Daypolitico

Позначка: шахрайські кол-центри

  • Замість побачення — порожній рахунок: як шахраї під виглядом жінок обдурили щонайменше 80 людей

    Замість побачення — порожній рахунок: як шахраї під виглядом жінок обдурили щонайменше 80 людей

    На Львівщині правоохоронці викрили шахрайський кол-центр, учасники якого видавали себе за жінок на сайтах знайомств, використовували штучний інтелект для зміни голосу та викрадали гроші з банківських рахунків. Жертвами аферистів стали щонайменше 80 людей. Уперше в Україні організаторам повідомили про підозру за новою статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за створення шахрайських кол-центрів.

    Про викриття масштабної схеми 14 жовтня повідомили Національна поліція, Служба безпеки України та Львівська обласна прокуратура.

    За даними слідства, злочинний бізнес організували двоє 23-річних мешканців Стрия, які залучили до роботи 21-річного знайомого. Для діяльності кол-центру підозрювані орендували дві квартири, обладнали їх комп’ютерами та організували роботу операторів.

    Схема починалася з романтичного знайомства в інтернеті. Шахраї створювали фальшиві жіночі профілі на популярних дейтингових платформах і в месенджерах. Вони листувалися з чоловіками, поступово завойовували їхню довіру та імітували зацікавленість у стосунках.

    Щоб зробити обман переконливішим, учасники групи використовували спеціальне програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке змінювало чоловічий голос на жіночий безпосередньо під час розмови.

    Після встановлення довірливого спілкування співрозмовникам надсилали нібито особисті фотографії. Насправді файли містили приховане шкідливе програмне забезпечення, призначене для дистанційного керування пристроями.

    Коли чоловіки повідомляли, що фотографії не відкриваються, їх переконували увімкнути демонстрацію екрана та змінити певні налаштування смартфона. Таким чином зловмисники, за версією слідства, отримували конфіденційну інформацію, паролі та можливість доступу до банківських застосунків.

    Після цього гроші з рахунків потерпілих переводили на підконтрольні реквізити.

    Шахрайський бізнес мав чітку фінансову систему. Безпосередні виконавці отримували 15% викрадених коштів як заробітну плату, тоді як 85% залишали організаторам. Частину грошей конвертували в криптовалюту, а також переводили в готівку через нелегальний пункт обміну валют.

    За попередньою інформацією правоохоронців, постраждали щонайменше 50 громадян України та 30 іноземців, зокрема з Польщі, Німеччини й Грузії.

    Під час спецоперації правоохоронці провели дев’ять обшуків. Вилучили комп’ютерну техніку, десятки телефонів, SIM-картки, банківські картки, криптогаманець і документацію. Також виявили понад 1,2 млн гривень готівкою та іноземну валюту на суму понад 800 тисяч гривень в еквіваленті.

    Трьох чоловіків затримали. Їм повідомили про підозру за статтями щодо шахрайства, несанкціонованого втручання в інформаційні системи та створення електронно-комунікаційної шахрайської організованої групи.

    Особливість цієї справи — перше застосування нової статті 255-4 Кримінального кодексу України. Вона набула чинності у вересні 2026 року після ухвалення законодавчих змін щодо боротьби із шахрайськими кол-центрами.

    Залежно від доведених обставин та кваліфікації злочинів підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ухвалення Верховною Радою спеціального закону щодо кримінальної відповідальності за діяльність шахрайських кол-центрів. Нові норми передбачають покарання не лише для організаторів, а й для осіб, які свідомо беруть участь у таких схемах або сприяють їхній роботі.

    Правоохоронці продовжують розслідування, встановлюють інших можливих учасників схеми та повний розмір завданих збитків. Затримані вважаються невинуватими, доки їхню провину не доведе суд.

  • Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    В Офісі генерального прокурора України розпочали масштабну кадрову та структурну реорганізацію після резонансної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з імовірним прикриттям шахрайських кол-центрів. Виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомив про ліквідацію управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, зміну керівництва кількох департаментів та звільнення працівників прокуратури, яких згадували в антикорупційному розслідуванні.

    Про це повідомили «Українські Новини» з посиланням на заяву Антона Ковальського. Додаткові подробиці кадрових змін оприлюднили «Українська правда» та «Інтерфакс-Україна».

