Daypolitico

Позначка: Сергій “Флеш” Бескрестнов

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.

  • “Прикро, що держава стала далі від перемоги”: Стерненко оголосив про відхід із Міноборони, за ним і “Флеш”

    “Прикро, що держава стала далі від перемоги”: Стерненко оголосив про відхід із Міноборони, за ним і “Флеш”

    Після оголошення про кадрові зміни у Міністерстві оборони України одразу двоє радників міністра – фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов та волонтер Сергій Стерненко – повідомили, що більше не виконують свої обов’язки. Відповідні заяви вони оприлюднили у своїх соціальних мережах після того, як Михайло Федоров підтвердив завершення своєї роботи на посаді міністра оборони.

    Першим про завершення роботи повідомив Сергій Бескрестнов, більш відомий під позивним “Флеш”. Він заявив, що з цього дня більше не є радником міністра оборони Михайла Федорова, а також звернувся до виробників озброєння, розробників технологій та військовослужбовців, із якими співпрацював протягом останніх місяців.

    За словами Бескрестнова, робота у команді Федорова стала для нього великою честю. Він зазначив, що разом із командою було підготовлено чимало проєктів і нових ідей, однак значна частина з них залишилася незавершеною через кадрові зміни. Водночас він наголосив, що не може розповідати подробиці цих проєктів, адже вони мають продовжувати реалізовуватися іншими людьми, оскільки війна триває.

    Окремо “Флеш” підкреслив, що під час роботи мав доступ до різних інформаційних систем Міністерства оборони, які дозволяли аналізувати діяльність російської армії, оцінювати її можливості та прогнозувати подальші дії противника. Після завершення роботи на посаді радника такої можливості він більше не матиме. Водночас Бескрестнов запевнив, що продовжить допомагати українським військовим уже поза межами Міністерства оборони та не припинить діяльність у сфері військових технологій.

    Майже одночасно аналогічну заяву зробив і Сергій Стерненко, який відповідав за напрямок розвитку безпілотних систем та вдосконалення використання FPV-дронів у війську. Він повідомив, що також більше не є радником міністра оборони.

    За словами Стерненка, завершення роботи означає втрату можливості безпосередньо впливати на зміни у сфері закупівель та розвитку безпілотних технологій. Він зазначив, що разом із командою напрацював нові тендерні вимоги для закупівель FPV-дронів, які мали забезпечити військо сучаснішими безпілотниками та створити умови для розвитку інфраструктури далекобійних ударів. Волонтер висловив сподівання, що ці напрацювання все ж будуть затверджені та впроваджені новим керівництвом Міністерства оборони.

    Стерненко також повідомив, що його благодійний фонд продовжить забезпечувати українських військових безпілотниками й надалі, однак масштаби цієї допомоги можуть бути меншими, ніж за умов співпраці з Міністерством оборони. Він окремо подякував Михайлу Федорову та всій команді, з якою працював, наголосивши, що за короткий період вдалося реалізувати низку важливих змін, хоча далеко не всі реформи вдалося довести до завершення.

    Особливий резонанс викликала оцінка ситуації, яку дав Стерненко. Він заявив, що, на його думку, після нинішніх кадрових рішень українська держава “стала значно далі від перемоги”. Також він висловив жаль через те, що частині реформ навіть не дали повноцінно стартувати, хоча певних результатів досягти все ж вдалося. При цьому Стерненко підкреслив, що не вважає завершення своєї роботи кінцем діяльності й планує продовжувати підтримувати українське військо поза державними структурами.

    Заяви двох радників пролунали невдовзі після того, як Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони. Він підбив підсумки своєї роботи, зазначивши, що для нього було честю очолювати оборонне відомство та працювати над модернізацією армії. Серед ключових напрямків він назвав розвиток технологій, цифровізацію, реформування закупівель, підтримку безпілотних систем та впровадження нових підходів до організації роботи Міністерства оборони. Водночас Федоров визнав, що не всі заплановані реформи вдалося завершити, зокрема організаційну трансформацію відомства відповідно до стандартів НАТО.

    Інформація про майбутню зміну керівництва Міноборони з’явилася ще до офіційного підтвердження відставки. За даними джерел “Української правди” у фракції “Слуга народу”, президент Володимир Зеленський вирішив не вносити кандидатуру Михайла Федорова для повторного призначення міністром оборони. Натомість на цю посаду планується внести кандидатуру виконувача обов’язків міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. При цьому співрозмовники видання зазначали, що сам Федоров залишиться у команді президента, однак його новий напрямок роботи має стати відомим пізніше.

    Сергій Бескрестнов став радником міністра оборони у січні 2026 року. Він відповідав за технологічні напрями, пов’язані з розвитком сучасних військових рішень, аналізом радіоелектронної боротьби та застосуванням нових технологій на полі бою. Практично одразу після цього Михайло Федоров призначив своїм радником і Сергія Стерненка, який отримав напрямок розвитку використання безпілотних літальних апаратів та вдосконалення системи їх закупівель для української армії.

