Daypolitico

Позначка: ринок “Столичний”

  • Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо

    Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо

    Російські війська в ніч проти 28 вересня завдали нової серії ударів по цивільних об’єктах у Харківській та Київській областях. Під атаками опинилися Центральний ринок в Ізюмі, житлові квартали Харкова та ринок «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Є загиблі та десятки постраждалих.

    В Ізюмі близько 00:40 російські війська, попередньо, застосували реактивну систему залпового вогню. Влучання зафіксували в районі Центрального ринку, де спалахнула пожежа у комерційних приміщеннях.

    За попередніми даними місцевої влади, пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів, а в розташованих поруч багатоквартирних будинках вибило частину вікон. Відомо щонайменше про двох постраждалих, яким надали медичну допомогу. Дані про остаточні наслідки ще уточнюються.

    Практично одночасно російська авіація атакувала й сам Харків. Керовані авіабомби влучили у Київському та Салтівському районах міста. Один із КАБів влучив у багатоквартирний житловий будинок, пошкодивши кілька поверхів.

    Станом на ранок кількість постраждалих у Харкові зросла до 22 людей, серед них восьмеро дітей. Частину дітей госпіталізували, іншим допомогу надали на місці. Рятувальники також евакуювали десятки мешканців пошкодженого будинку.

    Напередодні ввечері під російським ударом опинилася і Київщина. У Софіївській Борщагівці ударний безпілотник влучив на територію ринку «Столичний». За підтвердженими даними Київської ОВА, двоє людей загинули, ще троє були поранені.

    Перші повідомлення прокуратури містили інформацію про більшу кількість людей, які могли постраждати, однак станом на пізній вечір обласна влада офіційно підтверджувала трьох поранених. Тому остаточні дані можуть ще змінюватися.

    Унаслідок тієї ж хвилі атак на Київщині в Щасливому Бориспільського району було пошкоджено автомобіль, а в Білоцерківському районі — зерносховище та багатоповерховий будинок.

    Це вже друга поспіль ніч масованих ударів по Києву та області. 27 вересня російські безпілотники атакували столицю, зокрема дата-центри, об’єкти зв’язку, школи та іншу цивільну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський повідомляв, що лише за тиждень Росія застосувала проти України понад 2200 ударних дронів, близько 1650 авіабомб і 38 ракет різних типів.

    На Харківщині інтенсивність ударів також залишається високою. Лише протягом попередніх днів російські війська неодноразово застосовували КАБи та безпілотники проти Харкова й Ізюма, спричиняючи жертви серед цивільних та руйнування житлової інфраструктури.

    Ніч проти 28 вересня принесла одразу кілька великих атак по цивільних об’єктах: в Ізюмі горів ринок, у Харкові КАБ влучив у житлову багатоповерхівку, а під Києвом російський дрон атакував територію ринку «Столичний».

    Рятувальні та аварійні служби продовжують працювати на місцях ударів, а інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється.

  • СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    Національне антикорупційне бюро України двічі зверталося до Служби безпеки України щодо запровадження санкцій проти колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакіївський». Однак перше звернення СБУ не підтримала, заявивши про недостатність підстав, а на повторне, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, станом на 10 серпня відповіді так і не надійшло.

    Про це Кривонос розповів під час пресконференції 10 серпня. Він уточнив, що йдеться про колишнього депутата-регіонала, якого журналіст «Української правди» Михайло Ткач нещодавно зафіксував у Монако. Іванющенко є фігурантом кримінального провадження НАБУ щодо ймовірного заволодіння земельними ділянками ринку «Столичний» у передмісті Києва.

    За словами Кривоноса, після першого звернення в СБУ відповіли, що не бачать достатніх підстав для застосування санкцій. Ця позиція була оприлюднена ще навесні. У відповіді Служби від 22 квітня зазначалося, що матеріали НАБУ нібито не містять достатньої інформації про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці України. Водночас СБУ тоді залишила можливість повторного розгляду питання після доопрацювання матеріалів.

