Daypolitico

Позначка: розтрата коштів

  • Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили ймовірну корупційну схему, через яку державне підприємство оборонної галузі могло втратити понад 1,1 мільярда гривень. Гроші перераховували іноземній компанії за посередництво у продажі української військової продукції, хоча, за версією слідства, жодних послуг вона фактично не надавала.

    Про це 30 жовтня повідомило НАБУ. Підозру оголосили колишньому керівнику державного підприємства, що входить до складу державної компанії «Укрспецекспорт» і має виключні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2015 році. Тоді керівник держпідприємства уклав договір з іноземною компанією, яка мала виступати посередником під час продажу українського озброєння за кордон. За свої послуги фірма повинна була отримувати агентську винагороду.

    Однак, як встановили детективи, реальної участі у виконанні контракту іноземний посередник не брав. Переговори із замовником з однієї з країн Близького Сходу українське підприємство проводило самостійно, без залучення сторонньої компанії.

    Попри це, протягом 2018–2019 років колишній керівник підписував документи, які нібито підтверджували надання агентських послуг. На підставі цих актів іноземній компанії перераховували значні суми коштів.

    За підрахунками слідства, загальні збитки державного підприємства перевищили 43 мільйони доларів, або понад 1,1 мільярда гривень. Це становило 30% від загальної вартості контракту на постачання військової продукції.

    Таким чином, майже третина суми масштабної оборонної угоди, за версією правоохоронців, була витрачена на послуги, яких насправді не існувало.

    Колишньому посадовцю інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також службове підроблення. Йдеться про частину 5 статті 191 та частину 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначили, що встановленню обставин можливого злочину сприяли фахівці Державної аудиторської служби України.

    Це не перше антикорупційне розслідування, пов’язане з експортом української військової продукції. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про схему в оборонній галузі, у якій іноземні компанії отримували мільйони за фіктивні посередницькі послуги. Тоді йшлося про ймовірне заволодіння понад 32 мільйонами гривень упродовж 2014–2019 років.

    Наразі у справі про розтрату понад 1,1 мільярда гривень триває досудове розслідування. Оголошення підозри не означає доведення вини колишнього керівника підприємства. Остаточне рішення щодо його винуватості може ухвалити лише суд.

  • Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    У Київській області правоохоронці викрили ймовірну схему розтрати бюджетних коштів під час облаштування Алеї пам’яті в Ірпені. Йдеться про закупівлю надгробних хрестів для вшанування загиблих військових, у межах якої, за даними слідства, було завдано збитків на понад 2,8 мільйона гривень. Про це повідомляють Київська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора.

    За інформацією слідства, про підозру повідомлено трьом особам. Серед них — представник приватного товариства, уповноважена особа з публічних закупівель, а також колишня заступниця міського голови Ірпеня. Їх підозрюють у причетності до організації закупівлі з порушенням законодавства та розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Слідчі встановили, що службові особи Ірпінська міська рада діяли у змові з представниками бізнесу. За їхньою версією, умови тендеру були сформовані таким чином, щоб унеможливити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У результаті торги фактично відбулися за участі лише однієї компанії, яка і стала переможцем.

    Йдеться про закупівлю 75 надгробних пам’ятників для Алеї пам’яті. Як з’ясувало слідство, ці вироби імпортувалися з Китаю за ціною близько 12 тисяч гривень за одиницю. Водночас Ірпінська громада придбала їх майже по 80 тисяч гривень за кожен. Загальна сума контракту склала близько 6 мільйонів гривень.

    Таким чином, за попередніми підрахунками, переплата перевищила 2,8 мільйона гривень. Ці кошти, за версією правоохоронців, могли бути незаконно виведені внаслідок реалізації корупційної схеми.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає сувору кримінальну відповідальність, включно з позбавленням волі на тривалий строк.

    У прокуратурі зазначають, що наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, а також інших осіб, які можуть бути причетні до реалізації цієї схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Окрему увагу правоохоронці приділяють процедурі проведення закупівлі, зокрема аналізу тендерної документації та умов, які могли бути штучно створені для обмеження конкуренції. Також перевіряється рух коштів та можливі зв’язки між фігурантами справи.

    Викриття цієї схеми викликало резонанс, адже йдеться про використання бюджетних коштів, призначених для вшанування пам’яті загиблих захисників України. У контексті війни та суспільної чутливості до таких тем подібні правопорушення набувають особливого значення.

    Правоохоронні органи наголошують, що розслідування триває, а всі підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

  • В.о. ректора університету в Кам’янці-Подільському відповіла на підозру у розтраті 1,26 млн грн

    В.о. ректора університету в Кам’янці-Подільському відповіла на підозру у розтраті 1,26 млн грн

    Виконувачка обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету Наталія Бахмат прокоментувала підозру у розтраті 1,26 мільйона гривень під час закупівлі зарядних станцій для навчального закладу.

