Daypolitico

Позначка: СБС

  • Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія, за даними Сил безпілотних систем ЗСУ, через пострадянські кримінальні мережі нібито оголосила винагороду у $20 млн за інформацію про місцеперебування командувача СБС Роберта Бровді з позивним Мадяр. Про це повідомила The Wall Street Journal у матеріалі про роботу українських дронових підрозділів.

    Йдеться саме про твердження української сторони, яке наводить американське видання. Незалежного підтвердження існування такої винагороди або офіційної заяви російської влади про $20 млн наразі немає.

    На тлі цієї загрози Бровді та його підлеглі дотримуються суворих правил безпеки. Журналістці WSJ перед зустріччю з командувачем попросили вимкнути геолокацію на телефоні, після чого пристрій помістили у спеціальну сумку, що блокує Wi-Fi, мобільний зв’язок, Bluetooth і GPS. До місця зустрічі її доставляли автомобілем із тонованим склом.

    Бровді пов’язує підвищений інтерес Росії до себе з результатами роботи Сил безпілотних систем. За його словами, СБС становлять близько 2,5% загальної чисельності ЗСУ, але забезпечують приблизно третину втрат російських військ. Ці показники є заявою самого командувача.

    Від початку повномасштабної війни, за словами Мадяра, загинули 79 бійців його підрозділів. Їхні імена викарбувані на стіні біля входу до командного центру. Він також заявив, що на момент інтерв’ю на одного загиблого бійця СБС припадало 656 убитих або поранених російських військових.

    Російські суди раніше заочно засуджували Бровді за звинуваченнями, пов’язаними з його діяльністю у складі українських сил. Українська сторона вважає такі справи політично мотивованими.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про операції СБС під командуванням Мадяра. Зокрема, в липні підрозділи заявляли про ураження 35 російських суден за 96 годин у межах операцій у Чорному та Азовському морях.

    Також видання повідомляло про удари СБС по енергетичній інфраструктурі в окупованому Криму, зокрема по енергомосту «Кубань — Крим» та позиціях російських систем ППО. 

    Окремо Мадяр раніше заявляв, що Україна може поступово ізолювати окупований Крим без масштабного фронтального штурму — через удари по логістиці, енергетиці та військовій інфраструктурі.

  • Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» заявив про ліквідацію на тимчасово окупованій території Донецької області російського генерал-майора Антона Груніса. За його словами, командир 4-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ загинув 12 вересня. Бровді також повідомив, що Груніс став сьомим підтверджено ліквідованим Силами безпілотних систем російським воєначальником рівня командира бригади, дивізії або командувача армії.

    Інформація про смерть Груніса почала з’являтися в російських джерелах ще 14–15 вересня. Про його загибель повідомляли провоєнний Telegram-канал спільноти випускників суворовських училищ «Суворовское братство», пропагандистське агентство Anna News та інші російські ресурси. «Українська правда» з посиланням на ці джерела писала, що в самій 4-й мотострілецькій бригаді підтверджували смерть командира, однак російська сторона тоді не називала ані точну дату, ані обставини його загибелі.

    Тепер Бровді стверджує, що Груніса ліквідували саме Сили безпілотних систем і що це сталося 12 вересня на окупованій території Донеччини. Незалежного підтвердження конкретних обставин удару у відкритих джерелах наразі немає, тому деталі операції слід подавати саме як інформацію командувача СБС.

    Антон Груніс командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою російської армії. Це формування походить із підрозділів так званої «ЛНР», які згодом були інтегровані до Збройних сил РФ. Бригада воювала на Луганщині та Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку, поблизу Часового Яру та на підступах до Костянтинівки.

    За відкритими даними, Груніс народився 5 жовтня 1979 року. Навчався в Казанському суворовському військовому училищі та Московському вищому загальновійськовому командному училищі. Російські джерела пов’язують його службу з бойовими діями у Чечні, війною Росії проти Грузії, окупацією Криму у 2014 році та воєнною кампанією РФ у Сирії. У 2021 році він вийшов у запас, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу.

    У російській армії Груніс поступово повернувся на командні посади. За даними з відкритих джерел, у 2023 році він працював у штабі 123-ї мотострілецької бригади, а згодом очолив 4-ту окрему мотострілецьку бригаду. У травні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.

