Daypolitico

Позначка: склади

  • Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Внаслідок масованих російських атак в Україні було знищено або суттєво пошкоджено близько 90% сучасних товарних складів та спеціалізованих місць зберігання продукції. Ця масштабна руйнація завдала колосального удару по вітчизняному комерційному сектору: підприємці одночасно втратили приміщення, товарні запаси та базове забезпечення, під яке залучалися кредитні ресурси. Водночас самі фінансові зобов’язання бізнесу перед фінансовими установами нікуди не зникли, поставивши кредиторів перед безпрецедентною дилемою щодо подальшої оцінки ризиків та умов видачі коштів на відновлення.

    Значна частина знищеної логістичної інфраструктури виступала прямим заставним майном за довгостроковими інвестиційними та комерційними позиками. Тепер фінансові установи зіткнулися із ситуацією, коли ліквідні активи позичальників фізично перестали існувати, перетворившись на руїни. За стандартними нормативами банківської безпеки втрата застави вимагає негайного перегляду кредитного договору, підвищення відсоткових ставок або вимоги щодо надання іншого ліквідного забезпечення. Проте для більшості компаній, які зазнали прямих ударів, знайти рівноцінну заміну нерухомому майну в нинішніх умовах фактично неможливо.

    Для бізнесу ситуація ускладнюється тим, що для відновлення зруйнованих потужностей та запуску операційної діяльності потрібне термінове додаткове фінансування. Водночас банківські установи не можуть безконтрольно роздавати незабезпечені позики, адже це загрожує стабільності всієї фінансової системи та порушує регуляторні вимоги. Банки змушені докорінно змінювати підходи до аналізу клієнтів. Замість класичної оцінки вартості матеріального майна на перший план виходить здатність бізнес-моделі генерувати реальний грошовий потік, збереження контрактів, ділова репутація власників та історія своєчасного обслуговування боргу в минулому.

    Безвихідь із заставами створює загрозу масового заморожування кредитних ліній та хвилі технічних дефолтів серед провідних логістичних операторів. Навіть найуспішніші компанії без допомоги банківського сектору не здатні самостійно профінансувати відбудову терміналів з нуля, особливо на тлі дефіциту дієвих механізмів страхування від воєнних загроз. Фінансові аналітики зазначають, що вирішення цієї проблеми вимагатиме запровадження комплексних програм реструктуризації, мораторіїв на стягнення боргів за знищені об’єкти та активнішого залучення державних гарантій або міжнародних донорських портфелів для розподілу воєнних ризиків.

    Масштабна руйнація дев’яноста відсотків сучасних місць зберігання неминуче вдарить і по кінцевих споживачах. Брак якісних площ уже створює логістичний колапс для ритейлу, аграрного сектору та дистриб’юторів, різко здорожчуючи вартість доставки та зберігання товарів першої необхідності. Якщо банківська система та уряд не знайдуть компромісного рішення щодо підтримки постраждалих підприємств, економіка може зіткнутися з банкрутством системних компаній, які залишилися сам на сам із попелищем замість застави та невиплаченими кредитами.

  • Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки та як ворожий терор нищить медичні хаби

    Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки та як ворожий терор нищить медичні хаби

    Український фармацевтичний ринок опинився під колосальним фінансовим та логістичним тиском, який неминуче призведе до поступового зростання вартості життєво необхідних медикаментів в аптечних мережах по всій країні. На формування кінцевих цін одночасно впливає одразу кілька вкрай несприятливих чинників: нестійкість курсів долара та євро, регулярне підвищення вартості пального, вимушена перебудова складних міжнародних транспортних маршрутів і, насамперед, цілеспрямований ракетно-дроновий терор держави-агресора проти складської та виробничої інфраструктури. Насамперед цінові коливання зачеплять імпортні лікарські засоби, оскільки їхня вартість безпосередньо залежить від витрат на валютну закупівлю за кордоном, транскордонну доставку та процедури обов’язкового митного контролю. Попри намагання дистриб’юторів стримувати стрибок роздрібної вартості за рахунок внутрішніх ресурсів, подорожчання вже поступово втілюється на практиці й надалі лише посилюватиметься.

