Daypolitico

Позначка: Сектор Гази

  • Довгоочікуване повернення за парти: у Газі після трирічної перерви відновили очне навчання для десятки тисяч дітей

    Довгоочікуване повернення за парти: у Газі після трирічної перерви відновили очне навчання для десятки тисяч дітей

    Після майже трьох років вимушеної перерви через бойові дії діти в Газі вперше повернулися до очного навчання. Агентство ООН у справах палестинських біженців (БАПОР) офіційно відкрило 86 тимчасових навчальних просторів, де на початковому етапі здобуватимуть освіту понад 72 тисячі дітей.

    Головні деталі відновлення навчального процесу:

    • Масштаби освітньої кризи: Від початку активної фази конфлікту в жовтні 2023 року близько 660 тисяч дітей у регіоні були повністю позбавлені можливості відвідувати школи. За даними гуманітарних місій, понад 97% шкільних будівель зазнали руйнувань або серйозних пошкоджень унаслідок бойових дій.
    • Тимчасові формати: Через катастрофічний стан інфраструктури заняття організовують у спеціально облаштованих тимчасових просторах, які покликані частково повернути дітям нормальне соціальне середовище та базовий доступ до знань.
    • Локальні ініціативи: Крім ініціатив БАПОР, минулого тижня в регіоні також відбулося відкриття окремої школи фонду «Солідарність», розрахованої на 200 дітей-сиріт.

    Попри відкриття перших освітніх осередків, гуманітарні організації наголошують на гострій потребі у масштабній відновлювальній допомозі та стабільній безпеці для забезпечення повноцінного навчання всіх дітей регіону.

     

  • Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “історичної угоди”, яка передбачає повне роззброєння палестинського угруповання ХАМАС та інших збройних формувань у секторі Гази. За його словами, домовленість стала одним із ключових етапів реалізації масштабного американського плану завершення війни, що триває після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року.

    Про це американський президент повідомив у соціальній мережі Truth Social. За словами Трампа, домовленість була досягнута за участі створеної ним “Ради миру” (Board of Peace), яка координує реалізацію його мирної ініціативи щодо Гази.

    Що заявив Трамп

    Президент США назвав домовленість “історичним проривом” і заявив, що вона відкриває шлях до створення нової системи управління сектором Гази.

    За словами Трампа, після завершення процесу роззброєння територія має перейти під управління нового палестинського уряду, який співпрацюватиме з “Радою миру”. Водночас Ізраїль, як зазначив американський лідер, отримає гарантії безпеки, оскільки Газа більше не використовуватиметься як плацдарм для нападів.

    Президент також повідомив, що реалізація домовленості відбуватиметься поетапно. Після завершення процесу роззброєння ізраїльські війська мають залишити сектор Гази, а забезпечення порядку перейде до міжнародних стабілізаційних сил та нової палестинської поліції.

    Окремо Трамп подякував Єгипту, Катару та Туреччині, які брали участь у переговорах як посередники.

    Що передбачає план

    Згідно з інформацією Associated Press та Reuters, домовленість є частиною ширшого 20-пунктного мирного плану адміністрації Трампа.

    Документ передбачає поетапне роззброєння ХАМАС та інших палестинських збройних угруповань, демонтаж військової інфраструктури, включно з мережею підземних тунелів, передачу управління Газою технократичному палестинському уряду, а також поступове виведення ізраїльських військ після підтвердження виконання умов угоди.

    Також план передбачає розгортання міжнародних стабілізаційних сил, які разом із новою палестинською поліцією відповідатимуть за безпеку в секторі.

    Чи погодилися всі сторони

    Попри заяву Дональда Трампа, реалізація домовленості поки залишається під питанням.

    Як зазначає Associated Press, Ізраїль офіційно ще не підтвердив підтримку нової угоди. Ізраїльська влада традиційно наголошує, що головною умовою завершення війни є повне усунення військової інфраструктури ХАМАС.

    Водночас представники ХАМАС також роблять більш стримані заяви. За інформацією The Wall Street Journal, угруповання погоджується обговорювати процес передачі влади та окремі елементи демілітаризації, однак наполягає, що роззброєння має бути пов’язане з повним виведенням ізраїльських військ і відновленням Гази.

    Крім того, високопоставлений представник ХАМАС Газі Хамад заявив, що організація не здійснюватиме жодних кроків щодо роззброєння до завершення виведення ізраїльських військ із сектору.

