Daypolitico

Позначка: Рустем Умєров

  • Турецька база під Одесою та китайський капітал в українських портах, який неофіційний план обговорюють для Чорного моря

    Турецька база під Одесою та китайський капітал в українських портах, який неофіційний план обговорюють для Чорного моря

    Після дострокового завершення 9 жовтня консультацій у Маямі між українською делегацією та американськими посланцями Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером увага змістилася на паралельний переговорний трек, який Анкара розвиває вже кілька місяців. Ідеться не про всеосяжне перемир’я, а про обмежену домовленість щодо Чорного моря — захист комерційного судноплавства, зернових терміналів і, у перспективі, енергетичної інфраструктури.

    За інформацією джерела, обізнаного з перебігом контактів, після переговорів у Маямі Рустем Умєров зв’язався зі своїм турецьким співрозмовником. Зять Реджепа Таїпа Ердогана запропонував використати власні зв’язки в Москві та Пекіні для опрацювання домовленості про перемир’я в Чорному морі. Умова, за словами джерела, доволі жорстка: після завершення війни Туреччина залишається гарантом безпеки в регіоні. Крім того, в певних колах уже обговорюють ідею турецької військово-морської бази в Одеському регіоні, яку неофіційно називають «Севастополь-2». Китай у цій конструкції має стати основним інвестором українських портів на узбережжі.

    У відкритих джерелах немає офіційного підтвердження ані дзвінка Умєрова, ані конкретної пропозиції зятя Ердогана, ані проєкту бази під такою назвою. Сам Умєров, нині голова Служби зовнішньої розвідки, неодноразово зустрічався в Анкарі з міністром закордонних справ Хаканом Фіданом і керівником Національної розвідувальної організації Туреччини Ібрагімом Калином. Публічно ці контакти стосувалися обміну полоненими, координації переговорів і гуманітарних питань. Заяв про «Севастополь-2» або безпосередній зв’язок між китайськими інвестиціями та доступом до вільних українських портів не було.

    Водночас офіційна лінія Анкари щодо Чорного моря вже давно вийшла за межі загальних закликів. У вересні турецька сторона передала Москві та Києву проєкт меморандуму, побудований за логікою зернового коридору 2022 року: безпечний маршрут уздовж узбережжя Румунії та Болгарії, а також коридор для російського судноплавства через турецькі й, можливо, грузинські територіальні води. Bloomberg повідомляв про підготовку за участю ООН окремих переговорів щодо перемир’я в Чорному морі на початок жовтня. 7 жовтня Ердоган під час телефонної розмови з Володимиром Путіним окремо наголосив на важливості безпеки судноплавства.

    Фідан публічно говорив про мораторій на удари по цивільних суднах і, ширше, про готовність Туреччини взяти на себе морський компонент майбутніх гарантій безпеки України. Цю позицію підтримували також французькі й українські представники в межах «коаліції охочих». Економічний контекст робить ці обговорення конкретнішими. Українські порти Одеси, Чорноморська та Південного залишаються критично важливими для експорту зерна, попри почастішання ударів по суднах, зокрема тих, що належать турецьким компаніям.

    Концесійний конкурс на термінали в Чорноморську вже привернув увагу APM Terminals, турецької Yilport, консорціуму Abu Dhabi Ports та інших операторів. MSC посилила свої позиції в TIS у Південному. Китайські компанії активно цікавляться інфраструктурою в окупованому Криму, зокрема Керчю та об’єктами поблизу Донузлава. Однак у відкритих даних щодо вільних українських портів переважають західні, турецькі та близькосхідні оператори, а не китайські. Тож пропозиція зробити Китай «основним інвестором» українського узбережжя виходить за межі нинішніх публічних процесів і потребує окремого політичного рішення Києва та гарантій, які наразі не сформульовані.

    Для Туреччини ставки зрозумілі: контроль над протоками відповідно до Конвенції Монтре, захист власних судноплавних інтересів — із літа постраждали десятки турецьких суден і суден, пов’язаних із Туреччиною, — та закріплення ролі ключового морського гравця після будь-якого перемир’я. Ідея бази в Одеському регіоні, якщо її справді обговорюють неофіційними каналами, означала б якісно інший рівень присутності: не патрулювання й розмінування, а постійну військово-морську інфраструктуру на території України. Для Києва такий варіант водночас зменшує залежність від західних гарантій, проти яких Москва заперечує в частині розміщення сухопутних контингентів, і створює нові вразливості. Йдеться про питання суверенітету над портами, можливе подвійне призначення китайських інвестицій і довгострокову залежність від двох гравців, у відносинах із якими позиції Києва залишаються нерівними.

