Daypolitico

Позначка: склади боєприпасів

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • Внаслідок ворожої атаки стався вибух на складах боєприпасів у Вишневому під Києвом. Джерела

    Внаслідок ворожої атаки стався вибух на складах боєприпасів у Вишневому під Києвом. Джерела

    За інформацією наших джерел, внаслідок ворожої атаки у місті Вишневому під Києвом стався вибух на складах боєприпасів.

    “Нерозірвані боєприпаси розлетілися по місту, до того ж зберігається небезпека нових вибухів на складах” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у Вишневому оголосили евакуацію для охочих виїхати з міста через загрозу повторної детонації після атаки РФ.

  • Сили оборони вдарили ракетами SCALP по складу дронів біля Донецька — Генштаб

    Сили оборони вдарили ракетами SCALP по складу дронів біля Донецька — Генштаб

    Підрозділи Сил оборони України протягом понеділка та в ніч на 14 квітня завдали серії високоточних ударів по важливих військових об’єктах російських військ, зокрема по місцях зберігання ударних безпілотників у районі аеропорту «Донецьк» на тимчасово окупованій території. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    За інформацією військових, ураження об’єкта здійснили підрозділи Повітряних сил із застосуванням крилатих ракет SCALP, а також керованих авіаційних бомб GBU-39. Використання таких типів озброєння свідчить про націленість на точкове знищення важливих елементів військової інфраструктури противника, зокрема складів і технічних майданчиків, пов’язаних із використанням безпілотників.

    Окрім цього, українські ударні дрони атакували склади боєприпасів російських військ у кількох районах. Зокрема, ураження зафіксовано поблизу населеного пункту Азовське в Запорізькій області, а також у районах Урзуфа та Куликівського в Донецькій області. За даними Генштабу, результати ударів уточнюються, інформація про втрати противника та масштаби пошкоджень наразі перевіряється.

    Район аеропорту «Донецьк» уже тривалий час використовується російськими силами як один із ключових тилових вузлів. Через його інфраструктуру здійснюється накопичення техніки, боєприпасів, а також може відбуватися обслуговування і підготовка безпілотників до застосування. Удари по таких об’єктах мають на меті зменшити можливості противника здійснювати регулярні атаки дронами по території України.

    Застосування ракет SCALP (Storm Shadow/SCALP-EG) дозволяє уражати цілі на значній відстані з високою точністю, включно з укріпленими або добре захищеними об’єктами. Ці ракети призначені для знищення складів, командних пунктів та логістичних центрів. Водночас керовані авіаційні бомби GBU-39 (Small Diameter Bomb) використовуються для точкового ураження цілей із мінімальними побічними руйнуваннями, що є важливим у разі атак по об’єктах, розташованих поблизу населених пунктів.

    Комбіноване застосування різних типів високоточної зброї, а також ударних безпілотників свідчить про системний підхід до ураження цілей і спробу максимально знизити ефективність логістики та бойового забезпечення російських військ.

    Удари по складах боєприпасів у Запорізькій та Донецькій областях є частиною ширшої стратегії Сил оборони України, спрямованої на порушення ланцюгів постачання противника. Знищення запасів боєприпасів і техніки може безпосередньо впливати на інтенсивність бойових дій на передовій, обмежуючи можливості російських підрозділів вести активні наступальні або оборонні операції.

    Такі дії також спрямовані на зменшення кількості ударів по українських містах, оскільки значна частина безпілотників, які використовує Росія, запускається або обслуговується саме на подібних тилових об’єктах.

    Загалом, останнім часом Сили оборони України активізували удари по військовій інфраструктурі противника в тилу, зокрема по аеродромах, складах, логістичних центрах і місцях базування техніки. Це є частиною стратегії виснаження ресурсів противника та зниження його здатності до ведення війни на тривалий період.

    Водночас Росія продовжує інтенсивно застосовувати ударні безпілотники, ракети та авіаційні засоби ураження проти України, що зумовлює необхідність системних дій у відповідь, зокрема ураження інфраструктури, яка забезпечує ці атаки.