Позначка: сільське господарство

  • Розповсюдження чорного ринку нелегальних саперів загрожує Україні, збитки відчувають всі

    Розповсюдження чорного ринку нелегальних саперів загрожує Україні, збитки відчувають всі

    Вторгнення Росії перетворило Україну на світового лідера з кількості мін. У Херсоні та Харкові залишилися мінні поля, які російські солдати використовували не лише для захисту, а й для атаки на сільське господарство. Одна з ракетних систем, відома як “Землеробство”, може розкидати міни на відстань до 15 км.

    Стаття в The Economist звертає увагу на чорний ринок розмінування в Україні. Сільське господарство, яке є важливою галуззю економіки, страждає внаслідок наземних мін. Втрати серед фермерів, які становлять значну частку загальних цивільних жертв, вже перевищили 170 осіб. Що робиться зараз, коли починається весняна посівна?

    На початку російської агресії, лише чотири організації, крім армії та державних структур, були допущені до проведення розмінувальних операцій в Україні. Зараз ця кількість зросла до 29, а ще 19 організацій знаходяться у процесі отримання необхідних ліцензій. Однак сапери залишаються під перевантаженням. Процес розмінування складний та вимагає значних витрат: команди спочатку проводять опитування місцевих мешканців та шукають підказки, такі як воронки, які можуть свідчити про наявність нерозірваних мін або снарядів, перш ніж розпочати роботу з обладнанням для виявлення мін та захисними спорядженнями. Компанія “Нібулон”, великий експортер зерна, який має власний підрозділ розмінування, вимагає лише покриття своїх витрат від фермерів. Однак навіть в такому випадку розмінування може обійтися в дорогу, коштуючи понад $5,000 за гектар. Незважаючи на державні субсидії, для багатьох фермерів це стає надто високою витратою. Деякі з них обрали купівлю або оренду землі подалі від лінії фронту, повідомляє Михайло Різак, керівник відділу зв’язків з органами влади у компанії “Нібулон”. Інші, за його словами, вирішили взяти ініціативу у свої руки.

    Найпоширеніше саморобне розмінування відбувається на малих фермах. Віктор Шеремета, колишній заступник міністра сільського господарства, і зараз голова Асоціації фермерів та приватних землевласників України, вважає, що близько десятої частини з 10 000 членів асоціації займаються розмінуванням. Після знаходження мін за допомогою металошукачів або довгих щупів, більшість з них повідомляють про це владу. Однак деякі вирішують самостійно знешкодити міни, кидаючи предмети або використовуючи катки на передній частині тракторів, обладнаних броньованими конструкціями з металобрухту. Це, звичайно ж, надзвичайно небезпечно.

    Також наростає проблема чорного ринку розмінування. Ці “темні сапери” пропонують низькі ціни, наймаючи працівників за мінімальну зарплату і не надаючи їм страховки. Хоча багато з них мають військовий досвід інженерної справи, вони часто не мають досвіду роботи з сучасними типами мін. Фермера з Херсонської області, Олега Ушкала, звернулися неліцензовані сапери, які запропонували очистити його землю за низьку ціну – приблизно 100 доларів за гектар. Він відмовився. Його комбайни були вкрадені російськими солдатами, і він пропустив урожай, залишившись без грошей. Він також не довіряв підрядникам. Деякі міни, які він помітив, були обгорнуті пластиком, що ускладнювало їх виявлення. За його словами, протитанкові міни на сусідніх фермах забрали життя сімох трактористів.

    Зазвичай темних саперів наймають там, де російські війська швидко проходять, не залишаючи товстого шару мін. Вони також більш поширені в межах 20 км від фронту, куди недержавні сапери не мають доступу. Більшість з них наймаються фермерськими господарствами, які ухиляються від звітності перед податковою та урядом. Ухилення від сплати податків у сільському господарстві, додає він, набуло масового характеру.

    Робота тіньових саперів є небезпечною через їхню низьку якість, що ставить під загрозу як їх, так і їхніх клієнтів. Недостатньо ефективні процедури можуть призвести до того, що наземні міни розміщуються на таких позиціях, які ускладнюють їхнє виявлення та знешкодження. За словами українського чиновника з питань безпеки, близько половини фермерів, що загинули від мін, були на полях, де відбувалося імпровізоване розмінування.

    З урахуванням того, що більшість полів вже відтанули після минулої зими, імпровізоване розчищення набирає обертів. Однак, згідно з Тоні Салво з благодійної організації “Сапери без кордонів”, базованої в Києві, є одна обнадійлива ознака. Українська поліція усвідомила загрозу “темного” розмінування через зростання кількості жертв. Раніше правоохоронці зазвичай реагували лише після нещасних випадків, але зараз вони проводять розслідування діяльності “темних мінерів” на випередження. Боротьба з цим явищем розпочалася.

  • Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО в Україні не виконує міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам

    Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО в Україні не виконує міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам

    Мінагрополітики та аграрні асоціації “УКАБ” і “ВАР” висловили своє невдоволення роботою представництва Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО в Україні.

    Представники профільних асоціацій, а також малі та середні фермери, повідомили, що ФАО не виконує, виконує не повністю або виконує невчасно деякі з міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам.

    Так, на початку березня 2024 року ФАО пообіцяло надати українським малим і середнім фермерським господарствам та сільгоспвиробникам насіння ярої пшениці для весняної посівної. Прийом заявок тривав до 10 березня 2024 року, проте досі фермери не отримали обіцяного насіння.

    У міністерстві зазначили, що посівна кампанія ярої пшениці вже активно триває в більшості регіонів (15 областей), а отже актуальність цього проєкту стрімко падає.

    Також викликає питання у фермерів проєкт із надання насіння соняшнику та сої, прийом заявок на участь у якому триває до 24 березня.

    “Оскільки роздача насіння планується після 24.03, але точної дати немає, фермери не мають змоги планувати посівну і не можуть розраховувати на цю допомогу. А сіяти сою та соняшник українські фермери починають вже у квітні”, – додали в Мінагрополітики.

    Схожа ситуація спостерігається за проєктом від ФАО з підтримки фермерів модульними зерносховищами місткістю 300, 500 і 1000 тонн. Для отримання цих коштів фермери мали зареєструватися до 21 січня 2024 року. Відтоді Мінагрополітики отримує скарги від фермерів, оскільки зерносховища вони досі не отримали, також ФАО відмовляється надати інформацію щодо термінів виконання обіцяних поставок.

  • Яке майбутнє українського сільського господарства

    Яке майбутнє українського сільського господарства

    Наше джерело серед аграріїв повідомляє, що якщо європейський ринок закриється для українського сільгоспу, то через пару років наш АПК повністю загнеться. Будемо вирощувати тільки коноплі для “покура”, але це все буде в руках ТНК, а бюджет України отримає з цього копійки.

    Майбутнього фактично немає.

    Влада угробила все через військову авантюру, яку їй нав’язали західні функціонери, які самі ж на цьому заробили мільярди. Жодної допомоги для нашого бізнесу немає і не буде – все на війну.

    Тепер усі європейські аграрії душать нас у найскладніший для України момент і нікого не хвилює наше майбутнє. Кожен сам за себе. Наша влада тільки розводить руками.