    Що таке “Рада миру”

    Одним із центральних елементів ініціативи стала так звана Board of Peace (“Рада миру”), створена адміністрацією Трампа.

    За даними Reuters, до її складу входять представники американської адміністрації та міжнародні партнери. Організація має координувати політичне врегулювання, відновлення сектору Гази та контроль за виконанням мирної угоди. Її діяльність уже викликала дискусії серед міжнародних експертів: одні називають її новим дипломатичним механізмом, інші критикують через відсутність безпосереднього палестинського представництва.

    Чому це важливо

    Якщо домовленість буде реалізована, це стане першим випадком, коли ХАМАС погодиться на комплексне роззброєння в межах міжнародно погодженого плану.

    Водночас експерти наголошують, що попереду залишаються найскладніші етапи — практичне виконання домовленостей, міжнародний контроль, демонтаж військової інфраструктури та досягнення остаточної згоди між усіма сторонами конфлікту.

    За оцінками американських посадовців, повний процес демілітаризації може тривати від кількох місяців до майже року, а успіх залежатиме від виконання зобов’язань як палестинською стороною, так і Ізраїлем.

    Таким чином, попри гучну заяву Дональда Трампа про “історичну угоду”, остаточне втілення плану залежатиме від подальших переговорів, офіційного схвалення всіма учасниками процесу та практичного виконання домовленостей на місці.

  • Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Унаслідок ізраїльського авіаудару по автомобілю в центральній частині сектору Гази загинули двоє високопоставлених представників палестинської служби внутрішньої безпеки, яка діє під контролем угруповання ХАМАС. Серед ліквідованих — керівник цієї структури в центральній частині анклаву полковник Ваель Ель-Ледаві.

    Удар було завдано в неділю, 26 липня, коли автомобіль із представниками силових структур ХАМАС рухався територією міста Дейр-ель-Балах. Разом із Ель-Ледаві загинув майор Рамез Абу Зрайк, якого Reuters називає його соратником. Інформацію про загибель обох чоловіків підтвердили місцеві медики та Міністерство внутрішніх справ сектору Гази, підконтрольне ХАМАС.

    Ізраїльські військові також підтвердили проведення удару, заявивши, що його ціллю був бойовик ХАМАС. Водночас Армія оборони Ізраїлю не оприлюднила докладнішої інформації про планування операції, роль загиблих у структурі угруповання та засоби, застосовані для атаки.

    Ким був Ваель Ель-Ледаві

    За даними палестинської сторони, Ваель Ель-Ледаві мав звання полковника та очолював службу внутрішньої безпеки в центральній частині сектору Гази. Ці структури перебувають під контролем адміністрації ХАМАС і виконують функції внутрішнього нагляду, боротьби з опонентами угруповання, розслідування підозр у співпраці з Ізраїлем та підтримання контролю над населенням анклаву.

    Reuters не наводить детальної біографії Ель-Ледаві та не повідомляє, чи входив він безпосередньо до військового крила ХАМАС. Ізраїльська сторона назвала ціль удару бойовиком, однак не оприлюднила доказів або додаткових пояснень щодо його участі у плануванні атак.

    Разом із ним у машині перебував майор Рамез Абу Зрайк. Його конкретна посада та функції у повідомленні не уточнюються. Палестинське Міністерство внутрішніх справ підтвердило, що обидва чоловіки належали до підконтрольних ХАМАС силових структур.

    Удар по автомобілю в Дейр-ель-Балаху став черговою точковою операцією Ізраїлю проти посадовців поліцейських і безпекових органів ХАМАС. Протягом останніх місяців ізраїльські сили ліквідували десятки представників цих структур, зокрема керівників регіонального рівня.

    Ізраїль системно атакує силові структури ХАМАС

    Ізраїль стверджує, що багато працівників поліції та внутрішньої безпеки Гази одночасно є учасниками бойового крила ХАМАС або безпосередньо допомагають його військовим підрозділам. За версією ізраїльської сторони, окремі посадовці становлять загрозу для військових ЦАХАЛу та можуть брати участь у підготовці атак.

    ХАМАС, зі свого боку, заперечує таке узагальнення й заявляє, що Ізраїль навмисно знищує правоохоронні та адміністративні структури, щоб посилити хаос у секторі Гази. Угруповання називає удари по поліції спробою підірвати залишки системи управління анклавом та ускладнити підтримання порядку серед цивільного населення.