    Консультації в Маямі завершилися раніше, ніж планувалося, і не усунули ключових розбіжностей щодо територій. На цьому тлі турецький канал залишається одним із небагатьох, де Москва й Київ іще готові обговорювати обмежену деескалацію. Чи перетвориться ідея, передана через зятя Ердогана, на офіційний документ, чи залишиться неформальним зондуванням позицій, наразі невідомо. Однак будь-який формат безпеки в Чорному морі, який закріпить за Анкарою роль гаранта, а за Пекіном — економічний вплив на українські порти, змінить не лише логістику експорту зерна, а й баланс сил у регіоні на роки після завершення бойових дій.

  • Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Адміністрація президента США Дональда Трампа активізує дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни. Спеціальний представник американського президента Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати Москву для переговорів із Володимиром Путіним.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на джерело, обізнане з дипломатичними планами Вашингтона. Остаточного рішення щодо поїздки поки немає.

    Перед можливим візитом до Росії американські представники проведуть переговори з українською та європейською делегаціями. Зустріч запланована на 9–10 жовтня в Маямі. Сторони обговорюватимуть нові пропозиції, покликані зрушити з місця переговорний процес.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа прагне досягти дипломатичного прориву до початку суворої зими в Україні та проміжних виборів у США.

    Одним із можливих сценаріїв є часткове припинення вогню, яке передбачатиме зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з експортом зерна. Україна вже заявляла про готовність розглядати такий формат, однак Росія поки не продемонструвала достатньої зацікавленості.

    Американські джерела зазначають, що наближення зими створює додатковий тиск на переговорний процес. Вашингтон намагається сформувати пропозицію, яка могла б стати основою для домовленостей між сторонами.

    Напередодні переговорів Віткофф і Кушнер зустрілися з Дональдом Трампом, щоб представити йому оновлені дипломатичні ініціативи.

    Українську делегацію в Маямі представлятимуть керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, дипломатичний радник Сергій Кислиця та народний депутат Давид Арахамія.

    До консультацій також запросили представників Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Європейського Союзу. Серед головних тем — гарантії безпеки для України, післявоєнне економічне відновлення та можливі механізми припинення бойових дій.

    У Києві перспективи швидкого дипломатичного прориву оцінюють обережно. Водночас співрозмовник Axios припускає, що наближення американських виборів і прагнення Москви домогтися послаблення санкцій можуть вплинути на позицію Кремля.

    Нагадаємо, у вересні Віткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого відвідали Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

    Чи погодиться Кремль на нові пропозиції Вашингтона, наразі невідомо. Можливий повторний візит американських переговорників до Москви залишається лише одним із варіантів подальших дипломатичних кроків.

  • Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Поїздка Володимира Зеленського до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної асамблеї ООН знову підсвітила не лише зовнішньополітичні пріоритети України, а й те, як після відходу Андрія Єрмака переформатувалося президентське оточення. У великому матеріалі «Коротко про» склад учасників візиту трактують як ознаку нової моделі: замість одного центру, який акумулював політичні, кадрові та дипломатичні важелі, навколо Зеленського працює кілька окремих фігур із власними напрямами відповідальності.

    Водночас робити остаточний висновок про «нове ближнє коло» лише зі складу однієї поїздки було б перебільшенням. Це прямо визнає і політолог Володимир Фесенко, наведений у матеріалі: делегація до Нью-Йорка була сформована під конкретні переговори на полях Генасамблеї, а не як офіційний список найвпливовіших людей Банкової.

    Проте сама структура роботи команди справді показує цікаву зміну: ключові функції дедалі більше розведені між різними посадовцями.

    Офіційні документи президента підтверджують, що до української делегації на 81-шу сесію Генасамблеї ООН увійшли, зокрема, перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця та заступник керівника ОП Ігор Жовква. Президентське розпорядження також дозволяє главі делегації залучати до роботи інших радників та експертів.

    Паралельно в Нью-Йорку Зеленський проводив зустрічі з американськими сенаторами, Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн, Крісталіною Георгієвою та іншими західними партнерами. Офіційно серед головних тем були санкції проти Росії, антибалістичний захист, фінансування України та можливі деескалаційні кроки.

    Саме на цьому тлі особливо помітною стала роль Давида Арахамії.

    У матеріалі «Коротко про» йому відводять функцію головного парламентського переговорника та одного з важливих каналів Банкової у Вашингтоні. Автори стверджують, що після відходу Єрмака вплив Арахамії зріс, оскільки він більше не мусить погоджувати кожен політичний крок через одного потужного керівника Офісу президента.

    Сам Арахамія офіційно залишається головою фракції «Слуга народу», тому його парламентська вага очевидна незалежно від неформальних оцінок. Але твердження про те, що саме він є «головним комунікатором» із республіканським оточенням Дональда Трампа, варто сприймати як оцінку джерел і авторів матеріалу, а не як формалізований статус.