    Особливо драматичним випробуванням для стабільності галузі стала масштабна серія ворожих атак, спрямованих на винищення стратегічних запасів медикаментів. Протягом останнього місяця прямих руйнівних ударів зазнали ключові логістичні комплекси та підприємства провідних дистриб’юторів, серед яких бази компаній «Біокон», «Оптіма-Фарм», Teva, Universal Logistic, мережі «Аптека Доброго Дня», а також виробничий завод фармакологічного гіганта «Дарниця» в Києві. Найбільших катастрофічних збитків зазнав спеціалізований хаб «Біокон» у Київській області: на площі майже сорок п’ять тисяч квадратних метрів було знищено препаратів та виробів медичного призначення на колосальну суму понад п’ятнадцять мільярдів гривень. Подібне варварське знищення складів раніше неодноразово фіксувалося і в Дніпрі, де ворожі прильоти ліквідували майно дистриб’ютора «БаДМ» на п’ять мільярдів гривень та центральний склад мережі «Мед-Сервіс». Відновлення таких колосальних втрат вимагає тривалого часу – від повторного ввезення сировини чи препаратів до багаторівневого лабораторного контролю якості.

    Попри значні матеріальні збитки та тимчасові локальні труднощі з окремими імпортними найменуваннями для лікування хронічних недуг, фахівці не прогнозують виникнення тотального медикаментозного колапсу чи дефіциту. Вітчизняні фармацевтичні компанії демонструють високий рівень адаптивності та продовжують нарощувати обсяги випуску якісних взаємозамінних аналогів, здатних повністю покрити нагальні потреби лікарень і цивільного населення. Саме розвинене власне виробництво та наявність вітчизняних генериків стають головним запобіжником проти зникнення ліків із полиць в умовах щоденної воєнної загрози. Водночас поєднання високих логістичних витрат та необхідності компенсації понесених мільярдних руйнувань диктуватиме нові цінові реалії, змушуючи пацієнтів дедалі частіше віддавати перевагу доступній вітчизняній продукції.

  • До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    Кабінет Міністрів розширив державну програму фінансової підтримки великих бізнес-проєктів, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький. Тепер пільгові кредити можна буде залучати не лише на будівництво власної генерації, а й на відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізацію переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу компаній оптової та роздрібної торгівлі. Максимальний кредитний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.

    Рішення уряд ухвалив на тлі системних російських атак по складах, логістичних центрах, виробничих майданчиках і торговельній інфраструктурі. У Кабміні наголошують, що мета програми — допомогти бізнесу швидше відновлюватися після ударів, зберігати робочі місця та не допустити розриву ланцюгів постачання.

    Які саме кредити зможе отримати бізнес

    Механізм розширили одразу на кілька напрямів.

    Пільгове фінансування можна буде використовувати для відбудови пошкоджених або зруйнованих паливних об’єктів, складів і логістичної інфраструктури, а також для модернізації підприємств переробної промисловості.

    Окремо уряд дозволив використовувати такі кошти для оборотного капіталу оптових і роздрібних компаній. Йдеться, зокрема, про розрахунки з виробниками та закупівлю товарів.

    Цей напрям визначено як тимчасовий антикризовий інструмент.

    Фактично держава намагається вирішити одразу дві проблеми: дати бізнесу гроші на фізичне відновлення пошкоджених об’єктів і допомогти торговельним компаніям швидко відновлювати запаси після втрати складів чи товарів.

    Максимум — 1 млрд грн

    Однією з головних новацій стало суттєве збільшення доступного кредитного ліміту.

    Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн, а для підприємств на прифронтових територіях — 30 млн грн.

    Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній встановили на рівні 1 млрд грн.

    Тобто програма орієнтована насамперед на середні та великі інвестиційні проєкти, а не на невеликі позики для мікробізнесу.

    Водночас сам факт ліміту в 1 млрд грн не означає, що компанія автоматично отримає всю суму. Кожен проєкт оцінюватиме банк, а фінансування залежатиме від відповідності умовам програми та наявного державного ресурсу.

    Як працюватиме компенсація ставки

    Уряд також змінив сам механізм здешевлення кредитів.

