Daypolitico

Позначка: Служба відновлення

  • Прокуратура повідомила про підозру керівнику Служби відновлення Вінниччини

    Прокуратура повідомила про підозру керівнику Служби відновлення Вінниччини

    У Вінницькій області правоохоронці викрили масштабну розтрату бюджетних коштів, пов’язану з утриманням дорожньої інфраструктури. Керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігорю Жебелєву оголосили підозру у справі про привласнення 1,6 млн гривень під час обслуговування світлофорів та вуличного освітлення.

    Як повідомили в прокуратурі, у грудні 2022 року Служба відновлення уклала договір на експлуатаційне утримання доріг державного значення, який передбачав, зокрема, обслуговування світлофорних об’єктів та систем зовнішнього освітлення. Переможцем закупівлі стало товариство, яке, за даними слідства, не мало необхідної ліцензії для виконання відповідних робіт.

    Упродовж 2023–2024 років підрядна організація систематично завищувала у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом. Слідство вважає, що такі дії стали можливими через зловживання службовим становищем з боку посадових осіб замовника.

    Окрім Ігоря Жебелєва, підозру оголошено начальнику одного з відділів Служби відновлення та директору компанії-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряють інші договори, укладені службою в період воєнного стану.

  • Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    У системі «Прозорро» знову спалахнула червона лампа: рекордні витрати тижня супроводжуються не менш рекордними питаннями. Понад 72 тисячі оприлюднених закупівель на майже 19 мільярдів гривень, але в центрі уваги — одна: 1,6 мільярда, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що викликає щонайменше здивування, а фактично — підозру в маніпуляції.

    Формально мова йде про «експлуатаційне утримання доріг». Так у законі називають локальні й невеликі роботи — від розчистки снігу до встановлення знаків чи ліквідації дрібних ушкоджень. З погляду держави це оперативне реагування на проблеми, а не інфраструктурні інвестиції. Але з погляду документів Служби відновлення — це зручна ширма для робіт зовсім іншого масштабу.

    За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

    І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

    Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

    І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

    Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.