Daypolitico

Позначка: школярі

  • Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.

    Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.

    Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.

    За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.

    Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.

    У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

    У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.

    Саме це і є головною зміною.

    Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.

    Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.

    «Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.

    Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.

    При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.

    Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.

    Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.

    Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.

    Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.

    Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.

    Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.

    Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.

    Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.

    У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».

    Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.

    Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.

    Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

    За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

    У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.

    Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.

    Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.

    Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.

    Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.

    Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.

    Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.

    У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

    Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.

    Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.

    У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.

    Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.

    Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.

    «Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.

    Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.

    «Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.

    Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.

    Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.

    Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.

  • Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Київські школи входять у новий навчальний рік із кількома сценаріями організації занять через тривалі повітряні тривоги та постійну загрозу російських ракетних і дронових атак. Перший тиждень 2026/2027 навчального року у столиці планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак у КМДА попереджають: за потреби школи повинні бути готовими буквально на ходу перебудувати навчальний процес. Серед варіантів — уроки безпосередньо в укриттях, поєднання очних та онлайн-занять, повна дистанційка і навіть робота у дві зміни. Остаточну модель кожен заклад визначатиме з урахуванням безпекової ситуації та власних можливостей.

    Про нові підходи 31 серпня розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, останні дні показали, наскільки сильно тривалі повітряні тривоги можуть впливати на звичайний шкільний розклад. Як приклад він навів 28 серпня, коли сигнали повітряної тривоги у Києві сумарно тривали 158 хвилин. За звичайного шестигодинного розкладу це приблизно дорівнює тривалості чотирьох уроків, а отже традиційна схема «перервали заняття — спустилися в укриття — повернулися до класу» за багатогодинної небезпеки може фактично зупиняти навчання на значну частину дня.

    Саме тому місто готується до більш гнучкого підходу. Для молодших школярів одним із варіантів може бути продовження очних занять безпосередньо в обладнаному укритті, якщо його умови дозволяють організувати там повноцінний освітній процес. Водночас учні середніх і старших класів у тій самій школі за необхідності можуть під час тривоги переходити на онлайн-навчання. У КМДА наголошують, що це не універсальна схема для всіх столичних шкіл, а лише один із варіантів, який заклади зможуть адаптувати під свої приміщення, кількість дітей та місткість захисних споруд.

    Ще одним сценарієм є повне або часткове дистанційне навчання у дні, коли безпекова ситуація фактично не дозволяє нормально проводити очні уроки. Також у столиці розглядають можливість організації другої зміни, якщо це допоможе розподілити потоки школярів і забезпечити достатню кількість місць в укриттях. Мондриївський підкреслив, що такі рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від рівня дроново-ракетної загрози. Головним критерієм у місті називають не збереження звичного розкладу будь-якою ціною, а безпеку дітей і працівників закладів освіти.

    Важливу роль у виборі формату матимуть і батьки. У Департаменті освіти і науки КМДА заявили, що родини зможуть обирати доступний для конкретної ситуації варіант навчання, але в межах моделей, які реально може забезпечити певна школа. Директорка департаменту Олена Фіданян пояснила, що можливості закладів у Києві відрізняються: десь укриття дозволяє розмістити значну кількість учнів і продовжувати заняття, а десь його ресурсів вистачає лише для безпечного перебування дітей під час тривоги. Тому єдиного обов’язкового формату для всіх шкіл міста запроваджувати не планують.

    Кожен заклад освіти при цьому вже має індивідуальний алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації, який погоджується та затверджується педагогічною радою. Йдеться не лише про ракетну чи дронову загрозу, а й про повідомлення щодо можливого мінування та інші небезпечні ситуації. У КМДА нагадують, що у вересні минулого року повідомлення про замінування надходили до столичних закладів освіти практично щодня. Через це батьків перед початком навчання закликають окремо проговорити з дітьми, що робити у разі тривоги в школі, де знаходиться укриття та як діяти, якщо сигнал застав дитину дорогою на заняття.

    Посилення вимог до безпеки помітне і в підготовці самого 1 вересня. Міністерство освіти і науки рекомендувало школам уникати масових скупчень під час урочистостей до Дня знань. Якщо святковий захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не повинна перевищувати розрахункову місткість укриття, а під час оголошення тривоги захід необхідно негайно припинити та організовано перевести людей у захисну споруду. Як альтернативу традиційним лінійкам МОН пропонує проводити заходи окремо для різних класів, залишити урочистості лише для першокласників і випускників або замінити їх тематичним першим уроком.

    Новий навчальний рік в Україні офіційно розпочинається 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027-го. Водночас урядове рішення не означає, що всі школи повинні проводити звичайні уроки до останнього дня червня: формат і фактичну організацію освітнього процесу визначають з урахуванням місцевих умов. Для Києва рекомендовано завершити класно-урочну роботу 28 травня, а період із 31 травня до 30 червня використовувати для консультацій, компенсаторних занять, подолання освітніх втрат, навчальних екскурсій та інших освітніх активностей.

    Столичний Департамент освіти рекомендував провести перший семестр із 1 вересня до 23 грудня 2026 року, а другий — з 11 січня до 28 травня 2027-го. Осінні канікули пропонують організувати з 26 жовтня до 1 листопада, зимові — з 24 грудня до 10 січня, весняні — з 22 до 28 березня. Для першокласників передбачили додатковий тиждень відпочинку з 15 до 21 лютого. Водночас КМДА одразу застерігає, що і структура року, і форма навчання можуть коригуватися, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація.

