Daypolitico

Позначка: Скотт Бессент

  • Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Двоє впливових демократів у Сенаті США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа пояснити, чому Вашингтон фактично призупинив запровадження нових санкцій проти Росії та її партнерів, які допомагають Москві обходити міжнародні обмеження.

    Як повідомляє Reuters, відповідний лист державному секретарю США Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту направили сенаторка Елізабет Воррен, яка є провідною демократкою у Банківському комітеті Сенату, та сенатор Крістофер Кунс.

    Законодавці звернули увагу на те, що цілеспрямовані санкції проти компаній, фінансових структур та інших суб’єктів, які сприяють Росії в обході обмежень, не застосовувалися протягом тривалого часу. На їхню думку, така пауза викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що Росія продовжує війну проти України, а Москва, як вважають сенатори, активно використовує механізми обходу санкцій.

    Останній масштабний пакет американських санкцій проти Росії, за даними Reuters, був запроваджений у жовтні 2025 року. Тоді Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку найбільші російські нафтові компанії «Роснефть» і «Лукойл». Однак Воррен і Кунс вважають, що цей крок радше був окремим рішенням, ніж початком системної політики регулярного посилення санкційного тиску на Москву.

    Сенатори наголосили, що за відсутності нових обмежень Росія отримує додаткові можливості для адаптації до вже запроваджених санкцій. Зокрема, йдеться про використання посередників, альтернативних фінансових каналів, компаній у третіх країнах та інших механізмів для підтримки торгівлі й експорту російських енергоносіїв.

    У Міністерстві фінансів США у відповідь нагадали про вже запроваджені санкції проти російського нафтового сектору. Представники відомства заявили, що адміністрація Трампа ухвалюватиме подальші рішення з урахуванням інтересів національної безпеки Сполучених Штатів та прагнення до мирного завершення війни в Україні.

    У Державному департаменті США водночас відмовилися коментувати можливі майбутні санкційні рішення.

    Воррен і Кунс у своєму зверненні також нагадали про позицію Скотта Бессента, яку він озвучував під час виступу перед Конгресом у лютому. Тоді міністр фінансів пояснював відсутність нових масштабних санкцій необхідністю спочатку оцінити розвиток мирних переговорів між Україною та Росією.

    Однак, на думку сенаторів, ця аргументація нині втратила актуальність. Вони звернули увагу на те, що американська адміністрація в цей самий період продовжувала застосовувати санкційні заходи проти інших держав, зокрема Ірану та Куби, попри наявність переговорних процесів із цими країнами.

    Окремо законодавці згадали заяву Марко Рубіо від травня. Тоді держсекретар визнав, що переговори між Україною та Росією не демонструють необхідного прогресу, а сам переговорний процес фактично не відбувався.

    На цьому тлі Воррен і Кунс поставили під сумнів доцільність подальшого очікування результатів переговорів як причини для стримування санкційного тиску на Москву.

    Сенатори також навели статистику санкційної політики попередньої адміністрації. За їхніми словами, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року до повернення Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року Вашингтон запровадив проти Росії 111 пакетів санкцій.

    Тепер законодавці хочуть отримати від адміністрації Трампа чітке пояснення щодо причин тривалої паузи. Воррен і Кунс попросили Рубіо та Бессента надати відповідь до 28 серпня.

    Зокрема, сенатори хочуть зрозуміти, чому Сполучені Штати не повернулися до регулярного застосування санкцій проти Росії, якщо переговорний процес, який раніше використовувався як аргумент для паузи, фактично зупинився кілька місяців тому.

    На думку демократів, посилення санкційного тиску може не лише завдати додаткових економічних втрат Росії, а й зміцнити переговорні позиції Вашингтона у спробах домогтися справедливого та тривалого миру для України.

    Водночас питання посилення санкцій проти Москви залишається на порядку денному американського Конгресу. Нещодавно Сенат США схвалив законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. Документ передбачає можливість запровадження первинних санкцій проти російського керівництва, його найближчого оточення, банків, державних енергетичних проєктів і суден так званого «тіньового флоту».

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість встановлення мит у розмірі до 500% на імпорт товарів із Росії. Тепер документ має пройти розгляд у Палаті представників США.

    В Україні розраховують, що Сполучені Штати можуть перейти до нового етапу санкційного тиску вже у вересні 2026 року. Українська влада очікує, що потенційний американський пакет обмежень може бути значно жорсткішим за низку нинішніх санкційних заходів Європейського Союзу.

    Таким чином, у Вашингтоні одночасно тривають два процеси: частина американських законодавців вимагає від адміністрації Трампа активніше застосовувати санкції проти Росії, тоді як Білий дім продовжує пов’язувати свою політику з дипломатичними цілями та можливістю завершення війни. Відповідь Рубіо та Бессента до кінця серпня може дати більше розуміння того, чи готова адміністрація США відновити системне посилення санкційного тиску на Москву.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.

