Позначка: сертифікація

  • Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    У Польщі сотні українських лікарів можуть втратити право на роботу через невиконання мовної вимоги — йдеться про сертифікат рівня B1

    У Польщі частина українських лікарів опинилася під загрозою втрати права на медичну практику через вимогу підтвердження знання польської мови. Йдеться про медиків, які працювали на підставі умовної ліцензії та не надали сертифікат володіння мовою щонайменше на рівні B1. Про це повідомив президент Вищої медичної ради Лукаш Янковський в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita.

    За його словами, з 1 травня частині іноземних лікарів, які не є громадянами Європейського Союзу, було припинено право на медичну практику через відсутність підтвердження мовної компетенції. Станом на зараз уже 146 медиків втратили можливість працювати в Польщі в рамках умовного дозволу.

    Водночас, за оцінками польських медичних органів, загалом у країні працює близько трьох тисяч лікарів з України. Приблизно третина з них, як зазначається, досі не надала офіційних документів, які підтверджують знання польської мови на необхідному рівні. Це означає, що потенційно сотні спеціалістів можуть втратити право на роботу в системі охорони здоров’я Польщі.

    Янковський пояснив, що частина лікарів перебуває у процесі отримання сертифікації або подала альтернативні документи, однак їхній статус залишається неврегульованим. Медична рада, за його словами, поступово анулює умовні ліцензії тим фахівцям, які не виконали мовну вимогу у встановлений термін.

    Він наголосив, що вимога знання польської мови є критичною для безпеки пацієнтів і якості медичної допомоги. На його думку, лікар, який не володіє мовою на достатньому рівні, не повинен здійснювати медичну практику в Польщі, оскільки це може створювати реальні ризики для пацієнтів під час діагностики та лікування.

    Окремо представник Вищої медичної ради зазначив, що значна частина українських лікарів була залучена до роботи в регіонах Польщі, де відчувався гострий дефіцит медичного персоналу. У таких районах польські лікарі часто відмовлялися працювати через навантаження або умови праці, тому саме іноземні фахівці заповнювали кадрові прогалини в системі охорони здоров’я.

    Водночас Янковський визнав, що серед українських медиків є значна кількість фахівців, які успішно підтвердили свої кваліфікації та знання польської мови, офіційно визнані та продовжують працювати на рівні з польськими колегами. Частина з них, за його словами, демонструє високий рівень професійної підготовки та активно інтегрується в польську медичну систему.

    У Польщі діє система умовного допуску до медичної практики для лікарів і стоматологів, які здобули освіту поза межами ЄС. Для отримання такого дозволу необхідні диплом, підтверджений професійний досвід та дозвіл на роботу в конкретному медичному закладі. Водночас цей дозвіл є тимчасовим і обмеженим у часі — він діє до п’яти років і не може бути продовжений, після чого лікар зобов’язаний повністю відповідати загальним вимогам, включно з мовними.

    Останній дедлайн для подання мовного сертифіката був встановлений заздалегідь, і, за словами польської сторони, лікарі мали достатньо часу для його отримання. Тепер, після завершення цього періоду, ті, хто не склав іспит на рівень B1, фактично втрачають право на роботу у польській системі охорони здоров’я.

    Паралельно у Польщі триває ширше посилення вимог до інтеграції іноземців. Міністерство внутрішніх справ країни розробляє зміни до законодавства про громадянство, які передбачають жорсткіші критерії для отримання польського паспорта, включно з тривалішим періодом проживання, обов’язковими мовними іспитами та оцінкою рівня інтеграції у суспільство.

    У цьому контексті ситуація з українськими лікарями розглядається як частина загальної тенденції посилення регулювання міграції та професійного допуску іноземців у ключових сферах, зокрема в медицині, де питання мови напряму пов’язане з безпекою пацієнтів і якістю надання медичних послуг.

  • Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС

    Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС

     

     

  • Міноборони сертифікувало перший “жіночий бронежилет”, в чому його особливості

    Міноборони сертифікувало перший “жіночий бронежилет”, в чому його особливості

    Українське Міністерство оборони здійснило сертифікацію першого бронежилета спеціально для жінок-військовослужбовців. Цей інноваційний захисний елемент відрізняється від традиційних варіантів та має ряд особливостей, які спроектовані для максимального комфорту та ефективності жіночого користувача.

    Бронежилет українського виробництва був розроблений компанією “Українська броня”. Його зразок був затверджений після двох етапів випробувань, під час яких бронежилет допрацьовувався, враховуючи анатомію та особливості жіночого тіла.

    Відмінні риси “жіночого” бронежилета включають вигнуту бронеплиту, звужені плечі та розширений низ. Це узгодження з фізіологією жінок дозволяє забезпечити комфортні умови для використання зброї та взаємодії з іншими елементами обладнання.

    “Оскільки у жінок плечі вужчі, а таз, навпаки, ширший, ніж у чоловіків, то військовослужбовицям було незручно працювати зі зброєю у “чоловічому” варіанті бронежилету”, – розповів Олександр Шарко, головний спеціаліст Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.

    Жіночий бронежилет, вироблений з урахуванням антропометричних особливостей жіночого тіла, став можливим для централізованої закупівлі. Міністерство оборони очікує від Генерального штабу заявки на придбання цих бронежилетів, і після цього буде сформовано обсяги та переліки для закупівлі.

    Процес розробки та випробувань бронежилета проводився вдруге, де враховувалися побажання жінок-військових після першого етапу випробувань. Придбанням “жіночих” бронежилетів займатиметься “Державний оператор тилу”.