    Місто паралельно продовжує збільшувати можливості освітніх укриттів. За даними КМДА, лише за останні два роки фонд укриттів у столичних закладах освіти збільшили на 62,7 тисячі місць. Однак реальні можливості шкіл залишаються різними, що і є однією з причин відмови від єдиної жорсткої моделі для всього Києва. До того ж російські атаки продовжують безпосередньо впливати на освітню інфраструктуру: після удару по столиці 27 серпня одну з гімназій у Шевченківському районі пошкодило настільки, що понад 300 її учнів вирішили розмістити у сусідніх закладах на початку навчального року.

    1 вересня у Києві вже не означатиме автоматичного повернення всіх учнів до звичного довоєнного розкладу. Місто фактично переходить до моделі, за якої формат занять може змінюватися залежно від тривалості тривог, характеру загрози, можливостей конкретного укриття і ситуації в районі. Якщо повітряна тривога триває десятки хвилин, школа може працювати за звичним алгоритмом із переходом до укриття, але багатогодинна небезпека може вимагати онлайн-занять, уроків у захисній споруді або іншого розподілу дітей. Головне завдання міської влади — зробити так, щоб тривоги не залишали школярів без значної частини навчального дня, але водночас жодне освітнє рішення не ставило навчання вище за безпеку.

  • «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    В українському освітньому середовищі розгорілася дискусія навколо ідеї щорічного загального тестування школярів, результат якого нібито міг би визначати, чи переходить дитина до наступного класу. Частина батьків та педагогів підтримує такий підхід як спосіб реально контролювати засвоєння програми, інші вважають, що в умовах війни він створить для дітей додатковий стрес.

    Водночас важливо уточнити: станом на 1 серпня 2026 року Міністерство освіти і науки України не оголошувало про запровадження загальнонаціонального щорічного тесту з прохідним балом для переведення всіх учнів до наступного класу. У доступних офіційних документах МОН такої реформи немає. Тож наразі йдеться саме про суспільну дискусію, а не про затверджену чи офіційно запропоновану державою зміну.

    Приводом для обговорення став допис репетиторки англійської мови, яка запропонувала підписникам поміркувати, чи варто запровадити наприкінці кожного навчального року обов’язковий «зріз знань». За такою моделлю учень, який не подолав би визначений поріг, не переходив би до наступного класу.

    Авторка допису сама поставилася до такої ідеї скептично, зазначивши, що українські діти й без того навчаються в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та психологічного навантаження. Особливо гостро питання постає у регіонах, де учні регулярно змушені проводити ночі в укриттях, а вже вранці повертатися до навчання.

    У коментарях думки розділилися. Прихильники щорічної перевірки знань вважають, що нинішня система недостатньо мотивує школярів, оскільки значна частина дітей упевнена, що незалежно від результатів її все одно переведуть далі. На їхню думку, наявність реального прохідного порогу змусила б учнів відповідальніше ставитися до навчання.

    Противники ідеї наголошують, що одна стандартизована перевірка не завжди об’єктивно відображає знання дитини. Результат може залежати від стресу, стану здоров’я, умов навчання, перебоїв з електроенергією, частоти повітряних тривог чи навіть того, чи мав учень стабільний доступ до уроків протягом року.

    Як учнів переводять до наступного класу зараз

    Чинна українська система вже передбачає підсумкове оцінювання результатів навчання, але це не є окремим загальнонаціональним тестом, однаковим для всіх школярів.

    Міністерство освіти і науки визначає, що переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового — семестрового та річного — оцінювання і рішення педагогічної ради закладу освіти.

    Тобто вже зараз школа не просто автоматично «переводить усіх», як іноді звучить у дискусіях. Формально рішення ґрунтується на результатах навчання конкретного учня.

    Окремий порядок передбачено для дітей, які навчалися за кордоном або тривалий час не могли відвідувати українську школу. Якщо дитина не має документів із результатами навчання за кордоном або не вивчала частину предметів української програми, школа може провести річне оцінювання. У разі успішного проходження її зараховують до наступного класу.

    МОН також зазначає, що питання переведення конкретного учня вирішує саме заклад освіти, до якого він зарахований.

    Отже, елементи перевірки знань уже існують, однак вони не мають форми єдиного державного тесту з фіксованим балом для всіх дітей.

    Чи можна залишити дитину в тому самому класі

    Чинні норми допускають ситуації, коли учень може повторно навчатися у тому самому класі, але механізм значно складніший за формулу «не набрав бал — залишився».

    Особливі правила існують, зокрема, для дітей, які через війну тривалий час не мали можливості повноцінно навчатися. Для них школа може скласти індивідуальну програму, провести додаткові заняття та оцінювання. Також за заявою батьків дитина може залишитися в тому самому класі.

    Це суттєво відрізняється від моделі, яка зараз обговорюється у соцмережах, де пропонується один обов’язковий поріг для всіх.

    МОН змінювало правила переведення, але не вводило щорічний іспит

    Міністерство справді неодноразово переглядало нормативну базу щодо зарахування та переведення учнів.

    У 2024 році МОН виносило на громадське обговорення зміни до порядку переведення учнів, однак вони стосувалися передусім цифрової взаємодії та процедур у системі загальної середньої освіти, а не введення єдиного щорічного екзамену.

    У 2025 році міністерство також затвердило зміни до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів державних і комунальних закладів освіти. Однак і в цьому документі немає норми про обов’язковий загальнонаціональний тест із прохідним балом після кожного класу.

