Daypolitico

Позначка: Росія Україна війна

  • У РФ після удару по столиці заявили про різке посилення атак

    У РФ після удару по столиці заявили про різке посилення атак

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із різкою заявою після масованої атаки безпілотників на Москву, яка відбулася в ніч на 18 червня та стала однією з наймасштабніших за час повномасштабної війни. На тлі цих подій у російському політичному керівництві пролунали погрози про суттєве посилення ударів по території України, які, за словами Лаврова, можуть стати регулярними та більш інтенсивними. Про це повідомляє російське видання Life.ru.

    Лавров заявив, що реакція Росії на подібні атаки не обмежиться дипломатичними заявами, наголосивши, що «слів замало» і що Москва переходить до, як він висловився, більш жорстких дій. За його словами, російська сторона планує здійснювати «масовані групові удари на регулярній основі» по об’єктах на території України, які в РФ вважають критично важливими для забезпечення боєздатності українських Сил оборони. Він також підкреслив, що такі дії, за твердженням російського керівництва, виконуються в межах наказів вищого військово-політичного керівництва країни.

    Окремо Лавров зазначив, що відповідні рішення нібито ухвалені на найвищому рівні, маючи на увазі російського президента Володимир Путін, і що збройні сили РФ уже реалізують поставлені завдання та продовжуватимуть їх виконання. Подібна риторика фактично свідчить про намір Москви посилити ескалацію у відповідь на удари по своїй території.

    Його заява пролунала на тлі повідомлень російських джерел про масштабну атаку безпілотників на російську столицю. За даними цих повідомлень, у напрямку Москви в ніч на 18 червня рухалися понад 180 дронів, частину з яких нібито було збито системами протиповітряної оборони. У місті та Московській області тимчасово вводилися обмеження на роботу аеропортів, скасовувалися або затримувалися авіарейси, а місцеві жителі повідомляли про вибухи та роботу ППО.

    Внаслідок атаки, за російськими повідомленнями, було уражено низку об’єктів інфраструктури, серед яких Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Повідомляється про виникнення пожежі та пошкодження частини технологічного обладнання. Це вже не перший випадок ураження цього об’єкта за останній період, що додатково підсилює увагу до безпеки паливно-енергетичної інфраструктури російської столиці.

    Російська влада традиційно покладає відповідальність за атаку на Україну, називаючи такі дії «терористичними», тоді як українська сторона зазвичай не коментує конкретні епізоди або наголошує на ударах по об’єктах, які, за її позицією, забезпечують військову інфраструктуру Росії та є частиною логістики війни.

    Після інциденту у Москві посилилася політична риторика з боку російського керівництва, яке заявляє про необхідність «жорсткої відповіді» та подальшого нарощування ударів. Експерти відзначають, що такі заяви можуть свідчити про новий виток ескалації, однак фактичний масштаб і характер подальших дій залежатимуть від військових рішень і розвитку ситуації на фронті та в тилових регіонах.

    Таким чином, атака на Москву стала не лише військовим, а й політичним фактором, який уже використовується російською стороною для обґрунтування посилення ударів по Україні та формування нової інформаційної і військової риторики у відповідь на події останніх днів.

  • Зеленський і Трамп провели розмову перед G7

    Зеленський і Трамп провели розмову перед G7

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про зміст телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 14 червня. За його словами, сторони обговорили низку ключових питань, серед яких центральне місце посіла тема завершення війни Росії проти України, а також подальша координація між Києвом і Вашингтоном.

    Про це Зеленський написав у соцмережах за підсумками переговорів із американським президентом.

    За словами глави української держави, розмова була змістовною та охопила як ситуацію на фронті, так і перспективи дипломатичних і безпекових рішень. Зеленський також привітав Дональда Трампа з днем народження та подякував Сполученим Штатам за надану Україні підтримку.

    «Я привітав президента Трампа з днем народження, і ми доволі детально обговорили багато ключових речей, серед яких, звісно, мир. Я побажав президенту Трампу успіхів, насамперед у його зусиллях щодо завершення війни Росії проти України. Також подякував йому за всю підтримку, яку Америка надає Україні», — зазначив Зеленський.

    Він окремо підкреслив, що Україна пам’ятає кожен етап допомоги США — від поставок протитанкових ракет Javelin до систем протиповітряної оборони Patriot, які суттєво посилили обороноздатність країни.

    Під час розмови Зеленський поінформував Трампа про поточну ситуацію на полі бою та про зміцнення українських позицій у протистоянні російській агресії. За його словами, обговорювалися також можливі кроки, які могли б наблизити встановлення миру.

    Окремо сторони домовилися продовжити обговорення цих питань під час особистої зустрічі на саміті G7, який відбудеться у Франції. Зеленський наголосив, що Україна має низку пропозицій, які можуть сприяти як припиненню війни, так і посиленню захисту цивільного населення.

    «Домовились, що обговоримо більше під час нашої зустрічі на саміті G7. У нас є деякі хороші ідеї, які можуть допомогти наблизити мир і захистити життя», — додав президент України.

