Daypolitico

Позначка: «Розетка»

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Rozetka розпочала оптимізацію штату після знищення російським ударом автоматизованого складського комплексу в Броварах. Підприємство було одним із ключових логістичних об’єктів компанії та щодня обробляло близько 100 тисяч замовлень.

    Про це повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.

    Російські війська атакували склад 5 серпня. Попри масштабні руйнування, об’єкт відновив роботу вже приблизно через дві години після удару.

    За словами Чечоткіної, під час першої атаки шахеда постраждали шестеро співробітників. Наразі вони завершують лікування. Водночас під час ракетного удару на території об’єкта перебували 92 працівники, і ніхто з них не постраждав.

    Важливу роль у порятунку людей відіграло укриття, яке компанія облаштувала ще у 2022 році. За словами співзасновниці Rozetka, бомбосховище витримало удар балістичної ракети та дозволило людям залишатися всередині й отримувати кисень, поки навколо тривала пожежа.

    Знищення складського комплексу змусило компанію переглянути організацію роботи. На об’єкті в Броварах працювали понад 1000 людей, і тепер Rozetka проводить оптимізацію штату.

    Чечоткіна пояснила, що більшість співробітників планують перевести на інші складські об’єкти. Компанія також намагається знайти для них альтернативні робочі місця.

    Однак забезпечити роботою абсолютно всіх працівників після втрати такого великого об’єкта наразі неможливо.

    Скорочення стосуватимуться окремих підрозділів та відділів компанії.

    «Ми змушені оптимізувати штат», — зазначила співзасновниця Rozetka

    Окрім кадрових рішень, російський удар змушує Rozetka прискорити трансформацію бізнес-моделі.

    Компанія планує суттєво зменшити частку власних продажів та активніше розвивати маркетплейс. Таким чином, після втрати великого автоматизованого центру бізнес намагається перебудувати логістику та структуру операцій.

    Склад у Броварах був одним із найважливіших логістичних об’єктів Rozetka. Його потужності дозволяли обробляти близько 100 тисяч замовлень щодня, тому його знищення стало серйозним ударом по операційній діяльності компанії.

    Раніше співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін оцінював збитки від атаки у мільярди гривень. Попри масштаб руйнувань, компанія продовжила роботу та почала перебудовувати логістичні процеси.

    Удар по об’єкту Rozetka стався на тлі серії атак на складську та промислову інфраструктуру в районі Броварів.

    Під час масованої атаки 5 серпня Росія застосувала 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Частина ракет, зокрема балістичних, досягла цілей.

    Окрім того, 1 серпня російські дрони атакували складські приміщення на околиці Броварів. Унаслідок того удару загинула людина, були також постраждалі.

    Для українського бізнесу такі атаки означають не лише безпосереднє знищення майна. Руйнування великих логістичних центрів призводить до перебудови ланцюгів постачання, переміщення працівників та додаткових витрат.

    У випадку Rozetka наслідки удару вже позначилися на структурі компанії та зайнятості працівників: бізнес змушений скорочувати частину штату та одночасно шукати нову модель роботи після втрати одного з найбільших складських комплексів.

  • Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Фонд державного майна України розпочав масштабний аудит складських приміщень, які перебувають на балансі державних підприємств. Держава хоче знайти вільні або недостатньо задіяні площі, які можна буде оперативно передати компаніям, що втратили логістичні центри, склади та виробничі об’єкти внаслідок останньої хвилі російських атак. За попередньою оцінкою, формально йдеться про кілька сотень тисяч квадратних метрів, однак реальний обсяг придатних для використання приміщень стане зрозумілим лише після фізичної перевірки об’єктів.

    Про початок аудиту заявив голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха. За його словами, робота стартувала за дорученням уряду після масованої атаки РФ 5 серпня, коли під ударами опинилася критично важлива для українського ритейлу та логістики інфраструктура.