    Тому заголовки про те, що «в Україні хочуть запровадити щорічний тест і не переводити тих, хто його не склав», варто сприймати обережно. Ініціатива наразі не походить від уряду або Міністерства освіти.

    Чому тема все одно стала популярною

    Дискусія виникла не випадково. Українська освіта останні роки стикається з серйозними втратами навчального часу через пандемію, повномасштабну війну, дистанційне навчання та перебої з електроенергією.

    Через це батьки й педагоги дедалі частіше ставлять питання про те, наскільки повно учні засвоюють матеріал і чи достатньо нинішніх форм оцінювання для виявлення освітніх прогалин.

    Прихильники регулярних стандартизованих перевірок вважають, що вони могли б показувати реальну картину знань і дозволяти школам раніше реагувати на відставання.

    Опоненти наголошують: якщо використовувати тест не для діагностики, а як жорсткий бар’єр для переходу між класами, він може перетворитися на ще один високоставковий іспит. У такому разі школи ризикують почати готувати дітей передусім до тесту, а не до системного засвоєння матеріалу.

    Особливо гостро це питання стоїть під час війни, коли умови навчання дітей у різних регіонах України радикально відрізняються.

    Таким чином, ідея щорічного «зрізу знань» із обов’язковим прохідним балом справді активно обговорюється в українських соцмережах. Проте офіційної ініціативи МОН запровадити такий механізм для всіх школярів наразі немає.

    Зараз учнів переводять до наступного класу на основі семестрового та річного оцінювання і рішення педагогічної ради. Тож поки що формула «не склав єдиний тест — залишився на другий рік» є лише предметом суспільної дискусії, а не новим правилом української школи.

  • Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    У Києві остаточно затвердили різке підвищення вартості проїзду в комунальному громадському транспорті. Від середи, 15 липня 2026 року, одна разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі або фунікулері коштуватиме 30 гривень замість нинішніх восьми. Таким чином, базовий тариф зросте одразу у 3,75 раза.

    Відповідне розпорядження №145 від 7 липня оприлюднили на офіційному порталі Києва. У КМДА заявили, що документ пройшов передбачені законодавством процедури, включно з консультаціями з громадськістю та профспілками. Нові правила поширюватимуться на комунальний транспорт столиці, який працює у звичайному режимі руху.

    Найбільше подорожчання відчують пасажири, які купують разові квитки або поповнюють транспортну картку лише на кілька поїздок. За одну поїздку доведеться віддати 30 гривень. Для людей, які регулярно користуються столичним транспортом і завантажують на картку більше поїздок, запроваджують систему поступових знижок.

    Вартість однієї поїздки залежатиме від розміру придбаного пакета:

    • від 1 до 9 поїздок — 30 гривень;
    • від 10 до 19 — 28,90 гривні;
    • від 20 до 29 — 27,80 гривні;
    • від 30 до 39 — 26,60 гривні;
    • від 40 до 49 — 25,50 гривні;
    • 50 поїздок — 25 гривень.

    Отже, навіть за максимальної знижки поїздка коштуватиме більш ніж утричі дорожче за чинний тариф. Максимально на транспортну картку можна буде одночасно завантажити 50 поїздок, а загальний ліміт поповнення становитиме 100 поїздок.

    Скільки коштуватимуть місячні проїзні

    Для пасажирів, які щодня їздять на роботу або навчання, залишають місячні проїзні з фіксованою кількістю поїздок. У такому разі фактична ціна однієї поїздки буде нижчою, ніж при звичайному поповненні транспортної картки.

    Проїзні коштуватимуть:

    • 46 поїздок — 1088 гривень, або близько 23,65 гривні за одну;
    • 62 поїздки — 1463 гривні, або близько 23,60 гривні;
    • 92 поїздки — 2156 гривень, або близько 23,43 гривні;
    • 124 поїздки — 2888 гривень, або близько 23,29 гривні.

    Під час громадського обговорення міська влада також переглянула ціну безлімітного місячного квитка. Спочатку його пропонували продавати за 4875 гривень, однак остаточну вартість зменшили на 25% — до 3656 гривень. Цей квиток діятиме в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері без обмеження кількості поїздок.

    Для гостей Києва запровадять окремі короткострокові безлімітні квитки. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Що буде зі старими поїздками по 8 гривень

    Кияни ще мають можливість придбати поїздки за старою ціною. Усі поїздки, завантажені на транспортну картку до 14 липня включно, можна буде використовувати до 14 вересня 2026 року.

    Після цієї дати невикористані поїздки не згорять. Їхню вартість автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на баланс транспортної картки. Надалі ці кошти можна буде витрачати на оплату проїзду вже за новими тарифами.

    Це означає, що пасажири можуть завчасно поповнити картку за чинною ціною, однак фактично скористатися такими поїздками зможуть лише протягом двох місяців після запровадження нового тарифу.

    Коли з’явиться пересадковий квиток

    Ще одним нововведенням стане єдиний пересадковий квиток. Його планують запровадити орієнтовно з 1 серпня. Він коштуватиме 60 гривень і дозволятиме протягом 90 хвилин необмежену кількість разів пересідати між різними видами комунального громадського транспорту.

    Наприклад, пасажир зможе скористатися автобусом, потім метро, а далі трамваєм, не купуючи окремий квиток на кожну пересадку. Головна умова — вкластися у 90 хвилин після першої валідації.

