Daypolitico

Позначка: Російські військові

  • «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    Російські військові примусово вивезли 25 мирних жителів із тимчасово окупованої частини Харківської області. Серед них — діти, молоді люди та пенсіонери. Українська сторона досі не має підтвердженої інформації про те, куди саме доправили цивільних, у яких умовах вони перебувають і чи мають можливість зв’язатися з рідними.

    Про це 9 жовтня повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, російські військові представили вивезення українців як гуманітарну операцію, проте обставини, про які повідомляє омбудсман, викликають серйозні сумніви щодо добровільності таких дій.

    Інформацію також оприлюднило харківське видання «Думка».

    Російська «операція порятунку»: що сталося з жителями Харківщини

    За інформацією Лубінця, російські військовослужбовці вивезли 25 людей із захопленої території Харківщини, де продовжуються активні бойові дії.

    Російські Telegram-канали поширили повідомлення про нібито успішну евакуацію цивільного населення. Водночас український омбудсман наголошує, що відеоматеріали, які супроводжували ці повідомлення, свідчать про можливий тиск і залякування людей.

    За словами Лубінця, цивільні не мали можливості самостійно визначити, куди їхати, а обставини їхнього переміщення не відповідають принципам добровільної гуманітарної евакуації.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що серед вивезених є неповнолітні. Діти належать до найбільш вразливих категорій цивільного населення в умовах окупації та потребують особливого захисту.

    «Ніхто не знає, де ці люди зараз і в яких умовах вони перебувають», — наголосив Дмитро Лубінець.

    Наразі не оприлюднено повного списку вивезених, їхнього віку, точного маршруту переміщення та підтвердженого місця перебування.

    Також немає достовірних відомостей про те, чи вдалося комусь із цих людей зв’язатися з близькими після вивезення.

    Окупанти створили Telegram-бот для збору персональних даних

    Ще однією тривожною обставиною стало повідомлення про спеціальний Telegram-бот, створений російською стороною під приводом організації евакуації.

    За словами українського омбудсмана, через цей сервіс російські військові намагаються отримувати персональні дані цивільного населення.

    Йдеться, зокрема, про паспортну інформацію, адреси проживання, номери телефонів та документи дітей.

    Лубінець застеріг українців від передавання таких відомостей невідомим особам або через неперевірені російські онлайн-сервіси.

    Зібрані дані потенційно можуть бути використані проти самих людей та їхніх родичів. Водночас конкретних підтверджених випадків такого використання інформації саме через згаданий бот наразі не оприлюднено.

    Ситуація особливо небезпечна для мешканців окупованих територій, які часто не мають можливості перевірити справжню мету збору персональної інформації або відмовитися від взаємодії з представниками окупаційних структур без побоювань за власну безпеку.

    Україна вимагає від Росії пояснень і повернення людей

    Після отримання інформації про вивезення цивільних Дмитро Лубінець звернувся до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації.

    Українська сторона вимагає встановити точне місцеперебування всіх 25 людей, повідомити про умови їхнього перебування, надати необхідні персональні відомості для встановлення особи кожного вивезеного та сприяти їхньому поверненню в Україну.

    Окремо омбудсман звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних гуманітарних структур.

    Головне завдання — з’ясувати долю цивільних і забезпечити можливість перевірки їхнього стану незалежними гуманітарними організаціями.

    Наразі у відкритих джерелах немає підтвердження, що російська сторона надала Україні повну інформацію про вивезених людей.

    Не повідомляється також про конкретні терміни їхнього можливого повернення.

    Чому така «евакуація» може бути воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право встановлює чіткі правила щодо переміщення мирного населення з окупованих територій.

    Стаття 49 Четвертої Женевської конвенції забороняє індивідуальні та масові примусові переміщення або депортації захищених осіб з окупованої території.

    Водночас міжнародне право передбачає обмежені винятки, коли тимчасова евакуація необхідна для безпеки населення або з імперативних військових причин. За таких обставин мають бути забезпечені належні умови перебування, збереження сімейних зв’язків та повернення людей після припинення причин евакуації.

    Отже, сам факт вивезення цивільних із небезпечного району не є автоматичним доказом злочину. Вирішальне значення мають підстави переміщення, наявність реального вибору, маршрут, умови та подальша доля людей.

    Якщо буде доведено, що російські військові примусово перемістили українців без законних підстав, відповідні дії можуть мати ознаки серйозного порушення міжнародного гуманітарного права та воєнного злочину.

    У випадку з 25 жителями Харківщини український омбудсман наполягає саме на примусовому характері вивезення. Проте повні обставини інциденту ще потребують документування та незалежної перевірки.

    Харківщина під загрозою: проблема безпеки цивільних загострюється

    Ситуація з вивезенням 25 українців розгортається на тлі тривалого погіршення безпекових умов у прифронтових громадах Харківської області.

    Постійні обстріли, удари безпілотників і небезпека для цивільного населення змушують українську владу організовувати евакуаційні заходи.

    Зокрема, як раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі «На Харківщині готують примусову евакуацію дітей», у липні 2026 року місцева влада ініціювала обов’язкову евакуацію дітей із небезпечних населених пунктів Дергачівської громади.