    На «Ненька інфо» ця тема вже отримала окреме продовження. 22 вересня видання писало, що саме Арахамія, за даними джерела, міг організувати закриту зустріч Зеленського з директором ЦРУ Джоном Реткліффом через свої американські контакти. Сам факт зустрічі пізніше підтвердив Зеленський, але інформація про роль Арахамії та зміну маршруту президента походить із джерел «Ненька інфо» і офіційно не підтверджена.

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти — Ненька інфо

    Буданов — уже не «другий Єрмак»

    Окремо у матеріалі аналізується роль нинішнього керівника Офісу президента Кирила Буданова.

    Автори стверджують, що Буданов не намагається відтворювати модель тотального ручного управління, яку приписували Єрмаку. Його сфера впливу, за цією версією, значно більше зосереджена на безпеці, розвідці, переговорах та обмінах, тоді як економічні й технократичні рішення лишаються Кабміну та парламенту.

    Ця теза цікава ще й тому, що раніше в політичному середовищі обговорювали, чи не стане Буданов новим надцентром влади після Єрмака.

    «Ненька інфо» ще у червні писала про внутрішній баланс між Будановим, Арахамією та Михайлом Федоровим. Тоді видання зазначало, що замість одного домінуючого центру Банкова дедалі більше розподіляє вплив між кількома фігурами.

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров? — Ненька інфо

    У нинішньому матеріалі ця модель виглядає вже більш структурованою: безпековий і частина переговорного треку — у Буданова, парламент — у Арахамії, а окремі міжнародні переговори — в інших членів команди.

    Умєров залишається людиною для закритих переговорів

    Ще однією важливою фігурою автори називають Рустема Умєрова.

    У матеріалі стверджується, що він зберігає роль одного з головних переговорників Зеленського на міжнародному напрямку, особливо в закритих контактах із американцями та представниками країн Близького Сходу.

    Це частково відповідає публічній практиці останніх місяців: Умєров регулярно брав участь у переговорах щодо можливого дипломатичного треку разом із Будановим, Арахамією та іншими представниками команди президента.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що на одній із нарад із Зеленським щодо переговорів були присутні Умєров, Буданов, Арахамія та Кислиця.

    Тобто в міжнародному блоці Банкова фактично використовує кілька різних каналів одночасно: офіційну дипломатію через МЗС та ОП, парламентські контакти через Арахамію і закриті переговорні формати через Умєрова та Буданова.

    Шмигаль, Кислиця і Жовква — технічний блок

    Дениса Шмигаля, Сергія Кислицю та Ігоря Жовкву автори матеріалу відносять радше до групи технократів, а не до окремих політичних центрів.

    Шмигалю приписують роботу з енергетикою, підготовкою до зими та переговорами щодо фінансування. Кислиця відповідає за дипломатичну та юридичну частину зовнішньополітичної роботи, а Жовква — за протокол і технічне наповнення міжнародних візитів.

    Офіційна програма Зеленського в Нью-Йорку підтверджує, що фінансування, енергетична стійкість і ППО були серед центральних питань поїздки. Під час переговорів із Трампом ішлося про зимовий пакет ППО та спільну роботу над виробництвом перехоплювачів Patriot. З Урсулою фон дер Ляєн Зеленський обговорював фінансову стійкість і позику ЄС на €90 млрд.

    Тобто принаймні функціональний розподіл, описаний у матеріалі, частково збігається з тим, що видно з офіційного порядку денного.

    Що змінилося після Єрмака

    Найцікавіша теза матеріалу полягає в тому, що Зеленський нібито відійшов від моделі, де майже всі ключові потоки проходили через одну людину.

    У фінальній частині статті автори описують нову схему так: військовий блок концентрується навколо відповідального військового командування, безпека — навколо Буданова, парламент — навколо Арахамії, а енергетичні питання — навколо Шмигаля.

    Політолог Тарас Загородній у коментарі виданню пояснює це прагматикою: якщо одна людина більше не бере на себе всі функції попереднього керівника ОП, президент розподіляє їх між кількома менеджерами. Водночас головним центром ухвалення стратегічних рішень усе одно залишається сам Зеленський.

    А Фесенко додає важливе застереження: говорити про радикальну зміну всієї команди поки рано. На його думку, швидше йдеться про розділення функцій Єрмака на кілька напрямів, щоб жоден із нинішніх посадовців не отримав такої самої концентрації впливу.

    Саме ця формула зараз виглядає найобережнішою.

