Daypolitico

Позначка: Рим

  • Шок у Ватикані: у Папи Римського виявили рак, лікарі провели термінову операцію

    Шок у Ватикані: у Папи Римського виявили рак, лікарі провели термінову операцію

    У 71-річного Папи Римського Лева XIV підтвердили злоякісну пухлину легені. Понтифік переніс хірургічне втручання в римській клініці Аґостіно Джемеллі, під час якого лікарі видалили нижню частку його правої легені. Операція тривала близько півтори години та завершилася без ускладнень. Ватикан повідомив, що першу ніч після втручання глава Католицької церкви провів спокійно, однак остаточна оцінка захворювання залежатиме від подальших медичних досліджень.

    14 жовтня Ватикан оприлюднив нову інформацію про стан здоров’я Папи Римського Лева XIV після операції, яку провели напередодні в університетській лікарні Аґостіно Джемеллі в Римі.

    Як повідомляє Vatican News, перша післяопераційна ніч минула без повідомлень про ускладнення. Понтифік залишається під наглядом лікарів, які продовжують оцінювати його стан після видалення частини легені.

    Діагноз виявився серйознішим, ніж могло здатися після перших повідомлень про невеликий вузол у легені. Під час хірургічного втручання гістологічне дослідження підтвердило аденокарциному — одну з найпоширеніших форм раку легенів.

    Попри онкологічний діагноз, медики повідомили про успішне завершення операції. Водночас у Ватикані поки не розкрили повної інформації про стадію захворювання та необхідність подальшого протипухлинного лікування.

    Папі видалили нижню частку правої легені: як проходила операція

    Лева XIV госпіталізували 13 жовтня. Операцію проводила команда фахівців із торакальної хірургії під керівництвом професора Стефано Маргарітори.

    За офіційною інформацією, понтифік перебував в операційній приблизно три години. Безпосередньо хірургічне втручання тривало близько 90 хвилин.

    Лікарі застосували відеоасистовану хірургічну методику, яка дозволяє виконувати складні операції на органах грудної клітки за допомогою спеціального обладнання.

    Для радикального видалення ураженої тканини хірурги вирішили видалити всю нижню частку правої легені. Така операція називається лобектомією.

    Під час втручання фахівці провели експресгістологічне дослідження тканини. Воно підтвердило попередні підозри щодо злоякісного характеру новоутворення.

    За повідомленням Vatican News, операція пройшла відповідно до запланованого медичного протоколу.

    Після завершення втручання Лев XIV нормально прокинувся від анестезії. Через нетривалий період спостереження його перевели до палати на десятому поверсі лікарні.

    Медичний бюлетень підписали лікар Луїджі Карбоне та професор Стефано Маргарітора. У ньому підтверджено відсутність інтраопераційних ускладнень.

    Перші години після операції: що відомо про стан понтифіка

    Уже ввечері 13 жовтня з’явилися перші обнадійливі повідомлення.

    Директор пресслужби Святого Престолу Маттео Бруні розповів, що після операції Папа попросив вечерю та провів частину вечора в товаристві своїх секретарів й інших співробітників Ватикану.

    Наступного ранку пресслужба повідомила, що ніч минула спокійно.

    Це важлива інформація про безпосереднє відновлення після хірургічного втручання, однак вона не дозволяє остаточно оцінити перебіг онкологічного захворювання.

    Попередньо очікується, що понтифік залишатиметься у клініці близько тижня. Його публічні заходи скасували до 20 жовтня.

    За інформацією Reuters, на листопад у Папи також запланована одинадцятиденна поїздка до Уругваю, Аргентини та Перу. Чи вплине лікування на ці плани, наразі невідомо.

    Небезпечну пухлину виявили під час планового обстеження

    Про проблеми зі здоров’ям понтифік уперше публічно розповів 11 жовтня під час традиційного недільного звернення до вірян.

    Тоді Лев XIV пояснив, що лікарі виявили невеликий локалізований вузол у легені під час медичних обстежень. Він наголосив, що новоутворення знайшли на ранньому етапі, а лікарі рекомендували не відкладати операцію.

    Понтифік повідомив, що вирішив дослухатися до медичних рекомендацій, і попросив вірян молитися за нього.

    На той момент інформація про злоякісний характер пухлини ще не була остаточно підтверджена. Онкологічний діагноз офіційно оголосили лише після гістологічного дослідження під час операції 13 жовтня.

    За повідомленням Vatican News, до госпіталізації Лев XIV продовжував виконувати заплановані обов’язки.

    Що таке аденокарцинома легені та наскільки небезпечний діагноз

    Аденокарцинома — один із найпоширеніших різновидів недрібноклітинного раку легені. Захворювання виникає в клітинах залозистого епітелію та може розвиватися навіть у людей, які ніколи не курили.

    За повідомленням Reuters, Лев XIV не є курцем, а до нинішньої госпіталізації у нього не повідомляли про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Аденокарцинома іноді тривалий час розвивається без виражених симптомів. Саме тому в окремих випадках злоякісне новоутворення виявляють випадково під час профілактичних обстежень.

    Подальший прогноз залежить від розміру пухлини, наявності уражених лімфатичних вузлів, поширення ракових клітин за межі легені та результатів молекулярних досліджень.