    На папері потенційних площ багато. Йдеться про складські приміщення підприємств, які перебувають у сфері управління Фонду держмайна. Проте Наталуха попереджає, що цифра у сотні тисяч квадратних метрів поки не означає, що весь цей ресурс можна негайно передати бізнесу.

    Частина об’єктів може перебувати у незадовільному стані, не мати необхідних під’їзних шляхів, електропостачання чи обладнання, бути фактично зайнятою або не відповідати потребам сучасної логістики.

    Саме тому наступним кроком стануть виїзні перевірки у регіонах.

    «На папері це – одне, а в реальності може бути зовсім інакше», — пояснив Наталуха, наголосивши, що необхідно перевірити не лише фізичний стан приміщень, а й можливість їх фактичного використання.

    Після 5 серпня питання складів стало критичним

    Рішення уряду з’явилося після однієї з найболючіших атак на великий український бізнес за останній час.

    У ніч проти 5 серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні, складські та виробничі потужності низки великих компаній. За відкритими даними, постраждали щонайменше 13 бізнесів. Серед них — NOVUS, «Нова пошта», Rozetka, Fozzy Group, «Сільпо», «Епіцентр», INTERTOP, PUMA, LIQUI MOLY Ukraine та Toyota Ukraine.

    У NOVUS повідомляли про кілька прямих ракетних влучань у логістичний центр, після яких він повністю припинив роботу. Rozetka втратила складський комплекс у Броварах. «Епіцентр» заявляв про руйнування двох логістичних комплексів та виробничих потужностей Epicentr Ceramic Corporation.

    «Сільпо» повідомило про пожежі на двох розподільчих центрах і загибель працівників. Основний логістичний склад INTERTOP був знищений, а PUMA втратила товарні запаси та попередила про можливі тимчасові проблеми з наявністю окремих позицій.

    Toyota Ukraine втратила склад запасних частин, а LIQUI MOLY Ukraine повідомила про знищення центрального складу продукції.

    Це означало удар не просто по окремих підприємствах. Великі розподільчі центри працюють як вузли, через які одночасно проходять сотні тисяч або навіть мільйони одиниць товарів. Втрата такого об’єкта змушує компанію буквально за години перебудовувати маршрути, переводити поставки безпосередньо від виробників, шукати сторонні склади та додатковий транспорт.

    Уряд залучив ФДМУ, Мінекономіки та АРМА

    Після атаки 5 серпня уряд доручив одразу кільком державним структурам знайти можливості для підтримки постраждалих компаній.

    До роботи залучили Міністерство економіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів та Фонд державного майна. Їхнє завдання — зібрати перелік державних об’єктів, де існують складські площі, які можна було б передати бізнесу.

    Ідея виглядає просто: замість того щоб компанії місяцями шукали на комерційному ринку великі логістичні майданчики, держава може тимчасово використати власний майновий резерв.

    Однак найскладніше питання — як саме це юридично оформити.

    Склади за 1 гривню чи відкриті аукціони

    Фонд держмайна наразі розглядає декілька можливих схем передачі приміщень.

    Один із варіантів — класична оренда через аукціон. Компанії змагатимуться за право користування конкретними приміщеннями відповідно до законодавства про оренду державного майна.

    Але така схема може виявитися надто повільною для бізнесів, які втратили склад сьогодні і вже завтра повинні десь розміщувати товар.

    Тому обговорюється інший механізм.

    За словами Наталухи, держава розглядає можливість передачі таких активів певній державній компанії за символічну орендну плату — умовно 1 гривню на місяць. Після цього держкомпанія могла б передавати площі в суборенду підприємствам, які цього потребують.

    Проте саме тут виникає головний ризик — непрозорий розподіл державного майна.

    Голова ФДМУ прямо зазначив, що необхідно знайти таку правову модель, яка дозволить діяти швидко, але при цьому не створить «простір для корупції». Тому остаточний механізм ще не визначено.

