Daypolitico

Позначка: шпигунство

  • Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    В Одесі військова контррозвідка Служби безпеки України викрила ймовірного агента російських спецслужб, який, за даними слідства, допомагав готувати масштабні ракетно-дронові удари по паливній інфраструктурі півдня України. Для пошуку потенційних цілей 20-річний чоловік встановлював GPS-трекери на автомобілі, що перевозили пальне. Таким чином росіяни розраховували відстежувати пересування автоцистерн і встановити розташування нафтобаз, які могли стати цілями для подальших атак. Співробітники СБУ виявили шпигунські пристрої, демонтували їх і затримали підозрюваного. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про викриття схеми 26 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За матеріалами слідства, затриманий раніше навчався в одному з одеських університетів, однак його відрахували через академічну неуспішність. Після цього молодий чоловік підробляв вантажником у поштовому відділенні та шукав додаткові джерела заробітку. Саме пошуки так званих легких грошей у Telegram-каналах, як стверджують правоохоронці, привернули до нього увагу представників російських спецслужб.

    За інформацією СБУ, після встановлення контакту з російським куратором чоловік погодився виконувати завдання на користь противника. Спочатку вони були пов’язані зі збиранням інформації про наслідки російських ракетних і дронових атак по Одесі. Підозрюваний мав оглядати відповідні території та фіксувати результати обстрілів, які цікавили представників РФ.

    Щоб не привертати зайвої уваги, він, за версією слідства, постійно змінював спосіб пересування містом. Для поїздок використовував маршрутні автобуси або ходив пішки. Такі дії, як вважають правоохоронці, були частиною спроб приховати його діяльність.

    Згодом завдання стали серйознішими. Російські спецслужби нібито доручили чоловікові встановити розташування нафтобаз і сховищ пально-мастильних матеріалів на півдні України. Ця інформація могла бути використана для планування нових ракетних і дронових ударів.

    Для виконання завдання підозрюваний придбав GPS-трекери. За даними СБУ, він встановив щонайменше два такі пристрої на транспортні засоби, що перевозили пальне. Один із них був військовим паливозаправником, інший — цивільним бензовозом.

    Правоохоронці встановили, що пристрої передбачали можливість віддаленого доступу. Російська сторона, за версією слідства, розраховувала використати інформацію про переміщення транспорту для виявлення об’єктів паливної інфраструктури.

    У СБУ зазначають, що отримані координати могли стати основою для підготовки масованих ударів по паливних сховищах. Такі атаки становили б небезпеку не лише для самих підприємств, а й для системи логістичного забезпечення українських військових.

    Паливна інфраструктура має важливе значення для роботи транспорту, промислових підприємств та забезпечення потреб Сил оборони. Пошкодження відповідних об’єктів може спричиняти перебої з постачанням пального, ускладнювати перевезення та створювати додаткове навантаження на логістичну систему.

    Особливо небезпечними можуть бути удари по місцях зберігання великих обсягів пального, оскільки вони здатні спричиняти пожежі та значні матеріальні руйнування.

    Саме тому, як пояснюють у СБУ, російські спецслужби приділяли увагу пошуку таких об’єктів. При цьому їхньою потенційною ціллю були не лише військові, а й цивільні елементи паливної інфраструктури.

    Однак реалізувати задум, за твердженням української спецслужби, противнику не вдалося. Контррозвідники завчасно виявили діяльність підозрюваного, знайшли встановлені пристрої та демонтували їх.

    Після цього чоловіка затримали. Під час обшуку правоохоронці вилучили його смартфон, у якому, за даними СБУ, містилися матеріали, що підтверджують контакти з представниками російських спецслужб.

    Які саме відомості були виявлені в телефоні, у відкритому повідомленні не деталізують. Остаточну доказову оцінку цим матеріалам мають надати в межах кримінального провадження.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За цією статтею передбачене покарання у вигляді 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Водночас його провину ще має встановити суд.

    У СБУ повідомили, що операцію проводили співробітники військової контррозвідки спільно зі слідчими управління СБУ в Одеській області. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

    Ця справа стала черговим прикладом використання російськими спецслужбами дистанційного вербування через месенджери та соціальні мережі.

    У повідомленнях українських правоохоронців регулярно фігурують випадки, коли потенційних виконавців знаходять серед користувачів Telegram, які шукають додатковий заробіток або погоджуються на виконання сумнівних доручень.

    Іноді співпраця, за даними слідства, починається із завдань, які можуть здаватися незначними: збирання фотографій, спостереження за певними об’єктами чи передавання повідомлень. Надалі характер доручень може змінюватися, а зібрані матеріали — використовуватися для підготовки диверсій або ударів.

    Подібні епізоди вже фіксували в різних регіонах України. Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про викриття підозрюваного у підготовці замовного вбивства на Київщині. У тій справі, за версією правоохоронців, 19-річний житель Миколаєва отримував завдання від представників російських спецслужб через Telegram, а згодом мав підготувати напад на визначену людину.

    Ще один випадок стосувався безпосередньо Одеси. У квітні 2026 року «Ненька інфо» розповідала про затримання місцевого таксиста, якого підозрювали у передаванні координат для російських ракетно-дронових атак. За повідомленнями правоохоронців, чоловік використовував свою роботу як прикриття для збирання розвідувальної інформації.

    Нинішня справа відрізняється тим, що, за твердженням СБУ, російські спецслужби намагалися отримувати необхідні дані не лише шляхом безпосереднього спостереження, а й за допомогою встановлених на транспорті електронних пристроїв.