    Йшлося про Слатине та Руську Лозову, де регулярні атаки російських FPV-дронів створювали безпосередню загрозу для місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, на початку липня у Слатиному залишалися 89 дітей, а в Руській Лозовій — 45.

    Водночас організовану українською владою евакуацію населення із забезпеченням відповідних гарантій безпеки необхідно відрізняти від заявленого омбудсманом примусового вивезення цивільних російськими військовими з окупованої території.

    Саме питання добровільності, законних підстав, доступу до гуманітарного захисту та можливості повернення визначає правову оцінку таких дій.

    Росія вже обмежувала евакуацію українців з окупованих територій

    Проблема безпеки цивільного населення в окупації не обмежується Харківською областю.

    У вересні 2026 року Дмитро Лубінець повідомляв, що російська сторона фактично блокує проведення гуманітарної евакуації з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.

    За його словами, тисячі жителів залишалися в небезпечній зоні без належного доступу до продовольства, питної води та медикаментів.

    На початку жовтня омбудсман також оприлюднив відеоматеріали, на яких жителі Олешок намагалися самостійно залишити місто пішки, велосипедами та мопедами.

    Люди були змушені пересуватися без гарантовано безпечного маршруту, ризикуючи потрапити під обстріли або натрапити на міни.

    Ці повідомлення свідчать про ширшу проблему доступу цивільного населення до гуманітарної допомоги та безпечного виїзду з тимчасово окупованих територій.

    Доля 25 українців залишається невідомою

    Найбільше занепокоєння у справі вивезених жителів Харківщини викликає відсутність підтвердженої інформації про їхнє місцеперебування.

    Наразі немає відкритих відомостей, які дозволили б достовірно встановити, куди доправили людей, чи перебувають вони разом, чи мають доступ до медичної допомоги та чи можуть зв’язатися з родинами.

    Особливо гостро стоїть питання безпеки неповнолітніх і людей похилого віку, які можуть потребувати постійної підтримки.

    Українська сторона вимагає від Росії надати необхідну інформацію та забезпечити повернення цивільних.

    Поки місцеперебування 25 українців залишається непідтвердженим, головне питання цієї історії — не те, як російська сторона назвала своє вивезення людей, а де перебувають ці люди, чи вони в безпеці та коли зможуть повернутися додому.

  • Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Боєць 425-го окремого штурмового полку з позивним «Киянин» заявив, що двоє громадян РФ нібито змогли перетнути лінію бойових дій у Сумській області, дістатися до Києва та протягом кількох місяців працювати кур’єрами служби доставки. Офіційного підтвердження цієї історії від правоохоронних органів наразі немає.

    За словами військового, чоловіки начебто не мали ані документів, ані грошей, однак попутками доїхали до столиці. Після цього вони, за його версією, влаштувалися кур’єрами та близько трьох місяців вільно пересувалися Києвом. Згодом чоловіки нібито заробили гроші, придбали телефони та спробували виїхати з України в напрямку Білорусі, де їх і затримали.

    Окремо «Киянин» розповів ще про один випадок: росіянин нібито безперешкодно пересувався електричкою у Дніпропетровській області, а увагу до себе привернув лише під час спроби розрахуватися карткою російського Сбербанку. Військовий використав ці історії як аргумент для критики контролю в тилових регіонах.

    Після розголосу у Glovo відреагували на заяви військовослужбовця. У компанії наголосили, що станом на зараз жодних підтверджень озвученим твердженням немає. Водночас сервіс заявив про готовність співпрацювати з правоохоронцями для встановлення всіх обставин.

    У Glovo також зазначили, що залучення кур’єрів передбачає перевірку документів. За інформацією компанії, кандидат повинен завантажити паспорт або ID-картку, а документи додатково перевіряють під час очної співбесіди. Виплати кур’єрам здійснюють на рахунки в українських банках.

    Водночас Національна поліція станом на момент публікації окремо цю історію не підтверджувала. Тому твердження про те, що затримані чоловіки справді були російськими військовими і працювали саме кур’єрами Glovo, поки залишається заявою військовослужбовця, а не встановленим правоохоронцями фактом.

    Історія викликала резонанс саме через те, що кур’єрська робота передбачає постійне пересування містом і доступ до великої кількості адрес. Однак до появи офіційних результатів перевірки робити висновки про реальний масштаб інциденту передчасно.

     

  • Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Російські війська за минулу добу втратили у війні проти України ще близько 2020 військовослужбовців, а загальні втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 542 720 осіб. Водночас надзвичайно великими виявилися втрати противника у безпілотниках та автомобільній техніці: лише за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував ще 1855 втрачених БПЛА оперативно-тактичного рівня та 727 автомобілів і автоцистерн.

    Оновлені дані Генштаб оприлюднив вранці 5 жовтня 2026 року. Йдеться про орієнтовні бойові втрати російських військ за період із 24 лютого 2022 року до 5 жовтня 2026-го. Українське командування традиційно наголошує, що показники уточнюються.