    Чому просто знайти порожній склад недостатньо

    Сучасна логістика вимагає значно більшого, ніж просто великої будівлі.

    Для продуктових мереж потрібні холодильні та морозильні потужності, санітарні умови та можливість швидко приймати велику кількість вантажівок. Інтернет-магазинам необхідні автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура, резервне живлення та місця для комплектації замовлень.

    Для виробників важливими є висота приміщень, навантаження на підлогу, вантажні рампи, залізничні під’їзди та доступність великих енергетичних потужностей.

    Тому кількасот тисяч квадратних метрів у державних реєстрах можуть після перевірки суттєво скоротитися.

    Саме з цієї причини Фонд планує фізично оглядати об’єкти в регіонах, а не покладатися виключно на інформацію державних підприємств.

    Росія дедалі частіше б’є саме по логістиці

    Нова ініціатива уряду з’явилася на тлі ширшої проблеми — російські сили дедалі частіше атакують українські складські, транспортні та логістичні об’єкти.

    31 липня російський удар зруйнував сортувальний термінал «Нової пошти» у Полтаві. Раніше під удари потрапляли складські споруди та вантажне відділення компанії в Ізюмі.

    У червні Росія атакувала логістичні потужності АТБ. У наступні тижні перелік постраждалого бізнесу продовжив розширюватися.

    Для економіки такі удари мають подвійний ефект. Безпосередньо компанія втрачає товар, будівлю, обладнання та транспорт. Але потім виникають додаткові витрати на оренду нових приміщень, переналаштування маршрутів і створення резервної логістики.

    Саме цей другий етап може зрештою відчути споживач.

    Бізнес готується дробити склади

    Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук після серії ударів заявляв, що компанії будуть змушені диверсифікувати місця зберігання товарів.

    Простіше кажучи, замість одного величезного складу бізнес може переходити до кількох менших об’єктів у різних регіонах.

    Це підвищує живучість системи: знищення одного майданчика більше не паралізує всю логістику. Але така модель дорожча. Потрібно утримувати більше приміщень, мати додатковий транспорт, дублювати персонал та обладнання.

    Саме тому представники ринку попереджають, що зміна логістичної моделі може збільшити операційні витрати й у перспективі впливати на кінцеві ціни.

    Мінекономіки ще навесні зазначало, що наслідки російських атак на транспортну та енергетичну інфраструктуру залишаються одним із головних ризиків для економічного зростання, оскільки вони спричиняють перебої у виробництві й логістиці.

    Державні склади можуть стати тимчасовим «буфером»

    Саме тут аудит ФДМУ може дати бізнесу важливий резерв.

    Якщо державі вдасться швидко знайти хоча б частину придатних площ і створити прозорий механізм їх передачі, компанії отримають можливість пережити найскладніший період без термінового будівництва нових центрів.

    Особливо це важливо для великих мереж, які втратили десятки тисяч квадратних метрів логістичної інфраструктури одночасно.

    Водночас Фонд поки не називає остаточної кількості складів або конкретних адрес. Немає й точного переліку компаній, які зможуть претендувати на ці об’єкти.

    Тому головна цифра — «кілька сотень тисяч квадратних метрів» — наразі залишається лише потенційною.

    Реальну картину Фонд держмайна очікує отримати після виїзних інспекцій.

    Якщо значна частина приміщень виявиться придатною, держава фактично отримає резервну логістичну мережу, яку зможе швидко задіювати після нових атак. Для українського бізнесу, що дедалі частіше стає прямою ціллю російських ударів, такий механізм може виявитися не просто економічною підтримкою, а способом зберегти безперервність поставок і не допустити серйозного дефіциту товарів.

  • Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Один із найбільших українських онлайн-ритейлерів Rozetka заявив про наймасштабніші збитки за весь час існування компанії після серії російських ударів по її логістичній інфраструктурі на Київщині. За попередньою оцінкою співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, прямі втрати вже вимірюються мільярдами гривень. Точну суму ще підраховують, але в компанії визнають: нічого подібного за масштабом руйнувань Rozetka раніше не переживала.