    За словами Ковальського, в Офісі генпрокурора ліквідовано управління, яке спеціалізувалося на протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки. До напрямів його діяльності належала робота, пов’язана з незаконними кол-центрами та іншими кіберзлочинами.

    Паралельно реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій. Напрям захисту інвестицій вирішили виокремити.

    Керівників відповідних підрозділів звільнили з посад.

    Також нових очільників отримали Департамент міжнародного співробітництва та Департамент організаційно-контрольної діяльності, правового й аналітичного забезпечення.

    Особливу увагу привертає те, що рішення ухвалили після викриття ймовірної корупційної схеми, у якій, за версією НАБУ, були задіяні працівники самого Офісу генпрокурора.

    У вересні 2026 року НАБУ та САП провели масштабну операцію «Карфаген». Детективи заявили про викриття злочинної організації, учасники якої нібито систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність.

    За даними слідства, організатором угруповання був один із керівників структурних підрозділів ОГП. Він міг залучити до незаконної діяльності інших працівників прокуратури та наближених осіб.

    Антикорупційні органи стверджують, що учасники схеми не лише отримували неправомірну вигоду, а й легалізовували значні суми через нерухомість, цінне майно та банківські рахунки пов’язаних осіб.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, понад 20 мільйонів гривень могли витратити на придбання нерухомості, коштовностей та дорогого рухомого майна. Ще понад 10 мільйонів гривень розміщували на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про скандал навколо шахрайських кол-центрів та реакцію тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка. Він заперечував свою причетність до незаконної діяльності та оголосив про внутрішні перевірки.

    Після зміни керівництва прокуратури кадровий аудит продовжив Антон Ковальський, на якого 17 вересня президент Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора.

    За словами Ковальського, 24 прокурори вже пройшли перевірку на поліграфі. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Крім того, з органів прокуратури звільнили вісьмох працівників, яких згадували в контексті операції «Карфаген». Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генерального прокурора.

    Чотирьох осіб звільнили з адміністративних посад, зокрема керівника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.

    Кадрові зміни торкнулися й регіональних прокуратур.

    За інформацією Ковальського, 16 прокурорів в обласних та окружних прокуратурах звільнили з адміністративних посад. Серед них керівники Вишгородської окружної прокуратури Київської області та Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області.

    Також видали накази щодо звільнення з керівних посад заступників очільників Хмельницької та Волинської обласних прокуратур.

    Окремо в.о. генпрокурора повідомив про кадрові рішення щодо керівництва Харківської та Волинської обласних прокуратур.

    Водночас важливо розрізняти звільнення з адміністративної посади та звільнення з органів прокуратури. Втрата керівної посади не завжди означає припинення статусу прокурора.

    Ще однією зміною стало рішення тимчасово не використовувати механізм призначення без конкурсу осіб, які раніше не працювали прокурорами.

    Таку можливість передбачають перехідні положення Закону №4555. Однак Ковальський вважає за необхідне перевірити практику її застосування та проаналізувати вже здійснені призначення.

    Попри масштабність кадрових рішень, залишається відкритим питання подальшої організації протидії кіберзлочинності в Офісі генпрокурора.

    Ліквідація окремого управління не означає автоматичного припинення розслідувань шахрайських кол-центрів. Водночас наразі офіційно не уточнено, які саме підрозділи переберуть його функції та як розподілять відповідні кримінальні провадження.

    Також немає підстав стверджувати, що всі звільнені працівники вчинили кримінальні правопорушення. Згадування в матеріалах розслідування та кадрові рішення не є доказом вини.

    Сам Антон Ковальський називає здійснені зміни лише першим етапом перезавантаження прокуратури. Надалі планують продовжити кадровий аудит, перевірку керівників і реформування внутрішніх управлінських процесів.

    Таким чином, після гучного антикорупційного розслідування Офіс генпрокурора фактично змінює структуру окремих напрямів роботи. Однак остаточні результати цих реформ залежатимуть не лише від кількості звільнень, а й від того, чи буде забезпечено ефективне розслідування корупції, кіберзлочинів та шахрайських схем.

