Daypolitico

Позначка: російський дрон

  • «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    Після російського удару по залізничному вокзалу Дніпра, внаслідок якого загинули 13 людей, між міською владою та Укрзалізницею виникла публічна суперечка щодо обставин евакуації пасажирів. Міський голова Борис Філатов розкритикував заяву перевізника про те, що частина людей залишалася на платформі попри оголошену небезпеку. За його словами, пасажири фізично не мали достатньо можливостей, щоб швидко дістатися до безпечного місця.

    Про це Філатов написав у своєму Telegram-каналі 29 жовтня.

    Суперечка виникла після повідомлення Укрзалізниці про обставини ранкової атаки. У компанії зазначили, що на вокзалі та в пасажирському поїзді оголосили евакуацію через загрозу російського удару, однак частина людей на момент влучання залишалася поблизу вагонів.

    На думку міського голови, таке пояснення могло створити враження, ніби відповідальність за значну кількість загиблих і поранених частково лежить на самих пасажирах, які не встигли залишити платформу.

    Філатов наголосив, що реальні умови на місці трагедії були значно складнішими.

    За його словами, російський безпілотник влучив між десятою та одинадцятою залізничними коліями, фактично в районі п’ятої платформи.

    Звідти пасажирам необхідно було дістатися до підземного переходу, щоб залишити небезпечну територію. Однак, як стверджує мер, зробити це швидко було практично неможливо через розташування платформи та обмежені можливості оперативного виходу.

    Таким чином, люди, які перебували біля поїздів у момент атаки, могли просто не встигнути дістатися до укриття, навіть якщо почули попередження про загрозу.

    Філатов різко відреагував на спроби пояснити масштаб трагедії поведінкою пасажирів. У своєму дописі він наголосив на необхідності чесної комунікації з громадянами, особливо під час війни, коли від достовірності повідомлень може залежати довіра людей до органів влади.

    «Брехня вбиває», — написав міський голова, коментуючи ситуацію.

    Він зазначив, що не розуміє, чому представники державних структур намагаються виправдовуватися або подавати обставини трагічних подій у спосіб, який може викликати додаткові запитання в суспільства.

    Водночас Філатов окремо підкреслив, що безпосередню відповідальність за загибель людей несе Росія, яка здійснила удар по цивільній залізничній інфраструктурі.

    За його позицією, необхідність аналізувати роботу служб і організацію евакуації не повинна відвертати увагу від головної причини трагедії — російської атаки на пасажирів.

    Нагадаємо, 29 жовтня російські війська атакували залізничний вокзал Дніпра реактивним безпілотником. Удар припав на платформу, де перебували приміська електричка та пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про удар по вокзалу Дніпра, загибель 13 людей та поранення пасажирів. Серед постраждалих опинився 11-річний хлопчик, а троє поранених перебували у важкому стані.

    Після атаки на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці. Вони надавали допомогу постраждалим, ліквідовували наслідки удару та документували обставини російського обстрілу.

    Заява Філатова порушила окреме питання щодо безпеки залізничних вокзалів під час повітряних атак. Йдеться не лише про своєчасність оголошення евакуації, а й про фактичну можливість пасажирів швидко залишити віддалені платформи, особливо якщо серед них є діти, люди старшого віку чи пасажири з обмеженою мобільністю.

    Водночас оприлюднені слова міського голови є його оцінкою обставин події. Для остаточного встановлення того, скільки часу мали люди на евакуацію, чи були доступні безпечні маршрути та як саме спрацювала система оповіщення, необхідна окрема перевірка.

    Станом на момент заяви Філатова публічно не було представлено результатів такого розслідування.

    Наразі суперечка між міським головою та Укрзалізницею зосереджена на тому, чи могли пасажири реально виконати рекомендації щодо евакуації до моменту влучання російського безпілотника.

    Водночас відповідальність за сам удар по цивільних, унаслідок якого загинули люди, несе сторона, що здійснила атаку, — російські війська.

  • Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

    Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

    Російські війська 29 жовтня завдали удару безпілотником по центральній частині Чернігова. Внаслідок атаки загинули дві 15-річні дівчини, ще 23 людини дістали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей, наймолодшій з яких лише 10 місяців. Удар припав на жваву частину міста, де розташовані торговельні заклади та перебували цивільні люди.

    Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Чернігівська міська військова адміністрація та начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

    За попередніми даними, російський безпілотник влучив у центральну частину Чернігова. Після вибуху спалахнули пожежі в торговельних приміщеннях, також загорілися припарковані автомобілі. На місці одразу розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці.

    Перші повідомлення про наслідки обстрілу містили інформацію про двох загиблих і кількох поранених. Згодом стало відомо, що жертвами російської атаки стали дві дівчини віком 15 років.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що в момент удару в центральній частині міста перебували звичайні люди, які займалися повсякденними справами.

    Упродовж дня кількість постраждалих постійно зростала. Спочатку повідомляли про 11 поранених, згодом — про 15. За останніми даними ДСНС, медичної допомоги потребували вже 23 людини.

    Серед поранених — четверо дітей віком 10 місяців, 10, 16 та 17 років. Інформацію про стан постраждалих уточнюють медики.

    Особливо трагічним стало те, що внаслідок удару загинули дві неповнолітні дівчини. Їм було лише по 15 років.

    Після атаки в центрі Чернігова виникли масштабні займання. Рятувальники ліквідували пожежі, які охопили торговельні приміщення та автомобілі. Також фахівці обстежили місце влучання й прилеглу територію.

    На місці трагедії працювали психологи ДСНС. Вони надали екстрену психологічну допомогу 17 людям, серед яких четверо дітей.

    Для очевидців та постраждалих такі події можуть мати не лише фізичні, а й тяжкі психологічні наслідки, особливо коли йдеться про дітей, які стали свідками вибуху або втратили близьких.

    За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, російський удар спричинив численні пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждали торговельні об’єкти, житлові будівлі та автомобілі.

    Точний масштаб руйнувань і розмір завданих збитків ще встановлюють відповідні служби.

    Атака на Чернігів відбулася на тлі серії російських ударів по українських містах 29 жовтня. Цього ж дня в Дніпрі безпілотник атакував платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. У Кременчуці російський дрон влучив у багатоквартирний житловий будинок, спричинивши загибель і поранення людей.

    У Чернігові удар припав на центральну частину міста, де розташовані цивільні об’єкти. За міжнародним гуманітарним правом умисні атаки на цивільне населення заборонені, а обставини кожного такого удару потребують документування та розслідування.

    Станом на 14:53 29 жовтня підтверджено загибель двох 15-річних дівчат та поранення 23 людей, серед яких четверо дітей. Рятувальники ліквідували пожежі, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

    Інформація про стан поранених і остаточні наслідки атаки може уточнюватися.

  • «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по залізничному вокзалу в Дніпрі, яка забрала життя щонайменше 13 людей. Глава держави закликав Сполучені Штати, Європейський Союз і країни «Групи семи» посилити санкційний тиск на Москву, наголосивши, що будь-яке послаблення обмежень лише на тлі дипломатичних переговорів не зупиняє російських ударів по цивільному населенню.

    Про це Зеленський заявив 29 жовтня, коментуючи наслідки атаки російського безпілотника на залізничну інфраструктуру Дніпра.

    За словами президента, окупанти спрямували дрон на пасажирську платформу, де в цей момент перебували приміська електричка та регулярний пасажирський поїзд. Вибух стався безпосередньо в місці перебування цивільних людей.

    «Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Росія продовжує атакувати українські міста та вбивати мирних жителів, попри дипломатичні контакти й послаблення окремих санкційних обмежень щодо російського енергетичного сектору та представників великого бізнесу.

    На думку Зеленського, такі рішення не сприяють деескалації, оскільки Кремль не демонструє готовності припиняти удари по цивільних об’єктах.

