Daypolitico

Позначка: школи України

  • Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Російські атаки на українську енергетику змушують великі міста готуватися до можливого припинення централізованого теплопостачання взимку. Особливо гостро постає питання роботи шкіл, адже без опалення навчальні заклади можуть бути змушені переходити на дистанційне навчання. Львів вирішив створити мережу автономних котелень на дровах, тоді як Київ розраховує на мобільні теплові установки. Однак чи вистачить резервних потужностей столиці для сотень шкіл, залишається відкритим питанням.

    Про різні підходи двох міст до підготовки опалювального сезону 2026–2027 років повідомляє ТСН.

    Львів встановлює котельні на дровах біля шкіл

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що до кінця 2026 року в місті планують облаштувати понад 70 резервних котелень на дровах поблизу навчальних закладів.

    Разом із подібними установками в лікарнях та інших комунальних установах Львів розраховує мати близько сотні альтернативних джерел теплопостачання.

    Головна мета — забезпечити роботу шкіл навіть у разі пошкодження централізованої системи опалення внаслідок російських ударів.

    Станом на 10 жовтня резервні твердопаливні котельні вже встановили в понад 40 закладах освіти.

    За інформацією місцевої влади, обладнання здатне забезпечувати тепло без використання газу та централізованого електропостачання. Місто також створює запаси палива.

    Садовий повідомив, що на початку опалювального сезону котельні планують запустити в тестовому режимі, щоб перевірити їхню готовність до надзвичайних ситуацій.

    За задумом міської влади, школи з автономним опаленням зможуть не лише продовжувати освітній процес, а й за потреби ставати пунктами обігріву для місцевих мешканців.

    Водночас експлуатація дров’яних котелень вимагатиме додаткового персоналу для постійного контролю за роботою обладнання та завантаження палива.

    Київ має 69 мобільних котелень, але шкіл значно більше

    У столиці підхід до резервного теплопостачання відрізняється.

    За інформацією Київської міської державної адміністрації, місто має 69 мобільних котелень, які використовуватимуть у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням.

    Передусім таке обладнання призначене для лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих установ.

    У КМДА зазначають, що кількість мобільних котелень і їхня потужність поступово зростають.

    Однак у Києві працює близько 500 шкіл, тому забезпечити кожну з них окремим резервним джерелом тепла за наявних потужностей буде складно.

    У міській адміністрації наразі не розглядають масового встановлення твердопаливних котелень біля навчальних закладів за львівським прикладом.

    Представники КМДА пояснюють це значними масштабами столиці, кількістю освітніх установ та екологічними наслідками використання великої кількості дров’яних котлів.

    За оцінкою міських посадовців, розміщення сотень таких установок може негативно вплинути на якість повітря.

    Минулої зими школи Києва вже залишалися без тепла

    Проблема резервного опалення для столиці не нова.

    За інформацією ТСН, минулого опалювального сезону через російські удари по теплоенергетичній інфраструктурі серйозні проблеми з опаленням виникли в навчальних закладах Дніпровського та Дарницького районів.

    У матеріалі зазначається, що без належного теплопостачання залишилися до 45% навчальних установ цих районів.

    Частина шкіл була змушена змінювати формат навчання, а в окремих приміщеннях температура істотно знижувалася.

    Водночас питання про встановлення додаткових автономних котелень саме для найбільш вразливих навчальних закладів залишається без конкретної публічної відповіді.

    Експерт попередив про екологічні ризики

    Еколог Олександр Соколенко вважає, що масштабне використання дров’яних котелень може призвести до погіршення якості атмосферного повітря.

    За його словами, рівень забруднення залежатиме від кількості обладнання, обсягів спалюваного палива та тривалості роботи установок.

    Експерт також зазначає, що за нинішніх умов швидко встановити сотні твердопаливних котелень у Києві було б складно.

    Водночас Соколенко критично оцінює підготовку столиці до можливих проблем із теплопостачанням і вважає, що міській владі необхідно приділяти більше уваги довгостроковому плануванню.

    За його оцінкою, у разі масштабного припинення централізованого опалення мешканці можуть почати активніше використовувати індивідуальні джерела тепла, що також створить додаткове навантаження на довкілля.

    Що буде зі школами, якщо тепло зникне

    У Київській міській державній адміністрації наголошують, що формат роботи кожного навчального закладу залежатиме від безпекової ситуації та технічної можливості забезпечити належні умови для дітей і працівників.

    Зокрема, школи можуть змінювати організацію освітнього процесу, якщо відсутність тепла, електрики чи водопостачання не дозволить безпечно проводити очні заняття.

    Це може передбачати перехід на дистанційне навчання або інші тимчасові форми організації освітнього процесу.

    Водночас рішення про роботу конкретного закладу мають ухвалювати з урахуванням чинних вимог, фактичних умов та рішень уповноважених органів.

    Таким чином, Львів робить ставку на децентралізоване опалення шкіл, тоді як Київ концентрує резервні потужності на найбільш важливих соціальних об’єктах.