    Широку публічну відомість Груніс отримав улітку 2026 року після доповіді Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Костянтинівки Донецької області. Це твердження поширювала російська сторона, тоді як українські офіційні джерела його не підтверджували. Саме після цієї доповіді Путін публічно похвалив Груніса, заявивши, що той «воює блискуче».

    Наприкінці серпня Груніс отримав одну з найвищих російських державних нагород. 27 серпня міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов вручив йому медаль «Золота Зірка» до звання «Герой Росії». Таким чином, між нагородженням і повідомленою смертю генерала минуло трохи більше двох тижнів.

    4-та мотострілецька бригада вже втрачала командира під час повномасштабної війни. Попередній її очільник полковник В’ячеслав Макаров загинув у травні 2023 року під Бахмутом. За версією російського Міноборони, він був тяжко поранений у районі села Красне і помер під час евакуації. Якщо інформація про Груніса остаточно підтвердиться всіма сторонами, він стане другим командиром цього формування, який загинув під час війни проти України.

    Російські джерела спочатку повідомляли про смерть Груніса без деталей. Зокрема, 15 вересня BlackSeaNews із посиланням на «Мілітарний» і російський канал «Суворовское братство» писав, що причина його загибелі невідома. InformNapalm того ж дня зазначав, що офіційного підтвердження обставин ще немає і інформація потребує OSINT-перевірки.

    Заява Роберта Бровді фактично додає українську версію того, як саме загинув російський генерал. За його словами, операцію здійснили підрозділи Сил безпілотних систем. Деталей про тип дрона, характер удару, місце ураження чи інших загиблих разом із Грунісом командувач у публічному повідомленні не навів.

    СБС останніми місяцями регулярно звітують про удари по російській військовій логістиці, техніці та інфраструктурі. Лише 12 вересня Бровді повідомляв, що в межах операції «МоЛоЧКа» Сили безпілотних систем уразили 285 плавзасобів російського «тіньового флоту» в Азовському та Чорному морях. За його даними, 16 із них були уражені в період з 1 по 11 вересня.

    При цьому повідомлення про ліквідацію високопоставлених російських офіцерів мають окреме військове значення. Командир бригади відповідає за управління тисячами військовослужбовців, планування операцій, координацію підрозділів, логістику та взаємодію з вищими штабами. Його втрата може тимчасово ускладнити управління формуванням, хоча масштаби такого впливу залежать від структури командування і того, наскільки швидко російська сторона призначить заміну.

    Сам Бровді заявив, що Груніс став сьомим російським воєначальником такого рівня, якого СБС вважають підтверджено ліквідованим. Ця цифра походить безпосередньо від командувача Сил безпілотних систем і не має окремого незалежного реєстру, за яким її можна було б повністю перевірити.

    Водночас смерть Груніса підтверджується не лише українськими повідомленнями. Ще до заяви Бровді про неї писали російські провоєнні ресурси, а 4-та бригада, за даними «Української правди», підтвердила сам факт загибелі свого командира. Саме це відрізняє цей випадок від багатьох повідомлень про «ліквідацію» високопоставлених військових, які іноді з’являються в інформаційному просторі без подальшого підтвердження.

    Груніс був одним із російських командирів, безпосередньо пов’язаних із наступальними діями на Костянтинівському напрямку. Саме тому його смерть привернула увагу не лише через генеральське звання, а й через його публічну доповідь Путіну про ситуацію біля Костянтинівки.

    Російське командування протягом 2026 року неодноразово заявляло про просування на цьому напрямку, однак окремі заяви Москви про повний контроль над населеними пунктами не збігалися з українськими повідомленнями та даними відкритих карт бойових дій. Тому твердження Груніса про «взяття» Костянтинівки слід розглядати як заяву російської сторони, а не встановлений факт.

    Таким чином, станом на 16 вересня сам факт смерті генерал-майора Антона Груніса підтверджують кілька російських джерел, тоді як Сили безпілотних систем України заявляють, що саме вони завдали удару, внаслідок якого він загинув 12 вересня на окупованій частині Донеччини. Деталі операції поки не оприлюднені.

    Особливо показовим у цій історії є часовий проміжок: наприкінці серпня Груніс отримав «Золоту Зірку» Героя Росії після доповіді Путіну про нібито захоплення Костянтинівки, а вже менш ніж за три тижні російські та українські джерела повідомили про його смерть.

  • 35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з наймасштабніших морських операцій від початку повномасштабної війни. За останні чотири доби українські безпілотники уразили 35 російських суден, які використовувалися для перевезення пального, нафтопродуктів і військової логістики в Азовському морі та поблизу тимчасово окупованого Криму. Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр».

