Позначка: сейсмічна активність

  • Південь Іспанії сколихнув найсильніший за десятиліття землетрус: будинки пошкоджені, люди вибігали на вулиці

    Південь Іспанії сколихнув найсильніший за десятиліття землетрус: будинки пошкоджені, люди вибігали на вулиці

    Південь Іспанії в ніч на 15 серпня сколихнув сильний землетрус, епіцентр якого розташовувався поблизу Гранади. Поштовх магнітудою 5 став одним із найпомітніших для цього району за останні десятиліття: у будинках утворилися тріщини, з фасадів падали уламки й карнизи, пошкоджені автомобілі, а тисячі жителів посеред ночі залишили свої оселі. Після основного удару регіон пережив десятки слабших землетрусів, через що багато людей до ранку так і не наважувалися повернутися додому. Про це повідомляє Reuters.

    За даними іспанського Національного географічного інституту, основний поштовх стався приблизно о 01:04 за місцевим часом. Його епіцентр зафіксували поблизу муніципалітету Алендін, що входить до агломерації Гранади. Глибину осередку уточнювали протягом ночі: в оперативних повідомленнях зрештою вказали близько 10 кілометрів.

    Сам поштовх тривав лише кілька секунд, однак цього виявилося достатньо, щоб розбудити значну частину населення Гранади та навколишніх міст. Місцеві мешканці повідомляли про сильне хитання меблів, падіння посуду, картин та предметів із полиць. У деяких будинках після землетрусу з’явилися тріщини.

    Сейсмічні коливання відчули далеко за межами епіцентру. Повідомлення надходили не лише з різних районів Андалусії, зокрема Малаги, Хаена, Альмерії, Севільї та Кордови, а й із частини Мурсії, Кастилії-Ла-Манчі та навіть Мадрида.

    Понад 200 дзвінків до екстрених служб

    Телефон екстреної допомоги 112 в Андалусії отримав понад 200 повідомлень, пов’язаних із землетрусом. Люди повідомляли переважно про тріщини, падіння карнизів, частин стін та інших елементів будівель.

    Найбільше звернень надійшло з провінції Гранада, але дзвінки фіксували також в інших районах Андалусії. Пожежники та поліція почали перевіряти найбільш пошкоджені об’єкти й огороджувати місця, де з фасадів могли продовжувати падати уламки.

    Станом на ранок загиблих або поранених не зафіксували. Це підтвердила регіональна влада Андалусії. Водночас рятувальникам довелося допомагати людям залишати окремі пошкоджені споруди, а технічні служби розпочали перевірку будинків.

    Одним із показових наслідків стала ситуація в Алендіні, де елемент балкона впав на припаркований автомобіль. В інших районах повідомляли про пошкодження декоративних елементів храмів, фасадів і стін.

    Після головного удару землю продовжило трусити

    Основний землетрус став лише початком неспокійної ночі. За кілька годин після нього сейсмологи зафіксували цілу серію слабших поштовхів у районі Гранади.

    За різними оперативними підрахунками, до ранку кількість землетрусів і афтершоків у регіоні наблизилася до 40–50. Їхні епіцентри фіксували біля Алендіна, Армільї, Отіри, Ла-Субії, Гохара та інших населених пунктів агломерації. Один із помітніших повторних поштовхів мав магнітуду близько 3,3.

    Через повторні коливання багато мешканців відмовлялися повертатися у квартири. Люди виходили на площі, в парки та інші відкриті місця, дехто приносив із собою стільці й ковдри та залишався надворі до світанку.

    В Андалусії активували надзвичайний план

    Після оцінки масштабів події влада Андалусії перевела План реагування на сейсмічні ризики у фазу надзвичайної ситуації, оперативний рівень 1. Це дозволило посилити координацію між регіональним урядом, муніципалітетами, пожежниками, поліцією та технічними службами.

    Віцепрезидент уряду Андалусії та відповідальний за надзвичайні ситуації Антоніо Санс закликав населення не панікувати. Людям, чиї будинки не мають видимих пошкоджень, рекомендували без необхідності не виходити й не заходити до будівель. На вулицях громадян попросили триматися подалі від фасадів, балконів, карнизів, стін та інших конструкцій, які можуть обвалитися після повторних поштовхів.