    У січні 2026 року внаслідок іншого ізраїльського удару загинув керівник підконтрольної ХАМАС поліції на півночі сектору Гази бригадний генерал Абдель-Насер Аль-Джаруша. Тоді Ізраїль також повідомляв про ліквідацію представників угруповання, тоді як палестинська сторона називала атаку порушенням режиму припинення вогню.

    У червні ізраїльські військові заявляли про знищення низки високопоставлених працівників загальної служби безпеки ХАМАС. Серед них, за даними ЦАХАЛу, був заступник керівника відповідного відомства.

    Такі операції демонструють, що Ізраїль розглядає не лише командирів військового крила, а й керівників внутрішніх силових структур ХАМАС як частину загальної системи управління та забезпечення угруповання.

    Удари продовжуються попри перемир’я

    Удар у Дейр-ель-Балаху відбувся на тлі формального перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, укладеного за посередництва Сполучених Штатів у жовтні 2025 року. Домовленості зупинили повномасштабні бойові дії, однак не припинили насильство повністю.

    Ізраїльські атаки на території сектора Гази фактично відбуваються майже щодня. Ізраїль пояснює їх необхідністю реагувати на безпосередні загрози, знищувати бойовиків і перешкоджати відновленню військової інфраструктури ХАМАС.

    Палестинське угруповання звинувачує Ізраїль у систематичному порушенні домовленостей. Водночас ізраїльська сторона також заявляє про порушення перемир’я з боку бойовиків, які здійснюють атаки на військовослужбовців та намагаються відновлювати позиції у районах, де присутні сили ЦАХАЛу.

    За даними органів охорони здоров’я Гази, від початку дії жовтневого перемир’я внаслідок ізраїльських атак загинули понад 1190 палестинців, більшість із яких, як стверджує палестинська сторона, були цивільними. Незалежно перевірити розподіл загиблих між цивільними та учасниками збройних формувань в умовах війни складно.

    За той самий період бойовики в секторі Гази вбили чотирьох ізраїльських військовослужбовців. Обидві сторони покладають одна на одну відповідальність за продовження атак та нестабільність режиму припинення вогню.

    ХАМАС рідко розкриває власні втрати

    Reuters звертає увагу, що ХАМАС зазвичай не оприлюднює повної інформації про загиблих учасників своїх військових і силових структур. Через це точну кількість втрат угруповання після встановлення перемир’я визначити неможливо.

    Ізраїль часто повідомляє про ліквідацію бойовиків, командирів або посадовців служби безпеки, однак не в усіх випадках надає публічні докази їхньої участі у збройній діяльності. Палестинські відомства, своєю чергою, можуть називати загиблих працівниками цивільної поліції або державних установ, не уточнюючи їхніх можливих зв’язків із військовим крилом ХАМАС.

    Такий інформаційний розрив ускладнює незалежну оцінку наслідків кожного конкретного удару. У випадку з Ель-Ледаві відомо, що він обіймав високу посаду в підконтрольній ХАМАС службі внутрішньої безпеки. Ізраїль назвав його бойовиком, але детального обґрунтування цієї характеристики наразі не оприлюднив.

    Більшість населення Гази живе у критичних умовах

    Паралельно з точковими ударами в секторі Гази зберігається важка гуманітарна ситуація. Майже все населення анклаву, яке до війни налічувало близько двох мільйонів людей, було змушене залишити свої домівки або багаторазово змінювати місце проживання.

    Значна частина жителів перебуває в тимчасових наметах, пошкоджених будинках або переповнених прихистках. Люди стикаються з нестачею житла, води, електроенергії, медичних послуг і базових товарів.

    За оцінкою Reuters, Ізраїль фактично контролює приблизно 64% території сектору Гази. Переважна частина цивільного населення зосереджена на вузькій прибережній смузі та в районах, де зберігається адміністративний контроль ХАМАС.

    Дворічна ізраїльська військова кампанія, розпочата після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, спричинила масштабні руйнування житлових кварталів, доріг, лікарень та іншої інфраструктури. Ізраїль заявляє, що діє проти військової мережі угруповання, яка розміщує об’єкти серед цивільної забудови. Правозахисні організації та міжнародні установи неодноразово висловлювали занепокоєння через кількість загиблих цивільних та гуманітарні наслідки операції.

    Ліквідація може послабити контроль ХАМАС у центрі Гази

    Загибель керівника регіональної служби внутрішньої безпеки може тимчасово ускладнити роботу силових структур ХАМАС у центральних районах анклаву. Ель-Ледаві міг володіти інформацією про персонал, мережу інформаторів, внутрішні операції та заходи протидії ізраїльській розвідці.