    За інформацією Генштабу, загальні втрати Росії в особовому складі становлять близько 1 млн 542 тис. 720 осіб, з яких 2020 — за останню добу. Це помітно більше за показник попереднього дня: станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 1750 втрат російського особового складу.

    Одночасно Росія продовжує втрачати техніку та озброєння. Станом на ранок 5 жовтня загальні втрати російської армії, за українськими підрахунками, становлять 12 393 танки, зокрема ще два за останню добу, та 25 487 бойових броньованих машин, чотири з яких були додані до статистики за добу.

    Особливо помітними залишаються втрати російської артилерії. Генштаб повідомляє про 50 733 артилерійські системи від початку повномасштабної війни. За одну лише добу цей показник збільшився на 47 одиниць. Також Росія втратила ще три реактивні системи залпового вогню — їхня загальна кількість у статистиці Генштабу досягла 2182 одиниць.

    До списку втрат додалися ще два засоби протиповітряної оборони — загалом Генштаб оцінює їхню кількість уже у 1688 одиниць. Крім того, російські війська втратили за добу 22 наземні робототехнічні комплекси. Загальний показник таких систем досяг 2859.

    Але найбільш разючим показником доби стала кількість безпілотників. За інформацією Генерального штабу, лише за добу Росія втратила ще 1855 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Їхня сумарна кількість від початку повномасштабного вторгнення, за українською статистикою, досягла 548 095 одиниць.

    Для порівняння, станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 546 240 таких БПЛА, а добовий приріст становив 1742 одиниці. 3 жовтня українська сторона повідомляла про 1645 втрачених російських БПЛА за добу. Таким чином, показники останніх днів свідчать про надзвичайно інтенсивне використання безпілотних систем на фронті та відповідно велику кількість їхніх втрат.

    Ще один дуже великий показник — автомобільна техніка та автоцистерни. За останню добу Генштаб додав до статистики одразу 727 одиниць, після чого загальна кількість втрат у цій категорії зросла до 157 985. Також було втрачено ще п’ять одиниць спеціальної техніки — загальний показник становить 4793.

    У категоріях авіації та флоту за останню добу змін не зафіксовано. За оцінкою Генштабу, від початку великої війни російські війська втратили 443 літаки, 356 гелікоптерів, 35 кораблів і катерів та два підводні човни. Кількість втрачених крилатих ракет залишається на рівні 5126 одиниць.

    Втрати різко зросли на початку жовтня

    Великі цифри 5 жовтня не є окремим сплеском на тлі спокійнішого фронту. У перші дні місяця Генштаб регулярно повідомляв про втрати російського особового складу на рівні понад півтори тисячі осіб за добу.

    Так, станом на 1 жовтня повідомлялося про 1900 втрат особового складу РФ за добу, 2 жовтня — 1520, 3 жовтня — 1560, а 4 жовтня — 1750. Тепер показник зріс до 2020 осіб.

    Ще у вересні Генеральний штаб повідомляв, що від початку 2026 року втрати російських військ у живій силі перевищили 300 тисяч осіб. Станом на 15 вересня називалася цифра 301 030 військовослужбовців. Особливо великими, за даними Генштабу, вони були влітку: за червень, липень та серпень разом повідомлялося про 124 170 втрат.

    Напруженою залишається й ситуація безпосередньо на фронті. Станом на вечір 4 жовтня Генштаб повідомляв про 163 бойові зіткнення від початку доби. Російські війська здійснили один ракетний та 54 авіаційні удари, скинули 158 керованих авіабомб, використали 5226 дронів-камікадзе та провели 1641 обстріл позицій українських військ і населених пунктів.

    Напередодні інтенсивність бойових дій також була високою. За повну добу 3 жовтня Генштаб зафіксував 204 бойові зіткнення. Тоді противник здійснив 65 авіаударів, скинув 233 керовані авіабомби, застосував понад дев’ять тисяч дронів-камікадзе та здійснив 2465 обстрілів.

    Таким чином, нове зростання російських втрат відбувається на тлі збереження високої інтенсивності бойових дій, масованого застосування безпілотників та артилерії і постійних штурмових дій на різних ділянках фронту.

    Водночас цифри Генерального штабу є оперативною оцінкою української сторони. Через бойові дії незалежно перевірити повний масштаб щоденних втрат Росії в режимі реального часу неможливо, а сама РФ не публікує повної актуальної статистики своїх втрат.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що ще в червні загальна оцінка російських втрат за даними Генштабу перевищила 1,4 мільйона осіб. Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Також читайте на «Ненька інфо» про попередні великі втрати російської техніки та безпілотників: Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Окремо «Ненька інфо» писала про оцінки американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень щодо динаміки російських бойових втрат і ролі безпілотників на сучасному фронті. Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

  • Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Розвідувальні безпілотники 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» зафіксували групу цивільних, яких російські військові виводили з Куп’янської громади через газопровід «Шебелинка – Острогозьк». Серед дев’ятьох людей були діти, літні люди та людина на милицях.

