Daypolitico

Позначка: ринок електроенергії

  • До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    Україна поступово рухається до повної інтеграції свого енергетичного ринку з Європейським Союзом, і цей процес, за планом уряду та парламенту, має завершитися у 2028 році. Йдеться про масштабну реформу, яка змінить правила імпорту, експорту та внутрішньої торгівлі електроенергією, а також відкриє український ринок для ширшої конкуренції з європейськими постачальниками.

    Як пояснив голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус, ухвалений і підписаний президентом Володимир Зеленський закон про об’єднання енергетичних ринків із ЄС є ключовим етапом у трансформації енергосистеми України. За його словами, документ фактично запускає процес поступового входження України в єдиний європейський енергетичний простір, що має зменшити ризики дефіциту електроенергії та підвищити загальну стійкість системи.

    Герус зазначив, що основна ідея реформи полягає в тому, щоб Україна стала частиною великого спільного ринку електроенергії, де постачання та закупівля ресурсів відбуватимуться значно швидше і простіше, ніж зараз. Він підкреслив, що в умовах воєнних ризиків та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури можливість оперативного імпорту електроенергії з ЄС є критично важливою для стабільного забезпечення споживачів.

    Сьогодні Україна вже має технічну можливість купувати електроенергію в європейських країнах, однак ці процеси залишаються складними та багатоступеневими. Вони передбачають проведення аукціонів, пошук постачальників і проходження процедур, які можуть займати кілька днів. Після впровадження нового законодавства ці механізми мають бути спрощені, автоматизовані та пришвидшені, що дозволить значно скоротити час реакції на можливі енергетичні дефіцити.

    За прогнозами, після повної імплементації реформи Україна з 2028 року зможе у разі потреби імпортувати електроенергію фактично на наступний день. Це, як очікується, стане важливим фактором у зменшенні кількості аварійних і планових відключень, особливо в періоди пікових навантажень або після атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окремо підкреслюється, що інтеграція передбачає не лише можливість швидшого імпорту, а й повне відкриття українського ринку для європейських компаній. Це означає, що виробники та постачальники електроенергії з країн ЄС зможуть напряму працювати на українському ринку, збільшуючи кількість пропозицій і посилюючи конкуренцію.

    На думку представників енергетичного комітету, зростання конкуренції традиційно призводить до зниження концентрації ринку та обмеження впливу великих монополістичних гравців. У довгостроковій перспективі це має створити більш гнучку систему ціноутворення і потенційно позитивно вплинути на кінцевого споживача, який отримає ширший вибір постачальників та більш стабільні умови постачання.

    Водночас у парламенті наголошують, що процес інтеграції є поступовим і складним. За оцінками, основна імплементація реформ триватиме у 2026–2027 роках, після чого у 2028 році очікується фактичне об’єднання українського та європейського енергетичних ринків у єдиний простір. Це вимагатиме узгодження регуляторних норм, технічної синхронізації систем та адаптації українського законодавства до правил ЄС.

    Паралельно уряд уже працює над посиленням енергетичної стійкості країни в умовах війни. Зокрема, ухвалюються рішення щодо розвитку нових генеруючих потужностей і створення резервних систем мобільної генерації, які мають забезпечити швидке реагування у разі пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Таким чином, об’єднання енергетичних ринків України та ЄС розглядається як стратегічний крок, що має не лише інтегрувати Україну до європейської енергосистеми, а й підвищити її енергетичну безпеку, стійкість та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.

  • Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    НЕК Укренерго звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із пропозицією переглянути тарифи на передачу електроенергії та диспетчерське управління енергосистемою на 2026 рік. У компанії пояснюють необхідність підвищення тарифів комплексом фінансових, економічних та ринкових факторів, які посилилися на тлі війни, коливань валютного курсу та змін на енергетичному ринку України. Про це йдеться в офіційному повідомленні Укренерго.