    Також влада просить не наближатися до огороджених ділянок і не заходити до пошкоджених будинків до завершення перевірки фахівцями.

    Особливу увагу приділили будинкам у Гранаді

    У столиці провінції найбільшу кількість звернень щодо можливих пошкоджень зафіксували, зокрема, в районі Сайдін. Там муніципальні техніки та фахівці з містобудування почали детально оглядати окремі житлові будинки після первинних перевірок пожежників.

    До обстеження споруд також залучили Групу добровільних архітекторів Андалусії. Фахівці мають визначити, які будівлі залишаються безпечними для проживання, а де потрібне додаткове обстеження або тимчасова евакуація.

    Водночас попередня оцінка влади дещо заспокоює: більшість зафіксованих ушкоджень стосуються неструктурних елементів — штукатурки, карнизів, декоративних частин фасадів, невеликих стін або перегородок. Масових руйнувань несучих конструкцій поки не виявлено.

    Після землетрусу перевірили Альгамбру

    Окрему увагу приділили всесвітньо відомому комплексу Альгамбра, який розташований у Гранаді та є одним із найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Іспанії.

    Після сильного поштовху фахівці обстежили палаци, стіни, інші історичні конструкції та прилеглі сади. Серйозних пошкоджень, які могли б становити небезпеку для відвідувачів або персоналу, не виявили. Після перевірки комплекс знову відкрили для туристів близько 11:00.

    Це було особливо важливо для Гранади в середині туристичного сезону, коли місто приймає велику кількість іноземних відвідувачів.

    Для Гранади такі землетруси не є цілком несподіваними

    Провінція Гранада належить до найбільш сейсмічно активних регіонів материкової Іспанії. Тут регулярно фіксують невеликі землетруси, хоча поштовхи магнітудою близько 5 трапляються значно рідше.

    Іспанські медіа зазначають, що нинішній землетрус став одним із найсильніших у цьому районі за тривалий період. Фахівці продовжують аналізувати серію поштовхів і не виключають подальших афтершоків.

    Сейсмологи водночас наголошують, що поява повторних слабших поштовхів після сильного землетрусу є типовим процесом і сама собою не означає, що обов’язково станеться ще потужніший удар.

    Наразі основним завданням влади залишається перевірка будівель і потенційно небезпечних конструкцій. Поки ситуація виглядає значно менш трагічно, ніж могли припускати перші кадри з уламками на вулицях: людських жертв немає, а більшість пошкоджень попередньо оцінюють як матеріальні та локальні. Водночас після десятків повторних поштовхів режим підвищеної готовності в Гранаді зберігається.

  • Крим сколихнула серія землетрусів

    Крим сколихнула серія землетрусів

    У районі тимчасово окупованого Криму 22 червня було зафіксовано серію підземних поштовхів, які протягом доби сформували одразу кілька сейсмічних подій у Чорному морі та поблизу узбережжя півострова. За даними Головного центру спеціального контролю, всього сейсмологи зареєстрували шість землетрусів різної магнітуди, які відбувалися з інтервалами від кількох хвилин до кількох годин, що свідчить про підвищену сейсмічну активність у регіоні.

    Перший підземний поштовх було зафіксовано о 05:09 ранку. Його магнітуда становила 3,7 бала за шкалою Ріхтера, а епіцентр знаходився у Чорному морі приблизно за 8 кілометрів від кримського узбережжя на глибині 24 кілометри. Вже через 18 хвилин, о 05:27, стався другий землетрус магнітудою 3,3 бала, епіцентр якого був розташований ще ближче до берега — приблизно за 13 кілометрів, на глибині 16 кілометрів.

    Третій поштовх зафіксували о 06:14, його магнітуда сягнула 3,8 бала, а епіцентр знаходився за 7 кілометрів від узбережжя на глибині 25 кілометрів. Четвертий землетрус відбувся о 07:11, його магнітуда становила 3,6 бала, а джерело підземних коливань було розташоване в акваторії Чорного моря приблизно за 13 кілометрів від берега.

