Позначка: російські окупанти

  • Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. Протягом 17 жовтня Сили оборони України знешкодили ще 2090 російських військових, а також 1372 безпілотники, десятки артилерійських систем і сотні одиниць автомобільної техніки. Загальні бойові втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками українського Генштабу, досягли приблизно 1 мільйона 565 тисяч осіб. Водночас російські війська продовжують наступальні операції, застосовують авіацію, артилерію та ударні дрони на різних ділянках фронту.

    Про це 18 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, протягом минулої доби російська армія втратила 2090 військовослужбовців убитими та пораненими.

    Водночас загальна цифра втрат особового складу включає різні категорії втрат і не означає, що всі 2090 військових загинули.

    Станом на ранок неділі орієнтовні втрати Росії від початку повномасштабної війни становили 1 565 060 осіб.

    Окремо Генштаб відзначив значні втрати російських безпілотників, артилерії та автомобільної техніки.

    Понад 1300 безпілотників за добу

    Одним із найбільших показників останнього зведення стали втрати безпілотних літальних апаратів.

    За даними Генштабу, протягом 17 жовтня російська армія втратила 1372 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Загальна кількість таких апаратів, внесених до української статистики від початку повномасштабного вторгнення, досягла 568 358 одиниць.

    Безпілотники залишаються важливим інструментом сучасної війни.

    Російські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та атак на українські позиції.

    Водночас Сили оборони України активно застосовують засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та власні ударні дрони для протидії противнику.

    Важливо, що статистика втрат БпЛА включає різні способи їхнього знешкодження та не завжди означає фізичне знищення кожного апарата.

    Росія втратила десятки артилерійських систем

    Суттєвими залишаються й втрати російської артилерії.

    За добу українські військові зафіксували втрату 27 артилерійських систем противника.

    Загальна кількість втраченої артилерії, за оцінками Генштабу, становить 51 293 одиниці.

    Крім того, протягом минулої доби російська армія втратила три реактивні системи залпового вогню.

    Їхня загальна кількість у зведеннях українського командування досягла 2224 одиниць.

    Артилерійські установки та РСЗВ залишаються одними з основних засобів вогневого ураження на фронті.

    Вони використовуються для обстрілів українських оборонних позицій, транспортних шляхів і районів зосередження сил.

    Тому зниження кількості справної артилерії може ускладнювати проведення наступальних операцій та вогневу підтримку російських підрозділів.

    Сотні автомобілів і нові втрати бронетехніки

    За інформацією Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська також втратили 363 автомобілі та автоцистерни.

    Загальна кількість втраченої автомобільної техніки досягла 164 246 одиниць.

    Такі транспортні засоби відіграють важливу роль у забезпеченні військових формувань пальним, боєприпасами, продовольством та іншими ресурсами.

    Втрата транспортної техніки може ускладнювати постачання російських підрозділів, особливо за умов інтенсивних бойових дій.

    Окрім цього, до української статистики додали один танк і сім бойових броньованих машин.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія, за даними українського Генштабу, втратила 12 416 танків та 25 561 бойову броньовану машину.

    Також за добу зафіксовано втрату одного засобу протиповітряної оборони та шести наземних робототехнічних комплексів.

    Окремо повідомляється про чотири крилаті ракети.

    Загальні втрати російської армії перевищили 1,56 мільйона осіб

    Відповідно до ранкового зведення Генерального штабу, станом на 18 жовтня орієнтовні втрати російських військ від 24 лютого 2022 року становлять 1 565 060 осіб.

    Ця цифра охоплює загальні бойові втрати особового складу, але не є підтвердженою кількістю загиблих.

    Українське військове командування регулярно оновлює статистику, використовуючи доступну оперативну інформацію.

    Водночас незалежно перевірити кожен показник під час активних бойових дій неможливо.

    Російська сторона не оприлюднює повної актуальної статистики власних втрат, тому оцінки різних джерел можуть відрізнятися.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на 16 жовтня Сили оборони за добу знешкодили 1790 російських військових, шість літаків і майже 700 безпілотників.

    Таким чином, за два дні загальна кількість зафіксованих Генштабом втрат особового складу російської армії зросла на понад чотири тисячі осіб.

    Інтенсивність бойових дій залишається високою

    Великі втрати російської армії фіксуються на тлі інтенсивних бойових дій.

