Daypolitico

Позначка: розкрадання бюджету

  • Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.

    Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.

    За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.

    Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.

    Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.

    Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.

    Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.

    У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.

    Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.

    Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.

    Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.

    Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.

    Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.

    Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.

    Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Директор фірми привласнив понад 1,2 млн грн під час ремонту укриттів у столичному університеті

    Директор фірми привласнив понад 1,2 млн грн під час ремонту укриттів у столичному університеті

    Поліція Києва повідомила про підозру директору підрядної компанії, який, за даними слідства, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках одного з провідних університетів столиці. Загальна сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона гривень.

    Слідчі встановили, що керівник компанії уклав договори на проведення ремонтних робіт із ліквідації аварійного стану укриттів у двох гуртожитках. Під час виконання робіт він навмисно завищив обсяги виконаних робіт і вартість будівельних матеріалів, зазначених у кошторисній документації.

    Фактично ж, за даними правоохоронців, підрядник використовував значно дешевші матеріали, ніж ті, що були передбачені проєктом. Різницю між задекларованою та реальною вартістю робіт і матеріалів було використано для незаконного збагачення.

    Для реалізації схеми директор залучив заступника головного інженера університету. Посадовець, за версією слідства, підписував підроблені акти виконаних робіт, у яких зазначалися неправдиві дані щодо їх обсягів і вартості. Саме ці документи стали підставою для перерахування коштів підрядній компанії.

    У результаті таких дій бюджет університету зазнав збитків на суму понад 1,2 мільйона гривень. Правоохоронці кваліфікують дії фігурантів як привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що передбачає сувору кримінальну відповідальність.

    Досудове розслідування триває. Поліція встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє інші договори на проведення ремонтних робіт у навчальних закладах столиці.

  • Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Столична Національна поліція розслідує одразу кілька кримінальних проваджень щодо ймовірного заволодіння бюджетними коштами посадовцями КП «Київський метрополітен» та пов’язаними з ними підрядниками і постачальниками. Йдеться про закупівлі мастильних матеріалів і капітальний ремонт кабельних ліній, у межах яких слідчі виявили ознаки фіктивних операцій та імітації виконання робіт.

    Перше провадження, відкрите у липні 2024 року, стосується закупівлі оливи у ТОВ «КСМ Трейд». Договір було укладено у травні 2023 року на суму 10 мільйонів гривень. За версією слідства, ця компанія могла бути створена для участі у протиправному механізмі з виведення бюджетних коштів у тіньовий сектор економіки через фіктивні фінансово-господарські операції.

    Правоохоронці встановили, що гроші, отримані від метрополітену, могли обготівковуватися через підконтрольні суб’єкти з ознаками фіктивності. Інформацію про можливу схему слідчим передала Служба безпеки України. У межах розслідування проведено низку слідчих та негласних дій, встановлено одну з осіб, яка може бути причетною до оборудки. Наприкінці 2024 року у неї провели обшук та вилучили мобільний телефон, який спершу арештував суд, але згодом арешт було скасовано, оскільки жінка не мала статусу підозрюваної. Остаточний розмір збитків у цій справі ще не встановлений.

    Другий епізод стосується капітального ремонту кабельних ліній зовнішнього електропостачання Сирецько-Печерської лінії метро в районі станції «Сирець». Угоду на виконання робіт у вересні 2023 року уклали з ТОВ «ТД Київенергокомплекс». За договором підрядник мав прокласти кабель іспанського виробництва, однак, за даними слідства, фактично було використано значно дешевший кабель українського виробництва.

    Слідчі називають це «імітацією заміни». На папері фігурував дорогий імпортний кабель, але митне оформлення такого товару відсутнє, що свідчить про його фактичну відсутність. У результаті бюджету Києва, за попередніми оцінками, було завдано збитків на суму 2,7 мільйона гривень.

    У жовтні 2025 року у цій справі повідомили про підозру директору ТОВ «ТД Київенергокомплекс». Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави з покладенням процесуальних обов’язків. Згодом підозру отримав ще один фігурант — підприємець, якого слідство вважає пособником у схемі заволодіння коштами.

    За даними аналітичних систем, «КСМ Трейд» є активним учасником державних і комунальних закупівель із сотнями договорів на сотні мільйонів гривень, тоді як співпраця з Київським метрополітеном була для компанії одиничною. Натомість «ТД Київенергокомплекс» фактично не мало інших тендерів, окрім контракту з метро, і нині перебуває у стані припинення.

    Правоохоронці зазначають, що це не перші кримінальні провадження, пов’язані з діяльністю столичної підземки. Раніше розслідувалися можливі розкрадання під час будівництва метро на Виноградар, підтоплення тунелів, а також завищення вартості матеріалів під час ремонту інших ліній. У кількох справах фігурують колишні керівники підприємства, частина з яких перебуває в розшуку.

