20 ударів по морських суднах. Вони пошкоджували кораблі та портові об’єкти, а також спричинили загибель 19 цивільних і поранення ще 25.

    В ООН зазначили, що ці удари негативно впливають на міжнародні перевезення вантажів і української аграрної продукції через Чорне море.

    Найгірша статистика з перших місяців великої війни

    Є важлива різниця між двома формулюваннями ООН.

    Загальна кількість убитих і поранених у липні — 3047 людей — стала найбільшою за один місяць із березня 2022 року. Водночас кількість саме загиблих — 437 — є найвищою з травня 2022 року.

    Тому заголовок «найбільше з 2022 року» загалом передає масштаб трагедії, але точніше уточнювати, про який саме показник ідеться.

    Новий звіт ООН свідчить, що через чотири з половиною роки після початку повномасштабної війни небезпека для цивільного населення України не зменшується, а навпаки різко зростає.

    Поєднання масованих ударів ракетами і далекобійними дронами по великих містах, інтенсивного застосування керованих авіабомб та FPV-дронів біля фронту призвело до того, що липень 2026 року за рівнем цивільних втрат повернув Україну до показників перших місяців повномасштабного вторгнення.

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.

  • Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Російські війська в ніч проти 11 серпня знову атакували українську енергетичну інфраструктуру, через що споживачі одразу в кількох регіонах залишилися без електропостачання. Найскладніша ситуація склалася в Одеській області, де енергетика ще не встигла повністю відновитися після попередніх ударів РФ. Станом на ранок аварійно-відновлювальні роботи тривали, а для стабільної роботи пошкоджених мереж у регіоні застосовували спеціальні мережеві обмеження.

    За даними Міністерства енергетики, після нічної атаки знеструмлення були зафіксовані у Сумській, Харківській, Запорізькій, Чернігівській, Херсонській та Одеській областях. Масштаб пошкоджень у різних регіонах відрізняється, однак енергетики розпочинають ремонт одразу після того, як це дозволяє безпекова ситуація.

    Найбільше проблем залишається на Одещині. Саме цей регіон останніми днями систематично опиняється під ударами російських дронів та ракет, а пошкодження енергетичних об’єктів уже призводили не лише до відключення електрики, але й до перебоїв із водопостачанням та мобільним зв’язком.

    У Міненерго повідомили, що станом на ранок 11 серпня енергетикам вдалося повернути електропостачання майже всім споживачам регіону, які були знеструмлені після масованої атаки. Однак мережа поки залишається пошкодженою, тому повністю повернутися до звичайного режиму роботи ще неможливо.

    Саме з цієї причини в Одеській області застосовуються мережеві обмеження. Це не тотожне звичайним погодинним графікам відключення. Такі обмеження вводяться локально там, де після пошкодження окремих елементів мережі передати достатню кількість електроенергії споживачам технічно неможливо без ризику нової аварії.

    ДТЕК також попереджав мешканців Одеси та області, що після попередніх російських атак можливі тимчасові відключення через саме такі мережеві обмеження, та просив ощадливо використовувати електроенергію.

    Ситуація у регіоні залишається складною вже кілька днів. Після однієї з попередніх атак російські війська серйозно пошкодили енергетичні об’єкти, внаслідок чого частина Одеси та Одеського району залишилася без світла. Енергетики тоді повідомляли, що характер ушкоджень вимагатиме тривалого ремонту.

    Лише протягом одного дня фахівцям вдалося повернути електроенергію 128,4 тисячі родин, а загалом після останніх ударів світло вже відновили для сотень тисяч споживачів.

    Додаткові ремонтні роботи проводять і безпосередньо 11 серпня. ДТЕК повідомив, що для безпечного виконання робіт після ворожих атак із 09:00 до 17:00 тимчасово без світла залишатиметься частина Приморського району Одеси. Компанія наголошує, що це саме технічне відключення, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    У решті України ситуація станом на ранок стабільніша. Міненерго повідомляє, що загальнонаціональні графіки погодинних відключень 11 серпня не застосовуються. Тобто обмеження, які діють у певних районах, пов’язані безпосередньо з локальними пошкодженнями мереж після російських атак, а не із загальним дефіцитом електроенергії в системі.

    Проблеми залишаються і в Запорізькій області. Після нічних ударів Росії були знеструмлені три населені пункти Біленьківської громади, ще один залишився без електропостачання частково. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв, що енергетики зможуть розпочати повноцінні відновлювальні роботи одразу після покращення безпекової ситуації.

    При цьому впродовж попереднього дня бригади вже відновлювали електропостачання в Кушугумській громаді, яка також постраждала від російських обстрілів. Це демонструє характер нинішньої ситуації: енергетики часто ремонтують мережі в одному населеному пункті буквально напередодні нового удару по іншому.

