Позначка: російські судна

  • Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Російський диктатор Володимир Путін пригрозив «дзеркально» відповідати на можливі дії європейських країн щодо російських торгових суден. Зокрема, він заявив, що Москва може вдатися до захоплення західних суден, якщо такі заходи застосовуватимуться проти російського торгового флоту.

    Про це повідомляють російські пропагандистські медіа.

    Путін заявив, що Росія нібито не має наміру ігнорувати спроби інших держав обмежувати рух її торгових суден або затримувати їх. За його словами, Москва розглядатиме такі дії як привід для відповідних заходів.

    Російський лідер особливо різко висловився щодо заходів Європейського Союзу, спрямованих проти так званого «тіньового флоту» Росії. Йдеться про мережу суден, яку Москва використовує для транспортування нафти та інших вантажів в обхід міжнародних санкцій та обмежень.

    Путін заявив, що в ЄС нібито обговорюють можливість захоплення російських суден і продажу майна, яке може бути конфісковане. Такі дії він назвав «піратством і розбоєм» та заявив, що Росія в такому випадку буде змушена реагувати.

    За словами російського диктатора, відповідь Москви може бути «дзеркальною», тобто передбачати аналогічні дії щодо суден західних країн.

    Водночас заяви Путіна прозвучали на тлі посилення Євросоюзом заходів проти російського «тіньового флоту». Брюссель намагається обмежити можливості Росії обходити санкції, зокрема шляхом використання суден із непрозорою структурою власності та прапорами третіх країн.

    8 червня глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення заходів проти «тіньового флоту» РФ. У межах операції IRINI військово-морським силам країн ЄС дозволено здійснювати певні перевірки суден за наявності обґрунтованих підозр щодо їхньої ідентифікації або можливих порушень міжнародних норм.

    Водночас можливість затримання конкретного російського судна залежить від низки обставин, зокрема від його місцезнаходження, прапора та характеру можливого порушення. Тобто рішення ЄС не означає автоматичного дозволу на захоплення будь-якого російського торгового судна.

    У липні Європейський Союз також розширив санкційні обмеження проти російського «тіньового флоту», додавши до списку ще 41 судно. Для таких суден передбачаються, зокрема, обмеження на доступ до портів та отримання окремих морських послуг.

    Окремо ЄС дозволив державам-членам реалізовувати російську нафту, конфісковану із суден, які намагалися обходити санкційні обмеження. Саме ці заходи, очевидно, стали одним із приводів для нових погроз із боку Кремля.

    Росія активно використовує «тіньовий флот» для підтримки експорту нафти після запровадження західних санкцій. Його судна часто зареєстровані під прапорами інших держав, а їхня власність та страхування можуть бути оформлені через складні ланцюги компаній.

    Для ЄС боротьба з таким флотом є одним із способів посилити санкційний тиск на російський енергетичний сектор. Для Москви ж обмеження роботи таких суден створюють ризики для експорту нафти та, відповідно, для надходжень до російського бюджету.

    Погроза Путіна захоплювати західні торгові судна у відповідь є черговою спробою Кремля продемонструвати готовність до ескалації у відповідь на санкційні заходи. Водночас практична реалізація таких погроз могла б створити серйозні ризики для міжнародного судноплавства та спричинити подальше загострення відносин Росії із західними державами.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • США ще на рік закрили порти для російських суден

    США ще на рік закрили порти для російських суден

    Президент США Дональд Трамп підписав рішення про продовження ще на один рік режиму надзвичайного стану, який забороняє заходження до американських портів суден, пов’язаних із Росією. Відповідне повідомлення оприлюднив Білий дім у Федеральному реєстрі.

    Йдеться про обмеження, запроваджені ще 21 квітня 2022 року адміністрацією Джо Байден після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді у США оголосили національний надзвичайний стан, який дозволив обмежити доступ суден, пов’язаних із Російською Федерацією, до американських портів. Відтоді цей режим щороку продовжується і залишається частиною санкційної політики Вашингтона.

    Суть обмежень ширша, ніж може здатися на перший погляд. Вони стосуються не лише суден під російським прапором. Під заборону підпадають усі судна, які мають будь-який зв’язок із Росією — через власників, операторів або інші форми контролю. У межах цього режиму уряд США може не тільки забороняти заходження таких суден у порти, а й контролювати їхнє пересування у територіальних водах країни. Ці повноваження реалізуються, зокрема, через Міністерство внутрішньої безпеки США.

    У Білому домі пояснюють продовження обмежень тим, що політика Російської Федерації й надалі становить загрозу міжнародним відносинам і національній безпеці США. У документі наголошується: дії російської влади створюють “надзвичайну та незвичайну загрозу”, яка потребує збереження таких заходів.

    На практиці це рішення має відчутні наслідки. Російські судна залишаються відрізаними від одного з найбільших ринків морських перевезень у світі. Це ускладнює логістику, підвищує витрати на транспортування і змушує компанії шукати обхідні маршрути.

    У відповідь на санкції Росія активніше використовує так званий “тіньовий флот” — судна з непрозорою структурою власності. Вони дозволяють частково обходити обмеження, але водночас створюють нові ризики: проблеми зі страхуванням, обмежений доступ до міжнародних портів і підвищену увагу з боку регуляторів.

    Попри загальну жорсткість санкційної політики, США іноді застосовують точкові винятки. Зокрема, Міністерство фінансів США раніше виключало окремі російські судна із санкційних списків. Водночас такі рішення мають індивідуальний характер і не свідчать про зміну загального курсу.

    Більше того, після завершення тимчасових винятків, запроваджених адміністрацією Трампа, санкції США проти російської нафти знову набрали повної сили. Це підтверджує, що Вашингтон продовжує системно тиснути на ключові сектори російської економіки — зокрема енергетику та морські перевезення.

    Експерти наголошують: обмеження у сфері морської логістики мають стратегічне значення. Вони впливають не лише на окремі перевезення, а й на глобальні ланцюги постачання, ринок страхування суден і можливості обходу санкцій через треті країни.

    Саме тому такі заходи розглядаються як важливий інструмент економічного та політичного тиску. Очікується, що дія цього режиму і надалі переглядатиметься щороку.

    Втім, з огляду на нинішню геополітичну ситуацію та відсутність ознак деескалації, швидке скасування обмежень виглядає малоймовірним. США, ймовірно, і надалі координуватимуть санкційну політику із союзниками та посилюватимуть контроль за її дотриманням.