Позначка: Скеля

  • Розгром ворога під Добропіллям: штурмовики «Скелі» та бійці «Азову» відкинули окупантів і зачистили десятки позицій

    Розгром ворога під Добропіллям: штурмовики «Скелі» та бійці «Азову» відкинули окупантів і зачистили десятки позицій

    Українські захисники завдали потужного удару по позиціях російської армії на Донеччині, зірвавши спроби противника розвинути наступ у бік важливих тилових вузлів. Підрозділи 425 окремого штурмового полку «Скеля» разом із бійцями першого корпусу Національної гвардії «Азов» провели блискучу спільну наступальну операцію на Добропільському напрямку. У результаті рішучих дій штурмових груп просування окупаційних підрозділів у районі населених пунктів Грузьке та Новомиколаївка було повністю зупинено, а передові сили загарбників відкинуто далеко назад.

    Наступальна операція розгорталася у складних умовах лісосмуг, де противник тривалий час вибудовував глибоко ешелоновану систему інженерних фортифікацій. Українські штурмові групи методично прорвали ворожі рубежі оборони та зачистили десятки підготовлених позицій окупантів. Одразу після вибиття противника з укриттів підрозділи «Азову» заводили на відвойовані рубежі власні групи закріплення, забезпечуючи надійну фіксацію результатів наступу та відбиття можливих контратак.

    Бої на цій ділянці фронту вирізнялися надзвичайною динамікою і точилися на надблизьких дистанціях безпосередньо в окопах та бліндажах. Лише у контактних стрілецьких сутичках бійці підрозділу «Скеля» ліквідували 46 російських військовослужбовців. При цьому вказана кількість не враховує колосальних втрат ворожої піхоти від вогню мінометів, артилерії та скидів з ударних безпілотників. На окремих відтинках запеклого бою захисники діяли настільки швидко, що використовували захоплену трофейну зброю та боєприпаси противника для знищення його ж підрозділів.

    Операція дозволила зірвати показову інформаційну провокацію Кремля. Російське командування тривалий час концентрувало піхотні групи, плануючи просочитися до Новомиколаївки та демонстративно встановити там свій прапор для чергового пропагандистського звіту. Українські штурмовики вщент розбили цю групу, а заготовлений російський триколор захопили як трофей, остаточно ліквідувавши загрозу прориву в населений пункт.

    Успіх на Добропільському напрямку має фундаментальне стратегічне значення для стабільності всієї лінії оборони на сході України. Цей відтинок є невіддільною складовою глобальної битви за оборонний пояс українських міст-фортець Дружківка – Краматорськ – Слов’янськ. Будь-яке просування окупантів у цьому районі несло пряму загрозу критичним логістичним шляхам Сил оборони та могло відкрити загарбникам плацдарм для флангового наступу на Краматорськ із заходу. Завдяки спільним діям українських воїнів ворожі плани були вчасно перекреслені, а стратегічна ініціатива на цій ділянці перейшла до рук українських захисників.

  • Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    У Кропивницькому суд обрав запобіжний захід двом військовослужбовцям 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, яких підозрюють у жорстокому поводженні та катуванні своїх побратимів. Обох чоловіків взяли під варту на два місяці без права внесення застави. Водночас підозрювані заперечують свою провину та по-різному відреагували на рішення суду.

    Про це повідомляє Суспільне Кропивницький із зали суду.

    Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та обрав для обох військовослужбовців найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави. Під час судового засідання обидва підозрювані попросили не показувати їхні обличчя.

    Прокурори наполягали саме на арешті, вказуючи на тяжкість інкримінованих злочинів та можливі ризики для слідства. Захисники військовослужбовців, своєю чергою, просили суд застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

    Один із підозрюваних — 28-річний санітарний інструктор — категорично відкинув звинувачення. Він заявив, що не причетний до катувань, а кримінальне провадження назвав наслідком обмови.

    За словами військового, потерпілі нібито мають наркотичну залежність і таким чином вирішили помститися йому. Він просив суд не відправляти його до слідчого ізолятора та обрати інший запобіжний захід, однак суд не підтримав це клопотання.