    Водночас для людей, які роблять лише одну або дві короткі поїздки, такий квиток може виявитися невигідним, адже його ціна дорівнює вартості двох разових поїздок.

    Які пільги залишаться

    У КМДА запевняють, що право на пільговий проїзд для визначених категорій населення збережеться. Безкоштовно продовжать їздити, зокрема, пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідністю та інші категорії, передбачені законодавством і міськими програмами.

    Студенти оплачуватимуть 50% вартості місячних проїзних. Для школярів безкоштовний проїзд діятиме протягом навчального року. Під час літніх канікул учні сплачуватимуть 25% повної вартості. За даними міської влади, пільговим проїздом у столиці можуть користуватися близько 1,1 мільйона жителів.

    Чому проїзд дорожчає так різко

    У КМДА пояснюють підвищення тим, що тариф у Києві не переглядали з 2018 року. За цей період суттєво зросли витрати транспортних підприємств на електроенергію, дизельне пальне, заробітні плати, запчастини, ремонт рухомого складу та обслуговування інфраструктури.

    За даними міської влади, витрати метрополітену на оплату праці зросли на 61,7%, а на електроенергію — на 66,9%. У «Київпастрансу» витрати на паливо збільшилися на 74,8%, а на ремонт і технічне обслуговування — на 63,3%. Одночасно пасажиропотік комунального транспорту зменшився приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час попереднього перегляду тарифів.

    У КМДА стверджують, що економічно обґрунтована вартість поїздки у 2026 році є ще вищою: 64,60 гривні в метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Тариф у 30 гривень міська влада називає компромісним і таким, що лише частково покриває реальні витрати транспортних підприємств.

    Посадовці попереджають, що збереження ціни на рівні восьми гривень вимагало б значного збільшення бюджетних дотацій. За версією КМДА, це могло б зменшити фінансування відновлення енергетичної інфраструктури, підготовки міста до опалювального сезону, ремонту транспорту та підвищення зарплат працівникам галузі.

    Рішення вже викликало обурення

    Плани підвищити тариф спричинили гостру реакцію частини містян, активістів і депутатів Київради. Петиція проти подорожчання швидко зібрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Критики рішення заявляють, що настільки різке зростання ціни стане серйозним навантаженням для родин, які щодня користуються кількома видами транспорту.

    Для пасажира, який здійснює дві разові поїздки щодня протягом 22 робочих днів, місячні витрати зростуть із 352 до 1320 гривень. За умови купівлі проїзного на 46 поїздок витрати становитимуть 1088 гривень. Тобто навіть найдоступніший регулярний варіант обійдеться приблизно утричі дорожче, ніж за старого тарифу.

    Попри критику, рішення вже оприлюднене, а нова вартість проїзду має почати діяти з 15 липня. Тож у киян залишилося лише кілька днів, щоб поповнити транспортні картки за старою ціною та переглянути, який із нових пакетів або проїзних буде найвигіднішим.

  • Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Із 1 вересня 2026 року в Україні стартує новий масштабний етап реформи шкільного харчування. Від початку нового навчального року безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі. Таким чином державна програма вперше охопить школярів усіх класів – від першого до одинадцятого (дванадцятого), а не лише учнів молодшої школи чи окремі пільгові категорії дітей.

    Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

    Відповідне рішення вже ухвалив Кабінет міністрів України. Для забезпечення реалізації програми уряд спрямує місцевим бюджетам понад 7,4 мільярда гривень державної субвенції лише на період із вересня по листопад 2026 року. Кошти мають надійти до громад завчасно, щоб вони встигли організувати харчування ще до початку нового навчального року.

    За інформацією Міністерства освіти і науки, після розширення програми безкоштовне гаряче харчування отримуватимуть близько трьох мільйонів українських школярів. Це стане одним із найбільших соціальних проєктів у системі освіти за останні роки та важливою складовою державної політики підтримки сімей із дітьми в умовах повномасштабної війни.

    Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що держава заздалегідь забезпечує громади необхідними фінансовими ресурсами, аби вже з першого дня навчального року кожна школа могла організувати безкоштовне гаряче харчування для всіх дітей, які відвідують заняття очно або навчаються у змішаному форматі.

    За словами міністра, головною метою програми є забезпечення рівного доступу всіх школярів до якісного харчування незалежно від того, у якому регіоні вони проживають, якими є фінансові можливості місцевої громади або соціальний статус родини. Держава прагне, щоб кожна дитина мала можливість щодня отримувати повноцінний гарячий обід, який відповідає сучасним стандартам здорового харчування.

    Фінансування здійснюватиметься за єдиними нормативами по всій країні. Для учнів початкової школи держава компенсуватиме вартість одного гарячого прийому їжі з розрахунку 50 гривень на день. Для учнів базової та старшої школи норматив становитиме 60 гривень на день. Такий підхід застосовуватиметься незалежно від регіону, кількості учнів чи моделі організації харчування у конкретному навчальному закладі.

    Водночас уряд передбачив окремий механізм для територій, де продовжує працювати Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй. Насамперед це стосується окремих прифронтових областей, які найбільше постраждали від війни. Там фінансування здійснюватиметься за змішаною схемою: 35 гривень на одного учня забезпечуватиме державна субвенція, ще 15 гривень покриватиме міжнародна гуманітарна програма.