    При цьому точну кількість об’єктів, які могли опинитися під загрозою, правоохоронці не називають. Також немає публічного підтвердження, що завдяки встановленим GPS-трекерам російська сторона встигла отримати координати конкретних нафтобаз.

    СБУ наголошує, що втручання контррозвідників дозволило запобігти використанню цієї схеми для підготовки атак.

    Затримання 20-річного одесита демонструє, як пропозиції швидкого заробітку в інтернеті, за версією слідства, можуть ставати початковим етапом вербування для роботи на іноземні спецслужби.

    У цій справі підозрюваний пройшов шлях від пошуку підробітку в Telegram до виконання завдань, які, за оцінкою українських правоохоронців, могли створити пряму загрозу стратегічно важливим об’єктам і забезпеченню Сил оборони.

    Наразі слідство триває, а остаточне рішення щодо винуватості затриманого має ухвалити суд.

  • Жодної рибини на палубі: як путінські траулери-шпигуни готують диверсії на ключових підводних кабелях між Європою та США

    Жодної рибини на палубі: як путінські траулери-шпигуни готують диверсії на ключових підводних кабелях між Європою та США

    Російська Федерація масово використовує цивільний риболовецький флот для масштабної розвідки та підготовки потенційних диверсій на стратегічних підводних телекомунікаційних кабелях. Розслідувачі британського видання The Telegraph, проаналізувавши супутникові дані Global Fishing Watch за чотири з половиною роки, виявили 17 російських траулерів, які понад 500 разів підозріло маневрували або надовго зупинялися безпосередньо над життєво важливими лініями зв’язку. Високопосадовці НАТО підтверджують, що Альянс фіксує кожен крок цього тіньового флоту. «Ми чудово знаємо, чим займаються російські цивільні риболовецькі судна і де саме. На палубах деяких із них ніколи не було жодної рибини», – наголосив представник військового блоку.

    Шпигунські маневри вражають своєю системністю: лише на північ від Шотландії російські екіпажі провели 337 годин безпосередньо над телекомунікаційним кабелем Atlantic Crossing 1. Інші судна відпрацьовували десятки розворотів над трансатлантичним маршрутом Hibernia Express, а також вивчали лінії Grace Hopper від компанії Google та комунікації Amitié, що з’єднують Британію з Францією та Іспанією.

    Військово-морські експерти пояснюють, що рух на екстремально низькій швидкості дозволяє росіянам безперешкодно застосовувати потужні гідролокатори для картографування морського дна. Крім того, порожні трюми риболовецьких суден використовуються як приховані бази для запуску дистанційно керованих підводних безпілотників. Мета таких дій очевидна — розвідка вразливих місць глобальної інфраструктури, фізичне пошкодження якої здатне спровокувати миттєвий колапс банківської системи, зупинити транспорт та залишити без зв’язку лікарні по всьому західному світу.

  • Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    У Німеччині правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб. За версією слідства, чоловік протягом тривалого часу збирав інформацію про військові об’єкти НАТО, виробництво бронетехніки, боєприпасів та вибухових речовин. Особливу увагу він нібито приділяв підприємствам європейської оборонної промисловості та військовим підрозділам, які забезпечують захист східного флангу Альянсу.

    Про затримання 22 жовтня повідомила Федеральна прокуратура Німеччини. Інформацію також підтвердили німецькі інформаційні агентства та українські ЗМІ.

    Підозрюваного ідентифікували як громадянина України Вадима Й. Його затримали співробітники Федерального управління кримінальної поліції Німеччини в районі Одер-Шпрее, що у федеральній землі Бранденбург.

    Підставою для затримання став ордер, виданий 15 жовтня. Чоловікові інкримінують можливу агентурну діяльність на користь іноземної розвідувальної служби.

    За матеріалами слідства, Вадим Й. щонайпізніше з липня 2025 року підтримував зв’язок із представниками російської розвідки через посередника.

    Правоохоронці вважають, що підозрюваний систематично збирав відомості військового значення, які могли становити інтерес для російських спецслужб.

    Зокрема, йдеться про інформацію щодо виробництва броньованих машин, боєприпасів, вибухових речовин, а також персоналу та розташування військових об’єктів у Німеччині й інших країнах НАТО.

    Частину відомостей чоловік міг отримувати з відкритих джерел. Однак, за твердженням прокуратури, для збору іншої інформації він цілеспрямовано використовував контакти з представниками європейської оборонної промисловості.

    Особливу увагу привернула інформація німецького видання Der Spiegel, згідно з якою підозрюваний цікавився 45-ю танковою бригадою Бундесверу.

    Це військове формування Німеччина розгортає на території Литви для посилення східного флангу НАТО. Бригада була офіційно створена у квітні 2025 року, а до кінця 2027-го має досягти повної оперативної готовності.

    За інформацією Бундесверу, підрозділ налічуватиме приблизно 4800 військовослужбовців і стане важливим елементом оборони Балтійського регіону.

    Саме тому будь-які спроби збору інформації про особовий склад, логістику, озброєння та військову інфраструктуру цього формування можуть мати значення для безпеки НАТО.

    Водночас німецькі правоохоронці поки не розкривають, які саме відомості підозрюваний міг передати російській стороні та чи отримував він за це грошову винагороду.

    За повідомленням прокуратури, 23 жовтня чоловіка мають доставити до слідчого судді Федерального верховного суду Німеччини. Суддя розгляне підстави затримання та вирішить питання щодо подальшого тримання під вартою.