    Після оголошення рішення санітарний інструктор повідомив, що планує його оскаржити. Відповідно до законодавства, він має п’ять днів для подання апеляційної скарги.

    Другий підозрюваний — 29-річний діловод медичної роти полку “Скеля” — також заявив про необґрунтованість підозри. Він, як і його колега, заборонив журналістам показувати своє обличчя та називати прізвище.

    Під час судового розгляду він також просив не застосовувати до нього арешт, однак суд залишив це клопотання без задоволення.

    Водночас, на відміну від іншого підозрюваного, діловод повідомив, що не збирається оскаржувати рішення суду, оскільки вважає це безперспективним.

    За даними слідства, інцидент стався у травні 2026 року. Як раніше повідомляло Державне бюро розслідувань, двоє військовослужбовців медичної роти 425-го окремого штурмового полку “Скеля” самовільно вирішили “покарати” двох побратимів за нібито порушення військової дисципліни.

    За версією правоохоронців, вони жорстоко побили військових, після чого зачинили їх у господарській будівлі. Один із потерпілих отримав тяжкі травми, зокрема черепно-мозкову травму та перелом кісток носа, через що був госпіталізований. Іншого, за інформацією слідства, незаконно утримували у приміщенні ще майже добу.

    Розслідування щодо можливих злочинів у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” набуло широкого розголосу наприкінці червня після публікації журналістського розслідування видання “Бабель”. У матеріалі йшлося про можливі випадки катувань військовослужбовців, жорстокого поводження та смерті мобілізованих.

    Після оприлюднення цієї інформації Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження та розпочало перевірку викладених фактів. Наразі слідчі продовжують встановлювати всі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до ймовірних злочинів.

  • Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Україна продовжує шукати баланс між необхідністю поповнення лав Сил оборони та дотриманням прав громадян під час мобілізації. Попри те, що повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, питання реформування мобілізаційної системи залишається одним із найгостріших. Експерти, військові, волонтери та правозахисники наголошують: без мобілізації забезпечити оборону держави неможливо, однак нинішня система потребує суттєвих змін.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова раніше заявила, що за останні місяці Україна практично не просунулася у реформуванні мобілізаційних процесів. За її словами, система досі стикається з тими самими проблемами, про які говорять із 2023–2024 років: конфліктні ситуації під час роботи територіальних центрів комплектування, порушення прав громадян, випадки корупції та недоліки проходження військово-лікарських комісій.

    На думку військового експерта Сергія Грабського, збільшення мобілізаційних заходів залишається неминучим. Він зазначає, що навіть активний розвиток безпілотних технологій і цифровізація армії не можуть повністю замінити людський ресурс, тоді як Росія має значно більший мобілізаційний потенціал.

    Офіційні дані про кількість мобілізованих держава не оприлюднює. Водночас керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут оцінював щомісячні темпи мобілізації приблизно у 30 тисяч осіб. За його словами, лише частина з них у підсумку потрапляє до бойових підрозділів, тоді як інші вибувають через проблеми зі здоров’ям, юридичні підстави для звільнення або тривалий час перебувають у навчальних центрах.

    Паралельно влада розглядає можливість посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Ольга Решетилова повідомила, що вже підготовлено законопроєкти, які можуть передбачати обмеження доступу до окремих адміністративних послуг, користування водійським посвідченням, арешт рахунків та інші заходи щодо військовозобов’язаних, які ухиляються від виконання обов’язку. За її словами, документи ще не внесені до Верховної Ради.

    Окремою проблемою залишаються повідомлення про можливі порушення прав людини під час мобілізаційних заходів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово заявляв про різке збільшення кількості звернень щодо дій окремих територіальних центрів комплектування. Омбудсмен також повідомляв про випадки смертей у приміщеннях ТЦК та наголошував на необхідності ретельної перевірки кожного такого інциденту.