    За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори безпілотників уразили 45 військових цілей у глибокому тилу російських військ на території окупованого Криму та південних районів тимчасово окупованих територій України. Одночасно під удар потрапили ще 14 суден так званого «тіньового флоту» Росії в Азовському морі. У результаті загальна кількість уражених плавзасобів за останні 96 годин зросла до 35.

    Командувач СБС зазначив, що операція координувалася новоствореним Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем. Саме цей підрозділ забезпечував синхронізацію ударів по морських і наземних цілях, використовуючи різні типи ударних безпілотників.

    За інформацією «Мадяра», серед цілей у ніч на 9 липня були не лише танкери. Українські дрони також уразили Сакську теплоелектроцентраль, три склади пально-мастильних матеріалів, дві бази матеріально-технічного забезпечення, станцію радіоелектронної боротьби «Житель», вузли зв’язку, паливозаправники та інші військові об’єкти окупаційних військ.

    Найбільший резонанс викликали саме удари по російському «тіньовому флоту». За словами командувача, усі атаковані танкери вже перебували під міжнародними санкціями та використовувалися Росією для обходу західних обмежень на експорт нафти й нафтопродуктів.

    Операція тривала безперервно протягом чотирьох діб. За оприлюдненою хронологією, 6 липня українські безпілотники уразили два танкери — «Капітан Бармін» та «Санар-3». Наступної ночі під удар потрапили ще десять суден, серед яких танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов», «Пенелопа», «Іван Черемисінов», а також суховантаж і пором SKS One у Керчі.

    У ніч на 8 липня українські оператори дронів продовжили серію атак. Було уражено ще дев’ять суден, серед яких танкери «Ефросинья В», «Мария», «Санар-4», а також повторно атаковано «Санар-17» і «Климена». Крім того, під удар потрапили суховантажі «Донстар», «Владимир Ярыгин», «Феофан Шохирев» та «Евгения З». Загалом за перші три доби СБС підтвердили ураження 21 судна — 19 танкерів, одного суховантажа та одного порома.

    Наймасштабніша атака відбулася вже 9 липня. За словами Бровді, лише за одну ніч українські дрони уразили ще 14 суден. Серед них танкери «Челси-6», «Аура», «Сонар-1», «Илья Репин», «Венера-3», «Пенелопа», підсанкційний танкер під прапором Панами «Галиаскар Камал», буксир «Альфео» з баржею «Афродита», судно «Меркурий» та ще кілька плавзасобів, ідентифікація яких триває.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання пального до тимчасово окупованого Криму та російських військ на півдні України. За словами Бровді, більшість атакованих танкерів перевозили дизельне пальне та бензин із району Таганрога до кримських портів. Частина суден входила до так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу міжнародних санкцій.

    Операція відбувається паралельно з масштабними ударами по російській паливній інфраструктурі. Раніше 9 липня Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження українськими силами нафтобаз у Тверській області та Ставропольському краї, резервного паливного сховища, нафтоперекачувальної станції в Уфі та нафтоналивного термінала в Ростовській області. За словами глави держави, це частина стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зниження військово-економічного потенціалу Росії.

    Військові експерти зазначають, що систематичні удари по танкерах і паливній інфраструктурі мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють забезпечення російських військ пальним на окупованих територіях. По-друге, створюють додаткові проблеми для експорту російської нафти та роботи «тіньового флоту», який Кремль активно використовує після запровадження західних санкцій. По-третє, змушують Росію перекидати додаткові сили для захисту логістичних маршрутів, послаблюючи інші напрямки.

    Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила заявлену кількість уражених суден. Водночас у мережі оприлюднюються відеозаписи ударів безпілотників, а незалежні OSINT-аналітики продовжують ідентифікувати окремі плавзасоби та оцінювати масштаби пошкоджень.

  • Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Масштабна пожежа в окупованому Криму: дрони влучили в завод, що працював на російський ВПК

    Російська військова машина отримала черговий болючий удар по своїй тиловій інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 13 червня оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України атакували завод «Кримський титан» в Армянську — одне з найбільших хімічних підприємств не лише півострова, а й усієї Східної Європи. Після удару на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, а виробничі процеси були призупинені. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр), оприлюднивши кадри об’єктивного контролю ураження.