    Варто зазначити, що це не перший випадок розслідування ймовірної діяльності російських спецслужб за участю громадян України на території Німеччини.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про засудження українця за участь у підготовці диверсійної операції, пов’язаної з російськими спецслужбами.

    У серпні 2026 року Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців ув’язнення. За висновками суду, він брав участь у розвідуванні логістичних маршрутів, які могли використовуватися для майбутніх диверсій.

    Крім того, «Ненька інфо» раніше писала про вислання Німеччиною понад 80 російських дипломатів від початку повномасштабної війни, значну частину яких підозрювали у розвідувальній діяльності.

    Нинішнє затримання відбувається на тлі посилення уваги європейських спецслужб до можливих російських шпигунських операцій проти оборонних підприємств та військової інфраструктури.

    Розслідування щодо Вадима Й. триває. Його провину не встановлено судом, а всі оприлюднені обставини наразі є версією німецьких правоохоронців.

  • $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    Поїздка директора Федерального бюро розслідувань США Каша Пателя до Москви виявилася значно суперечливішою, ніж повідомлялося спочатку. Американські журналісти з’ясували, що співробітники ФБР намагалися переконати керівництво скасувати візит, а після невдалих спроб звернулися до Конгресу. Окреме занепокоєння викликають можливі розвідувальні ризики, попередні фінансові контакти Пателя з російським інформаційним середовищем і розширення співпраці ФБР зі спецслужбами держав, які Вашингтон традиційно вважає противниками.

    Як з’ясувало видання The Atlantic, занепокоєння в американських правоохоронних і розвідувальних структурах виникло задовго до запланованої поїздки 14–15 жовтня.

    Журналістка Сара Фіцпатрік поспілкувалася із 17 чинними та колишніми співробітниками ФБР, Міністерства юстиції, розвідки та іншими обізнаними джерелами. Вони розповіли про побоювання щодо посилення контактів американського керівництва з російськими структурами.

    За інформацією видання, всередині ФБР навіть сформувалася неформальна група співробітників, які намагалися домогтися скасування поїздки через керівництво бюро.

    Коли внутрішні звернення не дали результату, частина співробітників передала свої застереження представникам Конгресу США.

    Особливу увагу привернув час проведення візиту — лише за три тижні до проміжних виборів у Сполучених Штатах.

    Колишній високопосадовець антитерористичного підрозділу ФБР Крістофер О’Лірі заявив The Atlantic, що керівник бюро саме зараз мав би зосередитися на захисті американського виборчого процесу, а не проводити переговори в Москві.

    Ще одна маловідома деталь — відсутність достатнього інформування навіть союзників США.

    За даними The Atlantic, високопоставлений український чиновник повідомив журналістам, що Київ не отримував попередніх пояснень щодо мети поїздки Пателя. Представники європейських держав також висловлювали занепокоєння через брак інформації про заплановані контакти.

    Окрема частина скандалу стосується 25 тисяч доларів, які Патель раніше отримав за участь у документальному фільмі.

    У зверненні від 9 жовтня конгресмени Джеймі Раскін і Джим Гаймс нагадали, що директор ФБР отримав цю суму за участь у стрічці режисера, який, за їхніми словами, мав зв’язки з Кремлем.

    Законодавці також звернули увагу на попередні висловлювання Пателя, в яких він заперечував окремі висновки американської розвідки щодо російського втручання у вибори.

    При цьому сам факт отримання гонорару не є доказом незаконної діяльності або співпраці з російськими спецслужбами. Однак конгресмени вважають, що ці обставини потребують додаткової перевірки на тлі можливих контактів із ФСБ.

    Ще одна важлива подробиця — адміністрація Пателя фактично змінює традиційний підхід американського бюро до співпраці з Росією та Китаєм.

    Ще в серпні Reuters опублікувало розслідування про нові канали правоохоронної співпраці.

    Сам Патель заявляв, що контакти з Росією розвиваються вже приблизно 15 місяців. За його словами, співпраця спрямована насамперед на боротьбу з міжнародними злочинними мережами, кіберфахрайством, наркотрафіком та сексуальною експлуатацією дітей.

    У випадку Китаю співпраця вже включала обмін співробітниками й проведення спільних операцій.

    Зокрема, у травні 2026 року американські та китайські правоохоронці разом із поліцією Дубая провели операцію Sand Dollar проти масштабного шахрайського центру. За повідомленням ФБР, вона завершилася приблизно 300 затриманнями та вилученням активів на 300 мільйонів доларів.

    Водночас щодо Росії Reuters повідомляло передусім про закулісні контакти та роботу над співпрацею. Публічно підтверджених аналогічних спільних операцій не наведено.

    Ще один парадокс полягає в тому, що ФБР під керівництвом Пателя одночасно розслідує злочини, які американська сторона пов’язує з російською розвідкою.

    Нещодавно американські правоохоронці оголосили обвинувачення п’ятьом особам у справі про ймовірну підготовку замовних убивств критиків російської влади.

    Про цю справу раніше повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що серед можливих цілей, за журналістською інформацією, називали Гаррі Каспарова та інших опозиціонерів.

    Сам Патель публічно засудив можливу участь російських спецслужб у підготовці нападів на американській території.

    Попри це, його адміністрація продовжує шукати можливості для правоохоронної взаємодії з Москвою.

    Додатковим приводом для занепокоєння став стан американської контррозвідувальної системи.

    The Atlantic повідомляє, що після приходу нової адміністрації у 2025 році ФБР розформувало спеціальну групу Foreign Influence Task Force, яка займалася протидією іноземному впливу. Частину профільних співробітників перевели на інші посади або звільнили.

