Українські правоохоронці розслідують черговий імовірний воєнний злочин російських військових на Донеччині. За даними слідства, під час штурму українських позицій поблизу населеного пункту Мирне у Волноваському районі російські військовослужбовці захопили в полон бійця Збройних сил України, а після цього розстріляли його. Інцидент стався 22 липня, однак про початок офіційного розслідування прокуратура повідомила 6 серпня.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством. Досудове розслідування проводить Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
Слідство встановлює точну послідовність подій, підрозділ російської армії, який перебував на цій ділянці фронту, та конкретних військовослужбовців, причетних до вбивства.
Прокуратура окремо наголосила: страта військового, який склав зброю або іншим чином опинився під владою противника, є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Що відомо про розстріл біля Мирного
За попередньою версією слідства, 22 липня російські війська атакували позиції Сил оборони в районі Мирного.
Один із українських військовослужбовців під час виконання бойового завдання потрапив у полон.
Після захоплення його російські військові розстріляли.
Публічно прокуратура наразі не повідомляла ім’я загиблого, його підрозділ, кількість російських військових, які могли брати участь у злочині, або спосіб, яким правоохоронці отримали докази. Також не повідомляється, чи існує відеозапис самої страти.
Тому деталі, які не були офіційно підтверджені, залишаються предметом слідства.
Водночас правоохоронці вже кваліфікували подію як можливий тяжкий воєнний злочин і проводять невідкладні слідчі та розшукові дії.
Чому військовополоненого категорично заборонено вбивати
Міжнародне гуманітарне право передбачає чіткий принцип: військовий може бути законною ціллю під час безпосередньої участі у бойових діях, але після здачі в полон його статус принципово змінюється.
Третя Женевська конвенція вимагає гуманного поводження з військовополоненими. Їх заборонено вбивати, катувати, калічити, залякувати чи піддавати нелюдському поводженню.
Особливо тяжким порушенням є навмисне вбивство людини, яка вже перебуває під контролем противника і не бере участі у бойових діях.
Саме тому подібні епізоди в Україні розслідують не як звичайне вбивство, а за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
За частиною 2 статті 438 КК України злочин, якщо він спричинив загибель людини, передбачає тяжке кримінальне покарання. У випадках особливо тяжких воєнних злочинів конкретні виконавці та командири також потенційно можуть нести відповідальність на міжнародному рівні.
Це далеко не перший подібний випадок
Розстріл біля Мирного став частиною значно ширшої і вже задокументованої тенденції.
Моніторингова місія ООН з прав людини ще у лютому 2025 року заявила про різке збільшення кількості повідомлень про страти українських військовослужбовців після захоплення російськими силами.
Тоді ООН повідомила, що лише від кінця серпня 2024 року зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих епізодах. Для перевірки випадків місія аналізувала фото та відео, геолокацію матеріалів і свідчення очевидців.
Згодом цифра продовжила зростати.
У звіті ООН за період з грудня 2024-го до кінця травня 2025 року йшлося про достовірні повідомлення щодо щонайменше 35 страт захоплених українських військовослужбовців лише за ці шість місяців.
У більш детальному документі Управління Верховного комісара ООН з прав людини зазначалося, що загалом від кінця серпня 2024 року до травня 2025-го організація отримала достовірні дані про 106 страчених українських військових після захоплення російськими силами. Значна частина таких випадків була зафіксована на ділянках, де російська армія проводила наступальні операції у Донецькій області та Курській області РФ.
ООН фіксувала вбивства просто після здачі в полон
За спостереженнями Моніторингової місії ООН, у багатьох задокументованих випадках українські військові гинули практично одразу після потрапляння під контроль російських підрозділів.
Свідки розповідали про розстріли беззбройних та поранених військовослужбовців. В окремих випадках відеозаписи самих страт або тіл загиблих публікували російські джерела та Telegram-канали.
ООН наголошувала, що публічна риторика окремих російських посадовців і військових діячів із закликами не брати українців у полон може створювати атмосферу, у якій такі злочини заохочуються або принаймні толеруються.