    Поки що в Міністерстві оборони офіційно не повідомляли, хто виконуватиме функції радників після кадрових змін та чи будуть продовжені проєкти, над якими працювали “Флеш” і Стерненко. Водночас обидва заявили, що залишаються залученими до підтримки Сил оборони України та планують і надалі працювати над розвитком військових технологій, безпілотних систем і допомогою військовим уже поза межами державної служби.

  • Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Російська армія відновила використання спеціалізованих комплексів радіоелектронної боротьби, призначених для придушення роботи супутникової мережі Starlink, яка відіграє критично важливу роль у забезпеченні зв’язку українських військових на фронті. Водночас Сили оборони України вже завдали ударів по двох таких системах на тимчасово окупованих територіях, що може суттєво обмежити можливості російських військ впливати на супутниковий зв’язок.

    Про це 16 червня повідомив відомий український фахівець із військового зв’язку, радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, більш відомий за позивним «Флеш».

    За його словами, російська система отримала назву «Волна Купол Гарант» і виробляється підприємством «Русский купол», розташованим в окупованому Сімферополі. Основне призначення комплексу — створення перешкод для супутників Starlink, через які українські військові передають дані, координують бойові операції та забезпечують стійкий зв’язок навіть у районах активних бойових дій.

    Бескрестнов пояснив, що принцип роботи комплексу досить простий, але водночас ефективний. Система складається з кількох мобільних платформ із супутниковими антенами, які спрямовуються безпосередньо на супутники Starlink під час їхнього проходження над певною територією. Антени створюють потужні перешкоди у частотному діапазоні, який використовує мережа SpaceX для передачі сигналу між супутниками та наземними терміналами.

    За словами експерта, Starlink працює у діапазоні частот 14–14,5 ГГц. Цей спектр поділений на кілька окремих каналів. Російські інженери фактично розмістили окремі передавачі для кожного з них, що дозволяє комплексно блокувати роботу супутника на певній ділянці. В результаті супутник перестає отримувати сигнали від наземних терміналів, а користувачі в зоні дії можуть втратити доступ до зв’язку або зіткнутися із серйозним погіршенням якості передачі даних.

    Бескрестнов зазначив, що один такий комплекс потенційно здатен впливати на роботу Starlink на площі до 20 квадратних кілометрів. Саме тому подібні системи становлять серйозну загрозу для сучасних цифрових засобів управління військами.

    Відомо, що комплекс складається із шести причепів, на кожному з яких розміщено по дві антени. Загалом система використовує 12 антен, які зовні нагадують великі білі овальні конструкції. Усередині кожної знаходиться супутникова антена із механізмом автоматичного наведення на ціль. За потреби обладнання може працювати як на причепах, так і бути змонтованим на стаціонарних платформах.

    Попри технологічність комплексу, українські військові вже навчилися виявляти такі цілі. За словами Сергія Бескрестнова, лише протягом останніх днів військовослужбовці 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe успішно уразили дві системи «Волна Купол Гарант» на півдні тимчасово окупованих територій України.

    Відео одного з ударів раніше було опубліковане підрозділом у соціальних мережах. На кадрах зафіксовано момент виявлення комплексу та його подальше знищення ударним дроном.

    Експерти зазначають, що боротьба між Starlink та російськими системами РЕБ триває фактично з початку повномасштабного вторгнення. У 2022–2023 роках російська армія активно намагалася знайти способи придушення супутникового зв’язку, однак компанія SpaceX регулярно оновлювала програмне забезпечення своїх систем, ускладнюючи роботу російських комплексів.

    Перші підтверджені випадки ефективного придушення окремих каналів Starlink були зафіксовані у 2024 році. Тоді українські військові також оперативно виявили і знищили відповідні засоби РЕБ. Після цього масштабного застосування таких систем практично не спостерігалося до нинішнього року.

    На думку аналітиків, повернення «Волна Купол Гарант» може свідчити про те, що Росія намагається знайти нові способи боротьби з українською перевагою у сфері цифрового управління військами та безпілотних технологій. Starlink залишається одним із ключових елементів системи зв’язку української армії, забезпечуючи передачу даних між штабами, підрозділами, операторами дронів та системами розвідки.

    Цікаво, що повідомлення про відновлення роботи комплексів РЕБ з’явилося на тлі проблем Росії з розвитком власних супутникових мереж. Нещодавно профільний ресурс RussianSpaceWeb повідомив, що один із супутників проєкту «Рассвет», який російська сторона розглядала як майбутній аналог Starlink, згорів в атмосфері Землі після запуску навесні 2026 року. Проєкт мав стати частиною російської супутникової системи широкосмугового інтернету, однак його перспективи наразі залишаються невизначеними.

    Фахівці наголошують, що боротьба між засобами зв’язку та системами радіоелектронної боротьби стала однією з найважливіших складових сучасної війни. Від стабільності цифрових каналів зв’язку дедалі більше залежить ефективність розвідки, наведення високоточної зброї, координація дій підрозділів та робота безпілотників.