    Однією з ключових причин для перегляду тарифів компанія називає суттєве зростання валютних курсів. В “Укренерго” наголошують, що значна частина фінансових зобов’язань компанії прямо або опосередковано прив’язана до іноземної валюти, насамперед євро.

    Особливо це стосується виконання спеціальних обов’язків перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. В Україні діє система підтримки “зеленої” генерації, в межах якої тариф для виробників частково фіксується в євро. Через це девальвація гривні автоматично збільшує витрати оператора системи передачі.

    “Це створює додаткове фінансове навантаження на “Укренерго”, зокрема в контексті виконання передбачених чинним законодавством спеціальних обов’язків перед “зеленою” генерацією, ціна якої фіксується в євро”, — пояснили у компанії.

    У компанії фактично визнають, що нинішній рівень тарифів уже не дозволяє повною мірою компенсувати витрати, які виникають через валютні ризики та зміни економічної ситуації.

    Ще одним важливим фактором стала зміна прогнозного балансу Об’єднаної енергетичної системи України до кінця 2026 року. Згідно з новими розрахунками, прогнозний обсяг відпуску електроенергії в країні скоротиться на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%.

    Для оператора системи передачі це означає суттєве зменшення доходів, адже тарифна виручка “Укренерго” безпосередньо залежить від обсягів переданої електроенергії.

    “Це прямо впливає на обсяг тарифних надходжень, за рахунок яких мають покриватись інші статті видатків НЕК “Укренерго” як оператора системи передачі”, — зазначається у повідомленні.

    Фактично в компанії попереджають, що за нинішніх умов без перегляду тарифів можуть виникати труднощі із фінансуванням критично важливих напрямків роботи енергосистеми.

    Ситуацію додатково ускладнює рішення НКРЕКП про лібералізацію прайс-кепів — граничних цін на ринку електроенергії. З 1 травня 2026 року регулятор пом’якшив обмеження на ціни, що призвело до зростання середньозваженої вартості електроенергії на ринку.

    У “Укренерго” пояснюють, що це також впливає на фінансові розрахунки компанії з іншими учасниками ринку, оскільки збільшується база для взаєморозрахунків.

    “Сукупність усіх цих факторів вимагає невідкладного реагування”, — наголосили в компанії.

    Водночас в “Укренерго” окремо підкреслюють, що запропоноване підвищення тарифів не означає автоматичного підвищення вартості електроенергії для населення. Компанія нагадує, що тариф на передачу електроенергії напряму не застосовується до побутових споживачів.

    Тобто нинішня фіксована ціна електроенергії для населення формально не змінюється через рішення щодо тарифів оператора системи передачі. Водночас експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що будь-які зміни тарифів у секторі в довгостроковій перспективі все одно впливають на загальну структуру собівартості електроенергії.

    Питання тарифів “Укренерго” залишається одним із найбільш дискусійних у сфері енергетики ще з початку повномасштабної війни. Компанія регулярно заявляє про зростання фінансового навантаження через необхідність підтримки енергосистеми після масованих російських атак.

    Після ударів по енергетичній інфраструктурі у 2022–2025 роках “Укренерго” змушене спрямовувати значні ресурси на аварійні ремонти, відновлення підстанцій, мереж та забезпечення стабільності роботи енергосистеми.

    Крім того, оператор системи передачі продовжує працювати в умовах високих витрат на імпорт обладнання, закупівлю трансформаторів, кабельної продукції та іншої техніки, значна частина якої закуповується за кордоном.

    Фінансове навантаження на енергетичний сектор також посилюється через скорочення споживання електроенергії. Через війну частина промислових підприємств або зупинила роботу, або працює не на повну потужність. Це безпосередньо впливає на доходи енергетичних компаній.

    Наприкінці 2025 року НКРЕКП уже ухвалювала рішення про двоетапне підвищення тарифу “Укренерго” на 2026 рік. Із 1 січня до 31 березня тариф становив 713,68 гривні за мегават-годину, що приблизно на 4% більше, ніж роком раніше.