Подальші звіти показали, що проблема не припинилася. У доповіді про ситуацію в Україні за другу половину 2025 року ООН знову повідомила про зростання кількості повідомлень щодо страт українських військових, захоплених російськими силами.
А в червні 2026 року Моніторингова місія ООН наголосила, що порушення прав військовополонених залишаються однією з найбільш тривожних тенденцій війни.
Російський полон супроводжується системними тортурами
Страти на полі бою — лише одна частина проблеми.
ООН протягом повномасштабної війни систематично документує катування і жорстоке поводження з українськими військовополоненими після їх доставки до місць утримання.
Звільнені українські військові розповідали правозахисникам про побиття, електричний струм, сексуальне насильство, погрози смертю, недостатнє харчування та ненадання необхідної медичної допомоги.
У звіті за грудень 2024-го — травень 2025 року ООН назвала застосування катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими у місцях утримання Російської Федерації широко поширеним і систематичним.
Схожі свідчення продовжували надходити і від військових, звільнених у 2025 році.
ООН документувала порушення і з українського боку
Для повної картини важливо зазначити, що міжнародні спостерігачі документували порушення міжнародного гуманітарного права і з боку українських військових.
За даними ООН, від лютого 2022 року було верифіковано страти 26 російських військових, які вже не брали участі у бойових діях, зокрема військовополонених. Майже всі такі випадки, за інформацією місії, сталися у 2022 році та на початку 2023-го; ще один підтверджений епізод датували кінцем 2024 року.
ООН також отримувала від російських полонених повідомлення про жорстоке поводження під час захоплення та транспортування. Водночас міжнародні спостерігачі мали доступ до офіційних українських місць інтернування і зазначали, що умови там загалом відповідали міжнародним стандартам.
Це уточнення не змінює правової оцінки конкретного вбивства біля Мирного: кожен встановлений випадок страти полоненого має розслідуватися окремо, незалежно від сторони конфлікту.
Росіян уже судять за розстріли полонених
Українським правоохоронцям у деяких випадках вдавалося не тільки зафіксувати злочини, а й встановити конкретних підозрюваних.
СБУ раніше повідомляла про російських військовослужбовців, яких підозрюють у стратах українських полонених. У низці справ ідентифікували підрозділи та окремих виконавців за відео, радіоперехопленнями, показами свідків та іншими матеріалами.
Однак такі розслідування складні: злочини часто відбуваються безпосередньо в зоні бойових дій або на територіях, до яких українські слідчі не мають доступу.
Саме тому особливого значення набувають цифрові докази — записи з дронів, відео із телефонів самих російських військових, матеріали з Telegram, супутникові дані та свідчення інших військовослужбовців.
Що відбуватиметься у справі біля Мирного
Наразі головне завдання СБУ — встановити конкретний російський підрозділ, який 22 липня штурмував українські позиції в районі Мирного, а після цього ідентифікувати військових, які безпосередньо брали участь у захопленні та розстрілі полоненого.
Слідство також має визначити командну вертикаль.
У міжнародному гуманітарному праві відповідальність потенційно може стосуватися не лише безпосереднього виконавця. Командир також може відповідати, якщо знав або мав знати про воєнні злочини підлеглих і не вжив заходів для їх запобігання чи покарання винних.
Поки що прізвища підозрюваних у цій конкретній справі публічно не названі.
Водночас сам характер інциденту вже дозволив прокуратурі відкрити провадження за найсерйознішою частиною статті про порушення законів та звичаїв війни.
Розстріл українського військовополоненого біля Мирного став ще одним епізодом у тенденції, яку міжнародні спостерігачі фіксують уже не перший рік. І якщо слідство підтвердить заявлені обставини, це буде не просто чергова загибель військового на полі бою, а окремий воєнний злочин: боєць уже перебував у полоні, був захищений Женевськими конвенціями і не міг бути законною військовою ціллю.
