Позначка: службові зловживання

  • “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    Трьом посадовцям одного з армійських корпусів повідомлено про підозру в організації та реалізації схеми поборів із підлеглих військовослужбовців, яка, за версією слідства, була пов’язана з незаконним нарахуванням додаткових виплат за так звані “бойові”. Йдеться про начальника логістики — заступника командира корпусу, начальника відділу логістики штабу та офіцера організаційно-планового відділу логістики. Слідчі органи вважають, що вони діяли у змові та системно використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди від підлеглих військовослужбовців.

    Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону та Офіс генерального прокурора, а також джерела в правоохоронних органах. За їхніми даними, механізм схеми полягав у внесенні окремих військовослужбовців до службових рапортів як таких, що нібито виконували бойові або спеціальні завдання. Такі записи автоматично створювали підстави для нарахування підвищених грошових виплат, які в армійській практиці відомі як “бойові”.

    Слідство вважає, що фактично ці виплати ставали предметом незаконного збагачення посадовців, які вимагали від підлеглих частину отриманих або нарахованих коштів за саме включення до відповідних документів. За даними правоохоронців, організацію схеми у грудні 2025 року нібито ініціював начальник логістики — заступник командира корпусу. Після цього він залучив до реалізації механізму ще двох посадовців, які забезпечували виконання його вказівок на рівні штабної та організаційної роботи.

    У лютому 2026 року, як зазначається в матеріалах слідства, начальник відділу логістики за вказівкою свого керівника поставив вимогу підлеглому офіцеру щодо регулярної передачі грошових коштів. Йшлося про оплату за включення як самого офіцера, так і інших військовослужбовців до рапортів, які дозволяли отримувати додаткову винагороду. Слідчі підкреслюють, що військовослужбовець, до якого висувалися вимоги, фактично опинився у залежному становищі, оскільки відмова від сплати могла, за наявними даними, призвести до створення для нього штучних проблем по службі, зокрема під час подальшого проходження військової кар’єри та розподілу виплат.

    Перші задокументовані факти передачі коштів, за версією слідства, відбулися 23 березня 2026 року. Тоді один із підозрюваних отримав 40 тисяч гривень за внесення військовослужбовців до рапортів на виплату додаткової грошової винагороди за лютий. Після цього, як стверджують правоохоронці, він висунув нову фінансову вимогу, яка передбачала додатково 36 тисяч гривень за аналогічні дії щодо березневих нарахувань. Окрім цього, фігурант, за даними слідства, організував збір ще 154 тисяч гривень з інших військовослужбовців, що в сумі становило 190 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Правоохоронці зазначають, що ці кошти були передані 29 квітня 2026 року безпосередньо у службовому кабінеті одного з посадовців. Після цього, за версією слідства, схема не була зупинена, а навпаки — продовжила функціонувати. Згодом фігуранти нібито висунули нову вимогу, і 28 травня 2026 року були затримані після отримання ще 44 тисяч гривень неправомірної вигоди. У прокуратурі наголошують, що загальна сума коштів, яку наразі інкримінують підозрюваним, становить 274 тисячі гривень.

    За інформацією співрозмовників у правоохоронних органах, мова йде про посадовців 14 армійського корпусу. Слідство також вважає, що схема мала ознаки системності, оскільки передбачала не одноразові епізоди, а регулярне отримання коштів залежно від формування рапортів і виплат військовослужбовцям.

    Під час санкціонованих обшуків за місцями проживання підозрюваних, у службових приміщеннях та транспортних засобах було виявлено та вилучено значний обсяг матеріалів, які можуть мати доказове значення у справі. Серед них — планшети, службова документація щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, чорнові записи з інформацією про облік та розподіл коштів, комп’ютерна техніка та мобільні телефони. Окрім цього, правоохоронці вилучили значні суми готівки: 343 тисячі гривень, 9 900 доларів США та 80 євро, походження яких також перевіряється слідством.

    Трьом посадовцям інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з її вимаганням. Це одна з найтяжчих кваліфікацій у справах про корупцію, яка передбачає відповідальність за зловживання службовим становищем з метою отримання вигоди.

    За клопотанням прокурорів Офіс генерального прокурора суд обрав усім трьом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Для двох фігурантів розмір застави становив 332 800 гривень, тоді як для ймовірного організатора схеми — 499 200 гривень. За наявною інформацією, усі підозрювані вже скористалися правом на внесення застави та перебувають на волі в межах процесуальних обмежень, визначених судом.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють можливих інших учасників схеми, а також перевіряють, чи могла подібна практика застосовуватися ширше в межах підрозділу або корпусу.