    Дискусії викликають і події вже після мобілізації. У центрі суспільної уваги опинилися повідомлення про можливі порушення у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Раніше різні українські медіа публікували журналістські розслідування щодо загибелі військовослужбовців, можливих випадків насильства та неналежного поводження з особовим складом.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова заявляла, що інформація про окремі випадки побиття військових у підрозділі була відома ще у 2025 році, однак належного реагування тоді не відбулося. Водночас вона наголошувала, що проблеми стосуються окремих осіб, а не всього підрозділу, в якому служить багато професійних військових.

    Наразі окремі епізоди, пов’язані з діяльністю полку, розслідують правоохоронні органи. Зокрема, Державне бюро розслідувань перевіряє інформацію щодо можливого перевищення службових повноважень окремими військовослужбовцями. Остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування.

    Паралельно уряд переглядає правила бронювання працівників критично важливих підприємств. До 1 вересня компанії мають підтвердити свій статус відповідно до оновлених критеріїв, що також є частиною ширшої реформи мобілізаційної системи.

    Експерти наголошують, що успішна мобілізація залежить не лише від кількості призваних, а й від рівня довіри громадян до державних інституцій та військового командування. Саме тому прозоре розслідування резонансних випадків, удосконалення процедур призову та захист прав військовослужбовців і цивільних називають одними з ключових умов підвищення ефективності всієї системи.

  • Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок масштабної реформи одного з найважливіших напрямків розвитку української армії та підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Нове формування має об’єднати штурмові підрозділи, сучасні безпілотні системи, артилерію, розвідку та інші бойові компоненти в єдину структуру, здатну максимально швидко реагувати на зміну ситуації на фронті.

    Про це глава держави повідомив під час вечірнього звернення, а відповідний документ оприлюднений на сайті президента України.

    За словами Володимира Зеленського, рішення є частиною глибокої трансформації штурмових військ, яка проводиться після комплексного аналізу їхньої роботи, досвіду бойових дій та проблем, що накопичилися останнім часом.

    Президент наголосив, що зміни стосуються не лише організаційної структури чи бойового застосування підрозділів, а й принципів управління, кадрової політики та ставлення до військовослужбовців.

    Він визнав, що у функціонуванні окремих штурмових частин існують питання, які потребують негайного вирішення.

    За словами глави держави, правоохоронні органи вже здійснюють необхідні процесуальні дії щодо окремих випадків, а зміни відбудуться також на рівні військового керівництва.

    «Проведена необхідна трансформація штурмових військ. Багато є питань, проблем, які треба вирішити. Передусім, у ставленні до людей. Правоохоронні органи роблять процесуальні кроки. Також на рівні управління штурмовими військами будуть зміни. Я підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування», – заявив президент.

    Зеленський пояснив, що нове формування має стати принципово новою бойовою складовою української армії, яка відповідатиме вимогам сучасної війни.

    За його словами, йдеться не про створення ще одного окремого підрозділу, а про формування комплексної системи, здатної діяти максимально оперативно та ефективно на найбільш складних ділянках фронту.

    Президент наголосив, що Об’єднані сили швидкого реагування мають поєднати бойовий досвід українських штурмових військ із сучасними технологіями, які дедалі більше визначають перебіг війни.

    До їхнього складу планують інтегрувати ударні та розвідувальні безпілотні комплекси, артилерійські підрозділи, сучасні системи управління, засоби радіоелектронної боротьби, розвідки, зв’язку та інші елементи, необхідні для ведення сучасних бойових дій.

    «Це має бути нова складова Збройних Сил України, яка поєднає в собі боєздатність штурмових військ, необхідну безпілотну складову, необхідну артилерійську складову та інші засоби для максимально оперативного реагування на фронті, і це має бути сучасна штурмова складова, технологічна», – зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна демонструє вирішальне значення швидкості ухвалення рішень, мобільності військ, використання безпілотних технологій та тісної взаємодії різних видів озброєння.

    Саме тому нове формування створюється як інтегрована система, здатна виконувати широкий спектр бойових завдань без тривалого залучення додаткових сил.

    Одночасно глава держави повідомив, що вже визначив військового, який відповідатиме за створення та розвиток Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Це завдання доручено Герою України, бригадному генералу Дмитру Волошину, який нині командує 8-м корпусом Десантно-штурмових військ.