    Крім того, за даними NPR, підрозділи, які займаються виявленням іноземних шпигунів на території США, мають значну кількість незаповнених посад.

    На цьому тлі конгресмени вимагають не лише пояснити мету візиту Пателя, а й надати повний список його супутників, запланованих зустрічей та заходів безпеки.

    У зверненні законодавців навіть міститься вимога повідомити, чи супроводжуватимуть директора ФБР приватні особи або представники родини президента Дональда Трампа.

    Це вимога надати інформацію, а не підтвердження участі таких людей у поїздці.

    Попри широкий суспільний резонанс, ключове питання залишається відкритим: які конкретні домовленості американська сторона планує обговорювати з представниками ФСБ?

    Станом на вечір 14 жовтня офіційного повідомлення про підписані угоди, передачу розвідувальних матеріалів чи результати конкретних зустрічей немає.

    Тому твердження про таємні домовленості щодо України, виборів у США або передачу Росії конфіденційної інформації залишаються припущеннями.

    Однак уже оприлюднені матеріали демонструють, що візит Пателя викликає суперечки не лише серед американських політиків, а й усередині структур, відповідальних за національну безпеку Сполучених Штатів.

  • Шпигунський землетрус у Берліні: екскерівника розвідки Німеччини заарештували за злив тисяч таємних документів

    Шпигунський землетрус у Берліні: екскерівника розвідки Німеччини заарештували за злив тисяч таємних документів

    Федеральну розвідувальну службу Німеччини сколихнув колосальний шпигунський скандал, що завдав нищівного удару по вищому керівництву спецслужб країни. Вранці 6 жовтня силовики провели блискавичну спецоперацію та заарештували колишнього очільника зовнішньої розвідки Августа Ханнінга за підозрою у роботі на іноземну державу. Разом із багаторічним керівником секретного відомства правоохоронці затримали його високопосадового спільника Манфреда Д., якого підозрюють у систематичній передачі закритої інформації в обмін на щедру грошову винагороду.

    Спецпризначенці затримали Ханнінга в його власному будинку в місті Нордвальде біля Мюнстера, тоді як Манфреда Д. схопили на території Баварії. Одночасно слідчі провели масштабні обшуки в помешканнях фігурантів та на пов’язаних об’єктах у Берліні. За даними прокуратури, підозрювані уклали таємну угоду про співпрацю ще у 2010 році. Манфред Д. з 2012 по березень 2026 року обіймав посаду начальника штабу наступників Ханнінга у відомстві, отримавши практично безконтрольний доступ до найбільш охоронюваних державних секретів.

    Масштаби витоку даних виявилися катастрофічними для безпеки країни. Слідчі з’ясували, що Манфред Д. безперешкодно постачав дані своєму колишньому шефу щонайменше до середини 2022 року. За цей час він передав колосальний обсяг аналітики та оперативних матеріалів. «За наявними даними, протягом багатьох років Манфред Д. передав Ханнінгу близько 2000 документів, багато з яких містили секретну інформацію, призначену виключно для внутрішнього використання Федеральною розвідувальною службою», – наголосили у відомстві. Наразі діючому посадовцю штабу вже висунули підозру у «сприянні та пособництві у спробі державної зради та шпигунстві на користь іноземної держави».

    Отримані матеріали колишній головний розвідник використовував не лише для приватної консалтингової діяльності, а й зливав третім сторонам. Ханнінг очолював Федеральну розвідувальну службу з грудня 1998 по листопад 2005 року, після чого до листопада 2009 року працював державним секретарем Федерального міністерства внутрішніх справ. Слідство прямо звинувачує його в тому, що він «підтримував тісні контакти з представником іншої іноземної розвідувальної служби, якому протягом кількох років передавав політичну інформацію, частково отриману з матеріалів, наданих Манфредом Д.». Яка саме іноземна країна стояла за цим вербуванням, прокурори наразі не розголошують.

    Злив настільки критичних та чутливих звітів поставив під безпосередню загрозу національну безпеку всієї Німеччини. Фахівці констатують, що підривна діяльність посадовців повністю викрила внутрішні можливості німецької розвідки, розкрила таємні механізми збору даних та завдала непоправної шкоди партнерським відносинам із ключовими союзниками по блоку НАТО.

  • Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Україна закликала іноземні уряди припинити роботу так званих «Російських домів» — мережі культурних центрів, пов’язаних із російським державним агентством «Россотрудничество». Київ вважає, що під виглядом культурної та освітньої діяльності такі установи можуть використовуватися Росією для поширення пропаганди, формування політичного впливу та інших операцій за кордоном.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що європейським країнам варто наслідувати приклад Німеччини та закривати російські центри, які продовжують працювати на їхній території. У МЗС наголошують: дозволяти російським мережам впливу функціонувати паралельно з війною РФ проти України неприпустимо.

    Українська позиція не виникла на порожньому місці. Саме «Россотрудничество», яке координує значну частину мережі «Російських домів», перебуває під санкціями Європейського Союзу з 2022 року. У Європарламенті ще кілька років тому окремо висловлювали занепокоєння діяльністю центрів, що фінансуються цією структурою, вказуючи на ризики поширення кремлівської пропаганди та дезінформації серед громадян ЄС.

    При цьому санкції не означали автоматичного закриття всіх центрів. У різних країнах вони мають різний юридичний статус: десь працюють як окремі культурні установи, десь — при російських дипломатичних представництвах, а в окремих державах їхня діяльність регулюється давніми міжурядовими угодами.