    За словами посадовиці, придбання обладнання було необхідним для забезпечення енергонезалежності університету в умовах війни та перебоїв з електропостачанням. Вона також заперечує твердження слідства про те, що станції нібито були «віртуальними» і фактично не існували.

    Бахмат заявила, що обладнання дійсно було закуплене і перебуває у наявності, однак на нього накладено арешт за рішенням суду в межах кримінального провадження.

    За її словами, у судових документах зазначені моделі та серійні номери станцій, тому говорити про їхню відсутність, на її думку, некоректно.

    Посадовиця також відреагувала на питання щодо вартості обладнання. Згідно з матеріалами справи, одна зарядна станція обійшлася приблизно у 105 тисяч гривень. Бахмат стверджує, що на момент закупівлі у грудні 2025 року це відповідало середнім ринковим цінам, а під час енергетичної кризи аналогічна техніка могла коштувати ще дорожче.

    Водночас слідство дотримується іншої версії подій. За даними правоохоронців, посадовиця підписала документи про постачання обладнання, яке фактично не було поставлене, після чого бюджетні кошти перерахували підприємцю.

    Попри оголошену підозру за статтями про зловживання службовим становищем і службове підроблення, Наталія Бахмат продовжує виконувати обов’язки ректора університету.

    Вона заявляє, що передала слідству всі необхідні документи і має намір доводити свою позицію у суді.

    Таким чином, у справі склалася ситуація, коли версії сторін суттєво відрізняються: за версією слідства, зарядні станції фактично не були поставлені, тоді як керівництво університету наполягає, що обладнання існує, але наразі перебуває під арештом у межах розслідування.

  • Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Прокурори Офісу генерального прокурора передали до суду обвинувальний акт щодо директора комунального підприємства «Плесо». Посадовця підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні під час реалізації природоохоронного проєкту у Києві.

    Йдеться про роботи, які фінансувалися у 2021 році за рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Тоді Київська міська рада виділила кошти на створення водоохоронних зон для захисту водних ресурсів столиці.

    Замовником відповідних робіт виступало КП «Плесо».

    За даними слідства, керівництво підприємства намагалося використати бюджетні кошти до завершення фінансового року. Для цього було оголошено повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою, хоча попередня закупівля ще не була завершена.

    Переможцем тендеру стало приватне підприємство, яке, за версією правоохоронців, могло бути пов’язане із посадовцем.

    17 грудня 2021 року сторони уклали договір на виконання робіт щодо п’яти столичних пляжів, серед яких Труханів острів та Венеціанський острів. Уже 23 грудня було підписано акт виконаних робіт, а 30 грудня підряднику перерахували кошти.

    Водночас слідство встановило, що частина задекларованих робіт фактично не потребувала виконання, однак була включена до документації та оплачена. За попередніми оцінками, державі завдано збитків на суму близько 1,7 мільйона гривень.

    Директору КП «Плесо» інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Кримінальне провадження відкрито за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У межах цього ж розслідування раніше повідомили про підозру керівнику приватного підприємства, який, за даними слідства, діяв у змові з посадовцем комунального підприємства.

    Крім того, прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури через суд домоглися скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах. Відповідні записи вже вилучено з державного кадастру.

    У прокуратурі зазначають, що це унеможливлює подальші маніпуляції із землею та потенційну забудову цих територій.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Столична поліція розслідує можливі фінансові порушення під час виконання контрактів комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Слідство перевіряє шість договорів на загальну суму близько 168 мільйонів гривень, укладених у 2023–2025 роках із приватними підрядниками.

    Кримінальне провадження було відкрито 7 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану.

    У центрі уваги слідчих — контракти на супровід та технічну підтримку інформаційно-комунікаційних систем міста. Йдеться про обслуговування програмного забезпечення, вебпорталів та цифрових сервісів, які використовуються у роботі столичних структур.

    Три договори на суму близько 104 мільйонів гривень отримало ТОВ «Електронний колл-центр». Ще три угоди на 64 мільйони гривень були укладені з компанією «Епаркград».

    Під час перевірки правоохоронці встановили, що за двома контрактами з «Електронним колл-центром» підприємство отримало оплату, яка перевищувала передбачені договором суми. Зокрема, за одним із договорів було виплачено 28,6 мільйона гривень замість 24,6 мільйона, а за іншим — 41,5 мільйона замість 35 мільйонів.

    Слідчі також звернули увагу на структуру виконання робіт. За даними розслідування, підрядник залучив до виконання договорів субпідрядну компанію, керівником якої є та сама особа, що очолює «Електронний колл-центр». У поліції вважають, що це може свідчити про формальний характер такої співпраці.

