Позначка: Сергій Шапран

  • Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке кардинально змінює баланс сил у резонансній справі навколо групи «Юнігран» і її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти з великого масиву майна та спецдозволів на користування надрами, фактично повернувши контроль над ключовими гранітними активами компаніям, що працюють на Житомирщині.

    Йдеться про ТОВ «Юні люкс», ТОВ «Юні сервіс», ТОВ «Юні стоун плент», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», а також Коростенську та Малинську видобувні компанії. Саме на ці структури після 2022 року були переоформлені активи групи «Юнігран», коли її власник Ігор Наумець потрапив під санкції і виїхав за кордон.

    Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

    Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

    Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

    Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

    На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

    Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

  • Інвестори «Патріарх Хол» роками чекають на квартири через рейдерську схему

    Інвестори «Патріарх Хол» роками чекають на квартири через рейдерську схему

    У центрі Києва, на вулиці Саксаганського, 80, розташований преміальний житловий комплекс «Патріарх Хол», вартість якого перевищує 20 мільйонів доларів. Будівництво завершено ще на початку 2021 року, а інвестори отримали всі документи, що підтверджують їхні права власності. Проте квартири досі не передані законним власникам.

    Як повідомляють джерела, житловий комплекс став об’єктом багаторічної рейдерської атаки. У центрі схеми — голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, який через зв’язки у силових структурах нібито забезпечує “дах” незаконним діям забудовника та реєстраторів.

    Після смерті первинного забудовника Ксенофонтова у 2020 році, спадкоємці продали компанію-забудовника ТОВ «СП АТАД К» бізнесмену Сергію Шапрану. Замість того, щоб передати квартири інвесторам, Шапран перереєстрував право власності на себе. Об’єкти нерухомості були перепродані компаніям «Глобал Ентерпрайзіс» та ТОВ «Веб-дизайн енд софт солюшнз».

    За даними джерел, Кіпер відіграє ключову роль у схемі легалізації незаконних дій забудовника і реєстраторів. До слова, і Кіпер, і Шапран брали участь у справі з виведенням з-під санкцій майна російського олігарха Ігоря Наумця.

    Хоча Офіс Генерального прокурора веде розслідування у межах провадження № 42025000000000269 за ч. 1 ст. 366 КК України, вплив Кіпера, за оцінками експертів, дозволяє зупиняти слідчі дії та уникати фігурування у списках офіційних підозрюваних.

    Ситуація викликає серйозне занепокоєння серед інвесторів та експертів ринку нерухомості, адже преміальні квартири в центрі столиці залишаються невідданими роками, а рейдерські схеми демонструють слабкість системи захисту прав інвесторів.

  • НАЗК виявило серйозні порушення у декларації колишнього нардепа

    НАЗК виявило серйозні порушення у декларації колишнього нардепа

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело перевірку декларації колишнього депутата Броварської міської ради та бізнесмена Сергія Шапрана і виявило серйозні порушення. За результатами перевірки, в його звітності містяться недостовірні відомості на суму 193 мільйони гривень, що ставить під загрозу не лише його репутацію, а й потенційну кримінальну відповідальність.

    Під час перевірки декларацій за ризикоорієнтованим підходом НАЗК встановило, що у випадку Шапрана мова йде саме про недостовірні відомості. Як пояснила адвокатка Анастасія Зернова, такі порушення можуть мати серйозні юридичні наслідки, зокрема кримінальну відповідальність за ст. 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації). Кримінальна відповідальність настає, якщо розбіжність між внесеними і достовірними даними перевищує фінансовий поріг.

    Зернова детально роз’яснила, що якщо розбіжність становить від 500 до 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1,34 млн грн до 5,36 млн грн), порушнику загрожує штраф від 51 000 до 68 000 грн, громадські роботи від 150 до 240 годин або обмеження волі до 2 років із забороною обіймати певні посади до 3 років. Якщо ж сума недостовірних відомостей перевищує 2 000 прожиткових мінімумів (більше 5,36 млн грн), покарання стає більш суворим: штраф від 68 000 до 85 000 грн, громадські роботи, обмеження або позбавлення волі на строк до 2 років, а також заборона обіймати певні посади протягом 3 років.

    Оскільки сума недостовірних даних у справі Шапрана перевищує зазначені пороги, це може призвести до жорсткішого покарання, включаючи реальне позбавлення волі. Окрім того, Шапран став власником активів російського бізнесмена Ігоря Наумця, що в умовах санкцій може привернути додаткову увагу правоохоронних органів і погіршити його правове становище.

    Таким чином, випадок Шапрана є яскравим прикладом того, як важливим є дотримання законів щодо декларування інформації для публічних осіб. Порушення цього принципу не лише веде до серйозних правових наслідків, а й може суттєво ускладнити подальшу публічну діяльність таких осіб.