    Після цього НАБУ, за словами директора Бюро, доповнило інформацію. Кривонос заявив, що детективи звернули увагу на дані, які раніше, за його словами, сама СБУ наводила щодо Іванющенка, зокрема про його можливий зв’язок із 5-ю службою ФСБ Росії. Водночас це твердження наразі озвучене саме директором НАБУ, а не підтверджене окремою публічною заявою СБУ станом на 10 серпня.

    НАБУ також заявляло про інші обставини, які, на думку Бюро, можуть бути підставою для санкцій. Ще в березні детективи повідомляли, що встановили стійкі фінансові зв’язки Іванющенка з Росією. Йшлося, зокрема, про діяльність пов’язаних із ним компаній на території РФ та тимчасово окупованих територіях України, де ці структури, за даними слідства, сплачували податки до російського бюджету.

    Крім того, НАБУ повідомляло про встановлені факти використання Іванющенком російського паспорта та його зв’язки з особами, яких детективи пов’язують із фінансуванням збройних формувань та окупаційних адміністрацій держави-агресора. Саме ці матеріали Бюро використовувало, обґрунтовуючи необхідність застосування персональних обмежувальних заходів.

    Кривонос заявив, що після уточнення матеріалів повторне звернення до СБУ було подано, однак відповіді НАБУ досі не отримало. Директор Бюро публічно висловив нерозуміння, чому санкції щодо Іванющенка не запроваджують, якщо, за твердженням НАБУ, існують дані про російський паспорт, бізнес на окупованих територіях і зв’язки з російськими структурами.

    При цьому остаточне рішення про застосування санкцій ухвалюється не НАБУ і не одноосібно СБУ. Відповідно до українського законодавства, пропозиції щодо санкцій можуть подавати уповноважені державні органи, після чого їх розглядає Рада національної безпеки і оборони, а рішення вводиться в дію указом президента. СБУ регулярно виступає одним з ініціаторів таких рішень — наприклад, у травні 2026 року РНБО підтримала подані Службою пропозиції щодо чергового пакета персональних санкцій.

    Ситуація навколо санкцій відбувається паралельно з новим кримінальним провадженням щодо Іванющенка. У вересні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри кільком особам у справі щодо земель ринку «Столичний». За даними слідства, навесні 2021 року на тлі корпоративного конфлікту за контроль над ринком могла бути реалізована схема виведення активів на підконтрольні структури.

    Йдеться про дев’ять земельних ділянок загальною площею близько 18 гектарів. Їхня вартість, за матеріалами справи, оцінювалася приблизно у 160 млн грн. Слідство вважає, що землю могли відчужити за допомогою удаваних правочинів на користь компаній, пов’язаних із учасниками схеми. Серед осіб, яких медіа ідентифікували у справі, — Іванющенко та київська забудовниця Владислава Молчанова.

    У жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд заочно обрав Іванющенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас судові рішення у цій справі надалі переглядалися, а історія із запобіжним заходом продовжилася у 2026 році.

    Окремий пласт справ навколо Іванющенка пов’язаний із його активами у Швейцарії. Ще в січні 2015 року український суд наклав арешт на понад 72 млн швейцарських франків, які зберігалися на рахунках, пов’язаних із колишнім депутатом. Тоді Генеральна прокуратура повідомляла, що ці кошти були заблоковані для забезпечення можливої майбутньої конфіскації.

    У 2018 році швейцарські суди відмовили структурам, пов’язаним з Іванющенком, у розмороженні цих коштів. Швейцарська сторона тоді зазначала, що можливе повернення грошей Україні залежатиме від результатів кримінальних проваджень та чинних судових рішень.

    У березні 2026 року ця історія отримала новий розвиток. За даними ZN.UA, НАБУ та САП проводили обшуки в судах і серед представників Офісу генерального прокурора, перевіряючи обставини рішень, які могли бути пов’язані зі спробами зняття арештів та закриття справ щодо Іванющенка. За інформацією джерел видання, приблизно 72 млн швейцарських франків на той момент усе ще залишалися заблокованими у Швейцарії.