    У Міністерстві освіти пояснили, що під час розрахунку обсягів фінансування враховували реальну кількість дітей, які навчаються очно або змішано, кількість навчальних днів, середній рівень відвідуваності закладів освіти, вартість продуктів, а також особливості організації харчування у кожній територіальній громаді.

    Одночасно уряд ухвалив зміни до правил організації харчування в школах під час дії воєнного стану. Вони мають забезпечити безперервне харчування дітей навіть у складних безпекових умовах.

    Відтепер, якщо шкільна їдальня не може одночасно прийняти всіх учнів через обмежену площу або інші причини, адміністрація закладу освіти зможе організовувати прийом їжі в інших безпечних приміщеннях школи. Йдеться про навчальні кабінети, рекреаційні зони, актові зали, а також укриття, якщо під час обіду буде оголошено повітряну тривогу.

    У Міністерстві наголошують, що незалежно від місця прийому їжі всі санітарні та гігієнічні вимоги залишаються обов’язковими. Школи повинні забезпечити можливість миття рук, належне прибирання та провітрювання приміщень, безпечне транспортування готових страв, правильне зберігання продуктів і суворе дотримання графіків харчування.

    Запровадження нової програми є лише одним із напрямків комплексної реформи шкільного харчування, яка триває в Україні вже кілька років. За цей час у країні активно модернізують харчоблоки, закуповують сучасне кухонне обладнання, оновлюють меню відповідно до рекомендацій фахівців зі здорового харчування та проводять навчання кухарів за новими стандартами.

    За даними Міністерства освіти і науки, наразі вже модернізовано близько 20% усіх шкільних харчоблоків, які потребували оновлення. Завдяки державній субвенції сучасне обладнання отримали 157 закладів освіти, ще 84 проєкти перебувають на різних етапах реалізації. Крім того, понад півтори тисячі шкільних їдалень вдалося оновити за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансової підтримки міжнародних партнерів.

    У МОН зазначають, що модернізація матеріально-технічної бази залишається одним із ключових завдань реформи. Сучасні харчоблоки повинні відповідати європейським стандартам безпеки, енергоефективності та якості приготування їжі.

    Окрему увагу держава приділяє цифровізації системи харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) створюється спеціальна цифрова платформа, яка дозволить ефективніше контролювати закупівлі продуктів, оптимізувати витрати бюджетних коштів, здійснювати моніторинг якості харчування та прогнозувати реальні потреби навчальних закладів.

    Очікується, що впровадження цифрових інструментів допоможе громадам зменшити вартість продуктів і послуг без погіршення якості харчування, зробить використання бюджетних коштів більш прозорим, а також дозволить оперативніше реагувати на потреби шкіл.

    Уряд також продовжує реалізацію інших складових реформи. Зокрема, триває будівництво сучасних фабрик-кухонь, які забезпечуватимуть централізоване приготування страв для кількох навчальних закладів одночасно, оновлюються технологічні процеси, а кухарі проходять професійну перепідготовку відповідно до сучасних вимог.

    У Міністерстві освіти наголошують, що реформа має не лише соціальне, а й стратегічне значення. Забезпечення дітей повноцінним збалансованим харчуванням позитивно впливає на їхній фізичний розвиток, успішність у навчанні, концентрацію уваги та загальний стан здоров’я. Крім того, безкоштовне гаряче харчування допоможе суттєво зменшити фінансове навантаження на українські родини, які вже кілька років живуть в умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Запуск оновленої програми з 1 вересня 2026 року стане найбільшим розширенням державної системи шкільного харчування за всю історію незалежної України та охопить практично всіх учнів комунальних закладів загальної середньої освіти, які продовжують навчатися у звичному форматі попри воєнні виклики.

  • Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    В Україні відзначили десятьох дітей, які у найважчі моменти проявили мужність, рішучість і силу духу, гідну дорослих героїв. Вони рятували рідних із пожежі, закривали собою малюків під час російських обстрілів, допомагали пораненим після ударів, збирали мільйони гривень для ЗСУ, плели маскувальні сітки, викликали рятувальників і самі боролися за життя після тяжких поранень.

    Щорічну акцію «Діти-Герої» провело Міністерство внутрішніх справ України. Цьогоріч лауреатами стали десятеро дітей віком від восьми до 17 років. Урочиста церемонія нагородження відбулася 12 червня в екопарку «Ясногородка» на Київщині.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголосив, що акція проводиться вже вчетверте. За попередні роки МВС відзначило 22 дітей, а у 2026 році до них додалися ще десять юних українців. За словами Клименка, ці історії особливо важливі під час війни, адже герої України — це не лише воїни на фронті, а й діти, які в критичний момент не розгубилися та зробили все, щоб урятувати інших.

    Однією з лауреаток стала 9-річна Марія Красота із села Ганнопіль на Вінниччині. У листопаді 2025 року в її будинку спалахнула пожежа через пічне опалення. У цей момент у домі були Марія та двоє її молодших братиків — Андрій і Артем. Дівчинка не втекла сама, а винесла дітей у літню кухню, після чого почала кликати дорослих на допомогу та намагалася самотужки боротися з вогнем. Половина будинку згоріла, однак завдяки рішучості Марії ніхто не постраждав.

    «Я тоді дуже злякалася, але розуміла: якщо втечу, брати загинуть», — згадує дівчинка. У майбутньому вона мріє стати патрульною.

