Daypolitico

Позначка: саміт НАТО

  • У НАТО стався «ментальний злам» щодо України: у Києві пояснили, що змінилося

    У НАТО стався «ментальний злам» щодо України: у Києві пояснили, що змінилося

    У НАТО поступово змінюється саме сприйняття України: від держави, якій союзники допомагають протистояти російській агресії, до країни, яка сама робить внесок у безпеку всього євроатлантичного простору. Ця зміна вже зафіксована не лише в політичних заявах — відповідне формулювання з’явилося в офіційних документах Альянсу на рівні лідерів держав.

    Про це розповіла глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в інтерв’ю РБК-Україна. За її словами, йдеться про своєрідний «ментальний злам» усередині Альянсу щодо того, яку роль Україна відіграє в системі євроатлантичної безпеки.

    «Вперше країни-члени НАТО на рівні лідерів зафіксували в декларації, що Україна є контрибутором євроатлантичної безпеки», — заявила дипломатка.

    Йдеться про декларацію саміту НАТО 2026 року в Анкарі. В офіційному документі союзники прямо записали, що Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку. Одночасно країни Альянсу підтвердили єдність у підтримці України в захисті її свободи, суверенітету та територіальної цілісності.

    Це формулювання важливе не лише з політичної точки зору. Воно фактично змінює логіку, за якою всередині НАТО може розглядатися подальша військова та фінансова підтримка Києва.

    За словами Гетьманчук, раніше Україну передусім сприймали як отримувача допомоги — країну, якій необхідно передавати озброєння, боєприпаси та іншу підтримку для протистояння Росії. Тепер дедалі сильніше закріплюється інший підхід: посилення України одночасно означає посилення безпеки самих держав НАТО.

    Цю тенденцію підтверджують і заяви керівництва Альянсу. Заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська у липні 2026 року заявила, що Україна стала постачальником безпеки, а відносини з нею дедалі більше набувають двостороннього характеру. За її словами, НАТО та ЄС не лише підтримують Україну, а й переймають її досвід, знання та практичні напрацювання.

    Особливого значення це набуває через досвід української армії та оборонної промисловості, накопичений під час повномасштабної війни. Серед сфер, де співпраця України та партнерів стає дедалі важливішою, — безпілотні системи, оборонні технології, протиповітряна оборона та масштабування військового виробництва.

    На рівні НАТО розвиток безпілотних систем, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, високоточних ударних можливостей, штучного інтелекту та інших нових технологій уже визначено серед напрямків модернізації Альянсу.

    Гетьманчук наголосила, що новий статус України дає Києву додатковий аргумент у переговорах із союзниками про фінансування оборони.

    «Визнання України контрибутором безпеки автоматично перетворює всі внески в підтримку України на інвестиції в євроатлантичну безпеку, в інвестиції у власну оборону країн-членів НАТО», — пояснила вона.

    Тобто логіка поступово змінюється з «допомоги Україні» на «інвестиції у спільну безпеку». За словами дипломатки, сьогодні мова дедалі частіше йде не просто про передачу готового західного озброєння зі складів, а про фінансування конкретних систем і вкладення у виробничі можливості українського оборонно-промислового комплексу.

    Передумови для такого підходу були закладені ще на саміті НАТО в Гаазі у червні 2025 року.

    Тоді союзники ухвалили масштабне рішення про збільшення оборонних витрат. До 2035 року країни НАТО зобов’язалися спрямовувати на оборонні та пов’язані з безпекою потреби 5% ВВП. Щонайменше 3,5% мають іти на основні оборонні потреби та виконання цільових показників НАТО, а до 1,5% — на ширші безпекові витрати, зокрема критичну інфраструктуру, стійкість, інновації та зміцнення оборонно-промислової бази.

    Для України принциповим став ще один пункт Гаазької декларації: союзники погодилися враховувати прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість під час розрахунку власних оборонних витрат.

    Таким чином, країна НАТО, яка вкладає кошти у виробництво озброєнь для України або безпосередньо підтримує український ОПК, може одночасно виконувати частину власних зобов’язань щодо збільшення оборонних витрат. В офіційній декларації це пояснювалося тим, що безпека України сприяє безпеці самих союзників.

    Саме це рішення Гетьманчук назвала одним із важливих механізмів, які вдалося зробити практичними.

    Зміна стала ще помітнішою після саміту НАТО в Анкарі в липні 2026 року. Лідери Альянсу вже безпосередньо записали в підсумковій декларації: «Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку». Там же зазначено, що європейські союзники та Канада фінансують переважну частину безпекової допомоги Україні через двосторонні й багатосторонні механізми.

    Крім того, союзники взяли на себе конкретні фінансові зобов’язання. На 2026 рік країни НАТО пообіцяли надати Україні військове обладнання, допомогу та навчання загальною вартістю 70 млрд євро. Водночас у декларації закріплено намір підтримувати щонайменше еквівалентний рівень допомоги й у 2027 році.

    Заступниця генсека НАТО Радміла Шекерінська пізніше окремо наголосила: сума на 2027 рік є мінімальною планкою, а не максимально можливою межею допомоги.

    Нинішній підхід став результатом кількарічної еволюції політики Альянсу. Ще на Вашингтонському саміті 2024 року союзники ухвалили довгострокове зобов’язання щодо безпекової допомоги Україні. Тоді НАТО заявляло про намір забезпечити базове фінансування на рівні щонайменше 40 млрд євро протягом наступного року. До підтримки, яка могла враховуватися в межах цього механізму, входили закупівля військового обладнання, передача техніки, логістика, навчання українських військових, а також інвестиції в українську оборонну інфраструктуру та промисловість.

    У Гаазі в 2025 році був зроблений наступний крок: витрати на Україну фактично пов’язали з оборонними зобов’язаннями самих союзників. А в Анкарі у 2026-му Україну вже прямо назвали державою, яка робить внесок у трансатлантичну безпеку.

    Таким чином, слова Гетьманчук про «ментальний злам» мають під собою цілком конкретні рішення НАТО. Якщо раніше дискусія переважно будувалася навколо того, скільки ресурсів Альянс готовий витратити на допомогу Україні, то тепер дедалі більше йдеться про те, яку користь сама Україна, її військовий досвід, технології та оборонна промисловість можуть дати спільній системі безпеки.