    У випадках, коли пухлина локалізована і її можна повністю видалити, хірургічне лікування може мати сприятливі результати.

    Проте навіть успішна операція не означає автоматичного повного одужання. Залежно від результатів остаточного дослідження тканин лікарі можуть призначити додаткове лікування або регулярні контрольні обстеження.

    Наразі Ватикан не повідомляв, чи знадобиться Леву XIV хіміотерапія, імунотерапія або інші методи лікування. Також невідомо, чи були уражені лімфатичні вузли.

    Як пояснюють медичні експерти, остаточний прогноз можливий лише після завершення необхідної діагностики.

    Хто керує Ватиканом, поки Папа перебуває в лікарні

    Госпіталізація глави Католицької церкви порушила питання щодо управління Святим Престолом під час його тимчасової відсутності.

    За інформацією Associated Press, навіть якщо Папа Римський через стан здоров’я тимчасово не може виконувати частину своїх обов’язків, це не передбачає автоматичної передачі його повноважень іншій особі.

    Поточна адміністративна робота Ватикану продовжується за участю уповноважених посадовців, зокрема державного секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна.

    Станом на 14 жовтня Ватикан не оголошував про будь-які зміни в управлінні Католицькою церквою через госпіталізацію Лева XIV.

    Історія вже знає випадки тривалого лікування понтифіків, зокрема Папи Франциска, який перед смертю у квітні 2025 року проходив лікування двобічної пневмонії.

    Перший Папа зі США: що відомо про Лева XIV

    Лев XIV, у миру Роберт Френсіс Превост, народився у Сполучених Штатах Америки. У травні 2025 року його обрали главою Римсько-католицької церкви після смерті Папи Франциска.

    Він став першим американцем в історії, який очолив Католицьку церкву.

    Після обрання Лев XIV продовжив активну публічну діяльність, зустрічався з релігійними та політичними діячами, звертався до міжнародної спільноти щодо воєн і гуманітарних криз.

    На тлі повідомлень про онкологічне захворювання до понтифіка надходять побажання одужання від релігійних спільнот і світових лідерів. Серед тих, хто висловив підтримку, Reuters називає державного секретаря США Марко Рубіо та президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра.

    Що буде далі

    Найближчими днями медики продовжать обстеження Папи Римського та вивчення видалених тканин, щоб остаточно оцінити особливості пухлини й визначити подальшу тактику спостереження або лікування.

    Поки що офіційні повідомлення свідчать про успішне завершення хірургічного втручання та спокійний перебіг першої післяопераційної ночі.

    Водночас медична команда ще має встановити важливі характеристики захворювання. Саме ці результати визначатимуть подальші рекомендації та можливість повернення понтифіка до звичного графіка.

    Отже, Лев XIV переніс операцію без ускладнень, але боротьбу з онкологічним захворюванням поки не можна вважати завершеною. У Ватикані пообіцяли оприлюднювати подальші повідомлення про стан його здоров’я.

  • Мелоні пояснила, чому підтримує Україну: «Не заради Києва, а заради Риму»

    Мелоні пояснила, чому підтримує Україну: «Не заради Києва, а заради Риму»

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що не збирається відмовлятися від підтримки України заради політичної вигоди напередодні виборів 2027 року. За її словами, позиція Рима щодо Києва продиктована передусім інтересами самої Італії та необхідністю захищати міжнародний порядок, у якому сильні держави не можуть безкарно диктувати свою волю слабшим.

    Про це Мелоні сказала в інтерв’ю італійському виданню Il Foglio, опублікованому 12 вересня. У розмові прем’єрка прямо визнала, що з електоральної точки зору останніми роками їй було б вигідніше дистанціюватися від підтримки України. Однак, за її словами, вона не готова змінювати зовнішньополітичний курс лише через рейтинги або ситуативні настрої виборців.

    Мелоні сформулювала свою позицію максимально чітко: «Я підтримувала Україну не заради Києва, а заради Риму». Вона пояснила, що Італія має надто багато втратити в міжнародній системі, де перестають діяти правила мирного співіснування, а на перший план виходить «право сильнішого». Саме російська агресія проти України, за її словами, показала Європі, наскільки небезпечно покладатися на старі уявлення про безпеку.

    В інтерв’ю Мелоні наголосила, що спроба Росії захопити Київ фактично «розбудила Європу» після тривалого періоду самозаспокоєння. За її оцінкою, війна довела, що європейські країни більше не можуть повністю делегувати питання власної безпеки іншим і повинні брати на себе більше відповідальності за оборону.

    Прем’єрка також пов’язала український опір із поняттям патріотизму. За її словами, здатність України чинити опір значно сильнішому противнику змусила багатьох європейців знову переосмислити поняття національної ідентичності та відповідальності перед власною державою. Для самої Мелоні, як вона наголосила, патріотизм означає насамперед готовність ставити інтереси країни вище за особисту політичну вигоду.

    Саме тому вона відкинула можливість різко змінити курс лише заради майбутніх виборів. «Я не готова робити протилежне тому, що робила досі, або тому, у що вірю, через політичний чи електоральний розрахунок», — заявила прем’єрка.