    Найважчого удару компанія зазнала в ніч проти 5 серпня. Російська атака фактично знищила великий розподільчий комплекс Rozetka у Броварах Київської області. За повідомленнями українських медіа, об’єкт не підлягає відновленню. У публічних повідомленнях також йшлося про влучання кількох балістичних ракет по території комплексу.

    За словами Чечоткіна, масштаби фінансових втрат уже очевидні навіть до завершення повної інвентаризації.

    «Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — заявив співзасновник Rozetka в ефірі телемарафону.

    Деякі українські медіа з посиланням на заяви компанії оцінюють втрати від останньої атаки вже у понад 2 млрд грн. Остаточна цифра, втім, може змінитися після оцінки знищеного товару, обладнання, самої будівлі, логістичної інфраструктури та непрямих втрат від порушення роботи розподільчого центру.

    Перед цим Росія вже атакувала інший склад Rozetka

    Найбільший удар стався лише через кілька днів після іншої атаки на логістичну інфраструктуру компанії.

    У ніч на 2 серпня російський безпілотник атакував склад Rozetka на Київщині. Тоді наслідки були не лише матеріальними.

    За повідомленнями компанії та українських медіа, один працівник загинув, ще семеро людей дістали поранення.

    Таким чином, за лічені дні компанія пережила дві серйозні атаки: перша забрала життя працівника та призвела до поранень, друга знищила один із ключових логістичних об’єктів і завдала мільярдних збитків.

    Саме ця серія ударів змусила керівництво Rozetka публічно заговорити вже не лише про власні втрати, а про системну проблему захисту українського бізнесу в умовах затяжної війни.

    Чечоткін назвав три механізми допомоги бізнесу

    Після ударів співзасновник Rozetka окреслив кілька напрямків, у яких, на його думку, держава могла б значно полегшити відновлення підприємств після російських атак.

    Перший — розширене страхування воєнних ризиків.

    Другий — податкові пільги для компаній на період відновлення зруйнованих об’єктів.

    Третій — доступ до пільгового кредитування для бізнесу, який втратив виробничі чи логістичні потужності через війну.

    На думку Чечоткіна, нинішні страхові механізми не відповідають масштабу ризиків, з якими стикаються великі підприємства.

    У випадку Rozetka мова вже йде про втрати у кілька мільярдів гривень, тоді як чинна державна програма компенсації воєнних ризиків має значно нижчі ліміти.

    Держава вже компенсує воєнні ризики — але максимум до 30 млн

    В Україні з початку 2026 року працює державний механізм страхування майна від воєнних ризиків.

    За програмою «Зроблено в Україні» підприємці можуть отримати до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно, а також до 3 млн грн компенсації страхової премії за договором страхування воєнних ризиків.

    Компенсація безпосередньо за знищене майно поширюється на бізнес у низці регіонів, які зазнають підвищеного ризику російських атак. Окремий механізм компенсації вартості страхування доступний підприємствам по всій Україні. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство.

    У травні Міністерство економіки повідомляло, що перші чотири українські компанії вже отримали компенсацію страхових премій. Загальна сума виплат становила 6,8 млн грн, а середня ефективна вартість страхування для цих підприємств після державної компенсації знизилася з 4,24% до 1,19%.

    У липні уряд додатково спростив процедуру підтвердження збитків та продовжив терміни подання документів за програмою.

    Але ситуація Rozetka показує очевидне обмеження такого механізму: якщо один великий логістичний комплекс може коштувати компанії мільярди гривень, компенсація в 30 млн покриє лише незначну частину реальних втрат.

    У Rozetka заговорили про приватну ППО

    Найбільш дискусійною пропозицією Чечоткіна стала необхідність спростити правила, пов’язані із захистом приватних підприємств від повітряних атак.