    При цьому таке визнання саме по собі не означає членства України в НАТО і не замінює політичних рішень, необхідних для вступу до Альянсу. Однак воно свідчить про важливу зміну позиціонування України: від держави, безпеку якої потрібно забезпечувати, до партнера, зміцнення якого розглядається як частина зміцнення оборони всього євроатлантичного простору.

  • НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    Північноатлантичний альянс оголосив про намір виділити Україні 140 мільярдів євро протягом 2026–2027 років, однак експерти вже ставлять під сумнів реалістичність виконання цих амбітних зобов’язань. Після припинення прямого фінансування України з боку адміністрації президента США Дональда Трампа основний фінансовий тягар підтримки Києва переходить до європейських союзників. Про це повідомляє швейцарське видання NZZ.

    Під час саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, усі 32 країни-члени Альянсу офіційно погодили новий обсяг довгострокової підтримки України. Відповідно до домовленостей, у 2026 році союзники планують надати Києву 70 мільярдів євро. Аналогічний обсяг фінансування передбачений і на 2027 рік. Кошти мають бути спрямовані насамперед на закупівлю озброєння, військової техніки, підготовку українських військовослужбовців, розвиток оборонних спроможностей та іншу стратегічну допомогу.

    Таке рішення стало відповіддю на нову політичну ситуацію у США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Вашингтон припинив пряме бюджетне фінансування України, наголошуючи, що Сполучені Штати вже зробили найбільший внесок у підтримку Києва від початку повномасштабної війни. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що тепер відповідальність за подальшу допомогу значною мірою має взяти на себе Європа.

    Водночас саме європейські країни сьогодні стикаються з непростим завданням — знайти необхідні фінансові ресурси та забезпечити рівномірний розподіл витрат між союзниками. За оцінками NZZ, всередині Альянсу вже існують суттєві розбіжності щодо того, хто і в яких обсягах має фінансувати новий пакет підтримки.

    Найбільшими донорами України серед європейських держав залишаються Німеччина, Велика Британія та Норвегія. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина вже передбачила у своєму бюджеті на 2026 рік 11,5 мільярда євро допомоги Україні. Велика Британія планує виділити близько 4,4 мільярда євро, тоді як Норвегія заклала рекордні 7,6 мільярда євро, причому приблизно 80% цієї суми буде спрямовано саме на постачання озброєння. Додатковий мільярд євро на початку року оголосила Швеція. Стабільну підтримку також продовжують надавати Данія та Нідерланди, хоча їхні останні пакети допомоги виявилися меншими, ніж раніше.

    Разом із тим не всі провідні економіки Європи демонструють однакову активність. Як зазначає видання, Франція, Італія та Іспанія поки що значно відстають від лідерів за обсягами фінансової та військової підтримки України. Це викликає дедалі більше дискусій усередині НАТО, адже саме ці держави мають значний економічний потенціал і могли б зробити вагоміший внесок у виконання загальних зобов’язань.

    Аналітики звертають увагу і на темпи реалізації обіцяної допомоги. Станом на кінець квітня союзники фактично надали Україні лише близько 10 мільярдів євро. Якщо нинішні темпи фінансування, закупівель озброєння та логістики не прискоряться, до кінця року країни НАТО можуть забезпечити лише приблизно 30 мільярдів євро замість запланованих 70 мільярдів.

    Експерти також нагадують про попередній досвід виконання міжнародних обіцянок. За даними Кільського інституту світової економіки, за чотири з половиною роки війни європейські країни та інституції оголосили про намір надати Україні близько 400 мільярдів євро допомоги. Однак фактично Київ отримав лише приблизно 180 мільярдів євро, що становить менш як половину від задекларованої суми. Саме тому нинішні обіцянки щодо 140 мільярдів євро протягом двох років оцінюються як надзвичайно амбітні.

    На думку аналітиків, ключовим фактором успіху стане готовність найбільших економік Європи збільшити свої внески. Без активнішої участі Франції, Італії та інших держав досягти заявленого рівня фінансування буде надзвичайно складно. У найближчі два роки саме європейським союзникам доведеться довести, що вони здатні самостійно забезпечити довгострокову підтримку України навіть за умов скорочення прямої участі Сполучених Штатів.

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року. Окрім ухвалення рішень щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу та підтвердження довгострокової підтримки України, його ключовою подією стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Після зустрічі американський лідер заявив про “новий початок” у відносинах між Вашингтоном і Києвом, однак фінансова відповідальність за подальшу підтримку України дедалі більше переходить до європейських партнерів.

  • Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    За інформацією наших джерел, для узгодження кандидатури СЕО “Нафтогазу” Сергія Корецького на пост нового прем’єр міністра України, його представляли нашим Західним партнерам на саміті НАТО в Анкарі.

    “Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”, його кандидатуру схвалили, і тепер він є головним претендентом на посаду прем’єра.

    Водночас, у Верховній Раді поки що немає голосів за його призначення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський розповів, що зустрівся з Сергієм Корецьким та подякував “за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – “Укрнафти” та “Нафтогазу”.

  • Трамп таємно змінив літак після саміту НАТО: через погрозу з боку Ірану

    Трамп таємно змінив літак після саміту НАТО: через погрозу з боку Ірану

    Повернення президента США Дональда Трампа із саміту НАТО в Анкарі перетворилося на окрему операцію із посиленими заходами безпеки. Американський лідер вилетів із Туреччини не на новому розкішному літаку, який нещодавно почали використовувати як Air Force One, а на одному зі старих президентських бортів. Уже на військовій базі у Великій Британії він знову пересів у новіший літак і лише після цього продовжив політ до Сполучених Штатів.

    Незвична заміна борту відбулася на тлі різкого загострення відносин Вашингтона з Тегераном, нових повідомлень про можливі іранські плани замаху на Трампа та сумнівів щодо рівня захисту нового президентського літака. Водночас Білий дім і сам президент заперечили, що пересадка була безпосередньо спричинена конкретною загрозою з боку Ірану. Тому версію про підготовку замаху як єдину офіційно підтверджену причину називати не можна.

    Трамп прибув на саміт НАТО в Анкарі 7 липня на новому Boeing 747-8, переданому Сполученим Штатам Катаром і переобладнаному для президентських польотів. Для літака це була перша закордонна подорож у статусі Air Force One. Проте наступного дня американський президент залишив Туреччину на старішому літаку з традиційним біло-блакитним оформленням.