    Найпотужніші сейсмічні події були зафіксовані у другій половині дня. О 08:48 стався поштовх магнітудою 4,2 бала, який фахівці класифікували як сильно відчутний, оскільки він мав невелику глибину залягання — близько 10 кілометрів. Ще один, найсильніший землетрус доби, стався о 14:07. Його магнітуда становила 4,5 бала, а епіцентр також був розташований поблизу узбережжя Криму на глибині близько 10 кілометрів.

    Усі шість сейсмічних подій сталися в межах однієї геологічної зони, що охоплює прибережну частину Кримського півострова та прилеглу акваторію Чорного моря. Хоча такі землетруси середньої магнітуди зазвичай не призводять до масштабних руйнувань, їхня повторюваність протягом короткого проміжку часу привертає увагу фахівців, оскільки може свідчити про активізацію тектонічних процесів у регіоні.

    Станом на зараз інформації про руйнування, постраждалих або суттєві наслідки не надходило. Водночас сейсмологи продовжують моніторинг ситуації, оскільки подібні серії підземних поштовхів іноді можуть передувати подальшим коливанням або бути частиною локальної сейсмічної активності.

    Окремо фахівці наголошують, що Крим і акваторія Чорного моря загалом належать до регіонів із помірною сейсмічною активністю, де періодично фіксуються землетруси різної інтенсивності, особливо в прибережних та морських зонах, що пов’язані з геологічною структурою Чорноморської западини.

  • На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус у межах Диканської територіальної громади — підземні поштовхи мали магнітуду 2,6 і належать до категорії «ледве відчутних»

    У Полтавській області було зареєстровано чергову сейсмічну подію слабкої інтенсивності. За даними фахівців, у регіоні зафіксували підземні коливання земної кори магнітудою 2,6 за шкалою Ріхтера. Подія класифікується як «ледве відчутний» землетрус, який зазвичай не становить загрози для населення, будівель та інфраструктури.

    Про це повідомляє Головний центр спеціального контролю.

    Згідно з офіційною інформацією, сейсмічна активність була зареєстрована у неділю, 17 травня 2026 року, о 06:39:39 за київським часом. Епіцентр підземних поштовхів знаходився на території Полтавського району Полтавської області, у межах Диканської територіальної громади — регіону, який уже неодноразово потрапляв у поле зору сейсмологів через фіксацію слабких коливань у попередні роки.

    Фахівці уточнили, що джерело землетрусу залягало на відносно малій глибині — близько чотирьох кілометрів. Такі неглибокі сейсмічні події зазвичай краще фіксуються приладами, однак рідко відчуваються населенням або викликають будь-які руйнівні наслідки.

    Координати епіцентру були визначені з високою точністю: широта — 49,84° пн. ш., довгота — 34,25° сх. д. Попри це, жодних повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або постраждалих не надходило.

    У Головному центрі спеціального контролю зазначили, що подібні землетруси є типовими для території України, яка не належить до регіонів високої сейсмічної активності, однак періодично зазнає впливу внутрішніх тектонічних процесів. Такі коливання можуть бути пов’язані з рухами у глибинних шарах земної кори, локальними геологічними структурами або природними напруженнями, які час від часу розряджаються у вигляді слабких поштовхів.

    Окремо фахівці наголосили, що навіть незначні землетруси мають наукову цінність. Вони дозволяють уточнювати сейсмічні карти регіонів, аналізувати глибинні процеси та краще прогнозувати потенційну активність у майбутньому. Саме тому громадян закликають повідомляти про будь-які відчуті коливання через офіційні канали, що допомагає підвищувати точність вимірювань і моніторингу.

    Залишити інформацію про відчуті поштовхи можна на ресурсах Головного центру спеціального контролю, де збираються дані про інтенсивність, тривалість та характер сейсмічних явищ.

    Сейсмічна активність в Україні

    Україна загалом розташована у відносно стабільній тектонічній зоні, однак окремі регіони періодично фіксують слабкі землетруси. Найчастіше такі події мають локальний характер і не перевищують магнітуди 3–4,5 бала.

