Позначка: штурми

  • Колосальна ціна піхотних штурмів: у вересні втрати армії РФ перевищили 50 тисяч військових на тлі роздування воєнного бюджету до 17 трлн рублів

    Колосальна ціна піхотних штурмів: у вересні втрати армії РФ перевищили 50 тисяч військових на тлі роздування воєнного бюджету до 17 трлн рублів

    Спроби російського командування досягти бодай мінімальних тактичних успіхів на лінії фронту шляхом безперервного продавлювання української оборони обертаються для держави-агресора безпрецедентними людськими втратами. Як повідомляє міжнародне агентство Bloomberg із посиланням на високопосадовця НАТО, лише за вересень сукупні втрати збройних сил РФ вбитими та пораненими перевищили позначку у 50 000 військовослужбовців. За оцінками військово-політичного блоку, кількість ліквідованих окупантів за цей місяць сягнула до 28 000 осіб, що свідчить про колосальну диспропорцію у ціні наступальних операцій: за той самий часовий проміжок оціночні втрати Сил оборони України становили близько 5 000 бійців.

    Експерти та військові аналітики альянсу констатують, що російський генералітет свідомо скеровує власні штурмові підрозділи у так звані «зони смерті». На цих рубежах українські захисники максимально щільно насичують простір сучасними безпілотними системами, комбінованими інженерно-мінними загородженнями та високоточним артилерійським вогнем. Подібна тактика штурмів живою силою на виснаження створює постійний операційний дефіцит поповнення особового складу. Як зазначало британське видання The Guardian, динаміка фронтових втрат РФ щомісяця перевищує темпи вербування новобранців приблизно на 6 000 осіб, підриваючи здатність агресора швидко відновлювати наступальний потенціал без оголошення загальної мобілізації. Неможливість переламати хід війни на полі бою спонукає Кремль компенсувати провали на землі систематичним терором проти цивільних і спробами знищити критичну енергосистему України напередодні зими.

    Затяжний характер бойових дій та колосальне спалювання ресурсів провокують колосальне навантаження на державну скарбницю агресора. За інформацією голови Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартіна Єґера, війна сформувала внутрішню динаміку, за якої будь-яке припинення вторгнення без збереження «обличчя» загрожує Путіну катастрофічними політичними наслідками всередині режиму. За підсумками 2026 року сукупні прямі воєнні видатки Москви наблизяться до астрономічних 17 трильйонів рублів (близько 178 мільярдів євро). Це майже на 40% перевищує початкові планові показники, озвучені російським урядом наприкінці 2025 року. Переведення російської економіки на жорсткі мобілізаційні рейки поступово виснажує резерви та звужує фінансову подушку Кремля, змушуючи агресора витрачати рекордну частку національного багатства на підтримання інтенсивності війни на виснаження.

  • Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри оголошене президентом США Дональдом Трампом триденне «перемир’я» у війні між Україною та Росією, бойові дії на фронті фактично не зменшилися. За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 180 бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту, а російські війська продовжували масовані атаки із застосуванням безпілотників, артилерії та реактивних систем залпового вогню.

    У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ станом на 11 травня повідомляється, що лише за 10 травня російські війська застосували 8037 дронів-камікадзе та здійснили 6380 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів. Окремо зазначається, що 25 обстрілів було виконано із реактивних систем залпового вогню, що свідчить про збереження високої інтенсивності вогневого тиску на фронті.

    Українське військове командування підкреслює, що заявлені політичні ініціативи щодо «перемир’я» не призвели до реального зменшення бойової активності, а ситуація на більшості напрямків залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують атакувати позиції Сил оборони України майже по всій протяжності фронту, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.

    Найбільш інтенсивні бойові дії зафіксовані одразу на кількох напрямках. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 9 бойових зіткнень, а також зафіксовано 61 артилерійський обстріл українських позицій і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська здійснили 15 штурмів у районах низки населених пунктів, включно з Вовчанськом, Старицею, Терновою та іншими.

    На Куп’янському напрямку українські підрозділи відбили 3 атаки противника в районах Курилівки та Ківшарівки. На Лиманському напрямку зафіксовано 13 спроб прориву оборони, зокрема в районах Лимана, Зарічного, Ставків та Озерного.

