Daypolitico

Позначка: службова недбалість

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Святошинський районний суд Києва обрав запобіжний захід керівнику асоціації «Армада» та організатору виставки озброєння на Київщині Василю Гончаруку. Його взяли під варту на 60 діб без права внесення застави у справі про службову недбалість після російського ракетного удару по заходу 24 липня.

    За даними Офісу генерального прокурора, Гончаруку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила загибель людей та інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Прокуратура наполягала на триманні під вартою без альтернативи застави. Суд погодився з доводами обвинувачення, після чого підозрюваного взяли під варту безпосередньо в залі суду. Запобіжний захід діятиме до 21 вересня.

    Під час засідання Василь Гончарук заявив, що співпрацює зі слідством, висловив співчуття родинам загиблих та просив суд обрати йому домашній арешт. Захист також просив не відправляти його до слідчого ізолятора, наголошуючи на його громадській діяльності, однак окремого клопотання про альтернативний запобіжний захід не подавав. Адвокати відмовилися детально коментувати матеріали справи, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

    Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали балістичного удару по приватному спортивному комплексу в Бучанському районі Київської області, де проходила виставка безпілотних технологій та озброєння. Унаслідок атаки загинули 11 людей, ще майже 100 отримали поранення.

    За інформацією слідства, захід було організовано без необхідних погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями й іншими уповноваженими органами. На відкриту локацію запросили понад 300 учасників, тоді як найближче укриття площею лише 34 квадратні метри розташовувалося приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Ці обставини стали підставою для відкриття окремого кримінального провадження щодо можливої службової недбалості.

    Паралельно правоохоронці розслідують і сам російський ракетний удар як воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України. Слідство також перевіряє дії та бездіяльність посадових осіб державних органів і правоохоронних структур, які могли відповідати за безпеку проведення заходу.

  • 19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    Колишньому керівнику державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», відомого як «Укрпатент», повідомили про підозру у службовій недбалості. За версією правоохоронців, посадовець протягом більш ніж року погоджував накази про преміювання працівників без належних правових підстав. Загальна сума виплат, які слідство вважає необґрунтованими, перевищила 19 мільйонів гривень.

    Розслідування проводять за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури Києва. Правоохоронці стверджують, що порушення відбувалися з листопада 2022 року до грудня 2023-го. У цей період керівник підприємства підписував документи про нарахування додаткових виплат, не забезпечуючи належної перевірки їхньої законності, відповідності внутрішнім положенням та фінансового обґрунтування.

    Дії посадовця кваліфікували за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. У разі доведення вини йому загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі, заборона обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років, а також штраф.

    Водночас повідомлення про підозру не означає визнання людини винною. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду доказів сторін.

    Як нараховували премії

    За матеріалами слідства, окремі працівники підприємства отримували премії у розмірі до 100% посадового окладу. Проблема, за твердженням прокуратури, полягала не в самому факті преміювання, а в тому, що підстави для таких виплат не відповідали внутрішнім документам підприємства.

    Премія є додатковою частиною зарплати, яку можуть нараховувати за конкретні результати роботи, виконання особливо важливих завдань, інтенсивність праці або інші показники, визначені колективним договором і положенням про оплату праці. Керівник державного підприємства повинен перевіряти, чи відповідають подані документи цим правилам і чи має установа законні фінансові підстави для витрат.

    Слідчі вважають, що колишній очільник «Укрпатенту» систематично не виконував цей обов’язок. У результаті протягом приблизно 14 місяців працівникам виплатили понад 19 мільйонів гривень премій, які правоохоронці називають безпідставними.

    У повідомленнях медіа також згадується, що йшлося про виплату підвищених або фактично подвійних премій. Однак точна кількість працівників, які отримували гроші, суми окремих нарахувань та посадові особи, які готували накази, офіційно не розкриваються. Ці обставини мають встановити під час подальшого розслідування.

    Хто керував Укрпатентом у цей період

    У публічному повідомленні прокуратури ім’я підозрюваного не називають. Водночас, за даними відкритих декларацій, у 2022–2023 роках обов’язки генерального директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» виконував Сергій Марченков.

    У декларації перед звільненням зазначено, що він працював виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» до 22 грудня 2023 року. Саме цей період частково збігається з часовими межами, вказаними слідством.

    Проте офіційні органи поки не назвали прізвище підозрюваного у своїх відкритих повідомленнях. Тому ототожнення фігуранта з конкретною людиною ґрунтується на інформації про керівництво підприємства у відповідний період, а не на прямому підтвердженні прокуратури.