    Водночас оцінити реальний вплив його ліквідації на систему управління ХАМАС наразі неможливо. Угруповання має розгалужену структуру й зазвичай оперативно призначає заміну загиблим керівникам.

    Для Ізраїлю такі удари мають не лише безпосереднє військове, а й психологічне значення. Вони демонструють здатність розвідки визначати місцеперебування високопоставлених представників ХАМАС навіть після завершення найактивнішої фази бойових дій.

    Однак кожна нова атака посилює напруження навколо перемир’я. ХАМАС уже неодноразово попереджав, що ліквідації командирів і посадовців можуть поставити під загрозу подальше виконання домовленостей. Після вбивства одного з високопоставлених командирів у грудні 2025 року головний переговорник угруповання заявляв, що такі дії загрожують життєздатності режиму припинення вогню.

    Удар 26 липня показує, що, попри відсутність повномасштабних наземних боїв, протистояння між Ізраїлем і ХАМАС триває. Ізраїль продовжує точкові ліквідації представників угруповання, тоді як ХАМАС звинувачує його в руйнуванні перемир’я та спробі дестабілізувати сектор Гази. Загибель Ваеля Ель-Ледаві й Рамеза Абу Зрайка стала черговим епізодом конфлікту, який формально перейшов у фазу припинення вогню, але фактично залишається далеким від політичного врегулювання.

  • Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїльські військові швидкими темпами споруджують усередині сектора Гази масштабний земляний бар’єр, який відокремлює території під контролем ЦАХАЛу від районів, де залишається більшість палестинського населення. Загальна довжина вже зведених укріплень перевищує 23 кілометри, що становить понад половину протяжності всього прибережного анклаву.

    Про будівництво повідомило агентство Associated Press після аналізу супутникових знімків компанії Planet Labs PBC. На фотографіях видно довгі насипи, земляні вали та пов’язані з ними військові дороги, які проходять через райони з майже повністю зруйнованою забудовою. Самі ізраїльські військові підтвердили AP, що створили фізичний бар’єр у районі так званої жовтої лінії.

    Жовта лінія з’явилася після укладення підтриманої Сполученими Штатами угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у жовтні 2025 року. Відповідно до домовленостей, ізраїльські війська мали відійти до цієї межі, а надалі — залишити більшу частину сектора Гази. На наступних етапах передбачалося розміщення міжнародних сил безпеки та формування нового механізму управління анклавом.

    Однак реалізація наступних етапів домовленостей фактично зупинилася. Військові залишилися на зайнятих позиціях, а тимчасова лінія розмежування дедалі більше набуває ознак постійного кордону. Раніше Reuters повідомляло, що Ізраїль контролював близько 53% території сектора Гази, а згодом розширив зону фактичного контролю приблизно до 64%.

    Сектор Гази має близько 40 кілометрів у довжину та приблизно 11 кілометрів у найширшій частині. На цій невеликій території до війни проживало понад два мільйони людей. Тепер більшість населення зосереджена у вузькій прибережній смузі на захід від жовтої лінії, де сотні тисяч людей живуть у наметах, тимчасових укриттях або пошкоджених будівлях.

    За даними AP, найдовша безперервна ділянка земляного бар’єра простягається майже на 17 кілометрів — від району Хан-Юніса на півдні до околиць міста Газа на півночі. Її будівництво розпочалося в лютому 2026 року, після чого вал продовжили розширювати у південному напрямку.

    Окремі відрізки насипу будують надзвичайно швидко. Супутникові знімки Planet Labs показали, що ділянка поблизу Рафаха 1 липня мала довжину близько 500 метрів, а вже 15 липня сягнула приблизно 2,4 кілометра. Таким чином, лише за два тижні бар’єр подовжили майже на два кілометри.

    Якщо роботи триватимуть у тому самому напрямку, нова південна ділянка може з’єднатися з основним 17-кілометровим відрізком. У такому разі суцільна система земляних укріплень фактично розріже більшу частину сектора Гази, відокремивши прибережну зону проживання палестинців від районів, які контролюють ізраїльські сили.

    В ізраїльській армії пояснюють будівництво міркуваннями безпеки. Військові заявили, що вздовж жовтої лінії створюється спеціальна зона з розвідувальними засобами, системами спостереження та сучасними технологіями. Її завданням називають недопущення проникнення бойовиків ХАМАС, захист ізраїльських військових і населених пунктів поблизу кордону із сектором Гази.

