Daypolitico

Позначка: російські олігархи

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Весілля Трампа-молодшого оплатив соратник Путіна: у Конгресі США почали гучне розслідування

    Весілля Трампа-молодшого оплатив соратник Путіна: у Конгресі США почали гучне розслідування

    У США набирає обертів скандал навколо весільних урочистостей Дональда Трампа-молодшого та Беттіни Андерсон на Багамах. Після журналістського розслідування ProPublica стало відомо, що частину витрат на святкування профінансував російський бізнесмен та президент Міжнародної боксерської асоціації Умар Кремльов, якого американські медіа характеризують як наближеного до Володимира Путіна. Тепер обставинами цієї історії зацікавилися демократи в Комітеті з нагляду Палати представників США.

    Провідний демократ у комітеті Роберт Гарсія направив запити щодо документів та листування, пов’язаних із Кремльовим, Трампом-молодшим і Білим домом. Axios повідомляє, що політик хоче з’ясувати масштаби фінансової участі російського бізнесмена у святкуванні, характер його відносин із сином президента та можливі контакти з адміністрацією США. Поки що йдеться саме про парламентську перевірку, а не про кримінальне розслідування. Оскільки демократи перебувають у меншості в Палаті представників, Гарсія наразі не має можливості примусово вимагати документи через повістки.

    Початком скандалу стало масштабне розслідування ProPublica, опубліковане 14 вересня. Журналісти стверджують, що Кремльов витратив сотні тисяч доларів на частину триденного святкування, яке проходило у травні на двох приватних островах на Багамах. Зокрема, він, за даними видання, оплатив оренду одного з островів, проживання гостей та масштабне шоу феєрверків. За оцінками ProPublica, оренда острова могла коштувати близько 100 тисяч доларів за ніч, а компанія, яка організовувала салют, бере за подібні шоу приблизно 70 тисяч доларів.

    У матеріалі, який став підставою для нинішнього розголосу, також зазначається, що Кремльов особисто був серед гостей. Загалом святкування зібрало близько 50 людей. Серед присутніх були представники родини Трампів, зокрема Джаред Кушнер. За словами джерел ProPublica, разом із Кремльовим прибула група російськомовних гостей, присутність яких викликала запитання у частини інших учасників заходу.

    Водночас представники Трампа-молодшого не стали заперечувати сам факт фінансової участі Кремльова. Вони заявили журналістам, що росіянин є особистим другом Дональда Трампа-молодшого і не має з ним ділових відносин. Пізніше Беттіна Андерсон також публічно підтвердила, що Кремльов організував для подружжя дві вечірки після весілля як подарунок. За її словами, це був «надзвичайно щедрий весільний подарунок від друга». Подружжя при цьому відкинуло припущення про політичний характер стосунків із російським бізнесменом.

    Беттіна також наголосила на відмінності між самою церемонією та наступними святкуваннями. За її версією, офіційне весілля відбулося у вузькому сімейному колі, а вечірки з друзями були заплановані окремо ще до зміни весільних планів пари. Дональд Трамп-молодший і його дружина стверджують, що публічне трактування подарунка Кремльова як політичного жесту є необґрунтованим.

    Історія, однак, привернула особливу увагу через особу самого Кремльова. Він очолює International Boxing Association — Міжнародну боксерську асоціацію. Організація в минулому отримувала масштабне фінансування від російського державного енергетичного гіганта «Газпром». ProPublica пише, що Кремльов має тривалі зв’язки з російською політичною елітою, а незадовго до весілля був у Китаї в той самий період, коли там перебував Володимир Путін. Крім того, у 2026 році російський президент нагородив Кремльова Орденом Дружби.

    Україна також застосувала проти Кремльова персональні санкції. У розслідуванні ProPublica його зв’язки з Путіним та російськими силовими структурами називають однією з причин, через які фінансування заходу для сина президента США викликало занепокоєння фахівців із контррозвідки та національної безпеки. Експерти, яких цитує видання, звертають увагу на те, що великі подарунки від іноземних бізнесменів, особливо тих, хто пов’язаний із владою держави-суперника, можуть створювати ризики залежності або використовуватися для формування особистих зв’язків. Водночас доказів того, що Кремльов діяв за дорученням Кремля або вимагав від Трампа-молодшого будь-якої послуги у відповідь, журналісти не навели.