    Сергія Марченкова призначили виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» у 2022 році. У цей час в Україні тривало реформування системи управління інтелектуальною власністю та передання частини функцій новоствореному Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій.

    Хто розслідує справу

    Досудове розслідування здійснюють слідчі управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечують співробітники Головного управління Служби безпеки України у Києві та Київській області.

    Чому розслідуванням займається саме поліція в метрополітені, у відкритих повідомленнях не пояснюється. Такі підрозділи можуть розслідувати не лише правопорушення безпосередньо у столичній підземці, якщо провадження передано їм за підслідністю або відповідним рішенням керівництва.

    Прокурори мають встановити, хто готував проєкти наказів, на яких документах ґрунтувалися премії, хто погоджував фінансові виплати та чи могли інші посадові особи бути причетними до можливих порушень.

    Також слідству належить з’ясувати, чи можна повернути кошти державному підприємству. У разі направлення обвинувального акта до суду прокуратура може заявити цивільний позов про відшкодування завданих збитків або ініціювати арешт майна підозрюваного для забезпечення такого відшкодування.

    Що означає службова недбалість

    Службова недбалість передбачає невиконання або неналежне виконання посадовцем своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них. Для кримінальної відповідальності слідство повинно довести не лише сам факт помилки чи неправильного рішення, а й наявність конкретних службових обов’язків, які особа мала виконати.

    Правоохоронцям також необхідно встановити причинний зв’язок між діями або бездіяльністю керівника та збитками у понад 19 мільйонів гривень. Окремо має бути підтверджено, що наслідки справді досягли встановленого законом рівня тяжких.

    Захист підозрюваного може заперечувати розрахунок збитків, стверджувати, що премії були передбачені внутрішніми документами, або доводити, що рішення ухвалювали колегіально та на підставі матеріалів, підготовлених іншими працівниками.

    Саме тому на цьому етапі коректно говорити про версію слідства, а не про доведене незаконне розпорядження коштами.

    Чим займається Укрпатент

    «Український інститут інтелектуальної власності» тривалий час виконував функції, пов’язані з прийманням і розглядом заявок на торговельні марки, винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Підприємство забезпечувало проведення експертизи заявок, ведення відповідних баз даних та підготовку документів щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

    Наприкінці 2022 року функції національного органу інтелектуальної власності передали Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій — IP офісу. Водночас «Укрпатент» не припинив існування миттєво, а проходив процес організаційної трансформації та передання повноважень.

    Саме в цей перехідний період, за версією слідства, відбувалися спірні преміювання. Це може стати важливою частиною справи, оскільки правоохоронці повинні перевірити, які внутрішні документи діяли на підприємстві після зміни його функцій, хто контролював фонд оплати праці та з яких надходжень фінансували виплати.

    Чому сума вважається тяжкими наслідками

    Понад 19 мільйонів гривень — це сукупний розмір премій, які прокуратура вважає виплаченими без достатніх правових підстав. Йдеться не обов’язково про привласнення грошей самим керівником. Склад службової недбалості полягає в тому, що через неналежне виконання ним обов’язків підприємство могло втратити значну суму.

    Це відрізняє справу від проваджень про розтрату чи заволодіння державними коштами, де слідство має довести умисел та особисту зацікавленість підозрюваного або інших учасників. У цьому випадку правоохоронці наразі говорять саме про недбалість, а не про організовану схему привласнення.

    Тому твердження, що екскерівник особисто «роздав» або «вкрав» 19 мільйонів гривень, є спрощенням. За версією прокуратури, він погоджував накази, через які кошти були виплачені працівникам підприємства без належних підстав.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідство може звернутися до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Його вид залежатиме від позиції прокуратури, ризиків впливу на свідків, можливості переховування та інших обставин.

    Правоохоронці також мають провести фінансові експертизи, допитати працівників і колишніх посадовців підприємства, дослідити накази про преміювання, табелі, розрахункові документи та положення про оплату праці.

    Після завершення слідства прокурори вирішуватимуть, чи достатньо доказів для передання справи до суду. Якщо обвинувальний акт буде направлений, суд повинен встановити, чи справді премії були незаконними, чи мав керівник можливість запобігти виплатам та чи спричинили його рішення тяжкі наслідки.

    Наразі екскерівник «Укрпатенту» має статус підозрюваного і, відповідно до презумпції невинуватості, не може вважатися винним, доки його провину не підтвердить обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

  • “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід патрульному поліцейському Михайлу Дробницькому, якого підозрюють у службовій недбалості, що, за версією слідства, могла спричинити тяжкі наслідки у справі, яка в медіа фігурує як «Голосіївський теракт». Про це стало відомо під час судового засідання, трансляція якого велася у відкритому режимі.