    Окремі знеструмлення після нічних атак зафіксували також на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та Херсонщині. Детальна кількість абонентів без світла по кожній із цих областей станом на ранок офіційно не оприлюднювалася, тому називати конкретні цифри без підтвердження некоректно.

    Російські удари по енергетиці залишаються системною проблемою вже четвертий рік повномасштабної війни. За підрахунками DiXi Group, від початку повномасштабного вторгнення РФ здійснила щонайменше 64 масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, застосувавши тисячі ударних безпілотників і ракет різних типів.

    Цілями стають електростанції, трансформаторні підстанції, високовольтні мережі, об’єкти розподілу, газова інфраструктура та інші вузли, необхідні для нормальної роботи енергосистеми.

    Навіть коли генерації електроенергії в країні достатньо, руйнування конкретної підстанції або високовольтної лінії може спричинити локальний дефіцит. Електроенергію фізично неможливо передати споживачам у потрібному обсязі, поки не буде відновлено пошкоджене обладнання або перебудовано схему живлення.

    Саме така проблема зараз спостерігається на Одещині.

    Після ударів регіон може отримувати електроенергію з об’єднаної енергосистеми, однак пропускна здатність пошкоджених мереж залишається обмеженою. Тому одночасне масове ввімкнення бойлерів, кондиціонерів, пральних машин та іншої потужної техніки може перевантажити мережу.

    Через це ДТЕК закликав жителів області після появи світла не вмикати всі енергоємні прилади одночасно. Таке обмеження споживання допомагає знизити ризик повторних аварій, доки система працює за тимчасовими схемами.

    Ускладнює ситуацію й літня спека. У спекотні дні споживання електроенергії традиційно зростає через кондиціонери та холодильне обладнання, тоді як частина енергоблоків у цей період може перебувати на планових ремонтах перед зимою.

    Саме тому «Укренерго» раніше попереджало, що в серпні повернення графіків відключення можливе у разі поєднання двох факторів — нових масштабних російських ударів та значного зростання споживання через спеку.

    Водночас станом на 11 серпня вводити такі графіки для всієї України потреби немає. Обмеження залишаються точковими та прив’язаними до конкретних пошкоджених мереж.

    Нічна атака вкотре продемонструвала ще одну особливість російської тактики: удари по енергетиці часто відбуваються одночасно з атаками на інші об’єкти. У ніч проти 11 серпня Росія застосовувала балістичні ракети та ударні безпілотники по кількох регіонах. У Києві ракета пошкодила територію дитячої лікарні та складські приміщення, у Запорізькій області були пошкоджені житлові будинки та енергетична інфраструктура.

    Таким чином, енергетика залишається лише одним із напрямів комбінованих російських ударів.

    На Одещині ситуація особливо чутлива ще й через важливість регіону для української логістики. Тут розташовані морські порти, великі промислові підприємства, транспортні вузли та критична інфраструктура, для роботи яких необхідне стабільне електропостачання.

    Серйозні пошкодження електромереж можуть впливати не лише на побутових споживачів, але й на роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, портових об’єктів та підприємств. Після попереднього удару перебої з електроенергією в Одесі вже спричиняли проблеми з водопостачанням та мобільним зв’язком.

    Енергетики продовжують працювати цілодобово, однак точні строки повного відновлення пошкоджених об’єктів не називають. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко, тоді як заміна великих трансформаторів або відновлення високовольтних підстанцій може потребувати значно більше часу.

    Саме тому навіть після повернення світла мешканцям Одещини варто бути готовими до локальних технічних відключень у найближчі дні.

    На цей момент головний висновок для споживачів такий: загальноукраїнських графіків відключень 11 серпня немає, але після нічних атак локальні знеструмлення залишаються у шести областях. Найскладніша ситуація — в Одеській області, де пошкоджена мережа працює з обмеженнями, а ремонтні бригади продовжують відновлювати енергооб’єкти.

    Якщо нових ударів не буде і ремонтні роботи просуватимуться за планом, мережеві обмеження на Одещині мають скасувати після відновлення необхідної пропускної здатності електромереж. Однак саме безпекова ситуація залишається головним фактором, від якого залежатиме швидкість повернення регіону до нормального режиму електропостачання.

  • «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    У Повітряних силах ЗСУ закликали українські медіа та Telegram-канали обережніше висвітлювати результати російських ракетних атак і не перетворювати повідомлення про незбиті балістичні ракети на хвилю песимістичних заголовків. Начальник управління комунікацій Повітряних сил полковник Юрій Ігнат наголосив, що такі публікації активно підхоплює російська пропаганда, тоді як українська протиповітряна оборона продовжує працювати в умовах гострого дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    В ефірі телемарафону Ігнат розповів, що моніторингові групи Повітряних сил проаналізували інформаційне висвітлення останніх російських атак, зокрема ударів по Одеській області. За його словами, пошукові системи видають тисячі матеріалів із формулюваннями на кшталт «не збито жодної ракети».