    Із 1 квітня тариф було підвищено до 742,91 гривні за мегават-годину, що означало зростання вже на 8,2%.

    Тепер компанія фактично просить про новий перегляд тарифної політики через зміну макроекономічних умов та фінансових прогнозів.

    Рішення щодо можливого підвищення тарифів має ухвалити НКРЕКП після аналізу пропозицій “Укренерго” та проведення відповідних регуляторних процедур. Наразі конкретні параметри можливого нового тарифу офіційно ще не оприлюднені.

    На тлі війни стабільна робота Укренерго залишається одним із ключових факторів енергетичної безпеки країни. Саме оператор системи передачі відповідає за балансування енергосистеми, міжрегіональний розподіл електроенергії та інтеграцію України до європейської енергомережі ENTSO-E.

    В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру питання фінансової стабільності енергокомпаній стає критично важливим для проходження наступного опалювального сезону та забезпечення безперебійного електропостачання в країні.

  • Борги на ринку електроенергії стрімко зростають: антирекорд може перевищити 50 млрд грн уже найближчими місяцями

    Борги на ринку електроенергії стрімко зростають: антирекорд може перевищити 50 млрд грн уже найближчими місяцями

    Ситуація на балансуючому ринку електроенергії в Україні продовжує стрімко погіршуватися й наближається до критичної межі, яка може мати серйозні наслідки для всієї енергосистеми. За оцінками учасників ринку та профільних експертів, сукупна заборгованість уже обчислюється десятками мільярдів гривень і зберігає тенденцію до подальшого зростання. Якщо нинішні темпи накопичення боргів не зміняться, найближчим часом їхній обсяг може перевищити психологічну позначку у 50 мільярдів гривень, що стане абсолютним антирекордом за час функціонування ринку.

    Про загрозливу динаміку заявив голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський. За його словами, станом на початок 2026 року сукупна заборгованість учасників ринку перед НЕК «Укренерго» досягла приблизно 42 мільярдів гривень. Водночас ситуацію ускладнює і зворотний фінансовий потік — борги самого оператора перед виробниками електроенергії вже перевищили 30 мільярдів гривень. Такий дисбаланс створює системний тиск на весь енергетичний сектор і загрожує його стабільності.

    Особливу тривогу викликають темпи зростання заборгованості. За оцінками експертів, щомісяця борги збільшуються приблизно на 1 мільярд гривень. Це означає, що вже у короткостроковій перспективі — протягом кількох місяців — ринок може зіткнутися з новим антирекордом, коли загальна сума боргу сягне або навіть перевищить 50 мільярдів гривень. Така тенденція свідчить не просто про тимчасові труднощі, а про глибоку системну кризу, яка потребує негайного втручання на рівні державної політики.

    Балансуючий ринок електроенергії відіграє ключову роль у функціонуванні енергосистеми, адже саме він забезпечує покриття різниці між фактичним виробництвом і споживанням електроенергії в режимі реального часу. У нормальних умовах цей механізм дозволяє стабілізувати систему, однак за наявності значних фінансових розривів він, навпаки, стає джерелом ризиків. Коли учасники ринку не розраховуються вчасно, це створює ланцюгову реакцію неплатежів, яка врешті охоплює всіх — від генерації до операторів мереж.

    Окрему увагу експерти звертають на те, що накопичення боргів відбувається на тлі складної енергетичної ситуації в країні, спричиненої війною та регулярними атаками на інфраструктуру. У таких умовах енергетичний сектор потребує не лише відновлення, а й значних інвестицій для модернізації та підвищення стійкості. Натомість фінансова нестабільність на ринку фактично блокує ці процеси, адже інвестори не готові вкладати кошти у сектор із високими ризиками неплатежів.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також повідомляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку вже перевищила 46 мільярдів гривень. Це один із найвищих показників за всю історію існування ринку, що підтверджує масштаб проблеми та її системний характер. Така ситуація ставить під загрозу не лише фінансову стабільність енергетичних компаній, а й здатність держави забезпечувати безперебійне електропостачання.