    Ще одна деталь, яка посилила увагу до цієї історії, — контакти Кремльова з Трампом-молодшим задовго до весілля. У вересні 2025 року син президента США виступав на заході IBA у Стамбулі, де перебував на одній сцені з Кремльовим. Представник Трампа-молодшого заявив ProPublica, що за цей виступ він грошей не отримував. Після заходу сама боксерська асоціація писала, що співпраця між Кремльовим і Трампом-молодшим «не залишиться символічною» та що надалі можуть з’явитися спільні ініціативи.

    Особливого політичного забарвлення історії додає роль Дональда Трампа-молодшого в оточенні свого батька. Формально він не займає урядової посади, однак американські медіа неодноразово писали про його значний вплив усередині руху MAGA та участь у кадрових і політичних процесах навколо адміністрації Дональда Трампа. Саме тому будь-які контакти із представниками російської еліти розглядаються у Вашингтоні значно уважніше, ніж звичайні приватні знайомства.

    Президент США Дональд Трамп заявив Axios, що не знає Умара Кремльова. Він також підкреслив, що росіянин не оплачував безпосередньо саму весільну церемонію, оскільки вечірки, які він профінансував, проходили пізніше. Трамп додав, що сам на цих святкуваннях не був.

    За інформацією Axios, Гарсія тепер хоче отримати від Трампа-молодшого список гостей, інформацію про подарунки від іноземних громадян, документи щодо витрат, а також комунікацію з Кремльовим. Окремі запити стосуються того, чи повідомляв син президента Білий дім про контакти з російським бізнесменом та чи має він доступ до секретної інформації.

    При цьому наразі немає підтвердження, що Трамп-молодший порушив закон. Основні питання стосуються політичної етики, національної безпеки та потенційного іноземного впливу. Саме тому коректніше говорити не про доведене незаконне фінансування, а про перевірку обставин дорогого подарунка від російського бізнесмена з тісними зв’язками з владою РФ.

    Первинний матеріал ТСН також зазначав, що Кремльов оплатив частину витрат через пов’язану з IBA структуру в Дубаї та що представники Трампа-молодшого не заперечували його фінансової участі у святкуванні. У матеріалі також повідомляється про вимогу Гарсії надати документи щодо контактів Кремльова із сім’єю президента та інформацію про іноземні подарунки.

    Тепер розвиток історії багато в чому залежатиме від того, чи погодяться Білий дім і Трамп-молодший добровільно передати запитувані матеріали. Якщо демократи отримають більшість у Палаті представників і Гарсія очолить Комітет з нагляду, він зможе використовувати значно жорсткіші механізми парламентського контролю, включно з повістками для примусового отримання документів. Саме це може перетворити нинішній політичний скандал із розкішним весільним подарунком на значно масштабніше розслідування зв’язків сім’ї президента США з представниками російської еліти.

  • Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Європейський Союз має суттєво посилити санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом повного обмеження доступу російської металургійної продукції до європейського ринку та запровадження жорсткіших обмежень проти російських олігархів, які продовжують отримувати прибутки від торгівлі з ЄС. Про це заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галер під час виступу на Одеському чорноморському форумі з безпеки, коментуючи ефективність чинної санкційної політики щодо Російської Федерації та її ключових експортних галузей.

    За словами євродепутата, попри вже запроваджені численні пакети санкцій, російська металургійна продукція досі не перебуває під повною забороною в межах Європейського Союзу. Це, як він наголосив, дозволяє російським компаніям і пов’язаним із ними бізнес-структурам продовжувати отримувати значні доходи від експорту до європейського ринку навіть в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Галер підкреслив, що така ситуація створює суперечність у санкційній політиці ЄС, оскільки частина російського бізнесу продовжує фінансово вигравати від співпраці з Європою, попри офіційні політичні заяви про ізоляцію агресора.

    Він заявив, що Європейський Союз має рухатися до повного закриття ринку для російської металургії, щоб унеможливити отримання доходів, які, за його словами, опосередковано підтримують військову машину Кремля. Галер наголосив, що санкційна політика не може бути частковою або вибірковою, оскільки будь-які винятки чи «сірі зони» фактично послаблюють загальний ефект економічного тиску на Росію.