    Спочатку старий борт доставив Трампа на базу британських Королівських військово-повітряних сил RAF Mildenhall у графстві Саффолк. Новий літак також прибув на цю базу окремо. Там президент пересів на нього і вже після цього вилетів до об’єднаної бази Ендрюс поблизу Вашингтона.

    Чому Трамп не вилетів із Туреччини на новому борту

    За даними The New York Times, рішення скористатися старішим літаком було ухвалено за рекомендацією Секретної служби США. Джерела видання стверджували, що новий борт не мав частини складних захисних і контрзахисних систем, якими оснащені старі президентські літаки. Серед можливих недоліків згадувалися системи протидії ракетним загрозам.

    Водночас американська адміністрація наполягала, що новий літак відповідає сучасним вимогам безпеки. Сам Трамп заявив, що зупинка у Великій Британії була необхідна, аби показати новий Air Force One американським військовим, які служать на європейських базах.

    Під час розмови з журналістами президента прямо запитали, чи була заміна літака пов’язана з можливою загрозою з боку Ірану. Трамп заперечив, що саме іранський фактор змусив його змінити борт. Водночас він визнав, що постійно отримує погрози, і назвав себе головною ціллю Тегерана.

    Таким чином, підтвердженим фактом є сама пересадка та повідомлення про відмінності у захисних можливостях літаків. Натомість твердження, що Трамп змінив борт саме через конкретний іранський план замаху, залишається версією, сформованою на основі обставин і повідомлень анонімних джерел.

    Загострення з Іраном посилило тривогу

    Пересадка відбулася у момент, коли крихке припинення вогню з Іраном фактично розвалилося. США знову завдали ударів по іранських об’єктах, а Тегеран атакував низку арабських держав Перської затоки. Туреччина має спільний сухопутний кордон з Іраном, тому перебування американського президента в Анкарі проходило в умовах особливої напруги.

    На цьому тлі західні медіа повідомляли, що ізраїльська сторона передала Вашингтону оновлену розвідувальну інформацію про можливу підготовку Іраном замаху на Трампа. Іранські представники раніше неодноразово погрожували помстою американським посадовцям за удари по країні та загибель керівників режиму.

    Сам Трамп публічно заявляв, що залишив наказ про масштабну військову відповідь, якщо Ірану вдасться організувати його вбивство. Це зробило будь-які незвичні зміни маршруту або транспорту президента предметом особливої уваги.

    Однак Associated Press наголошує: Трамп заперечував, що політ двома літаками був пов’язаний із конкретними побоюваннями щодо Ірану. Офіційних доказів того, що спецслужби виявили безпосередню загрозу саме літаку під час вильоту з Туреччини, публічно не представлено.

    Що не так із новим Air Force One

    Новий Boeing 747-8 раніше належав катарській королівській родині. Його вартість оцінюється у сотні мільйонів доларів. Після передачі Сполученим Штатам американська влада витратила близько 400 мільйонів доларів на переобладнання та модернізацію літака.

    Він отримав нове червоно-біло-синє оформлення, яке обрав Трамп, і почав виконувати президентські рейси на початку липня. Водночас експерти ще до введення літака в експлуатацію попереджали, що повноцінне переобладнання цивільного борту під стандарти Air Force One за короткий час є надзвичайно складним.

    Президентський літак — це не просто VIP-салон. Він має функціонувати як повітряний командний центр, забезпечувати захищений зв’язок із військовим керівництвом, витримувати вплив електромагнітного імпульсу та мати системи виявлення і протидії різним типам загроз.

    Саме тому повідомлення про можливу відсутність частини протиракетних систем викликали серйозний резонанс. Якщо ці дані відповідають дійсності, новий борт міг бути придатним для звичайних президентських подорожей, але менш надійним у зоні підвищеної військової небезпеки.

    Публікація спричинила тиск на журналістів

    Історія з літаками швидко переросла у скандал навколо свободи преси. Міністерство юстиції США вручило повістки чотирьом журналістам The New York Times, які працювали над матеріалами про новий Air Force One та його можливі проблеми із захистом. Деякі повістки федеральні агенти доставили безпосередньо додому репортерам.

    Журналістів хочуть змусити свідчити перед федеральним великим журі в межах розслідування витоку секретної інформації. До публікації першої статті представник ФБР просив редакцію відкласти матеріал, посилаючись на національну безпеку, однак не пояснив, які саме дані могли становити загрозу.

    Міністерство юстиції заявило, що журналісти не є головними цілями розслідування, а слідство намагається встановити посадовців, які могли передати пресі засекречені відомості. Представники The New York Times і правозахисні організації назвали такі дії залякуванням медіа та небезпечним наступом на свободу слова.

    Що відомо на цей момент

    Достовірно встановлено, що Трамп прибув до Анкари на новому Air Force One, але залишив Туреччину на старому президентському літаку. У Великій Британії він знову пересів на новий борт і повернувся ним до США.

    Також медіа повідомили, що Секретна служба могла рекомендувати використати старий літак через його потужніші захисні системи. Ця інформація стала предметом федерального розслідування витоку секретних даних.

    Водночас офіційно не підтверджено, що спецслужби зафіксували конкретну іранську операцію проти літака Трампа. Президент заперечив прямий зв’язок між пересадкою та загрозою з боку Тегерана, хоча визнав, що вважає себе головною ціллю Ірану.

    Отже, історія може свідчити про надзвичайно серйозні запобіжні заходи після загострення на Близькому Сході, але гучна версія про екстрену втечу Трампа від конкретного іранського замаху наразі залишається недоведеною.

  • Туреччина оголосила про початок ери «НАТО 3.0»

    Туреччина оголосила про початок ери «НАТО 3.0»

    Після саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, Туреччина заявила про початок нового етапу розвитку Північноатлантичного альянсу. У турецькому керівництві переконані, що ухвалені під час зустрічі рішення стануть одними з найважливіших за останні роки та визначатимуть розвиток організації на десятиліття вперед. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Альянс фактично переходить до нової моделі функціонування, яку він назвав «НАТО 3.0». За його словами, йдеться не лише про збільшення оборонних витрат держав-членів, а про комплексну трансформацію всієї системи безпеки, військового виробництва, логістики та взаємодії між союзниками.