    За словами Бровді, удар завдали оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем. Об’єктом атаки став завод, який після окупації Криму працює під контролем російських структур і забезпечує російський військово-промисловий комплекс критично важливою продукцією. Командувач СБС наголосив, що підприємство виробляє діоксид титану та інші хімічні компоненти, які використовуються у виробництві порохів, ракетного палива, вибухових речовин і спеціальних покриттів для військової техніки.

    «Об’єктивним контролем підтверджено нанесення уражень. Пожежа вирує. Виробництво призупинено», — повідомив Мадяр після завершення операції.

    Завод «Кримський титан» вважається найбільшим виробником діоксиду титану у Східній Європі. До окупації підприємство було одним із ключових промислових активів Криму. Після захоплення півострова Росія інтегрувала його у власну промислову систему. Відтоді продукція підприємства активно використовується як у цивільному секторі, так і для потреб оборонної промисловості РФ. Саме тому завод давно перебував у фокусі уваги українських військових аналітиків як важлива ланка забезпечення російського ВПК.

    За повідомленнями місцевих ресурсів, після серії вибухів над промисловою зоною Армянська здійнявся густий дим. Очевидці повідомляли про кілька влучань на території підприємства та екстрену евакуацію працівників. Офіційна окупаційна влада Криму традиційно намагалася мінімізувати інформацію про наслідки атаки, однак відео та фото з місця події швидко поширилися мережею.

    Удар по «Кримському титану» став черговим етапом масштабної кампанії Сил безпілотних систем із послаблення російської військової логістики, паливної інфраструктури та оборонної промисловості. Останніми місяцями українські дрони регулярно атакують нафтобази, хімічні підприємства, заводи з виробництва військової продукції та логістичні вузли на тимчасово окупованих територіях і в глибокому тилу Росії.

    Особливого значення ця атака набуває на тлі заяв командування СБС щодо послідовної ізоляції окупованого Криму. Раніше Роберт Бровді повідомляв, що системні удари українських безпілотників уже змусили російське командування обмежити використання важливої логістичної траси Р-280, яка сполучає Росію з Кримом через окуповані території півдня України. За його словами, українські удари суттєво скоротили військовий трафік цією артерією та створили серйозні проблеми для постачання російських військ.

    Паралельно із заводом в Армянську під час нічної операції оператори 1-го окремого центру СБС також знищили дві російські бойові машини піхоти БМП-2. За наявною інформацією, вони були оснащені тепловізійними комплексами та використовувалися для протидії українським безпілотникам у районі Перекопського перешийка. Це ще раз демонструє комплексний характер українських операцій, які спрямовані не лише на знищення промислових об’єктів, а й на послаблення системи оборони окупантів.

    Військові експерти зазначають, що удари по таких підприємствах мають довгостроковий ефект. Навіть тимчасове припинення роботи великих хімічних заводів здатне порушити виробничі ланцюги, вплинути на постачання компонентів для боєприпасів та створити додаткове навантаження на російську економіку. Особливо це важливо зараз, коли Росія намагається нарощувати виробництво ракет і боєприпасів для продовження війни проти України.

    Самі Сили безпілотних систем останнім часом демонструють стрімке нарощування можливостей. За відкритими даними, лише у травні 2026 року підрозділи СБС уразили понад 44 тисячі ворожих цілей, а кількість успішних операцій продовжує зростати. Командування робить ставку на удари по критично важливих елементах російської військової машини — від систем ППО та складів боєприпасів до заводів і транспортних вузлів.

    Удар по «Кримському титану» може стати одним із найпомітніших епізодів цієї кампанії. Якщо інформація про призупинення виробництва підтвердиться у довгостроковій перспективі, російський військово-промисловий комплекс зіткнеться з черговими труднощами у забезпеченні виробництва боєприпасів і компонентів для озброєння.

    Поки що масштаби пошкоджень уточнюються. Водночас уже зараз зрозуміло, що українські безпілотники продовжують переносити війну далеко за межі лінії фронту, завдаючи ударів по об’єктах, які Москва ще донедавна вважала відносно безпечними.

  • «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українські військові вже зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Попередження прозвучало на тлі чергової хвилі російських атак по Україні та після масштабного нальоту дронів на Москву.

    Хоча офіційний Київ не розкриває конкретний перелік об’єктів, військові експерти та аналітики вже окреслили, які саме цілі можуть стати пріоритетними у разі повторного вторгнення з боку Білорусі або використання її території для нового наступу РФ.