  • США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    Міністерство фінансів США ухвалило рішення ще на місяць продовжити дію тимчасової ліцензії, яка дозволяє окремим країнам купувати російську нафту, що вже перебуває у морі на танкерах. У Вашингтоні пояснили це необхідністю уникнути нової хвилі нестабільності на світовому енергетичному ринку та запобігти дефіциту поставок нафти для найбільш залежних держав.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент у соцмережі X.

    За його словами, нове рішення передбачає продовження дії загальної ліцензії ще на 30 днів. Вона стосується поставок російської нафти, які вже були завантажені на танкери та фактично “застрягли” через санкційні обмеження та геополітичну кризу на Близькому Сході.

    Бессент наголосив, що США ухвалили це рішення для підтримки стабільності глобального нафтового ринку та допомоги країнам, які найбільше залежать від імпорту енергоносіїв.

    “Це продовження забезпечить додаткову гнучкість, і ми будемо співпрацювати з цими країнами для надання конкретних ліцензій за потреби. Ця загальна ліцензія допоможе стабілізувати ринок фізичної нафти та забезпечити, щоб нафта досягла країн, які найбільше потребують енергоносіїв”, — заявив глава Мінфіну США.

    Рішення стало несподіваним, оскільки лише за кілька днів до цього США фактично повернули частину санкційних обмежень щодо російської нафти, не продовживши попередній виняток. Однак стрімке загострення ситуації на глобальному ринку енергоносіїв змусило Вашингтон переглянути свою позицію.

    Причиною кризи стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та майже повне блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

    Після обмеження судноплавства світові ринки почали щодня втрачати мільйони барелів нафти. Це спричинило різке зростання цін на нафту, загрозу дефіциту пального та посилення ризиків для світової економіки.

    Саме на цьому тлі США вперше 12 березня 2026 року погодилися тимчасово пом’якшити санкції проти російської нафти, дозволивши окремим державам завершити вже розпочаті поставки. Спочатку ліцензія діяла до 11 квітня, пізніше її продовжили до 16 травня, а тепер — ще на один місяць.

    За даними міжнародних медіа, найбільше у продовженні винятків були зацікавлені країни Азії, зокрема Індія та Індонезія. Вони залишаються великими імпортерами російської нафти й суттєво залежать від стабільних поставок енергоресурсів.

    Індія після початку повномасштабної війни Росії проти України стала одним із головних покупців російської нафти. Москва, втративши значну частину європейського ринку, почала продавати нафту азійським країнам із великими знижками, що зробило російську сировину надзвичайно привабливою для азійських нафтопереробних компаній.

    На цьому тлі рішення США викликало суперечки серед західних союзників. У Європейському Союзі частина політиків та експертів вважає, що будь-яке пом’якшення санкцій дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу енергоносіїв, які Кремль може використовувати для фінансування війни проти України.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також критикував подібні рішення Вашингтона. Він заявляв, що пом’якшення санкцій щодо російської нафти виглядає незрозумілим на тлі триваючої агресії РФ та постійних ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    У самих США наголошують, що нинішні винятки мають тимчасовий характер і пов’язані винятково з необхідністю стабілізувати глобальний енергетичний ринок. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що жорсткі санкції проти російського нафтового сектору будуть повністю відновлені після стабілізації ситуації на Близькому Сході та завершення кризи навколо Ормузької протоки.

    Аналітики зазначають, що Вашингтон зараз намагається балансувати між двома стратегічними цілями. З одного боку — послабити фінансові можливості Кремля через санкції, а з іншого — не допустити різкого стрибка світових цін на нафту, який може спровокувати глобальну економічну кризу та внутрішні проблеми для самих США і союзників.

    Експерти також звертають увагу, що ситуація демонструє складність сучасного енергетичного ринку: навіть країни, які підтримують санкційний тиск на Росію, змушені враховувати ризики для світової економіки та залежність багатьох держав від стабільних поставок енергоносіїв.

  • США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США у майбутньому можуть знову тимчасово пом’якшити або навіть частково скасувати санкційні обмеження щодо російської нафти, яка транспортується морськими шляхами, зокрема танкерами. Такі можливі кроки не означатимуть повного перегляду санкційної політики, однак можуть стати інструментом ситуативного регулювання глобального енергетичного ринку.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оцінки ринкової ситуації та політичні сигнали з Вашингтона.

    За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа 16 травня ухвалила рішення не продовжувати дію ліцензії, яка раніше дозволяла низці країн-імпортерів тимчасово здійснювати закупівлю російської нафти, попри чинні санкційні обмеження. Це рішення стало черговим кроком у напрямку посилення економічного тиску на Російську Федерацію та скорочення її доходів від енергетичного експорту.