    Суд постановив узяти підозрюваного під варту строком на 60 діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір встановлено на рівні 266 тисяч гривень. У разі внесення застави Дробницький може бути звільнений із-під варти, однак із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо явки до слідчого та суду.

    Під час розгляду клопотання прокурор наполягав, що існують ризики впливу на свідків, перешкоджання слідству та можливого ухилення від слідчих дій. Також сторона обвинувачення зазначала, що справа має суспільний резонанс і потребує жорсткого процесуального контролю.

    Натомість захист виступив категорично проти такого запобіжного заходу. Адвокат поліцейського заявив, що підозра є передчасною та не ґрунтується на достатніх доказах. За словами захисника, його підзахисний діяв у межах службових інструкцій, оперативно прибув на виклик, не залишав місце події та одним із перших організував виклик екстрених служб, зокрема швидкої медичної допомоги.

    Адвокат також наголосив, що застосування тримання під вартою є надмірним заходом і просив суд обрати більш м’який запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт або особисте зобов’язання. Захист підкреслив, що Дробницький співпрацює зі слідством і не має наміру переховуватися чи впливати на хід розслідування.

    Під час судового засідання сам Михайло Дробницький звернувся до суду з короткою заявою. Він висловив жаль щодо ситуації та наголосив, що постійно повертається думками до подій, які стали предметом кримінального провадження. «Мені дуже шкода, що так сталося. Кожен день прокручую це в своїй голові», — сказав він.

    Після заслуховування сторін суд дійшов висновку, що на даному етапі слідства більш м’які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Ухвалене рішення передбачає тримання під вартою з можливістю внесення застави як альтернативи.

    Справу розглядає Печерський районний суд міста Києва. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а слідчі встановлюють усі обставини інциденту, який став підставою для повідомлення про підозру.

    За даними з відкритих матеріалів засідання, справа стосується подій, які отримали значний суспільний резонанс у Києві, однак офіційні деталі самого інциденту наразі не розголошуються у повному обсязі.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до чинного законодавства України.

  • Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    У справі про резонансний теракт у Києві, який стався 18 квітня, з’явилися нові деталі. Правоохоронці повідомили про підозру двом співробітникам патрульної поліції через їхні дії під час нападу, що, за версією слідства, призвели до тяжких наслідків і могли вплинути на кількість жертв.

    Про це стало відомо після наради за участю прокурорів та аналізу відеоматеріалів із місця події, повідомив генпрокурор Руслан Кравченко.

    Слідчі встановили, що екіпаж патрульних прибув на виклик про стрілянину, однак не вжив необхідних заходів для зупинення озброєного нападника.

    За офіційною інформацією, правоохоронці побачили на місці події кількох поранених — серед них була дитина, а також чоловік і жінка, які потребували термінової медичної допомоги. Поруч перебували й інші цивільні, зокрема ще одна дитина. Очевидці та матеріали відеоспостереження свідчать про хаотичну ситуацію, в якій люди намагалися врятуватися від нападника.

    Особливо вражаючим став епізод із пораненим хлопчиком, який, за словами слідчих, просив поліцейських допомогти не йому, а його батькові. Цей момент називають проявом надзвичайної мужності дитини на тлі трагедії.

    Водночас дії патрульних викликали серйозні запитання у слідства. За даними правоохоронців, екіпаж, маючи при собі табельну зброю та законні підстави для її застосування, не спробував зупинити нападника. Натомість поліцейські залишили місце події, фактично не втрутившись у розвиток ситуації.

    Слідчі вважають, що саме ця бездіяльність дозволила озброєному чоловікові продовжити рух вулицями міста та здійснювати подальші напади на цивільних. У результаті протягом приблизно півтори години — з 16:35 до 18:00 — було вбито шістьох людей. Згодом у лікарні від отриманих поранень помер ще один чоловік, що збільшило кількість жертв до семи.

    За підсумками розслідування двом співробітникам патрульної поліції повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до значних втрат або загибелі людей.

    У правоохоронних органах наголошують, що наразі зібрано достатньо доказів, які підтверджують обґрунтованість підозри. Водночас слідство триває, і не виключено, що у справі можуть з’явитися нові фігуранти або додаткові обвинувачення.

    Теракт у Києві викликав широкий суспільний резонанс. У соціальних мережах і медіа активно обговорюють як дії нападника, так і поведінку правоохоронців. Громадськість вимагає об’єктивного розслідування та притягнення винних до відповідальності.