    Водночас точний маршрут майбутнього бар’єра військові не розкрили. Вони також не повідомили, якої максимальної довжини він може досягти та чи планують демонтувати укріплення після виконання угоди про припинення вогню.

    ЦАХАЛ офіційно заявляє, що його сили залишаються вздовж жовтої лінії для захисту південних районів Ізраїлю та недопущення відновлення військового потенціалу ХАМАС. Таку позицію ізраїльське командування неодноразово повторювало у своїх офіційних повідомленнях.

    Разом із земляним валом у контрольованій Ізраїлем зоні з’являються нові військові бази та дороги. Супутникові знімки демонструють, що значну частину будівель на схід від лінії було знесено бульдозерами або зруйновано вибухами. Особливо масштабними є руйнування у Рафаху, де до війни проживало понад чверть мільйона людей.

    Ізраїльська сторона стверджує, що військові демонтують тунелі, укріплення, склади та іншу інфраструктуру ХАМАС. Водночас на супутникових фотографіях видно майже повне знищення цілих житлових кварталів, сільськогосподарських угідь і місцевих доріг. На частині очищених територій уже прокладено нові маршрути для військової техніки.

    Будівництво бар’єра посилює побоювання палестинців, що поділ Гази може стати постійним. Подібні ризики західні медіа описували ще наприкінці 2025 року, коли виконання американського мирного плану почало затягуватися. Тоді вже йшлося про можливість формування двох окремих зон — території під контролем ізраїльської армії та вузької прибережної смуги, де перебуватиме більшість населення.

    Додаткову небезпеку створює нечіткість самої жовтої лінії. Її точні координати не були публічно й детально визначені ні в тексті домовленостей, ні у повідомленнях ізраїльських або американських посадовців. На місцевості межу позначали окремими бетонними блоками, розміщеними на значній відстані один від одного.

    Reuters раніше встановило, що в окремих районах ці блоки пересували глибше на територію, контрольовану палестинською стороною. У районі Аль-Туффах у місті Газа межу, за даними агентства, змістили приблизно на 200 метрів, після чого було знищено близько 40 будівель. У південних районах окремі маркери переміщували на відстань до 390 метрів.

    У квітні Ізраїль також передав гуманітарним організаціям карти з додатковою помаранчевою лінією, що позначала розширену зону обмеженого доступу. Вона охоплювала ще близько 11% території Гази за межами початкової жовтої лінії. Разом ці ділянки фактично залишали під ізраїльським контролем майже дві третини анклаву.

    Проблема полягає у тому, що ці карти не були оприлюднені для всього населення Гази. Мешканці не завжди знають, де саме проходить заборонена межа, а її розташування може змінюватися. Представники палестинських гуманітарних організацій заявляли, що люди нерідко не розуміють, які райони є небезпечними і де починається військова зона.

    Ізраїльські військові відкривають вогонь по людях, яких вважають такими, що перетнули жовту лінію та становлять загрозу для підрозділів. ЦАХАЛ наголошує, що удари завдаються по бойовиках або особах, які небезпечно наближаються до військових позицій.

    Водночас Управління Верховного комісара ООН з прав людини раніше висловлювало занепокоєння через загибель цивільних поблизу цієї межі. За даними ООН, значна частина палестинців, убитих після початку перемир’я, перебувала саме в районі жовтої лінії. Організація попереджала, що стрілянина по цивільних, які не становили реальної загрози, може кваліфікуватися як незаконне вбивство.

    AP повідомляє, що від початку перемир’я внаслідок ізраїльських ударів і військових операцій загинули понад 1 100 палестинців. За той самий період унаслідок атак бойовиків загинули п’ятеро ізраїльських військовослужбовців. Ці дані наводяться сторонами конфлікту й не завжди можуть бути незалежно перевірені в умовах обмеженого доступу до сектора Гази.

    Подальша доля земляного бар’єра залежатиме від виконання угоди про припинення вогню. Відповідно до її початкового задуму, ізраїльські війська мали відійти ближче до кордону Гази, а контроль за безпекою повинні були перебрати міжнародні сили. Проте переговори щодо роззброєння ХАМАС, майбутнього управління анклавом і складу міжнародної місії місяцями не дають результату.

    За таких умов тимчасова жовта лінія дедалі більше закріплюється фізично. Земляні вали, військові бази, дороги, системи стеження та зруйнована забудова формують фактичний поділ території. І хоча Ізраїль називає новий бар’єр оборонним об’єктом, його масштаб і швидкість будівництва посилюють побоювання, що карта сектора Гази може бути змінена на тривалий час.

  • Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори про припинення вогню в Сектор Гази фактично зайшли в глухий кут після того, як ХАМАС відмовився погодитися на ключову вимогу — повне роззброєння. Про це повідомляє The Jerusalem Post із посиланням на дані ізраїльського мовника KAN News.

    За інформацією джерел, переговорний процес між представниками так званої «Ради миру» та делегацією ХАМАС фактично зупинився через принципову позицію сторін щодо майбутнього озброєнь угруповання та умов реалізації мирного плану.

    Як зазначається, перемовини проходили за участі генерального директора «Ради миру» Ніколай Младенов та делегації ХАМАС на чолі з Халіл аль-Хайя.

    Саме під час цих консультацій сторони зіткнулися з нездоланною розбіжністю: міжнародні посередники наполягають на поетапному роззброєнні угруповання, тоді як ХАМАС відмовляється навіть обговорювати цей пункт без виконання низки попередніх умов.

    За даними медіа, ХАМАС заявляє, що готовий розглядати питання роззброєння лише після повного виконання першого етапу домовленостей. Йдеться про виведення ізраїльських військ із частини території Гази, гарантії безпеки для угруповання та політичні домовленості щодо майбутнього статусу палестинських територій.

    Фактично ХАМАС пов’язує роззброєння з політичним врегулюванням конфлікту, включно з перспективою створення незалежної палестинської держави.

    Ізраїль, зі свого боку, категорично відкидає можливість поступок у питанні безпеки. За інформацією джерел у силових структурах, країна наполягає на повному роззброєнні ХАМАС як базовій умові будь-якого мирного процесу.

    Водночас Ізраїль уже повідомив, що не має наміру відходити за так звану «жовту лінію» — умовний рубіж безпеки, який розділяє контрольовані та заборонені для цивільних зони в Газі.

    Представники ізраїльських служб безпеки заявляють, що ХАМАС «свідомо затягує виконання зобов’язань», і попереджають про можливе відновлення бойових дій у разі провалу переговорів.

    «Якщо організація не роззброїться, ЦАХАЛ найближчим часом повернеться до бойових дій у Газі, щоб завершити місію», — цитують джерела в ізраїльських структурах безпеки ЦАХАЛ.

    Переговори відбуваються на тлі ініціативи адміністрації президента США Дональда Трампа, яка раніше представила масштабний план врегулювання ситуації в Газі.

    Документ передбачає припинення бойових дій, звільнення всіх заручників, створення міжнародного органу управління територією та поступову стабілізацію безпекової ситуації.

    Однак саме пункт про повне роззброєння ХАМАС став головною перешкодою для реалізації плану.

    Раніше ХАМАС погодився на окремі елементи американської ініціативи, зокрема на звільнення ізраїльських заручників, захоплених під час подій 7 жовтня 2023 року. Проте ключові положення — міжнародне управління Газою та роззброєння — були відкинуті.

    У відповідь президент США Дональд Трамп привітав часткову згоду та закликав сторони рухатися до припинення бойових дій. Водночас ця заява викликала подив в Ізраїлі, де її сприйняли як передчасну оцінку ситуації.

    Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, за повідомленнями ЗМІ, був здивований заявами Вашингтона щодо «готовності до миру» та закликів припинити бомбардування Гази.

    Попри переговори, ситуація на місцях залишається напруженою. Ізраїльська армія раніше частково призупиняла наступальні операції в районі міста Газа, однак це не означає повного припинення бойових дій.

    Експерти зазначають, що пауза в бойових діях є радше тактичним кроком, пов’язаним із переговорами, ніж ознакою довготривалого миру.

    Аналітики попереджають, що у разі остаточного зриву переговорів конфлікт може перейти в нову фазу активних бойових дій. Ключовим фактором залишається питання роззброєння ХАМАС, яке сторони трактують як несумісне з їхніми базовими вимогами.

    Для Ізраїлю це питання безпеки та ліквідації військової загрози, для ХАМАС — політичного виживання та збереження впливу в регіоні.

    Переговорний процес формально триває, однак фактично перебуває в кризі. Міжнародні посередники намагаються повернути сторони за стіл переговорів, але розбіжності залишаються фундаментальними.

    Подальший розвиток подій у Сектор Гази залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс між вимогами безпеки, політичними умовами та питанням роззброєння, яке наразі блокує весь мирний процес.