    Сам факт публікації офіційної статистики військові не заперечують. Проблемою Ігнат назвав саме спосіб, у який ця інформація подається та масштабується в інформаційному просторі.

    За його словами, російські пропагандистські ресурси отримують можливість просто цитувати українські ЗМІ та Telegram-канали, використовуючи їхні заголовки як підтвердження власних тез про нібито безпорадність української ППО.

    «Не треба робити всю роботу за Скабєєву, за Соловйова і так далі», — заявив Ігнат.

    Він наголосив, що йдеться не про приховування інформації про результати атак, а про відповідальність за її подачу українській аудиторії.

    Проблема з балістикою справді існує

    Заклик Повітряних сил пролунали на тлі реальної та дедалі гострішої проблеми — нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Ще на початку липня Ігнат прямо заявляв, що Росія намагається використовувати дефіцит таких ракет і дедалі більше концентрується на балістичних ударах. За його словами, російське командування розуміє різницю між можливостями української ППО проти крилатих і балістичних цілей.

    Показовою стала масована атака на Київ і область у ніч проти 6 липня. Тоді Повітряні сили повідомляли, що українські захисники не змогли перехопити жодну з 29 балістичних ракет, які атакували столичний регіон. Ігнат пояснював це саме нестачею перехоплювачів для Patriot.

    Водночас ситуація з іншими типами повітряних цілей суттєво відрізняється. Повітряні сили здатні ефективно перехоплювати значну частину крилатих ракет, а до протидії їм залучаються, зокрема, винищувачі F-16. Ігнат раніше зазначав, що висока ефективність проти крилатих ракет є однією з причин, чому РФ намагається збільшувати частку балістичного озброєння у своїх комбінованих ударах.

    Під час виступу 10 серпня він також повідомив, що ефективність протидії ударним безпілотникам типу Shahed залишається дуже високою — до 95%.

    Україна використовує проти російських повітряних атак комплексну систему: зенітні ракетні комплекси, авіацію, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі. Однак балістичні ракети залишаються окремою проблемою.

    Чому Patriot настільки важливий

    На озброєнні України Patriot залишається ключовою системою, здатною ефективно боротися з російськими балістичними та квазібалістичними ракетами, зокрема «Іскандер-М», а також складними цілями на кшталт «Кинджалів» і «Цирконів».

    Проте наявність самого комплексу не вирішує проблему. Для постійної бойової роботи потрібен стабільний запас дорогих ракет-перехоплювачів.

    Крім того, Patriot не створює універсальної «парасольки» над усією територією країни. Ігнат раніше пояснював, що для перехоплення балістичної цілі комплекс повинен бути розташований таким чином, щоб ціль потрапила до його зони відповідальності. Тому навіть достатня кількість ракет не означала б автоматичного захисту кожного українського міста.

    Ситуацію ускладнює глобальний дефіцит перехоплювачів. Росія нарощує застосування балістики, тоді як ракети для Patriot мають високий попит і серед інших американських союзників.

    Водночас основним каналом забезпечення України такими боєприпасами стала програма PURL. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук на початку липня повідомила, що через цю схему Україна отримує вже близько 90–92% перехоплювачів для Patriot. Наприкінці 2025 року цей показник становив близько 75%.

    Це демонструє, наскільки українська антибалістична оборона залежить від безперервності зовнішніх поставок.

    Росія робить ставку на найскладніші для ППО цілі

    Тактика російських атак також змінюється. Комбіновані удари можуть включати сотні безпілотників, крилаті ракети, авіаційні ракети, балістику та реактивні ударні дрони.

    Завдання такого підходу — одночасно перевантажити різні ешелони української ППО та змусити її витрачати дефіцитні боєприпаси.

    За словами Ігната, останнім часом одним із пріоритетних напрямків російських атак залишається портова та логістична інфраструктура. Таким чином Москва намагається не лише завдавати фізичних руйнувань, а й тиснути на українську економіку.

    У липні Повітряні сили вже звертали увагу на те, що Росія частіше застосовує балістику саме тому, що крилаті ракети українська ППО навчилася перехоплювати значно ефективніше.

    Саме на цьому тлі Ігнат закликає розділяти дві речі: реальну проблему з антибалістичною обороною та створення в інформаційному просторі враження, ніби українська ППО взагалі перестала справлятися зі своїми завданнями.

    Інформаційна складова стала частиною атак

    У Повітряних силах фактично звертають увагу ще на один фронт війни — інформаційний. Після масованих атак Москва традиційно намагається перебільшити результати ударів, заявляючи про знищення військових об’єктів або нібито повну неефективність української протиповітряної оборони.

    Саме тому формулювання українських медіа можуть отримувати друге життя вже в російському інформаційному просторі.