    Про це повідомляє Hürriyet Daily News.

    Коментуючи підсумки саміту, глава турецького МЗС заявив, що зустріч в Анкарі стала історичною як за рівнем організації, так і за політичними результатами.

    За словами Фідана, саміт проходив у період безпрецедентної геополітичної напруженості, коли міжнародна система безпеки переживає глибоку трансформацію, а держави дедалі частіше стикаються з новими військовими, економічними та технологічними викликами.

    Попри це, країнам-членам НАТО вдалося досягти консенсусу щодо ключових напрямів розвитку Альянсу.

    Міністр зазначив, що сьогодні світ переживає період масштабних змін, які супроводжуються війнами, економічною нестабільністю, загостренням боротьби між провідними світовими державами та швидким розвитком нових військових технологій.

    У таких умовах, наголосив він, здатність тридцяти двох союзників виробити спільну позицію має особливе значення.

    Фідан підкреслив, що саміт ще раз довів актуальність НАТО як головного оборонного союзу демократичних держав.

    На його думку, Альянс продемонстрував, що навіть за наявності різних політичних інтересів держави-члени можуть знаходити компроміси та ухвалювати рішення, які відповідають спільним стратегічним цілям.

    Одним із найважливіших результатів саміту турецький міністр назвав зміну підходу до фінансування оборони.

    За його словами, питання справедливого розподілу оборонних витрат більше не є лише політичним гаслом.

    Відтепер воно перетворюється на практичну основу функціонування НАТО.

    Фідан нагадав, що протягом багатьох років Сполучені Штати вимагали від європейських союзників збільшення власних військових бюджетів і більшої відповідальності за безпеку континенту.

    Раніше ця тема неодноразово ставала причиною суперечок усередині Альянсу.

    Однак тепер, за словами турецького міністра, всі союзники погодилися із необхідністю суттєво нарощувати оборонні видатки та інвестувати у власний військово-промисловий потенціал.

    На думку Фідана, це означає повернення НАТО до його первісної місії.

    “Фактично це було повторне відкриття первісної ролі НАТО, яка не була наступальною, а ґрунтувалася переважно на обороні, збереженні миру та підвищенні добробуту й стабільності”, – заявив він.

    Водночас турецький дипломат наголосив, що сучасні виклики суттєво відрізняються від тих, із якими Альянс стикався під час холодної війни.

    Якщо раніше головним завданням була класична військова оборона, то тепер країнам НАТО доводиться одночасно реагувати на кібератаки, інформаційні кампанії, використання штучного інтелекту, масове застосування безпілотників, гібридні загрози та необхідність швидкого переозброєння.

    Саме тому під час саміту значна увага приділялася розвитку оборонної промисловості.

    За словами Фідана, Форум оборонної промисловості, який проходив паралельно із засіданнями глав держав та урядів, став одним із ключових елементів саміту.

    Учасники домовилися про нову політичну рамкову угоду, яка має стимулювати масштабне розширення виробництва озброєнь, поглиблення співпраці між оборонними компаніями держав-членів та створення більш стійких виробничих і логістичних ланцюгів.

    Фідан пояснив, що нова модель розвитку НАТО передбачає швидке нарощування виробничих можливостей оборонної промисловості.

    Йдеться про збільшення випуску боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння, бронетехніки, безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та інших сучасних видів озброєння.

    Крім того, союзники планують активніше координувати закупівлі озброєння, спільно фінансувати перспективні розробки та розширювати співробітництво між державними й приватними виробниками військової техніки.

    Саме цей комплекс змін глава турецької дипломатії назвав переходом до «НАТО 3.0».

    За його словами, новий формат Альянсу враховує всі уроки сучасних воєн, насамперед повномасштабної війни Росії проти України.

    Тепер оборонне планування дедалі більше спиратиметься на швидке виробництво озброєнь, технологічні інновації, цифровізацію армій, розвиток штучного інтелекту, автономних систем і безпілотних платформ.

    “У час таких геостратегічних і глобальних потрясінь, плутанини, розбіжностей у поглядах та розбіжних стратегічних цілей той факт, що країни-члени об’єдналися й дійшли консенсусу щодо певних концепцій та цілей, є історичним успіхом”, – підкреслив Фідан.

    Окремо він повідомив, що під час саміту союзники оголосили про укладення оборонних контрактів загальною вартістю близько 50 мільярдів доларів.

    Йдеться про десятки різних програм між країнами НАТО, спрямованих на модернізацію армій, спільне виробництво озброєнь, розвиток оборонної промисловості та зміцнення військово-технічної кооперації.

    За словами турецького міністра, ці проєкти не обмежуються лише Туреччиною.

    До них залучені різні країни-члени НАТО, а їх реалізація дозволить значно зміцнити обороноздатність усього Альянсу.

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року.

    Протягом двох днів лідери держав-членів обговорювали питання колективної безпеки, війни Росії проти України, зміцнення східного флангу НАТО, розвитку військово-промислового комплексу та подальшого реформування Альянсу.

    За підсумками зустрічі союзники погодили спільну декларацію, яка передбачає суттєве збільшення оборонних витрат, розширення оборонного виробництва, посилення військової мобільності та довгострокову підтримку України.

    Однією з центральних подій саміту стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа.

    Після зустрічі Трамп заявив про «новий початок» у двосторонніх відносинах із Києвом та наголосив на готовності Вашингтона й надалі підтримувати Україну.

    Президент США також повідомив, що переговори щодо можливого завершення війни тривають, хоча визнав, що процес залишається складним і потребує часу.

    Крім того, Трамп заявив про готовність надати Україні право на ліцензійне виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot.

    За його словами, це дозволить значно зміцнити українську систему ППО та прискорити постачання сучасних засобів захисту неба.

    Американський президент також не виключив можливості свого майбутнього візиту до Києва.

    Окрім цього, він висловив думку, що далекобійні удари України по військових об’єктах на території Росії можуть стати одним із факторів, які наблизять завершення війни.

    В Анкарі переконані, що рішення, ухвалені під час саміту, матимуть стратегічний вплив не лише на діяльність НАТО, а й на всю систему євроатлантичної безпеки.

    На думку турецького керівництва, Альянс фактично вступає в нову епоху свого розвитку, яка характеризуватиметься значно вищим рівнем оборонної інтеграції, масштабними інвестиціями у військові технології, модернізацією оборонної промисловості та підготовкою до нових викликів XXI століття.