    Окрему увагу євродепутат приділив темі російських олігархів, які, на його думку, досі мають можливість зберігати доступ до європейських ринків та активів і таким чином продовжують отримувати прибутки, навіть перебуваючи у тісному зв’язку з політичним керівництвом Росії. Він підкреслив, що ЄС повинен посилити персональні санкції та не допускати ситуацій, коли великі бізнес-групи з РФ продовжують працювати через дочірні компанії або посередників у Європі.

    «Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок», — заявив Галер, наголосивши, що економічні зв’язки, які приносять прибуток російським структурами, повинні бути повністю розірвані.

    У своїй промові євродепутат також окремо зупинився на проблемі обходу санкцій через треті країни. Він зазначив, що Росія активно використовує складні логістичні та торговельні схеми для обходу обмежень, зокрема через держави Центральної Азії, Кавказу та Туреччину. За його словами, ці маршрути дозволяють російським компаніям продовжувати отримувати необхідні товари та технології, попри формальні санкційні заборони.

    Галер підкреслив, що Європейський Союз повинен посилити контроль за експортними потоками та активніше використовувати дані торговельної статистики, митних служб і експортних агентств для виявлення підозрілих схем постачання. Він зазначив, що сучасні інструменти аналітики дозволяють відстежувати непрямі ланцюги постачання, однак політична воля для повного блокування таких схем має бути посилена.

    Особливу увагу він звернув на відповідальність європейських компаній-експортерів. На його думку, бізнес, який постачає товари за межі ЄС, повинен мати чіткі механізми контролю кінцевого споживача продукції. Якщо компанія не може довести, що її продукція не потрапить до Росії або не буде використана в інтересах російського військово-промислового комплексу, такі поставки мають бути заборонені.

    «Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати», — наголосив Галер, коментуючи поширену практику реекспорту санкційних товарів.

    Євродепутат також підкреслив, що розширення вторинних санкцій має стати одним із ключових напрямів подальшої політики ЄС. На його думку, без запровадження механізмів, які впливають на третіх посередників, ефективність санкцій проти Росії залишається обмеженою. Він закликав до формування більш жорсткої системи контролю, яка унеможливить постачання критично важливих товарів до РФ через непрямі канали.

    Заява Галера пролунала на тлі триваючих дискусій у Європейському Союзі щодо того, наскільки ефективними є чинні санкційні пакети проти Росії. Попри значні обмеження в енергетичному, фінансовому та технологічному секторах, частина російської економіки продовжує функціонувати завдяки адаптації до нових умов та використанню альтернативних торговельних маршрутів.

    Окремо в ЄС дедалі частіше порушується питання про посилення персональних санкцій проти російських бізнесменів, які зберігають тісні зв’язки з Кремлем. Журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що деякі великі російські промислові групи, зокрема в металургійній та енергетичній сферах, можуть бути пов’язані з підприємствами, які прямо або опосередковано працюють на російський військово-промисловий комплекс.

    Зокрема, увагу привертають структури, пов’язані з російським бізнесменом Володимиром Лісіним, власником Новоліпецького металургійного комбінату (НЛМК). За даними розслідувань, підприємства цієї групи продовжують працювати в Європі, попри підозри щодо можливого залучення до ланцюгів постачання для оборонної промисловості Росії. Це викликає дискусії щодо послідовності санкційної політики ЄС та необхідності її подальшого посилення.

    Водночас Україна також продовжує розширювати власну санкційну політику щодо російських компаній і бізнес-структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни. Київ запроваджує обмеження проти енергетичних, металургійних і промислових підприємств, намагаючись синхронізувати свої дії з партнерами в ЄС та США.

    На тлі цих процесів заклики Майкла Галера до посилення санкцій проти російської металургії та олігархів відображають ширшу дискусію всередині Європейського Союзу щодо необхідності переходу від часткових обмежень до більш системного економічного тиску на Росію, який би мінімізував будь-які фінансові вигоди для структур, пов’язаних із війною проти України.