    При цьому Повітряні сили не заперечують проблеми: дефіцит ракет до Patriot є реальним, а можливості перехоплення балістики зараз суттєво обмежені. Ще на початку липня Ігнат відкрито говорив, що Росія користується цією ситуацією та збільшує інтенсивність відповідних атак.

    Однак із цього не випливає, що вся система ППО України неефективна. Результативність залежить від типу цілі, напрямку її польоту, наявності відповідного комплексу в зоні перехоплення та запасу боєприпасів.

    Тому головний заклик Повітряних сил до медіа полягає не в тому, щоб замовчувати невдалі перехоплення, а в тому, щоб не перетворювати окрему статистику щодо балістичних ракет на узагальнення про нібито повний провал української ППО.

    На тлі того, що Росія продовжує нарощувати ракетне виробництво й шукати способи прориву української протиповітряної оборони, питання поставок перехоплювачів Patriot залишається одним із найважливіших для захисту українських міст. І водночас, як наголосили в Повітряних силах, значення має не лише те, що відбувається в небі, а й те, як результати цієї боротьби пояснюють українському суспільству.

  • Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ продовжує масштабну підготовку до опалювального сезону після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень столичній енергетичній інфраструктурі. Станом на початок серпня місто відновило вже понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей, паралельно будує нові когенераційні установки, резервні джерела тепла та вкладає сотні мільйонів гривень у підготовку житлового фонду.

    Про хід реалізації Плану стійкості розповів виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Міська влада зазначає, що основне завдання полягає вже не просто у відновленні того, що було зруйновано російськими атаками, а у створенні більш децентралізованої енергетичної системи, яку буде складніше вивести з ладу одним або кількома масованими ударами.

    За словами Пантелеєва, з міського бюджету та коштів комунальних підприємств на заходи Плану стійкості вже передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету. Окрім цього, Київ залучає кредитні ресурси міжнародних фінансових інституцій та українських державних банків.

    Раніше КМДА повідомляла, що столиця погодилася реалізовувати програму стійкості за принципом співфінансування 50 на 50 між містом і державою. На засіданні РНБО мер Києва Віталій Кличко також зазначав, що столиця активно залучає зовнішнє фінансування для відновлення та модернізації енергетики.

    Окремий блок робіт стосується відновлення потужностей, пошкоджених під час російських атак узимку 2025–2026 років. За актуальними даними столичної влади, роботи виконані більш ніж на 60%.

    Втім, відсоток відновлення не означає, що вся енергетична система Києва вже готова до нового опалювального сезону. План стійкості значно ширший: він передбачає не тільки ремонт старої інфраструктури, а й створення резервних потужностей, фізичний захист об’єктів, розвиток когенерації та децентралізацію теплопостачання. Ще навесні Київ заявляв, що такі проєкти розраховані не лише на 2026 рік, а на кілька років вперед.

    Одним із ключових елементів нової системи мають стати когенераційні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Така модель дозволяє не залежати повністю від великих централізованих об’єктів і підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть за масштабного відключення електроенергії.

    У КМДА ще наприкінці 2025 року пояснювали, що частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд. Такі об’єкти мають забезпечувати резервним живленням великі станції теплопостачання, а надлишок виробленої електроенергії за відповідних умов може передаватися до навколишньої мережі.

    За актуальними даними міської влади, Київ уже створив понад 65 МВт когенераційних потужностей, а також понад 16 МВт дизельної генерації. Загалом реалізація запланованих проєктів із когенераційними установками перевищила 65%.

    Це лише частина більш масштабної програми резервного теплопостачання. Київ паралельно працює над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про різні рішення — від блочно-модульних котелень до модернізації вже наявних джерел тепла.

    Потреба у такій системі стала особливо очевидною після атак на великі теплоенергетичні об’єкти. У березні уряд, аналізуючи київський План стійкості, прямо називав розвиток розподіленого теплопостачання одним із головних завдань столиці. Початковий варіант документа передбачав, зокрема, захист десятків об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової електрогенерації для систем тепло-, водопостачання та водовідведення.

    Окремою проблемою залишається житловий фонд. Міська влада виходить із того, що під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає: мешканці масово використовують електричні обігрівачі та інше потужне обладнання.

    Тому Київ виділив близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році місто планує виконати відповідні роботи на 742 об’єктах. Станом на початок серпня виконано близько п’ятої частини запланованого обсягу.

    Паралельно діють міські програми співфінансування енергостійкості багатоквартирних будинків. Ще навесні КМДА оголосила про розширення таких програм, щоб ОСББ та житлово-будівельні кооперативи могли встановлювати резервні джерела живлення та робити будинки менш залежними від централізованої електромережі.