    Саме тому Україна наполягає, що відповіддю міжнародних партнерів мають бути нові економічні обмеження проти Росії та структур, які забезпечують роботу її військово-промислового комплексу.

    «Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — підкреслив глава держави.

    Зеленський закликав США, Європейський Союз та держави G7 продемонструвати спільну позицію й посилити тиск на Росію. Йдеться передусім про обмеження, які можуть скоротити фінансові та технологічні можливості Кремля продовжувати війну.

    Заява пролунала після ранкової атаки на вокзал Дніпра. За інформацією Укрзалізниці, російський реактивний безпілотник ударив по одній із платформ, де перебував поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.

    Після вибуху на місці розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці. За даними обласної влади, загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Серед постраждалих — 11-річний хлопчик. Трьох поранених госпіталізували у важкому стані.

    Атака на пасажирську залізничну інфраструктуру стала черговим прикладом небезпеки, яку російські безпілотники становлять для цивільного населення.

    На цьому тлі Зеленський знову порушив питання ефективності міжнародного санкційного тиску. Українська сторона наполягає, що обмеження проти Росії мають залишатися чинними та посилюватися доти, доки Москва продовжує військову агресію.

    Водночас конкретних нових санкційних пакетів у своїй заяві президент не анонсував. Йшлося саме про заклик до західних партнерів ухвалити жорсткіші рішення у відповідь на подальшу ескалацію з боку Росії.

  • Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський безпілотник увечері 30 вересня вдарив по території Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України в Києві, де розташований дослідницький ядерний реактор ВВР-М. Після атаки на території установи виникла пожежа, однак сам реактор та системи, критично важливі для його безпеки, не постраждали. Радіаційний фон залишився у межах природних значень.

    Про наслідки удару стало відомо 1 жовтня з повідомлення Державної інспекції ядерного регулювання України.

    За інформацією Інституту ядерних досліджень, російський БпЛА завдав удару 30 вересня о 18:18 за київським часом. Пожежу, що виникла внаслідок атаки, оперативно ліквідували. Постраждалих немає, а фахівці продовжують оцінювати завдані будівлям та інфраструктурі пошкодження.

    Найважливіше — удар не призвів до пошкодження самого дослідницького реактора.

    Держатомрегулювання повідомило, що реактор ВВР-М і системи, важливі для ядерної та радіаційної безпеки, залишилися неушкодженими. Жодних змін радіаційного фону після атаки не зафіксували.

    Показники становили 0,16–0,20 мкЗв/год, тобто залишалися у межах природного фону.

    Реактор не працює з початку повномасштабної війни

    Додатковим фактором, який суттєво зменшує ризики, є те, що ВВР-М уже кілька років не експлуатується у звичайному режимі.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року реактор перевели у зупинений стан. Його активну зону повністю вивантажили, а робота персоналу наразі обмежується регламентним обслуговуванням систем, необхідних для підтримання безпеки установки.

    Тобто йдеться не про діючий енергетичний реактор на кшталт тих, що працюють на атомних електростанціях.

    ВВР-М — це дослідницька установка, яку використовували як джерело нейтронів для фундаментальних і прикладних досліджень у ядерній фізиці.

    Інститут ядерних досліджень НАН України  є одним із ключових наукових центрів країни у сфері ядерної фізики та енергетики. Його експериментальна база включає не лише ВВР-М, а й інші унікальні установки для роботи з ядерними та радіоактивними матеріалами.

    Радіаційної загрози для Києва немає

    Після появи інформації про влучання по території, де розташована ядерна установка, одним із головних питань стала можливість радіаційної небезпеки.

    Станом на 1 жовтня підстав для таких побоювань немає.

    Моніторинг не виявив підвищення радіаційного фону, корпус реактора та системи безпеки не зазнали пошкоджень, а активна зона реактора була вивантажена ще у 2022 році.

    Тому говорити про витік радіації або ядерну аварію внаслідок цього удару неправильно.