    Найпершою особливу відзнаку отримала 9-річна Марія Красота
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Серед відзначених також 15-річний Кирило Салов із Закарпаття. Хлопець має вроджену ваду руки, але це не завадило йому професійно займатися плаванням. За сім років тренувань він здобув близько 150 медалей, чотири кубки та звання кандидата у майстри спорту. Кирило мріє потрапити до збірної України з плавання та виступити на Олімпійських іграх. Зараз хлопець має кілька сучасних протезів, зокрема спеціальний для плавання.

    Кирило Салов із Закарпаття професійно займається плаванням, попри вроджену ваду руки
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Ще одна історія — про 15-річну Калину Папроцьку з Житомирщини. 3 квітня 2026 року під час російського обстрілу Коростеня уламки ракети пошкодили будинки сотень людей. У момент вибуху Калина була вдома з дворічною племінницею Амірою. Коли дівчинка почула наближення удару, вона схопила дитину на руки та закрила її собою. Вибухова хвиля відкинула їх на кілька метрів, скло полетіло просто на них. Калина отримала поранення, але маленька Аміра вижила.

    Калина Папроцька з Житомирщини стала живим щитом для своєї племінниці
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина зізналася, що в той момент думала лише про племінницю. Вона розуміла, що має захистити дитину будь-якою ціною.

    Калина Папроцька захистила племінницю під час обстрілу
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    15-річна Діана Насібова з Ніжина вже чотири роки допомагає українським військовим. Щовихідних вона виходить на ринок, продає власноруч виготовлені прикраси з бісеру та співає, збираючи кошти для армії. За цей час Діана зібрала понад 7 млн грн. За ці гроші для військових купували автомобілі, тепловізори, прилади нічного бачення, амуніцію, рації, генератори та інше необхідне обладнання.

    Протягом чотирьох років Діана Насібова збирає кошти для українських військових
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина пригадує, що її перший збір становив лише 165 гривень. Тепер її кімната заповнена прапорами, шевронами та подяками від захисників.

    Наймолодший серед героїв — 8-річний Артем Лукащев із Харкова. У його квартирі через коротке замикання сталася пожежа. Хлопчик був удома з бабусею, яка через стан здоров’я не могла самостійно вийти із задимленого помешкання. Артем не розгубився: він набрав 101, повідомив рятувальникам адресу та пояснив, що в квартирі перебуває маломобільна бабуся. Завдяки його діям вогнеборці прибули вчасно, а життя хлопчика і його бабусі було врятовано.

    Артем Лукащев вчасно викликав вогнеборців, що врятувало життя і йому, і його бабусі
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    11-річний Максим Бородін із Кам’янського вже два з половиною роки допомагає Збройним силам України. Після школи хлопець плете маскувальні сітки, виготовляє окопні свічки та кавери для військових шоломів. За цей час він долучився до виготовлення 30 тис. кв. м маскувальних сіток, майже 3,5 тис. каверів і понад 7 тис. окопних свічок.

    Уже два з половиною роки Максим Бородін допомагає українським військовим
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський із Запоріжжя стали героями після російського удару по місту 5 травня 2026 року. Коли ворог атакував Запоріжжя керованими авіабомбами, підлітки одними з перших опинилися на місці трагедії. Вони почули крики постраждалих і кинулися допомагати людям ще до прибуття частини екстрених служб.

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський прийшли на допомогу екстреним службам під час масованого російського удару по Запоріжжю
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    17-річний Олександр витягнув із небезпечної зони щонайменше шістьох людей. 14-річний Ростислав допоміг евакуювати ще чотирьох постраждалих. Підлітки не називають себе героями, але кажуть, що є свідомими громадянами.

    17-річний Олександр Леміш, ліцеїст Криворізького ліцею МВС, урятував маленького хлопчика під час таборування в горах. Дитина послизнулася біля водоспаду, впала у холодний потік і могла загинути. Олександр миттєво стрибнув у воду та витягнув хлопчика на берег. Сам юнак каже, що на його місці так мав би вчинити кожен.

    Ще один лауреат — 17-річний Олег Шпичка із Сумщини. Хлопець жив у Великописарівській громаді та допомагав військовим. Одного вечора, повертаючись із навчання, він разом із другом потрапив під удар російського FPV-дрона. Олег отримав надзвичайно тяжкі поранення: втратив ногу та око, мав ушкодження грудної клітки. Попри шок, він зміг відповзти від дрона, щоб не згоріти, і сам наклав собі імпровізований джгут, використавши ремінець. Саме знання першої допомоги допомогло йому дочекатися медиків.

    17-річний юнак Олег Шпичка потрапив під удар ворожого FPV-дрона
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Після лікування та реабілітації Олег отримав протез і вже за тиждень після протезування почав ходити. Нині він продовжує навчання та мріє стати військовим.

    Історії цих дітей — це не просто приклади сміливості. Це доказ того, що під час війни українські діти змушені дорослішати надто рано, але навіть у найстрашніших обставинах вони не втрачають людяності, любові до близьких і віри в Україну.

    Вони не чекали, що хтось інший зробить правильний крок. Вони діяли. І саме тому сьогодні їхніми вчинками захоплюється вся країна.

  • НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    8 червня на Одещині стався випадок, який уже викликав широкий суспільний резонанс та реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Через багаторазові повітряні тривоги учасники Національного мультипредметного тесту були змушені складати іспит майже 13 годин. Частина випускників перебувала в екзаменаційному центрі з ранку до пізнього вечора, а завершити тестування змогла лише близько 22:00.