    За інформацією українського Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська продовжували атакувати українські позиції та застосовували значну кількість ударних безпілотників і артилерії.

    Напередодні ввечері українське командування повідомляло про 215 бойових зіткнень від початку доби.

    Противник також застосовував авіацію та керовані авіаційні бомби.

    Російські війська намагаються підтримувати наступальний тиск на кількох ділянках фронту, тоді як українські захисники продовжують оборонні операції та завдають ударів по живій силі й техніці противника.

    Втрата особового складу та військових ресурсів може зменшувати можливості російських підрозділів проводити наступальні дії.

    Водночас сама кількість втрат не дозволяє однозначно визначити ситуацію на конкретній ділянці фронту без аналізу бойових дій, резервів і співвідношення сил.

    Що означають останні цифри Генштабу

    За добу 17 жовтня українське командування повідомило про 2090 втрат особового складу російської армії, 1372 безпілотники, 363 автомобілі та автоцистерни, 27 артилерійських систем, три РСЗВ, сім броньованих машин і один танк.

    Додатково зафіксовано втрати одного засобу ППО, шести наземних робототехнічних комплексів та чотирьох крилатих ракет.

    Загальні орієнтовні втрати особового складу Росії з початку повномасштабної війни досягли 1 565 060 осіб.

    Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що статистика є попередньою та уточнюється.

    Попри значні втрати, бойові дії тривають, а російська армія продовжує застосовувати живу силу, артилерію, авіацію та безпілотні системи проти України.

  • Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    На Харківщині російські військові, за даними 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», обстріляли групу цивільних, яких самі виводили з Куп’янська в напрямку газопроводу «Шебелинка — Острогозьк». Серед людей були двоє жінок, дитина та кілька чоловіків. Українські військові заявляють про жертви й оприлюднили кадри з розвідувальних безпілотників, які, за їхньою оцінкою, підтверджують обстріл із боку російських позицій.

    Про інцидент 13 жовтня повідомила пресслужба 2-го корпусу НГУ «Хартія». Деталі також оприлюднило «Суспільне Харків».

    За інформацією українських військових, уранці російські підрозділи виводили групу мирних жителів із Куп’янська до газогону, який раніше використовували для прихованого переміщення штурмових груп.

    Пересування людей зафіксували українські розвідувальні безпілотники.

    У групі перебували дві жінки, дитина та декілька чоловіків. Під час руху в напрямку газопроводу поблизу цивільних почалися вибухи.

    Російських військових звинуватили в обстрілі мирних жителів

    У «Хартії» стверджують, що по групі неодноразово били з мінометів та артилерії.

    За словами представників корпусу, на відеозаписах видно, що внаслідок обстрілу серед цивільних є жертви.

    Військові проаналізували характер розривів і заявили, що вогонь вели зі східного берега річки Оскіл, де перебувають російські підрозділи.

    У «Хартії» наголошують, що українські сили не відкривали вогню по групі людей.

    За оцінкою корпусу, російські військові спочатку організували переміщення цивільних, а потім самі обстріляли район їхнього проходження.

    Точну кількість загиблих і поранених українські військові наразі не оприлюднили.

    Незалежного підтвердження всіх обставин удару поки немає. Остаточно встановити відповідальних за загибель і поранення людей має розслідування.

    «Хартія» попередила про можливу інформаційну провокацію

    Представники корпусу припускають, що російські пропагандистські ресурси можуть використати кадри наслідків обстрілу для звинувачень на адресу України.

    На думку українських військових, російська сторона може спробувати представити інцидент як нібито напад українських захисників на людей, яких евакуювали.

    У «Хартії» зазначають, що схожі інформаційні матеріали вже поширювалися в російських медіа на початку жовтня.

    Українська сторона заявила про намір передати задокументовані матеріали для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Росіяни вже використовували газогін для вивезення цивільних

    Це не перший зафіксований українськими військовими випадок переміщення мирних жителів через газопровід на Куп’янщині.

    27 вересня розвідувальні безпілотники «Хартії» зняли іншу групу з дев’яти цивільних, яких російські військові вели через село Голубівка до газогону «Шебелинка — Острогозьк».

    Серед людей були діти, літні мешканці та людина, яка пересувалася на милицях.

