Daypolitico

Позначка: розтрата

  • Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    23 березня 2026 року т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Павлу Овчіннікову повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідство вважає, що підозра стала продовженням кримінального провадження, яке розслідується щодо діяльності підприємства протягом останніх місяців. Одним із ключових епізодів стали події 3 лютого 2026 року, коли керівник підписав накази про звільнення кількох топменеджерів із виплатою значних компенсацій.

    Йдеться про заступника генерального директора, керівника підрозділу безпеки та директорку з кадрових питань. Кожному з них було нараховано вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а загальна сума виплат перевищила 1,5 млн гривень.

    Правоохоронці звертають увагу на юридичну сторону рішень: застосована підстава звільнення, за версією слідства, не відповідає статусу державного підприємства, оскільки вона передбачена для господарських товариств. Це може свідчити про можливі порушення під час оформлення кадрових рішень.

    У березні 2026 року суд надав доступ до фінансової документації підприємства, зафіксувавши ознаки кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України. Надалі кваліфікацію було змінено на більш тяжку — ч. 5 ст. 191, що може свідчити про встановлення додаткових обставин у справі.

    Окрему увагу привертає те, що кошти були перераховані звільненим менеджерам упродовж кількох днів, тоді як інші працівники підприємства отримали зарплату значно пізніше. Ця обставина також стала предметом аналізу слідчих органів.

    Це не перший епізод, пов’язаний із діяльністю керівництва підприємства. Раніше, влітку 2025 року, правоохоронці вже проводили обшуки та розслідували можливі схеми, пов’язані з фіктивними операціями та завищенням показників видобутку.

    Крім того, слідство вивчає можливі зв’язки між виплатами та іншими фігурантами енергетичного сектору. Ці версії наразі перевіряються в межах кримінального провадження.

    Міністерство енергетики України поки не надало публічної оцінки ситуації. Водночас очікується, що подальший розвиток подій може вплинути на кадрові рішення щодо керівництва підприємства.

    Слідство триває, остаточну оцінку діям фігурантів надаватиме суд. Редакція дотримується принципу презумпції невинуватості.

  • Посадовиця передала державні активи синові та організувала його втечу за кордон

    Посадовиця передала державні активи синові та організувала його втечу за кордон

    Калуська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо генеральної директорки одного з місцевих акціонерних товариств. Посадовицю обвинувачують у незаконній передачі майна підприємства вартістю понад 184 мільйони гривень у користування компанії свого сина.

    За даними слідства, 25% акцій підприємства належать АТ “Оріана”, що перебуває під управлінням держави, а решта 75% – підсанкційний російський капітал, на який діє заборона РНБО щодо користування майном та фінансових операцій. Незважаючи на ці обмеження та без згоди інших акціонерів, директорка одноосібно передала синові весь майновий комплекс: будівлі, обладнання та інші активи підприємства. Протягом двох років приватний бізнес користувався державними виробничими потужностями для отримання прибутку.

    Крім того, посадовиця реалізувала партію клапанних мішків підконтрольній фірмі за заниженою ціною. Надалі ці товари перепродали з націнкою у 4,7 млн гривень. Загальні збитки державі через незаконні дії гендиректорки склали майже 46 млн гривень.

    Окремо прокуратура інкримінує директорці організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон. За даними слідства, за 18 тисяч доларів вона організувала втечу свого сина до Румунії.

    Генеральній директорці інкримінують зловживання службовими повноваженнями та розтрату чужого майна. За скоєне їй загрожує до 12 років позбавлення волі.

  • Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    За інформацією наших джерел, у кулуарах Ніжинської міської ради паніка після останньої ревізії Держаудитслужби (ДАСУ), яка виявила значні фінансові розтрати бюджетних коштів та міжнародної допомоги.

    Як повідомляє джерело, мер Ніжина Олександр Кодола причетний до розкрадання допомоги міжнародних партнерів та активно намагається зам’яти скандал. Водночас, за інформацією джерела, “справа вже в прокуратурі”.

    Нагадаємо, Ніжинська мерія активно хизувалась цифрами отриманої міжнародної допомоги від Данії, Японії, США та ще десятка країн в розмірі 459 мільйонів гривень.

    Водночас, поки західні партнери на фоні гуманітарної катастрофи фінансують закупку генераторів та ліків для Ніжина, місцеві чиновники (УЖКГ) виписують собі премії в розмірі до 310%.

    За інформацією джерела, сума порушень “на преміях” склала 2,6 млн грн.

    Також, за інформацією нашого джерела у Ніжинській міськраді, перевірка аудиторів виявила порушення при будівництві захисної споруди для гімназії №6.

    Так, за інформацією джерела, побудована  за 4,7 млн гривень захисна споруда, яка за документами мала бути “заглиблена”, фактично має вигляд “будки на поверхні”.