    Не менш напруженою залишається ситуація на Слов’янському напрямку, де Збройні сили України відбили 5 атак. На Краматорському напрямку противник здійснив ще 3 штурми, намагаючись просунутися вглиб українських позицій.

    На Костянтинівському напрямку російські війська провели 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки та Іванопілля. За даними Генштабу, цей напрямок залишається одним із пріоритетних для противника через його оперативне значення.

    Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 37 штурмових дій противника. Російські війська намагалися просунутися в районах Покровська, Родинського, Гришиного, Удачного та низки інших населених пунктів. Саме цей напрямок залишається одним із найгарячіших на всій лінії фронту.

    Також активні бойові дії фіксуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 18 атак, і на Оріхівському напрямку, де російські підрозділи тричі намагалися прорвати українську оборону. На Олександрівському напрямку зафіксовано 2 атаки, які були відбиті українськими силами.

    У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що за минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали ударів по російських позиціях, уразивши один пункт управління та чотири артилерійські системи противника. Це, за оцінкою військових, дозволяє частково стримувати інтенсивність наступальних дій РФ.

    Попри заяви про «перемир’я», фактична картина на фронті свідчить про продовження активної фази бойових дій. Українські військові змушені одночасно відбивати штурми на кількох напрямках і протидіяти масованим ударам дронів, які залишаються одним із головних інструментів російської армії.

    Аналітики відзначають, що подібні заяви про тимчасові «перемир’я» не впливають на загальну інтенсивність війни, а радше мають політичний характер і не відображають реальної ситуації на полі бою. Водночас Україна продовжує утримувати оборонні рубежі на більшості ключових напрямків, попри постійний тиск противника.

    Станом на зараз лінія фронту залишається однією з найбільш напружених за останній період, а бойові дії тривають практично без пауз по всій її довжині.

  • Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оголошене Росією так зване «перемир’я» фактично не існувало в реальності бойових дій і не супроводжувалося жодним зниженням інтенсивності атак на фронті. За його словами, російська армія продовжила штурмові дії, обстріли та масоване застосування безпілотників, що свідчить про повну відсутність навіть імітації припинення вогню.

     

  • 36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    Російські війська у квітні 2026 року дещо зменшили темпи захоплення територій України, однак ці результати були досягнуті ціною ще більшої інтенсивності бойових дій. За даними аналітичного проєкту DeepState, армія РФ окупувала 141 квадратний кілометр української території, що на 11,9% менше, ніж у березні, коли цей показник становив 160 км².

    Попри це, кількість штурмових дій не лише не зменшилась, а навпаки — зросла на 2,2%. Це означає, що російські сили витрачають більше ресурсів і живої сили для досягнення навіть обмежених результатів. У середньому, за підрахунками аналітиків, для захоплення лише одного квадратного кілометра території окупантам потрібно провести близько 36 штурмів.

    Такий показник свідчить про суттєве зниження ефективності наступальних дій російської армії. Для порівняння, аналітики наводять приклад міста Костянтинівка на Донеччині, площа якого становить близько 66 км². За нинішніх темпів це означає, що російським військам знадобилося б приблизно пів місяця безперервних атак, зосереджених лише на одному напрямку, щоб повністю захопити подібне місто — що в реальних умовах фронту практично неможливо.

    Найбільше просування у квітні було зафіксовано в Донецька область — 53 км², що становить 36% від усіх захоплених територій. Водночас це майже вдвічі менше, ніж у березні, і у 6,5 раза менше, ніж у грудні 2025 року, коли темпи наступу були значно вищими. Це свідчить про поступове виснаження наступального потенціалу РФ на ключовому напрямку.

    Другим за інтенсивністю просування став північний напрямок. У Сумська область російські сили просунулися на 44 км², що становить 30% від загального показника. Також бойові дії залишаються активними на Харківська область (22%) та Запорізька область (12%).

    Водночас Сили оборони України демонструють локальні успіхи. Зокрема, у Дніпропетровська область площа територій, які перебувають під контролем російських військ, зменшилася зі 105 км² до 98 км². Загалом за останні три місяці українським військовим вдалося скоротити зону окупації в цьому регіоні на 89 км² — із 187 км² у січні до нинішніх показників.