    Саме тому процес демонтажу цієї мережі виявився значно складнішим, ніж просте введення санкцій.

    Одним із найпомітніших прикладів стала Німеччина. На початку вересня 2026 року Берлін оголосив про рішення припинити роботу «Російського дому» на Фрідріхштрасе. Німецька влада заявила про розірвання відповідних домовленостей, а глава МЗС ФРН Йоганн Вадефуль пояснював, що центр фактично не використовувався відповідно до заявленого призначення.

    Рішення стало частиною ширших заходів Берліна щодо Росії після того, як німецька влада поклала на РФ відповідальність за диверсійну операцію із застосуванням дронів поблизу аеропорту Лейпциг/Галле. Разом із «Російським домом» Німеччина вирішила закрити російське генконсульство в Бонні та посилити інші обмеження.

    Москва відповіла дзеркальними заходами. Російська сторона оголосила про закриття трьох представництв німецького Goethe-Institut — у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.

    Ще раніше аналогічний шлях пройшла Молдова. Кишинів денонсував міжурядову угоду з Росією щодо культурних центрів, після чого «Російський дім» у молдовській столиці остаточно припинив роботу на початку липня 2026 року. Молдовська влада пояснювала рішення тим, що центр використовувався як інструмент гібридного впливу Кремля.

    Примітно, що паралельно із закриттями у Європі Москва намагається розширювати мережу в інших регіонах. На початку вересня глава «Россотрудничества» Ігор Чайка заявив про домовленості щодо відкриття ще 11 «Російських домів». Вісім із них планують відкрити в країнах Африки.

    Саме африканський напрям останнім часом привертає особливу увагу. У червні Euronews із посиланням на дані української розвідки повідомляв, що мережа російських центрів активно розширюється на континенті. Українська сторона стверджує, що окремі пов’язані структури використовуються не тільки для популяризації російської культури, а й для вербування та залучення молоді до російських проєктів, у тому числі пов’язаних із війною проти України. За даними цього розслідування, Росія планувала розширення присутності, зокрема, у Нігерії, Сенегалі, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Того, Малі, Мозамбіку та Сан-Томе і Принсіпі.

    Таким чином, боротьба навколо «Російських домів» дедалі менше нагадує звичайну суперечку про культурні центри. Для Москви вони є частиною інструментарію «м’якої сили»: через них проводять мовні курси, культурні заходи, освітні програми, просувають російські університети та підтримують зв’язки з російськомовними громадами.

    Україна ж наполягає, що після початку повномасштабної війни такі установи не можна розглядати лише через призму культури.

    Центр протидії дезінформації раніше заявляв, що мережа «Російських домів» може використовуватися для поширення кремлівських наративів і проведення інформаційно-психологічних операцій. У випадку Берліна український ЦПД також звертав увагу на повідомлення про можливі допоміжні функції таких структур для російських спецслужб.

    Водночас твердження про шпигунську діяльність конкретного центру потребують доказів у кожному окремому випадку. Наприклад, у Німеччині навколо «Російського дому» роками тривали політичні та юридичні дискусії, а його закриття стало можливим лише після різкого погіршення відносин між Берліном і Москвою.

    На сайті Nenka.info раніше вже розповідали про інші інструменти російського інформаційного впливу. Зокрема, українські структури попереджали про спроби російських спецслужб використовувати історичну тематику для провокування конфліктів між Україною та Польщею. ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Ще один приклад стосується російської «м’якої сили» у масовій культурі: Україна запровадила санкції проти творців та дистриб’юторів мультсеріалу «Маша та Ведмідь», який українська влада пов’язує з просуванням проросійських наративів. Блокування «м’якої сили» РФ: санкції проти творців «Маші та Ведмедя»

    Тепер Київ прагне перенести цю логіку на міжнародний рівень. Якщо заклик Сибіги отримає підтримку, питання «Російських домів» може перетворитися з локальної дискусії окремих столиць на системну кампанію з демонтажу російської мережі впливу в Європі.

    Німецький і молдовський приклади вже показали, що юридично це можливо. Однак у кожній країні рішення залежатиме від місцевого законодавства, міжнародних договорів, статусу будівель і ризику відповідних кроків Москви проти європейських культурних установ.

    При цьому Росія, навпаки, демонструє намір компенсувати втрату частини європейських майданчиків активним просуванням у країнах Африки та інших регіонах. Тому протистояння навколо «Російських домів» фактично стає ще одним фронтом довготривалої боротьби за інформаційний та політичний вплив за межами самої України.

  • ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    У Москві Федеральна служба безпеки Росії заявила про затримання громадянина РФ, який працював у структурі, що забезпечувала охорону британської дипломатичної місії, та нібито передавав Україні інформацію про співробітників посольства. Про це повідомило Bloomberg. Російська спецслужба стверджує, що отримані від чоловіка дані могли використовуватися для підготовки провокації або нападу на британських дипломатів, відповідальність за який планували покласти на Москву. Водночас незалежного підтвердження цієї версії немає, а оприлюднені твердження наразі фактично є версією ФСБ.

    За інформацією російської сторони, затриманий — громадянин РФ 1981 року народження. У повідомленнях західних медіа його називають 45-річним чоловіком, а російські ЗМІ вказують лише ім’я Марат, не розкриваючи повних персональних даних. Він не був британським дипломатом і, за наявною інформацією, не належав безпосередньо до штату уряду Великої Британії: чоловік працював на сторонню організацію, яка виконувала охоронні функції для дипломатичної місії. За даними The Times, йшлося, зокрема, про охорону біля резиденції британського посла в Москві Найджела Кейсі.