    Слідство триває, а правоохоронці продовжують перевіряти як посадовців КП «Київський метрополітен», так і підрядників, які працювали з підприємством у попередні роки.

  • Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Український банківський сектор у низці випадків може використовуватися не лише для обслуговування економіки, а й як інструмент для відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із найбільш показових прикладів стала історія навколо банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Про це повідомляє видання «Коментарі».

    Ім’я самого власника банку рідко з’являється у публічному просторі, однак фінансова установа неодноразово фігурувала у гучних скандалах, пов’язаних із кримінальними провадженнями, штрафами регулятора та судовими процесами на мільярдні суми.

    Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

    Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

    Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

    У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

    Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

    Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

    Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

    Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

    Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

    Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

  • В Одесі викрили посадовців міськради, які привласнили понад 1,6 млн грн під час закупівель для Сил оборони

    В Одесі викрили посадовців міськради, які привласнили понад 1,6 млн грн під час закупівель для Сил оборони

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила масштабну корупційну схему, організовану посадовцями Одеської міської ради під час закупівель обладнання для Сил оборони.

    За даними слідства, у злочинній схемі брали участь колишній керівник та перший заступник Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради. Вони провели тендер із заздалегідь визначеним переможцем — підконтрольною їм комерційною структурою. Саме ця фірма отримала замовлення на поставку 300 радіостанцій із додатковими акумуляторами для військових потреб.

    Посадовці незаконно включили до вартості контракту податок на додану вартість, хоча постачання товарів для військових формувань згідно із законодавством звільняється від сплати ПДВ. У результаті дій фігурантів понад 1,6 мільйона гривень бюджетних коштів опинилися у приватних руках.

    Слідство встановлює повне коло причетних до оборудки осіб, а також перевіряє можливу причетність інших чиновників міськради.

    Підозрюваним інкримінується заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці наголошують, що такі злочини є особливо цинічними, адже гроші, призначені для потреб оборони країни, використовуються задля особистого збагачення.

  • Гроші пішли, укриттів немає: посадовців сільради підозрюють у привласненні десятків мільйонів

    Гроші пішли, укриттів немає: посадовців сільради підозрюють у привласненні десятків мільйонів

    У Михайлівській громаді викрито масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, які мали піти на облаштування укриттів. За версією слідства, посадові особи Степівської сільської ради спільно з керівництвом підрядних підприємств привласнили понад 47 мільйонів гривень, виділених на будівництво й обладнання захисних споруд цивільного захисту.

    Слідчі стверджують, що посадовці зловживали службовим становищем, укладали договори з компаніями з ознаками фіктивності та підписували акти виконаних робіт, які або не проводилися взагалі, або були виконані лише частково. За документами укриття нібито вводили в готовність, але на місці — або недобудовані приміщення, або захист, що не відповідає вимогам безпеки. Тобто споруди, які мали рятувати життя під час повітряних тривог і обстрілів, у частині випадків лишилися непридатними для використання.

    Кримінальне провадження відкрито за №12025152260000308 від 13.09.2025 ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Кваліфікація — ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Ця стаття передбачає відповідальність за дії посадових осіб, які використовують свої повноваження всупереч інтересам служби і завдають істотної шкоди державі.

    За даними слідства, схема працювала так:
    – вартість робіт і матеріалів штучно завищували;
    – підписувалися фіктивні акти приймання робіт;
    – кошти з рахунків сільради перераховувалися на рахунки підконтрольних підрядних фірм;
    – далі гроші «чистили» через посередників, частково переводили в готівку і розносили по приватних рахунках.

    Окремо перевіряється питання можливої змови. Слідчі встановлюють, чи діяли посадовці сільради й керівники підрядних організацій у координації, а також чи було негласне «кришування» з боку контролюючих органів, які мали би перевіряти стан робіт на укриттях і використання бюджетних коштів.

    Контекст справи особливо чутливий: кошти виділялися на захисні споруди, які в умовах постійних повітряних загроз у Миколаївській області є критично важливими для шкіл, садочків і цивільної інфраструктури. Замість реального захисту громада на виході отримала бетон «на папері» і дірку в бюджеті.

  • Незадекларовані мільйони екс-директора  Дніпропетровського інституту судових експертиз Сергія Розумного

    Незадекларовані мільйони екс-директора  Дніпропетровського інституту судових експертиз Сергія Розумного

    Екс-директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний все життя пропрацювавши “скромним чиновником” буквально став мільйонером після звільнення.

    Так, в Декларації Сергія Розумного за 2024 рік вказано, що він офіційно отримував близько 50 тисяч гривень на місяць.

    Однак його родина володіє двома квартирами у Києві вартістю понад 5 мільйонів гривень, кількома об’єктами нерухомості в різних регіонах України, колекцією швейцарських годинників Rolex на суму понад 125 тисяч євро, новим Porsche Cayenne 2024 року та мільйонами гривень готівкою. Такі статки не відповідають офіційним доходам і викликають підозри у незаконному збагаченні.