    Зокрема, наприкінці березня 2026 року в Полтавській області вже реєструвалися підземні поштовхи магнітудою 3,2. Тоді епіцентр також знаходився у межах Полтавського району, що свідчить про періодичну сейсмічну активність у цьому регіоні.

    Крім того, на початку лютого 2026 року було зафіксовано значно потужніший землетрус магнітудою 4,8 в акваторії Азовського моря. Тоді підземні коливання відчували мешканці Криму та низки південно-східних областей України. У деяких населених пунктах спостерігалося хитання меблів і короткочасна паніка серед населення, хоча серйозних руйнувань також не було зафіксовано.

    Фахівці підкреслюють, що подібні явища є нагадуванням про необхідність постійного сейсмічного моніторингу навіть у регіонах із відносно низькою активністю, адже внутрішні процеси земної кори залишаються складними та не завжди прогнозованими.

  • Потужний землетрус у Японії: оголошено загрозу цунамі та евакуацію, Фукусіма під контролем

    Потужний землетрус у Японії: оголошено загрозу цунамі та евакуацію, Фукусіма під контролем

    Японію 20 квітня сколихнув потужний землетрус, який став одним із найсильніших за останній час у регіоні. За даними Японського метеорологічного агентства, магнітуда підземних поштовхів сягнула 7,7, а епіцентр знаходився у Тихому океані на глибині близько 10 кілометрів. Унаслідок цього було оголошено попередження про можливе цунамі для низки префектур на сході та північному сході країни.

    Землетрус стався поблизу узбережжя, що автоматично підвищило ризики для прибережних районів. Перші оцінки магнітуди коливалися у межах 7,4–7,5, однак згодом їх уточнили до 7,7, що відповідає сильному руйнівному рівню за шкалою Ріхтера. Підземні поштовхи відчувалися навіть у Токіо, яке розташоване за сотні кілометрів від епіцентру, що свідчить про масштабність явища.

    За повідомленнями японських медіа, зокрема NHK, найбільш відчутні коливання зафіксовано у префектурах Міягі, Аоморі, Акіта та Івате. У деяких містах, таких як Вакуя та Йокоте, інтенсивність поштовхів сягала третього рівня за японською шкалою сейсмічної активності. Крім того, фахівці повідомили про так зване “довготривале коливання ґрунту”, яке особливо відчувається на верхніх поверхах будівель і може викликати паніку серед населення.

    Найбільше занепокоєння викликала загроза цунамі. За оцінками експертів, хвилі можуть досягати висоти до одного метра, однак навіть такі показники становлять небезпеку для прибережної інфраструктури. У зв’язку з цим у низці регіонів було оголошено попередження про евакуацію. Зокрема, рекомендації залишити потенційно небезпечні зони отримали жителі 11 міст у префектурі Івате.

    У Японське метеорологічне агентство закликали громадян негайно відійти від узбережжя, річок та низинних територій і піднятися на височини або в безпечні укриття. Хоча евакуація має рекомендаційний характер, японці традиційно серйозно ставляться до таких попереджень через трагічний досвід минулих катастроф.

    Особливу увагу привернула ситуація навколо Фукусіма — регіону, який постраждав під час катастрофічного землетрусу і цунамі 2011 року. Саме тоді було пошкоджено атомну електростанцію, що спричинило одну з найбільших ядерних аварій у світі. Після нинішніх поштовхів влада оперативно перевірила стан об’єктів енергетичної інфраструктури. За попередніми даними, серйозних пошкоджень не зафіксовано, однак регіон залишається під пильним контролем.

    Уряд Японії негайно активував механізми реагування на надзвичайні ситуації. До ліквідації можливих наслідків залучено сили самооборони, які приведені у підвищену готовність. Вони готові допомагати з евакуацією, ліквідацією наслідків і наданням допомоги постраждалим.

    Також було попереджено про ризик повторних підземних поштовхів — афтершоків. За оцінками сейсмологів, вони можуть тривати протягом кількох днів або навіть тижня після основного землетрусу. Такі поштовхи можуть бути слабшими, але в окремих випадках здатні спричинити додаткові руйнування.