    За словами Зеленського, саме Волошин має необхідний практичний досвід ведення сучасної війни, управління великими військовими з’єднаннями та авторитет серед особового складу.

    Президент висловив упевненість, що офіцер здатний забезпечити подальший розвиток бойових можливостей Збройних сил України у цьому напрямку.

    Дмитро Волошин проходить службу у Збройних силах України з 2008 року.

    З початком російської агресії у 2014 році він постійно бере участь у бойових діях.

    За роки війни офіцер пройшов шлях від командира окремих підрозділів до керівника одного з найбільших десантно-штурмових корпусів української армії.

    До призначення командиром 8-го корпусу Десантно-штурмових військ він очолював 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду.

    Під його керівництвом військові брали участь у звільненні правобережної Херсонщини, обороні Бахмута та Соледара, контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку, боях за Вовчанськ, а також у Курській операції.

    У травні 2025 року Волошин очолив новостворений 8-й корпус Десантно-штурмових військ.

    За особисту мужність і успішне командування військами йому було присвоєно звання Героя України.

    Президентський указ визначає конкретні кроки щодо реалізації реформи.

    Документ доручає Кабінету Міністрів України, головнокомандувачу Збройних сил України та Генеральному штабу розпочати організаційні заходи зі створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ.

    Крім того, уряд і військове керівництво повинні підготувати окремі пропозиції щодо можливого створення Об’єднаних сил швидкого реагування як самостійного роду сил Збройних сил України.

    Таким чином, у перспективі нова структура може отримати окремий статус поряд із вже існуючими родами військ.

    Окремим пунктом документа Міністру оборони України та головнокомандувачу ЗСУ доручено невідкладно подати президентові кандидатуру на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Оголошення про створення нового військового формування пролунало на тлі резонансних подій навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    Наприкінці червня журналісти видання «Бабель» оприлюднили масштабне розслідування, згідно з яким із кінця 2025 року до весни 2026 року серед новобранців полку померли щонайменше 26 військовослужбовців.

    За даними журналістів, ці смерті не були пов’язані з бойовими діями.

    Родичі окремих загиблих повідомляли про можливе несвоєчасне надання медичної допомоги, випадки жорстокого поводження та фізичного насильства.

    Командування полку відкинуло ці звинувачення.

    Після публікації матеріалу Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців.

    До перевірки також долучився Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

    Командування Сухопутних військ повідомило, що співпрацює зі слідством та контролює ситуацію.

    Сам полк «Скеля» підтвердив загибель 25 із 26 військовослужбовців, згаданих у журналістському розслідуванні, однак заявив, що причини більшості смертей наразі встановлюються.

    10 липня Державне бюро розслідувань також повідомило про затримання військовослужбовця полку, якому інкримінують побиття двох військових у Харківській області.

    Саме на цьому тлі президент окремо наголосив, що під час реформування штурмових військ особливу увагу необхідно приділити захисту прав військовослужбовців, якості управління та відповідальності командирів.

    Створення Об’єднаних сил швидкого реагування має стати не лише структурною реформою, а й переходом до нової моделі ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграватимуть технології, швидкість реагування, інтеграція різних бойових компонентів та ефективне управління військами.

    На думку військового керівництва, нове формування дозволить значно підвищити оперативність дій української армії, швидше реагувати на зміни оперативної обстановки, ефективніше використовувати сучасні безпілотні комплекси та забезпечити тісну взаємодію між різними видами озброєння.

    Запровадження Об’єднаних сил швидкого реагування також розглядається як один із етапів масштабної модернізації Збройних сил України, яка триває в умовах повномасштабної війни та враховує досвід найінтенсивніших бойових операцій останніх років.

  • Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Журналісти видання «Бабель» повідомили про ще сім випадків смерті мобілізованих під час базової загальновійськової підготовки у штурмовому полку «Скеля». Шість із нових епізодів, як і раніше описані випадки, сталися впродовж приблизно пів року — з кінця осені 2025-го до весни 2026-го. Ще один випадок датується літом 2025 року.