  • 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    У справі НАБУ і САП «Карфаген» з’явилася нова деталь, яка привернула увагу журналістів до фінансів родини одного з фігурантів. Дружина колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора Івана Тимошенка — Тетяна Тимошенко — за даними декларацій чоловіка отримала майже 17 млн грн підприємницького доходу за два з половиною роки. Однак у розмові зі «Слідством.Інфо» сама жінка заявила, що таких великих сум не заробляла.

    До бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою у Рівненському пологовому будинку. За даними журналістів, у серпні 2023 року вона зареєструвала ФОП. Серед заявлених напрямів діяльності були, зокрема, постачання готових страв і торгівля меблями.

    Уже за перші чотири місяці роботи ФОП у декларації її чоловіка з’явився дохід дружини на 4,7 млн грн.

    Далі суми продовжили зростати: у 2024 році — 5,9 млн грн, у 2025-му — ще 6,4 млн грн. Таким чином, за приблизно два з половиною роки загальний задекларований підприємницький дохід склав близько 17 млн грн.

    У жовтні 2025 року Тетяна Тимошенко закрила ФОП, однак у серпні 2026-го зареєструвала підприємницьку діяльність знову. Тепер одним із напрямів є здавання нерухомості в оренду.

    «Я не заробляла таких величезних сум»

    Найбільше запитань викликала відповідь самої Тимошенко.

    Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували їй, щоб з’ясувати, яким саме бізнесом вона займалася та як за кілька місяців після відкриття ФОП вдалося вийти на мільйонні обороти.

    На запитання про перші 4,7 млн грн вона спочатку поцікавилася доходами журналістки, а потім заявила, що «не заробляла таких сум величезних». Коли їй нагадали, що цифри містяться у деклараціях її чоловіка, жінка пригрозила звернутися до адвоката в разі подальших дзвінків.

    Тимошенко також заявила, що не вважає «Карфаген» настільки важливою справою, щоб журналісти розпитували її про фінанси, і запропонувала займатися іншими, на її думку, більш нагальними темами.

    Саме тут і виникає ключова суперечність: мільйонні доходи містяться в офіційних деклараціях чоловіка, але сама жінка заперечує, що заробляла такі суми.

    Це поки не доводить незаконного походження грошей, однак створює питання, які тепер можуть бути важливими для слідства.

    Хто такий Іван Тимошенко

    До 11 вересня Іван Тимошенко очолював Департамент інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»
    ФОТО: 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    «Слідство.Інфо» повідомляє, що на цю посаду його міг привести Сергій Кропива — один із центральних фігурантів операції «Карфаген». Раніше обидва працювали в Одеській обласній державній адміністрації.

    Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА у липні 2023 року. А вже у вересні того року Тимошенко виконував обов’язки директора департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту ОВА.

    Показово, що ФОП його дружини був відкритий саме у серпні 2023 року — приблизно в той самий період.

    Сам цей збіг нічого не доводить, однак слідство вже перевіряє фінансові операції людей із близького оточення фігурантів справи.

    Що саме перевіряє САП

    Прокурор САП Микола Карась повідомив журналістам, що антикорупційні органи досліджують не тільки епізоди, пов’язані з роботою Сергія Кропиви в Офісі Генпрокурора.

    Слідство також вивчає період його роботи в Одеській ОДА з 2023 року.

    За версією правоохоронців, вони мають встановити, коли саме відкривалися ФОПи близьких людей, чи відбувалася через них реальна господарська діяльність і чи не використовувалися вони для маскування інших грошових потоків.

    САП перевіряє банківські операції, активи, оформлені на родичів і довірених осіб, внесення готівки на рахунки та можливі фіктивні операції.

    Цей напрям прямо пов’язаний із механізмом, який НАБУ описало під час презентації операції «Карфаген».

    За офіційною версією Бюро, учасники ймовірної злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а частину грошей легалізовували через майно та рахунки близьких людей.

    НАБУ заявляє, що понад 10 млн грн могли бути розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. Ще десятки мільйонів, за даними слідства, витрачали на нерухомість, коштовності й інше майно.

    При цьому офіційне повідомлення НАБУ не встановлює, що саме доходи Тетяни Тимошенко є частиною цієї схеми. Це питання наразі лише перевіряється.