    ФСБ заявляє, що чоловік нібито збирав відомості про британських дипломатів: фотографії та персональні дані, адреси проживання, інформацію про автомобілі, пересування, зустрічі, а також систему охорони дипломатичних об’єктів. Російські медіа, які цитують спецслужбу, додають, що серед переданих даних могли бути графіки роботи пунктів пропуску, інформація про кількість охоронців та інші внутрішні відомості. Частина цих деталей походить виключно від російських силових структур і наразі не була незалежно підтверджена.

    Ключова частина заяви ФСБ стосується України. Російська спецслужба стверджує, що охоронець контактував з українським блогером Дмитром Карпенком, відомим також як «Апостол Дмитро», а той начебто діяв в інтересах Служби безпеки України. Карпенко справді є українським блогером та автором великої кількості інтерв’ю, зокрема з російськими військовополоненими. На власному сайті він повідомляє про сотні мільйонів переглядів своїх каналів та понад тисячу довгих відеоінтерв’ю. Водночас це саме по собі не підтверджує заяв ФСБ про його можливу роботу на українську спецслужбу.

    Найбільш резонансною є заява Москви про начебто запланований «теракт під чужим прапором». За версією ФСБ, інформація про британських дипломатів мала бути використана для підготовки нападу на посла Великої Британії Найджела Кейсі або інших представників дипмісії. Російська сторона стверджує, що після цього відповідальність планували покласти на саму Росію, щоб спровокувати пряме військове зіткнення між Москвою і Лондоном. Жодних незалежних доказів існування такого плану у відкритих джерелах наразі не оприлюднено.

    Російська спецслужба також поширила відео затримання чоловіка. Західні видання описують кадри, на яких силовики в цивільному та балаклавах валять затриманого на землю. ФСБ повідомила, що проти нього відкрито кримінальну справу про державну зраду. Російські медіа також поширюють нібито його свідчення та фрагменти листування, однак перевірити обставини отримання цих матеріалів або достовірність представленої російською стороною версії незалежно неможливо.

    Інцидент стався на тлі вже тривалого дипломатичного протистояння між Росією та Великою Британією. Москва протягом останніх років неодноразово звинувачувала британських дипломатів у шпигунстві та висилала їх із країни. У січні 2026 року Росія відкликала акредитацію ще одного працівника британського посольства, заявивши про його зв’язки зі спецслужбами. Лондон тоді категорично відкинув обвинувачення як безпідставні. У березні Москва вислала ще одного британського дипломата, якому приписувала «економічне шпигунство». Британська сторона знову назвала такі звинувачення неприйнятними та частиною кампанії тиску.

    Ще у 2025 році британське Міністерство закордонних справ офіційно заявляло про «агресивну та скоординовану кампанію переслідування» дипломатів з боку російської влади. Тоді Лондон наголошував, що звинувачення проти його співробітників фабрикуються для виправдання тиску на британську дипломатичну місію, та попереджав Москву про дзеркальні заходи у разі подальшої ескалації. Попри різке погіршення відносин після початку повномасштабної війни проти України, Велика Британія продовжує утримувати посольство в російській столиці.

    Цьогоріч британська влада навіть офіційно попереджає своїх громадян про підвищений ризик затримання в Росії. Міністерство закордонних справ Великої Британії радить взагалі не їздити до РФ, серед іншого через ризик того, що російська влада може затримувати іноземців за підозрою в діяльності, яку Москва вважає незаконною. У рекомендаціях Лондона прямо зазначається, що можливості британського уряду допомогти затриманим у РФ суттєво обмежені.

    Додаткового політичного забарвлення історії додає те, що буквально напередодні у самій Великій Британії 31-річному Джошуа Кемміджу висунули обвинувачення у сприянні російській військовій розвідці. За даними британської прокуратури, він нібито контактував із представником пов’язаної з ГРУ структури та підозрюється у підготовці диверсійної діяльності. Таким чином, протягом приблизно доби Лондон і Москва опинилися в центрі двох окремих історій із взаємними звинуваченнями у шпигунстві та диверсіях.

    Напруженість виходить далеко за межі дипломатичних скандалів. 10 вересня Reuters повідомив, що Велика Британія, Норвегія та США навесні зірвали російську підводну операцію поблизу Шпіцбергена. За даними агентства, російські спеціальні підводні апарати проводили навчання із застосуванням технологій, які можуть використовуватися проти критично важливих морських кабелів. В іншому епізоді Німеччина звинуватила Москву в причетності до загрози в аеропорту Лейпциг/Галле, після чого відбувся новий обмін дипломатичними заходами між Берліном і Москвою.

    На цьому тлі затримання охоронця британської дипмісії стає не просто черговою кримінальною справою всередині РФ, а новим епізодом різкого протистояння Москви з Лондоном. Принципово важливо, що наразі достовірно встановленим є саме факт заяви ФСБ про затримання та відкриття справи. Твердження про роботу чоловіка на СБУ, передачу інформації для терактів і намір атакувати британського посла залишаються російською версією подій. На момент підготовки матеріалу незалежного підтвердження цих звинувачень у відкритих джерелах не було, а британські та українські структури публічних доказів на користь версії ФСБ не надавали.

  • Українця засудили в Німеччині за роботу на РФ: він допомагав розвідати маршрути для майбутніх диверсій

    Українця засудили в Німеччині за роботу на РФ: він допомагав розвідати маршрути для майбутніх диверсій

    Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців позбавлення волі у справі про підготовку диверсій, яку німецьке слідство пов’язує з російськими спецслужбами. Ще двох українців, які проходили у цій справі, суд виправдав.