    За його словами, чинні механізми настільки складні, що бізнес практично не може самостійно реалізувати ефективний фізичний захист об’єктів.

    Фактично йдеться про пошук моделі, за якої великі компанії могли б фінансувати або брати участь у створенні локальних засобів протиповітряного захисту своїх підприємств під контролем держави.

    При цьому будь-яке застосування засобів ППО є питанням військового управління, координації повітряного простору та безпеки цивільних, тому простого механізму «купити власну ППО» для бізнесу не існує.

    Сам Чечоткін наголосив передусім на необхідності перегляду регулювання, а не на створенні незалежних приватних збройних формувань.

    Чому знищення великого складу б’є сильніше, ніж здається

    Збитки від удару по великому логістичному центру не обмежуються вартістю будівлі.

    Сучасний розподільчий комплекс маркетплейсу — це складна інфраструктура, яка включає автоматизовані системи сортування, складську техніку, IT-обладнання, товарні запаси, транспортні вузли та персонал.

    До прямих збитків додаються непрямі.

    Компанії доводиться перенаправляти товарні потоки на інші майданчики, змінювати маршрути доставки, орендувати додаткові площі, перебудовувати логістичні процеси й компенсувати можливі затримки клієнтам та продавцям.

    Саме тому остаточні втрати можуть бути значно більшими за балансову вартість знищеної будівлі.

    У випадку великого маркетплейсу наслідки також зачіпають тисячі сторонніх продавців, які використовують його інфраструктуру для зберігання та доставки товарів.

    Компанія продовжує працювати

    Попри масштаб ударів, Rozetka не повідомляла про зупинку всієї роботи.

    Українські медіа з посиланням на компанію зазначали, що після знищення комплексу бізнес продовжив обслуговувати клієнтів, перерозподіляючи логістику між іншими об’єктами.

    Саме децентралізація складської мережі та наявність інших майданчиків дозволяє великим торговельним компаніям частково компенсувати втрату окремого хаба.

    Проте замінити один із центральних розподільчих комплексів швидко неможливо.

    Новий склад потребує земельної ділянки, проєктування, будівництва, обладнання та складної автоматизації. Навіть за наявності коштів цей процес може тривати місяці або роки.

    Удари по бізнесу стають окремою економічною проблемою

    Історія Rozetka вкотре демонструє, що російські удари по Україні мають не лише військовий і гуманітарний, а й масштабний економічний ефект.

    Коли ракета або дрон знищує логістичний комплекс, підприємство втрачає активи, держава — частину податкових надходжень, працівники стикаються з ризиками для робочих місць, а економіці доводиться витрачати ресурси не на розвиток, а на відновлення вже створеної інфраструктури.

    Саме тому український уряд протягом останніх років намагається створити механізми страхування воєнних ризиків, які мають зробити інвестиції та роботу бізнесу в країні менш небезпечними.

    Однак мільярдні втрати Rozetka показують, наскільки великою залишається різниця між масштабом потенційної шкоди та доступними сьогодні механізмами компенсації.

    Для самої компанії серпневі удари стали найтяжчими за її історію. За кілька днів один склад був атакований дроном із людськими жертвами, а інший великий логістичний комплекс був знищений внаслідок ракетного удару.

    Тепер Rozetka не лише підраховує збитки, а й фактично відкрила ширшу дискусію: хто і яким коштом має захищати критично важливі приватні логістичні та виробничі об’єкти в країні, де російські ракети та дрони можуть за одну ніч знищити інвестиції на мільярди гривень.

  • Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    У ніч на 2 серпня російські війська вдруге за останню добу атакували складський комплекс онлайн-гіпермаркету ROZETKA у Броварах Київської області. За даними компанії, по найбільшому складу влучили два ударні безпілотники типу “Шахед”. Попри пошкодження, обійшлося без постраждалих, а підприємство продовжує працювати у штатному режимі.

    Про це повідомила пресслужба ROZETKA.