    Сам Іванющенко залишив Україну ще наприкінці 2014 року. У 2015-му його оголошували в розшук, однак у наступні роки частину справ було закрито, а Інтерпол знімав його з міжнародного розшуку на підставі рішень українських судів. У 2017 році його також виключили із санкційного списку Європейського Союзу.

    У липні 2026 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач знову зафіксував Іванющенка в Монако. За даними журналістського розслідування, ексдепутат перебував у Monte-Carlo Bay — одному з престижних комплексів князівства. На відео поруч із ним журналісти також ідентифікували людину, схожу на його давнього бізнес-партнера Івана Аврамова.

    Кривонос під час пресконференції використав ситуацію з Іванющенком і для критики взаємодії НАБУ із СБУ загалом. Він згадав кримінальне провадження щодо співробітника Бюро Руслана Магамедрасулова та заявив, що в НАБУ продовжують фіксувати те, що керівництво Бюро розцінює як тиск. Ці твердження є позицією директора НАБУ і потребують окремої оцінки в межах відповідних проваджень.

    Станом на 10 серпня 2026 року санкцій проти Юрія Іванющенка за новою ініціативою НАБУ не запроваджено. Перше звернення Бюро СБУ повернула через, на її думку, недостатність даних щодо загрози національній безпеці. Після цього НАБУ доповнило матеріали, посилаючись на російський паспорт, діяльність пов’язаного бізнесу в РФ та на окупованих територіях і на інші відомості, однак, за словами Кривоноса, відповіді на повторне звернення поки немає.

    На цьому тлі історія «Юри Єнакіївського» знову виходить далеко за межі земельної справи «Столичного». Йдеться одночасно про можливі російські зв’язки, багаторічні кримінальні провадження, десятки мільйонів швейцарських франків, заблокованих за кордоном, і питання, чому механізм українських санкцій досі не був застосований до одного з найвідоміших представників оточення Віктора Януковича.

  • НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    Колишній народний депутат від нині забороненої “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, якого Національне антикорупційне бюро України у 2025 році оголосило в розшук, продовжує перебувати у Монако. Журналісти “Української правди” зафіксували його на території готельного комплексу Monte-Carlo Bay під час підготовки нового розслідування “Батальйон Монако 4”.

    За даними УП, знімальна група побачила Іванющенка у внутрішньому дворі елітного готельного комплексу, де він зустрічався зі своїм бізнес-партнером Іваном Аврамовим. Журналісти зазначають, що Іванющенко є одним із небагатьох близьких соратників експрезидента-втікача Віктора Януковича, якому понад десять років вдається уникати українського правосуддя і водночас вести комфортне життя на Лазуровому березі.

    Іванющенко вже не вперше потрапляє в об’єктиви журналістів у Монако. Раніше “Українська правда” фіксувала його там у 2023 році, а тепер він знову з’явився у новому випуску серії розслідувань про українських політиків, бізнесменів і фігурантів кримінальних проваджень, які під час великої війни перебувають у дорогих європейських локаціях.

    Юрій Іванющенко був народним депутатом кількох скликань і входив до політичної орбіти Віктора Януковича. У політичних та медійних колах його багато років називали одним із найвпливовіших представників оточення колишнього президента. Після Революції гідності ім’я Іванющенка неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях, судових спорах і кримінальних провадженнях, однак реальної відповідальності в Україні він досі уникнув.

    У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка в розшук у справі про ймовірну легалізацію 18 гектарів державної землі на понад 160 млн грн. За версією слідства, йдеться про земельні ділянки, пов’язані з ринком “Столичний” під Києвом. У справі також фігурували інші особи, серед яких забудовниця Владислава Молчанова, колишній керівник Київського обласного управління Держгеокадастру Микола Терещенко та ще кілька підозрюваних.