    Раніше компенсація могла бути прив’язана до плаваючої ставки та індексу UIRD. Тепер держава запроваджує фіксовану компенсацію в розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

    Це важливий нюанс: 5,5% — це не кінцева ставка кредиту для бізнесу.

    Йдеться саме про частину відсоткової ставки, яку компенсуватиме держава.

    Наприклад, якщо банк встановить базову ставку на рівні 17% річних, після державної компенсації фактичне навантаження на позичальника буде нижчим. Остаточна ставка залежатиме від умов конкретного банку та параметрів проєкту.

    Окремий акцент — паливна інфраструктура

    Особливу увагу уряд приділив об’єктам зберігання пального.

    Мінекономіки прямо зазначає, що пільгові кредити можна буде використовувати на створення більш захищеної й децентралізованої моделі паливної інфраструктури.

    Зокрема, фінансуватимуть перенесення під землю резервуарів, насосних станцій і систем зберігання пального, а також будівництво чи модернізацію підземних резервуарних потужностей.

    Тобто йдеться не просто про відновлення зруйнованого об’єкта «як було», а про його перебудову з урахуванням воєнних ризиків.

    Це має зменшити вразливість паливних баз до ракетних і дронових ударів.

    Чому уряд взявся саме за великі склади та логістику

    Протягом літа Росія різко посилила удари по цивільній бізнес-інфраструктурі.

    Під атаками опинялися логістичні центри, склади торговельних мереж, сортувальні термінали та виробничі підприємства.

    Раніше Nenka.info писала, що через такі удари держава почала шукати вільні складські площі на балансі державних підприємств, які можна оперативно передавати бізнесу. У матеріалі «Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч “квадратів”» йшлося про аудит державних приміщень після втрати компаніями власних логістичних потужностей.

    Окремі компанії вже самостійно перебудовують бізнес-моделі.

    Наприклад, «Нова пошта» почала децентралізувати логістичну систему, щоб пошкодження одного великого сортувального центру не паралізувало роботу цілого регіону. Детальніше про це Nenka.info писала у матеріалі «“Нова пошта” перебудовує всю логістику через удари РФ».

    Програма виросла з підтримки енергетичних проєктів

    Новий механізм не створюють з нуля.

    Кабмін фактично розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу, який спочатку був орієнтований на будівництво власної генерації. Тепер до нього додали логістику, паливний сектор, переробну промисловість і торгівлю.

    Таким чином, уряд поступово трансформує програму з інструмента енергетичної стійкості у ширший механізм відновлення великого бізнесу після атак.

    Як подаватимуть заявки

    Реалізацією програми займатиметься Національна установа розвитку.

    Підприємства зможуть подавати заявки через уповноважені банки. Перелік цих банків має бути окремо оприлюднений на сайті установи.

    Проєкти відбиратимуть на конкурсній основі.

    Спочатку їх оцінюватимуть банки, після чого фінансування надаватиметься відповідно до пріоритетів програми та в межах передбаченого бюджету.

    Тобто навіть відповідність формальним критеріям не гарантує автоматичного кредиту.

    Для малого й середнього бізнесу вже працює окрема підтримка

    Великі кредити до 1 млрд грн — це не заміна програми «5-7-9%».

    Для малого й середнього бізнесу, який постраждав від російських атак, уже діє окремий механізм відновлення.

    Раніше Nenka.info писала, що постраждалі підприємства можуть залучати до 150 млн грн на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під 0,1% річних протягом перших двох років. «Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні».

    Тобто держава фактично формує кілька рівнів підтримки: окремо для малого та середнього бізнесу і окремо для великих проєктів.

    «5-7-9%» залишається одним із головних джерел пільгових грошей

    Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує активно працювати.

    За даними Мінекономіки, лише за тиждень до 14 вересня підприємці залучили через неї 1,5 млрд грн нових кредитів, а з початку 2026 року — близько 119 млрд грн.

    При цьому понад третину нових коштів останнім часом отримує бізнес у регіонах із високими воєнними ризиками.

    Саме ця статистика показує, наскільки сильно війна змінила структуру попиту на кредитні ресурси.