    Водночас сам факт влучання БпЛА на територію об’єкта, де знаходиться ядерна установка, створює окремі ризики. Навіть неактивний дослідницький реактор має інженерні системи, приміщення та обладнання, пошкодження яких потребує ретельної оцінки.

    Саме тому після атаки фахівці продовжили огляд території та визначення масштабу руйнувань.

    Учені назвали удар атакою на мирний ядерний об’єкт

    Науковці наголосили, що Інститут ядерних досліджень виконує винятково наукові та дослідницькі функції.

    У повідомленні, яке цитує Держатомрегулювання, удар російського безпілотника названо атакою на мирну ядерну установку та порушенням міжнародно визнаних принципів ядерної і радіаційної безпеки.

    Таку оцінку дає українська сторона. Юридична кваліфікація конкретного удару як воєнного злочину потребує встановлення всіх обставин і належної правової процедури.

    Проте ситуація має особливий резонанс через характер об’єкта: навіть якщо реактор не працює, військовий удар поблизу ядерної установки створює ризик пошкодження систем, які у мирний час перебувають під спеціальними режимами контролю.

    Це вже не перший удар по українській науці за останні дні

    Атака на Інститут ядерних досліджень сталася лише через кілька днів після удару по іншому об’єкту Національної академії наук України.

    28 вересня російський реактивний дрон влучив у будівлю Президії НАН України в центрі Києва. За даними Академії, тоді загинули двоє людей, верхні поверхи будівлі охопила пожежа, а частина людей була змушена залишати приміщення через вікна.

    Таким чином, за кілька днів пошкоджень зазнали одразу декілька об’єктів української академічної інфраструктури.

    У випадку Інституту ядерних досліджень наслідки могли викликати значно більшу тривогу саме через розташування там дослідницького реактора.

    Київ переживає серію нових атак

    1 жовтня російські безпілотники продовжили атакувати столицю.

    Зранку один із дронів влучив у будівлю школи в Солом’янському районі. Діти на момент атаки перебували в укритті, у будівлі виникла пожежа.

    Пізніше два БпЛА влучили поблизу опорної частини Південного мосту. Через це рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли, а фахівці почали обстеження конструкції.

    На цьому тлі удар по території Інституту ядерних досліджень став ще одним прикладом того, наскільки широким є перелік об’єктів, які потрапляють під російські атаки в столиці.

    Водночас у випадку з ВВР-М головний висновок залишається незмінним: ядерний реактор не пошкоджений, постраждалих немає, а радіаційний фон у Києві після удару не змінився.

  • Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    У Молдові ввечері 30 вересня зафіксували чергове порушення повітряного простору безпілотником на тлі масованих російських атак по Україні. Один із апаратів зник із систем спостереження в районі села Бренешти Оргіївського району, приблизно за 50 кілометрів від Кишинева. Згодом поліція виявила неподалік об’єкт, який, за попередніми даними, впав і вибухнув.

    За інформацією Міністерства оборони Молдови, повітряну ціль зафіксували о 20:45. Вона перетнула кордон із боку України, після чого рухалася через територію Молдови у напрямку населеного пункту Ципова. В районі Бренешти об’єкт зник із систем моніторингу. Через інцидент влада тимчасово закривала повітряний простір у центральній частині країни, але о 21:07 його знову відкрили.

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Пізніше молдовська поліція повідомила, що біля траси Іванча — Бренешти почули сильний звук, схожий на вибух. На місці правоохоронці знайшли уламки безпілотника. Попередній огляд показав, що апарат має характерні елементи дрона типу Geran із турбореактивним двигуном. За версією експертів, він зіткнувся з деревами, впав на землю та вибухнув. Moldpres

    Правоохоронці продовжують встановлювати точний тип апарата, його маршрут та обставини падіння. Інформації про постраждалих унаслідок цього епізоду наразі немає.

    Це був уже не перший подібний випадок у Молдові протягом доби. Вранці 30 вересня ще один безпілотник проник у повітряний простір країни та близько 05:43 впав поблизу села Хирбовець в Аненій-Нойському районі, де вибухнув. Міністерство оборони Молдови офіційно підтвердило цей інцидент.