    Поруч із ними йшли чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускали, що частина цих чоловіків могла бути російськими військовими, які зняли форму для прихованого виходу з району бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про цей випадок у матеріалі «Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін».

    За даними українського підрозділу, людям довелося пройти всередині газової труби понад десять кілометрів.

    Газогін раніше використовували російські штурмові групи для прихованого проникнення до Куп’янська. Тепер, як стверджують українські військові, його використовують і для виходу з району бойових дій.

    Використання цивільних як живого щита заборонене

    У корпусі «Хартія» наголосили, що описані дії російських військових можуть становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Зокрема, Женевські конвенції та додаткові протоколи до них забороняють навмисні напади на цивільне населення.

    Також міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати присутність цивільних осіб для прикриття військових підрозділів від атак.

    Примусове переміщення населення з окупованих територій також за загальним правилом заборонене, за винятком окремих випадків, передбачених міжнародним правом.

    Водночас юридична кваліфікація конкретних дій і встановлення індивідуальної відповідальності потребують належного розслідування.

    Що відомо про долю людей

    Наразі український корпус повідомив про наявність жертв серед цивільних, які рухалися до газопроводу.

    Однак кількість загиблих, поранених і тих, хто міг урятуватися, залишається невідомою.

    На оприлюднених кадрах, за словами військових, зафіксовано пересування групи та вибухи поблизу людей.

    «Хартія» заявила, що матеріали обстрілу передасть для розслідування можливих воєнних злочинів. Українська сторона також попереджає про ризик використання цієї трагедії в російських інформаційних кампаніях.

    Ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною, а цивільне населення, яке перебуває поблизу зони бойових дій, продовжує наражатися на смертельну небезпеку.

  • Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    На Херсонщині російські окупаційні війська посилюють використання безпілотників для полювання на автомобілі. Російські військові отримали вказівки щодо так званого «вільного полювання» на автотранспорт, зокрема із застосуванням дронів з оптоволоконним керуванням.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними Сил оборони, російські окупанти збільшили кількість дронових розрахунків у регіоні. Їхнє завдання полягає, зокрема, у пошуку та ураженні автомобілів, які можуть становити інтерес для російських військових.

    Особливу увагу окупанти приділяють транспортним засобам, які за зовнішніми ознаками можуть бути ідентифіковані як автомобілі Сил оборони України. Водночас активність російських операторів безпілотників створює додаткову небезпеку і для цивільного населення, оскільки дрони можуть атакувати транспорт у населених пунктах та поблизу об’єктів, де одночасно перебуває багато людей і автомобілів.

    За словами Прокудіна, найближчими тижнями ризик ударів може бути особливо високим у районах значного скупчення автотранспорту. Йдеться, зокрема, про території поблизу супермаркетів, ринків та автозаправних станцій.

    Голова Херсонської ОВА закликав мешканців регіону залишатися максимально пильними та враховувати зростання загрози під час пересування автомобілем. В умовах активного застосування російськими військами безпілотників будь-яке скупчення машин може привертати увагу операторів дронів.

    Окрему небезпеку становлять безпілотники з оптоволоконним керуванням. Такі дрони мають особливості, які ускладнюють протидію їм традиційними засобами радіоелектронної боротьби, оскільки зв’язок між оператором та апаратом здійснюється через фізичний кабель, а не радіоканал.

    Застосування таких безпілотників російськими військами на Херсонському напрямку посилює загрозу для транспортного сполучення та пересування людей. Росіяни можуть використовувати дрони для спостереження за дорогами, виявлення автомобілів та подальшого завдання ударів.

    При цьому випадки переслідування цивільних за допомогою російських безпілотників на Херсонщині вже фіксувалися. Нещодавно один із російських дронів переслідував чоловіка, який перебував біля ринку в Херсоні та торгував овочами.

    За словами Олександра Прокудіна, безпілотник близько хвилини кружляв навколо автомобіля та переслідував людину. Цей випадок став черговим свідченням того, що російські війська використовують безпілотники не лише для ураження військових цілей, а й для полювання на цивільних мешканців регіону.

    Херсонщина залишається однією з найбільш небезпечних областей України через близькість до позицій російських військ та постійні обстріли. Окупанти регулярно застосовують артилерію, авіацію та безпілотники для атак по населених пунктах і цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі збільшення кількості російських дронових розрахунків та використання безпілотників з оптоволоконним керуванням створює нові ризики для мешканців області. Українські військові продовжують протидіяти російським безпілотникам, однак через масштаб їхнього застосування загроза для людей і транспорту залишається високою.

  • Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Оператори 73-го морського центру Сил спеціальних операцій Збройних сил України провели успішну бойову операцію на Дніпрі, під час якої перехопили ворожий плавзасіб і взяли в полон п’ятьох російських військових. Човен окупантів потрапив у заздалегідь підготовлену засідку українських спецпризначенців.

    Кадри операції були оприлюднені в соціальних мережах 26 липня. На відео зафіксовано момент, коли російський човен проходить поблизу позиції української групи, після чого оператори ССО переходять до активних дій і встановлюють контроль над плавзасобом. За результатами операції човен залишився неушкодженим і став українським трофеєм, а п’ятьох російських військовослужбовців узяли в полон.

    Точне місце проведення операції, назва острова або ділянка Дніпра офіційно не розкриваються. Також не повідомляється, коли саме відбулося перехоплення та яке завдання виконували росіяни. Відсутність цих подробиць може бути пов’язана з необхідністю не розкривати позиції українських військових, маршрути пересування та особливості роботи підрозділу.

    Російський човен потрапив у підготовлену засідку

    За оприлюдненою інформацією, спецпризначенці заздалегідь облаштували засідку на маршруті, яким пересувався ворожий човен. Коли плавзасіб опинився в зоні ураження та контролю української групи, оператори швидко вийшли з укриття і змусили російських військових припинити опір.

    Успіх такої операції залежить не лише від швидкості безпосереднього захоплення. Перед цим військовим необхідно було встановити ймовірний маршрут пересування противника, непомітно зайняти вигідну позицію, організувати спостереження та дочекатися моменту, коли човен не зможе швидко змінити курс або відійти на безпечну відстань.

    На опублікованих кадрах видно, що дії українських військових стали несподіванкою для екіпажу. Після встановлення контролю над човном російських військових роззброїли та вивели на берег. Повний перебіг операції, а також інформація про можливі трофейні документи, засоби зв’язку або зброю не оприлюднюються.

    Відео підтверджує сам факт захоплення людей і плавзасобу, однак із відкритих кадрів неможливо незалежно встановити точні координати, дату проведення операції чи підрозділ, до якого належали полонені.

  • Хотіли полювати на операторів дронів: 225-й полк показав масштабне взяття окупантів у полон

    Хотіли полювати на операторів дронів: 225-й полк показав масштабне взяття окупантів у полон

    Військовослужбовці 225-го окремого штурмового полку заявили про захоплення в полон 64 російських військових, які намагалися невеликими групами проникнути в тил українських позицій. За даними підрозділу, окупанти мали уникати відкритих боїв, збирати розвідувальні дані, шукати екіпажі безпілотників і встановлювати російські прапори для створення пропагандистських відео про нібито захоплення українських населених пунктів.

    Про результати операції 225-й окремий штурмовий полк повідомив у своїх офіційних соціальних мережах, оприлюднивши відео з полоненими. У підрозділі зазначили, що зачистку від інфільтрованих російських груп проводили в районах Тернуватого, Косівцевого, Різдвянки, Верхньої Терси та Воздвижівки.

    Як стверджують українські військові, російське командування відправляло підлеглих у тил Сил оборони без завдання вступати у пряме зіткнення з українськими підрозділами. Ворожі групи повинні були непомітно рухатися між позиціями, виявляти важливі цілі та передавати інформацію про розташування українських сил.

    Одним із пріоритетних завдань окупантів нібито був пошук розрахунків безпілотних авіаційних комплексів. Оператори дронів відіграють одну з ключових ролей на сучасному полі бою: вони ведуть розвідку, коригують вогонь, уражають техніку та живу силу противника, а також контролюють логістичні маршрути. Саме тому російські підрозділи намагаються знаходити позиції пілотів і пунктів управління БпЛА навіть далеко від лінії безпосереднього зіткнення.

    Крім розвідувальної роботи, частина російських військових, за інформацією 225-го полку, мала встановлювати прапори РФ у населених пунктах або на окремих позиціях. Такі кадри надалі могли використовуватися російською пропагандою як нібито доказ просування чи встановлення контролю над територією, навіть якщо російські сили фактично не мали там стійкої присутності.