    Не «новий Єрмак» і не один новий «сірий кардинал», а кілька людей, кожна з яких відповідає за власний сегмент: Буданов — за безпековий і частину переговорного треку, Арахамія — за парламент і неформальні політичні контакти, Умєров — за частину закритої дипломатії, Шмигаль — за технократичний та енергетичний блок, Кислиця і Жовква — за дипломатичну машину.

    Наскільки ця конструкція є стійкою і хто з цих людей справді має найбільший особистий вплив на Зеленського, з відкритих джерел встановити неможливо. Але поїздка до Нью-Йорка добре показала інше: після Єрмака президентська команда працює вже не як система з одним очевидним центром посередництва, а як мережа кількох функціональних центрів навколо самого Зеленського.

  • Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Арсен Жумаділов сьогодні офіційно підтвердив дострокове розірвання контракту і звільнення з посади генерального директора Агенції оборонних закупівель. Останній робочий день — 31 серпня. Рішення він назвав особистим і виваженим, наголосивши, що ніхто його не звільняв і не усував.

    За даними антикорупційних активістів і народних депутатів, прострочена дебіторська заборгованість за контрактами АОЗ на початок 2026 року сягнула 45,8 млрд грн. Це кошти, які держава вже сплатила, але поставки озброєння за ними або не відбулися, або суттєво затрималися. Лише за один рік керівництва Жумаділова ця сума, за оцінками Центру протидії корупції, зросла приблизно втричі порівняно з попереднім періодом. Близько тридцяти великих контрактів, за публічними заявами, зірвали строки.

    Паралельно тягнеться історія з якістю окремих поставок і процедурами. У травні 2026-го Жумаділов давав свідчення у тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради в рамках справи «Мідас». Він підтвердив факт зустрічі навесні 2025 року з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і бізнесменом Тімуром Міндічем, де обговорювався контракт на бронежилети. За словами самого Жумаділова, він заявив, що прийме лише якісну продукцію. Незалежні перевірки згодом виявили проблеми з частиною партій, а Громадська антикорупційна рада при Міноборони передавала матеріали до правоохоронних органів.

    Є й інші сліди. Звільнення заступника Артема Ситника (колишнього директора НАБУ) навесні 2025-го з формулюванням про скорочення штату. Ліквідація створеної ним системи внутрішнього контролю, яка, за оцінкою Центру протидії корупції, заважала закупівлям в обхід агентства. Конфлікти з командою Михайла Федорова щодо переходу на тендери за тактико-технічними характеристиками. Сімейний контекст — брат в окупованому Криму, який раніше фігурував у розслідуваннях про бізнес на окупованих територіях, — теж періодично спливав у публічному просторі, хоча сам Жумаділов пояснював поїздки на півострів до 2022 року сімейними обставинами, а СБУ закрилавідповідне провадження.

    Усі ці елементи досі залишалися в зоні публічної критики та внутрішніх розглядів. Після відходу керівника картина змінюється. За інформацією, отриманою редакцією, після звільнення Жумаділова планується аудит його діяльності в АОЗ. За результатами аудиту з високою ймовірністю послідує повноцінне розслідування. У цих умовах джерело, обізнане із ситуацією, допускає, що Жумаділов може виїхати з України.

    Формально нічого не заважає йому залишитися. Він не оголошений у розшук, не має статусу підозрюваного за відомими справами, пов’язаними із закупівлями. Однак практика останніх років показує, що коли великі суми дебіторки, питання до якості та процедур починають перетворюватися з політичного тиску на процесуальні, простір для маневру різко звужується. Особливо якщо новий міністр оборони і оновлена команда Міноборони вирішать, що їм вигідніше продемонструвати «чистку» попереднього періоду, ніж захищати спадкоємність.

    Поки офіційних заяв про початок аудиту немає. Жумаділов сам сьогодні підкресливдобровільність уходу. Але логіка подій уже вибудувалася. Агентство, через яке проходять мільярди на критичні поставки для фронту, не може залишатися в зоні напівпрозорості після зміни керівника. Аудит — мінімальний обов’язковий крок. Усе, що за ним піде, залежатиме від того, наскільки глибоко перевіряючі захочуть копати і які саме контракти та рішення опиняться у фокусі.

  • Зеленський визначився з новим секретарем РНБО: ключову посаду запропонували Ігорю Клименку

    Зеленський визначився з новим секретарем РНБО: ключову посаду запропонували Ігорю Клименку

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що запропонував колишньому міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку очолити Раду національної безпеки і оборони. У разі оформлення відповідного кадрового рішення Клименко змінить на посаді Рустема Умєрова, якого, за повідомленнями українських медіа, переводять на керівництво Службою зовнішньої розвідки.