    За даними «Хартії», людей провели з Куп’янська через Голубівку до газогону, після чого завели всередину труби. Військові стверджують, що цивільним доведеться пройти під землею понад 10 кілометрів, а вихід із труби розташований у лісовій місцевості, звідки людей можуть вивезти на окуповану територію.

    Поруч із цивільними рухалися чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускають, що це могли бути російські військові, які зняли форму та використовували присутність дітей і літніх людей як прикриття. Це наразі саме оцінка українського підрозділу.

    Українські військові заявили, що спостерігали за групою з повітря, але не відкривали вогонь через присутність цивільних. Матеріали інциденту планують передати для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Газопровід у цьому районі вже не вперше фігурує у бойових діях. Російські штурмові групи раніше використовували підземну інфраструктуру для прихованого проникнення в район Куп’янська. Українські військові намагалися пошкодити трубу та контролювали місця виходу російських груп.

    Останніми тижнями на Куп’янському напрямку тривають активні бойові дії. «Хартія» повідомляла про зачистку територій біля Дворічної та відновлення контролю над частиною Западного.

    У корпусі також попереджають, що відео з цивільними може згодом з’явитися в російських медіа як нібито «евакуація» або «порятунок мирних жителів». Українська сторона натомість заявляє, що людей вели під конвоєм і могли використовувати як прикриття для виходу військових.

  • Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що до кінця 2026 року Росія може втратити ще близько 300 тисяч військовослужбовців загиблими. За його оцінкою, якщо такий сценарій реалізується, сукупна кількість російських військових, загиблих за роки великої війни, може наблизитися до одного мільйона. Цю оцінку глава держави озвучив в інтерв’ю CBC News, говорячи про масштаби людських втрат Росії та про те, наскільки довго Кремль здатен продовжувати війну за нинішньої інтенсивності бойових дій.

    Зеленський наголосив, що його оцінка стосується саме загиблих, а не загальних втрат, до яких зазвичай включають також поранених, зниклих безвісти та полонених. «Ми вважаємо, що вони цього року втратять 300 тисяч. Йдеться про загиблих», — сказав він. За словами президента, в такому разі загальна кількість загиблих російських військових за п’ять років війни може сягнути приблизно одного мільйона.

    Ця цифра є оцінкою української сторони і не може бути незалежно підтверджена в реальному часі. Росія не публікує повної актуальної статистики своїх втрат, а різні незалежні та західні оцінки суттєво відрізняються залежно від методики підрахунку. Саме тому цифри щодо загиблих варто розглядати не як остаточний встановлений підсумок, а як прогноз, озвучений президентом України.

    Незалежний проєкт Mediazona спільно з Російською службою BBC станом на 11 вересня 2026 року підтвердив за відкритими джерелами понад 248 тисяч імен російських військовослужбовців, загиблих у війні. Автори проєкту прямо зазначають, що цей список не є повним, оскільки базується лише на смертях, які вдалося підтвердити через некрологи, повідомлення родичів, регіональні медіа та офіційні оголошення.

    Ще в липні 2026 року Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS оцінював загальні бойові втрати Росії приблизно у 1,4 млн осіб, із яких 400–450 тисяч могли становити загиблі. За оцінкою аналітиків, у першій половині 2026 року російські війська втрачали в середньому 30–34 тисячі осіб на місяць убитими, пораненими та зниклими безвісти.

    Британська сторона озвучує ще вищу оцінку саме загиблих. Начальник Штабу оборони Великої Британії Річард Найтон 12 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні могли загинути понад 500 тисяч російських військових, а сукупні втрати Росії він оцінив приблизно у 1,5 млн осіб.

    Таким чином, твердження Зеленського про перспективу наближення до мільйона загиблих значно перевищує підтверджені незалежні підрахунки на сьогодні, однак воно є прогнозом на майбутнє і базується на українській оцінці інтенсивності втрат РФ. Незалежно перевірити саме такий прогноз зараз неможливо.

    При цьому українська розвідка останнім часом повідомляла про серйозні проблеми Росії з поповненням армії. Наприкінці серпня Офіс президента оприлюднив дані ГУР та Служби зовнішньої розвідки, згідно з якими Москва розглядає можливість додаткової мобілізації близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще 300 тисяч у 2027-му. У Києві це пов’язують із високими втратами та уповільненням набору контрактників.

    CSIS також оцінював, що у 2026 році темпи російських втрат могли вже перевищувати темпи рекрутингу. За підрахунками центру, Росія набирала приблизно 27 тисяч нових військовослужбовців на місяць, тоді як загальні бойові втрати становили понад 30 тисяч. Якщо така тенденція зберігатиметься, Кремлю доведеться або збільшувати масштаби набору, або дедалі активніше використовувати мобілізаційні механізми.

    У тому ж інтерв’ю Зеленський висловив свою оцінку причин, через які Володимир Путін продовжує війну. Президент України припустив, що російський лідер недостатньо відчуває внутрішній суспільний тиск через людські втрати, але такий тиск, на думку Зеленського, уже починає формуватися.