    У компанії зазначили, що атака стала вже другою менш ніж за 24 години, через що її вважають цілеспрямованим ударом по логістичній інфраструктурі.

    “Це друга атака на наш склад за 24 години. Точно не випадковість, а цілеспрямований удар. Тим не менш, ROZETKA працює за графіком”, – наголосили у компанії.

    За попередньою інформацією, внаслідок нічного удару жертв і постраждалих немає. Водночас на оприлюднених компанією фотографіях видно значні пошкодження складських приміщень після влучання безпілотників.

    Це вже другий удар по логістичному комплексу ROZETKA за останню добу. Вранці 1 серпня російські війська також атакували складські приміщення на околиці Броварів ударними дронами.

    Тоді внаслідок атаки загинула одна людина, ще семеро отримали поранення та були госпіталізовані. За інформацією медиків, один із постраждалих перебував у важкому стані. Крім того, було пошкоджено 13 автомобілів.

    Пізніше стало відомо, що ціллю російської атаки були саме складські приміщення ROZETKA. На момент удару на території логістичного комплексу перебували 270 працівників.

    У компанії поки не повідомляють про масштаби матеріальних збитків або можливий вплив повторної атаки на виконання замовлень. Водночас ROZETKA запевнила клієнтів, що продовжує працювати у звичайному режимі та виконує свої зобов’язання.

    Повторний удар по одному й тому самому цивільному логістичному об’єкту менш ніж за добу став одним із найрезонансніших випадків останніх днів. Українська влада неодноразово наголошувала, що Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, зокрема підприємства, логістичні центри та склади, які не є військовими об’єктами, що створює додаткові ризики для працівників і порушує роботу бізнесу.

  • «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    Верховна Рада України ухвалила резонансний закон про оподаткування цифрових платформ, який уже в суспільному дискурсі отримав неофіційну назву «податок на OLX». Документ передбачає нові правила оподаткування доходів громадян, які продають товари або надають послуги через онлайн-майданчики, зокрема OLX, Prom та Rozetka, і має суттєво змінити підхід до контролю за доходами в цифровій економіці. За ухвалення закону проголосували 241 народний депутат.

    Основним політичним двигуном рішення стала фракція «Слуга народу», яка дала 169 голосів на підтримку ініціативи. Крім монобільшості, законопроєкт підтримали також окремі депутатські групи та частина позафракційних парламентарів. Зокрема, від групи «Довіра» за документ проголосували 17 депутатів, від «За життя та мир» — 16, від «Відновлення України» — 13, від «За майбутнє» — 12, а також 8 позафракційних депутатів. Додатково підтримку надала невелика частина фракції «Голос», яка віддала 6 голосів «за».

    Водночас закон викликав різку критику з боку опозиційних сил. У повному складі проти ініціативи виступили фракції «Батьківщина» та «Європейська солідарність», які не дали жодного голосу на підтримку документа. Представники цих політичних сил заявляли, що нові правила фактично посилюють податковий тиск на громадян, які використовують онлайн-платформи для продажу особистих речей або невеликих заробітків, і запроваджуються без належного підвищення соціальних стандартів. Опозиція також попереджала про ризики надмірного адміністрування та потенційного збільшення фінансового навантаження на простих користувачів цифрових сервісів.

    Згідно з ухваленим законом, з 1 січня 2027 року цифрові платформи будуть зобов’язані автоматично утримувати податок у розмірі 10% з доходів користувачів, які здійснюють регулярну комерційну діяльність. Ця ставка складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. При цьому для громадян, які продають особисті вживані речі в межах невеликого обсягу, передбачено неоподатковуваний річний ліміт, що становитиме приблизно від 36 до 40 тисяч гривень.

    Уряд і автори ініціативи пояснюють, що мета закону полягає у виведенні з тіні значної частини онлайн-торгівлі та забезпеченні рівних умов оподаткування для всіх учасників ринку. Очікується, що нові правила дозволять державі краще контролювати доходи від цифрової економіки та збільшити надходження до бюджету.