  • Україна стала «переможцем»: FT пояснило зміну Трампа щодо війни

    Україна стала «переможцем»: FT пояснило зміну Трампа щодо війни

    Президент США Дональд Трамп несподівано змінив риторику щодо України під час саміту НАТО в Анкарі, чим здивував не лише Київ, а й союзників по Альянсу. Після місяців жорсткої критики українського керівництва американський лідер не лише продемонстрував значно тепліший тон у спілкуванні з президентом Володимиром Зеленським, а й оголосив про готовність надати Україні ліцензію на виробництво американських ракет-перехоплювачів Patriot. Як пише Financial Times, такий поворот став одним із головних політичних сюрпризів саміту НАТО і може свідчити про зміну підходу Вашингтона до війни Росії проти України.

    За інформацією видання, більшість європейських лідерів очікували від Трампа традиційної критики НАТО, суперечок щодо оборонних витрат та неоднозначних заяв про Україну. Проте під час зустрічі із Зеленським президент США продемонстрував зовсім інший тон. Він заявив, що між ним і українським президентом вдалося налагодити хороші відносини, а також підтвердив готовність надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot за американською ліцензією. Це рішення стало одним із найважливіших практичних результатів саміту для Києва.

    Під час переговорів із Зеленським Трамп назвав Patriot насамперед оборонною зброєю, яка необхідна Україні для захисту міст від російських масованих атак. Він також зазначив, що власне виробництво дозволить Україні менше залежати від темпів постачання американських ракет, яких сьогодні критично бракує через високу інтенсивність російських ударів. Водночас деталей майбутньої ліцензійної угоди американський президент не розкрив.

    Financial Times зазначає, що різка зміна позиції Трампа має цілком прагматичне пояснення. Один із дипломатів НАТО, який спілкувався з журналістами видання на умовах анонімності, коротко охарактеризував логіку американського президента: «Трамп любить переможців. А Україна останнім часом почала перемагати». Саме останні успішні операції українських Сил оборони, удари по російських військових аеродромах, нафтобазах, логістичних центрах і об’єктах паливної інфраструктури суттєво змінили сприйняття ситуації у Вашингтоні.

    За оцінками західних дипломатів, українські далекобійні операції показали, що Росія вже не має повного контролю над власним тилом. Лише протягом останніх днів українські безпілотники атакували об’єкти у Тверській, Ростовській, Ставропольській областях та Башкортостані, а також продовжили удари по російській паливній інфраструктурі. Президент України Володимир Зеленський назвав ці атаки частиною стратегії «далекобійних санкцій», яка має змусити Кремль відчути наслідки затягування війни.

    Аналітики британського центру Chatham House також вважають, що можливість виробництва ракет Patriot здатна суттєво змінити стратегічні розрахунки Кремля. На думку заступниці директора програми з питань Росії та Євразії Орисі Луцевич, саме перспектива системного посилення української протиповітряної оборони може стати одним із чинників, які змусять Москву переглянути власні плани щодо продовження війни. Вона наголошує, що Росія значною мірою покладається на постійні масовані ракетні удари, а поява додаткових можливостей для виробництва Patriot потенційно зменшує ефективність цієї тактики.

    Ще одним фактором зміни позиції Трампа, як зазначає FT, стало переконання частини американського керівництва, що Володимир Путін фактично відмовився від вигідних для себе варіантів переговорів. Після серії українських ударів по військових і паливних об’єктах Росії дедалі більше американських чиновників вважають, що Кремль уже не має тієї стратегічної переваги, яку мав раніше. Це, своєю чергою, робить підтримку України більш вигідною для Вашингтона з політичної та військової точки зору.

    Під час саміту Трамп також заявив журналістам, що має намір продовжити контакти з Володимиром Путіним, але водночас визнав, що Росія відчуває дедалі сильніший тиск. За словами американського президента, умови Кремля щодо можливого завершення війни змінюються, а сам Путін, на його думку, навряд чи задоволений розвитком подій. Ці слова стали ще одним сигналом про помітне охолодження позиції Трампа щодо російського керівництва.

    Європейські дипломати позитивно оцінили атмосферу переговорів між Зеленським і Трампом. За інформацією Financial Times, президент США поводився значно стриманіше, ніж очікували союзники, а його рішення щодо Patriot дозволило відсунути на другий план інші суперечливі заяви, які пролунали під час саміту. Один із чиновників Альянсу зазначив, що Трамп дав зрозуміти свою готовність до подальшого розширення підтримки України, якщо ситуація на фронті й надалі складатиметься на користь Києва.

    Водночас експерти наголошують, що рішення про ліцензію ще не означає швидкого початку виробництва. Створення повного циклу виробництва ракет Patriot є надзвичайно складним технологічним процесом, який потребує передачі документації, створення виробничих ліній, інтеграції міжнародних постачальників компонентів і відповідних погоджень із американськими компаніями-виробниками. За оцінками галузевих фахівців, навіть після політичного рішення практичне виробництво може зайняти від кількох місяців до кількох років.

    Попри це, сам факт готовності США дозволити Україні виробляти один із найсучасніших у світі засобів протиракетної оборони вже називають історичним кроком. Для України це означає не лише перспективу зміцнення власної системи ППО, а й суттєве поглиблення військово-технічного партнерства зі Сполученими Штатами. Для НАТО ж рішення Трампа стало несподіваним підтвердженням того, що навіть після тривалих суперечок Вашингтон не відмовляється від підтримки Києва у війні проти російської агресії.

  • Пєсков накинувся на США після слів Трампа

    Пєсков накинувся на США після слів Трампа

    У Кремлі різко відреагували на заяви президента США Дональда Трампа щодо України, ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot та українських ударів по об’єктах на території Росії. Після саміту НАТО в Анкарі, де американський лідер провів зустріч із президентом України Володимиром Зеленським і зробив низку важливих заяв на підтримку Києва, Москва традиційно заговорила про «ескалацію», «подвійну позицію» Вашингтона та нібито загрозу прямої участі НАТО у війні.

    Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль вважає «помилковою» позицію Трампа про те, що удари України по території Росії можуть наблизити закінчення війни. За словами представника Кремля, такі дії нібито не сприятимуть мирному процесу. Водночас Пєсков не згадав, що саме Росія щодня атакує українські міста ракетами, дронами й авіабомбами та досі не демонструє готовності припинити агресію проти України.

    Напередодні, під час спільної пресконференції із Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі, Трамп прокоментував українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах і військових об’єктах. Американський президент визнав, що такі атаки є ескалацією, але водночас припустив, що саме тиск на Росію може допомогти наблизити завершення війни.

    Ці слова викликали помітну нервову реакцію Москви. Пєсков заявив, що адміністрація США нібито помиляється, якщо вважає удари по російській території шляхом до миру. Він також повторив кремлівський наратив про те, що постачання зброї Україні суперечить мирним ініціативам Вашингтона. За його словами, США «одночасно говорять про мир» і передають Києву озброєння.

    Окремо Кремль відреагував на заяву Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Пєсков заявив, що Москва «не носить рожеві окуляри» і стежить за такими рішеннями. За його словами, у Кремлі розуміють, що йдеться про довгострокове посилення української протиповітряної оборони.

    Сам Трамп 8 липня заявив, що США готові надати Україні право виробляти ракети для Patriot. Це рішення він озвучив під час зустрічі із Зеленським на саміті НАТО. Американський президент наголосив, що йдеться про оборонну зброю, яка потрібна Україні для захисту від російських ракетних ударів. За даними Reuters, ймовірно, виробництво може бути організоване не безпосередньо в Україні, а у Німеччині або іншій європейській країні, щоб знизити ризики російських ударів по виробничих потужностях.

    Associated Press також повідомляло, що ця заява стала одним із ключових сигналів для Києва на саміті НАТО. Йдеться про перехід від регулярних прохань про готові ракети до довгострокової моделі, за якої Україна зможе брати участь у виробництві критично важливих систем ППО. Водночас експерти попереджають: навіть у разі політичного рішення запуск такого виробництва не буде миттєвим через складність технологій, обмеженість компонентів і глобальний дефіцит перехоплювачів.

    Кремль також прокоментував ідею закриття українського неба, яку, за повідомленнями ЗМІ, обговорювали після заяв Трампа. Пєсков заявив, що такий сценарій нібито означатиме присутність військових країн НАТО на території України. Він назвав цю заяву «новою», хоча Москва вже неодноразово використовувала подібні тези, щоб залякувати союзників України та стримувати посилення української ППО.

    На цьому тлі у Кремлі також підтвердили, що анонсованої розмови Трампа з Путіним після саміту НАТО не відбулося. За словами Пєскова, американський президент нібито «був дуже зайнятий» після зустрічей в Анкарі. Водночас він додав, що Путін «завжди радий поспілкуватися».

    Заяви Кремля пролунали на тлі серії потужних українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі. 9 липня президент Володимир Зеленський підтвердив ураження об’єктів нафтового комплексу РФ у кількох регіонах. Йшлося про нафтобази у Твері та Ставропольському краї, резервне паливне сховище, нафтоперекачувальну станцію в Уфі та нафтоналивний термінал у Ростовській області. Український президент назвав ці удари частиною плану «далекобійних санкцій», які мають знижувати військово-економічний потенціал Росії.

    За даними AP, українські дрони останніми днями суттєво посилили атаки на російську нафтову інфраструктуру та судна, які перевозять паливо, зокрема в Азовському морі. Такі удари ускладнюють постачання пального до окупованого Криму та створюють додатковий тиск на російську паливну систему, яка вже стикається з дефіцитом бензину в окремих регіонах.

    Реакція Кремля показує, що поєднання двох факторів — українських далекобійних ударів і зміни риторики Трампа щодо підтримки Києва — стало для Москви болючим сигналом. Якщо раніше Кремль робив ставку на втому Заходу й обмеження військової допомоги Україні, то тепер Вашингтон публічно говорить не лише про Patriot, а й про можливість посилення тиску на Росію через удари по її військово-економічній інфраструктурі.

    Попри заяви Пєскова про «мирний процес», Москва продовжує війну, масовані атаки по українських містах і спроби просування на фронті. Саме тому в Києві наполягають: реальний шлях до миру лежить не через поступки агресору, а через посилення української оборони, збільшення можливостей ППО та удари по інфраструктурі, яка забезпечує російську армію.

  • Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Попри гучну заяву президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, реалізація цього проєкту навряд чи стане швидким рішенням для посилення українського неба. Експерти наголошують: навіть якщо політичне рішення буде остаточно ухвалене, запуск виробництва потребуватиме років через надзвичайно складні технології, жорсткі експортні обмеження США та необхідність створення абсолютно нової виробничої інфраструктури.

    Про можливість передачі Україні ліцензії Дональд Трамп заявив 8 липня під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі. Американський лідер повідомив, що Вашингтон готовий надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot і передати необхідні виробничі знання. За словами Трампа, це дозволить Києву у перспективі самостійно забезпечувати власну систему протиповітряної оборони. Водночас він визнав, що американські запаси цих ракет значно скоротилися, тому США не можуть нескінченно передавати готові перехоплювачі союзникам.

    Однак уже наступного дня агентство Bloomberg звернуло увагу, що між політичною заявою та реальним запуском виробництва лежить надзвичайно складний технологічний шлях. За оцінкою аналітиків, виробництво сучасних ракет Patriot, особливо модифікації PAC-3 MSE, є одним із найскладніших проєктів у світовій оборонній промисловості.

    Саме ракети PAC-3 використовуються для перехоплення балістичних цілей і є ключовим елементом захисту українських міст від російських ракет. Вартість одного такого перехоплювача оцінюється приблизно у п’ять мільйонів доларів, а їх виробництво нині здійснюється лише на обмеженій кількості підприємств у США та Японії.

    Керівниця напряму оборони Bloomberg Economics Бекка Вассер наголосила, що створення нового виробництва таких ракет не може відбутися за кілька місяців.

    За її словами, на розгортання повного виробничого циклу потрібні роки, а це означає, що ліцензія сама по собі не вирішить найближчими місяцями проблему дефіциту перехоплювачів, які Україні необхідні вже зараз для захисту від щоденних масованих атак Росії.

    Експертка також зазначає, що успіхи України у виробництві власних безпілотників, морських дронів та окремих типів ракет не можна автоматично перенести на виробництво Patriot. Причина полягає у винятковій складності американської технології, великій кількості секретних компонентів та жорсткому контролі за передачею військових технологій.