    Про кадрову пропозицію Зеленський повідомив 3 серпня під час спілкування в межах наради керівників закордонних дипломатичних установ. Президент пояснив вибір значним досвідом Клименка у координації структур сектору безпеки та оборони. За словами глави держави, одним із головних завдань нового секретаря РНБО має стати постійний контроль за реалізацією рішень Ради та координація різних елементів безпекового блоку.

    Кандидатура Клименка в цьому контексті виглядає закономірною з огляду на його тривалу роботу в системі Міністерства внутрішніх справ. До уряду він прийшов після багаторічної кар’єри в правоохоронних органах. У вересні 2019 року Клименко очолив Національну поліцію, а після загибелі міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського в авіакатастрофі у Броварах у січні 2023 року став виконувачем обов’язків міністра. 7 лютого 2023 року Верховна Рада призначила його міністром внутрішніх справ — рішення тоді підтримав 321 народний депутат.

    До приходу в поліцію Клименко також мав військовий досвід. Він закінчив Харківський військовий університет, у 1994–1997 роках проходив службу у Збройних силах України, після чого перейшов до системи органів внутрішніх справ. Значну частину ранньої кар’єри він працював у сфері кадрового забезпечення та психологічної служби. Клименко має науковий ступінь доктора психологічних наук.

    На посаді міністра він фактично керував однією з найбільших силових систем держави під час повномасштабної війни. До структури МВС входять Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, ДСНС та інші органи й підрозділи. Значна частина цих структур виконує не тільки правоохоронні та рятувальні функції, а й безпосередньо бере участь у бойових діях та забезпеченні оборони.

    Показовою стала й заява самого Клименка після завершення роботи на чолі МВС. 16 липня він повідомив, що для нього було честю працювати з командою відомства понад три роки. Серед основних напрямів роботи він назвав ліквідацію наслідків російських ударів, евакуацію цивільного населення, гуманітарне розмінування, охорону державного кордону, підтримання правопорядку та участь підрозділів системи МВС у бойових діях.

    Саме такий досвід може бути одним із ключових аргументів для переходу Клименка до РНБО. На відміну від міністерської посади, секретар Ради не керує окремим силовим відомством. Його роль значною мірою полягає в організації роботи Ради, координації підготовки рішень у сфері національної безпеки та контролі за їх виконанням після введення в дію указами президента.

    Кадрове рішення відбувається на тлі ширшої перебудови українського безпекового блоку. Паралельно українські медіа повідомили про рішення Зеленського призначити Рустема Умєрова керівником Служби зовнішньої розвідки. Таким чином, ідеться не про ізольовану заміну одного чиновника, а про перерозподіл управлінців між ключовими структурами, відповідальними за оборону, розвідку та національну безпеку.

    Для Умєрова перехід до зовнішньої розвідки означатиме чергову зміну напряму роботи. Раніше він очолював Міністерство оборони, після чого працював секретарем РНБО. Тепер його досвід міжнародних контактів та роботи з оборонними партнерами може бути використаний уже в розвідувальному секторі.

    Для Клименка ситуація протилежна: більша частина його професійної кар’єри була пов’язана з внутрішньою безпекою. Він пройшов шлях від роботи в органах внутрішніх справ до керівництва Національною поліцією та всім Міністерством внутрішніх справ. Тому його можливий прихід до РНБО може посилити саме практичну координацію між правоохоронними, військовими та іншими структурами сектору безпеки.

    Важливо й те, що Зеленський анонсував подальші кадрові рішення. Це означає, що нинішня перестановка може виявитися лише частиною масштабнішого оновлення керівництва силового блоку. Президент останнім часом робить акцент на швидкості виконання ухвалених рішень та персональній відповідальності керівників за результат.

    Для РНБО цей аспект особливо важливий. Рада формує та узгоджує рішення з питань оборони, санкційної політики, економічної й енергетичної безпеки та інших стратегічних напрямів. В умовах повномасштабної війни вона залишається одним із головних майданчиків, де зводиться інформація від військових, розвідувальних, правоохоронних та урядових структур.

    Саме тому перехід Клименка на посаду секретаря РНБО може означати для нього суттєву зміну масштабу роботи: замість управління однією великою системою він має перейти до координації рішень, що стосуються всього сектору національної безпеки.

    При цьому на момент появи перших повідомлень принципово важливо розрізняти пропозицію президента та юридично оформлене призначення. Зеленський повідомив про запропоновану Клименку посаду, однак остаточний статус кадрової перестановки визначається відповідним президентським указом. Тому до його офіційного оприлюднення коректніше говорити саме про намір призначити Клименка секретарем РНБО, а не про завершену процедуру.