    За даними Пантелеєва, на початок серпня близько 2 тисяч київських будинків уже отримали ті чи інші елементи енергетичної автономності. Йдеться про генератори, інвертори, акумуляторні системи та сонячні електростанції.

    Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції. Деякі з них, за словами посадовця, вже не тільки забезпечують частину власних потреб, а й можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі.

    Цей напрямок збігається і з державною політикою щодо підвищення енергетичної автономності багатоповерхівок. Уряд розширив програми підтримки ОСББ та ЖБК: вони можуть отримувати пільгові кредити на генератори, сонячні станції та теплові насоси, а частину вартості обладнання компенсує держава.

    Однак підготовка Києва до зими супроводжується і суперечками між центральною та міською владою щодо темпів робіт та фінансування. На початку серпня уряд повідомляв, що оновлений План стійкості Києва все ще мав низку недоліків, які потрібно було оперативно усунути. Зокрема, йшлося про захист критичної інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела теплопостачання.

    Місто зі свого боку наголошує, що масштаби необхідних робіт значно перевищують можливості лише столичного бюджету. Кличко на засіданні РНБО підкреслював, що відновлення і резервування великих теплових потужностей потребує спільної роботи з державою, оскільки йдеться про об’єкти фактично національного масштабу.

    Ще одна проблема — строки реалізації. Повністю перебудувати систему теплопостачання мегаполіса за кілька місяців неможливо. КМДА ще навесні прямо зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років і більше. Тому частина робіт спрямована на найближчу зиму, а частина повинна поступово змінити саму архітектуру енергосистеми Києва.

    Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару столиця не залежала від кількох великих джерел тепла та електроенергії. Когенераційні установки, модульні котельні, дизельні станції, сонячна генерація, акумулятори та автономні системи багатоквартирних будинків повинні створити мережу резервів, здатних частково підхопити навантаження після пошкодження централізованої системи.

    Станом на серпень Київ уже пройшов значну частину цього шляху: понад 60% пошкоджених потужностей відновлено, когенераційна програма реалізована більш ніж на 65%, тисячі житлових будинків отримують автономні джерела живлення, а місто разом із державою та міжнародними партнерами акумулює десятки мільярдів гривень.

    Однак це ще не означає повної готовності до будь-якого сценарію. Найскладнішим завданням залишається створення достатньої кількості резервних теплових потужностей і захист енергетичних об’єктів від повторних російських ударів. Саме тому наступні місяці перед початком опалювального сезону стануть вирішальними для того, наскільки стійко Київ зможе пройти зиму 2026–2027 років.

  • Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Україна найближчими днями активізує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами для посилення протиповітряної оборони та захисту українських міст від російських атак. Київ розраховує на нові пакети військової допомоги, зокрема засоби ППО.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, наступного тижня Україна проведе нові переговори з посередниками та партнерами щодо необхідних кроків для захисту держави й населення.

    «Україна завжди активна у дипломатії. Будуть нові контакти заради пакетів для ППО — для захисту нашої держави, наших людей», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що дипломатичні зусилля є одним із ключових напрямів роботи України на тлі продовження російських ракетних і дронових атак.

    Окремо Зеленський розповів про ситуацію в регіонах після масштабної нічної атаки Росії 9 серпня.

    Найскладнішою залишається ситуація в Одесі, де через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання на ранок залишалися понад 300 тисяч родин. Водночас приблизно третину споживачів уже вдалося заживити.

    Президент зазначив, що аварійні та ремонтні бригади продовжують працювати над відновленням електропостачання та іншої критичної інфраструктури.

    Ворожих ударів також зазнали Харків та область, Павлоград, Херсон, Сумщина і Житомирщина. За словами Зеленського, усі необхідні служби залучені до ліквідації наслідків обстрілів та допомоги постраждалим.

    Зеленський також заявив, що Україна продовжує роботу над відповіддю на російські удари. Президент повідомив про розмову з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим щодо захисту українських міст.

    «На кожен російський удар буде наше реагування», — наголосив глава держави.

    За його словами, Збройні сили України та Служба безпеки України продовжують операції проти російської нафтопереробної галузі. Також українські сили уражали російські зенітно-ракетні комплекси, радіолокаційні станції та військову інфраструктуру в Азовському і Чорноморському регіонах.

    Президент підкреслив, що Україна прагне зробити війну дедалі більш відчутною безпосередньо для Росії.

    Питання посилення ППО залишається одним із ключових для України на тлі масштабування російських повітряних атак.

    Раніше Зеленський повідомляв, що розгортання виробництва американських систем Patriot в Україні за відповідними ліцензіями може зайняти від 12 місяців до кількох років через бюрократичні процедури.

    Водночас Україна та США домовилися про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Однак, за словами президента, навіть погоджених обсягів недостатньо для повного покриття потреб української протиповітряної оборони.