    Поліція згодом повідомила, що дрон у Хирбовці врізався в цивільну антену зв’язку й вибухнув приблизно на висоті 40 метрів над землею. Уламки розлетілися в радіусі близько 265 метрів. При цьому робота телекомунікаційної інфраструктури не була порушена.

    Ще один безпілотник того ж дня було зафіксовано о 10:26 у районі Дубоссар. Він пройшов через центральну частину країни в напрямку півночі та зник із систем моніторингу поблизу села Аріонешти. Через його політ влада також тимчасово закривала частину повітряного простору.

    Таким чином, лише 30 вересня молдовські військові зафіксували кілька випадків проникнення безпілотників у повітряний простір країни на тлі російських ударів по Україні. Один із них вибухнув у районі Хирбовця, ще один — поблизу Бренешти, неподалік від Кишинева.

    Крім того, молдовські служби виявили уламки безпілотника типу Geran поблизу Джурджулешт. На місці знайшли два кратери від вибухів, фрагменти двигуна та частини бойової частини.

    Інциденти відбуваються на тлі масштабних російських атак по Україні, зокрема по Одеській області. Молдова неодноразово повідомляла про порушення свого повітряного простору ракетами та безпілотниками під час російських обстрілів української території.

    Водночас щодо саме вечірнього дрона біля Бренешти офіційні молдовські джерела наразі підтверджують факт порушення повітряного простору, падіння та вибуху апарата з ознаками типу Geran. Точне походження конкретного дрона та всі деталі його маршруту ще встановлюють фахівці.

  • Російський БпЛА впав на будівлю Національної академії наук у Києві

    Російський БпЛА впав на будівлю Національної академії наук у Києві

    У центрі Києва внаслідок російської атаки безпілотник упав на нежитлову будівлю, після чого там спалахнула пожежа. За даними Укрінформу, пошкоджено будівлю Національної академії наук України.

    Під час пожежі ситуація всередині будівлі стала настільки небезпечною, що працівники НАН вибиралися назовні через вікна палаючої будівлі. Відео з місця події поширюють у Telegram-каналах.

     Загалом унаслідок атаки РФ у Печерському та Шевченківському районах Києва виникли пожежі в офісних будівлях. У Подільському районі було пошкоджено нежитлову будівлю та частково зруйновано дах, а в Голосіївському районі російський БпЛА влучив у двоповерховий житловий будинок.

    Інформація про масштаби пошкоджень будівлі НАН України та стан її працівників уточнюється.

  • Дрон упав просто на дорогу у Вишневому: одна людина загинула, пошкоджено п’ять авто

    Дрон упав просто на дорогу у Вишневому: одна людина загинула, пошкоджено п’ять авто

    У Вишневому Бучанського району Київської області російський безпілотник упав просто на проїжджу частину, якою в цей момент рухалися автомобілі. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще троє постраждали, пошкоджено п’ять машин. Вставлений текст

    За даними Київської ОВА, після влучання виникла пожежа. Постраждалим надали медичну допомогу, після чого їх госпіталізували. Голова КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що стан поранених уточнюється.

    Атака 27 вересня зачепила й інші райони Київщини. У Броварах спалахнули складська та офісна будівлі, однак там минулося без постраждалих. У Фастівському районі було пошкоджене підприємство з виробництва вікон і два автомобілі, поранення дістав охоронець підприємства. Вставлений текст

    У ніч проти 27 вересня російські дрони також масовано атакували Київ. У столиці загинув чоловік, ще кілька людей постраждали. У Солом’янському районі горіла СТО та був пошкоджений заклад освіти, а у Шевченківському районі безпілотник влучив у нежитлову будівлю. Вставлений текст

    За даними Повітряних сил, тієї ночі Росія запустила по Україні 170 безпілотників різних типів, із яких 147 були знищені або подавлені силами ППО та РЕБ. Влучання зафіксували на 18 локаціях. Вставлений текст

    «Ненька інфо» раніше вже писала про масштабні удари РФ по Києву та області, зокрема про пожежі, пошкодження цивільної інфраструктури та атаки на об’єкти зв’язку й дата-центри.