    Обидві моделі мають переваги та обмеження. Проте головним випробуванням стане здатність міст забезпечити дітей теплом і безпечними умовами навчання, якщо Росія продовжить атаки на теплоенергетичну інфраструктуру взимку.

  • Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Українським педагогам варто очікувати нового підвищення заробітної плати вже восени 2026 року. Після збільшення виплат, яке відбулося на початку року, наступний етап підвищення запланований на вересень. Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час освітнього фестивалю «Вчителі майбутнього 2026», що проходив у Львові.

    Питання оплати праці вчителів уже тривалий час залишається одним із найгостріших в українській освіті. Низький рівень зарплат є однією з головних причин кадрового дефіциту в школах, особливо у невеликих громадах та сільській місцевості. Саме тому будь-які рішення щодо підвищення виплат викликають значний інтерес серед педагогічної спільноти. За словами міністра, уряд продовжує працювати над покращенням матеріального становища освітян навіть попри складну економічну ситуацію та великі видатки державного бюджету, пов’язані з війною.

    Оксен Лісовий наголосив, що після січневого підвищення зарплат уряд не відмовився від намірів і надалі збільшувати оплату праці педагогів. Наступний етап підвищення має відбутися вже у вересні, на початку нового навчального року. За словами міністра, це рішення є частиною довгострокової політики підтримки освітньої галузі, яка сьогодні виконує надзвичайно важливу функцію для українського суспільства.

    Міністр зазначив, що система освіти в Україні продовжує працювати завдяки професіоналізму та самовідданості вчителів. Навіть в умовах повномасштабної війни освітяни забезпечують безперервність навчального процесу, організовують дистанційне та змішане навчання, працюють в укриттях під час повітряних тривог і підтримують дітей, які переживають наслідки війни.

    За даними Міністерства освіти і науки, сьогодні в Україні працює майже 400 тисяч учителів. Вони навчають понад 3,7 мільйона школярів по всій країні. Значна частина педагогів змушена працювати в надзвичайно складних умовах: у прифронтових регіонах, під постійною загрозою обстрілів, із перебоями електропостачання та інтернету. Попри це навчальний процес триває, а освітня система залишається однією з найстійкіших державних сфер під час війни.

    Водночас міністр визнав, що питання зарплат залишається критичним. За останні роки українські школи зіткнулися зі старінням педагогічних кадрів та небажанням молодих спеціалістів приходити в професію через низький рівень доходів. У багатьох регіонах вже спостерігається дефіцит учителів математики, фізики, хімії, інформатики та іноземних мов. Саме тому підвищення заробітної плати розглядається не лише як соціальна підтримка освітян, а й як інструмент збереження кадрового потенціалу української освіти.

    Окрім базового окладу, педагоги мають можливість отримувати додаткові фінансові надбавки. Одним із таких механізмів є сертифікація вчителів. Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу протягом трьох років. Ця програма спрямована на заохочення професійного розвитку педагогів та підвищення якості викладання.

    Також освітяни отримують спеціальну щомісячну доплату за роботу в складних умовах. Її розмір залежить від педагогічного навантаження та інших чинників і в середньому становить близько двох тисяч гривень. Для багатьох вчителів ця доплата стала важливою складовою заробітної плати.

    Додаткові кошти можна отримати і завдяки професійним званням. Наприклад, звання «вчитель-методист» після проходження атестації забезпечує надбавку на рівні приблизно 15% посадового окладу. Крім цього, передбачені виплати за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування кабінетами, проведення інклюзивного навчання та виконання інших додаткових функцій. Залежно від виду діяльності такі надбавки можуть становити від 10% до 20% посадового окладу.

    Лісовий також торкнувся питання подальших освітніх реформ. За його словами, Міністерство освіти і науки не має наміру відкладати реформу профільної старшої школи до завершення війни. Навпаки, держава продовжує готуватися до її впровадження, оскільки модернізація системи освіти є важливою умовою післявоєнного відновлення країни та підготовки молоді до сучасного ринку праці.

    Тема зарплат педагогів залишається актуальною і через нерівномірність фінансування освіти в різних регіонах. Раніше повідомлялося, що в більшості громад України доходи вчителів зросли більш ніж на 30% завдяки збільшенню надбавки за престижність праці. Водночас у деяких громадах виплати залишилися на попередньому рівні або навіть скоротилися через складну фінансову ситуацію місцевих бюджетів, невелику кількість учнів та особливості фінансування малокомплектних шкіл.

    Проблеми освітян підтверджують і міжнародні дослідження. Зокрема, аналіз ЮНЕСКО показав, що серед головних викликів для українських учителів залишаються недостатній рівень оплати праці, дефіцит кадрів, професійне вигорання та необхідність шукати додаткові джерела доходу, включно з репетиторством. Попри це більшість педагогів заявляють про відданість своїй професії та підтримують продовження реформи Нової української школи.

    Очікується, що вересневе підвищення зарплат стане черговим кроком держави у напрямку покращення умов праці освітян. В уряді наголошують, що підтримка вчителів є одним із ключових факторів збереження якості освіти під час війни та створення основ для успішного відновлення країни після її завершення.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.