    Окремо президент пов’язав небажання Кремля завершувати війну із внутрішньополітичними ризиками для російської влади. За його версією, Путін може побоюватися ситуації, за якої сотні тисяч військовослужбовців повернуться з фронту без результату, який Кремль зможе представити російському суспільству як перемогу.

    Це є політичною оцінкою Зеленського, а не встановленим фактом щодо мотивів Путіна. Публічних даних, які дозволяли б незалежно підтвердити, що саме страх перед демобілізованими військовими є головною причиною продовження війни, немає.

    Як приклад Зеленський згадав заколот ПВК «Вагнер» у червні 2023 року. Тоді сили Євгена Пригожина захопили військові об’єкти у Ростові-на-Дону і рушили в напрямку Москви, перш ніж похід був зупинений після домовленостей. Президент України звернув увагу, що навіть відносно невелика організована група озброєних людей створила для Кремля серйозну кризу, а масове повернення фронтовиків потенційно може мати значно більші соціальні наслідки.

    Водночас масштаб таких ризиків передбачити складно. Російська влада активно розширює систему виплат військовим і їхнім сім’ям, ветеранські програми та регіональні механізми підтримки, намагаючись інтегрувати учасників війни в державну систему. Одночасно Кремль зберігає жорсткий контроль над політичним простором, медіа та протестною активністю.

    Зеленський уже раніше пов’язував можливі майбутні втрати Росії з боротьбою за Донбас. У березні він заявляв, що спроба повністю захопити українські території Донбасу могла б коштувати російській армії від 300 тисяч до одного мільйона військових залежно від інтенсивності та тривалості наступальних дій.

    Ситуація на фронті у 2026 році при цьому залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін. За оцінкою CSIS, російське просування на ключових напрямках у першій половині року було дуже повільним: десятки метрів на добу на окремих ділянках. Навесні Росія навіть втратила більше території, ніж захопила, що аналітики пов’язували з активнішим використанням Україною дронів і ударів по російській логістиці.

    Паралельно війна дедалі більше виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Україна посилила далекобійні удари по російських НПЗ, логістиці та військово-промислових об’єктах. Reuters повідомляє, що в перші вісім місяців 2026 року російський нафтопереробний завод успішно атакували в середньому раз на три дні. Частина найбільших підприємств була змушена скорочувати або повністю зупиняти виробництво.

    Росія у відповідь посилила удари по українській енергетиці, промисловості, логістиці та цивільній інфраструктурі. За останні тижні такі атаки призвели до численних жертв серед мирного населення та значних економічних збитків. Reuters оцінював прямі пошкодження української інфраструктури у 2026 році майже у $10 млрд, а ширший негативний ефект атак і фактичного блокування портів — приблизно у 1,5% ВВП.

    На цьому тлі тривають і спроби відновити дипломатичний процес. Вашингтон запропонував Україні та Росії взаємно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Зеленський заявив, що Київ готовий до такого кроку лише за умови, що США зможуть забезпечити реальну й довгострокову готовність Москви виконувати домовленість.

    Попри заяви про можливу деескалацію, бойові дії не припинилися. Уже після появи пропозиції сторони продовжували завдавати ударів по енергетичних та економічних об’єктах одна одної.

    Саме в цьому контексті заява Зеленського про 300 тисяч потенційних нових загиблих виглядає не лише як оцінка нинішньої ситуації, а й як аргумент щодо ціни продовження війни для Москви. Український президент фактично стверджує, що за збереження нинішньої інтенсивності бойових дій Росія продовжуватиме платити дедалі більшу людську ціну.

    Проте точне число загиблих російських військових залишається одним із найскладніших для перевірки показників цієї війни. Найнадійніші відкриті підрахунки фіксують лише підтверджені імена, тоді як статистичні та розвідувальні оцінки дають значно більші цифри. Російська влада актуальної повної статистики не оприлюднює.

    Тому прогноз Зеленського про ще 300 тисяч загиблих до кінця 2026 року слід подавати саме як оцінку президента України, а не як встановлений майбутній результат. Натомість незалежні дані підтверджують головну тенденцію: людські втрати російської армії вже вимірюються сотнями тисяч загиблих і понад мільйоном загальних бойових втрат, а темпи виснаження армії залишаються дуже високими.

  • Захопили живими, а потім розстріляли: прокуратура розслідує страту двох бійців НГУ

    Захопили живими, а потім розстріляли: прокуратура розслідує страту двох бійців НГУ

    Російських військовослужбовців підозрюють у страті двох українських нацгвардійців поблизу Добропілля Донецької області. За даними слідства, військові Національної гвардії України потрапили до російського полону під час виконання бойового завдання, після чого їх розстріляли з автоматичної зброї.

    Про злочин 11 вересня повідомила Донецька обласна прокуратура. Правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження та намагаються встановити конкретних військовослужбовців РФ, причетних до вбивства.

    За матеріалами слідства, події сталися 2 вересня 2026 року. Двоє українських військовослужбовців перебували на вогневій позиції у лісосмузі неподалік Добропілля.

    Під час виконання завдання їх захопили російські військові. Українці вже перебували у полоні та, відповідно, не могли брати участь у бойових діях.