    Ця позиція пролунала на тлі помітних змін у внутрішній політиці Італії. На правому фланзі зростає популярність політиків, які виступають проти подальшої військової допомоги Україні та критикують європейський курс Рима. Для Мелоні це створює додатковий тиск: з одного боку, вона прагне зберегти підтримку консервативного електорату, з іншого — не хоче відмовлятися від проукраїнської та проатлантичної позиції, яка стала важливою частиною зовнішньої політики її уряду.

    Показово, що в інтерв’ю Il Foglio Мелоні фактично пов’язала підтримку Києва не з емоціями чи символічною солідарністю, а з безпосередніми національними інтересами Італії.

    На її думку, якщо агресія Росії завершиться успіхом, це створить небезпечний прецедент: будь-яка сильніша держава зможе намагатися змінювати кордони силою. Для Італії, яка є частиною ЄС і НАТО та критично залежить від стабільності європейської системи безпеки, такий сценарій був би стратегічно невигідним.

    Саме тому Мелоні також виступила на захист збільшення оборонних витрат. Попри те, що ця тема залишається непопулярною серед частини італійського суспільства, прем’єрка наполягає: Європа повинна посилити власний оборонний потенціал і зміцнити європейську складову НАТО.

    В останні роки Рим послідовно збільшував військову підтримку України. За даними ANSA, до кінця 2025 року Італія підготувала вже дванадцятий пакет допомоги Києву. Попередні одинадцять пакетів оцінювалися приблизно у $2,5–3 млрд і включали озброєння, боєприпаси та системи протиповітряної оборони.

    Одним із ключових елементів італійської допомоги стала система ППО SAMP/T, розроблена спільно Італією та Францією. Ці комплекси призначені для перехоплення літаків і ракет та стали особливо важливими для України на тлі постійних російських атак по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    Рим також бере участь у ширших механізмах підтримки України в межах НАТО і ЄС. Італія одночасно намагається зберігати політичний баланс усередині власної правлячої коаліції, де окремі сили традиційно займають значно м’якшу позицію щодо Москви.

    Саме це робить заяву Мелоні особливо показовою. Вона фактично дала зрозуміти, що питання України для неї вже вийшло за межі ситуативної політики і стало частиною стратегічного бачення ролі Італії в Європі.

    Водночас усередині країни ця позиція може ставати дедалі складнішою для захисту.

    Італія, як і багато інших європейських держав, стикається зі зростанням вартості енергоресурсів і посиленням дискусій про оборонні витрати. На цьому тлі опозиційні політики дедалі частіше ставлять питання, чи має держава продовжувати значні витрати на військову підтримку України.

    Мелоні відповідає на це аргументом безпеки: за її логікою, ці витрати є не «допомогою чужій країні», а інвестицією у власну стабільність.

    Вона також не приховує, що Європа має стати самостійнішою у сфері оборони.

    Для Італії це особливо важливо на тлі ширшої дискусії про роль США у європейській безпеці. Мелоні залишається прихильницею НАТО, але паралельно наполягає на сильнішій європейській опорі Альянсу.

    Така позиція дозволяє їй одночасно дистанціюватися від ідей повної стратегічної автономії ЄС і водночас підтримувати збільшення європейського оборонного потенціалу.

    У своєму інтерв’ю Мелоні також дала зрозуміти, що не хоче будувати майбутні політичні союзи з силами, які вимагають від неї відмови від нинішнього курсу щодо України.

    Це особливо важливо напередодні виборів 2027 року.

    Італійська політична система традиційно залежить від коаліцій, тому питання зовнішньої політики може стати одним із ключових критеріїв під час формування майбутніх союзів.

    Мелоні фактично окреслила червону лінію: вона не готова міняти позицію щодо України заради збереження влади.

    Її слова також демонструють, наскільки сильно війна в Україні змінила політичну ідентичність самої Європи.

    До 2022 року багато європейських держав поступово скорочували військові бюджети та покладалися на економічну взаємозалежність як головний інструмент стримування конфліктів.

    Повномасштабне вторгнення Росії зруйнувало цю модель.

    Для Мелоні це стало доказом того, що Європа повинна повернутися до класичного розуміння безпеки: сильні збройні сили, надійні союзи та готовність захищати власні інтереси.

    Саме тому фраза «я підтримувала Україну не заради Києва, а заради Риму» фактично є концентрованим викладом її зовнішньополітичної доктрини.

    Вона не намагається подати підтримку України як альтруїзм.

    Навпаки — Мелоні прямо говорить, що вважає її прагматичною частиною національної безпеки Італії.

    Ця позиція може бути важливою й для інших європейських держав, де суспільна підтримка військової допомоги поступово слабшає.

    Замість аргументу про солідарність із Києвом дедалі частіше звучить інший: якщо Росія отримає винагороду за силову зміну кордонів, ризики для самої Європи стануть значно вищими.

    Для Мелоні саме цей аргумент є центральним.

    І хоча він може бути політично непопулярним, прем’єрка дала зрозуміти, що не має наміру від нього відмовлятися навіть тоді, коли це коштуватиме їй частини голосів.

  • Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    На великому підприємстві з виробництва боєприпасів у місті Коллеферро неподалік Рима сталася пожежа, яка супроводжувалася вибухом. За попередньою інформацією, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.

    Про це повідомляє італійське агентство ANSA.