    Якщо раніше дешеві кредити здебільшого використовували для розвитку чи інвестицій, то тепер значна їх частина йде на збереження вже існуючих підприємств і відновлення після обстрілів.

    Паралельно розширюють страхування від воєнних ризиків

    17 вересня Кабмін ухвалив ще одне важливе рішення для бізнесу — розширив механізм страхування воєнних ризиків.

    Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 млн до 5 млн грн на рік для одного підприємства, а сам механізм поширили також на орендоване майно.

    Таким чином, уряд намагається поєднати два підходи: кредити мають дати гроші на відновлення, а страхування — частково зменшити майбутні ризики.

    Чому це важливо для торгівлі

    Для торговельних мереж одна з найбільших проблем після знищення складу — навіть не саме приміщення, а втрата товарного запасу.

    Підприємство може знайти новий склад, але без оборотних коштів не матиме чим наповнити полиці.

    Саме тому можливість фінансувати оборотний капітал може бути не менш важливою, ніж кредит на будівництво нового об’єкта.

    Раніше Nenka.info писала, що після хвилі атак по складах та логістичних об’єктах уряд окремо запевняв, що системного дефіциту продуктів в Україні немає. «Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін».

    Новий кредитний механізм фактично має допомогти втримати цю ситуацію й надалі.

    Що в підсумку отримує бізнес

    Після рішення Кабміну великі компанії отримують доступ до окремого інструмента державної підтримки.

    Кредити можна буде спрямовувати на склади, паливні об’єкти, переробку та оборотний капітал у торгівлі. Мінімальний розмір позики становитиме 100 млн грн, для прифронтових територій — 30 млн грн, а максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн.

    Держава при цьому компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку.

    Головне завдання програми — зробити так, щоб знищення одного складу, паливного об’єкта чи виробничої лінії не означало автоматичну зупинку великого підприємства.

    На тлі того, що російські атаки дедалі частіше спрямовані саме на економічну й логістичну інфраструктуру, доступ до швидкого кредитного ресурсу перетворюється вже не стільки на інструмент розвитку бізнесу, скільки на один із механізмів його виживання під час війни.

  • Загроза диверсій та ревізія арсеналів: Болгарія проведе масштабну перевірку всіх складів боєприпасів після пожежі на об’єктах компанії «ЕМКО»

    Загроза диверсій та ревізія арсеналів: Болгарія проведе масштабну перевірку всіх складів боєприпасів після пожежі на об’єктах компанії «ЕМКО»

    Міністр внутрішніх справ Болгарії Іван Демерджиєв розпорядився провести тотальну перевірку та ревізію складів боєприпасів по всій країні після масштабної пожежі на збройових складах компанії «ЕМКО», що сталася 11 вересня. Рішення покликане виявити критичні недоліки в охороні стратегічних об’єктів оборонно-промислового комплексу та унеможливити потенційні диверсії на тлі глобальної безпекової нестабільності.

    Спільні інспекційні групи та посилення контролю

    Для аудиту кожного профільного об’єкта на території держави формуються спеціальні міжвідомчі робочі групи за участі ключових силових структур.

    «Будуть створені спільні групи, які проведуть обхід і перевірять кожен із цих об’єктів на території країни, надавши докладні вказівки. Національне агентство безпеки та Міноборони також володіють повноваженнями в цьому питанні», — повідомив глава МВС.

    Демерджиєв підкреслив, що інспектори зосередяться не на формальному факті присутності охорони, а на ефективності самої моделі забезпечення безпеки. За його словами, в нинішніх умовах недостатньо лише формально відповідати базовим стандартам — необхідно впроваджувати адекватні та гнучкі превентивні заходи захисту.

    Версії слідства: від недбалості до навмисного саботажу

    Пожежа спалахнула 11 вересня на одному зі складів компанії «ЕМКО» неподалік села Горишні Верпища в Габровській області у центральній частині країни. Невдовзі вогонь охопив ще два сусідні складські приміщення, де зберігалися порох та боєприпаси, що призвело до детонації та серії потужних вибухів. Завдяки оперативному реагуванню обійшлося без людських жертв і постраждалих.