    “Це не просто корупція, це підстава під удар дітей, на безпеку яких іноземні фонди виділяють кошти”, – зазначає джерело.

  • Харківська міськрада переплатила 11 млн грн за пальне для КП “Шляхрембуд”

    Харківська міськрада переплатила 11 млн грн за пальне для КП “Шляхрембуд”

    Харківська міська рада передала ТОВ “Бізнес традиції” 125 млн гривень за пальне для комунального підприємства “Шляхрембуд”.

    Компанія, яка ще у 2021 році мала мінімальні обсяги продажів, за кілька років стала основним постачальником палива для Харкова. Особливий стрибок відбувся після зміни власника на Олександра Шрамка та переорієнтації діяльності фірми на торгівлю пальним. У 2024 році ТОВ отримало контракти на понад 99 млн грн.

    Зокрема, підозри викликає договір №246 від 15 вересня на закупівлю 1 млн літрів бензину А-95 та 1,2 млн літрів дизельного пального на суму 125 млн грн. ТОВ було єдиним учасником та переможцем тендеру.

    Умови договору виглядають сумнівними: ціни на бензин А-95 (57,84 грн/л) та дизельне пальне (56,04 грн/л) значно перевищували ринкові (50–52 грн/л та 49–51 грн/л), що, за оцінками експертів, призвело до переплати понад 11 млн грн.

    Додаткові порушення включають можливість односторонньої зміни обсягу товару замовником, надзвичайно довгу відстрочку платежу до 360 днів, а також пункт про обов’язкову заправку виключно на АЗС постачальника у радіусі 10 км, що обмежує конкуренцію.

    Факти завищених закупівель та уникнення контролю створюють ризик розтрати бюджетних коштів і потребують втручання правоохоронних органів для перевірки законності цих угод.

  • Шахрайство та міжнародний скандал: що відбувається у Наглядовій раді ДП «Ліси України»

    Шахрайство та міжнародний скандал: що відбувається у Наглядовій раді ДП «Ліси України»

    Наглядова рада ДП «Ліси України» опинилася в епіцентрі одночасно кримінального розслідування та потенційного міжнародного скандалу. Правоохоронні органи перевіряють можливу незаконну виплату понад 6 мільйонів гривень членам Ради. Відповідне кримінальне провадження № 42025000000001058 відкрито за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за розтрату в особливо великих розмірах.

    Паралельно генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець фігурує в іншому кримінальному розслідуванні. Попри це, Наглядова рада на чолі з Олексієм Кучером утримується від публічних коментарів щодо нових фактів і продовжує підтримувати чинне керівництво підприємства.

    Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

    Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

    До складу Наглядової ради входять іноземні представники:
    Фінляндія — Янне Хар’юнпаа
    Латвія — Робертс Стріпніекс
    Канада — Маркіян Витвицький

    Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

  • Схема фіктивної закупівлі на 13 мільйонів: у Полтавській області викрили посадовців, які «поставили» телефони тільки на папері

    Схема фіктивної закупівлі на 13 мільйонів: у Полтавській області викрили посадовців, які «поставили» телефони тільки на папері

    Правоохоронці викрили у Полтавській області масштабну корупційну схему, пов’язану з незаконним заволодінням бюджетними коштами під час закупівлі супутникових телефонів для військових. За даними Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, підозри оголошено трьом посадовцям департаменту міської ради та директору приватного товариства.

    Слідство встановило, що у 2023 році директор департаменту разом із підлеглими спеціалістами, діючи у змові з керівником комерційної фірми, організували проведення закупівлі 70 супутникових телефонів за завідомо завищеною ціною. Метою було отримання неправомірної вигоди та подальше привласнення частини бюджетних коштів.

    Посадовці забезпечили закупівлю без конкурентних процедур і призначили переможцем заздалегідь обране підприємство. Формальний ринковий моніторинг, який мав підтвердити адекватність ціни, був навмисно побудований виключно на завищених пропозиціях, що створило видимість законної вартості товару.

    Після укладення договору директор товариства подав накладну з неправдивими даними про повну поставку телефонів, хоча насправді жодної партії не було. Інший спеціаліст департаменту вніс до документів фейкові відомості про отримання обладнання, знаючи, що поставка не відбулася.

    На підставі сфальсифікованих актів директор департаменту підписав платіжні інструкції. На рахунок компанії-підрядника було перераховано понад 13 млн грн з місцевого бюджету. Лише після отримання грошей директор товариства придбав телефони у стороннього постачальника за значно нижчою ціною, а різницю між реальною та фіктивною вартістю учасники схеми розподілили між собою.

    Збитки місцевого бюджету оцінили у понад 5 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями щодо зловживання владою та службового підроблення (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Усім фігурантам уже обрано запобіжні заходи.