    Інцидент стався у четвер, 13 серпня, у Коллеферро, приблизно за 50 кілометрів на південь від Рима. Пожежа виникла на території колишнього заводу Simmel Difesa, який нині належить компанії KNDS Ammo Italy.

    За попередніми даними, вибух пролунав безпосередньо у цеху, де здійснюється пресування пороху. Місцеві жителі розповіли, що спочатку почули потужний вибух, після чого на території підприємства спрацювала система тривоги.

    На місце події оперативно направили кілька пожежних команд. Однак рятувальники зіткнулися з додатковою небезпекою: через можливість повторних детонацій вони не можуть одразу повноцінно розпочати роботи безпосередньо в осередку пожежі.

    Наразі фахівці оцінюють ситуацію на території підприємства та визначають, коли рятувальники зможуть безпечно приступити до ліквідації наслідків займання. Причини вибуху поки що не встановлені. Їх має з’ясувати відповідне розслідування.

    Підприємство має стратегічне значення для італійської оборонної промисловості. На ньому виробляють боєприпаси середнього та великого калібру, призначені для використання наземними та морськими силами. Крім того, завод виготовляє тверде паливо для аерокосмічних ракет-носіїв.

    Завод Simmel Difesa раніше був окремим підприємством, а нині входить до структури KNDS Ammo Italy. Італійська компанія є частиною європейської оборонної групи KNDS, яка працює у сфері виробництва сухопутної техніки, боєприпасів та іншого озброєння.

    KNDS має підтверджені поставки озброєння та боєприпасів Україні. Водночас сам факт належності заводу в Коллеферро до групи KNDS не означає, що саме KNDS Ammo Italy постачає озброєння українським військовим.

    Італійська дочірня компанія групи повідомляє про постачання своєї продукції більш ніж до 40 країн. Виробничі потужності підприємства є частиною європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробництво через зростання попиту на боєприпаси в Європі.

    Інцидент у Коллеферро стався на тлі масштабної уваги європейських країн до забезпечення України боєприпасами та системами протиповітряної оборони. Європейський Союз нещодавно закликав держави-члени, які мають ракети для комплексів Patriot на власних складах, якомога швидше передати їх Україні.

    Польща також розглядає можливість передачі Україні нової партії ракет для Patriot. Рішення щодо цього питання очікується найближчими днями.

    Водночас європейські країни стикаються з дефіцитом боєприпасів для американських систем протиповітряної оборони. За даними Politico, запаси ракет Patriot у Європі, які союзники можуть передати Україні, значно скоротилися.

    Попри стратегічне значення підприємства, наразі немає інформації, яка б пов’язувала пожежу та вибух у Коллеферро з війною в Україні чи будь-якими зовнішніми чинниками. Причини інциденту встановлюватимуть італійські правоохоронці та відповідні служби.

    Головним завданням рятувальників наразі залишається контроль ситуації та недопущення повторних вибухів. Інформація про можливі постраждалих також може уточнюватися після завершення первинних робіт на місці події.

  • Після публічного конфлікту з Трампом Мелоні зробила заяву про відносини з США

    Після публічного конфлікту з Трампом Мелоні зробила заяву про відносини з США

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що відносини між Римом і Вашингтоном мають якнайшвидше повернутися до нормального робочого стану після гучної публічної суперечки з президентом США Дональдом Трампом, яка останніми днями набула широкого міжнародного розголосу та викликала активні обговорення в політичних і дипломатичних колах обох країн.

    Про це Мелоні сказала журналістам, коментуючи ситуацію навколо взаємних заяв, які раніше прозвучали з обох сторін і фактично переросли у публічний конфлікт. Як повідомляє ANSA, глава італійського уряду наголосила, що не має наміру надалі підживлювати суперечку і вважає її вичерпаною з політичної точки зору, оскільки стратегічні інтереси Італії та США є значно важливішими за будь-які емоційні або медійні інциденти.

    Мелоні підкреслила, що двостороння співпраця між Італією та Сполученими Штатами повинна залишатися стабільною незалежно від політичних заяв чи особистих непорозумінь між лідерами. Вона зазначила, що Рим і Вашингтон пов’язані багаторічною історією союзницьких відносин, які охоплюють оборонну сферу, економіку, енергетику та координацію в межах НАТО, і тому не можуть бути поставлені під загрозу через конфлікт у соціальних мережах або публічні заяви.

    Окремо прем’єрка заявила, що вже довела свою позицію під час засідання Ради міністрів Італії, де обговорювалися подальші кроки у зовнішній політиці та міжнародні контакти країни. За її словами, головним завданням зараз є повернення дипломатичного діалогу до спокійного та конструктивного рівня, без подальшої ескалації або взаємних звинувачень.

    Коментуючи рішення міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні скасувати поїздку до США на тлі конфлікту, Мелоні зазначила, що цей крок був логічним і став своєрідним сигналом у відповідь на ситуацію, однак зараз подальше загострення не має сенсу. Вона підкреслила, що цей етап вже виконаний, і тепер необхідно переходити до відновлення нормального дипломатичного формату взаємодії.