    Утім, політичний сигнал уже очевидний: після роботи на чолі одного з найбільших силових відомств країни Ігор Клименко може перейти на рівень загальної координації сектору безпеки. А разом із переведенням Рустема Умєрова до зовнішньої розвідки та анонсованими Зеленським наступними рішеннями це формує нову конфігурацію українського безпекового керівництва.

  • Умєрову готують нову ключову посаду: Зеленський хоче поставити його на чолі зовнішньої розвідки — УП

    Умєрову готують нову ключову посаду: Зеленський хоче поставити його на чолі зовнішньої розвідки — УП

    Президент України Володимир Зеленський планує призначити чинного секретаря Ради національної безпеки і оборони Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України. Про таке кадрове рішення 3 серпня повідомила «Українська правда». Офіційного указу президента про призначення Умєрова на момент публікації ще немає, тому наразі йдеться про інформацію ЗМІ, а не про юридично завершену кадрову перестановку.

    Повідомлення про можливий перехід Умєрова до СЗР одразу привернуло увагу через масштаб самої посади. Служба зовнішньої розвідки — окремий державний розвідувальний орган, який не входить до системи органів виконавчої влади та працює під загальним керівництвом президента України. Її головне завдання — добування, аналіз та передача керівництву держави інформації про зовнішні загрози у військовій, політичній, економічній, науково-технічній, інформаційній та кіберсферах.

    Формально призначення керівника СЗР належить до повноважень президента. Закон прямо передбачає, що безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки здійснює її голова, якого президент одноосібно призначає на посаду та звільняє з неї. Це означає, що для переходу Умєрова до СЗР не потрібне голосування Верховної Ради — достатньо відповідного президентського указу.

    Наразі обов’язки голови Служби зовнішньої розвідки виконує Олег Луговський. Президент Зеленський доручив йому тимчасово очолити СЗР указом №100/2026 від 4 лютого. До цього Луговський був першим заступником керівника служби. На офіційному сайті СЗР він і зараз зазначений як виконувач обов’язків голови.

    Така ситуація склалася після великої перестановки в українській розвідці на початку року. Попередній керівник СЗР Олег Іващенко, який очолював службу з березня 2024 року, у січні 2026-го перейшов на посаду начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони. Його призначили керівником ГУР указом президента від 2 січня 2026 року. До цього Іващенко майже два роки керував саме зовнішньою розвідкою.

    Тож призначення Умєрова фактично завершило б тривалий період, протягом якого СЗР працює з тимчасовим керівником.

    Для самого Умєрова це була б уже четверта ключова державна посада за останні кілька років. У 2019 році він став народним депутатом України, у вересні 2022 року очолив Фонд державного майна, а у вересні 2023-го був призначений міністром оборони. На чолі Міноборони він пропрацював до літа 2025 року, після чого Зеленський перевів його до Ради національної безпеки і оборони.

    18 липня 2025 року президент офіційно призначив Рустема Умєрова секретарем РНБО. Відповідний указ №496/2025 залишається чинним.

    На цій посаді Умєров зосереджувався на питаннях оборони, міжнародної координації, розвитку українського оборонно-промислового комплексу та безпекової дипломатії. Він також продовжував брати участь у переговорах з міжнародними партнерами та процесах, пов’язаних із війною Росії проти України.

    Ще 15 липня 2026 року, за кілька тижнів до нинішніх повідомлень, офіційний сайт РНБО публікував звернення Умєрова саме як чинного секретаря Ради. Отже, станом на початок серпня він формально продовжує обіймати цю посаду.

    Перехід із РНБО до СЗР означав би для Умєрова суттєву зміну функцій. Секретар Ради нацбезпеки координує роботу самого апарату РНБО та бере участь у підготовці рішень у сфері національної безпеки. Керівник зовнішньої розвідки, натомість, очолює спеціальну службу, яка працює переважно непублічно та збирає інформацію за межами України.

    СЗР займається розвідкою у зовнішньополітичній, військово-технічній, економічній, науково-технічній та інформаційній сферах. Серед її функцій також — забезпечення безпеки українських дипломатичних установ за кордоном, робота із зовнішніми загрозами та передача розвідданих президенту, голові Верховної Ради, прем’єр-міністру й іншим визначеним посадовцям.

    Умови повномасштабної війни значно розширили практичне значення такої структури. Зовнішня розвідка працює не лише з політичною чи військовою інформацією, а й із санкційною політикою, технологічними ланцюгами Росії, військово-промисловим комплексом противника, міжнародними поставками зброї, обходом санкцій та взаємодією РФ із третіми країнами.

    Саме тому посада голови СЗР є однією з найчутливіших у секторі безпеки.