    Водночас експерти попереджають про можливі негативні наслідки. Зокрема, вони вказують на ризик переходу частини дрібних продавців у тіньовий сектор, включно з продажами через месенджери та соціальні мережі, де контроль держави значно складніший. Також висловлюються побоювання, що додаткове адміністрування податків може створити технічне навантаження на самі платформи, що у перспективі призведе до підвищення комісій і, відповідно, зростання кінцевих цін для споживачів.

    Окремо аналітики звертають увагу, що нововведення може змінити поведінку ринку онлайн-торгівлі, зменшивши кількість дрібних продавців на офіційних платформах і стимулюючи розвиток альтернативних каналів збуту без формального податкового обліку.

    Таким чином, ухвалений закон став одним із найбільш дискусійних рішень останнього парламентського періоду, об’єднавши навколо себе як прихильників посилення фіскальної дисципліни в цифровій економіці, так і критиків, які вважають його надмірним втручанням у сферу дрібної приватної торгівлі.

  • Комітет Ради очолений Гетманцевим підтримав автоматичний обмін даними про доходи українців з OLX, Prom, Rozetka

    Комітет Ради очолений Гетманцевим підтримав автоматичний обмін даними про доходи українців з OLX, Prom, Rozetka

    Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює народний депутат Данило Гетманцев, підтримав урядовий законопроєкт №14025 про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ запроваджує нові правила оподаткування доходів громадян від діяльності на майданчиках на кшталт OLX, Prom, Bolt, Glovo, Rozetka та інших.

    Згідно з проєктом, між податковими органами різних держав створюється механізм автоматичного обміну даними про доходи, які користувачі отримують через цифрові платформи. Як пояснив голова комітету Данило Гетманцев, це дозволить України приєднатися до європейської системи прозорості цифрової економіки: “Фактично, це означає, що Україна долучається до європейської системи прозорості цифрової економіки, де дані про доходи осіб, отримані через цифрові платформи, автоматично передаються між податковими органами різних держав”.

    Законопроєкт одночасно вводить податкові правила для фізосіб, які заробляють через платформи. Передбачено податкову пільгу: продажі товарів через майданчики на суму до 2000 євро на рік не обкладатимуться податком. Це означає, що одноразові або незначні продажі побутових речей залишаться поза оподаткуванням.

    Якщо річний дохід перевищить поріг пільги, платники мають задекларувати прибутки. Для фізичних осіб-платників, які виконують низку умов, встановлено знижену ставку ПДФО до 5%. Перелік умов включає: відкриття окремого банківського рахунку для надходжень із платформ та розрахунків лише через нього; відсутність статусу самозайнятості та найманих працівників; річний дохід не вище 834 мінімальні заробітні плати (прибл. 6,7 млн грн); і відсутність торгівлі підакцизними товарами. За інших умов діятиме загальна ставка ПДФО 18%.

    Міністерство фінансів визначає коло осіб, яких стосуватимуться нові правила: водії сервісів таксі (Bolt, Uklon, Uber), кур’єри служб доставки (Glovo, Zakaz.ua), фрилансери і виконавці завдань через платформи типу Kabanchik.ua, а також продавці на онлайн-майданчиках (OLX, Prom, Rozetka). Крім того, проєкт дозволяє використовувати особистий поточний рахунок для операцій, якщо протягом року через платформу здійснено не більше трьох продажів на суму до €2000.

    Данило Гетманцев підкреслив, що ухвалення законопроєкту наблизить українське податкове законодавство до норм ЄС та ОЕСР і сприятиме прозорості: “Цей документ наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — це ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами”. При цьому Державна податкова служба України щороку отримуватиме від партнерів дані про доходи українців із цифрових платформ і передаватиме інформацію про іноземних резидентів іншим країнам.