    Після цього, як встановлює слідство, представники російських збройних сил стратили обох полонених, відкривши по них вогонь з автоматичної зброї.

    Імена загиблих військовослужбовців та підрозділ, у якому вони проходили службу, прокуратура наразі публічно не називає.

    Так само поки не повідомляється, яким саме чином слідчі отримали докази розстрілу — чи йдеться про відеозапис, свідчення очевидців, результати огляду місця події або сукупність різних доказів. Правоохоронці заявили про проведення невідкладних слідчих та розшукових дій.

    Основне завдання зараз — встановити всі обставини події та конкретних військових РФ, які могли брати участь у захопленні й подальшому вбивстві українських бійців.

    Досудове розслідування розпочато за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — воєнні злочини, які спричинили загибель людей. Стаття 438 КК України передбачає відповідальність за порушення законів та звичаїв війни, встановлених міжнародним гуманітарним правом.

    У випадку з військовополоненими норми міжнародного права є однозначними: після того, як військовий склав зброю, потрапив під контроль противника або іншим чином вибув із бою, він більше не є законною ціллю для умисного вбивства.

    Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими прямо вимагає гуманного поводження з ними. Стаття 13 забороняє будь-які незаконні дії держави, яка утримує полоненого, що призводять до його смерті або серйозно загрожують здоров’ю. Полонених також необхідно захищати від насильства та залякування.

    Більше того, умисне вбивство військовополоненого належить до тяжких порушень Женевських конвенцій. Це прямо закріплено у статті 130 Третьої Женевської конвенції.

    Римський статут Міжнародного кримінального суду також відносить до воєнних злочинів умисне вбивство захищених осіб та вбивство або поранення військового, який склав зброю чи більше не має засобів для захисту і здався.

    Таким чином, навіть якщо військовослужбовець за кілька хвилин до цього вів бойові дії, після фактичного захоплення в полон його правовий статус принципово змінюється. Розстріл полоненого не може бути виправданий тим, що він до моменту здачі належав до ворожої армії або брав участь у бою.

    Випадок біля Добропілля не є першим повідомленням про страту українських військових після захоплення російськими силами.

    ООН протягом останніх років фіксує різке збільшення таких випадків. Моніторингова місія ООН з прав людини повідомляла, що між кінцем серпня 2024-го та травнем 2025 року отримала достовірні дані про ймовірні страти 106 українських військових після потрапляння під контроль російських сил. Більшість таких випадків фіксували в районах, де війська РФ вели наступальні дії, зокрема на Донеччині.

    ООН наголошувала, що не просто збирала повідомлення із соціальних мереж. Для оцінки окремих епізодів фахівці аналізували відео та фотографії, встановлювали місце й час зйомки та опитували свідків.

    Ще у лютому 2025 року Моніторингова місія ООН заявляла про різке зростання кількості повідомлень щодо страт полонених. На той момент місія зафіксувала 79 загиблих українських військових у 24 епізодах із кінця серпня 2024 року. ООН також звертала увагу на публічні заклики окремих російських діячів до жорстокого поводження або вбивства українських полонених.

    Тенденція не припинилася й пізніше. У найсвіжішій великій доповіді, яка охоплює період із грудня 2025-го по травень 2026 року, ООН повідомила, що російські військові стратили щонайменше 16 захоплених українських військовослужбовців у період від середини листопада 2025 року до січня 2026-го.

    Правозахисники при цьому розмежовують підтверджені випадки та повідомлення, які ще проходять перевірку. Тому реальна кількість можливих страт може відрізнятися від цифр, які вже вдалося документально підтвердити.

    ООН також неодноразово фіксувала катування та жорстоке поводження з українськими військовополоненими в російському полоні. У звіті за грудень 2025-го – травень 2026 року зазначалося, що майже всі звільнені українські військовополонені, яких опитали представники місії, повідомляли про катування або інші форми неналежного поводження.

    Це не означає, що кожен новий епізод автоматично можна пов’язувати з конкретним наказом російського командування — такі обставини мають встановлювати слідчі. Водночас накопичена кількість задокументованих епізодів змушує міжнародні організації говорити вже не про поодинокі випадки.

    У прокуратурі наголошують, що саме встановлення конкретних виконавців є одним із ключових етапів розслідування. У справах про страти полонених слідству необхідно не лише підтвердити сам факт злочину, але й ідентифікувати підрозділ, військовослужбовців, які перебували на місці, безпосередніх виконавців та, за наявності відповідних доказів, командирів, які могли віддавати злочинні накази.

    Розслідування вбивства двох нацгвардійців біля Добропілля наразі триває. Українські правоохоронці публічно не повідомляли ані імен підозрюваних російських військових, ані про вручення комусь підозри саме у цьому епізоді.