    Водночас повідомлення про можливе призначення Умєрова з’явилося на тлі ширшої кадрової перебудови в українському оборонному та безпековому секторі. Протягом останніх місяців Зеленський уже змінив керівництво кількох ключових силових структур, зокрема ГУР, а в інших органах відбувалися перестановки на рівні регіонального керівництва та командування.

    Ротація в СЗР у такому разі стала б ще одним елементом цього процесу.

    Окремим питанням є те, хто в разі переходу Умєрова очолить РНБО. Поки що ані президент, ані Офіс президента офіційно не повідомляли про можливого наступника. Так само немає указу про звільнення Умєрова з нинішньої посади.

    Через це говорити про завершену перестановку ще зарано.

    За даними «Української правди», рішення Зеленського щодо Умєрова вже ухвалене на політичному рівні. Інші українські медіа 3 серпня також повідомили, що президент розглядає його кандидатуру для керівництва СЗР. Водночас частина видань використовує більш обережне формулювання — «розглядає призначення», а не «остаточно призначить».

    Сам Умєров публічно цю інформацію поки не коментував.

    Так само немає офіційної реакції з боку Служби зовнішньої розвідки. На її сайті станом на 3 серпня керівником залишається Олег Луговський у статусі виконувача обов’язків.

    Тому юридично кадрова ситуація наразі не змінилася.

    Якщо Зеленський справді підпише відповідний указ, для Умєрова це буде перший досвід безпосереднього керівництва спеціальною розвідувальною службою. Його попередні посади були пов’язані передусім із політичним управлінням, державними активами, оборонними закупівлями, міжнародною дипломатією та координацією сектору безпеки.

    Водночас робота в Міноборони й РНБО дала йому доступ до значного масиву військової та міжнародної інформації, а також до контактів із союзниками, які є важливими для діяльності зовнішньої розвідки.

    СЗР, своєю чергою, підпорядкована безпосередньо президенту. Її голова має прямий канал передачі розвідданих керівництву держави і є частиною українського розвідувального співтовариства.

    Саме тому можливе призначення Умєрова означатиме не просто чергове переміщення чиновника між державними посадами, а суттєву зміну його ролі в системі національної безпеки.

    Наразі головним підтвердженням майбутньої перестановки має стати указ Володимира Зеленського. До його появи інформацію про Умєрова як майбутнього голову СЗР варто сприймати саме як повідомлення джерел ЗМІ.

    Якщо призначення відбудеться, президенту також доведеться визначитися з новим секретарем РНБО, а Олег Луговський завершить період тимчасового керівництва зовнішньою розвідкою, який триває з лютого 2026 року.

  • Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що запропонував колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко обійняти посаду посла України у Сполучених Штатах. Про це глава держави заявив, коментуючи можливі кадрові призначення після змін в уряді.

    За словами президента, питання подальшої роботи колишніх членів уряду залишається предметом обговорення. Зокрема, тривають консультації щодо майбутньої посади колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. Водночас Зеленський підтвердив, що раніше вже запропонував Юлії Свириденко очолити українське дипломатичне представництво у Вашингтоні.

    «Я думаю про це (над посадою Умєрова — ред.). У нас є обговорення із Рустемом і з Юлією. Ми повернемось до Свириденко. У нас є пропозиції. Це вже не секрет, що, дійсно, при всій повазі до Ольги Стефанішиної, це не секрет, що я розраховував і пропонував Юлі Свириденко місце посла в США», — заявив президент.

    Водночас Зеленський не уточнив, чи погодилася Свириденко на таку пропозицію та чи ухвалене остаточне рішення щодо її можливого дипломатичного призначення. Також наразі невідомо, коли можуть бути оголошені офіційні кадрові рішення.

    Окрім цього, президент повідомив, що продовжує визначатися з майбутньою посадою Рустема Умєрова. За словами Зеленського, консультації з цього приводу ще тривають, а остаточне рішення буде ухвалене після завершення обговорень.

    Заява глави держави пролунала на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та подальшого формування нової управлінської команди. Останніми днями увага суспільства прикута до того, які посади отримають колишні високопосадовці та хто представлятиме Україну на ключових міжнародних напрямках, зокрема у відносинах зі Сполученими Штатами.

  • Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    За інформацією наших джерел, після відставки Юлія Свириденко планує перейти до НАК “Нафтогаз України” та підтримує контакти з екс-главою ОП Андрієм Єрмаком.

    “Свириденко справді хоче потрапити в “Нафтогаз”, і це її влаштовує.

    Багато розказує про інвестиції та якісь міжнародні проекти, але це все далеко від реальності. Ну і, крім того, їй хтось підказує.

    Водночас, ні вона, ні Мілованов не відмовилися від контактів з Андрієм Єрмаком, який “мріє про реванш”.