    За висновком суду, засуджений свідомо брав участь у розвідці потенційних об’єктів та логістичних маршрутів, які надалі могли використовуватися для диверсій. Його визнали винним у шпигунстві з метою саботажу.

    Водночас додатково відбувати призначений строк чоловік не буде: час, проведений ним під вартою під час досудового слідства, зарахували у покарання. Після вироку він має вийти на свободу.

    Як працювала схема

    Слідство встановило, що у березні 2025 року з Німеччини до України через українського поштового оператора відправили дві тестові посилки. Усередині були GPS-трекери та автомобільні запчастини.

    Трекери мали передавати дані про переміщення вантажів і таким чином дозволити простежити точні маршрути, часові проміжки та процедури транспортування посилок із Німеччини до України.

    Суд дійшов висновку, що операція була ініційована неназваною російською державною структурою. Саме тестові відправлення мали допомогти організаторам знайти слабкі місця у логістиці для майбутніх диверсій.

    30-річний українець, як встановив суд, діяв за вказівкою знайомого з окупованого Росією Маріуполя. Саме він організував відправлення GPS-трекерів, які передавали інформацію про місцеперебування вантажів під час перевезення.

    Наступним етапом мали стати запальні посилки

    За версією Федеральної прокуратури Німеччини, відстеження маршрутів було лише підготовчим етапом значно небезпечнішої операції.

    Після тестування логістичних каналів передбачалося відправляти тим самим шляхом посилки із запальними пристроями, які могли активуватися безпосередньо під час транспортування.

    Слідство вважало, що такі пакунки могли загорітися у Німеччині або вже дорогою до неокупованої території України. Метою організаторів було не лише завдання матеріальних збитків, а й створення відчуття небезпеки серед населення та дестабілізація роботи транспортної інфраструктури.

    Реалізувати цей етап операції не вдалося — правоохоронці викрили схему до здійснення запланованих диверсій.

    Трьох українців затримали у Німеччині та Швейцарії

    У справі проходили троє громадян України віком 22, 25 та 30 років.

    Їх затримали у травні 2025 року в різних місцях — у Кельні та Констанці в Німеччині, а також у швейцарському кантоні Тургау.

    30-річного чоловіка, якого зрештою визнали винним, затримали саме у Швейцарії, після чого у грудні екстрадували до Німеччини.

    Прокуратура вимагала для трьох підсудних значно суворіших покарань — від двох років і дев’яти місяців до чотирьох років і трьох місяців ув’язнення.

    Захист, навпаки, наполягав на повному виправданні.

    У підсумку суд визнав винним лише 30-річного фігуранта. Щодо двох інших чоловіків судді вирішили, що доказів їхньої свідомої участі саме у російській диверсійній операції недостатньо. Їх виправдали.

    Вирок щодо засудженого ще може бути оскаржений.

    Європа фіксує російські диверсійні операції

    Справа у Штутгарті розглядається на тлі посилення занепокоєння європейських держав через російські гібридні операції.

    Уряди низки країн Європи звинувачують Москву у проведенні кампанії, яка може включати шпигунство, диверсії, кібератаки, дезінформацію та операції проти критичної і транспортної інфраструктури. Росія такі звинувачення традиційно відкидає.

    Окрему увагу спецслужб привертає використання міжнародних поштових і вантажних маршрутів.

    Європейські служби безпеки раніше пов’язували з Росією серію інцидентів із посилками, які відправлялися з Литви у 2024 році та загорялися або вибухали у логістичних об’єктах Німеччини, Польщі та Великої Британії.

    Таким чином, справа трьох українців у Штутгарті стала ще одним епізодом розслідувань можливої російської диверсійної діяльності на території Європи.

  • Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    У Німеччині дедалі частіше фіксують польоти невідомих безпілотників. Загальна кількість повідомлень про такі інциденти вже вимірюється сотнями, а останнім часом вони стали регулярними.

    Про це повідомляє RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND).

    Представник Оперативного командування Бундесверу заявив, що кількість повідомлень про помічені дрони, пов’язаних із діяльністю німецьких військових, помітно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

    За його словами, нині кількість таких повідомлень залишається на стабільно високому рівні. Військові найчастіше фіксують поодинокі безпілотники, однак в окремих випадках йдеться і про цілі групи або рої дронів.

    “Кількість повідомлень про спостереження дронів, пов’язаних із Бундесвером, значно зросла та утримується на стабільному рівні”, — заявив представник Оперативного командування.

    При цьому в Бундесвері не стали розкривати подробиці конкретних випадків, зокрема інформацію про місця польотів, характеристики безпілотників або можливих операторів. Німецькі військові також не пов’язують офіційно ці інциденти з діяльністю конкретної держави.

    Водночас зростання кількості таких випадків розглядається на тлі ширшої проблеми гібридних загроз, із якими стикається Німеччина.

    У Бундесвері зазначають, що німецькі структури щодня мають справу з різними видами загроз, серед яких дезінформаційні кампанії, поширення фейків, кібератаки, шпигунство та диверсії. Польоти невідомих безпілотників є лише однією зі складових цієї безпекової ситуації.

    Особливу увагу до проблеми дронів у Німеччині привертають резонансні інциденти поблизу критичної інфраструктури. Один із останніх таких випадків стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпцига.