    Соціальні мережі швидко наповнилися відео з різних регіонів країни, де видно, як будівлі розгойдуються, а люди залишають приміщення. У багатьох містах тимчасово зупинялися поїзди, зокрема швидкісні лінії, а також призупинялася робота підприємств для перевірки безпеки.

    Експерти наголошують, що Японія є однією з найбільш підготовлених до землетрусів країн у світі. Завдяки суворим будівельним нормам, системам раннього попередження та регулярним тренуванням населення, навіть потужні поштовхи рідко призводять до катастрофічних наслідків, як це могло б бути в інших країнах.

    Водночас кожен новий землетрус у Японії нагадує про постійну загрозу, пов’язану з розташуванням країни на межі кількох тектонічних плит. Саме це робить регіон одним із найбільш сейсмічно активних у світі.

    Таким чином, землетрус 20 квітня став серйозним випробуванням для системи безпеки Японії. Попри значну силу підземних поштовхів, оперативні дії влади та високий рівень підготовки населення дозволяють уникнути масштабних наслідків. Водночас ситуація залишається напруженою через ризик цунамі та повторних поштовхів, а влада продовжує моніторинг і закликає громадян дотримуватися всіх рекомендацій безпеки.

  • В Україні знову зафіксували землетрус: епіцентр у Дунаєвецькому районі

    В Україні знову зафіксували землетрус: епіцентр у Дунаєвецькому районі

    В Україні сьогодні вранці, 15 грудня, стався черговий землетрус. Як повідомляє Головний центр спеціального контролю, підземні поштовхи зафіксували о 06:12 у Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За попередніми параметрами, магнітуда становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів.

    У фахівців зазначають, що такий тип сейсмічної активності класифікується як ледве відчутний. Для більшості людей подібні поштовхи зазвичай залишаються непомітними, хоча приладові системи їх фіксують достатньо чітко.

    Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

    Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

    Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.

  • На заході України знову стався землетрус, цього разу на Буковині

    На заході України знову стався землетрус, цього разу на Буковині

    У Чернівецькій області стався землетрус. Про це повідомляє Головний центр спеціального контролю.

    Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини. За даними фахівців, землетрус мав магнітуду 1,4 бала за шкалою Ріхтера і стався на глибині близько 3 кілометрів.

    «За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

    Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

    Сейсмічна активність в Україні

    За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

    Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

    Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

    Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

  • У центрі України почастішали землетруси: геофізик розповів причини

    У центрі України почастішали землетруси: геофізик розповів причини

    Землетруси на Полтавщині та у центральній частині України вже не виглядають винятковим явищем. Як пояснив доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь, активність зумовлена особливостями геологічної будови цієї території.

    За словами вченого, регіон розташований на Українському кристалічному щиті. Проте це не означає повну геологічну стабільність. Територія поділена на мегаблоки, між якими пролягають тектонічні розломи. Саме в цих зонах відбуваються незначні зсуви, які й викликають підземні поштовхи.

    Глибина таких землетрусів зазвичай не перевищує 3–4 км. Вони не несуть загрози населенню, однак завдяки сучасному обладнанню сейсмологи все частіше фіксують навіть слабкі коливання ґрунту.

    Ще однією зоною сейсмічної активності в Україні є регіон на межі Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей. Після будівництва Новодністровського гідрокаскаду там змінилася структура навантаження в земній корі — геомаса перерозподілилася, що призвело до збільшення частоти дрібних підземних поштовхів.

    «Це природний процес – планета рухається. Небезпеки наразі немає», — заспокоює Дмитро Гринь.

    Нагадаємо, 1 липня у Полтавській області стався черговий землетрус магнітудою понад 3 бали. Джерело поштовху було на глибині 7 км. А найсильніший у 2025 році землетрус у цьому регіоні стався 1 лютого — його сила сягнула майже 4 балів. За класифікацією, ці землетруси не є відчутними для людини, однак вони дають науковцям важливу інформацію про глибинні процеси, що відбуваються у земній корі України.