  • У Львові викрили схему бронювання від мобілізації через комунальне підприємство

    У Львові викрили схему бронювання від мобілізації через комунальне підприємство

    Правоохоронці повідомили про підозру двом посадовицям Львівської міської ради у справі про можливе незаконне бронювання військовозобов’язаних. Йдеться про заступницю директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Ірину Мауль та провідну спеціалістку Марію Дацків.

    За даними слідства, жінки могли бути причетні до організації схеми фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку у комунальному підприємстві «Ремонтно-аварійне підприємство». Після оформлення на роботу таким працівникам могли надавати статус «заброньованих», що дозволяло уникнути мобілізації.

    Слідчі вважають, що таким чином посадовиці могли перешкоджати законній діяльності Збройних сил України. Наразі обставини справи перевіряють правоохоронні органи.

    Відомо, що Ірину Мауль призначили на посаду заступниці директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради у жовтні 2025 року. До цього вона очолювала комунальне підприємство «Ремонтно-аварійне підприємство», а ще раніше працювала там головною бухгалтеркою.

    Марія Дацків, яка також отримала підозру у цій справі, раніше працювала головною бухгалтеркою цього ж підприємства.

    Слідство встановлює всі обставини можливих зловживань та перевіряє причетність інших осіб до організації схеми.

  • На Хмельниччині закупили спорядження ДСНС на 14 млн грн, яке виявилося непридатним

    На Хмельниччині закупили спорядження ДСНС на 14 млн грн, яке виявилося непридатним

    У Хмельницькій області для підрозділу ДСНС України придбали 1730 комплектів захисного спорядження загальною вартістю понад 14 мільйонів гривень. Проте, як встановило слідство, отримане обладнання не відповідає технічним вимогам і державним стандартам та фактично не використовується.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними правоохоронців, йдеться про комплекти радіаційного, хімічного та біологічного захисту, до складу яких входили спеціальні костюми, рукавиці, чоботи та валізи для зберігання. Після поставки з’ясувалося, що спорядження не відповідає встановленим нормам, а тому рятувальники не можуть застосовувати його під час виконання службових завдань. У результаті закуплені комплекти залишилися на складах.

    Слідство вважає, що комісія з оборонних закупівель діяла формально та могла використовуватися як прикриття для реалізації корупційної схеми. Наразі прокурори повідомили про підозру начальнику аварійно-рятувального загону спеціального призначення та його заступнику. Їм інкримінують зловживання службовим становищем за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

    До суду вже подано клопотання про відсторонення підозрюваних від займаних посад, а також про обрання їм запобіжного заходу.

    Керівник Хмельницької обласної прокуратури Антон Ковальський наголосив, що закуплені комплекти жодного разу не використовувалися і залишилися фактично непотрібним придбанням. За його словами, це не лише питання розтрати бюджетних коштів, а й безпеки особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівлі та перевіряють можливу причетність інших посадових осіб.

  • Дані про смерті заради наживи: у Кіровоградській області покарали поліцейського

    Дані про смерті заради наживи: у Кіровоградській області покарали поліцейського

    У Кіровоградській області суд притягнув до адміністративної відповідальності старшого інспектора поліції, який незаконно передавав інформацію про смерті мешканців району знайомому працівнику ритуальної служби.

    Як встановив суд, правоохоронець використовував дані з обмеженим доступом, отримані з інформаційно-комунікаційної системи МВС. Зокрема, він повідомляв про факти смерті, після чого представник ритуальної служби оперативно контактував із родичами померлих і пропонував свої послуги.

    Такі дії суд кваліфікував як незаконне розголошення та використання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень. Було встановлено, що поліцейський порушив вимоги статті 43 Закону України «Про запобігання корупції», яка прямо забороняє розголошення конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом.

    У результаті правоохоронця визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

    У НАЗК наголошують, що правила етичної поведінки для публічних службовців є обов’язковими до виконання. Державні службовці зобов’язані діяти виключно в інтересах держави та громадян, зберігати неупередженість, політичну нейтральність і не використовувати службову інформацію у власних інтересах.

    Окремо зазначається, що порушення етичних норм може стати підставою не лише для дисциплінарної, а й для адміністративної відповідальності. Якщо ж такі дії мають корупційну складову, вони можуть призвести до більш суворих правових наслідків.

  • У прокуратурі Харкова назріває скандал: довірені особи керівника фігурують у сумнівних схемах

    У прокуратурі Харкова назріває скандал: довірені особи керівника фігурують у сумнівних схемах

    У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону назріває черговий кадрово-процесуальний скандал. У центрі уваги — керівник відомства Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, може відігравати ключову роль у прийнятті рішень щодо важливих кримінальних проваджень.