    Саме тому Київ продовжує дипломатичні переговори щодо отримання додаткових систем ППО, боєприпасів та іншої військової допомоги.

  • На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили перелік населених пунктів, мешканці яких підлягають обов’язковій евакуації через погіршення безпекової ситуації та регулярні російські обстріли. До списку додали два села Борозенської громади, де останнім часом суттєво посилилися атаки російських військ.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін за підсумками засідання Ради оборони області.

    За його словами, до переліку населених пунктів, на території яких проводиться обов’язкова евакуація цивільного населення у безпечніші райони, внесли села Краснопільське та Чарівне Борозенської громади.

    Рішення ухвалили через погіршення ситуації з безпекою в громаді. Російські війська регулярно атакують населені пункти Херсонщини, а останнім часом географія обстрілів у Борозенській громаді значно розширилася.

    Місцевих жителів закликають не нехтувати рішенням влади та виїхати з територій, які перебувають під постійною загрозою російських ударів. Метою обов’язкової евакуації є насамперед збереження життя цивільного населення, оскільки через близькість до зони бойових дій та активність російських військ оперативно реагувати на всі атаки стає дедалі складніше.

    Водночас у Краснопільському та Чарівному запроваджується заборона на в’їзд родин із дітьми. Таке рішення пов’язане з високим рівнем небезпеки для неповнолітніх та необхідністю не допустити їхнього перебування на територіях, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Олександр Прокудін також повідомив, що під час засідання Ради оборони окрему увагу приділили посиленню дронового терору проти цивільного населення Херсона та прилеглих територій.

    Російські війська дедалі активніше використовують безпілотники для атак на цивільних. Дрони становлять особливу небезпеку через можливість їхнього застосування безпосередньо проти людей, автомобілів та цивільної інфраструктури. Через це жителі Херсона та населених пунктів області фактично щодня перебувають під загрозою атаки.

    Під час засідання Ради оборони області також розглянули питання, пов’язані із забезпеченням та комплектуванням українських підрозділів, а також підвищенням ефективності їхньої роботи. Окремо учасники проаналізували результати мобілізаційної кампанії в області за липень та визначили подальші завдання на серпень.

    Крім того, посадовці оцінили роботу військово-лікарських комісій на Херсонщині. Подальші дії щодо роботи ВЛК узгодили з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Національної поліції та Департаменту здоров’я.

    Ситуація на Херсонщині залишається надзвичайно складною через систематичні російські удари. Окупанти використовують артилерію, безпілотники та керовані авіаційні бомби, атакуючи як обласний центр, так і населені пункти області.

    Російські удари регулярно призводять до пошкодження житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури, навчальних та релігійних споруд. Особливо небезпечними залишаються атаки дронами, оскільки російські військові застосовують їх безпосередньо проти цивільного населення.

    Одним із останніх прикладів став удар по селу Дар’ївка, де російські війська повністю знищили храм Різдва Богородиці. Церкву місцеві жителі будували на честь українських захисників.

    У Херсоні російський дроновий терор також призвів до пошкодження Свято-Духівського кафедрального собору — пам’ятки архітектури XIX століття. Удари по цивільній інфраструктурі продовжуються попри відсутність військових цілей у багатьох із атакованих об’єктів.

    Раніше російські війська завдали удару керованими авіабомбами по навчальному закладу в Херсоні. Після атаки рятувальники прибули на місце для ліквідації наслідків та розбору завалів, однак російські військові почали атакувати їх безпілотниками.

    На цьому тлі українська влада продовжує розширювати заходи для захисту цивільного населення. Обов’язкова евакуація є одним із таких заходів і застосовується насамперед у районах, де через інтенсивність російських обстрілів перебування цивільних стає надзвичайно небезпечним.

    Додавання Краснопільського та Чарівного до переліку населених пунктів для обов’язкової евакуації свідчить про подальше погіршення безпекової ситуації в Борозенській громаді. Влада області закликає населення реагувати на евакуаційні заходи та переміщуватися до безпечніших районів, особливо якщо йдеться про дітей.

  • Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Російський удар по Харкову 1 серпня завдав одного з найтяжчих ударів по українській книговидавничій галузі за час повномасштабної війни. Внаслідок атаки безпілотників був фактично знищений автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok та дистрибуційний центр мережі «КнигоЛенд». За попередньою оцінкою генерального директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, вогонь знищив близько 8 мільйонів книжок. Серед них — сотні тисяч шкільних підручників, які мали потрапити до українських дітей.

    Масштаби пожежі виявилися настільки значними, що станом на 3 серпня її вдалося локалізувати, однак остаточно ліквідувати займання ще не змогли. Площа пожежі після російського удару сягнула близько 10 тисяч квадратних метрів.