    Причини накопичення боргів є комплексними. Серед них — затримки розрахунків між учасниками ринку, недосконалість тарифної політики, вплив державного регулювання, а також загальна економічна нестабільність. Крім того, важливу роль відіграє структура самого ринку, яка в умовах кризи виявляється недостатньо гнучкою для швидкого реагування на виклики.

    Фахівці наголошують, що без системних рішень на рівні уряду ситуація лише погіршуватиметься. Йдеться про необхідність реформування механізмів розрахунків, підвищення платіжної дисципліни, перегляду тарифної політики та створення прозорих правил гри для всіх учасників. В іншому разі боргова криза може перерости у повноцінну фінансову дестабілізацію енергосектору.

    Наслідки такого сценарію можуть бути відчутними не лише для галузі, а й для економіки загалом. Зокрема, це може призвести до зростання тарифів, погіршення якості електропостачання та зниження інвестиційної привабливості країни. У довгостроковій перспективі це також ускладнить інтеграцію української енергосистеми до європейського енергетичного ринку, що є одним із стратегічних напрямів розвитку.

    Таким чином, ситуація на балансуючому ринку електроенергії вже вийшла за межі технічної проблеми й перетворилася на стратегічний виклик для держави. Подальше зволікання з її вирішенням може призвести до ще глибших кризових явищ, тоді як своєчасні та комплексні реформи здатні стабілізувати ринок і створити основу для його розвитку навіть в умовах війни.

  • Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    НКРЕКП ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію (прайс-кепів) для бізнесу. Відповідні зміни були затверджені 23 квітня під час засідання регулятора та набудуть чинності вже з 1 травня. Про це повідомляє пресслужба комісії.

    Згідно з новими правилами, максимальна ціна на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа піднімається ще вище — до 17 000 грн за МВт-год, а мінімальна становитиме 0,01 грн.

    Рішення стало черговим кроком у зміні цінової політики на енергетичному ринку України, який функціонує в умовах постійного дефіциту генерації та високих ризиків через війну. У регуляторі пояснюють, що підвищення прайс-кепів має створити умови для стабільної роботи ринку, а також стимулювати імпорт електроенергії для покриття пікового попиту.

    Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що рішення ухвалене з урахуванням кількох ключових факторів. Серед них — постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, ситуація на світових енергетичних ринках, а також вплив цін на газ.

    «Пріоритет — збалансування енергосистеми та мінімізація відключень споживачів», — підкреслив він.

    Фактично підвищення граничних цін означає, що бізнес може зіткнутися зі зростанням вартості електроенергії, особливо у години пікового навантаження. Водночас це відкриває можливості для імпортерів, які зможуть вигідніше постачати електроенергію з європейських ринків.

    До цього рішення в Україні вже діяла складна система диференційованих прайс-кепів залежно від часу доби. З початку квітня максимальні ціни у пікові години (з 17:00 до 23:00) досягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічні та денні періоди були значно нижчими — від 5 600 до 6 900 грн.

    На балансуючому ринку також діяла погодинна диференціація: від 6 600 грн у нічні години до 16 000 грн у вечірній пік. Нове рішення фактично підвищує верхню межу ще більше, що дозволяє ринку гнучкіше реагувати на дефіцит електроенергії.

    Експерти зазначають, що підвищення прайс-кепів є вимушеним кроком. Через руйнування енергетичної інфраструктури, зокрема теплових електростанцій, Україна стикається з нестачею власної генерації. У таких умовах імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи.

    Водночас імпорт має економічний сенс лише тоді, коли внутрішні ціни є достатньо високими, щоб покривати витрати постачальників. Саме тому регулятор підвищує граничні ціни — щоб зробити український ринок більш привабливим для зовнішніх постачальників.