    За даними попередніх повідомлень, Зеленський і Трамп також можуть взяти участь у спільних заходах під час саміту G7, однак окрема двостороння зустріч офіційно не була підтверджена. Водночас у дипломатичних колах не виключають, що така зустріч може бути організована в межах заходу.

    Саміт G7 стане однією з ключових міжнародних подій червня, де очікується обговорення безпекової ситуації у світі, війни в Україні, а також питань глобальної економіки та санкційної політики щодо Росії.

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна в принципі готова до можливого діалогу між президентом Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, однак такий контакт не може відбутися спонтанно чи без належної підготовки. Про це він сказав під час візиту до Литви, повідомляє литовський національний мовник LRT.

    За словами Буданова, розмови такого рівня між лідерами держав, які перебувають у стані війни, не відбуваються у форматі раптового телефонного дзвінка, як це може бути у звичайній дипломатичній практиці між країнами в мирний час.

    “Розмова президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним не відбудеться раптово, ніби з нізвідки, але якщо натяки Росії на діалог є правдивими, то Україна теж готова”, — заявив він.

    Буданов підкреслив, що позиція України щодо можливого мирного врегулювання залишається сталою: Київ виступає за припинення війни та досягнення справедливого миру. Водночас, за його словами, це не означає поступок або відмови від принципових позицій щодо суверенітету та територіальної цілісності держави.

    Він наголосив, що Україна неодноразово демонструвала готовність до переговорів, але лише в контексті завершення бойових дій і на умовах, які не підривають державність.

    “Ми виступаємо за припинення бойових дій. Це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Встановлення миру — це не слабкість, а прояв здорового глузду”, — сказав Буданов.

    Окремо він прокоментував і технічний аспект гіпотетичних переговорів, зауваживши, що міжнародна комунікаційна інфраструктура в умовах війни функціонує інакше, ніж у мирний час. За його словами, прямі телефонні розмови між лідерами держав у стані збройного конфлікту не є звичайною практикою і потребують складних дипломатичних і безпекових процедур.

    “Такі дзвінки не відбуваються по мобільному телефону”, — пожартував він, коментуючи можливість прямого контакту між Києвом і Москвою.

    Буданов також зазначив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною, як і внутрішньополітична ситуація в Росії, однак історично жодна система не є незмінною. Цю тезу він подав у контексті довгострокових процесів, не уточнюючи деталей.

    Його заява пролунала на тлі активних міжнародних дискусій щодо можливих форматів переговорів між Україною та Росією. Окремі політики в Європі періодично озвучують ідеї щодо необхідності прямого діалогу між лідерами двох країн, однак офіційний Київ наголошує, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення агресії та поваги до міжнародного права.

    У цьому контексті згадуються й нещодавні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який після візиту до Москви заявив, що у разі бажання України провести переговори з Путіним, Володимиру Зеленському варто звернутися безпосередньо до Кремля.

    Водночас українська сторона послідовно підкреслює, що формат потенційних переговорів має бути чітко визначений міжнародними партнерами та базуватися на принципах суверенітету України, без визнання результатів російської агресії.

    Таким чином, заява Кирила Буданова вкладається у загальну позицію України, яка залишає відкритим питання переговорів, але наголошує на їхній складності, політичних умовах і неможливості спрощених форматів комунікації між сторонами війни.

  • РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», заявив про спробу його вбивства внаслідок атаки російського безпілотника. За його словами, вночі в будинок, де він перебував, влучив керований реактивний дрон типу «Шахед», унаслідок чого житло було зруйноване, а сам він отримав травми.

    Про інцидент повідомив сам Сергій Бескрестнов у соціальних мережах. Він зазначив, що атака сталася раптово, а удар безпілотника припав безпосередньо на будівлю.

    «Сьогодні вночі росіяни спробували мене вбити. Керований реактивний “Шахед” врізався у стіну мого будинку. Будинку в мене більше немає», — написав Бескрестнов.

    За його словами, під час удару він перебував у будинку і зазнав поранень, однак зміг вижити. Деталі щодо характеру травм наразі не уточнюються. Водночас він наголосив, що дивом залишився живий після прямого влучання дрона.

    Сергій Бескрестнов є відомим в Україні експертом у сфері безпілотних технологій і радіоелектронної боротьби. Він активно аналізує російські атаки дронами та публічно коментує особливості їх застосування. Його діяльність часто пов’язана з оцінкою технічних характеристик ударних БпЛА, зокрема дронів-камікадзе типу «Шахед», які Росія регулярно використовує для атак по території України.

    За відкритими даними, дрони цього типу застосовуються для ураження як інфраструктури, так і житлових об’єктів. Вони можуть долати значні відстані та використовуються як інструмент масованих атак, особливо в нічний час. Українська сторона неодноразово заявляла про модернізацію цих безпілотників, зокрема покращення їхньої навігації та точності.

    Інцидент із Бескрестновим може свідчити про цілеспрямовані спроби ураження не лише об’єктів інфраструктури, а й конкретних осіб, пов’язаних із сектором оборони. Водночас офіційні органи наразі не робили окремих заяв щодо цієї події, а інформація базується на повідомленні самого постраждалого.