    Про це йдеться в аналізі білоруського медіа Belsat, яке опитало кількох військових та безпекових експертів, зокрема колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, військового аналітика Дмитра Снєгірьова та представника білоруської ініціативи BELPOL Владзіміра Жигара.

    За словами експертів, Україна розглядає не лише суто військові об’єкти, а й інфраструктуру, яка прямо або опосередковано працює на російський військово-промисловий комплекс.

    «Цілі можуть бути різними, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази», — зазначив представник BELPOL Владзімір Жигар.

    Одним із ключових факторів, які роблять такі удари технічно можливими, є дальність сучасних українських безпілотників. За словами аналітиків, Сили безпілотних систем уже демонстрували здатність вражати цілі на відстані до 1500 км. Для порівняння — від українського кордону до Мінська близько 270 км.

    Колишній співробітник СБУ Іван Ступак деталізував можливі категорії цілей. До військових об’єктів він відносить бази, аеродроми, склади боєприпасів та місця дислокації військових.

    Окремою категорією є підприємства подвійного призначення, які формально працюють у цивільному секторі, але фактично обслуговують російський ВПК. Серед таких об’єктів експерти називають завод «Інтеграл» — одного з найбільших виробників мікроелектроніки в Білорусі.

    Саме продукція «Інтегралу», за даними українських та західних аналітиків, використовується у російських ракетах, дронах та системах зв’язку.

    Крім того, потенційними цілями можуть стати підприємства, пов’язані з розробкою та виробництвом білоруських реактивних систем залпового вогню «Полонез», а також науково-дослідні інститути оборонного сектору.

    Особливу увагу експерти приділяють Мозирському нафтопереробному заводу. Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов називає його одним із найважливіших стратегічних об’єктів Білорусі.

    Після серії українських ударів по російських НПЗ Москва значно збільшила закупівлю пального у Мінська, а Мозирський НПЗ став одним із ключових центрів забезпечення російської армії паливом.

    «В окремому сценарії може вистачити навіть одного удару по Мозирському НПЗ, щоб серйозно ускладнити логістику та постачання для російської армії», — вважає Снєгірьов.

    Серед інших потенційних цілей аналітики називають Полоцький промисловий вузол, підприємства хімічної промисловості та логістичні центри, інтегровані у російську військову кооперацію.

    Водночас найбільший резонанс викликали слова Івана Ступака про можливість ударів по символічних об’єктах режиму Лукашенка.

    «Чи можна вдарити по резиденціях Лукашенка? Чому б ні? Палац Незалежності знаходиться лише за 270 км. Можна запустити один дрон, щоб показати, що режим у Білорусі дуже крихкий», — заявив він.

    Також експерт припустив можливість ударів по будівлі КДБ Білорусі та інших символах влади.

    Попри різкі заяви, українські офіційні структури наразі не підтверджують конкретних планів щодо ударів по Білорусі. Водночас у Києві дедалі частіше наголошують: якщо Мінськ напряму вступить у війну або надасть свою територію для нового масштабного наступу РФ, відповідь буде неминучою.

    Тема повторного наступу з півночі знову активізувалася після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про можливі нові сценарії дій Росії.

    За оцінками українських військових, Кремль розглядає кілька варіантів атак із використанням білоруської території — від прориву на Чернігівщину до спроби повторного наступу на Київ.

    Для такого сценарію Росії знадобиться близько 100 тисяч військових та нова хвиля мобілізації. Саме тому аналітики вважають, що найближчим часом масштабне вторгнення з боку Білорусі малоймовірне.

    Прикордонна служба України наразі не фіксує значного накопичення російських чи білоруських військ біля кордону. На території Білорусі, за відкритими даними, перебувають близько чотирьох батальйонів — до 1900 осіб.

    Однак українська розвідка звертає увагу на активне будівництво доріг, укріплень та артилерійських позицій біля кордону з Україною. У Києві не виключають, що ця інфраструктура може бути використана для швидкого перекидання російських військ під прикриттям спільних навчань.

    Сам Лукашенко останнім часом запевняє, що Білорусь не планує нападати на Україну без прямої атаки на власну територію.

    Втім, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Мінськ фактично повністю залежить від Кремля у військовій сфері. Після розміщення російської ядерної зброї та проведення спільних ядерних навчань Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм РФ.

    На цьому тлі заяви Роберта «Мадяра» Бровді про «500 цілей» стали ще одним сигналом: у разі нового наступу війна може швидко перекинутися далеко за межі українського фронту.