    У 225-му окремому штурмовому полку повідомили, що українські військові своєчасно виявили інфільтровані групи та провели зачистку визначених районів. Унаслідок операції 64 російські військовослужбовці здалися в полон.

    «64 окупанти поповнили обмінний фонд України. 225-й окремий штурмовий полк продовжує працювати», — зазначили у підрозділі.

    На оприлюдненому відео можна побачити групи чоловіків у військовій формі, яких українські бійці виводять із району проведення операції. Детальні відомості про приналежність полонених до конкретних російських частин, їхні звання та стан здоров’я у повідомленні не наведені.

    Також наразі не уточнюється, чи були всі 64 військових захоплені одночасно в одному місці, чи йдеться про загальний результат кількох етапів зачистки в районах п’яти населених пунктів. За формулюванням полку, ймовірно, операція охоплювала виявлення та нейтралізацію кількох окремих ворожих груп.

    Інформація про кількість полонених походить безпосередньо від 225-го окремого штурмового полку. Незалежного підтвердження всіх обставин операції або офіційного повідомлення Генерального штабу ЗСУ станом на момент публікації немає. Водночас повідомлення підрозділу поширили низка українських медіа.

    Райони Тернуватого, Різдвянки, Верхньої Терси, Косівцевого та Воздвижівки розташовані на Запорізькому напрямку, де російські війська протягом останніх місяців намагаються просуватися малими піхотними групами. Сам 225-й полк раніше повідомляв про виконання завдань поблизу Гуляйполя та Тернуватого. Наприкінці червня підрозділ також публікував кадри роботи свого командира безпосередньо на позиціях і дороги до Тернуватого.

    Тактика інфільтрації передбачає проникнення невеликих груп через проміжки між позиціями, складки місцевості, лісосмуги або зруйновану забудову. На відміну від великих механізованих штурмів, такі дії можуть бути менш помітними, однак створюють загрозу для української логістики, командних пунктів, мінометних розрахунків та екіпажів безпілотників.

    Поява російських військових у тилу також може використовуватися для створення хибного враження про прорив фронту. Встановлення прапора або коротке відео в населеному пункті саме по собі не доводить встановлення повного контролю над ним, особливо якщо група не здатна закріпитися та утримувати позицію.

    Захоплення російських військових має значення і для подальших обмінів. Україна використовує взятих у полон військовослужбовців РФ для повернення українських захисників і цивільних, яких утримує російська сторона. Наприкінці червня 2026 року в межах чергового обміну з російського полону вдалося повернути 160 українських військових, більшість із яких перебували в неволі з 2022 року.

    225-й окремий штурмовий полк уже повідомляв про захоплення російських військовослужбовців під час попередніх операцій. У лютому двоє українських штурмовиків із групи «Морок» взяли в полон шістьох військових РФ, зокрема командира взводу. Тоді полонені також надали українській стороні розвідувальну інформацію.

    Нинішня операція, якщо наведені полком дані підтвердяться в повному обсязі, стала одним із найбільших одночасно оприлюднених випадків захоплення російських військових у полон на цій ділянці фронту. Українські штурмовики наголошують, що зачистка території та протидія спробам противника проникати в тил тривають.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Українські військові повідомили про успішне встановлення державного прапора України на Кінбурнській косі після того, як російські підрозділи залишили частину своїх позицій під потужним вогневим тиском Сил оборони. За інформацією оперативно-тактичного угруповання «Південь», окупанти були змушені відступити, а зараз триває евакуація їхнього вцілілого особового складу.

    Про це повідомило Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь».

    За даними українських військових, відступ російських сил став результатом систематичного вогневого ураження, яке завдали підрозділи Сил оборони України на південному напрямку.

    «Внаслідок потужного вогневого ураження Сили оборони Півдня змусили окупантів відступити із займаних позицій, відбувається евакуація вцілілого особового складу, окупанти залишають свої рубежі оборони», – йдеться у повідомленні військових.

    Разом із заявою українські захисники оприлюднили фотографію, на якій військовослужбовці встановили синьо-жовтий прапор України на Кінбурнській косі.

    Водночас у повідомленні не йдеться про повне звільнення всієї території Кінбурнської коси або встановлення над нею повного контролю України. Військові повідомили лише про успішне виконання бойового завдання та відступ російських підрозділів із окремих позицій після вогневого ураження.