    За інформацією омбудсмена, упродовж дня повітряна тривога на Одещині оголошувалася кілька разів. Кожного разу процедуру тестування доводилося переривати, а учасники разом з інструкторами спускалися до укриття. У результаті стандартна процедура, яка зазвичай триває близько чотирьох годин, перетворилася на багатогодинний марафон.

    Батьки учасників повідомляли у соціальних мережах, що їхні діти повернулися додому лише пізно ввечері. Деякі випускники провели в екзаменаційному центрі понад половину доби. За словами Дмитра Лубінця, значну частину цього часу школярі перебували саме в укриттях.

    Особливе занепокоєння викликали умови перебування дітей під час тривалих перерв. За словами омбудсмена, пункт тестування виявився недостатньо підготовленим до роботи в умовах воєнного стану. Учасникам не одразу забезпечили доступ до питної води та харчування. У багатьох випадках їжу та перекуси довелося передавати через батьків або педагогів. При цьому комунікація з рідними була суттєво обмежена правилами проведення тестування.

    Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на ситуацію дітей-сиріт та тих учасників, які перебували без супроводу близьких. За його словами, вони фактично залишилися без додаткової підтримки під час тривалого перебування в укриттях. Це викликало додаткові питання щодо організації безпечних і комфортних умов проходження тестування в регіонах, які регулярно зазнають повітряних атак.

    Після завершення НМТ частина учасників скаржилася на сильну втому, емоційне виснаження та труднощі з концентрацією уваги. Деякі блоки завдань випускникам довелося виконувати вже ввечері після багатогодинного перебування в укриттях. Саме цей фактор викликав дискусію щодо рівності умов для всіх вступників, адже результати тесту безпосередньо впливають на можливість вступу до закладів вищої освіти.

    У відповідь на ситуацію учасникам запропонували скористатися додатковою сесією НМТ. Однак, як зазначив омбудсмен, конкретних гарантій щодо того, що аналогічна ситуація не повториться, наразі немає. Також залишаються відкритими питання щодо дат проведення повторного тестування та організаційних умов для вступників.

    Сама проблема не є новою для української системи освіти воєнного часу. Ще під час запуску НМТ Міністерство освіти та науки передбачило механізм зупинки тестування у випадку повітряної тривоги. Згідно з чинними правилами, учасники повинні негайно переходити до укриття, а після завершення небезпеки продовжувати роботу з того місця, де її було перервано. Якщо ж тривога триває надто довго, вступникам може бути запропонована участь у додатковій сесії.

    Втім, випадок на Одещині продемонстрував, що формальне дотримання процедур не завжди гарантує комфортні умови для дітей. Саме на це звернув увагу Дмитро Лубінець, який останніми тижнями вже критикував окремі аспекти організації НМТ та підготовки до вступної кампанії. Наприкінці травня омбудсмен також заявляв про необхідність удосконалення системи проведення тестування в укриттях та забезпечення рівних умов для вступників у всіх регіонах країни.

    Національний мультипредметний тест залишається головним інструментом вступу до українських закладів вищої освіти. Основна сесія НМТ-2026 стартувала 20 травня та триватиме до 25 червня. Цього року на тестування зареєструвалися понад 355 тисяч учасників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Попередні результати випускники отримують одразу після завершення тесту, а офіційні бали мають бути оприлюднені до початку липня.

    Скандал на Одещині вже став одним із найгучніших епізодів нинішньої вступної кампанії. Він вкотре порушив питання про те, як забезпечити справедливі умови оцінювання знань в умовах повномасштабної війни. Адже для багатьох випускників результат НМТ визначає не лише майбутній університет, а й подальший професійний шлях. Саме тому експерти наголошують: безпечні укриття, доступ до води, харчування та психологічна підтримка під час тривалих тривог мають стати не винятком, а обов’язковим стандартом для всіх екзаменаційних центрів України.

  • Вкрали $18 тисяч і одразу купили мотоцикл: на Волині школярі погоріли на дорогій покупці

    Вкрали $18 тисяч і одразу купили мотоцикл: на Волині школярі погоріли на дорогій покупці

    На Волині правоохоронці розкрили резонансну крадіжку великої суми грошей із приватного будинку. Підозрюваними у злочині виявилися двоє неповнолітніх хлопців, які після викрадення 18 тисяч доларів вирішили витратити частину коштів на купівлю мотоцикла. Поліція вже встановила їхню причетність до злочину та відкрила кримінальне провадження.

    Інцидент стався у селищі Заболоття Ковельського району Волинської області. До правоохоронців звернулася 39-річна місцева жителька, яка повідомила про зникнення значної суми грошей із власного будинку. За словами жінки, на момент скоєння злочину вона перебувала в іншому населеному пункті, а її помешкання залишалося без нагляду.

    Отримавши повідомлення, працівники поліції розпочали оперативно-розшукові заходи. Правоохоронці оглянули місце події, опитали можливих свідків та проаналізували коло осіб, які могли знати про відсутність господині та місце зберігання коштів.

    У результаті проведених заходів поліцейські встановили, що до крадіжки причетні двоє неповнолітніх жителів того ж населеного пункту. Обом хлопцям по 15 років — вони народилися у 2010 році та є односельцями потерпілої.

    За даними поліції Волинської області, підлітки скористалися тим, що жінка тривалий час була відсутня вдома, проникли до будинку та викрали готівку. Загальна сума збитків становила близько 18 тисяч доларів США, що за поточним курсом еквівалентно понад 740 тисячам гривень.