    Що таке «Карфаген»

    На початку вересня НАБУ та САП оголосили про масштабну операцію під кодовою назвою «Карфаген».

    За даними Бюро, злочинна організація могла діяти всередині системи Офісу Генпрокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній діяльності.

    НАБУ стверджує, що організатором був один із керівників структурного підрозділу ОГП, який у середині 2025 року залучив до схеми як співробітників прокуратури, так і наближених осіб.

    Станом на оприлюднення деталей справи статус підозрюваних мали п’ятеро людей.

    Про цю історію вже детально писала «Ненька інфо»:

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів посадовцями ОГП

    У матеріалі йшлося про аудіозаписи та версію слідства щодо можливої системи «захисту» шахрайських кол-центрів.

    «Карфаген» уже зачепив верхівку прокуратури

    Справа швидко вийшла далеко за межі кількох підозрюваних.

    Після початку операції тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до ймовірного прикриття незаконних кол-центрів та оголосив внутрішні перевірки в ОГП. Про це також писала «Ненька інфо»:

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Окремо «Ненька інфо» писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходу дружини Кравченка, які привернули увагу Центру протидії корупції на тлі розслідування «Карфагену»:

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще один пов’язаний матеріал стосувався можливого поширення слідчих дій на колишніх колег фігурантів в інших державних структурах:

    «Метастази “Карфагену”»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    Чому історія з 17 мільйонами важлива

    У цій історії є одна дуже проста, але принципова невідповідність.

    Офіційні декларації Івана Тимошенка містять дані про багатомільйонний підприємницький дохід його дружини. Саме на підставі цих документів журналісти порахували близько 17 млн грн за 2023–2025 роки.

    А Тетяна Тимошенко публічно говорить, що «таких величезних сум» вона не заробляла.

    Чому дані декларацій і слова людини, на ім’я якої записаний дохід, не збігаються — наразі невідомо.

    Водночас ця розбіжність виникла саме тоді, коли САП перевіряє, чи могли близькі до фігурантів «Карфагену» особи та їхні ФОПи використовуватися для легалізації коштів.

    Наразі немає судового рішення, яке б встановлювало незаконність доходів Тетяни Тимошенко або її участь у злочинній схемі. Але сама суперечність між її словами та офіційною декларацією чоловіка вже стала новим резонансним епізодом однієї з найгучніших антикорупційних справ вересня.

  • Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Верховна Рада 16 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який вводить до Кримінального кодексу окрему відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність організованих шахрайських кол-центрів. За документ проголосували 313 народних депутатів. На сайті парламенту законопроєкт уже має статус «закон прийнято» і готується на підпис.

    Законопроєкт був зареєстрований ще 25 жовтня 2023 року. У травні 2024-го його прийняли за основу, а 14 вересня 2026 року профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував депутатам підтримати документ у другому читанні та в цілому. Через два дні парламент це зробив.

    Головна новація документа — поява окремого складу злочину, який стосується саме шахрайства з використанням електронних комунікацій. Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Під неї підпадатимуть дії, пов’язані з незаконним збиранням, зберіганням, обробкою та використанням персональних даних, банківської таємниці, реквізитів платіжних карток, кодів авторизації та іншої інформації, якщо все це використовується для заволодіння чужими грошима або майном шляхом обману чи зловживання довірою.

    Йдеться, зокрема, про добре відомі схеми, коли людині телефонують нібито від банку, правоохоронців або державної установи, переконують повідомити код із SMS, CVV-код, PIN чи інші платіжні дані, а після цього списують гроші з рахунку. До цієї ж логіки належать фішингові сайти, підроблені форми оплати, викрадення облікових даних та інші схеми, які працюють через мобільний зв’язок, месенджери, електронну пошту або інтернет.

    Окремо законопроєкт спрямований на організовані структури, які працюють за моделлю так званих шахрайських кол-центрів. Кримінальний кодекс доповнюють новими статтями 255-4 та 255-5. Перша має встановити відповідальність за створення та керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Друга — за залучення інших людей до такої структури.

    Фактично законодавці намагаються перейти від переслідування окремого оператора, який телефонує потенційним жертвам, до відповідальності всієї вертикалі — організаторів, керівників, рекрутерів та учасників. У пояснювальних матеріалах до документа прямо згадуються схеми, де людей набирають у кол-центри, навчають сценаріїв розмов, передають їм бази персональних даних і ставлять план із залучення грошей жертв.