    Однак правова оцінка самої дії незмінна: військовий, який потрапив у полон, перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права. Його навмисне вбивство не є продовженням бою — це окремий тяжкий міжнародний злочин.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за захоплення російських окупантів у полон та ліквідацію противника під час безпосереднього бойового зіткнення. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет Міністрів України, а нова мотиваційна програма Міністерства оборони має посилити поповнення обмінного фонду та підтримати українських захисників на передовій.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

    У відомстві пояснили, що головною метою нової системи стимулювання є збільшення кількості російських військовополонених, яких надалі можна буде використати для обміну та повернення українських військових і цивільних, які перебувають у російському полоні.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №768 від 12 червня 2026 року, за кожного захопленого в полон військовослужбовця армії РФ передбачено додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

    Якщо полоненого захопила група військовослужбовців, кошти розподілятимуться між усіма учасниками операції пропорційно їхній участі.

    У Міністерстві оборони наголошують, що поповнення обмінного фонду є одним із ключових напрямків державної політики щодо повернення українських захисників додому.

    Окрім цього, уряд запровадив окремі виплати за ліквідацію живої сили противника під час безпосереднього бойового контакту. За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою військовослужбовцю передбачено 15 тисяч гривень.

    Водночас отримати таку винагороду можна лише за умови обов’язкової відеофіксації бойового епізоду. Саме наявність підтверджувальних матеріалів стане підставою для оформлення відповідних документів.

    У Міноборони пояснили, що виплати здійснюватимуться разом із основним грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для цього командири військових частин до 5 числа кожного місяця мають видати відповідний наказ за результатами попереднього місяця, а до 20 числа кошти повинні бути виплачені військовим.

    У відомстві зазначають, що нова система стане першим етапом трансформації підходів до матеріального стимулювання військовослужбовців Сил оборони.

    Водночас у Міноборони наголошують, що захоплення окупантів живими має особливе значення не лише з військової точки зору. Кожен російський військовополонений потенційно збільшує можливості України для проведення майбутніх обмінів і повернення українських військових та цивільних із російської неволі.

    Нагадаємо, з 15 червня також набрала чинності постанова Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів для військовослужбовців. Документ передбачає кілька нових форматів проходження служби, зокрема піхотно-штурмові контракти терміном 10 або 14 місяців, а також бойові контракти строком на 24 місяці.

    У Міністерстві оборони переконані, що комплекс нових механізмів матеріального стимулювання має не лише посилити мотивацію військових, а й сприятиме більш ефективному виконанню бойових завдань, поповненню обмінного фонду та поверненню українців із російського полону.

  • «Атеш»: офіцери Чорноморського флоту РФ масово залишають Севастополь

    «Атеш»: офіцери Чорноморського флоту РФ масово залишають Севастополь

    Офіцери Чорноморського флоту РФ нібито масово залишають окупований Севастополь разом із родинами та переїжджають до Новоросійська на тлі посилення ударів по військовій інфраструктурі в Криму. Про це повідомляє партизанський рух «Атеш» із посиланням на свої джерела в російських військових структурах.

    За даними руху, у командуванні Чорноморського флоту Росії розглядаються варіанти поступового перенесення залишків органів управління з території окупованого Севастополя до Новоросійська. Йдеться про потенційне переміщення штабних елементів та управлінських структур, які досі залишаються на півострові, попри регулярні атаки на військові об’єкти. Водночас частина офіцерів, як стверджується, вже почала діяти самостійно, не очікуючи офіційних наказів, і завчасно вивозить свої родини, майно та особисті речі до регіонів материкової частини Росії.

    У повідомленнях «Атеш» зазначається, що процес евакуації має неформальний характер і відбувається поступово, без публічних заяв або офіційних розпоряджень з боку російського військового керівництва. Частина військових, за твердженнями руху, вже облаштовується в районі Новоросійська, який раніше розглядався як альтернативний центр базування Чорноморського флоту РФ.

    У самому командуванні, як стверджує «Атеш», зростає напруга і розуміння того, що перебування ключових управлінських структур у Севастополі стає дедалі більш ризикованим. Причиною цього називають регулярні удари по військових об’єктах на території Криму, а також ускладнення логістики та забезпечення угруповання російських військ на півострові. За оцінками представників руху, це призводить до зниження стабільності управління та змушує військове керівництво шукати альтернативні локації для розміщення штабів.

    Також у повідомленнях йдеться про те, що окремі офіцери, які вже ухвалили рішення про переїзд, змушені залишати частину майна та майнових активів, які неможливо швидко вивезти. Це, за їхніми словами, є додатковим свідченням того, що переміщення відбувається в умовах поспіху та невизначеності.

    Рух «Атеш» пов’язує ці процеси з посиленням атак на військову інфраструктуру в Криму. Зокрема, йдеться про удари по об’єктах російської авіації, штабах, складах та елементах логістики, які забезпечують функціонування Чорноморського флоту. За їхньою оцінкою, сукупність цих факторів поступово змінює військово-оперативну ситуацію на півострові та змушує російську сторону переглядати розміщення ключових структур управління.

    Російська влада та офіційні представники Чорноморського флоту публічно не коментували заяви, оприлюднені партизанським рухом, і не підтверджували інформацію про переміщення штабів або масову евакуацію офіцерських родин.