    На тлі останніх атак Росії по українських містах застосування дронів-камікадзе залишається однією з ключових загроз. Сили протиповітряної оборони регулярно збивають значну частину таких безпілотників, однак окремі з них досягають цілей і завдають руйнувань.

    У випадку з Бескрестновим удар призвів до повного знищення житлового будинку. Масштаби пошкоджень підтверджують високу руйнівну силу безпілотника, навіть попри його відносно невеликі розміри порівняно з ракетами.

    Сам радник після інциденту заявив, що продовжить свою діяльність, попри атаку. Його реакція свідчить про намір і надалі працювати у сфері аналізу дронових загроз і протидії їм.

    Наразі невідомо, чи розслідується цей випадок як окремий епізод цілеспрямованої атаки. Також не уточнюється, чи були інші постраждалі внаслідок удару.

    Таким чином, нічна атака на радника Міноборони стала ще одним прикладом використання Росією безпілотників для ударів по Україні. Попри отримані травми та втрату житла, Сергій Бескрестнов вижив, а обставини інциденту потребують подальшого з’ясування.

  • Масована атака дронів по Україні і вибухи в РФ: що сталося в ніч на 20 квітня

    Масована атака дронів по Україні і вибухи в РФ: що сталося в ніч на 20 квітня

    Ніч на 20 квітня ознаменувалася новою хвилею атак російських безпілотників по території України, а також ударами дронів по об’єктах у самій Росії. Під обстрілами опинилися Харків, Київська та Дніпропетровська області, тоді як у російському Туапсе повідомляли про вибухи на стратегічній інфраструктурі. Паралельно на міжнародній арені відбулися важливі політичні сигнали — від заяв про згортання переговорів між США та Іраном до нових ініціатив України у сфері протиповітряної оборони.

    У Харкові під ранок пролунала серія вибухів — місто атакували ударними безпілотниками. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Один із дронів влучив у Основ’янському районі, внаслідок чого щонайменше двоє людей отримали поранення. Постраждалим надали медичну допомогу, а на місці працювали екстрені служби.

    Також під атакою опинилася Київська область. У Броварському районі вночі російські безпілотники вдарили по житловій забудові. За інформацією місцевої влади, було пошкоджено щонайменше два приватні будинки. В одному з них виникла пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували. Очільник обласної військової адміністрації повідомив, що внаслідок атаки постраждав 51-річний чоловік — його госпіталізували.

    Інтенсивні обстріли тривали й у Дніпропетровській області. Протягом ночі регіон зазнав майже двох десятків атак із застосуванням різних видів озброєння — безпілотників, артилерії та керованих авіабомб. Найбільших руйнувань зазнала Нікопольщина, де пошкоджено підприємства, інфраструктурні об’єкти, приватні будинки та багатоповерхівку. За попередніми даними, поранення отримали п’ятеро людей, троє з них перебувають у лікарні. Серед постраждалих — 74-річний чоловік у важкому стані.

    У Кривому Розі після одного з ударів виникла пожежа, також зафіксовано пошкодження житлових будинків і об’єктів інфраструктури. Ще один постраждалий — 39-річний чоловік — лікується амбулаторно. У Синельниківському районі атаки спричинили займання приватного будинку та господарських споруд, а також пошкодження в кількох громадах.

    Водночас повідомлення про вибухи надходили і з території Росії. У місті Туапсе, що на узбережжі Чорного моря, дрони атакували портову інфраструктуру та нафтопереробний завод. Після влучань на об’єктах виникли пожежі, у мережі поширилися відео з густим димом та кількома осередками займання. Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв підтвердив атаку, повідомивши про загибель однієї людини та поранення ще однієї.

    Крім промислових об’єктів, уламки безпілотників пошкодили і цивільну інфраструктуру в Туапсе — житлові будинки, навчальні заклади, музей та церкву. Також зафіксовано пошкодження газової труби.

    На тлі цих подій загострилася і міжнародна ситуація. За повідомленнями медіа, Іран відмовився від участі у другому раунді переговорів зі США щодо можливого врегулювання конфліктних питань. У Тегерані пояснили це «надмірними вимогами» Вашингтона та нестабільною позицією під час перемовин.

    Водночас в Україні тривають дискусії щодо економічної політики. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд не наполягає на запровадженні ПДВ для фізичних осіб-підприємців. За її словами, партнери погодилися, що це питання є надто чутливим, і наразі шукаються альтернативні джерела наповнення бюджету.

    Ще однією важливою заявою стала ініціатива щодо створення власної системи протиракетної оборони. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що держава планує протягом року розробити власну антибалістичну систему. За його словами, це дозволить зменшити залежність від західних комплексів, зокрема Patriot, і посилити захист від ракетних атак.

    Президент наголосив, що Україна вже співпрацює з кількома державами, зокрема Німеччиною, у напрямку розширення виробництва ракет і розвитку оборонних технологій, однак цей процес потребує часу.

    Таким чином, ніч на 20 квітня продемонструвала одночасне загострення як на фронті, так і в міжнародній політиці. Масовані атаки дронів по українських регіонах, удари по об’єктах у Росії та дипломатичні зрушення формують складну безпекову ситуацію, яка залишається динамічною.