    Однак це рішення має і зворотний бік. Для бізнесу зростання прайс-кепів означає збільшення витрат на електроенергію, що може вплинути на собівартість продукції та ціни для кінцевих споживачів. Особливо це стосується енергоємних галузей, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі підвищення цін може стимулювати бізнес до енергоефективності та інвестицій у власну генерацію, зокрема відновлювані джерела енергії. Водночас короткостроковий ефект для економіки може бути досить відчутним.

    Варто зазначити, що це не перше підвищення прайс-кепів у 2026 році. У січні регулятор уже збільшував граничні ціни майже вдвічі, довівши їх до рівня 15–16 тисяч грн за МВт-год протягом усієї доби. Після цього було запроваджено диференційований підхід, однак уже на початку квітня НКРЕКП ініціювала новий перегляд.

    Таким чином, ринок електроенергії України продовжує адаптуватися до воєнних реалій. Баланс між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається ключовим викликом для регулятора.

    Підвищення прайс-кепів є спробою забезпечити цей баланс, однак його ефективність залежатиме від багатьох факторів — від обсягів імпорту до стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у майбутньому опалювальному сезоні.

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.

  • «Енергоатом» продав електроенергію перед стрибком цін, забезпечивши трейдерам до 2 млрд грн прибутку

    «Енергоатом» продав електроенергію перед стрибком цін, забезпечивши трейдерам до 2 млрд грн прибутку

    Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку на перепродажі електроенергії, яку державна компанія НАЕК «Енергоатом» реалізувала за заниженими цінами безпосередньо напередодні різкого підвищення вартості на ринку. Сукупний прибуток приватних трейдерів у цій схемі може сягнути близько 2 мільярдів гривень.

    Про це йдеться у листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, адресованому Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництву Верховної Ради та іншим державним органам.

    Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

    Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

    За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

    Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

    Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

    На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

    Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

    Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

    Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

    Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

    15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

    Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

    У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

    Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

    Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

    Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

    Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

  • Заборгованість на ринку електроенергії України досягла 34,5 млрд грн

    Заборгованість на ринку електроенергії України досягла 34,5 млрд грн

    Український енергетичний сектор опинився у кризовій ситуації через рекордний рівень заборгованості на балансуючому ринку електроенергії, яка досягла 34,5 млрд грн за 2024 рік.

    Про це заявив Адріан Прокіп, експерт програми “Енергетика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього”. За його словами, це зростання становить 12,7% у порівнянні з попереднім роком.

    З цієї суми борг НЕК “Укренерго” перед постачальниками послуг з балансування складає 13,6 млрд грн, що значно ускладнює фінансову ситуацію в галузі.

    Експерт наголошує, що такі борги є серйозним бар’єром для розвитку нових генерацій та залучення інвестицій у галузь.

    “Ситуація, коли продавши електроенергію, можна чекати рік-півтора на оплату, відлякує навіть тих, хто вже має власну генерацію”, – зазначає Прокіп.

    Недосконалі механізми стягнення боргів, відсутність фінансових гарантій для учасників ринку, а також регулярні руйнування енергосистеми через війну з Росією лише поглиблюють кризу.

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який частково покликаний вирішити проблему заборгованості, але, за словами Прокіпа, це лише тимчасові заходи.

    “Необхідні системні зміни, які б дозволили збалансувати ринок та поступово позбавитися боргів. Адміністративні методи тут не допоможуть”, – підкреслює експерт.

    Він додає, що лише проактивна політика може створити передумови для розвитку нової генерації, яка є критично необхідною в умовах регулярних атак на енергетичну інфраструктуру України.

    У своєму звіті Флорентійська школа регулювання (Florence School of Regulation, FSR) також відзначила, що причиною ситуації є недоліки механізмів стягнення боргів та відсутність ефективних фінансових гарантій. Це не лише погіршує ліквідність ринку, але й підриває його інвестиційну привабливість.