    Італійська прем’єрка також висловила впевненість, що інцидент не матиме довгострокових наслідків для відносин між двома державами. Вона наголосила, що співпраця між Італією та США має настільки глибоку та структуровану основу, що її неможливо зруйнувати через окремі політичні конфлікти або суперечки між лідерами. За її словами, стратегічне партнерство між країнами завжди було стабільним і виходило за межі політичних циклів чи персональних відносин між керівниками.

    Конфлікт між Дональдом Трампом і Джорджею Мелоні загострився після заяви американського президента, в якій він стверджував, що італійська прем’єрка нібито “благала” його про спільне фото під час саміту G7 у Франції. Ця заява викликала різку реакцію в Італії та була сприйнята як принизлива, що одразу ж спричинило дипломатичний резонанс і хвилю обговорень у європейських медіа.

    У відповідь Мелоні опублікувала офіційне звернення, в якому категорично спростувала слова Трампа та заявила, що такі висловлювання є неприйнятними щодо союзників. Вона також наголосила, що подібні коментарі не відповідають реальності та шкодять атмосфері довіри між державами, які мають стратегічне партнерство.

    Незважаючи на спроби врегулювання ситуації, конфлікт продовжився, коли Дональд Трамп заявив, що нібито його дружба з Мелоні позитивно впливає на її політичні рейтинги в Італії. Американський президент припустив, що популярність італійської прем’єрки частково пов’язана з її взаємодією зі США та особисто з ним.

    Ці слова знову викликали жорстку реакцію з боку Рима. Мелоні заявила, що її політична підтримка визначається виключно волею італійських виборців, а не зовнішніми факторами чи контактами з іноземними лідерами. Вона також порадила Трампу зосередитися на внутрішніх питаннях США та власних політичних викликах.

    Попри різку риторику попередніх днів, нинішні заяви італійської прем’єрки свідчать про прагнення перевести ситуацію у більш стабільне русло та уникнути подальшої ескалації. У Римі наголошують, що інтереси держави та міжнародна стабільність мають залишатися пріоритетом над особистими суперечками політиків.

    Аналітики зазначають, що подібні публічні конфлікти між лідерами країн НАТО є нетиповими і можуть створювати тимчасову напругу у двосторонніх відносинах, однак, як правило, не впливають на стратегічне партнерство. У випадку Італії та США, які мають давню історію союзництва, спільні інституційні механізми співпраці та взаємні безпекові зобов’язання, імовірність довготривалого погіршення відносин залишається низькою.

    Таким чином, заява Мелоні про необхідність повернення відносин до нормального стану фактично означає завершення емоційної фази конфлікту та спробу відновити дипломатичний діалог між Римом і Вашингтоном у традиційному форматі, без публічних суперечок і взаємних звинувачень.

  • «Благала про фото»: Трамп публічно принизив Мелоні

    «Благала про фото»: Трамп публічно принизив Мелоні

    Відносини між президентом США Дональдом Трампом та прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні опинилися у центрі міжнародного скандалу. Після саміту G7 у Франції між двома політиками спалахнула відкрита публічна суперечка, яка вже спричинила дипломатичні наслідки та викликала широкий резонанс у Європі. Про це повідомляє Sky News.

    Новий виток конфлікту розпочався після заяви Дональда Трампа, в якій він стверджував, що Джорджа Мелоні нібито неодноразово просила його зробити спільне фото під час саміту «Великої сімки». Американський президент заявив, що італійська прем’єрка «буквально благала» його про фотографію, а він погодився лише тому, що йому стало її шкода.

    Однак реакція Рима була миттєвою. Джорджа Мелоні категорично спростувала слова американського лідера, назвавши їх вигадкою. У своїй публічній заяві вона наголосила, що твердження Трампа є повністю неправдивими, а сама вона здивована тим, що президент США дозволяє собі подібні випади щодо союзників. Прем’єрка також заявила, що ані вона, ані Італія ніколи нікого не просять і не «благають» про прихильність.

    Втім на цьому конфлікт не завершився. Уже 20 червня Трамп опублікував новий допис у своїй соціальній мережі Truth Social, де повторив свої звинувачення. Він заявив, що Мелоні нібито багаторазово просила його про спільне фото під час саміту у Франції та робила це «знову і знову». За словами президента США, італійська прем’єрка прагне відновити добрі стосунки з Вашингтоном через падіння власної популярності всередині країни.

    Особливе обурення Трампа викликала позиція Італії щодо конфлікту навколо Ірану. Президент США звинуватив Мелоні в тому, що вона відмовила Вашингтону у використанні італійських військових аеродромів та злітно-посадкових смуг для проведення операцій, пов’язаних із протистоянням Ірану. На думку Трампа, така позиція створила серйозні логістичні труднощі для американських військових.

    У своєму дописі американський президент також нагадав про внесок США у безпеку союзників по НАТО, заявивши, що Вашингтон витрачає сотні мільярдів доларів на захист європейських держав, зокрема Італії. Після цього Трамп різко відкинув можливість примирення з Мелоні, написавши: «Тепер вона хоче знову дружити, щоб підняти свої рейтинги. Ні, дякую».

    Джорджа Мелоні у відповідь звинуватила Трампа у постійних безпідставних атаках на союзників. Вона заявила, що її популярність залежить від здатності захищати національні інтереси Італії, а не від фотографій із політиками. Прем’єрка наголосила, що продовжить діяти виходячи з інтересів власної держави, навіть якщо це не подобається американському президенту.