    Тоді роботу летовища тимчасово призупинили після виявлення неподалік злітної смуги підозрілого безпілотника із вибухівкою. Дрон знаходився біля українського вантажного літака Ан-124.

    Згодом німецькі слідчі виявили неподалік місця інциденту антену, а на самому безпілотнику та вибуховому пристрої — сліди ДНК. За даними слідства, апарат могли спеціально модифікувати для здійснення атаки. Правоохоронці також перевіряють можливий російський слід.

    Таким чином, регулярні повідомлення про невідомі безпілотники стають для Німеччини дедалі серйознішим питанням безпеки. Водночас офіційний Берлін поки не називає державу, яка могла б стояти за цими польотами.

  • Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Штат російського посольства в Німеччині суттєво скоротився від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час Берлін вислав понад 80 російських дипломатів, значну частину яких німецька влада пов’язувала з розвідувальною діяльністю. Окрім дипломатів, з Німеччини з 2022 року видворили ще понад 300 громадян Росії.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Німеччини.

    За інформацією видання, від лютого 2022 року Німеччина оголосила про видворення понад 80 російських дипломатів. Більшість із них, за оцінкою німецької сторони, були співробітниками російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

    Таким чином, дипломатичний статус використовувався не лише для виконання офіційних представницьких функцій, а й, за версією німецьких органів, для здійснення розвідувальної діяльності на території ФРН.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні за останні роки значно скоротилася. Водночас заходи Берліна не обмежувалися лише співробітниками дипломатичних установ.

    За даними німецького зовнішньополітичного відомства, починаючи з 2022 року Німеччина вислала загалом ще 313 громадян Росії. У цю кількість входять особи, які не мали дипломатичного статусу, але, за даними німецької влади, становили загрозу для безпеки країни або були причетні до діяльності, несумісної з перебуванням на її території.

    Останній відомий випадок висилання російського дипломата, про який пише Bild, стався у січні 2026 року. Тоді Німеччина оголосила персоною нон грата заступника військового аташе російського посольства в Берліні.

    Рішення ухвалили на тлі гучної справи щодо громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку німецьке слідство підозрює у співпраці з російськими спецслужбами.

    За версією слідства, жінка почала працювати на російську секретну службу ще в листопаді 2023 року. Після її затримання німецькі правоохоронці встановили зв’язок із представником російського дипломатичного відомства.

    Унаслідок цього заступник військового аташе посольства РФ був змушений залишити Німеччину. Берлін фактично продемонстрував, що дипломатичний статус не гарантуватиме захисту тим, кого німецька влада підозрює у діяльності на користь російських спецслужб.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді наголошували на принциповій позиції Берліна щодо шпигунства. У німецькому уряді заявляли, що не мають наміру толерувати діяльність російських спецслужб на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення російського дипломатичного корпусу в Німеччині відбувається на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Берліном після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    До 2022 року дипломатичні установи Росії в європейських країнах мали значно ширші можливості для роботи. Однак після початку повномасштабного вторгнення держави ЄС почали переглядати ставлення до російського дипломатичного персоналу, оскільки спецслужби низки країн заявляли про використання дипломатичних представництв РФ для розвідувальної діяльності.

    Особливу увагу європейські уряди приділяють так званим розвідникам під дипломатичним прикриттям. Такі співробітники формально можуть обіймати посади в посольствах або консульствах, однак паралельно виконувати завдання російських спецслужб.

    Німеччина в останні роки неодноразово заявляла про необхідність посилення протидії російському шпигунству. Причиною стали не лише класичні розвідувальні операції, а й ширша активність, яку європейські держави пов’язують із російською гібридною війною.

    Йдеться про спроби отримувати інформацію про військові об’єкти, оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та виробників озброєння, а також про потенційні диверсії та вербування агентів.

    Останніми місяцями в Німеччині розслідують низку справ, пов’язаних із можливою діяльністю російських спецслужб. Зокрема, німецькі правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації для російської розвідки.

    За версією слідства, отримані ним дані могли бути пов’язані з підготовкою Росією замаху на керівника німецького виробника безпілотників Donaustahl.

    Подібні випадки фіксують і в інших європейських державах. На кордоні Сербії та Угорщини раніше затримали двох громадян Росії, яких підозрюють у підготовці диверсії на оборонному об’єкті в Німеччині. За версією слідства, вони могли діяти за винагороду та виконувати завдання, пов’язані з російськими спецслужбами.

    Італія також вживала заходів проти російських дипломатів. Раніше Рим вислав двох російських військових аташе на тлі шпигунського скандалу.

    Таким чином, ситуація навколо російського посольства в Берліні є частиною масштабнішого процесу скорочення дипломатичної присутності РФ у Європі. Водночас європейські країни дедалі більше розглядають російську розвідувальну активність як елемент ширшої гібридної загрози.

    Для Німеччини це питання має особливе значення через її роль у підтримці України. Російські спецслужби можуть намагатися отримувати інформацію про постачання озброєння, виробництво військової техніки та оборонні проєкти, а також чинити тиск на компанії та людей, залучених до допомоги Україні.

    Зменшення кількості російських дипломатів, яких Берлін вважає потенційно пов’язаними з розвідувальною діяльністю, є одним із заходів, спрямованих на обмеження можливостей російських спецслужб працювати під офіційним прикриттям.

    Водночас німецька влада продовжує стежити за діяльністю російських представників та осіб, яких підозрюють у співпраці з Москвою. Нові кримінальні провадження свідчать про те, що загроза шпигунства та диверсій у ФРН залишається актуальною.