    Крім того, слідство встановило, що до виконання робіт залучалася ще одна компанія, яка, за попередніми даними, не мала необхідних ресурсів для надання відповідних послуг. У неї відсутні власні приміщення та обладнання, а юридична адреса виявилася адресою масової реєстрації підприємств.

    Питання у правоохоронців виникли і щодо тендерної конкуренції. За інформацією слідства, у двох тендерах конкурентом «Електронного колл-центру» виступала компанія «Аделіна Аутсорсинг». Однак слідчі встановили низку бізнес-зв’язків між керівництвом цих компаній, що може свідчити про узгоджені дії під час участі у закупівлях.

    Зокрема, йдеться про спільні бізнес-проєкти та фінансові взаємини між керівниками і власниками цих компаній, а також про їхню участь у створенні нової фірми «Аделіна Солюшинз», зареєстрованої у 2024 році.

    Окремо слідство перевіряє контракти з компанією «Епаркград». За даними поліції, ця фірма перемагала у торгах без конкуренції — вона була єдиним учасником закупівель. Крім того, у матеріалах справи зазначається, що у КП «ГІОЦ» відсутні документи, які підтверджують проведення аналізу ринкових цін перед укладанням контрактів.

    Слідчі також встановили, що у компанії відсутні власні виробничі потужності, а її керівниця отримувала невисоку офіційну зарплату, що, на думку правоохоронців, може свідчити про номінальний характер управління підприємством.

    Наразі правоохоронці встановлюють можливий розмір збитків для міського бюджету. Для цього призначаються фінансові експертизи.

    Комунальне підприємство «ГІОЦ» підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Тимчасово обов’язки директора підприємства з грудня 2024 року виконує Костянтин Воробйов.

    У різні роки підприємство вже опинялося у центрі уваги правоохоронців через підозри у фінансових порушеннях під час впровадження міських цифрових систем та закупівлі IT-послуг.

  • Розтрата бюджетних коштів у Мукачівському районі: на майно підозрюваних накладено арешт

    Розтрата бюджетних коштів у Мукачівському районі: на майно підозрюваних накладено арешт

    На Закарпатті до суду скеровано обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб, яких підозрюють у привласненні коштів місцевого бюджету під час будівництва спортивного комплексу у селі Поляна Мукачівського району. Про це повідомили у прокуратурі Закарпатської області.

    За даними слідства, директор підприємства-підрядника, керівник одного з відділів Полянської сільської ради та двоє приватних підприємців організували схему фіктивного виконання будівельних робіт. У документах вони зазначали роботи та матеріали, які фактично не виконувалися і не постачалися.

    Понад 3,5 млн гривень учасники схеми вивели у готівку під виглядом оплати за матеріали та роботи. Частину будівельних конструкцій, включно з дахом, стінами, перекриттями та люками, відобразили лише в актах виконаних робіт, складених заднім числом.

    За інформацією прокуратури, фігуранти справи привласнили понад 5,5 млн гривень під час будівництва спортивного комплексу та майже 0,5 млн гривень під час капітального ремонту укриття для школярів у тій самій школі. Загальна сума збитків, підтверджена судовими експертизами, становить близько 6,2 млн гривень.

    У межах досудового розслідування на майно обвинувачених накладено арешт на суму понад 13,6 млн гривень. Справу передано до суду для розгляду по суті, після чого підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з привласненням та розтратами бюджетних коштів.

  • Реконструкція тепломереж у Дніпропетровській області під підозрою: розслідують розтрату бюджетних коштів

    Реконструкція тепломереж у Дніпропетровській області під підозрою: розслідують розтрату бюджетних коштів

    У Дніпропетровській області розпочато кримінальне розслідування щодо можливої розтрати понад 900 тисяч гривень бюджетних коштів під час реконструкції тепломереж. Провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах або вчинене за попередньою змовою.

    16 січня 2026 року слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ухвалив рішення щодо надання тимчасового доступу до речей і документів, що стосуються договору на реконструкцію тепломереж вартістю понад 8,3 млн грн. Розслідування ведеться за фактом можливого завищення вартості обладнання та матеріалів, зокрема радіаторів, котлів і супутніх компонентів.

    Слідство також перевіряє фактичний обсяг та якість виконаних робіт, дотримання термінів та наявність кваліфікованого персоналу у підрядника. Є підозра, що частина робіт могла бути виконана формально або не відповідати параметрам, заявленим у тендерній документації.

    Раніше суд надав доступ до даних мобільного зв’язку фігурантів — інформації про дзвінки, SMS, інтернет-з’єднання та геолокацію за період із січня 2024-го по грудень 2025 року. Ці дані мають допомогти встановити можливі контакти між посадовцями та приватними підрядниками й підтвердити координацію їхніх дій.