    Скандал швидко вийшов за межі особистої суперечки двох лідерів. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні скасував запланований візит до США, назвавши висловлювання Трампа образливими не лише для прем’єр-міністра, а й для всієї Італії. За інформацією італійських ЗМІ, президент країни Серджо Маттарелла також висловив підтримку Мелоні після скандальних заяв з боку Білого дому.

    Примітно, що раніше Джорджа Мелоні вважалася одним із найближчих європейських союзників Дональда Трампа. Вона була єдиною главою уряду з Європи, яка відвідала його інавгурацію після повернення до Білого дому. Однак останні місяці відносини між політиками почали стрімко погіршуватися. Причиною стали розбіжності щодо Ірану, позиції Ватикану, а також питання американської військової присутності в Європі.

    Політичні експерти зазначають, що нинішня суперечка може мати серйозні наслідки для трансатлантичних відносин. У Європі дедалі більше політиків висловлюють занепокоєння тим, що Трамп демонструє жорсткішу риторику щодо традиційних союзників, ніж щодо геополітичних суперників Заходу. Саме на це звернула увагу і сама Мелоні, заявивши, що президент США часто проявляє більше поваги до опонентів Заходу, ніж до партнерів по НАТО.

    Поки що жодна зі сторін не демонструє готовності до примирення. Навпаки, риторика Вашингтона і Рима стає дедалі жорсткішою. Відтак історія, яка почалася зі звичайної фотографії на саміті G7, перетворилася на одну з найгучніших дипломатичних суперечок між США та Італією за останні роки.

  • У Римі арештували експосла Італії через схему видачі шенгенських віз росіянам

    У Римі арештували експосла Італії через схему видачі шенгенських віз росіянам

    У столиці Італії правоохоронці заарештували колишнього посла Італії в Узбекистані П’єргабріеле Пападіа де Боттіні ді Сант-Аньєзе, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконної видачі шенгенських віз громадянам Росії. Слідство вважає, що через дипломатичні канали росіяни могли отримувати довгострокові дозволи на в’їзд до Європейського Союзу, навіть не відповідаючи встановленим вимогам.

    Про це повідомляють італійські ЗМІ з посиланням на матеріали прокуратури Риму.

    За даними слідства, під час роботи послом в Узбекистані дипломат фактично взяв під особистий контроль роботу візового відділу посольства Італії в Ташкенті. Туди ж він перевів Тетяну Тараканову — громадянку Росії та Італії, яка раніше працювала разом із ним в італійському консульстві в Москві.

    Наразі прокуратура Риму розслідує діяльність обох фігурантів за підозрою у сприянні нелегальній імміграції та корупції. Слідчі вважають, що через дипломатичну установу могла діяти ціла система нелегального оформлення документів для громадян РФ.

    Запобіжні заходи виконували співробітники Фінансової гвардії Італії. Рішення про арешт ухвалила слідча суддя Риму Анналіза Марцано. Пападіа затримали у Римі та помістили під варту на час розслідування. Відомо, що ще у грудні 2025 року його вже відсторонили від дипломатичної посади.

    Слідство стверджує, що колишній посол організував схему видачі довгострокових туристичних шенгенських віз терміном від одного до трьох років громадянам Росії, які не відповідали критеріям для отримання таких документів.

    За свої «послуги», за даними прокурорів, дипломат вимагав від 4 до 16 тисяч євро з однієї людини.

    У справі також фігурують три туристичні агентства з офісами у Москві. Саме через них, як вважає слідство, щонайменше 95 громадян Росії змогли оформити документи та в’їхати до Італії без належних підстав.

    Італійські правоохоронці зараз перевіряють близько 400 окремих епізодів, пов’язаних із можливою незаконною видачею віз. Також триває перевірка походження статків експосла, які оцінюють приблизно у 3 мільйони євро. Сам дипломат стверджує, що ці кошти є спадщиною.

    Скандал навколо шенгенських віз для громадян Росії знову загострив дискусію в Європейському Союзі щодо посилення контролю за в’їздом росіян після початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Останніми місяцями низка європейських країн вже почала вводити додаткові обмеження. Наприкінці квітня Латвія внесла до «чорного списку» трьох громадян Росії, серед яких був і колишній міністр культури РФ Михайло Швидкой.

    У Литві також запропонували запровадити п’ятирічну заборону на в’їзд для артистів, які виступали в Росії або Білорусі після початку війни.

    Попри це, експерти неодноразово звертали увагу, що окремі країни ЄС продовжують видавати росіянам значну кількість шенгенських віз, а деякі схеми обходу обмежень працюють через треті країни.

    Скандал у Римі може стати одним із найбільших корупційних розслідувань у дипломатичній системі Італії за останні роки та посилити тиск на ЄС щодо перегляду механізмів контролю за видачею шенгенських документів громадянам РФ.

  • Сутички через українські прапори у Римі

    Сутички через українські прапори у Римі

    Посольство України в Італії повідомило про випадки агресії та дискримінації щодо людей із українськими прапорами під час масових заходів з нагоди Дня визволення Італії, які традиційно відзначаються 25 квітня. За інформацією дипломатичної установи, інциденти сталися під час святкувань у різних містах країни, зокрема в Римі, де відбуваються одні з найбільших публічних акцій.