    Раніше редакція опублікувала велике розслідування, у якому йшлося про 25 смертей мобілізованих під час навчань у «Скелі», а також про свідчення родичів і військових щодо можливих катувань, знущань, ненадання медичної допомоги та утримання людей у неналежних умовах. Після публікації до журналістів звернулися рідні й близькі інших померлих новобранців.

    За підрахунками «Бабеля», з кінця осені 2025 року до весни 2026-го редакція тепер зафіксувала 31 смерть мобілізованих під час навчань або невдовзі після перебування у структурах, пов’язаних із «Скелею». Усі нові епізоди, як і попередні матеріали та контакти родичів померлих, журналісти передали слідчим Державного бюро розслідувань.

    Серед нових випадків, про які повідомило видання, — смерть 43-річного Сергія Богданова. За словами рідних, його мобілізували до «Скелі» 26 січня 2026 року, а вже 4 лютого він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — гостра серцево-судинна недостатність і неуточнена кардіоміопатія. Мати померлого стверджує, що на фото в чоловіка було побите обличчя, а тіло у морзі виглядало побитим.

    Ще один випадок стосується 38-річного Ігоря Чаусова, який, за даними родини, потрапив до 155-ї окремої механізованої бригади, а базову підготовку проходив на базі «Скелі». Він помер у лікарні 7 березня 2026 року. В офіційних документах причиною смерті вказано інтоксикацію та випадкове отруєння неуточненими речовинами. Дружина надала журналістам фото і відео, на яких, за її словами, видно сині пальці рук і ніг.

    Також «Бабель» описав смерть 47-річного Андрія Кукси. Його, за словами рідних, мобілізували у жовтні, однак довго не оформлювали офіційно. Чоловік помер 6 грудня у під’їзді будинку в Жовтих Водах. Офіційна причина смерті — навмисне самоушкодження. Родичі заявляють, що самостійно знайшли тіло в морзі та вважають, що Андрія переслідували і вбили.

    Серед інших нових епізодів — смерть 41-річного Євгена Набракла, якого мобілізували до «Скелі» 1 грудня 2025 року. Він помер у лікарні 1 січня 2026 року, офіційна причина — гострий гнійний бактеріальний менінгіт. Родичі стверджують, що тіло виглядало дуже виснаженим.

    41-річний Дмитро Цуканов, який перебував на замісній підтримувальній терапії, помер 2 лютого 2026 року в районі місця проведення підготовки. Офіційна причина смерті — пневмонія. Його батько заявляє про підозрілі сліди на тілі сина.

    51-річний Володимир Потапенко, за словами дружини, потрапив у полк 2 лютого і помер 21 лютого під час охорони одного з об’єктів «Скелі». Офіційна причина смерті — легенево-серцева недостатність і часткова пневмонія. Дружина вважає, що чоловіку могли вчасно не надати медичної допомоги.

    Сьомий новий випадок стосується 28-річного Ігоря Татарінцева. Його мобілізували 9 липня 2025 року, а 13 липня він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — кардіоміопатія. За даними «Бабеля», до лікарні чоловік потрапив із підозрою на отруєння невідомою речовиною.

    Після першої публікації «Бабеля» Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за оприлюдненими фактами. У полку також працюють місія Офісу омбудсмана та комплексна комісія на чолі із заступником начальника Генштабу ЗСУ. 24 червня командира 425-го полку Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов’язків на час перевірки.

    У самому 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» раніше заявляли, що ознайомилися з розслідуванням і висловили співчуття родинам загиблих. Представники підрозділу наголошували, що значна частина смертей сталася у лікарнях або дорогою до лікарень, а не безпосередньо в полку, і пов’язували їх із хворобами або загальним станом здоров’я мобілізованих. Водночас представник полку в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що щодо двох випадків триває слідство.

    Наразі остаточні висновки щодо причин смертей, можливих порушень, дій командування та медичного забезпечення має зробити слідство. Редакція «Бабеля» заявляє, що продовжує передавати зібрані матеріали правоохоронним органам.