    Експерти у сфері безпеки зазначають, що такі випадки підривають довіру до правоохоронної системи. Вони наголошують на необхідності ретельного аналізу дій поліцейських у кризових ситуаціях, а також удосконалення підготовки патрульних до реагування на подібні інциденти.

    Водночас фахівці підкреслюють, що ситуації з активною стріляниною є одними з найскладніших для реагування. Вони потребують швидких рішень, чіткої координації та готовності застосовувати силу для нейтралізації загрози.

    У цьому контексті розслідування має встановити не лише юридичну відповідальність конкретних осіб, а й системні проблеми, які могли вплинути на розвиток подій. Йдеться про рівень підготовки, інструкції щодо застосування зброї та алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях.

    Окрему увагу приділяють допомозі постраждалим і родинам загиблих. Місцева влада та державні структури обіцяють забезпечити необхідну підтримку, включно з медичною та психологічною допомогою.

    Таким чином, справа про теракт у Києві набуває нового розвитку. Повідомлення про підозру патрульним стало важливим етапом у встановленні обставин трагедії, однак остаточні висновки будуть зроблені після завершення всіх слідчих дій. Суспільство очікує на прозоре розслідування та справедливе покарання винних.

  • Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Українські правоохоронці викрили масштабні корупційні зловживання під час закупівель деревини для потреб Сил оборони. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищує 14,7 млн грн. Йдеться про системні схеми завищення цін і службову недбалість посадовців у різних регіонах країни.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, зазначивши, що викриття відбулося в межах масштабної операції під назвою «Нечесні закупівлі», яку провели 15 квітня. За даними слідства, порушення були зафіксовані одразу в 11 регіонах України.

    Слідчі дії охопили Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області, а також Київ. У межах розслідування правоохоронці провели 38 обшуків, під час яких вилучили засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, службову документацію та чорнові записи, що можуть свідчити про організацію незаконних схем.

    За результатами слідчих дій шістьом особам повідомлено про підозру. Серед фігурантів — колишній керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин, а також керівники державних підприємств, які були залучені до процесу закупівель.

    Слідство встановило, що ключовою схемою було придбання паливної деревини для військових потреб за завищеними цінами. Зокрема, один із підозрюваних — інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ — через неналежне виконання службових обов’язків допустив закупівлі, які завдали державі понад 10 млн грн збитків.

    Колишньому начальнику Київського КЕУ інкримінують службову недбалість, що призвела до закупівель за завищеною вартістю і завдання збитків приблизно на 2 млн грн. Ще один фігурант — начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини — підозрюється у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він погоджував закупівлю деревини твердих порід за значно завищеними цінами, що спричинило понад 1,2 млн грн збитків.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за службову недбалість та зловживання владою або службовим становищем. Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, і коло причетних осіб може розширитися.

    У Офіс Генерального прокурора підкреслюють, що подібні схеми мають системний характер і становлять серйозну загрозу для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Закупівлі матеріально-технічних ресурсів для війська перебувають під особливим контролем, адже від їхньої ефективності залежить забезпечення військових на фронті.

    Експерти наголошують, що махінації із закупівлями — одна з найпоширеніших форм корупції у сфері державних витрат. Найчастіше вони пов’язані із завищенням цін, змовою з постачальниками та відсутністю належного контролю. У випадку з деревиною для війська такі порушення можуть виглядати менш помітними, ніж закупівлі техніки чи озброєння, однак їхній сумарний ефект для бюджету є суттєвим.

    Варто зазначити, що це не єдиний випадок викриття корупції у сфері оборонних закупівель останнім часом. Раніше правоохоронці повідомляли про іншу схему, пов’язану з розкраданням понад 300 безпілотників, переданих військовим у межах державної програми «Армія дронів». За даними слідства, техніку незаконно продавали, а загальна сума збитків перевищила 15 млн грн.

    Таким чином, нове розслідування щодо закупівель деревини стало ще одним свідченням того, що правоохоронні органи посилюють контроль за використанням коштів у секторі оборони. Водночас справа демонструє, що навіть у критично важливих для країни сферах зберігаються ризики зловживань, які потребують системного реагування та посилення прозорості процедур закупівель.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини функціонування схем. Очікується, що після завершення слідчих дій матеріали будуть передані до суду.

  • Посадовця Київзеленбуду звинувачують у збитках бюджету на 670 тисяч

    Посадовця Київзеленбуду звинувачують у збитках бюджету на 670 тисяч

    У Києві завершено досудове розслідування щодо колишнього посадовця комунального об’єднання «Київзеленбуд», якого підозрюють у службовій недбалості під час оновлення парку «Орлятко». Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.