    Саме тому знищення нових російських систем придушення Starlink може мати значення не лише для окремих ділянок фронту, а й для загальної стійкості української системи управління військами в умовах інтенсивних бойових дій.

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.

  • Росія не може запускати по 500 “шахедів” щодня — Defense Express

    Росія не може запускати по 500 “шахедів” щодня — Defense Express

    Поширені в інформаційному просторі заяви про здатність Росії запускати по 500 чи навіть 1000 дронів-камікадзе щодня — не більше ніж гіпербола. Реальність набагато приземленіша. Про це в ефірі “Radio NV” заявив головний редактор Defense Express Олег Катков.

    За його словами, на кінець весни та початок літа ГУР оцінювало добову потужність виробництва “шахедів” на рівні 90 одиниць. Сьогодні ця цифра, ймовірно, не перевищує 100.

    “Якщо ти виробляєш 100 “шахедів” на добу, як ти можеш запускати 500 щодня? Хтось, хто говорить про тисячі дронів уже завтра — або не дружить із математикою, або має на увазі якесь дуже далеке “завтра”, — заявив Катков.

    Україна, за словами аналітика, веде активну роботу з нейтралізації російського потенціалу з виробництва БПЛА. Останнім прикладом став удар дронами-камікадзе типу “Люті” по заводу “Купол” в Іжевську, де було уражено два виробничі цехи, один із них — прямим попаданням в цехове вікно.

    “При методичних ударах російські підприємства просто не зможуть підтримувати поточний темп виробництва. І якщо ми їх не зупинимо повністю, то точно змусимо гальмувати темпи”, — додав Катков.

    Фахівець із радіоелектронної боротьби Сергій “Флеш” Бескрестнов повідомив, що Росія дійсно будує новий завод із виробництва “шахедів”, однак навіть у перспективі йдеться лише про 700–800 дронів на рік. Це менше ніж 70 одиниць на місяць — зовсім не масштаби масового терору, як про це часто заявляється в пропагандистських наративах.

    Крім того, Україна вже активно працює над дронами-перехоплювачами, здатними вражати “шахеди” ще в повітрі. Водночас, як зазначає Бескрестнов, Росія вже шукає засоби протидії цій новій українській технології — і тому технологічне протистояння лише загострюється.

    Масовані атаки дронами — це не лише зброя, але й елемент психологічної війни. Гіперболізовані цифри, як-от “тисяча дронів завтра”, грають на емоціях і створюють паніку. Однак факти та аналітика демонструють: російська дронова програма має межі. І Україна вже б’є по них — цілеспрямовано і з результатом.

  • Росія застосовує проти України нові ударні дрони з елементами штучного інтелекту

    Росія застосовує проти України нові ударні дрони з елементами штучного інтелекту

    Російські війська почали використовувати в атаках на Україну новий тип ударного безпілотного літального апарата (БПЛА), який поєднує технології штучного інтелекту, відеоаналітики та навігації без потреби в супутниковому зв’язку. Про це повідомив фахівець із військового зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов.

    За його словами, вперше новий дрон був зафіксований у Сумах у лютому 2025 року. Відтоді він дедалі частіше з’являється на сході країни. Основна особливість цього БПЛА — автономність, обчислювальна потужність і високий ступінь захисту від радіоелектронної боротьби.

    Характеристики нового дрона:

    • Бойова частина — 3 кг вибухівки.

    • Дальність польоту — понад 80 км.

    • Енергоживлення — акумулятор на 34 Аг.

    • Камера — 14 мегапікселів.

    • Система управління — через мережу LTE.

    • Навігація — інерціальна та за картами висот.

    • Обладнання — відеомодуль JETSON і SSD-накопичувач об’ємом понад 100 ГБ.

    Цей безпілотник зібраний повністю з імпортних компонентів і має на борту систему, що дозволяє йому діяти незалежно від GPS та ГЛОНАСС. Завдяки вмонтованому штучному інтелекту, дрон може не лише орієнтуватися в просторі без зовнішніх сигналів, але й розпізнавати роботу українських засобів ППО та ухилятися від перехоплення.

    Крім того, нові БПЛА вже фіксувалися в бойових умовах у складі «зграї» — до шести одиниць одночасно, що свідчить про можливу інтеграцію ройових алгоритмів.

    Бескрестнов зазначив, що наразі масштабне застосування цих дронів Росією ще не відбувається, однак вони стають дедалі помітнішими. На його думку, Україна має терміново звернути увагу на ці технології та адаптувати власні розробки до нових умов.

    На цьому тлі 3 травня українські морські дрони Magura V7 досягли гучного успіху: під час атаки на військові об’єкти в Криму вони знищили два російські винищувачі Су-30СМ, які намагалися перехопити дрони. Ураження було здійснено за допомогою ракет AIM-9 Sidewinder.