    За словами Круглова, удар припав по автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok та дистрибуційному центру «КнигоЛенду». Керівник видавництва назвав те, що сталося, атакою на українські освіту та культуру й заявив, що за масштабами втрат книжкової інфраструктури цей удар став безпрецедентним від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Перші оцінки були дещо обережнішими. Одразу після атаки представники видавництва говорили про мільйони книжок, охоплених вогнем, а також приблизно 600 тисяч примірників підручників. Після оцінки масштабів руйнувань кількість знищеної продукції оцінили вже приблизно у 8 мільйонів примірників.

    За даними «Детектора медіа», орієнтовна вартість книжок, які перебували на складі, могла становити близько 1 млрд гривень. Це ще не означає, що саме такою буде остаточна сума збитків: до втраченої продукції необхідно додати пошкодження самого логістичного комплексу, обладнання, систем автоматизації та витрати на відновлення інфраструктури.

    Удар стався під час російської атаки безпілотниками на Шевченківський район Харкова. Внаслідок влучання на території складського комплексу почалася масштабна пожежа. На одному майданчику зберігалася продукція «Ранку», а також книжки, пов’язані з дистрибуційним центром «КнигоЛенд».

    Сам Віктор Круглов під час атаки перебував неподалік і розповідав журналістам про ситуацію безпосередньо після удару. За його словами, масштаби займання були величезними, а всередині горіли мільйони книжок.

    Для українського книжкового ринку наслідки атаки виходять далеко за межі втрати одного складу.

    «Ранок» — один із найбільших українських виробників навчальної, методичної та дитячої літератури. Видавництво заснував Віктор Круглов у Харкові ще 1997 року. Компанія має власну виробничу базу, працює з міжнародними видавництвами та створює книжки українською й іншими мовами. На офіційному сайті «Ранок» також зазначає, що створив власний електронний логістичний центр для оперативної доставки продукції по Україні.

    Тому знищення такого центру означає не тільки втрату вже надрукованих книжок. Під ударом опинилася сама система, через яку продукція видавництва зберігалася, сортувалася та розподілялася між книгарнями, школами й іншими замовниками.

    Особливо болючою атака стала напередодні нового навчального року. Серед знищених запасів були шкільні підручники. За першими даними, йшлося приблизно про 600 тисяч таких примірників. Тепер видавництву необхідно не просто відновити складські запаси, а фактично заново надрукувати значну частину продукції.

    Круглов заявив, що компанія має намір продовжувати роботу. За його словами, головним завданням тепер є збереження можливості створювати книжки для українських дітей, друкувати підручники та підтримувати українську освіту й культуру.

    Масштаб удару по «Ранку» особливо помітний на тлі інших російських атак на українську книжкову інфраструктуру. Харків, який історично залишається одним із центрів українського книговидання та поліграфії, систематично потерпає від російських обстрілів.

    І це вже далеко не перший випадок, коли війна безпосередньо знищує книжки, друкарні та видавничі склади.

    Одним із найвідоміших епізодів став російський удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Тоді загинули працівники підприємства, були поранені люди, а внаслідок пожежі згоріли десятки тисяч книжок. Удар став одним із символів російських атак на українську культурну інфраструктуру.

    Тепер масштаб втрат виявився ще більшим.

    Лише за останній період російські удари також завдавали збитків іншим українським видавництвам і книжковим складам. Тому атака на «Ранок» стала частиною значно ширшої проблеми: український книжковий бізнес змушений одночасно працювати в умовах повітряних атак, руйнування виробничої та складської інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням і зростання вартості виробництва.

    Для Харкова ситуація має ще один вимір. Місто залишається одним із головних центрів української видавничої індустрії навіть після років повномасштабної війни. «Ранок» продовжував працювати саме в Харкові, попри близькість до російського кордону та постійну загрозу ударів.

    За інформацією Суспільного, складський комплекс був пошкоджений саме внаслідок російської атаки 1 серпня, а на його території зберігалися книжки кількох видавничих структур.

    Остаточні масштаби матеріальних збитків ще належить встановити. Поки що цифра у 8 мільйонів книжок є попередньою оцінкою керівництва «Ранку». Так само потребуватиме окремої оцінки стан самого логістичного центру та можливість відновлення його роботи.

    Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться про один із найбільших одночасних ударів по книжкових запасах України за роки великої війни.

    У видавництві наголошують, що після атаки отримують численні повідомлення та пропозиції допомоги. Круглов подякував людям, які телефонують, пишуть і підтримують компанію, та заявив, що «Ранок» продовжуватиме роботу.

    Тож після того, як пожежу остаточно ліквідують і фахівці отримають повний доступ до знищених приміщень, видавництву доведеться провести детальну інвентаризацію втрат. Попереду — відновлення логістики, повторний друк книжок та підручників і фактично створення заново запасу, який формувався роками.