  • «Я не служив Росії»: Петер Сійярто відповів на скандал із розмовами з Сергієм Лавровим

    «Я не служив Росії»: Петер Сійярто відповів на скандал із розмовами з Сергієм Лавровим

    Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після гучних скандалів із витоками його розмов із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим заявив, що ніколи не діяв в інтересах Росії і вважає подібні звинувачення несправедливими та образливими. Про це він сказав в інтерв’ю угорському виданню Telex, коментуючи критику на свою адресу після публікації аудіозаписів переговорів із російською стороною. За словами дипломата, йому «особисто боляче» чути звинувачення у зраді, адже протягом 11 років він нібито працював над побудовою прагматичних відносин між Угорщиною та Росією, які, на його думку, були вигідними для Будапешта. Сійярто наголосив, що саме завдяки такій політиці Угорщина отримувала дешевші енергоресурси, що позитивно впливало на економіку країни, і тому називати його діяльність проросійською — неправильно.

    Ця заява пролунала на тлі серйозного політичного скандалу, який розгорівся після витоку записів телефонних розмов між угорським міністром і його російським колегою. Наприкінці березня в мережі з’явилися аудіо, де Сергій Лавров звертається до Сійярто з проханням посприяти у виключенні з санкційних списків Європейського Союзу окремих осіб, пов’язаних із російським бізнесом. Зокрема, йшлося про сестру російського олігарха Алішера Усманова — Гульбахор Ісмаїлову. У записах угорський міністр нібито погоджується допомогти, і вже за кілька місяців її справді було виключено із санкційного переліку, що викликало хвилю критики як усередині країни, так і на рівні Європейського Союзу.

    Ситуація отримала новий розвиток уже у квітні, коли напередодні парламентських виборів в Угорщині було оприлюднено ще одну частину переговорів між Сійярто та Лавровим. У цих розмовах сторони обговорювали ширше коло питань, зокрема санкційну політику ЄС, відносини з Росією, а також тему європейської інтеграції України. Після цього в Європейська комісія офіційно зажадали пояснень від Будапешта, підкресливши, що подібні контакти можуть суперечити спільній політиці Євросоюзу щодо Росії.

    Сам Петер Сійярто у відповідь заявив, що звинувачення у співпраці з Москвою є перебільшеними і не враховують реальних інтересів Угорщини. Він наголосив, що його робота завжди була спрямована на забезпечення національних інтересів, зокрема енергетичної безпеки країни, і що саме завдяки цим зусиллям Будапешт зміг уникнути значно серйозніших економічних потрясінь. Міністр також підкреслив, що називати подібну діяльність державною зрадою — «дуже серйозне і безпідставне звинувачення».

    Водночас політичний контекст ситуації залишається напруженим. Після виборів в Угорщині, на яких перемогу здобули опозиційні сили, новий політичний лідер Петер Мадяр заявив, що Сійярто міг знищувати документи в Міністерстві закордонних справ, пов’язані з санкційною політикою щодо Росії. Ці заяви ще більше посилили підозри щодо ролі угорської дипломатії у відносинах із Кремлем і викликали нову хвилю обговорень у європейських столицях.

    Критики Сійярто наголошують, що його політика протягом останніх років часто йшла врозріз із загальною лінією ЄС, особливо у питаннях санкцій проти Росії та підтримки України. Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення важливих рішень на рівні Євросоюзу, що викликало невдоволення серед партнерів. У цьому контексті витоки розмов із Лавровим лише підсилили підозри щодо неформальних контактів між Будапештом і Москвою.

    Попри це, сам Сійярто продовжує наполягати, що його політика була прагматичною і відповідала інтересам країни. Він заявив, що історія дасть оцінку його роботі, а всі звинувачення є політично мотивованими. Водночас аналітики зазначають, що цей скандал може мати довгострокові наслідки для репутації Угорщини в ЄС, особливо в контексті війни Росії проти України та посилення європейської єдності у питаннях безпеки.

    Заява Сійярто стала спробою захистити свою позицію на тлі зростаючого тиску як усередині країни, так і з боку міжнародних партнерів. Однак питання про реальний характер відносин Угорщини з Росією залишається відкритим, а подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних змін у Будапешті та реакції Європейського Союзу.