    Документ також охоплює ширше коло схем, ніж класичний телефонний обман. У матеріалах законопроєкту серед прикладів згадуються шахрайство через інформаційні та електронні комунікаційні системи, викрадення грошей із банківських рахунків, фішинг та окремі схеми, які можуть мати ознаки фінансових пірамід.

    Сам законопроєкт з’явився не випадково. Упродовж останніх років правоохоронці регулярно звітують про ліквідацію кол-центрів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові та інших містах. Під час обшуків знаходять сотні телефонів, SIM-карт, комп’ютерів, інструкції для операторів та бази персональних даних. Однак доведення таких справ до реального ув’язнення досі залишається проблемою.

    За даними «Опендатаботу», від початку 2022 року в Україні вдалося знайти щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами. У них фігурували 27 обвинувачених. Формально позбавлення волі суди призначали у 14 з 18 випадків, однак реально за ґрати потрапили засуджені лише у двох справах.

    Саме така статистика показує одну з причин, чому законодавці вирішили деталізувати Кримінальний кодекс. Раніше дії операторів та організаторів доводилося кваліфікувати за загальними статтями про шахрайство, несанкціоновані дії з інформацією, використання платіжних реквізитів або створення злочинної організації. Нова редакція має дати слідчим і прокурорам окремий інструмент саме для електронно-комунікаційних схем.

    Водночас ухвалення закону ще не означає автоматичного зникнення шахрайських кол-центрів. Ефективність нових норм залежатиме від того, наскільки правоохоронці зможуть документувати не лише сам факт дзвінків, а й структуру організації, рух грошей, роль керівників, використання викрадених баз і зв’язок між окремими учасниками.

    Не менш важливим буде міжнародний аспект. Частина українських шахрайських кол-центрів працює не лише проти громадян України. Правоохоронці раніше повідомляли про схеми, орієнтовані на жителів країн ЄС, де жертвам пропонували псевдоінвестиції, криптовалютні операції або нібито брокерські послуги. Такі провадження потребують обміну даними з іноземними банками, поліцією та фінансовими установами.

    Цікаво, що законопроєкт №10190 не пройшов парламент без зауважень. Ще на етапі першого читання Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловлювало застереження до тексту. Під час підготовки до другого читання документ суттєво доопрацьовували, а Головне юридичне управління також зазначало, що він потребує техніко-юридичних змін. Зрештою профільний комітет 14 вересня рекомендував прийняти його в цілому з необхідним доопрацюванням.

    Окремо парламентський комітет із питань антикорупційної політики раніше дійшов висновку, що законопроєкт відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Бюджетний комітет водночас зазначав, що документ може мати опосередкований вплив на доходи та видатки бюджету залежно від застосування передбачених санкцій.

    Після ухвалення парламентом документ має пройти стандартну процедуру підписання. Станом на 16 вересня на сайті Верховної Ради він позначений як такий, що готується на підпис. Лише після завершення цієї процедури та набрання законом чинності нові кримінально-правові норми можна буде застосовувати у провадженнях щодо діянь, вчинених після їх введення.

    Таким чином, Верховна Рада фактично вперше прописує в Кримінальному кодексі окрему модель відповідальності за організоване шахрайство через телефони, месенджери, інтернет та інші електронні канали. Якщо закон набуде чинності у нинішній редакції, правоохоронці отримають окремі статті не лише проти операторів, які безпосередньо обманюють людей, а й проти тих, хто створює такі структури, керує ними та набирає нових учасників.

    На практиці головне питання тепер полягатиме не у тому, чи є окрема стаття, а в тому, чи почнуть справи проти кол-центрів частіше закінчуватися реальними вироками. Адже нинішня статистика показує: від викриття офісу з десятками операторів до реального покарання організаторів поки що доходить лише невелика частина проваджень.