    Слідство інкримінує фігурантам незаконні оборудки з державною землею та легалізацію майна. За даними медіа з посиланням на НАБУ, йдеться про схему із заволодіння земельним масивом, зміною цільового призначення ділянок і подальшою передачею їх підконтрольним структурам. Розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.

    У 2026 році справа отримала новий розвиток. У березні НАБУ звернулося до президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати санкції щодо Іванющенка як одного з підозрюваних у справі “Столичного”. Однак СБУ у відповіді від 22 квітня заявила, що запит НАБУ “не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці”. Водночас у відомстві додали, що готові повторно розглянути пропозиції щодо санкцій у разі їх доопрацювання.

    Саме ця деталь викликала особливий резонанс після появи нових кадрів із Монако. На тлі того, що НАБУ оголосило Іванющенка в розшук, а антикорупційні органи наполягають на притягненні його до відповідальності, експолітик фактично продовжує жити у країні, яка давно стала символом “запасного аеродрому” для українських еліт.

    За даними проєкту “ВАКС вирішив” від Transparency International Ukraine, справа щодо 18 гектарів землі ринку “Столичний” перебуває у провадженні антикорупційної системи. У червні 2026 року Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала екснардепа Іванющенка в межах цієї справи.

    Попри це, його місце перебування, як показує розслідування УП, не виглядає таємницею для журналістів. Знімальна група змогла зафіксувати його у відкритому просторі готельного комплексу Monte-Carlo Bay, що лише посилило питання до ефективності міжнародного розшуку та механізмів притягнення до відповідальності фігурантів гучних українських справ.

    Розслідування “Батальйон Монако 4” стало продовженням серії матеріалів “Української правди”, перша частина якої вийшла ще у липні 2022 року. Тоді журналісти показували українських бізнесменів, політиків та їхніх родичів, які під час повномасштабної війни перебували на Лазуровому березі. Нова частина зосереджена, зокрема, на фігурантах операції “Мідас” та інших особах, які опинилися поза Україною після антикорупційних розслідувань.

    Поява Іванющенка у Монако вкотре підсвітила проблему, яку українське суспільство обговорює роками: частина колишніх впливових політиків і бізнесменів, пов’язаних із режимом Януковича або великими корупційними справами, досі перебуває за кордоном і фактично недосяжна для українського правосуддя. При цьому їхні справи роками рухаються між слідством, судами, санкційними ініціативами та бюрократичними відповідями різних державних органів.

    Наразі офіційної реакції Іванющенка на нове розслідування УП немає. Також невідомо, чи стане поява відео з Монако підставою для нових дій із боку українських правоохоронних органів або дипломатичних процедур щодо його розшуку й можливої екстрадиції.

  • Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Видання Судовий репортер опублікував великий лонгрід на базі даних отриманих під час негласних слідчих дій проведених НАБУ у справі конфлікту довкола ринку “Столичний” між відомою підприємицею Владою Молчановою та екс-нардепом Юрієм Іванющенком.

    За інформацією журналістів, заступник керівника ОП Олег Татаров, якого також називають “куратором судів та силового блоку” в конфлікті довкола ринку “Столичний” зайняв сторону Юрія Іванющенко (Юрія Єнакіївського).

    Зокрема, в журналістському розслідуванні Судового репортеру зазначається, що під час комунікацій Влади Молчанової з її оточенням стверджується, що Олег Татаров використав свій вплив на Шевченківський районний суд Києва, який у лютому 2021 року скасував підозру Стельмаху, який вважається довіреною особою Іванющенка.

    Зокрема, Влада Молчанова обурювалась у переписці:

    “Пидозру Стельмаху отменили. Татаров сам лично звонил в суд, давил на судью и угрожал. Президенту это вообще неинтересно?! Судья напишет заяву?!».

    Водночас, на телефоні адвоката Іванющенка Костянтина Баландіна НАБУ знайшли переписку про реакцію в таборі Єнакіївських на дії Молчанової.