    Виробництво Patriot регулюється американськими правилами експортного контролю, а також передбачає участь компаній-розробників, насамперед Lockheed Martin та RTX (Raytheon Technologies). Сам Дональд Трамп під час оголошення своєї ініціативи визнав, що виробники ще не були офіційно поінформовані про рішення щодо ліцензування.

    Ще одним викликом залишаються виробничі потужності. За даними Bloomberg, нинішні лінії виготовлення Patriot уже працюють практично на межі своїх можливостей. Через високий світовий попит Пентагон ще на початку 2026 року уклав із Lockheed Martin довгострокову угоду, яка має майже утричі збільшити випуск найсучасніших ракет PAC-3 MSE — приблизно з 600 до близько 2 000 одиниць на рік. Навіть за таких умов дефіцит залишається значним.

    Запуск нового виробництва в Україні означатиме необхідність будівництва спеціалізованих виробничих майданчиків, закупівлі високоточного обладнання, створення окремих ланцюгів постачання компонентів, підготовки інженерів і персоналу, а також проходження складної процедури сертифікації. Усе це потребує значних фінансових вкладень і часу.

    Додатковим фактором ризику залишається безпекова ситуація. Аналітики зазначають, що будь-яке підприємство з виробництва таких ракет потенційно стане пріоритетною ціллю для російських ударів. Саме тому одним із можливих варіантів реалізації проєкту називають створення спільних виробництв у країнах Європи або комбіновану модель, коли окремі компоненти виготовлятимуться за межами України, а фінальне складання здійснюватиметься вже українською стороною.

    Попри ці труднощі, військові експерти наголошують, що сама поява ліцензії матиме стратегічне значення. Вона відкриє Україні доступ до технологій, дозволить поступово інтегруватися у виробництво одного з найефективніших комплексів протиповітряної оборони у світі та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

    Водночас найближчим часом українська ППО, як і раніше, залежатиме від поставок готових ракет від союзників. Саме вони залишаються єдиним способом оперативно поповнювати запаси перехоплювачів, необхідних для захисту міст від російських балістичних і крилатих ракет. Експерти наголошують, що навіть після початку реалізації проєкту власне виробництво не зможе швидко компенсувати нинішній дефіцит.

    Таким чином, оголошена Дональдом Трампом ліцензія є важливим політичним і стратегічним кроком, однак її практичне втілення вимагатиме тривалої підготовки. Україна отримає шанс у майбутньому виробляти одну з найсучасніших систем протиракетної оборони, але шлях до запуску власного виробництва буде значно довшим і складнішим, ніж могло здатися після заяв американського президента.

  • “Президент дії”: у Держдепі пояснили, що означає ліцензія на Patriot для України

    “Президент дії”: у Держдепі пояснили, що означає ліцензія на Patriot для України

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів для України цього року. Центральними темами зустрічі стали довгострокова підтримка Києва, зміцнення оборонних можливостей Альянсу та посилення системи протиповітряної оборони України на тлі безперервних російських масованих атак. Одним із найбільш резонансних рішень стало оголошення президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що може суттєво змінити підхід до забезпечення українського неба засобами ППО.

    Про підсумки саміту, перспективи України та бачення Вашингтона в інтерв’ю українським журналістам розповів офіційний представник Державного департаменту США Ян Бейтсон. За його словами, головним результатом зустрічі стала демонстрація єдності союзників і підтвердження довгострокової підтримки України.

    Офіційний російськомовний представник Держдепартаменту США Ян Бейтсон

    Бейтсон наголосив, що саме сильний оборонний потенціал є основою миру та стабільності. Він зазначив, що країни НАТО підтвердили готовність продовжувати допомогу Україні, а також погодилися рухатися до збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Представник Держдепу підкреслив, що це не лише політична декларація, а конкретний сигнал про готовність Альянсу зміцнювати власну оборону та реагувати на сучасні загрози.

    За його словами, адміністрація Дональда Трампа розглядає нинішній саміт як початок нового етапу розвитку НАТО, коли європейські держави братимуть на себе значно більшу відповідальність за безпеку власного континенту. США, наголосив він, залишаються головним союзником України, однак очікують більш активної участі європейських партнерів у фінансуванні оборони та розвитку військово-промислового комплексу.

    Окрему увагу Бейтсон приділив рішенню про ліцензування виробництва ракет Patriot. Він назвав це одним із найважливіших практичних результатів саміту, адже проблема нестачі перехоплювачів останніми місяцями стала критичною для української системи протиповітряної оборони.

    За словами представника Держдепартаменту, саме можливість власного виробництва дозволить поступово вирішити проблему дефіциту боєприпасів для Patriot. Він зазначив, що питання запасів вже давно турбує не лише Україну, а й самі США та інших союзників, оскільки виробничі потужності не встигають задовольняти попит.

    Напередодні саміту Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Вашингтон готовий надати Києву право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot. Американський лідер підкреслив, що йдеться саме про оборонну зброю, яка допоможе захищати українські міста від російських ракетних ударів. При цьому він визнав, що США не можуть нескінченно передавати власні запаси через високе навантаження на американський військово-промисловий комплекс та необхідність поповнювати власні арсенали.

    За даними міжнародних ЗМІ, реалізація такого проєкту може передбачати виробництво окремих компонентів або повний цикл складання за участі європейських підприємств. Серед можливих майданчиків називаються виробничі потужності у Німеччині та інших країнах Європи, що дозволить мінімізувати ризики російських ударів по виробництву та прискорити постачання готових ракет Україні.

    Водночас експерти звертають увагу, що навіть після отримання ліцензії Україна не зможе миттєво закрити дефіцит ракет. Розгортання виробництва потребує часу, технологічної кооперації з американськими компаніями, сертифікації та підготовки виробничих ліній. Саме тому найближчими місяцями питання додаткових поставок перехоплювачів із запасів союзників залишатиметься актуальним.

    Під час інтерв’ю Бейтсон також зазначив, що США розраховують на активніше використання європейськими союзниками програми PURL, яка має сприяти розвитку оборонного виробництва всередині Альянсу. За його словами, саме така модель дозволить НАТО швидше реагувати на сучасні виклики та забезпечити більш рівномірний розподіл відповідальності між усіма членами організації.