    До речі, у даному контексті можуть початись медійні атаки на Кіма, який є людиною Давида Арахамії.”- зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Рустему Умерову шукають гідне місце замість посади глави РНБО, на прохання його “турецьких друзів”.

     

  • «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    Президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту G7, який проходить у французькому місті Евіан-ле-Бен. Однією з ключових тем зустрічі стало посилення української протиповітряної оборони та можливість отримання ліцензій на виробництво сучасних антибалістичних систем і ракет в Україні.

    Про це глава держави повідомив журналістам після переговорів.

    За словами Зеленського, питання розвитку української системи ППО стало одним із центральних під час його розмови з американським лідером. Україна прагне не лише отримувати озброєння від партнерів, а й налагодити власне виробництво сучасних засобів захисту від балістичних ракет.

    «Ми говорили про це з президентом Трампом, і наші команди будуть працювати. Дай Бог, вдасться цього разу отримати ліцензії на виробництво відповідних антибалістичних систем і ракет», – заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що попит на сучасні системи ППО сьогодні значно перевищує можливості американського військово-промислового комплексу. Саме тому Україна зацікавлена у локалізації виробництва та отриманні технологій, які дозволять швидше нарощувати оборонні спроможності держави.

    Після зустрічі Зеленський опублікував фотографії переговорів у соціальних мережах, коротко прокоментувавши їх словами: «Завжди важливо координувати позиції».

    На оприлюднених кадрах, окрім президентів України та США, присутні державний секретар США Марко Рубіо та секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.

    Зустріч відбулася на тлі чергової хвилі російських масованих атак по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Саме тому тема протиповітряної оборони стала однією з найважливіших для української делегації під час саміту «Великої сімки».

    Окрім двосторонніх переговорів із Трампом, Зеленський взяв участь у багатосторонніх зустрічах лідерів G7 та керівників європейських інституцій. За словами президента, Україна представила партнерам перелік першочергових потреб, необхідних для зміцнення обороноздатності країни та проходження наступного зимового періоду.

    Серед ключових пріоритетів Київ назвав збільшення поставок ракет до систем ППО, передачу ліцензій на виробництво відповідного озброєння, формування нового пакета підтримки на зиму та подальше посилення санкційного тиску на Росію.

    «Пріоритети чіткі: більше ракет ППО, ліцензії на виробництво, зимова підтримка та тиск на Росію. Важливо, щоб усе, про що домовилися, було реалізовано. Росія має зрозуміти, що її війна ніколи не стане нормою», – наголосив Зеленський.

    Президент України також подякував лідерам держав-партнерів за підтримку та участь у перемовинах. Зокрема, він висловив вдячність президенту Франції Еммануелю Макрону, прем’єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру, прем’єр-міністерці Італії Джорджі Мелоні, прем’єр-міністру Канади Марку Карні, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу, президенту Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та прем’єр-міністерці Японії Санае Такайчі.

    Особливу увагу привернула реакція Дональда Трампа після переговорів із Зеленським. Президент США назвав зустріч «дуже хорошою» та вкотре заявив про необхідність завершення війни.

    За інформацією Reuters, американський лідер закликав Росію погодитися на мирну угоду та заявив, що готовий зробити все можливе для припинення бойових дій.

    «Росія має укласти угоду. Те, що там відбувається, – це божевілля», – сказав Трамп журналістам на саміті.

    Крім того, президент США повідомив про намір провести ще одну окрему зустріч із Зеленським для продовження обговорення безпекових питань та перспектив мирного врегулювання.

    Саміт G7 у Франції проходить на тлі активних дипломатичних зусиль щодо завершення війни в Україні. Напередодні Зеленський заявив, що пропонував провести тристоронню зустріч із президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним на полях саміту.

    За словами президента України, відповідний сигнал було передано російській стороні через дипломатичні та інші канали комунікації. Водночас Кремль не надав жодної офіційної відповіді на пропозицію.

    Українська сторона переконана, що Росія продовжує демонструвати небажання вести реальні переговори щодо завершення війни. Саме тому Київ наполягає на подальшому посиленні міжнародного тиску та зміцненні оборонних можливостей країни.

    Переговори Зеленського і Трампа стали однією з головних подій нинішнього саміту G7. Особливої ваги їм додає той факт, що вперше за тривалий час сторони публічно заговорили не лише про постачання озброєння, а й про можливість передачі Україні ліцензій та технологій для виробництва сучасних систем протиповітряної оборони.

    У разі досягнення відповідних домовленостей це може стати одним із найважливіших рішень у сфері військово-технічної співпраці між Україною та США від початку повномасштабної війни.

  • Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».

    Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.

    За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.

    Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.

    Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.

    Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.

    За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.

    Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.

    Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.

    Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.

    Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.

    Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.

    Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.

    Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.