  • Масова схема телефонного шахрайства в Харкові: оператори видають себе за працівників банку

    Масова схема телефонного шахрайства в Харкові: оператори видають себе за працівників банку

    У Харкові та області функціонує масштабна мережа шахрайських кол-центрів, яку складають приблизно 100–150 точок по місту та регіону. Частина з них постійно змінює дислокацію, що дає змогу уникати блокувань і швидко відновлювати роботу після перевірок. Оператори працюють за єдиною моделлю: здійснюють масовані дзвінки з підроблених номерів, представляючись співробітниками банку або фінансовими радниками. Потім користуються технікою соціальної інженерії: переконують розкрити дані картки, CVV або здійснити переказ на «безпечний рахунок». Паралельно працюють фіктивні інвестиційні платформи з підробленою статистикою зростання вкладень, які насправді показують, як гроші жертви зникають.

    Серед зафіксованих локацій, пов’язаних із протиправною діяльністю, є бізнес-центри та офіси: «Мегаполіс» (проспект Героїв Харкова, 179-б), «Харків» (вул. Новгородська, 3), «Інвест Маркет» (вул. Професора Отамановського, 63), «Тетріс» (вул. Клочківська, 111а), «Протон» (вул. Б. Хмельницького, 20-а), «Платинум Плаза» (вул. Сумська, 72), «Райдуга Плюс» (вул. 23 Серпня, 31-б). Окрім цього, за даними розслідувань, були й резервні чи тимчасові локації: вул. Академіка Проскури, 1; вул. Кооперативна, 1А; вул. Іванівська, 29; вул. Конторська, 32; вул. Данилевського, 26; просп. Героїв Харкова, 142; вул. Гагаріна, 119; вул. Мироносицька, 72; площа Повстання, 7/8, і кілька інших пунктів.

    Механіка роботи мережі основана на тому, що кол-центр діє як «форсаж»: після обшуку чи перевірки терміново змінює приміщення, підключається новий номер, частково новий кадр — і знову працює. Також важлива частина — створення «допоміжної інфраструктури» у вигляді сайтів, чат-підтримки, псевдоінвестиційних програм, які створюють ілюзію легітимності. Недавні випадки в Харкові підтверджують, що потерпілі не лише з України, але й з країн ЄС або Азії. Наприклад, у 2024 році один із центів ошукав громадян Латвії на суму понад 11 млн грн.

    Правоохоронці повідомляють, що робота триває: так, у серпні 2023 року прокуратура Харківської області за участі поліції ідентифікувала один офіс шахрайського кол-центру, вилучила понад 130 працівників-операторів, системні блоки, телефони, сервери та іншу техніку.

    Попри це, мережа продовжує працювати, що дає підстави вважати: або масштабні зусилля правоохоронців недостатні, або шахраї мають покровителів чи зв’язки, які дозволяють їм швидко переформатовуватися. У будь-якому випадку громадянам важливо бути пильними: не передавати реквізити карток, не погоджуватися на невідомі інвестиційні пропозиції, не переходити за сумнівними посиланнями й завжди перевіряти дзвінки, особливо якщо вам «працюють» під виглядом банку чи служби безпеки.

  • Колишній посадовець СБУ фігурує у справах про тіньові схеми в Україні

    Колишній посадовець СБУ фігурує у справах про тіньові схеми в Україні

    Майже щотижня Служба безпеки України звітує про затримання такзваних “кротів рф”, які зберегли вплив та мають доступ до правоохоронної системи України. Здебільшу такі зв’язки фіксуються через уже екс-силовиків, які побудували свою кар’єру за часів Медведчука – Януковича.

    Увагу нашого видання привернув корпоративний конфлікт за участі одного з таких силовиків, який вважається людиною зрадника України, кума Путіна – Віктора Медведчука. Мова йде про уродженеця Донецька, генерал-майора СБУ і податкової міліції, екс-голову Запорізької ОДА Костянтина Івановича Бриля та його партнера Сергія Закревського.

    Сергій Закревський, відомий бізнесмен і екс-засновник мереж «Домотехніка» та «Ельдорадо», разом із Костянтином Брилем організували масштабну схему ухилення від податків і шахрайства, яка завдає державі багатомільйонних збитків.

    Тіньова імперія нерухомості: Як Сергій Закревський уникає податків

    Сергій Закревський володіє десятками тисяч квадратних метрів комерційної нерухомості по всій Україні. Серед його активів – ТРЦ Plaza Sport Outlet у Києві, офісний центр на вул. Антоновича, 51, ТЦ «Ярмарок» у Житомирі та бізнес-центр «Фаренгейт».