    Якщо підозри слідства підтвердяться, йдеться не про технічні помилки чи недбалість, а про свідому схему привласнення бюджетних коштів, замасковану під реконструкцію критичної інфраструктури. В умовах проблем із опаленням така справа наочно демонструє, куди насправді можуть йти державні гроші.

  • На Прикарпатті посадовець-підприємець привласнив бюджетні кошти освітніх закладів

    На Прикарпатті посадовець-підприємець привласнив бюджетні кошти освітніх закладів

    У Прикарпатті завершено досудове розслідування щодо депутата Загвіздянської сільської ради, який обіймав посаду в одному з освітніх закладів регіону у період із липня 2021 по квітень 2023 року. Правоохоронці встановили факти розтрати бюджетних коштів та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

    За даними слідства, посадовець зловживав службовим становищем і систематично вносив неправдиві дані до фінансово-бухгалтерської документації, яка використовувалась для нарахування заробітної плати. Чоловік незаконно оформляв та отримував виплати і премії як для себе, так і на користь близьких родичів, яких працевлаштував у навчальних закладах.

    Фігурант мав доступ до бухгалтерських даних одразу трьох освітніх установ: ліцею Лисецької селищної ради, Стебницької гімназії Лисецької селищної ради та Загвіздянського ліцею Загвіздянської сільської ради. Внаслідок протиправних дій державі завдано збитків на суму понад 2,6 млн гривень.

    Крім того, слідчі встановили факти легалізації частини коштів, здобутих злочинним шляхом. Усвідомлюючи незаконне походження грошей, обвинувачений провів фінансові операції на загальну суму понад 702 тис. гривень. Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

  • НАБУ і САП передали до суду справу про розтрату 30 млн грн у ДП «Укрекоресурси»

    НАБУ і САП передали до суду справу про розтрату 30 млн грн у ДП «Укрекоресурси»

    НАБУ і САП передали до суду справу щодо масштабної розтрати коштів у ДП «Укрекоресурси», яка стосується закупівлі обладнання для перероблення відходів.

    За даними слідства, керівник державного підприємства у змові з представниками комерційних структур організував укладення договору з підконтрольним ТОВ на постачання 100 фандоматів – автоматів для збору використаної тари – які не відповідали вимогам експлуатації. Для створення видимості відповідності технічним стандартам учасники схеми внесли зміни до умов закупівлі, зокрема щодо технічних параметрів та порядку оплати, а також залучили посередницьку компанію, зареєстровану в Панамі.

    Експертиза підтвердила, що фандомати були непридатними, що завдало державі збитків на 13,69 млн грн. Крім того, за їх заставу було оформлено кредит на суму понад 8,7 млн грн із використанням підроблених документів.

    Ще одним епізодом розтрати стало придбання горизонтальних автоматичних пресів. Замість п’яти замовлених пресів підприємство отримало лише три, при цьому державні кошти в сумі 8,5 млн грн були привласнені.

    Серед обвинувачених – директор ДП «Укрекоресурси», два керівники ТОВ та фізична особа. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України.

    Справу передано до суду для розгляду, що відкриває шлях до притягнення винних до кримінальної відповідальності та відшкодування збитків державі.

  • Понад 15 мільйонів на розваги: у профспілках ОГТСУ викрили масштабну розтрату

    Понад 15 мільйонів на розваги: у профспілках ОГТСУ викрили масштабну розтрату

    Правоохоронні органи викрили масштабну схему розтрати коштів у профспілкових організаціях, пов’язаних із ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». За даними слідства, керівники профспілок привласнили понад 15 мільйонів гривень, які мали бути спрямовані на соціальні, оздоровчі та культурні програми для працівників підприємства.

    Як повідомляє Офіс генерального прокурора, упродовж 2023–2025 років ОГТСУ перераховував профспілковим організаціям десятки мільйонів гривень на лікування, відпочинок, навчання та культурні заходи для персоналу. Однак частина цих коштів, за версією слідства, була використана не за призначенням.

    За документами гроші нібито витрачалися на організацію корпоративних заходів для працівників, однак більшість із них фактично не проводилися. Слідчі встановили, що значні суми спрямовувалися на банкетні послуги, туристичні поїздки, проживання в готелях, а також на оплату послуг сторонніх осіб, які не мали жодного стосунку до підприємства чи його колективу.

    У матеріалах справи зазначається, що кошти виводилися під виглядом соціальних проєктів, які існували лише на папері. Таким чином, гроші соціального фонду фактично використовувалися для особистих розваг і подорожей керівництва профспілок.

    Дії фігурантів кваліфіковано як розтрату коштів в особливо великих розмірах. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати керівні посади в державних і корпоративних структурах.

    В «Операторі ГТС України» заявили про нульову толерантність до корупції та подякували правоохоронним органам за співпрацю. У компанії зазначили, що слідчі дії тривають, тому від подальших коментарів наразі утримуються.