    У своїй заяві посольство різко засудило будь-які прояви насильства та нетерпимості щодо громадян, які мирно висловлюють свою позицію, зокрема демонструючи українську символіку. Дипломати наголосили, що в умовах повномасштабної війни Росії проти України синьо-жовтий прапор став символом боротьби за свободу, незалежність і демократичні цінності.

    «Випадки агресії та дискримінації щодо людей, які тримають українські прапори під час сьогоднішніх святкувань, є абсолютно неприйнятними. Сьогодні український прапор символізує боротьбу за свободу, незалежність, демократію та людське життя проти жорстокої війни Росії», — зазначили в посольстві.

    За повідомленнями італійських медіа, під час заходів у Римі відбулися сутички за участі окремих груп учасників. Люди з українськими прапорами зазнали словесних образ, а в окремих випадках — фізичних нападів. Ситуація загострилася настільки, що до втручання були залучені правоохоронці. Поліція намагалася розділити учасників конфлікту та запобігти подальшій ескалації насильства.

    Також повідомляється, що на місце подій викликали медиків — частині постраждалих надали допомогу безпосередньо під час заходу. Водночас точна кількість постраждалих, як і ступінь отриманих травм, наразі офіційно не уточнюються. Правоохоронні органи Італії поки не оприлюднили детальної інформації щодо інцидентів, зокрема не повідомили про можливі затримання.

    День визволення Італії є однією з ключових державних дат країни. Він присвячений завершенню нацистської окупації та падінню фашистського режиму у 1945 році. Щороку 25 квітня по всій країні відбуваються марші, мітинги та меморіальні заходи, організовані як державними структурами, так і громадськими та політичними організаціями. Участь у них беруть тисячі людей, включно з представниками різних політичних рухів.

    Останніми роками ці заходи дедалі частіше стають майданчиком для ширших політичних дискусій, зокрема щодо міжнародних конфліктів і ролі Італії на світовій арені. Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році українська тематика регулярно з’являється на подібних акціях — як у вигляді символіки, так і у формі публічних заяв чи виступів.

    На цьому тлі інциденти з агресією проти людей з українськими прапорами викликали значний резонанс. У посольстві України наголосили, що насильство щодо тих, хто виступає проти війни та порушень прав людини, є неприпустимим.

    «Насильство щодо тих, хто виступає проти щоденних убивств невинних людей, депортації дітей та спроб Росії знищити незалежну державу та її народ, викликає глибоке обурення та повне нерозуміння. Це не повинно повторитися», — підкреслили дипломати.

    Водночас українська сторона висловила вдячність уряду Італії та громадянам країни, які підтримують Україну. Італія залишається одним із партнерів України в Європейському Союзі, надаючи як політичну, так і гуманітарну допомогу. У країні проживає значна українська громада, яка активно бере участь у громадському житті та організовує заходи на підтримку України.

    Експерти зазначають, що подібні інциденти можуть бути пов’язані з різними політичними поглядами серед учасників масових заходів. Частина активістів у Європі виступає з критикою військової допомоги Україні або закликає до негайних мирних переговорів, що іноді призводить до конфліктів із проукраїнськими учасниками акцій. Водночас такі сутички залишаються поодинокими, і більшість заходів проходять мирно.

    На момент публікації матеріалу італійська влада не надала розгорнутої офіційної реакції на інциденти. Очікується, що після завершення перевірок правоохоронці оприлюднять додаткову інформацію щодо обставин подій, а також дадуть оцінку діям учасників конфліктів.

    Інциденти під час святкувань 25 квітня підкреслюють, що навіть події, присвячені історичній пам’яті та боротьбі за свободу, можуть супроводжуватися напруженням у сучасному політичному контексті. Для української сторони питання безпеки громадян і поваги до національної символіки за кордоном залишається особливо чутливим в умовах триваючої війни.

    Розслідування триває, а дипломатичні установи продовжують стежити за ситуацією та взаємодіяти з італійською владою щодо забезпечення прав і безпеки українців під час публічних заходів.

  • Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Президент України Володимир Зеленський 15 квітня 2026 року прибув із офіційним візитом до Рим, де провів переговори з прем’єр-міністеркою Італії Джорджою Мелоні. Зустріч відбулася у Палаццо Кіджі і стала частиною ширшого дипломатичного турне українського лідера Європою.

    Цього ж дня Зеленський провів серію переговорів у Норвегії, після чого вилетів до Італії для продовження консультацій із ключовими партнерами України.

    За інформацією української сторони, під час зустрічі з Мелоні обговорювалися питання безпеки, оборонної співпраці та подальшої підтримки України. Зеленський поінформував італійську прем’єрку про актуальну ситуацію на фронті, а також наголосив на критичній потребі у посиленні протиповітряної оборони.

    Питання ППО залишається одним із ключових у переговорах України з партнерами, оскільки російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру тривають. Україна потребує додаткових систем захисту неба, зокрема сучасних ракетних комплексів і засобів протидії дронам.