    14 липня 2020 року Аврамов писав Баландіну:

    — На втором этаже такое репетируют против нас…

    Баландін відповідав, що це відбувається в рамках кримінальної справи по Стельмаху, яку “веде людина Татарова”.

    У травні 2021-го Молчанова переписувалась із юристом Богданом Прокопенком із компанії «Атлас Лігал» і правила складену ним довідку про ситуацію на ринку «Столичний»

    Прокопенко: Татарова в абзац вставлять?

    Молчанова: Сделаешь два. С ним и без.

    Після того Прокопенко надіслав їй два варіанти довідки, які відрізнялися одним абзацом такого змісту:

    «За наявною інформацією юридичну підтримку та адміністративний ресурс єнакіївському угрупованню надає Татаров Олег Юрійович».

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на плівках НАБУ у справі “Мідас” також згадується Олег Татаров в контексті обговорень кому з яких органів і скільки заносити”.

    Зокрема, в одній з розмов фігурантів, де обговорювалися розмір “відкатів” прозвучала фраза: “його (Татарова – ред.) краще не дратувати, а то буде вдвічі дорожче вирішувати проблеми і маски шоу, і обличчям в підлогу, і застава в суді космічна”.

  • Правоохоронці розслідують обставини вбивства Портнова: озвучено нові припущення

    Правоохоронці розслідують обставини вбивства Портнова: озвучено нові припущення

    Блогер Володимир Бондаренко оприлюднив версію щодо можливих мотивів резонансного вбивства Андрія Портнова, пов’язавши його з корпоративним конфліктом навколо ринку «Столичний» у Києві. За словами автора заяв, події можуть бути пов’язані з боротьбою за контроль над земельною ділянкою площею 157 гектарів на Борщагівці, де розташований цей торговий об’єкт.

    У публікаціях стверджується, що Портнов нібито представляв інтереси Влади Молчанової (StolitsaGroup) у спорі щодо структури власності ринку. Зокрема, йдеться про зміни серед засновників компанії, що керує ринком, які відбулися у грудні 2020 року. Тоді, за озвученою версією, з переліку засновників було виключено одну з компаній, пов’язану з бізнес-структурами Юрія Іванющенка, а серед бенефіціарів з’явилися інші особи.

    Далі в матеріалах згадується звернення до Національного антикорупційного бюро України у травні 2021 року із повідомленням про можливі правопорушення, пов’язані з активами ринку. Автори версії стверджують, що розслідування просувалося повільно, а нова активізація могла бути пов’язана з іншими подіями у кримінальних провадженнях.

    Також у дописах згадуються інші гучні події 2025 року, зокрема вбивства осіб, яких пов’язують із різними бізнес-інтересами. Водночас офіційних підтверджень зв’язку між цими епізодами наразі не оприлюднено, а правоохоронні органи не повідомляли про встановлені мотиви або замовників.

    Слід підкреслити, що наведені твердження базуються на версіях окремих публічних осіб і потребують офіційного підтвердження з боку слідства. На цей момент правоохоронні органи продовжують розслідування обставин злочину, а остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення процесуальних дій.

  • Ринок «Столичний»: як ділянки з держвласності опинилися у приватних руках

    Ринок «Столичний»: як ділянки з держвласності опинилися у приватних руках

    Антикорупційні органи розслідують історію із землею довкола гуртового ринку «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Йдеться про масив, що колись належав державі та перебував у користуванні агрокомбінату «Пуща-Водиця». За версією слідства, у 2021 році ланцюжок рішень і переоформлень дозволив вивести частину цієї території в приватні руки, а згодом — переписати на підконтрольні структури. У центрі уваги — забудовниця і співзасновниця «Stolitsa Group» Владислава Молчанова, колишній народний депутат Юрій Іванющенко та посадовці Держгеокадастру. Усім фігурантам, за даними прокурорів, повідомлено про підозри. Про це пише видання КВ.