    Також Сергій Розумний відомий своєю любов’ю до дорогих брендових речей, які він ніколи не соромився носити на службі.

    Зокрема, в мережі ми бачимо десятки фото, на яких Сергій Розумний з’являється на офіційних заходах в речах, які вартують значно більше чим його офіційна місячна зарплата. На одному з таких фото нижче, Сергій Розумний в паску бренду  Louis Vuitton.

    ФОТО: Сергій Розумний на службі в брендовому паску будинку моди Louis Vuitton

    Особливо цинічним є той факт, що мільйонні статки Сергія Розумного зароблені на горі людей, постраждалих від агресії РФ.

    Нагадаємо, Розумний був призначений директором інституту без конкурсу та фактично перетворив державну установу, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення. Саме в цьому інституті концентруються мільйонні експертні оцінки щодо зруйнованого житла, компенсацій і кримінальних проваджень, пов’язаних із війною.  За керівництва Сергія Розумного судові експертизи навмисно затягувалися, створювалися перешкоди для розслідувань, а пріоритет надавався “замовленням із комерційним інтересом”.

    Так, під керівництвом Сергія Розумного експертизи почали виконувати вибірково: державні справи системно затягувалися, тоді як приватні замовлення, особливо “комерційно цікаві”, виконувались у першу чергу.

    Механізм фінансування був відпрацьований: гроші проходили через підконтрольну Розумному ГО “Громадська ініціатива розумних рішень”. Саме ця структура, в якій Сергій Розумний виступає співзасновником,  виконувала роль “прокладки” для збору і легалізації коштів, отриманих від замовників експертиз. У той час, коли в країні триває війна, установа, що мала оцінювати збитки Бучі, Ізюма і Харкова, фактично обслуговувала інтереси окремих осіб.

    Показовою стала судова справа №922/4067/19.  Дніпровський інститут отримав оплату за експертизу ще на початку 2023 року – 39 641 грн, однак висновок не надійшов ні через місяць, ні через півроку. Суд неодноразово надсилав запити, наголошував на необхідності завершення експертизи, однак реакції не було. У серпні 2023 року Східний апеляційний господарський суд змушений був винести окрему ухвалу, якою зобов’язав керівництво інституту припинити ігнорування. Розумний не виконав і її. Такі випадки непоодинокі. За документами, інститут за пріоритетом розглядав лише замовлення, за які платили безпосередньо. Справи у кримінальних провадженнях, де експертиза є критичною для слідства, відкладалися “через навантаження” або “звільнення експертів”.

    Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

    Просимо даний матеріал вважати офіційним запитом до НАБУ та НАЗК з метою перевірити викладенні в даній статті факти, та прийняти міри, в рамках компетенції.

  • Суд у Львові заборонив журналістам розкривати інформацію зі справи про махінації з коштами на оборону в Сумській області

    Суд у Львові заборонив журналістам розкривати інформацію зі справи про махінації з коштами на оборону в Сумській області

    У Львові триває гучна справа про ймовірне розкрадання понад 700 мільйонів гривень, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. До слідства залучені високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації та представники підрядних компаній. Попри відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили розголошувати будь-які деталі досудового розслідування.

    Личаківський районний суд Львова розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів понад десяти фігурантам справи, серед яких — колишній керівник управління капітального будівництва ЛОВА Роман Дуля, двоє чинних співробітників установи та представники підрядників. Слідство підозрює їх у розтраті коштів та зловживанні службовим становищем під час реалізації проєкту, загальна вартість якого сягала 708,8 мільйона гривень.

    Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

    8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

    Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

    Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

    Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

  • Трьох посадовців Київського авіаційного інституту підозрюють у привласненні бюджетних коштів

    Трьох посадовців Київського авіаційного інституту підозрюють у привласненні бюджетних коштів

    Трьом посадовцям Державного університету «Київський авіаційний інститут» повідомлено про підозру у привласненні понад 16,6 млн грн бюджетних коштів. За даними Офісу Генпрокурора, злочинна схема діяла упродовж трьох років і базувалася на фіктивному працевлаштуванні.

    Слідство встановило, що колишній начальник відділу безпекової діяльності служби охорони, начальник служби охорони та його заступник оформили на роботу 89 «мертвих душ». Цим людям нараховувалася зарплата, хоча жодних обов’язків вони фактично не виконували. Кошти, що надходили на банківські картки, знімалися і привласнювалися учасниками схеми.

    Внаслідок таких дій держава зазнала збитків на понад 16,6 млн грн. Ці гроші надходили з бюджету Міністерства освіти і науки України.

    Під час обшуків за місцями проживання підозрюваних вилучено документи та електронні носії, які підтверджують їхню причетність до злочину.

    Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Нацполіції за оперативного супроводу Департаменту внутрішньої безпеки. Посадовцям інкримінують привласнення коштів у складі організованої групи, що карається до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.