    Раніше Володимир Зеленський заявляв, що російські війська ставили за мету захопити такі міста Донеччини, як Дружківка, Костянтинівка та Покровськ до кінця квітня. Однак фактичні результати наступу свідчать, що ці плани реалізувати не вдалося.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголошував, що Росія не відмовляється від своїх стратегічних цілей і продовжує намагатися просунутися не лише на Донбасі, а й на інших напрямках. Водночас аналітики підкреслюють: попри інтенсивність атак, російські війська стикаються з дедалі більшими труднощами, пов’язаними як із логістикою, так і з опором українських сил.

    Подібну оцінку дає і Інститут вивчення війни, який зазначає, що Кремль не відмовився від максималістських територіальних амбіцій, але темпи їх реалізації значно уповільнилися. Це може свідчити про перехід війни у фазу виснаження, де ключову роль відіграє не швидкість просування, а здатність утримувати позиції та ресурси.

    Експерти звертають увагу, що зростання кількості штурмів при зниженні результативності є ознакою серйозних проблем у російській армії. Зокрема, йдеться про великі втрати особового складу, нестачу техніки та складнощі з координацією дій на фронті. У таких умовах навіть незначне просування потребує непропорційно великих зусиль.

    Водночас українські сили продовжують адаптуватися до нових умов війни, активно використовуючи оборонні укріплення, дрони та високоточну зброю. Це дозволяє не лише стримувати наступ, а й поступово відвойовувати окремі ділянки.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Попри зниження темпів просування, Росія продовжує чинити потужний тиск на українські позиції. Однак зростання «ціни» кожного квадратного кілометра свідчить про те, що війна дедалі більше переходить у фазу, де вирішальним фактором стає витривалість сторін, а не швидкість наступу.

    Таким чином, квітневі дані демонструють важливу тенденцію: російський наступ не зупинився, але його ефективність суттєво знизилася. І це може мати ключове значення для подальшого розвитку подій на фронті.

  • Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Російські війська зафіксували просування одразу на двох ділянках фронту — у Харківській та Донецькій областях. Йдеться про Куп’янський та Костянтинівський напрямки, де, за даними аналітиків, ворогу вдалося розширити зону контролю.

    Оновлену ситуацію на фронті аналітики проєкту “DeepState” показали у понеділок, 27 квітня.

    Згідно з оновленими даними аналітичного проєкту DeepState, на Куп’янському напрямку російські підрозділи просунулися поблизу Петропавлівки. Там окупанти зайняли частину так званої «сірої зони» — території, яка раніше не перебувала під стабільним контролем жодної зі сторін.

    Цей напрямок залишається одним із ключових для російських військ, оскільки відкриває можливості для тиску на Куп’янськ — важливий логістичний вузол на сході України. Бої в цьому районі тривають із високою інтенсивністю, а ситуація характеризується постійними спробами противника просунутися вперед малими штурмовими групами.

    На Костянтинівському напрямку в Донецькій області ворог також має певні тактичні успіхи. Зокрема, зафіксовано просування з боку населеного пункту Ступочки у напрямку Костянтинівки. Це місто є важливим елементом оборонної лінії українських сил на Донеччині.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за поточну добу на Куп’янському напрямку противник здійснив щонайменше чотири штурмові спроби — зокрема в районах Куп’янська, Кіндрашівки, Ківшарівки та Новоосинового.

    На Костянтинівському напрямку інтенсивність бойових дій ще вища. Там зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки. Загалом від початку доби кількість атак російських військ по всій лінії фронту досягла 76.

    Аналітики зазначають, що поточні просування мають тактичний характер і не свідчать про масштабний прорив оборони. Водночас вони демонструють зростання активності російських військ і спроби знайти слабкі місця в українській обороні.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські сили продовжують тиснути на кількох напрямках одночасно, використовуючи чисельну перевагу в живій силі та техніці. Основна тактика — виснаження українських підрозділів через постійні атаки.

    Водночас українські Сили оборони утримують ключові позиції та працюють над посиленням оборонних рубежів. За оцінками військового командування, найактивніша фаза наступальних дій противника була частково стримана, однак локальні атаки тривають.