    Нинішній удар по Вишневому став одним із найнебезпечніших епізодів атаки на Київщину 27 вересня, адже дрон упав безпосередньо на дорогу серед автомобілів, що рухалися.

  • Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Російський ударний безпілотник 17 вересня впав або був збитий на території Волинської області приблизно за чотири кілометри від українсько-польського кордону. Інцидент стався неподалік міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ», а через швидке наближення реактивного дрона Польща підняла в повітря винищувачі.

    Про атаку особисто повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час засідання уряду. За його словами, неподалік кордону пролунав «дуже потужний вибух». Польський прем’єр припустив, що російською ціллю могла бути автозаправна станція. Водночас ця версія на момент перших повідомлень ще не була остаточно підтверджена українською стороною.

    Дрон швидко наближався до польського кордону

    Речник Оперативного командування Збройних сил Польщі підполковник Яцек Горишевський повідомив, що військові ще аналізують дані систем спостереження.

    За попередньою інформацією, безпілотник або влучив у ціль, або був збитий приблизно за чотири кілометри від державного кордону — на українській стороні.

    Особливе занепокоєння польських військових викликало те, що йшлося про реактивний БпЛА, який на великій швидкості рухався в напрямку Польщі.

    Саме через це було ухвалено рішення підняти винищувачі.

    Тобто про порушення польського повітряного простору в цьому конкретному епізоді наразі не повідомлялося: за первинними даними Варшави, дрон припинив політ ще на території України.

    Туск: біля кордону прогримів дуже сильний вибух

    Під час засідання польського уряду Туск заявив, що отримав чергове повідомлення щодо російської атаки на захід України.

    За його словами, удар стався «дуже близько» до Польщі, поблизу Дорогуська. Прем’єр також сказав, що, ймовірно, мішенню знову була АЗС.

    Туск наголосив, що після повідомлення про загрозу польські літаки були підняті в повітря.

    Українські джерела «Української правди» у правоохоронних органах також підтвердили, що на напрямку Ягодина за кілька кілометрів від кордону лунали вибухи.

    Це вже не перший удар біля Ягодина за кілька днів

    Нинішній інцидент стався всього через кілька днів після іншої атаки РФ у тому самому прикордонному районі.

    13 вересня російський удар поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» уразив вантажівку біля польського кордону. Роботу переходу тоді тимчасово зупиняли. Reuters повідомляв, що Росія пояснювала атаку ударами по інфраструктурі, яку вона вважає пов’язаною з постачанням військових вантажів із Європи.

    У тому ж районі російський дрон пошкодив пасажирський потяг. Інцидент стався невдовзі після того, як цією ділянкою проїхав потяг із колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, колишнім прем’єром Швеції Карлом Більдтом та іншими іноземними гостями.

    Nenka.info детально писала про попередню атаку в матеріалі «Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували прикордонний Ягодин та пошкодили потяг “Київ — Варшава”». Тоді один із ударів стався приблизно за два кілометри від території Польщі.

    Польща вже укріплює переходи з Україною

    Серія атак змусила Варшаву посилити захист прикордонної інфраструктури.

    15 вересня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив про додаткові захисні заходи на переходах із Україною.

    Польські військові почали встановлювати захисні конструкції, зокрема контейнери, заповнені піском або щебенем, які мають працювати як протиосколкові бар’єри. Також облаштовуються додаткові спостережні та охоронні пости біля переходів у Дорогуську, Медиці та Корчовій.

    Причина — ризик того, що російські атаки по західній Україні можуть безпосередньо загрожувати людям і транспорту, які перебувають вже за кілька сотень метрів або кілометрів від польської території.