    Водночас Bloomberg наголошує, що така політика не є остаточною та може змінюватися залежно від низки факторів. Серед ключових причин потенційного перегляду обмежень називають, по-перше, активне лобіювання з боку окремих азійських союзників США, які залежать від стабільних постачань енергоносіїв і можуть виступати за більш гнучкий підхід до санкцій. По-друге, важливим фактором є ситуація на світовому нафтовому ринку: у разі різкого зростання цін, дефіциту пропозиції або енергетичної нестабільності Вашингтон може бути змушений тимчасово дозволити певні операції з російською нафтою, щоб уникнути глобальних економічних шоків.

    Таким чином, санкційна політика США щодо російського енергетичного сектору залишається інструментом, який може коригуватися залежно від геополітичної та економічної кон’юнктури. Попри загальний курс на обмеження доходів Москви від експорту енергоресурсів, у Вашингтоні зберігають можливість тактичних винятків у разі необхідності стабілізації ринку.

    Що передувало

    Ще 13 березня Міністерство фінансів США тимчасово пом’якшило частину нафтових санкцій проти Росії, дозволивши завершення операцій із вже відвантаженою сировиною. Це рішення фактично стало короткостроковим винятком із загального санкційного режиму та викликало дискусії щодо послідовності політики Вашингтона.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії є передчасним і небезпечним, адже воно може створити додаткові ресурси для продовження війни проти України.

    Згодом міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Сполучені Штати не планують продовжувати винятки, які дозволяли закупівлю окремих сортів російської нафти. Проте вже через кілька днів американське Міністерство фінансів знову видало тимчасовий дозвіл, що продемонструвало зміну підходів у короткі строки.

    Наприкінці квітня Бессент також заявляв про намір США поступово «перекрити кисень» російському та іранському нафтовому експорту, підкреслюючи, що Вашингтон більше не має наміру робити поступки, які могли б стабілізувати доходи країн-агресорів.

  • США закривають винятки для російської та іранської нафти

    США закривають винятки для російської та іранської нафти

    Сполучені Штати припиняють дію винятків, які раніше дозволяли купівлю російської та іранської нафти, що перебуває в морських перевезеннях. Про це в інтерв’ю Associated Press заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, наголосивши, що Вашингтон переходить до більш жорсткого санкційного курсу без перехідних послаблень для енергетичних поставок.

    За його словами, США не планують продовжувати одноразовий виняток щодо російської нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на танкери і перебувають у морі. Також повністю виключається можливість продовження будь-яких аналогічних дозволів для іранської нафти.

    Окремо Бессент жорстко висловився щодо Ірану, заявивши, що політика Вашингтона передбачає повну блокаду експорту нафти з країни. За його словами, Іран фактично не може виводити нафту на світовий ринок, а найближчими днями може бути змушений скорочувати видобуток.

    Він наголосив, що жодних винятків для Тегерана не передбачено, навіть у форматі тимчасових або технічних дозволів для вже завантажених партій.

    Рішення США означає також згортання раніше запровадженого механізму, який дозволяв окремим країнам протягом обмеженого часу купувати російську нафту, що вже перебувала в морських перевезеннях на момент введення санкцій. Цей виняток пояснювали необхідністю стабілізації світових енергетичних ринків і запобігання різким коливанням цін через затримки поставок.

    Водночас нова позиція Вашингтона фактично закриває цей “перехідний період”, що може призвести до перерозподілу частини світових нафтових потоків і ускладнення логістики для трейдерів, які працювали з уже відвантаженими партіями.

    Рішення ухвалюється на тлі повідомлень про суттєве зростання доходів Росії від експорту енергоносіїв. За даними The New York Times, у квітні російські надходження від нафтових податків становили щонайменше 12,8 млрд доларів — майже вдвічі більше, ніж у попередньому місяці. Це пов’язують із високими світовими цінами на нафту та адаптацією російських експортних схем до санкцій.

    У Міністерстві фінансів США раніше пояснювали, що тимчасові винятки вводилися як технічний інструмент для уникнення різких шоків на глобальному ринку енергоносіїв. Зокрема, йшлося про 30-денні дозволи для операцій із російською нафтою, яка вже перебувала в морі.

    Однак нинішня політика свідчить про зміну підходу — від тимчасових винятків до їх повного згортання. Таким чином США посилюють санкційний тиск як на Росію, так і на Іран, використовуючи енергетичний сектор як один із ключових інструментів економічного впливу.

    Аналітики зазначають, що такі кроки можуть вплинути на глобальний ринок нафти у короткостроковій

  • США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.

  • Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ.

    В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого.

    Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія робочих контактів з членами адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Водночас, спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що “переговори із спецпредставником президента РФ Кирилом Дмитрієвим пройшли продуктивно”.

    “З боку США в переговорах з Дмитрієвим у Маямі також взяли участь американський міністр фінансів Скотт Бессент, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і комісар Федеральної служби із закупівель управління загальних служб Сполучених Штатів Джош Грюнбаум” – зазначив Стів Віткофф.

    Раніше повідомляли, що запланована на 1 лютого в ОАЕ зустріч переговорних груп України, США та РФ скасована через “неготовність сторін”.