    За даними слідства, у 2023 році чиновник здійснював технічний нагляд за проведенням ремонтних робіт у Солом’янському районі столиці. Втім, він не забезпечив належного контролю за фактичними обсягами виконаних робіт і їхньою вартістю.

    У результаті з міського бюджету було безпідставно витрачено додатково 670 тисяч гривень. Правоохоронці вважають, що такі дії призвели до суттєвих збитків для громади міста.

    Дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки для громадських інтересів.

    Водночас під час досудового розслідування завдані збитки були відшкодовані в повному обсязі. Наразі справа скерована до суду для розгляду по суті.

  • Через недбалість чиновниці бюджет втратив 900 тисяч гривень: справа передана до суду

    Через недбалість чиновниці бюджет втратив 900 тисяч гривень: справа передана до суду

    Слідчі поліції Києва завершили досудове розслідування у справі щодо начальниці одного з відділів комунального підприємства «Київтеплоенерго» та направили обвинувальний акт до суду. Посадовицю підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до збитків міського бюджету.

    За даними слідства, порушення були допущені під час організації відновлювальних робіт на тепломережах у Деснянському районі столиці, зокрема на Троєщині. На реалізацію цього проєкту з міського бюджету було виділено близько 9,4 мільйона гривень.

    Правоохоронці встановили, що фігурантка справи неналежно виконала свої службові обов’язки при підготовці фінансової документації. Зокрема, вона не перевірила обґрунтованість вартості будівельних матеріалів, які закуповувалися для проведення ремонтних робіт.

    У результаті було погоджено закупівлю асфальтобетону та щебенево-піщаних сумішей за суттєво завищеними цінами. Через відсутність належного контролю комунальне підприємство переплатило постачальникам понад 900 тисяч гривень.

    Дії посадовиці кваліфіковано за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

    Наразі справу передано до суду, який має визначити ступінь відповідальності обвинуваченої.

  • Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Правління «Ощадбанку» тимчасово відсторонило заступника голови правління з фінансів Олега Стринжу від участі в роботі тендерного комітету. Таке рішення ухвалили після того, як Печерська окружна прокуратура повідомила посадовцю про підозру у службовій недбалості.

    Як повідомили у банку, відсторонення діятиме на період проведення розслідування.

    За інформацією «Ощадбанку», сам Стринжа звернувся до правління із заявою, у якій попросив тимчасово усунути його від виконання відповідних обов’язків у тендерному комітеті до завершення перевірки.

    Справу, в межах якої посадовцю оголосили підозру, пов’язують із закупівлею обладнання для забезпечення безперебійної роботи банківських відділень під час відключень електроенергії.

    Йдеться про придбання акумуляторних батарей разом із інверторами на суму 140,9 млн гривень.

    Правоохоронці вважають, що під час проведення цієї закупівлі могли бути допущені порушення, які і стали підставою для підозри у службовій недбалості.

    Наразі триває розслідування, яке має встановити всі обставини проведення закупівлі.

  • Посадовця Міноборони віддали під суд за закупівлю ліжок із переплатою понад 13 млн грн

    Посадовця Міноборони віддали під суд за закупівлю ліжок із переплатою понад 13 млн грн

    Керівника Дніпровського квартирно-експлуатаційного відділу передали до суду за обвинуваченням у службовій недбалості в умовах воєнного стану та поданні недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю загрожує до восьми років позбавлення волі.

    За даними слідства, у 2023 році чиновник організував закупівлю п’яти тисяч двоярусних ліжок для потреб військовослужбовців на загальну суму близько 28 млн гривень. Водночас експерти встановили, що їхня ринкова вартість становила приблизно 18 млн гривень, що призвело до переплати бюджету більш ніж на 9,5 млн гривень.

    Згодом було укладено ще один контракт — на постачання двох тисяч ліжок. За версією правоохоронців, унаслідок цієї угоди державі завдано додаткових збитків майже на 4 млн гривень.

    Окрім порушень під час закупівель, слідчі встановили недостовірні дані у щорічній декларації посадовця. Зокрема, він не зазначив позашляховик Toyota Land Cruiser 2022 року випуску вартістю понад 3,3 млн гривень. Автомобіль був оформлений на іншу особу, однак фактично перебував у користуванні чиновника.

    У прокуратурі вважають, що йдеться про умисне приховування майна та порушення вимог антикорупційного законодавства. Обвинувальний акт уже скеровано до суду, який має встановити остаточну міру відповідальності посадовця.