  • У Запоріжжі викрили схему привласнення 17 мільйонів гуманітарних коштів

    У Запоріжжі викрили схему привласнення 17 мільйонів гуманітарних коштів

    Поліція викрила у Запоріжжі масштабну схему привласнення благодійних коштів, виділених міжнародною організацією для реалізації дитячих програм. За даними слідства, група осіб створила мережу фіктивних підприємців, через яких проводили незаконні фінансові операції. На підставі зібраних доказів трьом фігурантам повідомлено про підозри.

    Як повідомляють у Нацполіції, організатором схеми став 28-річний мешканець сусідньої області. До незаконної діяльності він залучив двох знайомих. Вони підшукували у Запоріжжі людей, на яких оформлювали ФОПи без наміру здійснювати реальну господарську діяльність. Через ці підставні підприємства й проводили фінансові операції.

    Учасники схеми звернулися до міжнародної гуманітарної організації із заявленою метою реалізації програм для дітей. Вони отримали понад 17 мільйонів гривень нібито для закупівлі техніки, канцелярських товарів та організації заходів. Насправді жодні послуги не надавалися, а товари не закуповувалися.

    Отримані кошти переказували на рахунки новостворених ФОПів частинами по 200 тисяч гривень, після чого готівку знімали та розподіляли між учасниками. За даними поліції, такі дії призвели до розтрати щонайменше одного мільйона гривень благодійних коштів, які згодом були легалізовані.

    Щоб запобігти подальшому виведенню грошей, правоохоронці домоглися арешту банківських рахунків громадської організації, на яких перебувало 10,3 мільйона гривень. Надалі управління арештованими активами буде здійснюватися за участі АРМА.

    25 листопада поліцейські провели 11 обшуків за місцями проживання фігурантів та в приміщеннях, які використовувалися для діяльності. Вилучено фінансову документацію, техніку, а також значні суми готівки — понад 465 тисяч гривень, 15 700 доларів та 900 євро.

    Слідчі, під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури, повідомили про підозри:
    — організатору — за ч. 3 ст. 201-2 КК України;
    — директору громадської організації — за ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 201-2;
    — підприємцю — за ч. 3 ст. 201-2 та ч. 1 ст. 209 КК України.

    Триває вирішення питання про обрання запобіжних заходів. Досудове розслідування продовжується.

  • Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Київська міська прокуратура заявляє про збитки бюджету столиці більш ніж на мільярд гривень і звинувачує КМДА в тому, що повернення цих коштів свідомо гальмується. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За даними відомства, протягом 2025 року органи Київської міської прокуратури вже передали до суду 109 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із порушеннями посадовців Київської міської державної адміністрації та керівників комунальних підприємств. Загальна сума встановлених збитків у цих справах перевищує 1 мільярд гривень.

    Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

    У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

    Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

    Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

    У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

    Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

    Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

    Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

  • Засновнику благодійного фонду «Аджалик» інкримінують незаконне переправлення військовозобов’язаних

    Засновнику благодійного фонду «Аджалик» інкримінують незаконне переправлення військовозобов’язаних

    Прокуратура заочно повідомила про підозру Сергію Кривенку — засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик» — у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За даними слідства, у 2023 році Кривенко неодноразово подавав на ім’я начальника Херсонської ОВА списки осіб, нібито залучених до перевезення гуманітарної допомоги для потреб ЗСУ, медичних закладів та цивільного населення, і на підставі отриманих дозволів забезпечив виїзд щонайменше семи військовозобов’язаних, які не повернулися в Україну.

    У грудні 2023 року начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін назвав фонд «Аджалик» серед організацій, які після другого виїзду за кордон не повернулися. Це кримінальне провадження доповнює попередню підозру, яку Генеральна прокуратура та інші правоохоронні органи вже висували проти Кривенка: у лютому 2025 року йому повідомили про підозру в розтраті 3,4 млн грн благодійних пожертв. Слідство стверджує, що гроші, зібрані на допомогу ЗСУ, було витрачено переважно на особисті потреби — це підтверджено низкою обшуків на території фонду.

    Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

    Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

  • ВАКС розгляне справу Скоробагача про розтрату 58 млн грн

    ВАКС розгляне справу Скоробагача про розтрату 58 млн грн

    Колишнього заступника голови Харківської облради Володимира Скоробагача судитимуть у Вищому антикорупційному суді за підозрою в організації схеми з розкрадання коштів через фіктивні компанії. За даними слідства, у 2022 році він разом зі спільниками незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України та завдав збитків державній компанії «Укренерго» на понад 58 мільйонів гривень.

    Слідчі вважають, що Скоробагач створив групу осіб, до якої увійшли керівник приватного підприємства та його засновник. Через три фіктивні фірми вони отримали електроенергію з ОЕС та передали її підконтрольному товариству для подальшого продажу кінцевим споживачам. Гроші від реалізації замість повернення до державної системи були переведені на рахунки фінансових структур під виглядом повернення позик, що дозволило уникнути розрахунків з «Укренерго».

    Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

    ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

    Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.