    Правоохоронні органи наразі відпрацьовують комплекс версій детонації. Слідство розглядає:

    • Навмисні дії та ймовірний саботаж;
    • Службову недбалість персоналу;
    • Хімічні зміни у виробничих компонентах під час зберігання;
    • Порушення технічних регламентів безпеки.

    За даними агенції Reuters, глава болгарського МВС відкрито не виключає версію цілеспрямованої диверсії.

    Контекст гібридної війни та безпекові ризики

    Низка вибухів і пожеж на оборонних підприємствах та логістичних складах у країнах Європи останніми роками перебуває під пильним наглядом західних спецслужб через високу ймовірність координації цих інцидентів російськими агентурними мережами в межах гібридної агресії проти союзників України.

    Про результати розслідування та перевірок очільник МВС пообіцяв особисто поінформувати власника збройової компанії — бізнесмена Еміліана Гебрева.

    «Очевидно й те, що ситуація, в якій перебуває світ, а не лише Болгарія, створює джерела підвищеної небезпеки, і служби безпеки мають це враховувати», — наголосив Іван Демерджиєв, підсумовуючи необхідність повного перезавантаження безпекових протоколів для військових об’єктів країни.

     

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.

  • Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Українцям наразі немає потреби масово скуповувати продукти та створювати великі домашні запаси через російські удари по складській і логістичній інфраструктурі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: передумов для довгострокового дефіциту їжі або загрози голоду в країні немає. Водночас наслідки атак можуть проявитися в іншому — складнішій логістиці, тимчасово меншому асортименті окремих товарів та певному зростанні цін.

    Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

    Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

    «Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

    Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

    Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

    Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

    Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

    За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

    Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

    Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

    Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

    Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

    Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

    Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

    У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

    Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

    Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Підступний удар під Києвом: окупанти розбомбили склади «Нової пошти» та влаштували вогняну пастку рятувальникам

    Підступний удар під Києвом: окупанти розбомбили склади «Нової пошти» та влаштували вогняну пастку рятувальникам

    У ніч на 28 серпня російські окупаційні війська здійснили черговий цинічний напад на цивільну інфраструктуру Київської області. Головною мішенню ворога стали логістичні потужності в селі Святопетрівське Білогородської громади, де під прицілом опинилися великі складські приміщення поштового оператора «Нова пошта», а також сусідні виробничі цехи. Про наслідки нічного ворожого терору офіційно повідомив сільський голова Білогородки Антон Овсієнко.

    Відразу після першого влучання на місці інциденту спалахнула масштабна пожежа, яка швидко охопила значну площу логістичного об’єкта.

    «Чергова важка ніч для Білогородської громади. Сталося влучання у складські приміщення «Нової пошти» та пошкоджено розташоване поруч виробництво в Святопетрівському», – зазначив сільський голова.

    На місце події оперативно прибули пожежно-рятувальні підрозділи для приборкання вогню та запобігання подальшому поширенню полум’я. Проте найбільш критичним моментом цієї ночі стало застосування російськими військовими підступної тактики подвійного удару. За інформацією місцевої влади, приблизно через годину після першої атаки, коли рятувальники вже активно займалися ліквідацією пожежі, ворог випустив по цій же локації ще дві цілі. На щастя, працівники екстрених служб встигли вчасно зорієнтуватися в небезпечній ситуації та оперативно відійти у безпечне місце до моменту повторних вибухів, уникнувши втрат серед особового складу.

    Масштабне руйнування складських приміщень та промислового підприємства спровокувало серйозне погіршення якості повітря в регіоні. Через сильне задимлення, яке швидко огорнуло населений пункт, представники місцевої влади звернулися до жителів Святопетрівського та всіх прилеглих територій із терміновим попередженням. Громадян наполегливо закликали щільно закрити всі вікна у будинках і за можливості взагалі не виходити на вулицю без нагальної потреби, аби уникнути отруєння токсичними продуктами горіння.

    Окрім екологічної загрози, залишається ризик фізичної небезпеки для цивільного населення. Місцева влада та правоохоронці окремо наголосили на категоричній забороні наближатися до епіцентру руйнувань через постійну загрозу нанесення противником чергових ударів по тій самій локації.

     

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.