    Водночас раніше вже повідомлялося про серію ударів по військових і промислових об’єктах на території окупованого Криму. Зокрема, йшлося про ураження об’єктів російської авіації в Севастополі, атаки на інфраструктуру підприємств оборонного значення, а також удари по транспортних та логістичних вузлах, включно з об’єктами, які забезпечують сполучення півострова з материковою частиною Росії.

    Окремо зазначалося, що такі інциденти призводять до посилення заходів безпеки з боку російських військових структур, а також до зміни режиму роботи частини об’єктів у Криму. На цьому тлі ситуація в регіоні залишається напруженою, а військова присутність РФ поступово адаптується до умов постійних загроз і ризиків нових ударів по критичній інфраструктурі.

  • Після війни дороги назад не буде: ЄС хоче заборонити в’їзд усім росіянам, які воювали проти України

    Після війни дороги назад не буде: ЄС хоче заборонити в’їзд усім росіянам, які воювали проти України

    Європейський Союз готує один із найжорсткіших пакетів обмежень проти Росії від початку повномасштабної війни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн офіційно представила ключові елементи майбутнього 21-го пакета санкцій, який має посилити тиск на російську економіку, фінансову систему, енергетичний сектор та осіб, причетних до війни проти України.

    Особливу увагу привернула нова норма, яка раніше не застосовувалася в санкційній політиці Євросоюзу. Йдеться про заборону на в’їзд до країн ЄС для росіян, які брали участь у війні проти України. Таким чином Європа вперше робить окремий акцент саме на персональній відповідальності учасників російської агресії.

    Виступаючи у Брюсселі, Урсула фон дер Ляєн наголосила, що новий пакет санкцій концентрується на секторах, які мають найбільше значення для фінансування російської воєнної машини. За її словами, під нові обмеження потраплять енергетика, фінансові послуги, криптовалютний сектор, торгівля та рибальство. Саме рибальство вперше включене до санкційного пакета проти Російської Федерації.

    Одним із центральних елементів нового пакета стане боротьба з так званим тіньовим флотом Росії. Саме через нього Кремль продовжує експортувати нафту в обхід міжнародних обмежень. За даними Єврокомісії, до санкційного списку планують додати ще близько 30 суден. Таким чином загальна кількість кораблів тіньового флоту, які перебуватимуть під європейськими санкціями, перевищить 660 одиниць.

    Нововведенням стане й те, що під санкції потраплять не лише самі танкери, а й судна та компанії, які забезпечують їхню роботу. Йдеться про структури, що займаються дозаправкою, технічним обслуговуванням, логістикою та іншими послугами, які допомагають російській нафті потрапляти на світові ринки.

    Крім того, Європейський Союз планує посилити контроль над інфраструктурою, яка бере участь у схемах обходу санкцій. Під обмеження можуть потрапити окремі порти, нафтопереробні підприємства та транспортні вузли, які співпрацюють із російським енергетичним сектором.

    Ще одним важливим напрямком стане фінансова сфера. За попередньою інформацією, до нового пакета можуть включити близько 170 фізичних та юридичних осіб. Серед них особливе місце займають російські банки та фінансові структури, які забезпечують функціонування військово-промислового комплексу РФ. За даними європейських дипломатів, обмеження можуть торкнутися приблизно 90 фінансових установ.

    Також ЄС планує посилити тиск на компанії, які беруть участь у виробництві озброєння, постачанні комплектуючих для армії РФ або допомагають обходити вже чинні санкції. Окремий блок обмежень стосуватиметься компаній, які причетні до продажу українського зерна, вивезеного з тимчасово окупованих територій.

    Важливим елементом нового пакета є криптовалютний сектор. Європейські чиновники дедалі частіше заявляють про використання криптовалют для обходу міжнародних санкцій та проведення фінансових операцій, пов’язаних із російською економікою. Саме тому нові обмеження можуть торкнутися криптобірж, фінансових платформ та посередників, які співпрацюють із російськими структурами.

    Ідея заборонити в’їзд до ЄС колишнім російським військовим з’явилася ще кілька місяців тому. Україна активно просувала цю ініціативу на рівні європейських інституцій. У березні 2026 року Офіс президента України повідомляв про передачу до ЄС списків російських командирів та військових, причетних до злочинів проти українців.

    Європейські чиновники наголошують, що санкції не є самоціллю. Їхнє головне завдання — зменшити фінансові можливості Росії продовжувати війну проти України. За оцінками керівництва ЄС, попередні пакети санкцій уже суттєво вдарили по російській економіці, обмежили доступ до сучасних технологій та скоротили доходи від експорту енергоносіїв.

    Очікується, що офіційне погодження 21-го пакета санкцій може відбутися наприкінці червня або на початку липня після завершення переговорів між країнами-членами Євросоюзу. Європейська комісія представила пропозиції державам-членам саме 8–9 червня, після чого розпочався етап політичного узгодження.

    Новий пакет має стати черговим кроком у стратегії Європейського Союзу щодо посилення економічного, фінансового та політичного тиску на Кремль. Якщо всі запропоновані обмеження будуть затверджені, Росія зіткнеться не лише з новими економічними втратами, а й з безпрецедентними персональними наслідками для тих, хто брав участь у війні проти України.