    Ці об’єкти щодня генерують величезні прибутки від оренди, адже майже всі приміщення заповнені орендарями. Проте в офіційній звітності компанії Закревського – «ЗГОДА-6», «ІСТІЛ ХОЛДІНГ», «БЕСТМЕНТ-СЕРВІС» декларують багатомільйонні збитки.

    Як це можливо? Відповідь криється в схемі «бухгалтерії у дві каси». Офіційна звітність для податкової показує мінуси, тоді як реальні прибутки осідають у кишенях власника через неофіційні канали. За оцінками експертів, лише за рік такі маніпуляції коштують державному бюджету сотні мільйонів гривень.

    Шахрайські кол-центри: Грабунок українців під виглядом «інвестицій»

    Окрім схем із нерухомістю, Закревський керує мережею шахрайських кол-центрів, які діють у бізнес-центрі «Фаренгейт». Оператори цих центрів щодня ошукують сотні громадян України та країн Європи, видаючи себе за працівників банків чи фінансових консультантів.

    Схема їхньої роботи проста, але ефективна: жертві телефонують із прихованих номерів і повідомляють, що її банківський рахунок «під загрозою» або пропонують «вигідні інвестиції» з високим прибутком. Людей переконують надати конфіденційні дані — номери карток, CVV-коди, паролі чи SMS-коди. Отримавши доступ, шахраї знімають кошти або переводять їх на підконтрольні рахунки.

    За інформацією джерел, щомісячний дохід від діяльності цих кол-центрів становить від $300 000 до $400 000. Основну частку прибутку отримує Закревський, який інвестує ці кошти не лише в розширення своєї імперії, а й у фінансування проросійських заходів. Зокрема, є свідчення, що частина грошей іде на підтримку проектів, пов’язаних із російською агресією.

    Костянтин Бриль: «Рішала» з російськими зв’язками

    Коли податкова та правоохоронці почали цікавитися діяльністю Закревського, він звернувся до Костянтина Бриля – людини з репутацією «вирішувача проблем». Бриль, екс-голова Запорізької ОДА та колишній співробітник СБУ, відомий своєю участю в рейдерських схемах і тісними зв’язками з Віктором Медведчуком і Тарасом Козаком. Його контакти в СБУ, МВС, Податковій і Нацполі дозволяють йому «закривати» будь-які перевірки чи розслідування.

    Та найнебезпечніше – це зв’язки Бриля з росією. ЗМІ повідомляють про те, що чоловік координується з особами, які перебувають у рф, і використовує «номіналів» із російськими паспортами для управління активами в Україні. Ці структури не лише відмивають кошти, а й збирають інформацію для Москви, що становить пряму загрозу національній безпеці.

    Схема співпраці Закревського та Бриля працює за класичним сценарієм: спочатку Бриль обіцяє захист від правоохоронців, потім отримує доступ до фінансових потоків, а зрештою перебирає контроль над активами. Зараз активи Закревського вже частково переведено на осіб, пов’язаних із рф, а сам бізнесмен опинився в пастці, створеній його ж «рятівником».

    Зв’язки з Кадировим і погрози опонентам

    Ще більш тривожним є те, що Закревський відкрито хизується зв’язками з Рамзаном Кадировим і Тетяною Бакальчук-Кім (власницею російського маркетплейсу Wildberries). Ці контакти він використовує не лише для залякування конкурентів, а й для тиску на тих, хто намагається викрити його діяльність. Наприклад, відомо про спробу фізичного усунення представника однієї з бойових бригад, який намагався привернути увагу до шахрайських схем Закревського. Бізнесмен погрожував «натравити чеченців», щоб «закрити рота» військовослужбовцю.

    Попри численні скарги від громадян і журналістів, діяльність шахрайських кол-центрів і тіньових схем Закревського продовжується. Скарги на діяльність кол-центрів у «Фаренгейті» неодноразово подавалися до силових структур, але жодна з них не призвела до реальних перевірок чи арештів. Наприклад, за нашими матеріалами ТУ Бюро економічної безпеки України у м. Києві було розпочато кримінальне провадження № 62025100110000006 ч.3 ст. 212 КК України, проте слідчі дії і досі не проведено, а винних – не притягнуто до відповідальності.