    Варшава очікує нових російських провокацій

    Польське керівництво останніми днями неодноразово попереджало, що Москва може посилити активність біля західних кордонів України.

    Туск заявляв, що польська сторона має підстави очікувати нових загроз для переходів між Україною та державами ЄС. Він пов’язував такі оцінки, зокрема, з інформацією, яку польська влада отримує від союзників.

    Про цю загрозу Nenka.info писала напередодні у матеріалі «Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ». Особливу увагу там приділяли саме транспортним коридорам між Україною та Польщею.

    Напередодні у Польщі вже оголошували тривогу

    16 вересня у прикордонних районах Польщі оголошували повітряну тривогу через реактивні російські дрони, які атакували захід України.

    Через небезпеку тимчасово обмежували роботу аеропортів Жешува та Любліна.

    А вже наступного дня польським військовим знову довелося піднімати літаки через дрон, який швидко рухався просто в напрямку кордону.

    Додаткову тривогу викликають й інші інциденти. 14 вересня на балтійському узбережжі Польщі знайшли безпілотник, який польська сторона ідентифікувала як імовірно російський.

    Чому район Ягодина має стратегічне значення

    «Ягодин — Дорогуськ» є одним із найважливіших автомобільних та залізничних коридорів між Україною і Польщею.

    Через цей напрямок проходять пасажирські потоки, вантажні перевезення та значна частина торгівлі між Україною і Євросоюзом.

    Nenka.info вже повідомляла про удари по прикордонній інфраструктурі в районі міжнародного пункту пропуску «Ягодин».

    Тому систематичні атаки в цій зоні впливають не лише на безпеку Волині, а й безпосередньо на транскордонне сполучення з Польщею.

    Чи могла атака зачепити територію НАТО

    Станом на перші офіційні повідомлення підстав стверджувати, що дрон 17 вересня увійшов у повітряний простір Польщі, немає.

    Польські військові говорять про відстань приблизно чотири кілометри від кордону на українській території.

    Однак саме близькість польської території й висока швидкість реактивного БпЛА змусили Варшаву задіяти авіацію.

    Реакція Польщі показує, що удари РФ по українській прикордонній інфраструктурі дедалі частіше розглядаються не тільки як українська безпекова проблема, а й як безпосередній ризик для східного флангу НАТО.

    Поки польські військові продовжують аналізувати записи систем спостереження, остаточні обставини падіння або знищення дрона ще встановлюються.

  • Інцидент на кордоні НАТО: у Румунії через повітряний простір України та Молдови долетів і впав безпілотник

    Інцидент на кордоні НАТО: у Румунії через повітряний простір України та Молдови долетів і впав безпілотник

    Географічні межі російсько-української війни знову зачіпають територію Північно-Атлантичного альянсу. Міністерство національної оборони Румунії офіційно підтвердило факт падіння безпілотного літального апарата на своїй території.

    Деталі інциденту в уїзді Сучава

    За інформацією румунського оборонного відомства, у результаті розвідувальних заходів, проведених силами Міністерства внутрішніх справ, на кукурудзяному полі поблизу села Ботошеніца-Маре у повіті Сучава (північний схід країни) було виявлено упалий літальний об’єкт. На місці падіння утворилася вирва, працюють сапери та спеціальні комісії для встановлення походження апарата.

    Ключовим фактором інциденту стало те, що траєкторія польоту дрона зачепила одразу кілька держав:

    • Повітряні центри управління України та Молдови оперативно поінформували румунську сторону про те, що зафіксували перетин повітряного простору обох країн цим об’єктом.
    • Для моніторингу ситуації в повітря піднімалися винищувачі, а в регіоні оголошувалися попередження для населення (системи сповіщення Ro-Alert).

    Цей випадок вкотре підкреслює ризики розширення масштабів інцидентів безпеки за межі безпосередньої зони бойових дій та ставить перед країнами східного флангу НАТО нові питання щодо зміцнення систем протиповітряної оборони та раннього виявлення повітряних цілей.

     

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.