    Експерти наголошують, що бої на сході України дедалі більше набувають позиційного характеру. Обидві сторони намагаються покращити тактичне положення, просуваючись на незначні відстані, але ці зміни можуть мати важливе значення для подальшого розвитку ситуації.

    Окрему увагу приділяють укріпленню оборонних ліній, які часто називають «поясом фортець». Саме ці укріплення мають стримувати подальше просування ворога та створювати умови для стабілізації фронту.

    У підсумку, попри локальні успіхи російських військ, ситуація залишається контрольованою. Українські сили продовжують оборону, водночас готуючись до можливих змін у характері бойових дій.

  • Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Російські війська останніми тижнями збільшили інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту. За оцінками військових аналітиків, така активність може свідчити про підготовку до нових наступальних операцій.

    За перші десять днів березня російська армія здійснила близько 1400 атак на різних напрямках лінії фронту. Хоча цей показник формально є нижчим за деякі попередні періоди, він залишається близьким до середніх значень останніх місяців. Із вересня по лютий окупаційні війська проводили приблизно 1800 штурмових дій щомісяця, що свідчить про стабільно високу інтенсивність боїв.

    Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку. Саме там, за оцінками аналітиків, російські війська продовжують концентрувати основні сили та регулярно відправляють піхоту на штурми.

    Водночас останнім часом різко зросла активність противника на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя. За спостереженнями експертів, інтенсивність атак у цьому секторі вже перевищує показники на Покровському напрямку.

    Посилення бойових дій також фіксують поблизу Костянтинівки. Там російські підрозділи регулярно намагаються перевіряти оборону українських військ, проводячи локальні штурми та намагаючись закріпитися на окремих позиціях.

    Крім того, зростання активності спостерігається і на Слов’янському напрямку. Аналітики пов’язують це із посиленням російських підрозділів поблизу Сіверська, де окупаційні сили нарощують присутність піхоти.

    На тлі активізації бойових дій російське командування також проводить перегрупування військ і поповнює резерви. За оцінками експертів, це може бути пов’язано зі зміною погодних умов і появою густішої рослинності, яка впливає на тактику ведення бойових дій та ускладнює спостереження на полі бою.

    Аналітики припускають, що зростання інтенсивності атак може бути частиною підготовки до нових спроб прориву української оборони на окремих напрямках.

  • Ворог нарощує особовий склад і техніку біля Новопавлівки — ЗСУ фіксують більше штурмів

    Ворог нарощує особовий склад і техніку біля Новопавлівки — ЗСУ фіксують більше штурмів

    Ситуація на Новопавлівському напрямку близька до критичної, повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо» командир 3-го механізованого батальйону ОПБр Олег «Алігатор». За його словами, противник нарощує особовий склад і техніку, а інтенсивність штурмів за останні п’ять днів зросла майже вдвічі.

    «У нашій зоні відповідальності окупанти поки не проводять механізованих штурмів, однак використовують броньовану техніку для проведення логістики, підвозу особового складу до точок спішування, а це за декілька кілометрів від лінії бойового зіткнення», — сказав комбат. Він також зауважив, що ворог почав застосовувати мототехніку, що додає йому маневреності та дозволяє підʼїжджати ближче до лінії зіткнення перед штурмом.

    За словами «Алігатора», росіяни намагаються не діяти в лоб, а обходити позиції й підходити до населених пунктів із флангів. Це часто супроводжується діями ДРГ: «На жаль, не завжди вдається виявити противника, тому ДРГ можуть зайти з тилу населеного пункту, що створює нам купу додаткових проблем».

    Комбат також звернув увагу на практику ворога поширювати заяви про «взяття» населених пунктів на підставі одиничних провокацій: «Вони взяли за моду оголошувати про взяття нашого населеного пункту, коли два ворожих піхотинці забігли та повісили свою ганчірку, після чого ми їх вбили… така інформація потребує уточнення, бо зазвичай не відповідає реальності».

    Після зачистки сіл українські захисники стикаються з проблемою їх подальшого утримання, додав Олег. За його словами, окупанти застосовують керовані авіабомби (КАБи), FPV-дрони та дрони на оптоволоконному звʼязку, які руйнують інфраструктуру і ускладнюють закріплення оборонців у звільнених пунктах, внаслідок чого іноді вимушено відступають на зручніші рубежі за населеними пунктами.