    Російський удар знищив мільйони фізичних примірників, але водночас поставив перед українською видавничою галуззю значно ширше питання — як захистити друкарні, склади та логістичні центри в умовах, коли вони дедалі частіше опиняються під ворожими атаками.

  • Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    У ніч проти 1 серпня Росія знову атакувала українські міста ракетами та безпілотниками. Найважчі наслідки зафіксували у Києві, де російські балістичні ракети влучили у житлову забудову одразу в кількох районах. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 27 постраждалих, серед яких четверо дітей. Рятувальники продовжують розбирати завали, тому кількість жертв ще може змінитися. Уночі російські атаки також фіксували у Харкові, на Київщині та Сумщині.

    Основний удар цієї ночі припав на столицю. Повітряну тривогу в Києві оголошували двічі — з 01:29 до 02:47 та з 03:17 до 03:54. Російські війська атакували місто балістичними ракетами, вибухи пролунали невдовзі після попередження Повітряних сил про загрозу застосування балістичного озброєння. За даними екстрених служб, руйнування та пожежі виникли одразу у кількох районах міста.

    У Солом’янському районі серйозно постраждав п’ятиповерховий житловий будинок. Частина конструкцій була зруйнована, після удару спалахнула пожежа. Усередині залишалися заблоковані мешканці, тому рятувальникам довелося проводити аварійно-рятувальні роботи просто під загрозою повторних ударів. Станом на 06:00 у цьому районі було підтверджено загибель двох людей.

    Ще важчими виявилися наслідки у Дарницькому районі. За даними ДСНС, там загинули семеро людей. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі та прилеглу територію. Загалом у столиці рятувальникам вдалося врятувати 105 людей.

    Кількість поранених у Києві станом на ранок зросла до 27, серед них четверо дітей. Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що 17 постраждалих перебувають у лікарнях. Іншим допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місцях атак.

    Руйнування також фіксували у Шевченківському районі. За ранніми повідомленнями, там виникали пожежі, пошкоджено складські та інші будівлі. Таким чином, російська атака зачепила щонайменше кілька районів столиці одночасно. За даними рятувальників та місцевої влади, роботи на окремих адресах продовжуються, оскільки під уламками ще можуть перебувати люди.

    У соціальних мережах уночі поширювали фотографії тіл людей просто на вулиці. Частина повідомлень пов’язувала ці кадри з районом Позняків, однак офіційні служби спочатку не підтверджували точну локацію зйомки. Тому ці деталі не варто вважати остаточно встановленими до завершення перевірки правоохоронцями.

    Складна ситуація цієї ночі була й у Київській області. ДСНС повідомляла про ліквідацію наслідків російської атаки та постраждалих. У різних районах області працювали рятувальники, медики та поліцейські. Інформація щодо конкретних населених пунктів і масштабів пошкоджень протягом ранку уточнювалася.

    Росіяни атакували також Харків. За повідомленнями місцевих джерел і українських медіа, місто зазнало ударів безпілотниками. Зафіксовано влучання у житлову забудову, зокрема у багатоповерховий будинок, є поранені. Інформація про атаку Харкова з’явилася ще близько першої години ночі, паралельно з початком масованої повітряної тривоги в інших регіонах України.

    Водночас російські війська продовжували атакувати Сумщину. Уночі повідомлялося про удар по цивільних, унаслідок якого щонайменше троє людей перебували у важкому стані. Регіон практично щодня потерпає від застосування керованих авіабомб, артилерії та безпілотників, особливо у прикордонних громадах.

    Нічна атака 1 серпня не обмежилася лише столицею. Російська армія одночасно створювала загрозу для кількох регіонів, застосовуючи різні типи озброєння. Водночас саме Київ став головною ціллю балістичної складової удару.

    За попередніми даними, атака на столицю відбувалася щонайменше у дві хвилі. Це суттєво ускладнювало роботу екстрених служб, оскільки після перших влучань рятувальники вже перебували на місцях руйнувань, коли знову виникала ракетна небезпека.

    Росія протягом останніх місяців систематично застосовує балістичні ракети під час ударів по великих українських містах. Особлива небезпека такого озброєння полягає у надзвичайно короткому часі між виявленням запуску та можливим влучанням. У випадку Києва після оголошення загрози до перших вибухів можуть минати лише лічені хвилини.

    Нічна атака відбулася лише через кілька днів після іншого масштабного удару РФ по Україні. Напередодні президент Володимир Зеленський повідомляв, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нових атак, зокрема по цивільній та логістичній інфраструктурі.

    Станом на ранок 1 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві ще не завершені. ДСНС розбирає завали зруйнованих будівель, правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

    Остаточну кількість загиблих, поранених і пошкоджених об’єктів влада обіцяє повідомити після завершення пошукових робіт. Тому дані про наслідки атаки ще можуть бути оновлені протягом дня.