    Згідно з даними останніх декларацій, серед довірених осіб Вербицького фігурує Павло Богдашевський, який обіймав посаду прокурора Салтівської окружної прокуратури. У колективі його називають людиною, що формально підписує документи, не заглиблюючись у їхній зміст. За інформацією джерел, саме через це він часто виступає номінальним підписантом процесуальних рішень, підготовлених іншими.

    Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

    Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

    Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

    Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

    Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

  • Будинок за 19 млн і авто за 1,9 млн: НАЗК викрило незаконне збагачення митника з поста «Тиса»

    Будинок за 19 млн і авто за 1,9 млн: НАЗК викрило незаконне збагачення митника з поста «Тиса»

    Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо ознак незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАЗК.

    Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із урахуванням матеріалів ДБР, виявив майно, вартість якого суттєво перевищує офіційні доходи митника та його близьких. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

    Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

    У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

    Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

    Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

    Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

    Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

  • Скандальний прикордонник Мул зник із деклараційного реєстру

    Скандальний прикордонник Мул зник із деклараційного реєстру

    Скандально відомий посадовець Державної прикордонної служби України, генерал-майор Сергій Мул, видалив свої декларації з публічного доступу в реєстрі НАЗК. Про це повідомляє видання 368.media.

    У 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок у справі проти Мула, визнавши його невинуватим у недостовірному декларуванні. Тепер же, після зняття обвинувачень, його декларації зникли з відкритого доступу.

    Генерал Мул став відомим на всю країну у 2023 році після того, як у мережі з’явилося відео його конфлікту з патрульними поліцейськими. Інцидент стався восени 2022 року, коли правоохоронці зупинили автомобіль Мула під час комендантської години. Посадовець відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння, а на зауваження патрульного відповів фразою, що стала мемом: «Принциповий? Ризикуйте!».

    Після публічного розголосу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ, але невдовзі перевели до Києва — на посаду заступника директора департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ.

    Прізвище Мула фігурувало і в іншій історії 2023 року. Його підлегла, пресофіцерка управління, поїхала до Парижа святкувати Новий рік під час повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс, і згодом її звільнили.

    Зникнення декларацій Сергія Мула з реєстру НАЗК викликало нову хвилю критики. Експерти з антикорупційного середовища зазначають, що такі дії знижують прозорість у системі державної служби й створюють ризики для довіри до посадовців у силових структурах.

    Наразі невідомо, з яких причин документи були прибрані, однак факт їхнього зникнення підтверджено безпосередньо в базі НАЗК.

  • Начальник ДСНС Черкащини тримає мільйони готівкою і їздить на Audi Q5

    Начальник ДСНС Черкащини тримає мільйони готівкою і їздить на Audi Q5

    Начальник Золотоніського районного управління ДСНС у Черкаській області Олександр Пилипенко задекларував понад 2 мільйони гривень готівки та користується елітним автомобілем Audi Q5. Про це повідомляє видання 368.media з посиланням на його декларацію.

    Попри те, що посадовець зареєстрований у селі Піщане Золотоніського району, фактично він проживає в Черкасах. Його готівкові заощадження становлять 630 тисяч гривень, а дружина Юлія Миколаївна задекларувала ще 1,4 мільйона гривень.

    Згідно з декларацією, рятівник користується квартирою площею 69,3 квадратних метри у Черкасах, власницею якої є його мати — Тетяна Борисівна. При цьому Пилипенко має право безоплатного проживання у помешканні.

    Його дружина володіє трьома земельними ділянками у Золотоніському районі: дві по 2 гектари в селі Бойківщина (Драбівська громада, придбані у 2021 році) та одну ділянку площею 500 квадратних метрів у Золотоніській громаді (2022 рік, вартістю лише 3042 гривні). Сам Пилипенко також має 2 гектари землі в Бойківщині, набуті у 2021 році.

    Посадовець користується Audi Q5 2019 року випуску, зареєстрованим на його матір у грудні минулого року. Крім того, у власності рятівника є старий ВАЗ-2106 1997 року.

    Попри скромну офіційну зарплату — лише 616 тисяч гривень на рік — та дружину, яка не має роботи, родина Пилипенків зуміла накопичити понад два мільйони гривень готівкою. Доходи Олександра Пилипенка також включають 24 тисячі гривень пенсії та соціальної допомоги.

    Раніше у Черкаській області згадували прізвище Пилипенка в контексті схем із вимагання коштів за «перевірки» разом із місцевими чиновниками. Ці епізоди стали предметом уваги антикорупційних журналістів.

    На тлі низьких доходів і розкішного способу життя історія рятівника з Черкащини ще раз демонструє контраст між офіційними деклараціями держслужбовців та їхньою реальною фінансовою поведінкою.