    Українські захисники також наголосили, що бойова робота на цьому напрямку триває.

    «Ми не зупиняємося! Колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя!» – зазначили військові у своєму повідомленні.

    Кінбурнська коса є одним із найважливіших стратегічних районів південного театру бойових дій. Вона розташована між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем, на межі Миколаївської та Херсонської областей.

    Контроль над цією територією дозволяє впливати на судноплавство в районі гирла Дніпра, контролювати частину морської акваторії та вести спостереження за підходами до Очакова, Миколаєва і Дніпровсько-Бузького лиману.

    Після звільнення правобережної частини Херсонської області восени 2022 року Кінбурнська коса залишилася єдиною ділянкою Миколаївської області, яку продовжували контролювати російські окупаційні війська.

    Протягом останніх років українські сили регулярно завдавали ударів по російських позиціях на косі. Для цього використовувалися артилерія, безпілотники, високоточна зброя та інші засоби ураження.

    Водночас російські війська використовували Кінбурнську косу як майданчик для обстрілів Очаківської громади, узбережжя Миколаївської області та акваторії Чорного моря.

    Останніми тижнями українські військові значно активізували удари по військовій та логістичній інфраструктурі окупантів не лише на південному напрямку, а й у тимчасово окупованому Криму.

    Сили оборони повідомляли про серію ударів по складах, паливних базах, військових об’єктах, транспортній інфраструктурі та логістичних маршрутах у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів півострова.

    Також українська сторона раніше інформувала про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення угруповання на півдні.

    На тлі цих подій у тимчасово окупованому Криму останніми днями фіксуються перебої з електропостачанням, дефіцит пального, скорочення транспортного сполучення та труднощі із забезпеченням логістики. Російська окупаційна влада вже визнавала наявність проблем із функціонуванням енергосистеми та постачанням паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що одним із головних завдань кампанії на південному напрямку є поступова ізоляція російського угруповання у Криму шляхом руйнування його логістичних маршрутів, складів, паливної інфраструктури та засобів забезпечення.

    Саме тому Кінбурнська коса залишається важливим районом бойових дій, адже контроль над нею безпосередньо впливає на безпекову ситуацію в північно-західній частині Чорного моря.

    Наразі українські військові продовжують виконувати бойові завдання на цьому напрямку. Водночас офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про повне звільнення Кінбурнської коси станом на цей момент немає. Заяви Сил територіальної оборони стосуються відступу російських підрозділів із окремих позицій після потужного вогневого ураження та встановлення українського прапора під час виконання бойової операції.

    Ситуація на південному напрямку залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежатиме від перебігу бойових дій та офіційних повідомлень українського військового командування.

  • Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Російські війська в ніч проти 5 червня здійснили масовану атаку на Дніпропетровську область, завдавши понад 15 ударів безпілотниками та артилерією. Під вогнем опинилися Павлоградський, Нікопольський, Синельниківський, Самарівський та Дніпровський райони. Внаслідок чергового російського терору загинула мирна жителька, ще двоє чоловіків отримали поранення. Крім того, пошкоджені житлові будинки, підприємства, автозаправна станція, автомобілі та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Павлоградському районі. Російські окупанти спрямували ударні безпілотники по Павлограду та Троїцькій громаді. Про це повідомив голова ОВА Олександр Ганжа в Telegram. Внаслідок атаки загинула жінка. Ще двоє чоловіків постраждали. За даними обласної військової адміністрації, 74-річного чоловіка госпіталізували до лікарні у стані середньої тяжкості, тоді як 48-річний потерпілий проходитиме лікування амбулаторно.

    У Павлограді після ударів спалахнули пожежі. Вогонь охопив два приватні будинки, нежитлову будівлю та понад десяток автомобілів. Також пошкоджено місцеве підприємство та житлову забудову. У Троїцькій громаді внаслідок атаки загорівся приватний будинок.

    Не менш напруженою була ситуація у Синельниківському районі. Російські безпілотники атакували Шахтарську та Миколаївську громади. У Шахтарській громаді сталися пожежі, пошкоджено два багатоквартирні будинки, шість автомобілів та інші об’єкти інфраструктури. У Миколаївській громаді під удар потрапила автозаправна станція.