    Особливий резонанс викликав той факт, що школярі не намагалися приховати отримані кошти або відкласти їх. Частину грошей вони майже одразу почали витрачати. Зокрема, одним із перших придбань став мотоцикл, який і привернув увагу оточення та допоміг правоохоронцям вийти на слід підозрюваних.

    У поліції повідомили, що значну частину викрадених коштів хлопці вже встигли витратити. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини злочину, а також перевіряють, куди саме були спрямовані інші гроші.

    За фактом події відкрито кримінальне провадження за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану. Ця стаття передбачає сувору відповідальність навіть для неповнолітніх правопорушників.

    Відповідно до українського законодавства, кримінальна відповідальність за крадіжку настає з 14 років. Саме тому неповнолітній вік не звільняє підозрюваних від відповідальності. Водночас під час розслідування та можливого судового розгляду враховуватимуться їхній вік, обставини вчинення злочину, характеристика особи та інші фактори.

    Юристи зазначають, що частина четверта статті 185 ККУ є однією з найсуворіших редакцій статті про крадіжку. Санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Остаточне рішення щодо міри відповідальності ухвалюватиме суд.

    Подібні випадки останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронців. Експерти пов’язують це як із поширенням інформації про дорогі покупки у соціальних мережах, так і з недостатнім контролем за дозвіллям окремих підлітків. Водночас правоохоронці наголошують, що навіть неповнолітній вік не звільняє від наслідків серйозних злочинів, особливо якщо йдеться про значні суми коштів.

    Наразі тривають слідчі дії. Поліцейські встановлюють усі деталі злочину, перевіряють можливу участь інших осіб та з’ясовують, чи можна повернути потерпілій хоча б частину викрадених коштів. Також правоохоронці працюють над документуванням усіх витрат, які здійснили неповнолітні після отримання грошей.

    У поліції закликають громадян бути обережними із зберіганням великих сум готівки вдома та за можливості користуватися банківськими установами або спеціальними сейфами. Особливо це актуально у випадках тривалої відсутності господарів, коли житло може стати легкою мішенню для зловмисників.

    Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям неповнолітніх підозрюваних надасть суд після завершення досудового слідства.

  • До 250 грн штрафу: батьків можуть карати за пропуски занять дітьми

    До 250 грн штрафу: батьків можуть карати за пропуски занять дітьми

    В Україні можуть почати штрафувати батьків школярів за безпідставні пропуски занять. Йдеться про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов’язків. Про це повідомила голова громадської організації Батьки SOS Альона Парфонова.

    Зміни пов’язані з постановою Кабінет Міністрів України №241 від 25 лютого 2026 року, якою уряд оновив порядок ведення обліку дітей дошкільного та шкільного віку. Документ передбачає посилення контролю за відвідуванням навчальних закладів.

    За словами Альони Парфонової, у випадку, якщо дитина систематично пропускатиме заняття без поважних причин, батьків можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Попередньо йдеться про штраф приблизно у 250 гривень.

    Водночас вона наголосила, що така сума навряд чи стане ефективним інструментом впливу на батьків. На її думку, для частини родин цей штраф не стане стимулом змінити поведінку, а дехто просто сплатить його і продовжить ігнорувати вимоги щодо відвідування школи.

    Представниця громадської організації також зазначила, що питання потребує чіткого врегулювання. Зокрема, необхідно визначити зрозумілий перелік поважних причин, через які дитина може бути відсутньою у школі.

    Якщо ж пропуски занять відбуватимуться без обґрунтованих підстав, відповідальність можуть нести саме батьки або опікуни.

    За словами Парфонової, держава повинна контролювати охоплення дітей освітою. Подібна практика існує у багатьох країнах, де систематичні прогули можуть мати юридичні наслідки для родин.

    Раніше також повідомлялося, що в окремих регіонах України, зокрема на Закарпатті, вже застосовують штрафи до батьків за прогули дітей у школах.

  • Зимові канікули стартують наприкінці грудня: як відпочиватимуть школярі

    Зимові канікули стартують наприкінці грудня: як відпочиватимуть школярі

    З 1 вересня в Україні розпочався навчальний рік, упродовж якого школярі традиційно матимуть чотири періоди канікул. Йдеться про осінні, зимові, весняні та літні перерви в навчанні.

    Згідно з орієнтовним графіком, зимові канікули у 2025–2026 навчальному році триватимуть з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року. Водночас у деяких закладах освіти відпочинок може бути продовжений до 18 січня — це рішення ухвалюється на рівні конкретної школи.

    Остаточний календар канікул затверджує педагогічна рада кожного закладу освіти. Вона ж визначає тривалість навчального року та форму організації навчального процесу — очну, змішану або дистанційну.

    На дати й тривалість канікул також можуть впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні умови. У школах з очним форматом навчання можливі тимчасові призупинення занять або переведення окремих класів на карантин, що може коригувати запланований графік відпочинку учнів.

    За попереднім календарем, осінні канікули заплановані на період з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року. Весняні канікули орієнтовно відбудуться з 23 по 29 березня 2026 року. Літні канікули для школярів традиційно розпочнуться 1 червня і триватимуть до початку нового навчального року.

    Батькам та учням радять уточнювати конкретні дати канікул безпосередньо у своїх навчальних закладах, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від рішення адміністрації школи та зовнішніх обставин.