    Наступні кроки — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради та узгодження технічних деталей його впровадження: як саме відбуватиметься обмін даними, яким чином платники декларуватимуть доходи, і які інформаційні інструменти будуть доступні для користувачів платформ. Учасники ринку та самі платформи матимуть час підготуватися до нових правил, які торкнуться мільйонів українців, що заробляють через цифрові сервіси.

  • Продавці на OLX, Rozetka та у службах доставки зобов’язані пройти ідентифікацію

    Продавці на OLX, Rozetka та у службах доставки зобов’язані пройти ідентифікацію

    Починаючи з березня 2025 року, всі українські сервіси доставки, що надають послугу післяплати, зобов’язані формувати фіскальні чеки з повною ідентифікацією отримувача. До них мають бути включені прізвище, індивідуальний податковий номер (ІПН) та номер банківського рахунку покупця. Про це повідомляє NV з посиланням на представників платіжних сервісів.

    Згідно з новими вимогами, дані з чеків будуть автоматично передаватися до Державної податкової служби в режимі реального часу — без додаткових запитів чи дозволів. Таким чином держава посилює фіскальний контроль за грошовими операціями під час онлайн-торгівлі та доставки товарів із післяплатою.

    У компаніях RozetkaPay і NovaPay підтвердили свою технічну готовність і заявили, що вже працюють у режимі передачі даних до ДПС. Водночас Укрпошта та OLX звертають увагу, що більшість їхніх клієнтів — це звичайні фізичні особи, які продають особисті вживані речі, а не займаються підприємництвом.

    Такі компанії закликають до збалансованого підходу, щоб уникнути надмірного тиску на громадян, які не ведуть систематичної комерційної діяльності.

    Наразі не повідомляється, чи будуть якісь винятки з нових правил або спрощені механізми для одноразових продажів.

  • Великі українські ритейлери купували техніку у компанії, пов’язаної з фінансуванням бюджету РФ

    Великі українські ритейлери купували техніку у компанії, пов’язаної з фінансуванням бюджету РФ

    Попри повномасштабну війну з Росією, провідні українські торговельні мережі, зокрема «Розетка», «Комфі» та «Епіцентр», продовжували закуповувати кліматичну техніку у компанії, яку слідство підозрює у фінансуванні бюджету держави-агресора. Про це йдеться у журналістському розслідуванні hromadske, заснованому на судових матеріалах та документах із відкритих джерел.

    Мова йде про ТОВ «Торгова компанія “Оптім”», власником якої є бізнесмен Олег Зудов. Його слідство підозрює у причетності до фінансування російського бюджету. У грудні 2023 року материнська компанія Optim Holding GmbH була включена до санкційного списку Ради національної безпеки і оборони України. Проте, як з’ясували журналісти, закупівлі продукції «Оптім» тривали навіть після введення санкцій.

    Зокрема, одна з дочірніх компаній «Розетки» після запровадження санкцій продовжила імпортувати кліматичну техніку у «Оптім». Журналісти направили запит до представників «Розетки» з питанням, чи знали вони про санкційний статус компанії-постачальника. Станом на момент публікації відповіді отримано не було.

    Крім ймовірних зв’язків із фінансуванням країни-агресора, «Оптім» фігурує у кримінальних провадженнях щодо заниження митної вартості імпортованої техніки. У деяких випадках у митних деклараціях вартість товарів вказувалася як нульова, що створювало передумови для ухилення від сплати податків і завдавало шкоди держбюджету України.

    За матеріалами слідства, «Оптім» мав корупційні зв’язки з представниками Державної митної та податкової служб. За даними джерел, посадовці отримували винагороду за «невтручання» в незаконні операції.

    «Представники зазначеного приватного суб’єкта господарювання мають корупційні зв’язки в митних та податкових органах, які за окрему грошову винагороду не вживають відповідних заходів реагування», — йдеться у матеріалах справи.

    Журналісти продовжують слідкувати за розвитком справи та очікують відповіді від фігурантів розслідування.