  • «Мирного тилу більше немає»: українські дрони вже б’ють на 2000 км — СБС розкрили нову стратегію ударів по РФ

    «Мирного тилу більше немає»: українські дрони вже б’ють на 2000 км — СБС розкрили нову стратегію ударів по РФ

    Українські безпілотники дальнього радіуса дії суттєво змінили характер війни, дозволивши Силам оборони вражати цілі на глибині до 2000 кілометрів на території Росії. Заявив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, наголосивши, що для противника фактично зникло поняття «безпечного тилу». Про це повідомляє BBC.

    За його словами, якщо раніше українські дрони могли діяти на відстані до 1000 кілометрів, то нині окремі моделі долають удвічі більші дистанції. Це відкриває можливість системного ураження стратегічних об’єктів у глибокому тилу Росії — далеко за межами фронту.

    Командувач підкреслив, що головним напрямом таких ударів стала енергетична інфраструктура, зокрема нафтопереробні заводи. Саме ці об’єкти забезпечують значну частину доходів, які Росія використовує для фінансування війни. Унаслідок атак, за оцінками, противник вже зазнав збитків на десятки мільярдів доларів.

    Він наголосив, що такі цілі є законними з військової точки зору, адже безпосередньо впливають на здатність держави-агресора вести бойові дії. Знищення або пошкодження інфраструктури не лише скорочує фінансові ресурси, а й ускладнює логістику постачання пального для армії.

    Окрім економічного ефекту, удари вглиб території Росії мають і психологічний вплив. За словами Бровді, постійна загроза атак змінює сприйняття війни серед російського населення, яке раніше вважало себе поза зоною бойових дій. Пожежі на стратегічних об’єктах і вибухи у віддалених регіонах створюють відчуття небезпеки навіть далеко від фронту.

    Водночас безпілотні системи відіграють важливу роль і безпосередньо на полі бою. Попри те, що їхня частка в структурі Збройних сил становить лише близько 2%, вони забезпечують ураження приблизно третини всіх цілей. Це свідчить про високу ефективність використання дронів як інструменту сучасної війни.

    За словами командувача, підрозділи мають чіткі завдання не лише щодо ураження інфраструктури, а й щодо знищення живої сили противника. Йдеться про системну роботу, спрямовану на зменшення чисельності російських військ темпами, які перевищують можливості їх поповнення через мобілізацію. Кожен удар, як зазначається, підтверджується відеофіксацією.

    Такий підхід є частиною ширшої стратегії — не стільки масштабного наступу, скільки виснаження противника. Основна мета полягає у тому, щоб не допустити просування російських військ, одночасно знижуючи їхні ресурси та боєздатність.

    Окремо підкреслюється, що дрони стали ключовим елементом асиметричної війни. Вони дозволяють завдавати значних втрат противнику при відносно менших витратах і без ризику для великої кількості особового складу. Це особливо важливо в умовах затяжного конфлікту, де ресурси мають критичне значення.

    Сили безпілотних систем активно нарощують інтенсивність ударів по тилових об’єктах. Серед пріоритетних цілей — склади боєприпасів, штаби, логістичні вузли, залізнична інфраструктура та нафтобази. Ураження цих об’єктів створює системні проблеми для забезпечення російських військ на фронті.

    Аналітики зазначають, що збільшення дальності ударів до 2000 кілометрів суттєво розширює географію потенційних цілей. Це означає, що під загрозою опиняються не лише прикордонні регіони, а й глибокий тил, включно з промисловими центрами.

    Водночас така тактика змушує Росію розпорошувати ресурси на захист внутрішніх об’єктів, що послаблює її позиції на фронті. Перекидання систем протиповітряної оборони вглиб території зменшує їхню концентрацію на лінії бойових дій, що створює додаткові можливості для українських сил.

    Експерти також відзначають, що розвиток безпілотних технологій став одним із ключових факторів трансформації сучасної війни. Україна демонструє здатність швидко адаптувати нові рішення та інтегрувати їх у бойові операції, що дає їй стратегічну перевагу.

    У підсумку заява командувача Сил безпілотних систем свідчить про новий етап у війні — перехід від локальних ударів до системного впливу на тилову інфраструктуру противника. Розширення радіусу дії дронів до 2000 кілометрів фактично змінює правила гри, роблячи будь-яку точку на території Росії потенційною ціллю.