    Історія береться від ділянки площею понад 157 гектарів на околиці Києва. Спершу земля була у постійному користуванні державного підприємства, згодом — після вилучення — орендодавцем стала Києво-Святошинська райдержадміністрація, яка у 2012 році підписала договір оренди з компанією, що оперує ринком. Через кілька років у документах змінилося цільове призначення: масив класифікували як землі житлової та громадської забудови для потреб оптового ринку та його інфраструктури. НАБУ звертає увагу, що таку зміну, на їхню думку, здійснили без необхідного нового землевпорядного пакету. А вже у березні 2021-го категорію повернули до «сільськогосподарської» — крок, який відкрив можливість безоплатної приватизації для громадян.

    Паралельно відбулися ротації в орендних відносинах: права орендаря перейшли до іншої фірми, мотивуючись набуттям нею права власності на невеликий об’єкт нерухомості на тій самій землі. Після цього обласний Держгеокадастр погодив розробку, а потім і затвердження проектів відведення дев’яти ділянок по два гектари кожна. Уже за кілька тижнів ці дев’ять шматків змінили власників — ними стали три товариства, які згодом, за матеріалами слідства, отримали в бенефіціарах представника з орбіти Юрія Іванющенка. Розслідувачі підкреслюють швидкість, з якою пройшов увесь цикл: від зміни категорії до продажу промайнуло лише кілька місяців.

    На цьому тлі між Молчановою та Іванющенком, які змагалися за вплив на активи ринку, улітку 2021 року з’явився меморандум — неформальна домовленість про спільне використання земельного масиву, у тому числі для забудови. Уже восени представник ексдепутата увійшов до складу бенефіціарів компаній-власників новонабутіх ділянок. Надалі, як випливає з ухвал судів, детективи провели низку обшуків. У домі Сергія Коровченка, цивільного чоловіка Молчанової, вилучили телефон із листуванням, де, за даними слідства, обговорювалися реєстрації ділянок і переформатування великого масиву після «вилучення» дев’яти шматків. Захист намагався оскаржити арешт гаджета, посилаючись на адвокатську таємницю, однак у підсумку спроба виявилася безуспішною. У телефоні самої Молчанової, вилученому приблизно в той самий період, слідчі зафіксували обмін щодо «мемо» — додаткової угоди до згаданої домовленості. Ще у вересні 2021 року суд арештував спірні ділянки.

    Позиції сторін очікувано протилежні. Прокурори САП та детективи НАБУ говорять про організовану схему з елементами привласнення державного майна в особливо великих розмірах і подальшої легалізації. Молчанова натомість публічно заявляє, що провадження є замовним і прискореним штучно; підозру не визнає, наголошує на багаторічних інвестиціях у Київ, благодійних внесках на підтримку ЗСУ та обіцяє довести невинуватість у суді. Юрію Іванющенку підозру, як повідомлялося, вручали дистанційно, оскільки він давно не проживає в Україні.

    На рівні реєстрів та матеріалів провадження фігурують компанії, які оперували ринком, змінювалися в ланцюжку оренди й ставали новими власниками дев’яти ділянок. Частина цих юросіб у різний час мала зв’язки з людьми з орбіти Молчанової, інша — з бенефіціарами, яких медіа пов’язують з Іванющенком. Сам «Столичний» формально належить структурі із кількох українських та іноземних засновників; фактичний контроль, за оцінками ЗМІ, приписують саме забудовниці — тезу, яку вона публічно не деталізує.

    Провадження відкрите 7 червня 2021 року та налічує значний масив слідчих дій. ВАКС, окрім арештів землі, продовжує розглядати процесуальні клопотання сторін. Остаточні відповіді щодо законності рішень земельних органів, реальності договорів відчуження та ролей кожного з фігурантів має дати суд. До того моменту кожна зі сторін лишається у статусі, який визначає закон, — із правом на захист і презумпцією невинуватості.