    Коментуючи політику Дональда Трампа щодо України, представник Держдепу заявив, що президент США залишається послідовним у своєму прагненні завершити війну дипломатичним шляхом. Водночас він визнав, що останні заяви американського лідера стали значно позитивнішими щодо України.

    На думку Бейтсона, це пов’язано з тим, що Трамп уважно стежить за перебігом війни, отримує актуальну інформацію про російські удари по українських містах і підтримує постійні консультації з державним секретарем Марко Рубіо та іншими представниками адміністрації. За його словами, президент США залишається відкритим до аргументів союзників і готовий ухвалювати практичні рішення, коли бачить їхню необхідність.

    Саме тому Бейтсон назвав Трампа “президентом дії”, наголосивши, що цього разу підсумком саміту стали не лише політичні декларації, а й конкретне рішення щодо ліцензії на виробництво Patriot, яке може мати стратегічне значення для української системи протиповітряної оборони.

    Саміт в Анкарі також підтвердив, що Україна залишається одним із ключових пріоритетів НАТО. У фінальній декларації союзники підтвердили намір продовжувати довгострокову підтримку Києва, а також наголосили, що український досвід сучасної війни вже сьогодні є важливим внеском у розвиток оборонних можливостей Альянсу.

    Попри позитивні сигнали, питання термінового забезпечення України додатковими ракетами Patriot поки що залишається відкритим. Саме тому оголошене ліцензування розглядається як стратегічне рішення на перспективу, яке має забезпечити Україні більшу незалежність у виробництві критично важливих засобів протиповітряної оборони та зміцнити безпеку не лише самої держави, а й усього євроатлантичного простору.

  • Після гучного скандалу: Зеленський і Навроцький понад годину говорили в Анкарі

    Після гучного скандалу: Зеленський і Навроцький понад годину говорили в Анкарі

    Президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Кароль Навроцький провели першу особисту зустріч після дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою, яке виникло через історичні суперечки та рішення польської сторони позбавити українського лідера найвищої державної нагороди Польщі. Переговори відбулися 8 липня на полях саміту НАТО в Анкарі та тривали понад годину. За словами обох сторін, розмова була відвертою, змістовною та стосувалася як двосторонніх відносин, так і ключових безпекових викликів, які сьогодні стоять перед двома країнами.

    Про проведення переговорів журналістам повідомив радник президента України Дмитро Литвин.

    За його словами, зустріч завершилася після тривалих переговорів, у яких брала участь також українська делегація.

    «Щойно завершили. Була довгою», — сказав Литвин журналістам після закінчення переговорів.

    Він уточнив, що окрім президентів у зустрічі брали участь представники української команди, а сам Володимир Зеленський позитивно оцінив перебіг переговорів.

    Пізніше президент України підтвердив, що бесіда тривала більше години та дала можливість обговорити всі ключові питання, які накопичилися у відносинах між Києвом і Варшавою.

    «Зустрілися з президентом Польщі Каролем Навроцьким. Була важлива і потрібна розмова, ми говорили більше години. Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти об’єднано», — наголосив Зеленський.

    Президент України зазначив, що, незважаючи на складні історичні питання, дві країни повинні зберігати стратегічне партнерство, адже саме Польща з початку повномасштабного вторгнення стала одним із головних союзників України, надаючи військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку.

    За словами Зеленського, сторони домовилися продовжити політичний діалог і підтримувати регулярні контакти, щоб не допустити подальшого погіршення двосторонніх відносин.

    Український президент підкреслив, що Росія залишається головною загрозою для безпеки як України, так і Польщі, а тому обидві держави мають концентруватися на спільній протидії агресору, а не дозволяти історичним суперечкам руйнувати багаторічне партнерство.

    Зустріч відбулася лише за кілька тижнів після найбільшої дипломатичної кризи у відносинах Києва та Варшави за останні роки.

    Причиною загострення стало рішення президента України присвоїти Незалежному центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА». Цей крок викликав різку реакцію польської влади, яка традиційно пов’язує діяльність Української повстанської армії із трагічними подіями Волинської трагедії під час Другої світової війни.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький підписав рішення про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, якою нагороджують за виняткові заслуги перед державою.

    У Варшаві пояснили, що таке рішення стало відповіддю саме на присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування на честь героїв УПА.

    Після цього український президент повернув нагороду польській стороні, а згодом від польських державних відзнак відмовилися також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

    Напруження між країнами посилили й інші заяви польських посадовців. Зокрема, Канцелярія президента Польщі розкритикувала українську ініціативу щодо створення Національного пантеону, заявивши, що такий крок може ще більше загострити історичні суперечки між державами.

    Крім того, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Варшава не готова підтримувати подальший рух України до членства в Європейському Союзі, якщо українська влада продовжить політику вшанування окремих історичних діячів, які викликають негативне ставлення в Польщі.

    Сам Кароль Навроцький напередодні переговорів із Зеленським також підтвердив, що не змінив своєї позиції щодо історичних питань.

    Водночас польський президент наголосив, що Польща і Україна мають зберігати діалог, оскільки обидві країни стикаються зі спільною загрозою з боку Росії.

    Він заявив, що навіть за наявності принципових розбіжностей у трактуванні історії Київ і Варшава повинні підтримувати співпрацю у сфері безпеки та оборони.

    Переговори між Зеленським і Навроцьким відбулися на полях саміту НАТО в Анкарі, де головними темами стали подальша підтримка України, посилення протиповітряної оборони, розвиток спільного оборонного виробництва та координація військової допомоги союзників.

    На саміті країни Альянсу вже оголосили про нові пакети військової підтримки України, підтвердили намір і надалі фінансувати українську оборону та домовилися про розширення співпраці у сфері виробництва озброєння. Крім того, союзники продовжили обговорення перспектив виробництва сучасних систем ППО, зокрема комплексів Patriot, безпосередньо на території України.

    Попри складний політичний фон останніх тижнів, зустріч Зеленського та Навроцького продемонструвала готовність обох сторін не допустити перетворення історичних суперечок на повноцінну політичну кризу. Україна й Польща залишаються стратегічними партнерами у сфері безпеки, а підтримка Варшави залишається одним із ключових елементів міжнародної коаліції на підтримку Києва у війні проти Росії.