    Одним із практичних результатів зустрічі стало обговорення так званої «дронової угоди» (Drone Deal). Україна запропонувала партнерам новий формат співпраці, який передбачає об’єднання технологій, виробництва та фінансування у сфері безпілотних систем. За словами Зеленського, Італія вже висловила зацікавленість у такому форматі співпраці, а команди обох країн домовилися опрацювати деталі потенційної угоди.

    Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії України щодо розвитку власного оборонного виробництва та інтеграції з європейським військово-промисловим комплексом. З огляду на роль дронів у сучасній війні, подібні домовленості можуть суттєво вплинути на баланс сил на фронті.

    Крім двосторонніх питань, сторони обговорили і глобальні виклики безпеці. Зокрема, увагу приділили ситуації на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, де напруження зростає на тлі конфлікту з Іраном. Зеленський підкреслив, що сучасні війни стають взаємопов’язаними, а безпекові рішення мають вироблятися спільно.

    Президент України наголосив на важливості координації європейських держав у питаннях безпеки. За його словами, результат нинішніх конфліктів визначить майбутню архітектуру міжнародної безпеки, тому країни Європи мають діяти узгоджено.

    Італія залишається одним із ключових партнерів України в Європейському Союзі. Вона послідовно підтримує санкційну політику проти Росії, надає фінансову та військову допомогу, а також бере участь у міжнародних ініціативах на підтримку України. Зокрема, Рим разом із Парижем передавав Україні системи протиповітряної оборони та інше військове обладнання.

    Попередні зустрічі Зеленського та Мелоні також були зосереджені на довгостроковій підтримці України та відновленні інфраструктури. Під час нинішнього візиту ці теми отримали продовження, з акцентом на практичні кроки у сфері оборони.

    У межах поїздки до Італії Зеленський також планує зустрітися з президентом країни Серджо Маттареллою. Очікується, що сторони обговорять політичну підтримку України, перспективи євроінтеграції та подальшу співпрацю на міжнародних майданчиках.

    Аналітики зазначають, що цей візит має важливе значення на тлі загострення глобальної ситуації. Україна прагне не лише отримати додаткову військову допомогу, а й зміцнити політичну підтримку серед європейських союзників.

    Крім того, переговори в Римі демонструють, що Україна активно працює над формуванням нової моделі співпраці з партнерами — не лише як отримувач допомоги, а як рівноправний учасник спільних оборонних проєктів.

    Таким чином, зустріч Зеленського та Мелоні стала черговим етапом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення обороноздатності, розширення міжнародної коаліції підтримки та формування нової безпекової архітектури в Європі.

  • Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Зеленський готується до візиту в Італію: переговори з Мелоні заплановані на 15 квітня

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні найближчими днями проведе зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За попередньою інформацією, переговори заплановані на 15 квітня у Римі.

    Як повідомляє пресслужба італійського уряду, зустріч відбудеться у Палаццо Кіджі — офіційній резиденції глави уряду — о 15:30 за місцевим часом (16:30 за київським). Деталі порядку денного наразі офіційно не розкриваються.

    Водночас Офіс президента України поки не підтверджував інформацію про майбутній візит Зеленського, що може свідчити про дипломатичну чутливість переговорів або можливі зміни у графіку.

    Очікується, що ключовою темою стане подальша підтримка України на тлі війни, включаючи військову та фінансову допомогу. Також сторони можуть обговорити координацію позицій із партнерами в межах Європейського Союзу.

    За інформацією джерел, серед можливих тем — розблокування кредитної лінії ЄС обсягом до 90 мільярдів євро. Йдеться про ресурс, який розглядається як критично важливий для забезпечення фінансової стабільності України в умовах війни та зростаючого бюджетного навантаження.

  • Танки Abrams їдуть з Австралії до України

    Танки Abrams їдуть з Австралії до України

    Президент України Володимир Зеленський провів важливу зустріч із Прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албенізі під час перебування в Римі. Сторони обговорили оборонну допомогу, зміцнення міжнародної коаліції та нові санкції проти росії.

    Під час зустрічі глава української держави подякував Австралії та її народу за незмінну підтримку у війні проти російської агресії. Зеленський наголосив на важливості міжнародного єднання, особливо за участі партнерів з інших континентів. «Разом ми справді можемо наблизити мир, чинячи тиск на агресора», — зазначив Президент.

    Однією з ключових тем перемовин стала військова підтримка. Албенізі підтвердив, що Австралія вже відправила танки Abrams до України, а загальна сума допомоги перевищила 1,5 мільярда доларів. Це включає як техніку, так і фінансову підтримку на довгостроковій основі.

    Лідери обговорили координацію санкційного тиску на росію та можливість нових обмежень, які здатні примусити кремль до припинення агресії без попередніх умов. Зеленський підкреслив, що Україна синхронізує зусилля з партнерами, зокрема зі США, та підтримує будь-які ініціативи, які сприятимуть миру на українських умовах.

    Також ішлося про майбутнє — участь Австралії в глобальній коаліції охочих, яка працює над гарантіями безпеки для України після завершення війни. Обидва лідери погодилися, що справедливий і тривалий мир можливий лише за умов повного суверенітету України.

    Прем’єр Албенізі чітко заявив: «Російська агресія має бути зупинена, і ми однозначно стоїмо на боці України. Саме українці мають визначати своє майбутнє». Ці слова підтвердили послідовну позицію Австралії у підтримці демократії та міжнародного права.