    Як бачимо, незважаючи на відкриті кримінальні справи “сітка Медведчука” продовжує свою роботу в Україні через екс-силовиків на кшталт Костянтина Бриля.

  • Під виглядом державної програми “Пакунок школяра” зловмисники крадуть банківські дані

    Під виглядом державної програми “Пакунок школяра” зловмисники крадуть банківські дані

    В умовах війни та економічної нестабільності українці стали вразливішими до кіберзлочинності, особливо коли мова йде про соціальні виплати. Однією з новітніх схем стало шахрайство під виглядом державної програми “Пакунок школяра”. Зловмисники, прикриваючись благородною метою — допомогою дітям, — масово збирають конфіденційну інформацію громадян і списують кошти з їхніх рахунків.

    Схема працює просто: у соціальних мережах поширюються фейкові оголошення про грошову допомогу від держави. Громадян запрошують заповнити коротку форму на сайті, який імітує офіційний державний ресурс. Далі — «обов’язковий» пункт: введення даних банківської картки. Усе виглядає максимально переконливо. Але як тільки дані введено — шахраї одразу знімають гроші.

    Проблема набагато глибша, ніж окремі епізоди фінансових втрат. Від таких схем потерпають найбільш вразливі категорії — батьки малолітніх дітей, переселенці, сім’ї військовослужбовців. Злочинці грають на емоціях і довірі до держави, яку вони системно підривають.

    Особливо тривожно, що частина технічної інфраструктури шахрайських кол-центрів розміщена в Україні. За словами джерел, частина таких груп діє за мовчазної згоди або й прямого «кришування» з боку представників правоохоронних органів. Це створює атмосферу безкарності, у якій шахраї почуваються впевнено, а громадяни — дедалі беззахиснішими.

    Боротьба з такими схемами вимагає негайного реагування на рівні кіберполіції, СБУ та Міністерства цифрової трансформації. А також — прозорої та відкритої комунікації з боку держави щодо реальних програм допомоги. Інакше довіра до держави буде зруйнована там, де вона найбільше потрібна — у сім’ях, які потребують підтримки.

  • В Україні ліквідували понад 100 шахрайських кол-центрів, які викрадали гроші

    В Україні ліквідували понад 100 шахрайських кол-центрів, які викрадали гроші

    Люди правопорядку успішно провели комплексну спецоперацію на всій території України, яка призвела до ліквідації понад 100 кол-центрів протягом одного дня. Ці кол-центри втягували своїх жертв в шахрайські схеми, завдавши шкоду як українцям, так і іноземним громадянам, шляхом викрадання особистих даних та заощаджень.

    За даними слідства, зловмисники надавали різноманітні обіцянки своїм потенційним жертвам, включаючи можливість “зарабітку на біржі”, “інвестування” у криптовалюту та отримання сумнівного “прибутку” від ставок у гральному бізнесі. Фігуранти також вигадували різні вигідні приводи, такі як непередбачені обставини, щоб виманити гроші.

    Крім того, виявлено, що деякі з цих кол-центрів функціонували як онлайн-казино відомих брокерських компаній та букмекерських контор. Під час операцій зловмисники збирали особисті дані своїх клієнтів, включаючи паспортні відомості та номери телефонів.

    Слідство вказує на можливість передачі цих зібраних даних російським спецслужбам для використання їх у дистанційному вербуванні нових агентів. Під час обшуків у кол-центрах та місцях проживання організаторів було вилучено значну кількість комп’ютерної техніки, мобільних телефонів і інших доказів злочинів.

    Наразі триває розслідування в рамках кримінального провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), з метою повідомлення фігурантам про підозру та вирішення питання про обрання запобіжного заходу. За виявленими фактами шахрайства може бути передбачено до 12 років ув’язнення.

    Важливо зазначити, що за останні місяці Служба безпеки України припинила діяльність більше 30 кол-центрів у різних регіонах країни, багато з яких координувалися російськими спецслужбами. Наприклад, в одному з випадків у Вінниччині, ліквідовано кол-центр, який співпрацював із російським криміналітетом, а в інших регіонах розкрито подібні масштабні схеми.