    Під обстрілами також перебував Самарівський район. Російські війська атакували Перещепинську громаду, де пошкоджено приватний житловий будинок. Про постраждалих у цьому районі наразі не повідомляється.

    Тривали атаки і на Нікопольщину. Ворог застосовував як артилерію, так і дрони. Під ударами опинилися Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська та Покровська громади. Остаточні масштаби руйнувань уточнюються, однак відомо, що ворожі обстріли вкотре були спрямовані по цивільній інфраструктурі та житловому сектору.

    Окремо повідомляється про атаку на Підгороднянську громаду Дніпровського району. Наразі інформація про наслідки цього удару уточнюється.

    Попри інтенсивність повітряного нападу, українським захисникам вдалося суттєво зменшити масштаби руйнувань. Упродовж ночі сили протиповітряної оборони збили над Дніпропетровською областю 22 російські безпілотники. Це дозволило уникнути ще більшої кількості жертв та пошкоджень.

    Останні дні Дніпропетровщина залишається однією з головних цілей російських атак. Лише напередодні область також пережила масштабні обстріли. Ворог атакував Нікопольський, Синельниківський, Криворізький та Дніпровський райони. Тоді загинула одна людина, ще п’ятеро отримали поранення. Крім того, російські війська завдавали ударів по Дніпровському району тричі поспіль, унаслідок чого постраждали шестеро людей, частина з яких перебувала у важкому стані.

    Особливо складною залишається ситуація на Нікопольщині, яка вже тривалий час потерпає від щоденних артилерійських та дронових атак з боку російських військ. Постійних ударів зазнають Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська та Червоногригорівська громади. Через близькість до тимчасово окупованого лівого берега Дніпра ворог регулярно використовує артилерію, реактивні системи залпового вогню та FPV-дрони.

    Останнім часом окупанти дедалі активніше застосовують ударні безпілотники для атак по тилових районах області. Під ударами регулярно опиняються Павлоградський, Самарівський та Дніпровський райони. Метою російських атак стають підприємства, логістичні об’єкти, житлові квартали та критична інфраструктура.

    Військові експерти зазначають, що російська армія намагається виснажити українську систему протиповітряної оборони та створити постійну атмосферу небезпеки для цивільного населення. Водночас українські сили ППО демонструють високу ефективність, щоденно знищуючи значну частину ворожих повітряних цілей.

    Місцева влада закликає мешканців області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час загрози. Рятувальники та комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки, а правоохоронці документують чергові воєнні злочини Росії проти мирного населення України.

    Черговий удар по Дніпропетровщині вкотре продемонстрував, що російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільного населення, завдаючи ударів по житлових будинках, підприємствах та об’єктах, які не мають жодного військового значення. Ціна цих атак знову вимірюється людськими життями та понівеченими долями мирних українців.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • Росіяни намагаються просочитися в тил на Куп’янському напрямку

    Росіяни намагаються просочитися в тил на Куп’янському напрямку

    На Куп’янському напрямку російські війська продовжують стабільний тиск, намагаючись виявити слабкі місця в українській обороні. Про це повідомив військовослужбовець 77-ї окремої аеромобільної бригади Віктор Петрович.

    За його словами, інтенсивність атак на цьому напрямку може бути нижчою, ніж на окремих інших ділянках фронту, однак противник постійно проводить розвідку боєм і намагається знайти вразливі ділянки.

    «Наразі ми їм не даємо знайти слабину в нашій смузі відповідальності», — зазначив військовий.

    Він також підкреслив складність позицій бригади, адже підрозділи притиснуті до річки Оскіл, що суттєво ускладнює логістику та постачання.

    Раніше, 27 січня, командир підрозділу TERRA у складі Третього армійського корпусу Микола Волохов повідомляв, що російські війська намагаються просочуватися в український тил. За його словами, завдяки активному використанню безпілотних технологій Силам оборони вдається утримувати ситуацію під контролем та стабілізувати лінію фронту.

    Заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін також наголошував, що ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною та має негативну динаміку. Він зазначав, що російські безпілотники вже долітають на 50 кілометрів углиб території, завдаючи ударів не лише по військових цілях, а й по цивільній інфраструктурі, транспорту та житлових об’єктах.

    Таким чином, Куп’янський напрямок залишається однією з напружених ділянок фронту, де противник продовжує шукати можливості для прориву, а українські підрозділи утримують позиції в складних умовах.